Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2н-231/2008 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2021. Зареєстровано: 02.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2021.
Дата набрання законної сили: 30.04.2021
Номер судового провадження: 22-ц/813/5018/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/5018/21 
		Номер справи місцевого суду: 2н-231/2008
		Головуючий у першій інстанції Тюмін Ю.О.
		Доповідач Ващенко  Л. Г.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.04.2021 року                                 м. Одеса
		 
		Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:
		головуючої  судді Ващенко Л.Г.
		суддів  Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.
		 
		у порядку ст. 369 ЦПК України розглянула апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 28 вересня 2020 року щодо відмови у задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документи до виконання (одноособово суддя Тюмін Ю.О.) у цивільній справі за заявою акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, боржники: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , 
		 
		ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
		10.08.2020 року акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі-Банк) звернулось із заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання: судового наказу № 2н/231/08 від 06.06.2008 року Іллічівського міського суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Банка боргу за кредитним договором № 014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року у розмірі 793 172,45 гривень та судового збору у розмірі 865 гривень.
		Заява представника Банка обґрунтована наступним.
		06.06.2008 р. Банку, як стягувачу, видані оригінали судового наказу стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Головним державним виконавцем Колечко О.М. (далі-держвиконавець) 05.05.2008 р. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №8200264 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , а 13.12.2013 р. ним же прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №41228206 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . На запит Банка від 02.04.2018 р. Чорноморський міський відділ ДВС ГТУЮ в Одеській області (далі-ВДВС) повідомив, що вказані виконавчі провадження перебували на виконанні у відділі і 05.08.2008 р. ВП 8500264 та 27.06.2014 р. ВП №4122806 завершені підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», а оригінали виконавчих документів направлені стягувачу. ВДВС також повідомив, що надати підтвердження направлення заявнику оригіналів виконавчих листів не має можливості, так як виконавчі провадження знищені за закінченням терміну зберігання. У період з 2010 по 2019 рік проводились зміни в організаційній структурі Банка, що ускладнило встановлення факту відсутності оригіналів судових наказів № 2н-231/08.
		02.07.2020 р. Іллічівський міський суд Одеської області видав представнику Банка оригінал судового наказу № 2н-321/08 від 06.06.2008 р. на ім`я ОСОБА_2 , дійшовши висновку, що у 2008 році ВДВС не надіслав судовий наказ стягувачу, а надіслав його до суду. У липні 2020 року, під час додаткової службової перевірки, в архіві банка виявлений оригінал судового наказу 2н-321/08 від 06.06.2008 р. на ім`я ОСОБА_1 .
		Ухвалою Іллічівськго міського суду Одеської області від 28.09.2020 року Банку відмовлено у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		Банк не погодився із ухвалою суду від 28.09.2020 року і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Апеляційна скарга представника Банка зазначає:
		Суд в ухвалі безпідставно посилається на той факт, що Банк пропустив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не з поважних причин.
		06.06.2008 року Іллічівським міським судом Одеської області по справі № 2н- 231/2008 задоволено позов Банка про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року у розмірі 793 172,45 гривень та судового збору у розмірі 865 гривень. 06.06.2008 року Банку виданий оригінал судового наказу № 2н-231/08 стосовно ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 . Відповідачі добровільно не виконали судовий наказ по справі № 2н-231/2008, у зв`язку з чим 04.08.2008 року Банк звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження стосовно ОСОБА_2 , а 11.12.2013 року стосовно ОСОБА_1 
		05.08.2008 року і 13.12.2013 року держвиконавцем приймались постанови про відкриття виконавчих проваджень № 8200264 і № 41228206 з виконання судового наказу № 2н-231/08 від 06.06.2008 р. стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		Банк не отримав з ВДВС постанови про повернення виконавчих документів і оригінали судового наказу № 2н-231/08 від 06.06.2008 р. на ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 
		02.04.2018 р. Банк звернувся до ВДВС із запитами про хід виконавчого провадження та місцезнаходження виконавчих документів № 2н-231/08 від 06.06.2008 р. і просив, у разі втрати виконавчого документу, надати відповідну довідку, необхідну для отримання дублікату судового наказу. 12.06.2018 р. ВДВС повідомило, що в період з 05.08.2008 р. по 05.08.2008 р. на виконанні у ВДВС перебувало ВП № 8500264 відкрите на підставі судового наказу № 2н-231/2008 від 06.06.2008 р. стосовно ОСОБА_2 , а в період з 13.12.2013 р. по 27.06.2014 р. на виконанні у ВДВС перебувало ВП № 41228206 стосовно ОСОБА_1 05.08.2008 р. ВП № 8500264 завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оригінал виконавчого документу направлено на адресу стягувача. 27.06.2014 р. ВП № 41228206 завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оригінал виконавчого документа направлено на адресу стягувача. Станом на 15.05.2018 р. оригінали судового наказу № 2н-231/08 стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на виконанні у ВДВС не перебувають. Підтвердити відправлення судових наказів № 2н-231/08 від 06.06.2008 р. стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на адресу стягувача ВДВС не може у зв`язку зі знищенням ВП № 41228206, № 8500264 за закінченням термінів зберігання.
		ВДВС не надав докази направленняБанку оригіналів судового наказу № 2н-231/08 від 06.06.2008 року стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку через ДП «Укрпошта» «рекомендованим листом з повідомленням про вручення». Повернення оригіналів судового наказу № 2н-231/08 від 06.06.2008 р. стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на адресу Банка не відбулося, документи втрачені при пересилці. Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувана законного права звернутись до ВДВС і можливість отримати з боржників відшкодування коштів на підставі рішення суду.
		ОСОБА_1 і ОСОБА_2 станом на 28.09.2020 року судове рішення від 06.06.2008 року по справі № 2н-231/2008 не виконали у добровільному порядку, і, з урахуванням норм ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у Банка є підстави вважати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів.
		Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року судам надано наступне роз`яснення: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
		Так, у рішенні Європейського суду в справі (далі-ЄСПЛ) «Совтрансато-Холдинг» проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів («Брумареску проти Румунії»).
		Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (перше рішення стосовно Росії: «Бурдов проти Росії». Комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 тощо).
		Відповідно дорішення ЄСПЛу справі «Агрокомплекс проти України» (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (див. серед інших рішень, рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00).
		Боржники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яким відомо про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Банка не ухвалу суду від 28.09.2020 року (а.с.86,87, 89-91,97), не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу. 
		ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Банка виходив з того, що строк пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущений не з поважних причин (а.с. 57-58).
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
		У разіпропуску строкудля пред`явленнявиконавчого документадо виконанняз причин,визнаних судомповажними,пропущений строкможе бутипоновлено. Заявапро поновленняпропущеного строкудля пред`явленнявиконавчого документа,виданого судом,подається досуду,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядаєтьсяв судовомузасіданні зповідомленням учасниківсправи.Їх неявкане єперешкодою длявирішення питанняпро поновленняпропущеного строку.Суд розглядаєтаку заявув десятиденнийстрок. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ст. 433 ЦПК України).
		Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом «Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. 
		    Відповідно до цього Закону державною виконавчою службоюпідлягають виконаннютакі виконавчідокументи:судові накази.Виконавчі документи можуть бути пред`явленідо виконанняв такі строки: виконавчілисти таінші судовідокументи -протягом трьохроків.Строки пред`явлення виконавчого документа  до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. (ст. ст.3 ч.2 п.3, ст. 21 ч.1 п.1, 22 ч. 1 п. а, ч.ч.2,3, ст. 23 ч.2 Закону України "Про виконавче провадження» в редакції станом на серпень 2008 року, час видачі виконавчих документів).
		З матеріалів справи вбачається наступне.
		06.04.2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року, за умовами якого позичальник отримала кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 131300 доларів США, на строк до 06.04.2024 року, за сплатою 13,25% річних (а.с.21-26).
		06.06.2008 р. Іллічівський міський суд Одеської області видав судовий наказ №2н-231/08 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банка заборгованості за кредитним договором № 014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року у розмірі 793 172,45 гривень та судового збору у розмірі 850 гривень (а.с.7,8).
		Постановою від 05.08.2008 р. держвиконавцем ВДВС відкрито виконавче провадження В-10/202 з виконання судового наказу №2н-231/08 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (а.с.10). Постановою від 13.12.2013 р. держвиконавцем ВДВС відкрито виконавче провадження ВП №41228206 з виконання судового наказу №2н-231/08 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.9).
		У квітні 2018 року Банк звернувся до ВДВС із запитом про повернення оригіналів виконавчих документів (судових наказів №2н-231/08 від 05.08.2008 р.) стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з них заборгованості разом із постановами про повернення виконавчих документів (а.с.11,12).
		У травні 2018 року ВДВС повідомив Банк, що: у ВДВС знаходились ВП № 41228206 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ВП № 8500264 стосовно ОСОБА_2 ВП №41228206 завершено 27.06.2014 р. на підставі ч. 1 п. 9 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», а ВП№8500264, завершено 05.08.2008 р. на підставі ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». У зв`язку із спливом терміну зберігання, вказані виконавчі провадження знищені (а.с.13,14,14 зворот).
		З витягу із автоматизованої системи виконавчого провадження також вбачається, що станом на липень 2020 року у ВДВС на примусовому виконанні знаходиться виконавчий напис від 27.01.2020 року №18 про звернення стягнення на квартиру, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 , у забезпечення виконання кредитного договору № 014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року на загальну суму 343600,96 доларів США, еквівалент 8241059,78 гривень (а.с.15-18).
		Станом на липень 2020 року заборгованість у розмірі 793 172,45 гривень та судовий збір у розмірі 850 гривень, що стягнуті на підставі судового наказу №2н-231/08 від 06.06.2008 р., боржниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не відшкодована (а.с.6).
		29.07.2020року Банкзвернувся іззаявою пропоновлення строкудля пред`явленнявиконавчих документівстосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до примусовоговиконання,посилаючись наповажність причинпропуску строку,а саме,на ненадіслання ВДВСстягувачу копійпостанов прозавершення виконавчихпровадження,а такожоригіналів виконавчихдокументів (а.с.1-5). 
		Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, 
		надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією (ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на серпень 2008 року).
		Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ст.31 
		Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на січень 2014 року).
		Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням (ст. 28 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час подачі заяви про поновлення процесуального строку).
		З матеріалів справи вбачається, що у 2008 і у 2013 роках у ВДВС знаходився на виконанні виконавчий документ (судовий наказ № 2н-231/08 від 06.06.2008 року) про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Банка заборгованості за кредитним договором № 014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року.
		Всупереч ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на серпень 2008 року і ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на січень 2014 року, ВДВС не надав доказів того, що після закінчення виконавчих проваджень № 41228206 і ВП№8500264, оригінали виконавчих документів, у встановленому законом порядку, повернуті Банку, як стягувачу за виконавчими провадженнями.
		02.07.2020 року Іллічівський міський суд Одеської області видав представнику Банка оригінал судового наказу № 2н-321/08 від 06.06.2008 р. на ім`я ОСОБА_2 , який, як з`ясувалось у подальшому, ВДВС надіслав до суду, а не до боржника.
		Відсутність оригіналів виконавчих документів є перешкодою для звернення стягувача до ВДВС, у строки, встановлені законом, з метою примусового виконання судового рішення.
		Станом на вересень 2020 року, судовий наказ № 2н-231/08 від 06.06.2008 року не виконаний, боржники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не повернули Банку заборгованість за кредитом у розмірі 793 172,45 гривень і не сплатили судові витрати.
		Виконання судового рішення у цивільній справі є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду. 
		Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6 ( 995_004 ), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" ( 980_079 ) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" ( 980_075 ) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) (див., серед інших джерел, згадане 
		вище рішення у справі Войтенка ( 980_223 ), п. 53) (п.п.51,52 рішення ЄСПЛ від 15.01.2010 року по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» Заява №40450/04).
		З огляду на те, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення не може залишатись невиконаним на шкоду стягувачу, ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, відсутність у Банка можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу, порушене право Банка на виконання остаточного судового рішення підлягає захисту судом апеляційної інстанції шляхом поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.
		Твердження суду першої інстанції в ухвалі, що доводи представника Банка про видачу судом 02.07.2020 року оригіналу судового наказу на ім`я ОСОБА_2 ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки, згідно довідки суду 11.08.2020 р. (а.с.44), цивільна справа №2-н-231/2008 за заявою Банка про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знищена за закінченням термінів зберігання і оригінал судового наказу зберігається в архіві суду, є помилковими.
		З матеріалів справи вбачається і не спростовано, що у Банка відсутні оригінали судових наказів №2-н-231/2008 від 05.08.2008 року (як виконавчі документи) з відмітками держвиконавця ВДВС за 2008 рік та 2013 рік про повернення виконавчих документів стягувачу із зазначенням підстав їх повернення, як відсутні і копії постанови держвиконавця ВДВС про повернення вказаних оригіналів виконавчих документів стягувачу (а.с.7,7 зворот,8,8 зворот).
		Відсутність оригіналів судових наказів №2-н-231/2008 від 05.08.2008 року (виконавчі документи) з відмітками держвиконавця ВДВС за 2008 рік та 2013 рік про їх повернення із зазначенням підстав повернення, створює перешкоди Банку у виконанні остаточного судового рішення, оскільки Банк повинен доводити перед судом поважність причин пропуску строків для звернення до ВДВС з метою примусового виконання судового рішення. 
		Оскільки строки виконання судового рішення мали місце не з вини Банка, як стягувача у виконавчому провадженні, обов`язкове для виконання судове рішення не може залишатись невиконаним на шкоду стягувачу.
		Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ст. 376 ч.ч.1,2 ЦПК України).
		Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволення заяви про поновлення процесуального строку, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми ст. 27 і 31 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на серпень 2008 року та станом на січень 2014 року, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
		СУДОВІ ВИТРАТИ
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разівідмови впозові -на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.ч.1,2 ЦПК України).
		Судові витрати Банка за подачу апеляційної скарги у розмірі 2102 гривень, які документально підтверджені (а.с.69) підлягають стягненню з боржників на користь Банка.
		 
		ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.ч.1,2, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  задовольнити.
		Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 28 вересня 2020 року щодо відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання  скасувати.
		Заяву представника акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання  задовольнити.
		Визнати поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа судового наказу №2н-231/2008 від 06.06.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року у розмірі 793 172,45 гривень і судового збору у розмірі 850 гривень.
		Поновити акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» строк для пред`явлення виконавчого документа судового наказу №2н-231/2008 від 06.06.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року у розмірі 793 172,45 гривень і судового збору у розмірі 850 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2102 гривень, у рівних частках, тобто по 1051 гривень з кожної.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно до п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		Повний текст постанови суду складено 30.04.2021 року.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко
		 
		Г.Я. Колесніков 
		Є.С. Сєвєрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...