Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/4469/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2021. Зареєстровано: 02.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2021.
Дата набрання законної сили: 30.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/34261/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 квітня 2021 року 
		Київ
		справа №120/4469/20-а
		адміністративне провадження №К/9901/34261/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року ( Альчук М.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року (Ватаманюк Р.В., Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.) по справі позовом Державного реєстаратора Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування рішення,
		УСТАНОВИВ:
		До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного реєстратора Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги в порядку ст. 37 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Позивачка разом з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 10 липня 2020 року № 2374/5 "Про задоволення скарги" та просила зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" невідкладно поновити їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
		15 вересня 2020 року позивачка звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила зупинити дію оскаржуваного наказу відповідача "Про задоволення скарги" від 10 липня 2020 року № 2374/5 до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору та зобов`язати державне підприємство "Національні інформаційні системи" невідкладно поновити їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не вживати заходів щодо припинення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		В обґрунтування заяви зазначає, що наразі існує очевидна небезпека заподіянню шкоди її правам, свободам та законним інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті, оскільки оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є діючим та таким, що блокує здійснення своїх повноважень державного реєстратора, що завдає шкоду не тільки їй, а й іншому колу осіб, які звернулися до неї із заявами про вчинення реєстраційних дій.
		Одночасно зазначає і про те, що оскарженим наказом не вирішено питання про передачу на розгляд до іншого суб`єкта реєстрації реєстраційних справ, що були подані до неї як до державного реєстратора, якому анульовано доступ до Державного реєстру прав для проведення відповідних дій.
		Також звертає увагу суду на те, що фактично оскаржуваний наказ позбавляє її права займатися професійною діяльністю державного реєстратора, і відновити ділову та професійну репутацію після цього буде вкрай складно.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено частково. 
		Зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 10 липня 2020 року № 2374/5 в частині анулювання доступу державному реєстратору Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В іншій частині заяви відмовлено.
		Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що заходи забезпечення позову мають бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а при прийнятті оскаржуваної ухвали суд керувався припущеннями, а не допустимими доказами та фактичними обставинами справи. Також вказано, що вживаючи заходи забезпечення позову суд фактично вирішив питання про протиправність наказу Міністерства юстиції України №2374/5 від 10 липня 2020 року.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу суду першої і інстанції залишено без змін. 
		Ухвалюючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання доступу до державного реєстру може призвести до значної шкоди інтересам позивачки та негативних наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, що постановлені за результатом розгляду заяви про забезпечення позову.
		В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів х урахуванням розумності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Також, ухвалою суду першої інстанції, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції не наведено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже в разі задоволення позовних вимог та набрання законної сили рішення суду ДП «Національні інформаційні системи» невідкладно виконає таке рішення.
		Отже, приймаючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанції керувались виключно припущеннями, а не допустимими доказами та фактичними обставинами справи. 
		Позиція інших учасників справи
		20 січня 2021 року Державним реєстаратором Роздолівської сільської ради подано відзив на касаційну скаргу.
		В обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржуваною ухвалою, зупинено дію спірного наказу тільки в частині, що стосується анулювання доступу державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В іншій частині, яка є також предметом судового оскарження, дія даного наказу не зупинена, що в свою чергу, не перешкоджає подальшій реалізації даного наказу, у відповідність до вимог законодавства, в тому числі і щодо забезпечення прав порушених неправомірними рішеннями позивача, в разі підтвердження таких судом за результатами розгляду справи по суті.
		Враховуючи зазначене просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Міністерства юстиції України та залишити в силі оскаржувані судові рішення.
		Рух касаційної скарги
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2020 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Загороднюка А.Г. та суддів: Єресько Л.О. та Соколова В.М.
		Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.
		Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року задоволено частково заяву про забезпечення позову. 
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. 
		Зазначені судові рішення є предметом касаційного перегляду.
		Релевантні джерела права й акти їх застосування:
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2)     очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2)     зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4)     зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони, або обов`язку вчиняти дії, що випливають із такого рішення (частина третя статті 151 КАС України).
		Частинами першою, другою статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
		Міністерство юстиції України розглядає скарги:
		1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
		2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
		Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
		1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
		2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.
		Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
		Пунктом 2 частини другої статті 37-1 Закону№1952-IV передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
		Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 37-1 Закону №1952-IV у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Суд наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
		Отже, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом умотивована із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
		При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх доводів, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , як Державний реєстаратор Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької звернулася до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в зв`язку з прийняттям відповідачем наказу №2374/5 від 10 липня 2020 року щодо анулювання їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		На обґрунтування поданої заяви позивачка указувала на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася.
		Позивачка також посилалася на очевидні ознаки протиправності наказу Міністерства юстиції України №2375/5 від 10 липня 2020 року та порушення її прав, свобод та інтересів.
		На її переконання, у випадку не зупинення дії оспорюваного наказу вона буде позбавлена можливості здійснювати свою діяльність, що завдасть шкоди не тільки їй, а й іншому колу осію які звернулися до неї із заявами про вчинення реєстраційних дій.
		Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.
		Суди попередніх інстанції задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, фактично надали доступ до Реєстру особі, чим фактично вирішили по суті одну з позовних вимог, оскільки державний реєстратор в подальшому здійснює діяльність у сфері реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, дію якого зупинено, був винесений з підстав порушень порядку державної реєстрації державним реєстратором при вчиненні дій у зазначених вище сферах, що може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.
		При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначені позивачкою у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач жодним чином не позбавлений права на працю та вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №824/841/19-а, від 24 лютого 2020 року у справі №520/7596/19, від 19 червня 2019 року у справі № 826/9263/17 та від 03 грудня 2020 року у справі №580/3884/19. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
		При цьому, за результатами розгляду заяви позивачки про забезпечення позову, встановлено, що позивачкою не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачки, що унеможливило б захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Крім того, до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Оскільки судами першої та апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року підлягають скасуванню.
		Судові витрати
		З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 345, 349, 353, 355 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
		Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року скасувати. 
		У задоволенні заяви Державного реєстаратора Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                А.Г. Загороднюк
		 
		 
		Судді:                                                                                                    Л.О. Єресько
		 
		 
		В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...