Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/782/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2021. Зареєстровано: 30.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 29.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/31816/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 808/782/18
		адміністративне провадження № К/9901/31816/19, К/9901/31981/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:            Желєзного І.В., Кравчука В.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області та ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 (головуючий суддя - Бойченко Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 (головуючий суддя - Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі №808/782/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування припису і постанов,
		В С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр» (далі - позивач або ТОВ «Інтерсервіс центр») звернулося до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач або Департамент ДАБІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис № 1 від 02.01.2018, постанову № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018 та постанову № 6/1008-23.2/514 від 19.02.2018.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, позов задоволено повністю.
		18.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		19.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга третьої особи, надіслана 16.11.2019, в якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвалами Верховного Суду від 26.11.2019 та від 28.11.2019 відкриті касаційні провадження за касаційними скаргами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області та ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі № 808/782/18.
		Позивач подав відзиви на касаційні скарги, в яких просив відмовити в задоволенні касаційних скарг Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області та ОСОБА_1 .
		Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
		Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний припис та постанова № 5/1008-23.2/513 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач не експлуатує нежитлові приміщення зазначені у приписі, а передав їх в оренду, при цьому припис, яким приписано усунути порушення з 02.01.2018, отримано позивачем поштовим зв`язком 05.02.2018, а саме в день виїзду на об`єкт інспектора, який встановив, що експлуатація приміщення не зупинена. 
		Також позивач зазначає, що жодної реконструкції нежитлового приміщення під кафе за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Інтерсервіс центр» не здійснювало, а сам об`єкт є прийнятим в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 31.03.2017.
		За твердженням позивача постанова № 6/1008-23.2/514 є протиправною, оскільки не містить нормативного обґрунтування прийнятого рішення. Водночас звертає увагу, що нежитлове приміщення відноситься за класом наслідків (відповідальності) до категорії СС1, проте застосовано відповідальність, передбачену за категорію СС2.
		ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що                     15.12.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізької області Черненок Р.В. винесено припис № 62 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		Зазначеним приписом відповідач вимагав від ТОВ «Інтерсервіс центр» до 02.01.2018 надати доступ посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе» м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25а, прим. ІХ (літ.А-5), а також необхідну для здійснення перевірки документацію.
		Також на підставі інформації, зазначеної в акті планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 3/02.01.2017, було встановлено, що посадовою особою Департаменту 02.01.2018 (термін зазначений в приписі про усунення № 62 від 15.12.2017) було здійснено виїзд на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе», розташованого за адресою:           м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25а, прим. ІХ, (літ.А-5) для проведення позапланової перевірки виконання вимог припису № 62 від 15.12.2017, але замовником будівництва ТОВ «Інтерсервіс центр» не було допущено посадових осіб на вищезазначений об`єкт будівництва для здійснення заходу контролю.
		02.01.2018 директором Департаменту ДАБІ у Запорізькій області видано наказ № 01 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації», яким наказано вважати скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.12.2016                                 № ЗП 083163573362 на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25А (замовник ТОВ «Інтерсервіс центр»), декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31.03.2017 за № ЗП 143170792446 на об`єкт: «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25А (замовник ТОВ «Інтерсервіс центр»)».
		02.01.2018 інспектором Департаменту ДАБІ винесено припис № 1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким ТОВ «Інтерсервіс центр» зобов`язано з 02.01.2018 не експлуатувати об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе», розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25а, прим. ІХ, (літ.А-5), до прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.
		05.02.2018 інспектором Департаменту ДАБІ складено акт № 69/05.022018 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства України, яке полягало в тому, що ТОВ «Інтерсервіс центр» не зупинено експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25а, прим.ІХ, (літ.А-5), в якості кафе на вимогу припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.01.2018 № 1 ТОВ «Інтерсервіс центр». 
		Відповідач зазначене порушення кваліфікував як невиконання припису № 1 від 02.01.2018 № 1 та експлуатація нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25а, прим. ІХ, (літ.А-5), після проведення реконструкції, в якості кафе без прийняття його в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку, а саме без сертифіката, клас наслідків (відповідальності) - СС2.
		На підставі складеного акта перевірки Департаментом ДАБІ у Запорізькій області прийнято постанову № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018, якою на ТОВ «Інтерсервіс центр», на підставі пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 26430,00 грн та постанову № 6/1008-23.2/514 від 19.02.2018, якою на                          ТОВ «Інтерсервіс центр», на підставі пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», накладено штраф у розмірі 651940,00 грн.
		Не погоджуючись з прийнятим відповідачем приписом № 1 від 02.01.2018, постановою № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018 та постановою № 6/1008-23.2/514 від 19.02.2018, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
		Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05.02.2018 інспектором Департаменту ДАБІ складено акт № 69/05.022018 за результатами проведеної перевірки дотримання позивачем вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція нежитлового приміщення» м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25а прим. ІХ, відповідно до висновків якої встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства України, а саме: не зупинено експлуатацію спірного об`єкта будівництва в якості кафе.
		Отже, законність та обґрунтованість припису № 1 від 02.01.2018, постанови                  № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018 та постанови № 6/1008-23.2/514 від 19.02.2018 є предметом спору у цій справі та має перевірятись з урахуванням обставин, встановлених під час заходів контролю, які мали місце - 15.12.2017, 02.01.2018, 05.02.2018.
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування спірних рішень та задоволення позову ТОВ «Інтерсервіс Центр».
		Суд апеляційної інстанції додатково наголосив на тому, що відповідач, якого позивачем не допущено до перевірки, встановив факт порушення позивачем, яке виразилося в експлуатації ним об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе» м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25 а прим. ІХ (літ.А-5) до прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, що не відповідає обставинам встановленим під час перевірки та свідчить про зобов`язання відповідачем ТОВ «Інтерсервіс центр» усунути порушення, яке фактично контролюючим органом не було виявлено 02.01.2018, у зв`язку з не допуском їх до перевірки.
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що відповідно до приписів пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи. 
		За позицією відповідача 02.01.2018 за результатами перевірки виконання вимог припису від 15.12.2017 № 62 було встановлено факт невиконання позивачем цього припису, що є порушенням пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за що позивача було притягнуто до відповідальності згідно постанови № 3/1008-23.2/131, яка була предметом розгляду справи № 808/618/18 та визнана судом законною.
		Також відповідач наголошує, що станом на день перевірки (02.01.2018) у позивача було відсутнє право на експлуатацію спірного об`єкта будівництва, останньому було видано припис, вимогою якого було не експлуатувати об`єкт починаючи з 02.01.2018. Вказаний припис не було виконано.
		Відповідач зазначає, що спірна постанова № 6/1008-23.2/514 винесена відносно позивача за вчинення останнім правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке визначена пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на підставі акта перевірки від 05.02.2018 № 69/05.02.2018, припису від 05.02.2018 № 4 протоколу від 05.02.2018, про що зазначено у самій постанові. 
		Касаційна скарга третьої особи обґрунтована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях жодним чином не спростовується сам факт вчинення позивачем правопорушення, а останні лише зазначають про процесуальні порушення під час проведення перевірки. 
		Третя особа зазначає в касаційній скарзі, що судами проігноровано рішення судів у справі № 808/618/18, в якій вже було встановлено законність припису № 1 від 02.01.2018, за яким постановою відповідача № 3 від 12.01.2018 було накладено на позивача штраф. 
		Також наголошує, що судом першої інстанції не з`ясовано на підставі яких документів винесено оскаржувані постанови відповідача № 5 та № 6, а зроблено хибний висновок, що ці постанови винесені на підставі припису № 1 від 02.01.2018, хоча його законність вже було встановлено у справі № 808/618/18.
		Судами попередніх інстанцій, на думку третьої особи, проігноровано рішення судів, які стосуються того ж самого об`єкта, сторонами виступають ті ж самі суб`єкти та розглядалося повністю аналогічне питання щодо законності постанови, яка була винесена тим самим відповідачем, але на чотири місяці пізніше.
		Позивач подав відзив на касаційні скарги, у якому зазначив, що оскаржені у цій справі припис № 1 від 02.01.2018, постанова № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018 та постанова № 6/1008-23.2/514 від 19.02.2018 були прийняті відповідачем внаслідок прийняття цим суб`єктом наказу від 02.01.2018 № 1, яким було скасовано декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.
		Проте рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №808/783/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі №808/783/18, задоволено позовні вимоги у повному обсязі та визнано протиправним наказ від 02.01.2018 № 1.
		Позивач стверджує, що оскільки підставою для прийняття постанов                               № 5/1008-23.2/513, №6 /1008-23.2/514 була експлуатація приміщення без дозвільних документів (декларацій), то скасування наказу № 1 від 02.01.2018 свідчить про безпідставне накладення на суб`єкта містобудівної діяльності оскаржуваними постановами штрафу.
		VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
		За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (або Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. 
		Архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. 
		Частиною 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки у тому числі (…) мають право:
		складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
		у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
		усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
		зупинення підготовчих та будівельних робіт; 
		забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
		Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №533).
		Відповідно до пункту 11 Порядку №533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
		1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
		2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
		3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
		усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
		зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Отже, відповідно до приписів пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові до виконання приписи. Аналогічна норма закріплена в підпункті 3 пункту 11 Порядку № 553. 
		Також за приписами підпункту 7 пункту 3 статті 41 Закону України № 3038-VI, підпункту 8 пункту 11 Порядку № 553, відповідач має право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15.12.2017 за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позивачу було видано обов`язковий до виконання припис № 62, яким позивача було зобов`язано надати допуск посадовим особам відповідача до перевірки об`єкта, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Сталеварів, 25а, а також необхідну для здійснення перевірки документацію.
		Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Позивачем був оскаржений припис № 62 від 15.12.2017, проте рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі №808/618/18, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Інтерсервіс центр» було відмовлено.
		Отже, вимоги припису № 62, станом на момент розгляду судами цієї справи були чинними. 
		За змістом судових рішень у справі №808/618/18:
		« 02 січня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізької області Черненок Р.В. винесено припис №1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалось від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр» з 02 січня 2018 року не експлуатувати об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе» м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25а, прим. ІХ (літ.А-5), до прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства. У приписі наявна примітка, що примірник припису направлено поштою 04 січня 2018 року №1008-23.2/46. Надіслання на адресу позивача (…) припису №1 від 02 січня 2018 року поштою також підтверджується супровідним листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізької області від 04 січня року №1008-23.2/46 та копією фіскального чеку від 05 січня 2018 року, які містяться в матеріалах адміністративної справи».
		Отже, у справі №808/618/18 вже встановлювались обставини направлення відповідачем позивачу припису № 1 від 02.01.2018.
		Відповідач стверджує, що позивача було ознайомлено з приписом № 1 від 02.01.2018 в день його складання, проте від отримання та підписання останній відмовився, про що було зроблену відповідну відмітку у вказаному приписі.
		Згідно із пунктом 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. 
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. 
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. 
		Проте суди першої та апеляційної інстанцій не перевіряли твердження відповідача щодо ознайомлення позивача з приписом та інформацію щодо відмови останнього від його підпису. 
		Відповідач стверджує, що позивач своєчасно направив припис позивачу, однак останній виключно за власним бажанням отримав його тільки 05.02.2018.
		Водночас судами попередніх інстанцій з цього питання не давалась оцінка наявним у справі доказам та не встановлювалось наявність/відсутність обставин, які б свідчили про ухилення від отримання поштового повідомлення, та не оцінений лист пошти щодо отримання іншої кореспонденції позивачем в значно коротший термін.
		Згідно із підпунктом 4 частини 1 статті 41 Закону України № 3038-VI перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю є однією з підстав проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Відповідач стверджує, що саме під час проведення позапланової перевірки виконання ТОВ «Інтерсервіс центр» вимог припису Департаменту ДАБІ № 62 від 15.12.2017, посадовими особами відповідача було встановлено, що вимоги припису № 62 від 15.12.2017 замовником будівництва ТОВ «Інтерсервіс центр» не виконано, що є порушенням підпункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 3 частини 11 Порядку №553.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність припису від 02.01.2018 року № 1 на підставі того, що відповідач зазначив про факт експлуатації об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе» м. Запоріжжя,         вул. Сталеварів, 25а прим. ІХ (літ.А-5) без виявлення порушення у зв`язку з недопуском до перевірки. Також суд апеляційної інстанції зробив висновок про протиправність постанови № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018, як прийнятої на підставі протиправного припису. 
		Проте постанова відповідача № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018, якою накладено штраф у розмірі 26430,00 грн, була прийнята із посиланням на пункт 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» ( далі - Закон № 208/94-ВР).
		Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів  органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Отже, постанова відповідача № 5/1008-23.2/513 від 19.02.2018 була прийнята саме за невиконання припису від 02.01.2018 № 1.
		Пунктом 4 частини 2 статті Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена відповідальність за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації.
		Відповідач стверджує, що постанова № 6/1008-23.2/514 від 19.02.2018 була прийнята за порушення саме пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яке зафіксовано в акті перевірки від 05.02.2018 № 69/05.02.2018, підставою для проведення такої перевірки була «перевірка виконання ТОВ «Інтерсервіс центр» вимог припису від 02.01.2018      № 1» та встановлення його невиконання. 
		За таких обставин Верховний Суд вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності припису від 02.01.2018 № 1 без перевірки тверджень відповідача щодо ознайомлення або відмови від ознайомлення та отримання позивачем зазначеного припису, а також, без з`ясування причин його отримання більш ніж через місяць з моменту його відправлення.
		Щодо визнання протиправною постанови від 19.02.2018 № 6/1008-23.2/514 Верховний Суд також зазначає таке. 
		Підставою для визнання протиправною постанови від 19.02.2018 № 6/1008-23.2/514, став висновок судів щодо її необґрунтованості, оскільки у постанові не було зазначено відповідно до якого абзацу пункту 4 частини 2 статті 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» позивача притягнуто до відповідальності. 
		Передумовою даного висновку суду став факт невідповідності у документації, поданій позивачем та відповідачем щодо визначення класу наслідків спірного об`єкта будівництва. 
		Верховний Суд вважає зазначений висновок передчасним з огляду на таке.
		Спірна у справі постанова № 6/1008-23.2/514 винесена відносно позивача за вчинення останнім правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке визначена пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на підставі акта перевірки від 05.02.2018 № 69/05.02.2018, припису від 05.02.2018 № 4, протоколу від 05.02.2018, про що зазначено у самій постанові. 
		В акті перевірки від 05.02.2018 № 69/05.02.2018, зокрема, зазначено про експлуатацію спірного об`єкта без права на його експлуатацію, а також визначено, що спірний об`єкт за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) класом наслідків. 
		Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що відповідальність суб`єктів містобудування за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 
		Судами встановлено, що відповідно до інформації зазначеної позивачем в декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які були скасовані наказом відповідача від 02.01.2018 № 01, спірний об`єкт будівництва відносився до III категорії складності відповідно до законодавства чинного на день їх подання. 
		10.06.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» № 1817-VІІІ. 
		Відповідно до абзацу 3 пункту 5 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» № 1817-VІІІ, з дня набрання ним чинності об`єкти будівництва III (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру) та IV категорій складності належать відповідно до об`єктів з середніми (СС2) наслідками. Вказане спростовує висновки судів про невідповідність документації поданої позивачем та відповідачем щодо визначення класу наслідків спірного об`єкта будівництва. 
		Щодо тверджень позивача з приводу непроведення жодної реконструкції нежитлового приміщення під кафе за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25-а, ТОВ «Інтерсервіс центр», прийняття зазначеного об`єкта в експлуатацію та передачу його в оренду Верховний Суд зазначає таке. 
		Верховний Суд в постанові від 11.11.2020 у справі № 826/17074/18 зазначив, що виходячи зі змісту статті 39 та 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган ДАБІ України уповноважений виносити припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, у тому числі щодо заборони експлуатації самочинно збудованих об`єктів, щодо яких відсутні дозвільні документи на будівництво та документи, які засвідчують введення їх в експлуатацію. При цьому у разі виявлення, що об`єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робіт), однак не введений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), експлуатується, орган ДАБІ може заборонити експлуатацію такого об`єкта на підставі окремого вмотивованого рішення, а не на підставі припису. Тобто необхідно розрізняти об`єкт, збудований на законних підставах, однак не введений в експлуатацію, та об`єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав.
		На цій підставі Верховним Судом у справі № 826/17074/18 сформований правовий висновок, відповідно до якого вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України самочинно збудованого об`єкта, зокрема, якщо він має ознаки об`єкта підвищеної небезпеки, поширюється на всіх суб`єктів, які здійснюють експлуатацію такого об`єкта незалежно від того, чи мають вони причетність до його зведення. При цьому відповідальність за зведення самочинно збудованого об`єкта несе саме особа, яка здійснила таке будівництво, за замовчуванням - особа, яка є власником самочинно реконструйованого об`єкта або власником чи користувачем земельної ділянки, на якій проведено нове будівництво.
		Отже, суди першої та апеляційної інстанцій мали перевірити яким суб`єктом здійснювалось спірне будівництво чи реконструкція, а також направлялись до відповідача документи щодо початку завершення будівництва (реконструкції). 
		Проте суди попередніх інстанцій не встановили факти наявності/відсутності реконструкції, введення в експлуатацію, передачі в оренду позивачем як суб`єктом містобудування в контексті вимог Закону України № 3038-VI.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Зазначеним вимогам рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №808/782/18 за вищенаведених підстав не відповідають. 
		Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
		Також встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із частиною 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області задовольнити частково.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №808/782/18 скасувати.
		Справу №808/782/18 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                      С. М. Чиркін
		                                                                                                    І.В. Желєзний
		                                                                                                    В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...