Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 441/493/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2021. Зареєстровано: 29.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 31.08.2021
Номер судового провадження: 1-кп/441/61/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140000000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 441/493/20  1-кп/441/61/2021 
		 
		    В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		           
		26.04.2021 Городоцький районний суд Львівської області області
		в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		учасників кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		потерпілої - ОСОБА_4 її представника ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок кримінальне провадження №12020140000000007 від 09.01.2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, маючого середню технічну освіту, військовозобов`язаного, офіційно не працюючого, розлученого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		09.01.2020 року, близько 02 год.30 хв., ОСОБА_7 , всупереч вимогамПравил дорожнього рухуУкраїни, керуючи автомобілем марки «Волксваген ЛТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням «Львів-Шегині», в напрямку с.Шегині, при проїзді її ділянки у районі 14 км+700 м, що у с.Бартатів, Городоцького району, Львівської області, грубо порушив вимоги Р.1 п.п.1.5, 1.10 у частині визначення термінів «дорожня обстановка», «дорожні умови», «безпечна швидкість»); Р.2.п.2.3, б),д); Р 12 п.12.1. Р 13. П.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями, які виразились у тому, що він, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, без причин технічного характеру не дотримався безпечної дистанції та безпечного бокового інтервалу у некерованому стані, враховуючи ожеледицю на дорожньому покритті, виїхав на смугу зустрічного руху, по якій у напрямку до м.Львова рухався автопоїзд у складі сідлового тягача « Mercedes Bens Actros 1844» реєстраційний номер Турецької республіки НОМЕР_2 з напівпричепом « Fruehauf Caja» реєстраційний номер Турецької республіки НОМЕР_3 , яким керував водій, громадянин Турецької республіки, ОСОБА_8 , внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.
		Внаслідок, дорожньо-транспортної пригоди наступила смерть трьох пасажирів автомобіля «Волксваген ЛТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 а саме : ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №04/2020 від 23.01.2020 отримав гостру крововтрату, що розвинулась внаслідок травми грудної клітки - множинних переломів ребер та розриву кореня лівої легені, що стало причиною смерті.
		ОСОБА_10 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05/2020 від 23.01.2020 отримав гостру крововтрату, що розвинулась внаслідок травми грудної клітки  множинних переломів легень та розриву лівої легені, що і було причиною смерті.
		ОСОБА_11 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 06/2020 від 23.01.2020 отримав розтрощення голови з руйнуванням речовини головного мозку, що і було причиною смерті.
		До початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_4 подано цивільний позов, в порядкуст. 128 КПК України, до ОСОБА_7 , про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн., завдану скоєним кримінальним правопорушенням та про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7 і ОСОБА_12 (власника автомобіля) 25000 матеріальної шкоди та 6000 грн. витрат на правову допомогу.
		Допитаний у ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що згадуючи події трагічного дня частково не може дати відповідь щодо причин дорожньої пригоди. Просив врахувати, що швидкість руху автомобіля під його керуванням була в межахПравил дорожнього руху. Припускає, що саме ожеледиця, яка несподівано утворилася через погодні умови призвела до дорожньо-транспортної пригоди, в якій він міг проявити необережність, та повністю визнає вину. Просив врахувати, що на його утриманні перебуває малолітня дочка, яка повністю на його вихованні та утриманні, а також те, що буде вживати всіх заходів для відшкодування шкоди потерпілій.
		Вимоги потерпілої ОСОБА_4 , заявлені нею у цивільному позові, визнав частково з огляду на те, що оцінена нею моральна шкода в сумі 500 000 грн. є для нього нереальною для сплати.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав покази свого підзахисного та просив врахувати визнання вини останнім, а також те, що суб`єктивна сторона в даному правопорушенні характеризується необережною виною.
		Потерпіла ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні, кожен зокрема, просили цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди задовольнити повністю, потерпіла суду показала, що загиблий у ДТП  ОСОБА_10 був її братом, спільно проживали, з моменту трагедії не може повернутися до звичайного ритму життя, глибоко сумує за втратою рідної людини, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
		Потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з урахуванням ситуації із запобіганням поширення корона вірусу просили розглядати справу у їх відсутності, претензій до обвинуваченого ОСОБА_7 не мають. 
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.286 КК України, його вина повністю та об`єктивно доведена доказами, які стороною обвинувачення і захисту не оспорюються та визнаються допустимими та належними.
		Так, з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.01.2020 та доданої до нього схеми і фототаблиці вбачається, що місцем ДТП є с.Бартатів Городоцького району Львівської області , сполучення автодороги Львів-Шегині 14 км +700 м., учасниками даної пригоди є транспортні засоби :Сідловий тягач «Мерседес Бенц Actros 1844, пошкоджена кабіна тягача та бус «Волксваген ЛТ-35 « р/н НОМЕР_1 який отримав повну деформацію кузова, та оглядовий знімок трупів.(т.2 а.с. 3-49)
		Згідно висновку експерта № 05/20 від 09.01.2020, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_10 1981 року народження, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: гострої крововтрати, що розвинулась внаслідок травми грудної клітки - множинних переломів ребер та розриву лівої легені. Виявлені ушкодження могли утворитись внаслідок ДТП 09.01.2020, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження та перебувають в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_10 . При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в кількості 1.43 проміле/ т.2 а.с.57-58/.
		Згідно висновку експерта № 04/20 від 09.01.2020, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 1973 року народження, причиною смерті є гостра крововтрата, що розвинулась внаслідок травми грудної клітки - множинних переломів ребер та розриву кореня лівої легені. Виявлені ушкодження могли утворитись в результаті ДТП 09.01.2020. Тілесні ушкодження перебувають в прямому причинному зв`язку зі смертю. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_9 спиртів не виявлено.(т.2 а.с.59-60).
		Згідно висновку експерта № 06/20 від 09.01.2020, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 , 1989 року народження, причиною смерті є розтрощення голови з руйнуванням речовини головного мозку.Виявлені ушкодження могли утворитись внаслідок ДТП 09.01.2020, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження та перебувають в прямому причинному зв`язку зі смертю. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в кількості 1.81 проміле (т.2 а.с.61-62).
		Постановою про визнання і приєднання до справи як речових доказів від 09.01.2020, автомобіля марки «Волксваген ЛТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 та сідлового тягача «Мерседес Бенц» реєстраційний номер Турції з напівпричепом (т.2 а.с.50).
		Відповідно до висновку авто технічної експертизи автомобіля «Волксваген ЛТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду і експертного дослідження, несправності, що призвели до несправного стану робочої гальмівної системи, рульового керування та системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля утворились під час ДТП, а тому питання про можливість у водія виявити їх перед виїздом чи під час руху автопоїзда втрачають технічний зміст.(т.2 а.с.63-68).
		Згідно висновку авто технічної експертизи автопоїзда автомобіля  тягача «Мерседес  Бенц», реєстраційний номер Туреччини та напівпричепа Турецької республіки 31 к 1239 питання стосовно робочої гальмівної системи та рульового керування автопоїзда (в тому числі системи зовнішнього освітлення напівпричепа) втрачає технічний зміст, руйнування лівої блок фари утворились під час ДТП. (т.2 а.с.71-76)
		З висновку експерта № 890 від 25.02.2020 за результатами авто технічної експертизи вбачається, що причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є факт виїзду автомобіля «Волксваген ЛТ», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 на смугу руху автомобіля автопоїзда «Мерседес Бенц» реєстраційний номер Турецької республіки НОМЕР_3 , де останній не міг уникнути зіткнення. ОСОБА_7 повинен був рухатися зі швидкістю, що не перевищує 50 км/год, керуватися вимогами п.п.1.2 , 1.10 , 12.1, 12.4, 12.9 ПДР. (т.2 а.с.86-89)
		Відповідно до ч. 7постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»у випадках, коли передбаченіст. 286 КК України(2341-14) суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
		Як убачається із законодавчо визначеного  кримінальним правопорушенням може бути визнано лише протиправне, суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1ст. 11 КК). Звідси одним з елементів складу кримінального правопорушення може бути визнано певну поведінку людини, свідомий та вольовий вчинок, а не певні обставини.
		Диспозиціяст. 286 КК України, сформульована законодавцем, як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насампередПДР. Для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущенні особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
		При цьому належить враховувати, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 286 КК України, є правопорушенням із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння, є не будь-які з допущених особою порушеньПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинахстатті 286 КК України, тобто тільки ті порушенняПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ним у причинному зв`язку.
		Таким чином, об`єктивна сторона даного складу кримінального правопорушення включає в себе такі обов`язкові елементи: діяння; обстановка; суспільно-небезпечні наслідки; причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченим законом суспільно небезпечними наслідками.
		Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: - вчинення дій, заборонених правилами (керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння чи без посвідчення водія); - невиконання дій, які особа може і зобов`язана вчиняти відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (не зниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу руху тощо).
		Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбаченіст. 286 КК України.
		Тільки порушенняПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньо причиною їх настання, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складку кримінального правопорушення , передбаченогост. 286 КК України.
		Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати порушенняПДР, які мали місце під час конкретної ДТП і водночас повинен чітко визначити, яке саме порушення було причиною настання наслідків, передбаченихст. 286 КК України.
		Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, а також, аналізуючи всі наведені докази, які в своїй сукупності повно відтворюють картину події, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 в тому, що він вчинив кримінальне правопорушення, котре виразилося у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих (загибель кількох осіб), кваліфіковано правильно за ч. 3ст. 286 КК України.
		Вказаних висновків суд дійшов зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченимиКПК Україниз наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом.
		Згідност.12 КК Україникримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим і передбачений ч.3ст.286 КК Україникласифікується як тяжке.
		Відповідно до ч.1ст.65 КК Українисуд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогист.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 року (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		Визначені устатті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		До обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд відносить вчинення кримінального правопорушення вперше, щире каяття, відсутність цивільного позову з боку двох потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно дост. 67 КК України, суд не вбачає.
		Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який позитивно характеризується за місцем проживання, стан його здоров`я, матеріальний стан, вину у вчиненому визнав повністю, його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: особливості й обставини вчинення, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення дій, відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , відсутність з їх боку претензій до обвинуваченого .
		Отже, за наведеного, суд вважає за можливе застосувати обвинуваченому ОСОБА_7 положення ч. 1ст. 69 КК України, згідно якої за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексуза це кримінальне правопорушення.
		При цьому суд також враховує, що відповідно дост. 50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2ст. 50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженими, так і іншими особами, тому суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_7 основне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України.
		Призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує тяжкі наслідки, що настали внаслідок порушенняПДРта наявності у нього такого права, при цьому бере до уваги те, що право керування транспортними засобами не є основним джерелом доходу ОСОБА_7 .
		Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Щодо цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, та до ОСОБА_7 і ОСОБА_12 про стягнення матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
		Відповідно до вимогст. 128 КПК Україниособа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.
		Пунктом 3 ч. 2ст. 11 ЦК Українипередбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Згідно роз`яснень, що містяться в п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Статтею 23 ЦК Українивизначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно до вимог ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбаченіст. 1167 ЦК Україниі полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
		Частиною 1ст. 1168 ЦК Українивизначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Беручи до уваги вищевказані вимоги Закону, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілій ОСОБА_4 на підставі вимогст. 1167 ЦК України, суд враховує матеріальний стан відповідача (обвинуваченого), його вік, праце зайнятість, на утриманні малолітню дитину, вимоги розумності та справедливості, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілої, зміни в її повсякденному житті, порушення нормальних життєвих зв`язків, інші обставини справи, ступінь вини обвинуваченого, у тому числі і те, що правопорушення вчинено з необережності, та оцінює їх в розмірі 150 000 грн., які слід стягнути з ОСОБА_7 в користь потерпілої ОСОБА_4 , а тому цивільний позов в частині моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
		В частині матеріальної шкоди в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_12 та ОСОБА_7 слід відмовити з огляду на те, що позов в цій частині не підтверджено належними та допустимими доказами.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч грн.).
		Витрати за проведення судових експертиз в загальному розмірі 16845 грн. 32 коп. стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності дост. 100 КПК України.
		Керуючись статтями323,324 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		Визнати винним ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 286 КК Україниі призначити йому основне покарання, із застосуваннямст. 69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами, строком на три роки.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч грн.).
		Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати в загальній сумі 16845 грн. 32 коп (шістнадцять тисяч вісімсот сорок п`ять грн.32 коп), пов`язані із залученням експерта для проведення судових експертиз.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.01.2020 року в межах кримінального провадження № 12020140000000007 від 09.01.2020 року - скасувати.( т.2 а.с. 50-56)
		Речові докази по справі :
		- автомобіль марки «Волксваген ЛТ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на зберіганні на спец майданчику в м.Львів, вул. Конюшинна,13 а - повернути власнику ОСОБА_12 (проживає в АДРЕСА_2 ).
		Вирок може бути оскаржений до Львівськогоапеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Городоцький районний суд Львівської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручаєтьсянегайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня післяухвалення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...