Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/190/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2021. Зареєстровано: 02.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2021.
Дата набрання законної сили: 05.05.2021
Номер судового провадження: 2-а/456/25/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/190/21
		Провадження № 2-а/456/25/2021
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 квітня 2021 року                                 місто Стрий
		 
		Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
		головуючої судді                 Гули Л.  В. 
		з участю секретаря                Петренко Н.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Стислий виклад обставин справи.
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3289161 від 15.10.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
		В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 15.10.2020 поліцейський УПП у Львівській області Струс І.С. виніс постанову серії ЕАМ № 3289161 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосував стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає вказану постанову незаконною і такою що підлягає скасуванню, оскільки відповідальність за порушення п. 14.6а ПДР передбачена за здійснення обгону на перехресті, однак жодних доказів інкримінованого йому правопорушення надано не було, відтак поліцейський Струс І.С. безпідставно притягнув його до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
		 
		Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18 січня 2021 року головуючим у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 12/ 
		Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського УПП у Львівській області молодшого лейтенанта поліції Струса Івана Степановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків /а.с. 13/.
		10.02.2021 позивачем подано суду заяву, якою усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 25.01.2021 /а.с. 15-18/.
		Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гули Л.В. від 16.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.03.2021. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 20/.
		Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.03.2021 проведено замінену неналежних відповідачів поліцейського УПП у Львівській області молодшого лейтенанта поліції Струса Івана Степановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області на належного відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції. Справу розглядом відкладено на 06.04.2021/а.с. 26/.
		Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.04.2021 справу розглядом відкладено на 22.04.2021 /а.с. 29/.
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, 03.03.2021 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
		Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, відзиву і клопотань про розгляд справи за його відсутності останнім суду не подано.
		Згідно з ч. 6 ст.162КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ч. 4 ст.229КАС України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Відповідно до ч. 3 ст.268КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
		Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити з наступних підстав.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
		В судовому засіданні встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3289161 від 15.10.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Відповідно до вказаної постанови 15.10.2020 о 13:29 в с. Лисятичі на автодорозі Київ-Чоп 603 км позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Amarok», р.н. НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті, чим порушив п. 14.6а ПДР /а.с. 8/.
		Таким чином, між сторонами виник спір щодо правомірності винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення ним Правил дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
		 
		Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
		Частиною 1 статті 2КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч. 2 ст.2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Пунктом 1 частини 1 статті 20КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Згідно з положеннями ст. 9, 77КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Статтею 7КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно зі ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
		Пунктом 11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
		Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожньогоруху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Пунктом 14.6«а» Правил дорожньогоруху України передбачається, що обгін заборонено на перехресті .
		Статтею 72КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно зі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23.12.2005№ 14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та ст. 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
		Положеннями ч. 2 ст.19Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 62Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
		В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Всі факти, встановлені судом у сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
		Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
		Всупереч даним вимогам, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та правомірність винесеної поліцейським УПП у Львівській області Струсом І.С. постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП.
		Відповідач на обгрунтування правомірності оскаржуваної постанови не надав жодних доказів, наприклад, пояснень свідків, письмових доказів, показань технічних приладів, відеозапису. Вказане свідчить про те, що поліцейський УПП у Львівській області Струс І.С. розглянув справу та притягнув позивача до адміністративної відповідальності за відсутності доказів вчинення ним адмінправопорушення та винуватості останнього.
		Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, з порушенням законних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
		Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожньогоруху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожньогоруху України відповідач відповідно до ст.251КУпАП мав би надати, зокрема, відеоматеріали з місця події, що містили б інформацію про наявність та обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
		Отже, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є оскаржувана постанова, яка, по суті, є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних у ній.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
		Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обгрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
		В контексті наведенного слід відзначити, що дотримання перебаченої законом процедури та поряду винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процессуального права суб`єктом владних повноважень (в данному випадку поліцейським УПП у Львівській області) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторонни вчинюваного правопорушення та вини особи в його вчиненні. 
		Таким чином, доводи позивача відповідачем не спростовані, тому суд знаходить доведеним, що інкриміноване йому правопорушення він не вчиняв, а відтак притягнений до адміністративної відповідальності неправомірно.
		Суд також вважає, що поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався вимог закону щодо дослідження всіх обставин справи та підтвердження їх доказами, а тому подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та винність позивача ОСОБА_1 є недоведеною.
		Окрім того, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, а тому такий підлягає поновленню. 
		За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст.245КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		В п. 3 ч. 1 ст.293КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.
		За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови ЕАМ № 3289161 від 15.10.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.
		 
		Щодо розподілу судових витрат у справі.
		Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред`явлення адміністративного позову в сукупному розмірі 454 грн. і підтверджені квитанціями № ПН1869500 від 18.01.2021 та № ПН1853595 від 28.10.2020, на підставі ст.139КАС України підлягають стягненню на користь позивача з відповідача у повному обсязі.
		Доказів понесення позивачем інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали адміністративної справи не містять.
		Керуючись ст. 5, 9, 72, 77, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3289161 від 15.10.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити. 
		Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 22.04.2021.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                        Л.В.Гула

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...