Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/588/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2021. Зареєстровано: 30.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 29.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/26472/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа №560/588/19
		адміністративне провадження №К/9901/26472/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Мороз Л.Л.,  Рибачука А.І., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 560/588/19
		за позовом         ОСОБА_1 
		до    Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці
		про визнання протиправною та скасування постанови
		за касаційною скаргою    Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Франовської К. С., суддів: Совгири Д. І., Кузьменко Л. В.)
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.    У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся  до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області Глушакова О. О. від 20 лютого 2019 року № 22/80 про накладення штрафу у розмірі 250 380 грн.
		2.    В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що відповідачем протиправно та не у спосіб, що передбачений законом проведено інспекційне відвідування.  Поряд з цим, висновки контролюючого органу про наявність трудових відносин між підприємством та працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до яких відповідач прийшов з помилковим тлумаченням цивільно-правової угоди, не відповідають фактичним обставинам.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3.  Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019    року позов залишено без задоволення.
		4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідачем встановлено та належними доказами підтверджено факт використання позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин, тобто порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
		5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області Глушакова О. О. від 20 лютого 2019 року № 22/80 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 250    380 грн.
		6. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що  відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили, що останній мав передбачені законом підстави для інспекційного відвідування. Поряд з цим, службова записка не є підставою для проведення інспекційного відвідування, оскільки не передбачена п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295), а також не є повідомленням в розумінні п.п. 5 п. 5 цього Порядку.
		Крім того, відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів, що позивачем порушено ч. 3 чт. 24 КЗпП України, оскільки з наявних в матеріалах справи документів не вбачається, що позивач виплачував працівникам заробітну плату та забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, а працівники дотримувалась внутрішнього трудового розпорядку, що є обов`язковими ознаками трудового договору відповідно до вимог ч.1 ст.21 КЗпП України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.    16 вересня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року.
		8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судом не враховано, що в направленні контролюючого органу від 05 лютого 2019 року № 160/19 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 вказана підстава для здійснення інспекційного відвідування наказ Управління Держпраці у Хмельницькій області від 05 лютого 2019 року № 36 та предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин. Поряд з цим, відповідачем був проведений моніторинг стану дотримання позивачем законодавства про працю. Так, за результатами аналізу інформації викладеної у службовій записці головних державних інспекторів від 05 лютого 2019 року № 46 (які і  є тим іншим джерелом відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 295) начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача з питань виявлених неоформлених трудових відносин.
		Також, судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про відсутність підмини позивачем трудових відносин цивільними, оскільки ФОП ОСОБА_1 з працівниками узгоджено вартість процесу роботи, а не конкретного результату цієї роботи, при цьому в «договорах підряду» на виконання столярних робіт не встановлені строки виконання таких робіт (тобто відносини є безстроковими), що свідчить про наявність трудових відносин. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9.    Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 вересня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г. , суддів Мороз Л. Л. , Рибачука А. І.
		10. Ухвалою Верховного суду від 16 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року.
		11.  Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27 квітня 2021 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16 лютого 2017 року, за № 2 673 000000025405 та здійснює такі види господарської діяльності: код КВЕД 02.20 - Лісозаготівлі (основний).
		13. 05 лютого 2019 року посадовими особами відповідача складено службову записку, в якій зазначено, що цього ж дня було здійснено відвідування столярного цеху за адресою: АДРЕСА_1 , біля заводу «Катіон», де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 . Безпосередньо при відвідуванні 05 лютого 2019 року інспекторами праці виявлено двох громадян ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), які представлялися працівниками вищезгаданого підприємця, та виконували роботу столярів, і отримано від них письмові пояснення. За таких обставин, наявні ознаки недотримання ФОП ОСОБА_1 встановленого порядку оформлення трудових відносин із найманими працівниками (ст. 24 КЗпП України та інших нормативних актів).
		14. 05 лютого 2019 року начальником управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято наказ № 36 про здійснення інспекційного відвідування по додержанню законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 .
		15. На підставі наказу від 05 лютого 2019 року № 36 посадовим особам видано направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ОСОБА_1 № 160/19. 
		16. 06 лютого 2019 року посадовими особами відповідача стосовно ФОП ОСОБА_1 складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ХМ529/532/АВ.
		17. Зі змісту акту інспекційного відвідування вбачається, що в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (06 лютого 2019 року о 14.30 год.) були надані документи названі «Договір підряду», датовані 05 лютого 2019 року, укладені з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Предметом договору є виконання столярних робіт. 
		Отже, враховуючи надані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмові пояснення, які вказали, що працюють столярами у ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та працівниками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 оформлені не були. Трудові договори за вищеописаний період роботи у позивача у письмовій формі належним чином із вищевказаними особами як найманими працівниками, відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України не укладені, до початку допуску працівників до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», що підтверджено та встановлено згідно отриманих пояснень.
		18. 08 лютого 2019 року позивачем подано заперечення на акт перевірки, в якому останній вказує про відсутність будь-яких трудових відносин та письмових трудових договорів з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що останні зазначили у своїх письмових поясненнях. Відносини із вказаними виконавцями столярних робіт носять виключно цивільно-правовий характер.
		19. Листом від 11 лютого 2019 року № 687/19 відповідач вказав, що наведені у листі підприємцем доводи та документи, які додані до заперечень, не спростовують обставини, які встановлені під час інспекційного відвідування та є такими, що виготовлені і надані роботодавцем вже після проведення інспекційних дій у ФОП ОСОБА_1 .
		20. 20 лютого 2019 року управлінням Держпраці у Хмельницькій області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/80, згідно якої накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 250 380 грн.
		21. Вважаючи таку постанову відповідача протиправною та такою, що прийнята в порушення вимог чинного законодавства, ОСОБА_1  звернувся до суду із цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених   ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		23. Відповідно до частини другої            статті 19 Конституції України         органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені            Конституцією         та законами України.
		24.    Згідно з положеннями ч. 2    ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України    (далі -    КАС України)         у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені            Конституцією         та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		25.    Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені            Конституцією         та законами України.
		27.    Частиною першою    статті 265 КЗпП України    передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		28. Абзацом 2 частини другої    статті 265 КЗпП України    встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		29. За приписами пунктів 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		30. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) регулює Порядок №    295.
		31. Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
		Держпраці та її територіальних органів;
		виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
		32. Згідно з пунктом 3 Порядку № 295 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
		Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
		33. Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку № 295, а саме: інспекційні відвідування проводяться:
		1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
		2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
		3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
		4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
		5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
		6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
		7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
		34. Крім того, як передбачено пунктами 19, 20, 27, 28, 29 цього ж Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
		35. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
		36. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
		37. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
		38. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		39. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
		40. Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», що ратифікована Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-ІV (далі - Конвенція) передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ІІ) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ІІІ) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; ІV) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
		41. Частиною   четвертою статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		42. В даному випадку таким нормативно-правовим актом є Порядок № 295, до якого відсилає стаття 259 КЗпП України, що визначає порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю.
		43. З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття наказу від 05 лютого 2019 року № 36 є службова записка начальника відділу з питань додуржання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Юнчик Л. С., головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Кухар Л. І., головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці Королівського Д. І., головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці Боднара Г. Я. від 05 лютого 2019 року № 46.
		44. Як зазначалось раніше, 05 лютого 2019 року посадовими особами відповідача складено службову записку, в якій зазначено, що цього ж дня згідно п. 33 Порядку №    295 було здійснено відвідування столярного цеху за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська 19, біля заводу «Катіон», де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 . Безпосередньо при відвідуванні 05 лютого 2019 року інспекторами праці виявлено двох громадян ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), які представлялися працівниками вищезгаданого підприємця, та виконували роботу столярів, і отримано від них письмові пояснення. За таких обставин, наявні ознаки недотримання ФОП ОСОБА_1 встановленого порядку оформлення трудових відносин із найманими працівниками (ст. 24 КЗпП України та інших нормативних актів). Враховуючи викладену інформацію є доцільним проведення інспекційного відвідування позивача.
		45. Разом з тим, контролюючий орган посилається на те, що підставою для призначення інспекційного відвідування слугувала підстава, визначена підп. 3 п. 5 Порядку № 295, яка передбачає, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
		46. Так, скаржник зазначає, що за результатами аналізу інформації викладеної у службовій записці головних державних інспекторів від 05 лютого 2019 року № 46 (яка і є тим іншим джерелом відповідно до підп. 3 п. 5 Порядку № 295) начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин (наказ відповідача від 05 лютого 2019 року № 36).
		47. Колегія суддів завертає увагу на те, що Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
		48. Однак, такими повноваженнями інспектор наділений виключно в рамках здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, за наявності підстав визначених законодавством. В свою чергу, пункт 5 Порядку № 295 визначає перелік підстав для здійснення державного контролю, який є вичерпним.
		49. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що службова записка посадових осіб органу контролю, яка слугувала підставою для призначення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , не є належною підставою для призначення інспекційного відвідування згідно з підп. 5 п. 5 Порядку № 295, оскільки ознаки порушення законодавства про працю виявлені органом контролю поза межами виконання ним контрольних повноважень. В силу положень п. 2 Порядку № 295 контрольні повноваження здійснюються інспекторами праці у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, профілактичні відвідування у формі інформаційно - роз`яснювальної роботи не входять до даного переліку.
		50. Крім того, пунктом 33 Порядку № 295 визначено, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
		51. За змістом пункту 5 Порядку № 295 інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
		52. Поряд з цим, матеріали справи не містять та судами попередніх інстанцій не встановлено, що відповідачем проведено відвідування позивача з підстав визначених пунктом 33 Порядку № 295.
		53. З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанцій про те, що інспекційне відвідування позивача здійснено відповідачем за відсутності передбачених законом підстав, що свідчить про його незаконність та відсутності правових наслідків за результатами проведення такого.
		54. Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		55. Враховуючи протиправність проведення відповідачем інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , постанова начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області Глушакова О. О. від 20 лютого 2019 року № 22/80 про накладення на позивача штрафу у розмірі 250 380 грн, прийнята за результатами такої перевірки також є незаконною та підлягає скасуванню.
		57. Поряд з цим, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції необгрунтовано та безпідставно було надано оцінку встановленим під час інспекційного відвідування фактам використання позивачем праці неоформлених працівників, оскільки вказані обставини не підлягають дослідженню судом в силу того, що осатннім вже зроблено висновок щодо незаконності проведення такого інспекційного відвідування.
		58. Між тим, помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині надання оцінки встановленим під час інспекційного відвідування фактам використання позивачем праці неоформлених працівників, не впливає на правомірність висновків щодо результатів розгляду справи.
		59. Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
		60. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		61. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		62. Відповідно до  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		63. У справі «Пономарьов проти України» (заява №    3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
		64. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №    4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
		65. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		66. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної існтанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		67.  Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці залишити без задоволення.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз   А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...