Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/1378/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2021.
Дата набрання законної сили: 29.04.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 Справа № 11-cc/824/1395/2021 (757/1378/21-к) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		 Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач:  ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 
		за участю:
		головного спеціаліста відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 
		представника ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 
		представника Національного банку України ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги головного спеціаліста відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 , представника ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 , представника Національного банку України ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року задоволено клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора  ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ 32873692), а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв.м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв.м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м.; складу П, загальною площею 550,6 кв.м.; складу М, загальною площею 534,5 кв.м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв.м., із забороною посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), а також усім їхнім територіальним підрозділам, вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію вище вказаних цілісних майнових комплексів, та усіх його складових частин.
		Цією ж ухвалою заборонено відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, та заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості, та зобов`язано слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої накладено арешт.
		Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
		 Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, головний спеціаліст відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 , представник ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 , представник Національного банку України ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги.
		Головний спеціаліст відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати.
		Представник ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
		Представник Національного банку України ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її необґрунтованість, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник Національного банку України ОСОБА_8 зазначає, що ПАТ «ВіЕйБі» порушив умови Кредитного договору, кредитні кошти Національного банку не повернув, внаслідок чого у Національного банку виникло першочергове право на звернення стягнення на нерухоме майно, що передано в заставу (іпотеку) з метою забезпечення виконання обов`язків Банку за кредитним договором. Стверджує, що накладення арешту на майно, яке є предметом договору іпотеки, порушує права третьої особи  Національного банку, суперечить інтересам держави. 
		Також апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді призводить до втручання у виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року у справі №910/10956/15 та порушує майнові права скаржника на користь якого ухвалено вказане рішення. Стверджує, що державним виконавцем вживались всі необхідні процесуальні дії відповідно до чинного законодавства в межах повноважень державного виконавця, за відсутності порушень, в межах виконавчого провадження № 61409886 з метою виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/10956/15. Додає, що 11.02.2021 ухвалою Київського апеляційного суду апеляційні скарги Національного банку та ДП «Сетам» було задоволено, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №757/53331/20-к про накладення арешту та заборони вчиняти дії щодо застосування майна, скасовано, постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовлено.
		У підсумку представник Національного банку України зазначає про невідповідність арештованого майна ст. 98 КПК України та стверджує про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку вказує, що ухвалу слідчого судді постановлено без залучення Національного банку України, ухвалу слідчого судді отримано 19.01.2021. 
		Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 
		Враховуючи, що представник Національного банку України участі у судовому засіданні не приймав, копію оскаржуваної ухвали апелянтом отримано 19.01.2021 (а.с. 122), апеляційна скарга подана до суду 21.01.2021, відповідно до штампу на конверті (а.с. 137), п`ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.
		Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено на 29.04.2021, про що надіслано повідомлення прокурору 22.04.2021, проте в судове засідання прокурор не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність прокурора.
		Також представник державного обвинувачення, будучи належно повідомленим, не прибув у судові засідання, які були призначені на 25.01.2021, 03.03.2021, 31.03.2021, 20.04.2021.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення головного спеціаліста відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 , представника ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 та представника Національного банку України ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги головного спеціаліста відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 та представника ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 підлягають поверненню апелянтам, а апеляційна скарга представника Національного банку України ОСОБА_8 ,підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12020000000001260, відомості про яке 29.12.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		14.01.2021 прокурор першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ 32873692), а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв.м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв.м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м.; складу П, загальною площею 550,6 кв.м.; складу М, загальною площею 534,5 кв.м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв.м., із забороною посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), а також усім їхнім територіальним підрозділам, вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію вище вказаних цілісних майнових комплексів, та усіх його складових частин, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року, задоволено.
		Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про доведеність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з огляду на наступні обставини.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. 
		Представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що 13.10.2014 між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому надавався стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності на суму 1 млрд. 200 млн. грн. на строк із 13.10.2014 по 07.10.2016, згідно з установленим графіком повернення кредиту.
		Для забезпечення належного виконання ПАТ «ВіЕйБі Банк» своїх зобов`язань за кредитним договором, між Національним банком України, як іпотекодержателя, та ТОВ «Станіславська торгова компанія», як іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 13.10.2014 за реєстровим № 1323, відповідно до якого ТОВ «Станіславська торгова компанія» надавала в іпотеку належне їй на праві власності майно, а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею 9406,1 кв.м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м.; складу П, загальною площею 550,6 кв.м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		В подальшому, у зв`язку з неналежним виконанням ПАТ «ВіЕйБі Банк» своїх зобов`язань за кредитним договором від 13.10.2014, Національний банк України звернувся з позовною заявою до Господарського суду м. Києва, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13.10.2014, укладений між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк», оскільки ТОВ «Станіславська торгова компанія» як іпотекодавець, відмовляється виконати умови договору та передати предмет іпотеки добровільно.
		Враховуючи, що сторони під час розгляду не дійшли згоди про вартість предмета іпотеки, з метою встановлення ринкової вартості предмета іпотеки за Іпотечним договором, ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2015 було призначено судову економічну експертизу.
		За висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 20450/15-42/20451/15-43/2150/17-45 від 23.06.2017, ринкова вартість об`єкту нерухомого майна, що є предметом застави, складає 86 522 300 грн.
		Крім цього в ході судових розглядів судами не було прийнято до уваги наданий ТОВ «Станіславська торгова компанія» звіт про незалежну ретроспективну оцінку майна: цілісного майнового комплексу  цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, станом на 08.10.2014, виконаний на замовлення ТОВ «Станіславська торгова компанія» ФОП ОСОБА_11 , відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки складає 1 259 330 100 грн., зважаючи на заперечення Національного банку України що в іпотеку було передано лише нерухомість без виробничих потужностей, у той час як об`єктом оцінки був цілісний майновий комплекс.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 позовна заява Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія» була задоволена, та судом вирішено звернути стягнення у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 13.10.2014 № 43 укладеним між Національним банком України та ПАТ ««ВіЕйБі Банк» у загальній сумі 1 224 239 240 грн. 01 коп., на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13.10.2014 укладеного між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», наступне нерухоме майно: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		Вказане рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 було залишене в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 та постановою Верховного суду України від 21.05.2020.
		На виконання вищезазначеного рішення суду 13.02.2020 Господарським судом м. Києва видано відповідний наказ № 910/10956/15, на виконання якого 28.02.2020 було відкрито виконавче провадження № 61409886, про що відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції прийнято відповідну постанову. Стягувачем у зазначеному виконавчому провадженні є Національний банк України, боржником  ТОВ «Станіславська торгова компанія».
		В подальшому в процесі реалізації вищевказаного майна Державною виконавчою службою було залучено ТОВ «ОФ «Де Візу», яка провела оцінку іпотечного майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», а саме нерухомого майна: цеха по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		Згідно звіту про оцінку майна ТОВ «ОФ «Де Візу», вартість вищевказаного нерухомого майна складає 40 996 934 грн., та саме за вказаною ціною дане майно було виставлено на реалізацію на сайті ДП «Сетам».
		Наведені документи, на переконання ініціатора клопотання, містять факти та обставини, які дають підстави для висновку, що невстановленими на даний час особами, до яких можуть входити службові особи Національного банку України, Державної виконавчої служби, ДП «Сетам», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «ОФ «Де Візу», ПАТ «ВіЕйБі Банк», можливо вчиняють кримінальне правопорушення, яке полягає в умисному заниженні вартості іпотечного майна, а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м. чим завдається шкода, яка полягає в неповноцінному надходженні грошових коштів до Державного бюджету.
		В обґрунтування підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, прокурором до клопотання додано постанову про визначення групи прокурорів від 05.01.2021, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заяву про вчинення кримінального правопорушення, статтю з мережі Інтернет, копії ухвал Господарського суду міста Києва від 11.02.2019, 30.01.2020, копію постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2020, фото цеху, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, постанову про визнання речовими доказами від 11.01.2021. 
		Разом з тим, на переконання колегії суддів, долучені до клопотання прокурора матеріали не містять фактів тих обставин, на які послався ініціатор клопотання, а є документами про вчинення певних процесуальних та слідчих дій, з яких не вбачається, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як того вимагають положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України.
		Крім того, долучена до клопотання постанова слідчого про визнання речовими доказами не містить жодних підстав для визнання майна речовим доказом, що позбавляє колегію суддів можливості зробити висновок про відношення майна до кримінального провадження як речового доказу. Самостійне визначення підстав передбачених ст. 98 КПК України, законом суду не надано.
		Так, згідно положень ст. 98 КПК України визначено підстави визнання майна речовим доказом. Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
		Таким чином, з тексту наведених правових норм вбачається, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ініціатором клопотання не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, не допускають у цьому випадку застосування таких заходів. Проте слідчий суддя на це уваги не звернув та постановив рішення про арешт майна, яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
		Крім того, на переконання колегії суддів, апеляційні скарги головного спеціаліста відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 та представника ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 , необхідно повернути апелянтам, як особам, які не мають права подавати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, виходячи з наступного.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. 
		Згідно з п.п. 8, 9, 9-1 ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи.
		З огляду на положення наведених правових норм та враховуючи, що органом досудового розслідування розслідуються обставини шахрайських дій, що полягають у придбанні права на майно, що належить ТОВ «Станіславська торгова компанія» шляхом обману за заниженою вартістю, то оскаржувана ухвала слідчого судді не зачіпає інтересів Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ДП «СЕТАМ», у зв`язку із чим апеляційні скарги, відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, підлягають поверненню особам, які їх подали.
		Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 399, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,  
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційні скарги головного спеціаліста відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 та представника ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 , повернути апелянтам.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ 32873692), а саме цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м., скасувати.
		Апеляційну скаргу представника Національного банку України ОСОБА_8 , задовольнити.
		Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ 32873692), а саме цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в частині повернення апеляційних скарг головного спеціаліста відділу правового забезпечення Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 та представника ДП «СЕТАМ» ОСОБА_7 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		_____________________ _____________________ _____________________ 
		ОСОБА_2   ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...