Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/1062/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2021. Зареєстровано: 29.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 28.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/333/413/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021082050000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 333/1062/21 
		Провадження №1-кп/333/413/21
		ВИРОК
		Іменем України
		27 квітня 2021 року м. Запоріжжя
		Комунарський районний суду м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Запоріжжя, маючої вищу освіту, одруженої, має на утриманні малолітню дитину, працюючої на посаді старшого лаборанта кафедри фармакології в ЗДМУ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		02січня 2021року,приблизно о19годині 50хвилин,водій ОСОБА_7 ,керуючи технічносправним автомобілем«HondaCivic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювала рух по проїжджій частині вул.Новокузнецької зі сторони вул. Водограйної в напрямку вул.Автозаводської в м. Запоріжжі.
		В цей же час, на нерегульований пішохідний перехід, який розташований в районі буд. №4 по вул. Новокузнецькій та позначений дорожньою розміткою «Зебра» і дорожніми знаками «Пішохідний перехід», вийшов в стані алкогольного сп`яніння (3,5 проміле) пішохід ОСОБА_8 та пішохід ОСОБА_9 , які почали перетинати проїжджу частину зліва-направо за ходом руху автомобіля «Honda Civic».
		Під час руху, по вищевказаній вулиці, водій ОСОБА_7 , наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу, маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити пішохідний перехід та пішоходів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які рухались по ньому, своєчасно не зменшила швидкість свого руху аж до зупинки транспортного засобу, та не надавши перевагу в русі останнім, виїхала на пішохідний перехід, де передньою правою частиною кузова скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_8 .
		Пішохід ОСОБА_9 , реагуючи на наближення до пішохідного переходу автомобіля «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , встиг відскочити вперед за ходом свого руху, тим самим уникнувши контакту з ним.
		Своїми діями водій ОСОБА_7 порушила вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами, відповідно до яких:
		- п.18.1.: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
		Порушення водієм ОСОБА_10 вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/108-21/1744-ІТ від 17.02.2021, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
		В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди в кареті швидкої медичної допомоги.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 515 від 15.02.2021, смерть ОСОБА_8 настала від поєднаної тупої травми голови, тулуба та кінцівок з переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до розвитку шоку. Останнє підтверджується нерівномірним кровонаповненням, ознаками шунтування кровоточу в нирках; повнокров`ям, набряком головного мозку та легенів; повнокров`ям інших внутрішніх органів; острівчастим характером трупних плям.
		З огляду на масивність травми, механізм утворення окремих груп ушкоджень, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, наявність ознак струсу тіла, можливо припустити, що ушкодження у ОСОБА_8 могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди під час зіткнення пішохода ОСОБА_8 з транспортним засобом, що рухався.
		Всі ушкодження у трупа ОСОБА_8 утворились незадовго до настання смерті, у сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до загрозливого для життя стану (шоку), полягають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		При судово-токсологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,5 проміле. Вказана концентрація етилового спирту в крові у живих осіб, зазвичай, викликає тяжку алкогольну інтоксикацію.
		 
		За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення  ОСОБА_4 та кваліфікує дії останньої: за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
		Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинувачені визнала повністю, щиро покаялася, підтвердила обставини вчинення злочину, викладених вище та при цьому зазначила наступне, що в цей день вона, керувала своїм автомобілем, і коли наблизилася до пішохідного переходу, не побачила мужчину, який рухався з ліва на право, оскільки відволіклася на дитину, яка сиділа позаду в спеціальному кріслі.
		Потерпіла ОСОБА_11 та її представник ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені. Надали до суду заяву в якій просять розглянути справу за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру не мають, просять суд суворо не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачена  ОСОБА_4 , в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачена не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню. 
		Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
		Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні, обвинувачену  ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість  ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Показання обвинуваченої  ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
		Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання  ОСОБА_4 суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини, що обтяжують покарання  ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Відповідно до змісту статей 50,65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Враховуючи особистість обвинуваченої  ОСОБА_4 та конкретні обставини кримінального провадження, раніше не судимої, офіційно працює, одружена, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, ступінь тяжкості вчиненого злочину, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення  ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
		Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються із залучення експерта при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/108-21/1744-ІТ від 17.02.2021 вартість якої складає 1307 грн. 60 коп.
		Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.
		Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Враховуючи що зазначені експертизи було проведено експертом спеціалізованої державних установи, тому підлягає відшкодуванню у якості процесуальних витрат з  ОСОБА_4 , витрати за проведення судової експертизи. 
		Цивільний позов у справі не заявлявся.
		Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винуватою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України та призначити їй наступне покарання:
		- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
		Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
		Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. 
		Запобіжний захід у  ОСОБА_4 відсутній. 
		Речові докази: 
		- автомобіль «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у обвинуваченої  залишити (повернути) ОСОБА_4 ;
		- шапку ОСОБА_8 та жилетку з надписом «Onur», які зберігаються у камері схову Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області  повернути потерпілій ОСОБА_11 .
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя на автомобіль «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_1  скасувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...