Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/9773/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця.
Надіслано судом: 29.04.2021. Зареєстровано: 30.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2021.

Номер судового провадження: 2/428/424/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 428/9773/20
		Провадження №2/428/424/2021
		 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2021 року Сєвєродонецький міський суд 
		Луганської області у складі:
		головуючого судді Юзефовича І.О.
		при секретарі Продченко О.А.
		за участю позивача ОСОБА_1 
		представника позивача ОСОБА_2 
		представника відповідача Башева Г.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення судових витрат,  
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення судових витрат, мотивуючи вимоги тим, що розпорядженням керівника військово  цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області №808 від 03.11.2020р. «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_3 » припинено контракт про призначення генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт», укладений 22.03.2019р., звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» 03.11.2020р. На підставі розпорядження керівника ВЦА №808 від 03.11.2020р., наказом директора КП «Сєвєродонецькліфт» №50-ок від 03.11.2020р. «Про припинення трудового договору» звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» з 03.11.2020р. згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Позивач вважає своє звільнення незаконним, розпорядження керівника ВЦА №808 від 03.11.2020р. та наказ директора КП «Сєвєродонецькліфт» №50-ок від 03.11.2020р. протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з поновленням позивача на посаді генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт». Тому, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і з урахуванням уточнень просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати розпорядження керівника військовоцивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 03.11.2020 року №808 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_3 »; 2) визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» від 03.11.2020р. №50-ок «Про припинення трудового договору»; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт» з 04.11.2020р.; 4) стягнути з КП «Сєвєродонецькліфт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 04.11.2020р. по 01.03.2021р. у сумі 136976,67грн.; 5) стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі. 
		26.01.2021р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив від Військово  цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (правонаступник  Сєвєродонецька міська військово  цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області), який мотивовано тим, що 22.03.2019р. між Сєвєродонецькою міською радою (власник) та позивачем (керівник), було укладено контракт про призначення ОСОБА_1 генеральним директором КП «Сєвєродонецькліфт». Пунктом 5.3 контракту встановлено, що питання звільнення з посади «керівника» вирішується на підставі рішення Наглядової ради з урахуванням вимог КЗпП України. Розпорядженням керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №46 від 21.08.2020р. було припинено повноваження Наглядової ради комунальних підприємств, які засновані на комунальній власності територіальної громади м. Сєвєродонецьк Луганської області, та зобов`язано комунальні підприємства привести документи підприємства у відповідність до цього рішення. 31.08.2020р. керівником ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області видано розпорядження №153 «Про затвердження Статуту КП «Сєвєродонецькліфт» в новій редакції. Пунктами 3.5, 3.6 Статуту визначено, що оперативне управління підприємством здійснює його керівник. Керівником підприємства є директор, який призначається на посаду керівником Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області і є підзвітним керівнику Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області. З керівником укладається контракт, в якому визначаються права та обов`язки сторін, умови матеріального та соціально-побутового забезпечення керівника, строк дії та умови розірвання контракту. Тобто, з моменту затвердження статуту КП «Сєвєродонецькліфт» в новій редакції, фактично відбулася зміна структури підприємства, та скорочення посади генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт», наслідком якого є повідомлення генерального директора ОСОБА_1 «Про запровадження зміни істотних умов праці». 31.08.2020 керівником ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області видано лист №175 з назвою «Повідомлення про запровадження зміни істотних умов праці», який адресований генеральному директору ОСОБА_1 . Вказаним листом повідомлено позивача «Про припинення повноважень Наглядової ради комунальних підприємств, які засновані на комунальній власності територіальної громади м. Сєвєродонецьк Луганської області», та «Про затвердження Статуту КП «Сєвєродонецькліфт» в новій редакції», яким змінено структуру управління підприємством та запровадження змін істотних умов праці в частині скорочення посади генерального директора. Запропоновано визначитись щодо подальшого продовження роботи на підприємстві на вільних на цей час посадах, про що подати відповідну заяву на ім`я керівника ВЦА. Зазначеним листом повідомлено позивача про наслідки у вигляді припинення контракту, які настануть щодо нього через два місяці після ознайомлення з цим повідомленням у разі ненадання згоди продовжувати роботу на вільних на цей час посадах. 31.08.2020р. представники ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області, з метою ознайомлення позивача зі змістом розпорядження керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №153 від 31.08.2020р. та листом керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №179 «Повідомлення про запровадження зміни істотних умов праці», здійснено спробу власноруч надати копії документів. Позивач ознайомився з їх змістом та скріпив підписом, що він належним чином ознайомився. 31.08.2020р. до керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній запросив вакантні посади на підприємстві, що свідчить про те, що позивач належним чином повідомлений про скорочення його посади. 03.09.2020р. листом №272 позивача повідомлено, що за інформацією КП «Сєвєродонецькліфт» вільні посади відсутні. З метою надання позивачу переліку вакантних посад, представниками ВЦА було здійснено дзвінок на особистий номер позивача та запрошено для надання переліку вакантних посад. 04.09.2020р. позивачу надіслано лист з пропонуванням вакантних посад. Станом на 02.11.2020р. від ОСОБА_1 заяв щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу на вільних посадах не надходило. Таким чином, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Позивач ОСОБА_1 у вступному слові пояснив, що 22.03.2019р. між виконуючим обов`язки міського голови, секретарем Сєвєродонецької міської ради Луганської області  Ткачуком В.П. та позивачем було укладено контракт, згідно якого ОСОБА_1 був призначений на посаду генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт». Вказану посаду він займав протягом півтора року. 31.08.2020р. він отримав розпорядження керівника військово  цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, яким його було відсторонено від здійснення повноважень на час проведення службового розслідування. 03.11.2020р. на підставі розпорядження керівника ВЦА, наказом директора КП «Сєвєродонецькліфт» його було звільнено з посади генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт». Позивач не повідомлявся про результати службового розслідування, з актами службового розслідування, будь-якими рішеннями про результати розгляду також не повідомлявся. Вважає своє звільнення незаконним, розпорядження керівника ВЦА від 03.11.2020р. та наказ директора КП «Сєвєродонецькліфт» від 03.11.2020р. протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов з урахуванням уточнень. 
		Представник позивача ОСОБА_2 у вступному слові пояснив, що 03.11.2020р. керівником військово  цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області було винесено розпорядження №808 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_3 » та в цей же день директором КП «Сєвєродонецькліфт» видано наказ про звільнення ОСОБА_1 . Відповідачем була порушена процедура звільнення, що є підставою для визнання незаконним та скасування розпорядження керівника військовоцивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 03.11.2020р., скасування наказу директора КП «Сєвєродонецькліфт», поновлення позивача на роботі та стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. 
		Представник відповідача КП «Сєвєродонецькліфт» Башев Г.А. у вступному слові пояснив, що звільнення ОСОБА_1 відбулося відповідно до письмового розпорядження керівника військово  цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області №808 від 03.11.2020р., в якому було чітко вказано п.1 -припинити з 03.11.2020р. контракт про призначення ОСОБА_1 та звільнити останнього з посади генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт» 03.11.2020р.; п.2 - КП «Сєвєродонецькліфт» вжити заходи щодо звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст.40 КЗпП. Підприємство було вимушене виконати це розпорядження, оскільки КП «Сєвєродонецькліфт» повністю підпорядковане військово  цивільній адміністрації та зобов`язане виконувати всі їхні розпорядження. 03.11.2020р. ОСОБА_1 був звільнений на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України. На скільки розпорядження військово  цивільної адміністрації відповідає нормам чинного законодавства йому важко судити. 
		Представник Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області у судове засідання не з`явився. 
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Матеріалами справи встановлено, що згідно розпорядження міського голови Сєвєродонецької міської ради №123 від 21.03.2019р., ОСОБА_1 з 22.03.2019р. призначено на посаду генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт». 22.03.2019р. між виконуючим обов`язки міського голови ОСОБА_4 , який діє від Сєвєродонецької міської ради (власник) та ОСОБА_1 (керівник) було укладено контракт про призначення генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт». Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.5 за цим контрактом керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством комунального майна, а власник зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення організації праці керівника. Цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту регламентуються відносини між керівником та власником. Керівник підзвітний власнику, наглядовій раді підприємства та здійснює управління майном у межах, встановлених чинним законодавством України, нормативно - правовими актами Сєвєродонецької міської ради, Статутом підприємства та цим контрактом. Контракт укладений на строк до 22.03.2029р. Відповідно до розпорядження керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №153 від 31.08.2020р. затверджено Статут комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» (код ЄДРПОУ 33503168) в новій редакції. Пунктом 3.6 Статуту визначено, що керівником підприємства є директор, який призначається на посаду керівником Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області і є підзвітним керівнику Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області. З Керівником укладається контракт, в якому визначаються права та обов`язки сторін, умови матеріального та соціально-побутового забезпечення Керівника, строк дії та умови розірвання контракту. Відповідно до п.3.9.9, 3.9.10 вищевказаного Статуту керівник підприємства, зокрема, приймає рішення про запровадження нових та скасування існуючих посад працівників на підприємстві відповідно до чинного законодавства України, у межах своїх повноважень видає накази і розпорядження. Розпорядженням керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №157 від 31.08.2020р. комісію з проведення службових розслідувань зобов`язано провести службове розслідування стосовно генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_1 . Відсторонено на час проведення службового розслідування генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді. Відповідно до листа-повідомлення керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №179 від 31.08.2020р., адресованого на ім`я генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_5 , останнього повідомлено, що розпорядженням керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області від 21.08.2020р. №46 «Про припинення повноважень Наглядової ради комунальних підприємств, які засновані на комунальній власності територіальної громади м. Сєвєродонецьк Луганської області» та розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області від 31.08.2020р. №153 «Про затвердження Статуту комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» в новій редакції» змінено структуру управління комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт». У зв`язку зі зміною структури управління підприємством та запровадженням змін істотних умов праці в частині скорочення посади генерального директора, просили визначитися щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу на підприємстві на вільних на цей час посадах і подати відповідну заяву на ім`я керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області. У разі якщо протягом двох місяців з моменту отримання цього повідомлення від нього не надійде згода на продовження роботи в нових умовах, то наступного дня після спливу цих двох місяців Контракт про призначення його генеральним директором підприємства від 22.03.2019р. буде припинено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України (відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці). На вищевказаному повідомленні наявна відмітка згідно якої, позивач ознайомився зі змістом повідомлення ВЦА міста Сєвєродонецьк №179 від 31.08.2020р. Відповідно до розпорядження керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №808 від 03.11.2020р., припинено 03.11.2020р. контракт про призначення генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт», що укладений 22.03.2019р. та звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» 03.11.2020р. КП «Сєвєродонецькліфт» вжити заходи щодо звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Наказом КП «Сєвєродонецькліфт» №50-ок від 03.11.2020р., генерального директора КП «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. 
		Спірним у зазначеній справі є дотримання процедури розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з дотриманням усіх гарантій трудових прав працівника.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
		Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. 
		Положеннями ч.6 ст.43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
		Згідно із ч.3, 4 ст.32 Кодексу законів про працю України (далі  КЗпП) у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
		Відповідно до п.6 ст.36 КЗпП підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до абз.1 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника,які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
		Відповідно до ч.1 ст.43-1 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.
		Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		Відповідно до ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду викладено висновок про те, що зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.
		В постанові від 18.10.2017 року по справі №6-1723цс17 Верховний Суд України вказав, що оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
		Крім того, суд, розглядаючи справу про поновлення на роботі, має належним чином з`ясувати чи не користувався позивач переважним правом на залишення на роботі.
		Згідно із постановою Верховного Суду від 16.01.2018 року по справі № 761/3694/15-ц, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що звільнення позивача із займаної посади було проведено відповідачем з порушенням вимог КЗпП України.
		Так, в даному випадку відбулось затвердження нової редакції статуту підприємства, в якій не вказана посада генерального директора, проте запроваджується посада директора. При цьому, у повідомленні про запровадження зміни істотних умов праці було вказано, що така зміна пов`язана із скороченням посади генерального директора. Тобто, у спірних правовідносинах не відбулося зміни істотних умов праці, адже скорочення посади є зміною в організації виробництва і праці, а не зміною істотних умов праці. 
		Вирішуючи питання щодо того, чи дійсно у підприємства мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема чи дійсно відбулося скорочення посади генерального директора підприємства, суд зазначає, що за змістом п.1 ст.40 КЗпП повноваження по скороченню певної посади на підприємстві має власник або уповноважений ним орган. При цьому, скорочення певної посади та виведення її зі штату підприємства передбачає прийняття власником або уповноваженим ним органом певного розпорядчого акту (наказу, розпорядження), з яким працівник має бути ознайомлений не пізніше ніж за два місяці до наступного вивільнення. 
		Такий підхід до процедури скорочення посади на підприємстві відповідає змісту ч.1 ст.49-2 КЗпП, оскільки саме в такому випадку до відома працівника в чіткій та зрозумілій формі доводяться відомості про факт скорочення його посади, про день прийняття рішення про скорочення відповідної посади та про посадову особу, яка прийняла відповідне рішення.
		В даному випадку жодним із відповідачів (ані власником підприємства в особі керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк, ані уповноваженим згідно із новою редакцією статуту підприємства органом в особі директора) не приймався та не доводився до відома позивача розпорядчий акт про скорочення посади генерального директора. Затвердження статуту підприємства в новій редакції, без вказівки в його тексті посади генерального директора, саме по собі не може свідчити про прийняття певною особою рішення про скорочення штатної посади генерального директора.
		Суд зауважує, що в порушення вимог ст.49-2 КЗпП України позивачу не були запропоновані всі вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві з часу попередження позивача про звільнення на підставі п.6 ст.36 КЗпП та до часу звільнення позивача.
		Суд зазначає, що у спірних правовідносинах власник або уповноважений ним орган жодного разу з власної ініціативи, як це передбачає ст.49-2 КЗпП України, не запропонували позивачу роботу на іншій посаді за відповідною професією чи спеціальністю. Лист керівника ВЦА м. Сєвєродонецьк про наявні вакантні посади на підприємстві від 03.09.2020р. №272 був сформований лише у відповідь на запит позивача.
		В судовому засіданні встановлено, що будь-яких особливих кваліфікаційних вимог до посади директора не висувалося, обов`язки залишилися ті ж самі. Позивач відповідав кваліфікаційним вимогам до посади директора підприємства. А тому, на думку суду, наявна на підприємстві посада директора мала бути переважно запропонована позивачу і, в разі згоди позивача на ті умови, контракту, які йому запропонував би власник в особі керівника ВЦА м. Сєвєродонецьк, позивач міг бути призначений на цю посаду.
		В ході розгляду справи були встановлені багаточисельні та суттєві порушення прав позивача під час процедури звільнення, внаслідок чого позивача слід поновити на роботі, а оскаржувані розпорядження і наказ відповідачів щодо звільнення позивача слід визнати незаконними та скасувати.
		Згідно із ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день винесення рішення суду, суд враховує, що позивач був звільнений 03.11.2020р., тобто в день, коли він знаходився на роботі і оплата за який була нарахована йому при звільненні, у зв`язку із чим розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача. Такий висновок суду обґрунтовується тим, що затримка розрахунку при звільненні починається не в день звільнення, а в день, наступний за днем звільнення, адже день звільнення є робочим днем і оплачується в загальному порядку.
		Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу має обчислюватися з 04.11.2020р. по день ухвалення цього рішення  29.04.2021р. включно.
		Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995р. №100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
		Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
		Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.
		Середньоденна заробітна плата позивача складає 1691,07грн. (72716грн.  фактична заробітна плата за останні відпрацьовані повні два місяці роботи  липень 2020р. та серпень 2020р. / 43 дні - число відпрацьованих робочих днів протягом останніх повних двох місяців роботи).
		Час вимушеного прогулу позивача за період з 04.11.2020р. по 29.04.2021р., тобто станом на час винесення судом цього рішення, складає: 123 днів (19 робочих днів у листопаді 2020р. + 22 робочих дні у грудні 2020р. + 19 робочих днів у січні 2021р. + 20 робочих днів у лютому 2021р. + 22 робочих дні у березні 2021р. + 21 робочий день у квітні 2021р.). Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 208001,61грн. (визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів затримки, тобто 123 днів затримки * 1691,07грн. середньоденної заробітної плати).
		Саме у вказаному розмірі слід задовольнити відповідні позовні вимоги. 
		При цьому, із змісту п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999р. вбачається, що справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а отже суд визначає суму до стягнення без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги ст.141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також задоволення вимог позивача, та вважає за необхідне стягнути з відповідача КП «Сєвєродонецькліфт» на користь позивача судовий збір у розмірі 1369,77грн. пропорційно до розміру задоволених вимог майнового характеру, а з відповідача Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області  судовий збір в дохід держави в сумі 840,80грн. враховуючи задоволення вимог немайнового характеру, заявлених фізичною особою до цього відповідача.
		На підставі п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та в частині виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
		 
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -  
		 
		вирішив:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення судових витрат, задовольнити. 
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження керівника Військо-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області №808 від 03 листопада 2020 року «Про припинення контракту з генеральним директором Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» ОСОБА_3 ».
		Визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) директора Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» №50/ок від 03 листопада 2020 року «Про припинення трудового договору», яким звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» з 03 листопада 2020 року згідно п.1 ст.40 КЗпП України.
		Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 ) на посаді генерального директора Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» м. Сєвєродонецьк з 04 листопада 2020 року.
		Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» (код ЄДРПОУ 33503168, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, буд. 1) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.11.2020р. по 29.04.2021р. в сумі 208001,61 (двісті вісім тисяч одна) грн. 61 коп., визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
		Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» м. Сєвєродонецьк на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1369 (одна тисяча триста шістдесят дев`ять) грн. 77 коп. 
		Стягнути з Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області судовий збір в дохід держави у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. 
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення з Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» м. Сєвєродонецьк Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця.
		 
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.  
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                            І. О. Юзефович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...