Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1583/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2021. Зареєстровано: 05.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2021.
Дата набрання законної сили: 22.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 квітня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа № 904/1583/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.
		за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
		 
		за участю представників:
		скаржник: ТОВ "Серединецьке": Білобловський С. В. 
		відповідач: ТОВ "Агротек": Перепилиця О. С.(в режимі відеоконференції)
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"
		 
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021
		у складі колегії суддів: Чус О. В. (головуючої), Кощеєва І. М., Кузнецової І. Л.
		та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020
		у складі судді Ніколенка М. О.
		 
		у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Яцишин Андрій Миколайович
		про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 1 306 450,38 грн
		та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"
		про стягнення штрафу у розмірі 1 299 991,47 грн
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст і підстави вимог за первісним позовом
		1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (далі також - ТОВ "Серединецьке") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі також - ТОВ "Агротек") про стягнення безпідставно набутих коштів.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у виконавчому провадженні № 57350766 з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу    Кучер А. А. за № 4043 від 27.09.2018, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишиним А. М. було стягнуто з ТОВ "Серединецьке" на користь                 ТОВ "Агротек" грошові кошти у загальному розмірі 1 306 450,38 грн.
		3. Позивач наполягав на тому, що грошові кошти у розмірі 1 306 450,38 грн набуті відповідачем безпідставно та підлягають стягненню з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), оскільки за результатами розгляду справи № 904/4664/18 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А. А. № 4043 від 27.09.2018 таким, що не підлягає виконанню.
		Короткий зміст і підстави вимог за зустрічним позовом
		4. У квітні 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке" про стягнення штрафу у розмірі 1 299 991,47 грн.
		5. Ця заява мотивована тим, що ТОВ "Серединецьке" порушило свої зобов`язання зі сплати лізингових платежів у розмірах і строки, встановлені укладеним між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" договором фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 із додатковими угодами до нього.
		6. Позивач за зустрічним позовом стверджував, що лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю платежі, передбачені пп. 1-4 п. 3 додаткової угоди № 5 до договору лізингу, в межах періоду до розірвання договору, а саме штраф у розмірі 47 855,38 доларів США, що з урахуванням додаткових пояснень позивача, у гривневому еквіваленті становило 1 316 980,06 грн.
		Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
		7. Між ТОВ "Агротек" (далі також - лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (далі також - лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 (далі також - договір).
		8. Згідно з п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (надалі - предмет лізингу/майно), а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
		9. У п. 2.1 договору сторонами узгоджено, що вартість майна становить гривневий еквівалент 988 800 доларів США, що розраховується за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за київським часом (надалі міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього договору (надалі міжбанківський курс договору), та на дату укладання цього договору становить 9 739 680,00 грн з ПДВ.
		10. Пунктом 11.1 договору визначено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 1 160 586,28 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 11 431 774,86 грн з ПДВ.
		11. На виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію, у якій встановлено найменування, марку, модель, ціну одиниці, кількість і загальну вартість майна.
		12. Лізингодавцем було виконано умови договору, за актом приймання передачі від 24.03.2014 передано лізингоодержувачу предмет лізингу.
		13. Згідно з п. 3.4 договору, розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в Графіку (додаток № 2 "Графік внесення лізингових платежів"). Сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах США), зазначеної в Графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в Графіку (далі також - міжбанківський курс Графіку). Такий порядок застосовується до усіх лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті або залишаються несплаченими, згідно з договором.
		14. З урахуванням Графіку внесення лізингових платежів, строк виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів є таким, що настав.
		15. Лізингоодержувач порушив свої зобов`язання за договором та не сплатив лізингові платежі у встановлені строки та розмірі.
		16. У зв`язку з невнесенням лізингоодержувачем лізингових платежів згідно з графіком, 30.03.2018 між сторонами було підписано додаткову угоду № 5 до договору.
		17. У додатковій угоді № 5 сторони виклали Графік внесення лізингових платежів у новій редакції.
		18. Також у додатковій угоді № 5 сторони виклали у новій редакції п. 11.1 договору та встановили, що ціна договору становить гривневий еквівалент             1 487 829,04 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 14 655 116,04 грн з ПДВ.
		19. Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 5, сторони погодили, що прострочену заборгованість зі сплати чергових лізингових платежів (включаючи штрафні санкції за договором) згідно з Графіком внесення лізингових платежів за період лютий 2015 року - листопад 2017 року в розмірі 735 464,50 доларів США, що складається з: суми, яка компенсує частину вартості предмета лізингу                 640 302,91 доларів США, платежу як винагороди (комісія) за отримане у лізинг майно 25 257,96 доларів США; штрафних санкцій 69 903,63 доларів США, лізингоодержувач зобов`язується сплатити у наступному порядку: 1) 166 928,84 доларів США в строк до 20.04.2018; 2) 166 928,84 доларів США в строк до 20.05.2018; 3) 211 164,99 доларів США в строк до 20.07.2018; 4) 105 443,39 доларів США в строк до 20.11.2018; 5) 52 721,69 доларів США в строк до 20.03.2019; 6) 26 360,85 доларів США в строк до 20.05.2019; 7) 5 915,90 доларів США в строк до 20.06.2019.
		20. Лізингоодержувач порушив свої зобов`язання зі сплати простроченої заборгованості з лізингових платежів, що у п. 3 додаткової угоди № 5 узгоджена сторонами у розмірі 735 464,50 доларів США, зокрема, 69 903,63 доларів США штрафних санкцій. Лізингоодержувачем 09.08.2018 було частково сплачено штрафні санкції на суму 377 325,95 грн, що станом на 08.08.2018 за міжбанківським курсом продажу долара США становило 13 938,90 доларів США.
		21. Несплаченими залишилися штрафні санкції згідно з п. 3 додаткової угоди         № 5, у розмірі 55 964,73 доларів США.
		22. У подальшому, додатковою угодою № 8 від 05.12.2018, у зв`язку з невиконанням лізингоодержувачем своїх грошових зобов`язань, сторони погодили припинити дію договору фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 шляхом повернення лізингоодержувачем лізингодавцю предмету договору лізингу оприскувачів John Deere 4730 у кількості 3 одиниць.
		23. Також за умовами додаткової угоди № 8 від 05.12.2018 лізингоодержувач зобов`язався в строк до 05.12.2018 сплатити лізингодавцю прострочені лізингові платежі.
		24. За актом приймання передачі від 05.12.2018 лізингоодержувачем було повернуто лізингодавцю один оприскувач John Deere 4730.
		25. У подальшому, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А. А. вчинено виконавчий напис № 553 від 20.02.2019 про повернення від ТОВ "Серединецьке" на користь ТОВ "Агротек" предмету договору лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 оприскувачів John Deere 4730 у кількості 2 одиниць.
		26. Відповідно до п. 6.1.1 договору, лізингодавець має право відмовитися від договору та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів.
		27. Вилучення майна у лізингоодержувача не звільняє останнього від обов`язку сплати всіх несплачених до дати вилучення майна платежів, передбачених договором, в тому числі, несплаченої суми штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди.
		28. З підстав наявності у лізингоодержувача заборгованості за договором фінансового лізингу, 27.09.2018 лізингодавець звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Кучер А. А. із заявою                      вих. № 2709/18-1 від 27.09.2018 щодо вчинення виконавчого напису, в якій просив вчинити виконавчий напис про стягнення з ТОВ "Серединецьке" на користь ТОВ "Агротек" заборгованості по сплаті лізингових платежів у сумі              7 901 830,69 грн, суми процентів річних у розмірі 2 872 274,70 грн, загалом             10 775 105,39 грн за договором фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014; період, за який проводиться стягнення: з 21.04.2018 по 27.09.2018.
		29. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу          Кучер А. А., 27.09.2018 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 4043, про стягнення з ТОВ "Серединецьке" на користь ТОВ "Агротек" заборгованості зі сплати лізингових платежів у сумі 7 901 830,69 грн, суми процентів річних у розмірі 2 872 274,70 грн, загалом 10 774 105,39 грн за договором фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014. 
		30. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Яцишином Андрієм Миколайовичем, 03.10.2018 було відкрито виконавче провадження № 57350766 з виконання цього виконавчого напису (№ 4043 від 27.09.2018).
		31. У виконавчому провадженні № 57350766 приватним виконавцем було стягнуто з ТОВ "Серединецьке" на користь ТОВ "Агротек" грошові кошти у загальному розмірі 1 306 450,38 грн, а саме: 04.10.2018 стягнуто 704 053,97 грн, 29.10.2018 - 139 064,00 грн, 12.11.2018 - 382,00 грн, 29.11.2018 - 45 645,94 грн, 18.04.2019 - 9 200,00 грн, 24.06.2019 - 29 204,47 грн, 01.07.2019 - 378 900 грн.
		32. За результатами розгляду справи № 904/4664/18 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А. А. за № 4043 від 27.09.2018 таким, що не підлягає виконанню.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		33. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 первісний позов задоволено та стягнуто з ТОВ "Агротек" на користь                       ТОВ "Серединецьке" безпідставно набуті кошти у розмірі 1 306 450,38 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 596,76 грн. Також, задоволено зустрічний позов та стягнуто з ТОВ "Серединецьке" на користь ТОВ "Агротек" штраф у розмірі 1 299 991,47 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі    19 499,87 грн. У порядку частини одинадцятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, а саме після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат: стягнуто з ТОВ "Агротек" різницю на користь                    ТОВ "Серединецьке" - безпідставно набуті кошти у розмірі 6 458,91 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 96,89 грн.
		34. Врахувавши, що виконавчий напис нотаріуса від 27.09.2018 за № 4043 на виконання якого з позивача за первісним позовом стягнуто спірні кошти був визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, позаяк правова підстава набуття ТОВ "Агротек" грошових коштів у загальному розмірі 1 306 450,38 грн скасована в установленому законом порядку, отже такі кошти збережені відповідачем за первісним позовом безпідставно.
		35. Задовольняючі зустрічні позовні вимоги господарський суд виходив з того, що лізингоодержувач порушив свої зобов`язання за договором та не сплатив лізингові платежі у встановлені строки та розмірі, що має наслідком стягнення з ТОВ "Серединецьке" штрафних санкції у розмірі 1 299 991,47 грн (еквівалент           47 855,38 доларів США за міжбанківським курсом долара США станом на 09.08.2018).
		36. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 залишено без змін.
		37. Апеляційний господарський суд цілком погодився з висновками місцевого господарського суду щодо підставності вимог за первісним позовом, а стосовно задоволення зустрічного позову вказав, що оцінивши фактичні обставини справи комплексно, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення штрафу в заявленому розмірі -       1 299 991,47 грн, у відповідності до частини другої статті 237 ГПК України.
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		38. 24.02.2021 ТОВ "Серединецьке" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 у справі № 904/1583/20, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову, а у задоволенні зустрічного - відмовити.
		 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		39. ТОВ "Серединецьке" стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права та зазначає в якості підстав касаційного оскарження пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись в контексті цих підстав на:
		- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України для зарахування судом зустрічних вимог та неврахування судом першої інстанції при застосуванні цієї норми того, що вимоги сторін у даній справі мають різну правову природу і не є безспірними;
		- об`єднання судом першої інстанції первісного і зустрічного позовів без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду 22.04.2019 у справі № 914/2236/18, а також правової позиції наведеної у постанові Вищого господарського суду України від 07.09.2016 у справі № 905/665/16 та постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, та без надання належної оцінки тому, що зустрічний позов не є взаємопов`язаним з первісним і поданий з пропуском визначеного статтею 180 ГПК України строку для його подання.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		40. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агротек" просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін, зазначаючи, зокрема таке:
		- зустрічний позов подано в межах строку для його подання, передбаченого статтею 180 ГПК України з урахуванням особливостей перебігу процесуальних строків відповідно до приписів пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України;
		- висновок судів попередніх інстанцій щодо об`єднання в одне провадження первісного і зустрічного позовів є правильним, адже первісною підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами є договір фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 та неналежне виконання зобов`язань за цим договором ТОВ "Серединецьке".
		41. У судовому засіданні 22.04.2021 представники сторін підтримали раніше висловлені позиції та надали пояснення по суті справи.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		42. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		44. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		45. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
		46. Предметом судового розгляду в цій справі є первісний позов                              ТОВ "Серединецьке" до ТОВ "Агротек" про стягнення коштів, отриманих відповідачем за результатами примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А. А. за № 4043 від 27.09.2018, та зустрічний позов ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке" про стягнення штрафу за порушення відповідачем своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів у розмірах і строки, встановлені укладеним між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" договором фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 із додатковими угодами до нього.
		47. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ТОВ "Серединецьке" засвідчує, що вони зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій щодо доцільності об`єднання в одне провадження первісного і зустрічного позовів у цій справі, а також до заперечення можливості зустрічного зарахування грошових сум, присуджених до стягнення за первісним і зустрічним позовами в порядку частини одинадцятої статті 238 ГПК України.
		48. Надаючи оцінку цим доводам скаржника Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.
		Щодо можливості об`єднання в одне провадження первісного і зустрічного позовів
		49. За змістом частин першої - четвертої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
		50. Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову спростуванням його частково чи повністю або розглядом і заліком в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.
		51. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути окремим засобом захисту у спірних правовідносинах, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше оцінити правовідносини сторін, а також оперативно, ефективно і остаточно вирішити господарський спір між сторонами.
		52. Звертаючись до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 колегія суддів касаційної інстанції у даній справі акцентує, що згідно з положеннями частини другої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови, як взаємопов`язаності позовів, так і доцільності їх спільного розгляду.
		53. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
		54. Взаємопов`язаність первісного і зустрічного позовів може виявлятися, зокрема, у такому:
		а) спільний розгляд цих позовів сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
		б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (за наявності прямого чи опосередкованого зв`язку таких вимог, який підлягає оцінці судом) відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
		в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі                                № 908/1688/20).
		55. Як встановлено судами попередніх інстанцій вимоги за первісним позовом ТОВ "Серединецьке" до ТОВ "Агротек" про стягнення безпідставно набутих коштів були обґрунтовані визнанням в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. № 4043 від 27.09.2018, за результатами примусового виконання якого відповідач набув спірні кошти.
		56. За змістом цього виконавчого напису (№ 4043 від 27.09.2018) його вчинено за вимогою про стягнення з ТОВ "Серединецьке" на користь ТОВ "Агротек" заборгованості зі сплати лізингових платежів у сумі 7 901 830,69 грн та суми процентів річних у розмірі 2 872 274,70 грн, загалом 10 774 105,39 грн, за договором фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 із додатковими угодами, укладеного між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач).
		57. Вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке" про стягнення штрафу у розмірі 1 299 991,47 грн були обґрунтовані невиконанням ТОВ "Серединецьке" зобов`язання зі сплати лізингових платежів за тим самим договором фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014 із урахуванням додаткових угод до нього.
		58. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, ухвалою від 30.04.2020 об`єднав ці позови в одне провадження, дійшовши висновку про можливість їх спільного розгляду, що колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним з огляду на зміст спірних правовідносин між сторонами, предмет і підстави зустрічного позову, можливість зарахування вимог за первісним і зустрічним позовом за результатами розгляду справи та об`єктивну доцільність спільного розгляду цих позовів задля оперативного і остаточного вирішення господарського спору між сторонами з невиконання лізингоодержувачем             ТОВ "Серединецьке" зобов`язань за договором фінансового лізингу № 9АФ-14 від 14.03.2014. 
		59. До того ж, об`єднання в одне провадження і вирішення у даній справі первісного і зустрічного позовів відповідає принципу процесуальної економії, адже запобігло необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту у тих самих спірних правовідносинах та понесенню сторонами додаткових витрат, пов`язаних з розглядом такої справи.
		60. Стосовно твердження касанта про помилкове прийняття судом першої інстанції до розгляду зустрічного позову, поданого з пропуском процесуального строку для його пред`явлення, Верховний Суд зауважує, що на цей довід скаржнику було надано вичерпну і мотивовану відповідь, з якою погоджується касаційний суд відхиляючи аналогічний довід касаційної скарги.
		61. Виходячи з того, що за частиною першою статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, висновок судів попередніх інстанцій про те, що на момент пред`явлення 28.04.2020 зустрічного позову ТОВ "Агротек" такий строк не сплинув, позаяк пунктом 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції на час вирішення питання про його прийняття) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину є обгрунтованим та правомірним.
		62. Відтак, Верховний Суд відхиляє посилання касанта на неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного у постанові Верховного Суду 22.04.2019 у справі № 914/2236/18, позаяк такий довід ґрунтується на суб`єктивному і звуженому тлумаченні скаржником відповідної правової позиції, яка за змістом не спростовує висновки судів щодо можливості спільного розгляду у одному провадженні первісного і зустрічного позовів, поданих у даній справі. 
		63. Також, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що згадувані у касаційній скарзі постанова пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 та постанова Вищого господарського суду України від 07.09.2016 у справі № 905/665/16 прийняті за іншого правового регулювання питання об`єднання первісного і зустрічного позовів - за дії ГПК України у редакції до 15.12.2017, отже з`ясування питання відповідності висновків у даній справі вказівкам цих постанов є недоцільним та не може бути підставою для касаційного оскарження в розумінні частини другої статті 287 ГПК України
		64. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення поданої згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційної скарги ТОВ "Серединецьке", позаяк доводи касанта стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не знайшли свого підтвердження та по суті зводяться до заперечення результатів судового вирішення зустрічного позову, що з огляду на зміст частини другої статті             287 ГПК України не може бути окремою і достатньою підставою для перегляду і скасування оскаржуваних рішень.
		Щодо можливості зустрічного зарахування грошових сум, присуджених до стягнення за первісним і зустрічним позовами в порядку частини одинадцятої статті 238 ГПК України
		65. Обґрунтовуючи передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження ТОВ "Серединецьке" стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України та стверджує про неможливість застосування цієї норми у даній справі через різну правову природу первісних і зустрічних позовних вимог та невідповідність їх критерію безспірності.
		66. Надаючи оцінку цьому доводу скаржника суд касаційної інстанції, виходячи з приписів статті 300 ГПК України щодо меж касаційного перегляду, зважає на таке. 
		67. У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши, що згідно з цією нормою у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму."
		68. Аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті статті        203 Господарського кодексу України та статті 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 та частини першої статті        1291 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати. 
		69. До того ж, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми. 
		70. Виходячи із зазначеного висновку в контексті цієї справи Верховний Суд відхиляє доводи касанта та наголошує на універсальності приписів частини одинадцятої статті 238 ГПК України, адже можливість їх застосування судом не ставиться у залежність від тотожності правової природи вимог про стягнення грошових сум за первісним і зустрічним позовами, а їх безспірність презюмується у разі судового вирішення спору. 
		71. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правомірно провів зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами згідно з частиною одинадцятою статті 238 ГПК України, стягнувши різницю між ними на користь ТОВ "Серединецьке", що відповідає зазначеному вище висновку про застосування цієї норми права.
		72. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України касаційне провадження підлягає закриттю, якщо після його відкриття виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). 
		73. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Серединецьке" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підлягає закриттю згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 цього Кодексу, позаяк висновки апеляційного суду у даній справі узгоджуються з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі                                № 910/16135/18, від якого касаційний суд у цій справі не вбачає підстав відступати.
		74. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. 
		75. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
		Щодо суті касаційної скарги
		76. Доводи касаційної скарги ТОВ "Серединецьке" не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 у справі № 904/1583/20.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		77. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		78. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		79. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень немає.
		80. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
		81. Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій застосували частини одинадцятої статті 238 ГПК України відповідно до висновку щодо застосування цієї норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18, підстав для відступлення від якого у цій справі колегія суддів не вбачає.
		Щодо судових витрат
		82. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржуваного судового рішення витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		Висновки щодо застосування норм права
		83. Тлумачення частини другої статті 180 ГПК України приводить до висновку, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови, як взаємопов`язаності позовів, так і доцільності їх спільного розгляду.
		84. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
		85. Взаємопов`язаність первісного і зустрічного позовів може виявлятися, зокрема, у такому:
		а) спільний розгляд цих позовів сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
		б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (за наявності прямого чи опосередкованого зв`язку таких вимог, який підлягає оцінці судом) відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
		в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
		86. Аналіз положень частини одинадцятої статті 238 ГПК України засвідчує, що її мета є по суті подібною меті статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України - припинення зустрічних зобов`язань сторін, а передумови її застосування є універсальними, адже не залежать від характеру і мети присуджених до стягнення грошових сум або волі сторін, оскільки у даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний і безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати. При цьому, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути присуджені за первісним і зустрічним позовами грошові суми.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення. 
		2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 у справі                № 904/1583/20 залишити без змін.
		3. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий О. О. Банасько  Судді     В. В. Білоус    В. Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...