Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/2759/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2021. Зареєстровано: 05.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2021.
Дата набрання законної сили: 05.05.2021
Номер судового провадження: 1-кс/711/864/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021250000000031

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Номер провадження 1-кс/711/864/21
		Справа № 711/2759/21
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2021 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , винесеного у кримінальному провадженні №42021250000000031 від 31.03.2021 року за ознаками злочину, передбаченого, ч.3 ст. 368 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого заступником начальника Управління начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - 
		 
		встановив:
		 
		Начальник відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,. звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, що винесене у кримінальному провадженні 42021250000000031, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2021, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		В обґрунтування клопотання зазначено, що Черкаською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021250000000031 від 31.03.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. 
		Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 призначений на посаду заступника начальника Управління  начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях. 
		У відповідності до посадової інструкції державного службовця категорії «Б» ОСОБА_6 виконує обов`язки щодо загального керівництва Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях.
		Таким чином, ОСОБА_6 , займаючи посаду заступника начальника Управління  начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях, постійно здійснював функції представника влади і у відповідності до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Діючи всупереч вимог законодавства, ОСОБА_6 , будучи представником органу виконавчої влади, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, висловив ОСОБА_7 прохання про надання 1500 доларів США за передачу в оренду приміщень Фонду, розташованих за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 205. 
		Так, ОСОБА_6 реалізуючи свій умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в службовому кабінеті АДРЕСА_2 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , 27.04.2021, близько 12 години 45 хвилин, отримав від останнього раніше обумовлені кошти в сумі 1500 доларів США, як неправомірну вигоду за вчинення дій пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.
		27 квітня 2021 року о 12 годині 50 хвилин в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, працюючого заступником начальника Управління  начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях, проживаючого по АДРЕСА_1 .
		28 квітня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Вина ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження підтверджується наступними зібраними доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_7 від 31.03.2021 та 27.04.2021; п протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів з додатками від 27.04.2021; протоколом обшуку від 27.04.2021; від 22.01.2021.
		Враховуючи зібрані докази на даному етапі досудового розслідування, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, який відповідно до ч.3 ст. 368 КК України карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна.
		На теперішній час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , знаходячись на волі, буде: переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших учасників кримінального провадження. 
		Перебуваючи на волі та використовуючи свої соціальні зв`язки, набуті в ході роботи в державних органах, в тому числі і між працівниками місцевих правоохоронних органів, ОСОБА_6 матиме можливість безперешкодно чинити тиск на основного свідка у кримінальному провадженні  ОСОБА_7 з метою схилення останнього до зміни показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності. 
		Як зазначено органом досудового слідства ризики існують, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5до 10років зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,з конфіскацієюмайна.
		Прокурор в своєму клопотанні також зазначає, що враховуючи той факт, що відповідно до матеріалів кримінального провадження злочин вчинено ОСОБА_6 за попередньою змовою із службовими особами Фонду державного майна України, особи яких на цей час встановлюються, і перебування ОСОБА_6 на волі може негативно вплинути на досудове розслідування, оскільки дасть йому можливість вільно спілкуватися з цими службовими особами з метою уникнення ними кримінальної відповідальності. 
		Крім того, беручи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_6 скоїв тяжкий злочин, за який, відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні щодо нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, які обумовлюють необхідність його ізоляції. 
		В судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 підтримав та просив його задовольнити. 
		В судовому засіданні захисник підозрюваного зазначив, що заперечує проти внесеного клопотання, оскільки вважає підозру необґрунтованою. Також вказав, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, нічим не підтверджені. 
		В судовому засіданні підозрюваний підтримав доводи свого захисника 
		Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42021250000000031від 31.03.2021, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:
		Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
		Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно до ст.177 КПК України метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.
		Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також, враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні матеріали клопотання, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. у великому розмірі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, покарання за яке передбачає можливість позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна..
		При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об?єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
		Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
		В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини є доведеними та обґрунтованими.
		Обґрунтованими є доводи прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на основаного свідка та на інших осіб у даному кримінальному провадженні, що враховуючи особливості вчиненого злочину та значення показань такої особи для повноти та об`єктивності досудового розслідування, має вкрай важливе значення.
		До того ж, на теперішній час обставини кримінального провадження повністю не з`ясовані, не встановлено повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого існує висока вірогідність спілкування підозрюваного з такими особами, задля перешкоджання встановленню істини під час досудового розслідування.
		Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 тяжкого злочину та наявність вищезазначених ризиків надають підстави для обрання йому запобіжного заходу.
		Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. 
		В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має стабільних доходів, на теперішній час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. До того ж, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
		За таких обставин, слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.
		За таких обставин, беручи до уваги стан особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), ступінь суспільної небезпечності, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою.
		Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Визначаючи можливість визначення в якості альтернативи попередньому ув`язненню такого запобіжного заходу, як застава варто зауважити, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. 
		Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		В даному випадку неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою обумовлюється об`єктивними причинаминеможливості усунення негативного впливу ризиків неналежної поведінки підозрюваного. Натомість застосування попереднього ув`язнення має здійснюватись із дотриманням принципу верховенства права, який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 8 КПК України).
		У своїй практиці ЄСПЛ зазначив, що автоматична відмова у заставі в силу закону, без будь-якого судового контролю, несумісна з гарантіями статті 5 § 3 Конвенції (рішення у справі «Пірузян проти Вірменії», §105; «S.B.C. проти Сполученого Королівства», §§ 23-24). Прецедентне право Конвенції сформулювало чотири базових причини для відмови у звільненні під заставу: а) ризик того, що підсудний не з`явиться в судове засідання; б) ризик того, що підсудний вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; в) скоїть інші правопорушення; г) стане причиною порушення громадського порядку (рішення у справах «Тирон проти Румунії», §37; «Смирнова проти Росії», § 59; «Пірузян проти Вірменії», § 94). 
		Отже, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку безальтернативне тримання під вартою підозрюваного не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу.
		Таким чином, в даному випадку об`єктивним є потреба у визначенні підозрюваному застави, як альтернативного заходу попередньому ув`язненню. Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований, в першу чергу, - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об`єктивним є визначення застави на рівні 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 102 150гривень, оскільки застава в меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки підозрюваного. При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов`язків, передбачених п.1, 2, 3 ч. 5 ст.194 КПК України.
		Визначаючи строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу варто звернути увагу, що в даному випадку тривалість застосування попереднього ув`язнення на період часу у 60 діб, тобто в межах строку досудового розслідування, є виправданою, внаслідок особливостей способів доказування та отримання доказів для з`ясування всіх обставин кримінального провадження. Таким чином, виправданим є застосування запобіжного заходу в період до 25.06.2021 року включно.
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя, -
		ухвалив:
		 
		Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 25 червня 2021 року включно.
		Роз`яснити, у відповідності до ч.3 ст. 183 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення ним, або іншою особою застави в сумі сорока п`яти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 102150 грн., відносно нього може бути змінена міра запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та органу розслідування, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які заявили та можливо заявлять про вчинені ним правопорушення, здати на зберігання слідчому свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
		Копію ухвали вручити підозрюваному, направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору Черкаської області - для відому, та начальнику СІЗО міста Черкаси.
		Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали проголошено 30.04.2021 року о 14.00 год.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...