Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/22696/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Зловживання опікунськими правами.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2021. Зареєстровано: 06.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2021.

Номер судового провадження: 1-кп-729/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021000000000120

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/22696/21-к 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		30 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		підозрюваного ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 22021000000000120 від 20.04.2021, про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ковжижа, Котелевського району, Полтавської області, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 167 КК України (в редакції 1960 року), -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 167 КК України (в редакції 1960 року), за наступних обставин.
		Постановою Верховної Ради Української РСР від 06.06.1991 № 1165-ХІІ, відповідно до Декларації про державний суверенітет України, Закону про економічну самостійність Української РСР та з метою захисту майнових прав і економічних інтересів республіки, ефективного використання й збереження майна в умовах переходу до ринкових відносин, установлено, що державні підприємства і організації союзного підпорядкування, розташовані на території республіки, переходять у юрисдикцію Української РСР. 
		Цією постановою також доручено Кабінету Міністрів Української РСР затвердити Положення про порядок переходу в юрисдикцію Української РСР підприємств і організацій союзного підпорядкування, розташованих на території республіки.
		Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 03.07.1991 № 66 затверджено Положення про порядок переходу в юрисдикцію Української РСР державних підприємств і організацій союзного підпорядкування, розташованих на території республіки, відповідно до якого організація роботи та оформлення переходу в юрисдикцію Української РСР державних підприємств і організацій здійснюються Фондом державного майна Української РСР.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 09.07.1991 № 78 ОСОБА_6 призначено головою Правління Фонду державного майна Української РСР.
		Постановою Верховної Ради України від 29.07.1994 № 149/94-ВР ОСОБА_6 16.08.1994 звільнено з посади Голови Фонду державного майна України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1991 № 158 (далі  Постанова КМУ № 158) визначено питання Фонду державного майна Української РСР, відповідно до яких:
		- на Фонд покладено виконання завдань з організації роботи та оформлення переходу в юрисдикцію Української РСР державних підприємств і організацій союзного підпорядкування, визначення форм і порядку зміни державної власності, нагляд за ефективністю використання і здійснення акціонування державного майна УРСР (пункт 1 Постанови);
		- установлено, що рішення Фонду, прийнятті в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання міністерствами і відомствами УРСР, іншими організаціями (пункт 3 Постанови);
		- Фонду доручено створити правління, до складу якого включити голову, його заступників, керівників головних управлінь центрального апарату Фонду, голів регіональних фондів державного майна (пункт 6 Постанови).
		Зазначеною постановою фактично засновано Фонд державного майна України.
		Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 04.03.1992 № 2163-XII (далі  Закон № 2163-XII) передбачено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.
		З метою реалізації положень Закону № 2163-XII щодо політики в сфері приватизації постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 № 2558-XII затверджено Тимчасове положення про Фонд державного майна України (далі  Тимчасове положення).
		Відповідно до пункту 1 Тимчасового положення Фонд державного майна України (Фонд) є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.
		Пунктом 5 Тимчасового положення передбачено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
		- розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує і контролює їх виконання;
		- змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства;
		- здійснює повноваження власника щодо частки акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації, зокрема несе ризик (відповідальність) у межах зазначеної частки;
		- продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об`єктів незавершеного будівництва;
		- створює комісії по приватизації;
		- затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;
		За змістом пункту 6 Тимчасового положення Фонд має право, зокрема проводити інвентаризацію загальнодержавного майна, що відповідно до Державної програми приватизації підлягає приватизації, а також здійснювати аудиторські перевірки ефективності його використання.
		Пунктами 8, 9 Тимчасового положення встановлено, що Фонд очолює голова, який призначається і звільняється з посади Верховною Радою за поданням Президента України.
		Голова Фонду, керівники регіональних відділень та представництв несуть персональну відповідальність за виконання покладених на Фонд і регіональні відділення та представництва завдань і здійснення ними своїх функцій. 
		За змістом ст. 1 Закону № 2163-XII приватизація майна державних підприємств України (надалі - приватизація)  це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній,
		республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб. 
		Приватизація здійснюється на основі таких принципів, зокрема законності та приватизації державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів (ст. 2 Закону № 2163-XII).
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 2163-XII Фонд державного майна України у процесі приватизації здійснює такі основні повноваження:
		- змінює організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у господарські товариства чи виступає орендодавцем майна, що перебуває у загальнодержавній власності;
		- продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об`єктів незавершеного будівництва;
		- створює комісії по приватизації;
		- затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності;
		- укладає угоди щодо розробки планів приватизації та оцінки вартості майна об`єктів приватизації;
		- видає ліцензії посередникам;
		- розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує та контролює їх виконання;
		- здійснює зв`язок з місцевими органами приватизації.
		Посадові особи Фонду державного майна України несуть персональну відповідальність за дії щодо майна, яке приватизується (ч. 3 ст. 7 Закону № 2163-XII).
		Фонд державного майна України приймає рішення про приватизацію об`єкта на підставі розгляду заяв і повідомляє про це заявника та трудовий колектив підприємства, що приватизується.
		Фонд державного майна України, як орган приватизації, протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта затверджує склад комісії по приватизації об`єкта і встановлює строк подання плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.
		Проект плану, розроблений комісією по приватизації, подається на розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або місцевих органів приватизації, які протягом 10 днів зобов`язані розглянути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованих осіб.
		Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158 (далі  Положення № 158) передбачено, що інвентаризація майна державних підприємств, що приватизуються проводиться відповідно до рішення державних органів приватизації.
		Для проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються, державний орган приватизації затверджує склад інвентаризаційної комісії.
		Протокол інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації з пропозиціями про регулювання інвентаризаційних різниць затверджується державним органом приватизації або орендодавцем в 5-денний термін.
		Положенням про комісії з приватизації, затвердженим наказом Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 від 08.09.1992 № 371 передбачено, що склад комісії затверджується рішенням відповідного органу приватизації. Цим рішенням призначається голова комісії та встановлюється строк подання плану приватизації об`єкта.
		На виконання Державної програми приватизації майна державних підприємств постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 № 686 було затверджено Порядок перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства (далі  Порядок № 686), яким передбачено, що рішення про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство приймається державним органом приватизації на підставі плану приватизації цього підприємства в 10-денний строк з дня його затвердження.
		З метою застосування єдиного порядку оформлення документації по здійсненню оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди, наказом Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 від 09.03.1993 № 117 було затверджено Інструкцію по здійсненню оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди (далі  Інструкція № 117), якою передбачено, що за поданням комісії по приватизації державний орган приватизації видає наказ про створення інвентаризаційної комісії.
		Пунктом 6.2 зазначеної Інструкції встановлено, що оцінка вартості майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу здійснюється в 10-денний строк з дня подання документації про результати інвентаризації. Результати оцінки відображаються в акті встановленого зразка (додаток 1 до Методики оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди), який друкується на друкарській машинці у двох примірниках, виправлення в ньому не допускаються. Акт затверджується відповідним органом приватизації.
		Таким чином, ОСОБА_6 у період з 09.07.1991 по 16.08.1994, перебуваючи на посаді Голови Фонду державного майна України (до прийняття Акту проголошення незалежності України від 24.08.1991  Голови Правління Фонду державного майна Української РСР), щодо якої встановлено особливий порядок призначення та звільнення з посади, персональну відповідальність за виконання покладених на Фонд завдань і здійснення функцій, був наділений організаційно-розпорядчими функціями керівника державного органу приватизації, які полягали у наступному:
		- прийнятті рішення про приватизацію об`єкта державного майна;
		- затвердженні складу комісії по приватизації об`єкта і встановленні строку подання плану приватизації;
		- прийнятті рішення про проведення інвентаризації майна державних підприємств;
		- прийнятті рішення про створення та затвердження складу інвентаризаційної комісії;
		- затвердженні протоколу інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації;
		- затвердженні Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу;
		- затвердженні плану приватизації;
		- прийнятті рішення про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство.
		Відповідно до ч. 1 ст. 164 КК України (1960 року) під посадовими особами розуміються особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_6 , як Голова Фонду державного майна України, постійно обіймав посаду в органі державної влади, здійснював функцію представника влади і виконував організаційно-розпорядчі обов`язки, у зв`язку з чим був посадовою особою.
		У ході досудового розслідування встановлено, що наказом Міністерства авіаційної промисловості СРСР від 17.12.1974 № 247 затверджено Статут Запорізького виробничого Об`єднання «Моторобудівник» імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.
		Наказом Міністра авіаційної промисловості від 15.05.1989 № 247 затверджено Статут Запорізького виробничого об`єднання «Моторобудівник» імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції (у новій редакції).
		Міністром авіаційної промисловості СРСР 06.02.1991 видано наказ № 298, яким затверджено Статут Запорізького виробничого об`єднання «Моторобудівник», що вводиться в дію з 01.01.1991.
		Відповідно до витягу зі Статуту, Запорізьке виробниче об`єднання «Моторобудівник» імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції Міністерства авіаційної промисловості організовано на базі діючого моторобудівного заводу у відповідності з наказом Міністерства авіаційної промисловості від 28.11.1974 № 234 та знаходиться у безпосередній підпорядкованості Міністерства авіаційної промисловості СРСР.
		Відповідно до п. 8 Статуту предметом діяльності Об`єднання є виробництво авіаційної техніки та іншої продукції, з високими споживчими якостями при мінімальних витратах.
		Виконавчим комітетом Шевченківської районної Ради народних депутатів Запорізької області видано розпорядження від 15.11.1991 № 393р щодо реєстрації державного підприємства «Мотор Січ», яке розташоване за адресою: 330064, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 15.
		Статутом підприємства «Мотор Січ», затвердженим 01.11.1991 Головою Держоборонпроммашу та зареєстрованим розпорядженням виконкому Шевченківської районної Ради народних депутатів від 15.11.1991 № 393р передбачено, що підприємство «Мотор Січ» раніше іменувалось Запорізьким виробничим об`єднанням «Моторобудівник» імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції і входило в склад Міністерства авіаційної промисловості СРСР. Підприємство «Мотор Січ» є державним підприємством, що базується на державній власності України і безпосередньо підпорядковане Держоборонпроммашу України. Предметом діяльності підприємства є виробництво авіаційної техніки та іншої продукції з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних затратах.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.1991 № 399-р затверджено перелік підприємств, по яких розпочинається підготовча робота по роздержавленню і приватизації, до якого увійшло 42 підприємства, у тому числі Запорізьке виробниче об`єднання «Моторобудівник», правонаступником якого є ДП «Мотор Січ».
		Генеральний директор ДП «Мотор Січ» ОСОБА_7 листом № отиз-10059 від 31.05.1993 звернувся до Прем`єр-міністра України з проханням враховуючи Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.1991 № 399-р для відпрацювання механізму приватизації великих підприємств галузі машинобудування України в порядку експерименту дозволити акціонувати та приватизувати ДП «Мотор Січ».
		Відповідно до резолюції Прем`єр-міністра України від 31.05.1993 № 12643/90 надано згоду та доручено підготувати необхідні документи ОСОБА_8 (Віце-прем`єр-міністр України з питань промисловості та будівництва), ОСОБА_9 (Міністру машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України), ОСОБА_10 (Міністру економіки України), ОСОБА_6 .
		На виконання резолюції Прем`єр-міністра України начальник Управління по реформуванню власності державного майна Фонду державного майна України ОСОБА_11 , діючи за дорученням Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 , підписав наказ від 16.06.1993 № 18-ДП про прийняття рішення щодо приватизації підприємства «Мотор Січ», відповідно до якого видано дозвіл на приватизацію підприємства «Мотор Січ» та у відповідності до Положення про комісії з приватизації створити приватизаційну комісію.
		Листом № 10-7/1-2346 від 22.06.1993 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , що за результатами розгляду звернення генерального директора ДП «Мотор Січ» Фондом державного майна України прийнято рішення щодо приватизації вказаного об`єкта.
		 
		В подальшому, ОСОБА_6 , будучи посадовою особою у період з 27.08.1993 по 04.05.1994, в ході приватизації ДП «Мотор Січ», ігноруючи належне виконання своїх службових обов`язків через недбале та несумлінне ставлення до них, всупереч нормативно-правовим актам, затвердженими його наказами, прийняв, підписав та видав наступні управлінські рішення, накази і розпорядження.
		Положенням про комісії з приватизації, затвердженим наказом Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 від 08.09.1992 № 371 (далі  Положення № 371) передбачено, що комісія з приватизації створюється в місячний строк з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта. 
		Отже, враховуючи, що рішення про початок приватизації підприємства «Мотор Січ» було прийнято 16.06.1993, то комісія з приватизації повинна була сформована не пізніше 16.07.1993.
		Відповідно до Положення № 371, основними завданнями комісії по приватизації є:
		- контроль за проведенням інвентаризації майна об`єкта приватизації;
		- розробка плану приватизації об`єкта та подання його на затвердження в орган приватизації;
		- оцінка вартості і визначення початкової ціни об`єкта приватизації, розміру статутного фонду господарського товариства;
		- визначення форми платежів та квоти обов`язкового застосування приватизаційних майнових сертифікатів;
		- розробка, при необхідності, проекту реорганізації об`єкта приватизації;
		- розробка пропозицій щодо приватизації об`єктів соціальної інфраструктури;
		- оцінка соціальних наслідків приватизації;
		- підготовка інформаційної картки про приватизацію об`єкта.
		При цьому, ОСОБА_6 , будучи посадовою особою, уповноваженою на створення та затвердження складу приватизаційної комісії, ігноруючи належне виконання своїх службових обов`язків через недбале та несумлінне ставлення до них, 27.08.1993 прийняв рішення та підписав наказ № 225-ПК про створення комісії з приватизації ДП «Мотор Січ», недотримавшись передбачений термін її створення. 
		Зазначеним наказом ОСОБА_6 встановив строк подання на затвердження до Фонду проекту плану приватизації об`єкта  2 місяці з дня підписання наказу.
		Проект плану приватизації розробляється комісією з приватизації, в якому передбачається оцінка вартості об`єкту приватизації на основі даних повної інвентаризації майна.
		Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158 (далі  Положення № 158) передбачено, що інвентаризація майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, проводиться відповідно до рішення державних органів приватизації чи орендодавців.
		Пунктом 4 Положення № 158 передбачено, що головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об`єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі (п. 4 Положення № 158).
		Інвентаризація проводиться на перше число місяця, в якому здійснюватиметься оцінка майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (абзац 1 п. 5 Положення № 158).
		Для проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються, державний орган приватизації затверджує склад інвентаризаційної комісії (абзац 2 п. 5 Положення № 158).
		До складу інвентаризаційної комісії повинні обов`язково входити керівник і головний бухгалтер підприємства, що приватизується, чи підприємства та організації, майно яких передається в оренду, а також представник державного органу приватизації чи орендодавця (абзац 4 п. 5 Положення № 158).
		Аналогічну вимогу щодо складу інвентаризаційної комісії передбачено п. 2.3 Інструкції по здійсненню оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди, затвердженою наказом Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 від 09.03.1993 № 117 (далі  Інструкція № 117).
		Відповідно до п. 2.2. Інструкції № 117, за поданням комісії по приватизації Фонд, як державний орган приватизації, видає наказ встановленого зразку про створення інвентаризаційної комісії. У даному наказі встановлюється термін подання інвентаризаційної комісією до комісії по приватизації результатів інвентаризації: протоколу, інвентаризаційних відомостей та передаточного балансу.
		Пунктом 5.6 Інструкції № 117 передбачено, що на основі протоколу про загальні результати інвентаризації та інвентаризаційних форм складається (у двох примірниках) передаточний бухгалтерський баланс, який підписується головним бухгалтером та керівником підприємства.
		Проте, ОСОБА_6 , будучи посадовою особою, уповноваженою на прийняття рішення про проведення інвентаризації майна державного підприємства, створення та затвердження складу інвентаризаційної комісії, знаючи про порядок і строк її створення, а також встановлений зразок наказу, ігноруючи належне виконання своїх службових обов`язків через недбале та несумлінне ставлення до них, 30.08.1993 прийняв рішення та підписав наказ № 234-ІК про створення інвентаризаційної комісії, яким в порушення абзацу 4 п. 5 Положення № 158, п. 2.3 Інструкції № 117 призначив представником Фонду державного майна України в інвентаризаційній комісії генерального директора ДП «Мотор Січ» ОСОБА_7 , який не був співробітником Фонду та в порушення п. 2.2 Інструкції № 117 не визначив про необхідність інвентаризаційній комісії подати до Фонду державного майна України для затвердження передаточний баланс, у якому повинні відображатись відомості про фінансовий стан підприємства за результатами інвентаризації.
		У пункті 3 наказу № 234-ІК від 30.08.1993 ОСОБА_6 визначив інвентаризаційній комісії провести повну інвентаризацію у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1993 № 598 і подати до Фонду державного майна України на затвердження протокол про результати інвентаризації, інвентаризаційні форми станом на 01.09.1993.
		Розділом 5 Інструкції № 117 передбачено порядок проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються.
		У пункті 5.1 Інструкції № 117 зазначено, що інвентаризація проводиться у порядку, передбаченому Положенням № 158.
		Повна інвентаризація здійснюється на перше число того місяця, в якому здійснюватиметься оцінка. До 20 числа цього місяця документи про результати інвентаризації та передаточний баланс подаються до комісії, яка здійснює оцінку вартості майна цілісного майнового комплексу (п. 5.1 Інструкції № 117).
		За результатами інвентаризації заповнюються інвентаризаційні форми (Інв-1  Інв-21), затверджені постановою Держкомстату СРСР від 28.12.1989 № 241 (у двох примірниках). Ці форми повинні бути підписані усіма членами інвентаризаційної комісії (членами інвентаризаційних робочих груп) та матеріально відповідальними особами (п. 5.3 Інструкції № 117). Аналогічна норма передбачена п. 13 Положення № 158.
		Інвентаризаційна комісія на основі інвентаризаційних форм складає протокол про загальні результати інвентаризації (додаток 5). Протокол друкується на друкарській машинці у двох примірниках (п. 5.4 Інструкції № 117).
		На основі протоколу та інвентаризаційних форм складається (у двох примірниках) передаточний бухгалтерський баланс, який підписується головним бухгалтером та керівником підприємства. (п. 5.6 Інструкції № 117).
		На виконання наказу від 30.08.1993 № 234-ІК невстановленими досудовим розслідуванням особами за невстановлених досудовим розслідуванням обставин у період з 30.08.1993 по 05.11.1993 підготовлено матеріали інвентаризації ДП «Мотор Січ», які складались з інвентаризаційного опису № 1 основних засобів, інвентаризаційного опису № 2 товарно-матеріальних цінностей (запаси і витрати), інвентаризаційного опису № 3 товарно-матеріальних цінностей (готова продукція), зведеної порівняльної відомості результатів інвентаризації майна по підприємству «Мотор Січ» та балансу підприємства станом на 01.08.1993.
		Проте, інвентаризаційний опис № 1 основних засобів, інвентаризаційний опис № 2 товарно-матеріальних цінностей (запаси і витрати) та інвентаризаційний опис № 3 товарно-матеріальних цінностей (готова продукція) станом на 01.08.1993, складені у невідповідності до типових форм первинної облікової документації з інвентаризації, затверджених постановою Держкомстату СРСР від 28.12.1989 № 241, що передбачено п. 13 Положення № 158 та п. 5.2 Інструкції № 117.
		Зокрема, в інвентаризаційному описі № 1 основних засобів, що складений за формою Інв-1, відсутні дані щодо найменування та короткої характеристики, року випуску (забудови), номеру (інвентарного, заводського, паспорту), кількості (фактичної та за даними бухгалтерського обліку), загалом по опису загальної кількості (порядкових номерів), загальної кількості одиниць, фактично на суму. Також, відсутні підписи осіб, відповідальних за зберігання основних засобів, підпис особи, що перевірила дані в описі, розшифрування посад та ПІБ членів комісії.
		В інвентаризаційному описі № 2 товарно-матеріальних цінностей (запаси і витрати) та інвентаризаційному описі № 3 товарно-матеріальних цінностей (готова продукція), які складені за формою Інв-3, відсутні дані щодо найменування товарно-матеріальних цінностей (вид, сорт, група та інше), шифр, одиниця виміру, ціна, кількість (фактична та за даними бухгалтерського обліку), загалом по опису кількість одиниць фактично. Також, відсутні підписи осіб, відповідальних за зберігання основних засобів, підпис особи, що перевірила дані в описі, розшифрування посад та ПІБ членів комісії.
		При цьому, в інвентаризаційному описі № 1 основних засобів зазначено, що інвентаризацію проведено на підставі наказу від 27.07.1993 № 304, станом на 01.08.1993, розпочато 01.08.1993 та закінчено 20.08.1993. 
		В інвентаризаційному описі № 2 товарно-матеріальних цінностей (запаси і витрати) зазначено, що інвентаризацію проведено на підставі наказу від 27.07.1993 № 304, станом на 01.08.1993, розпочато 01.08.1993 та закінчено 17.08.1993. 
		В інвентаризаційному описі № 3 товарно-матеріальних цінностей (готова продукція) зазначено, що інвентаризацію проведено на підставі наказу від 27.07.1993 № 304, станом на 01.08.1993, розпочато 30.07.1993 та закінчено 01.08.1993.
		Водночас, ОСОБА_6 в ході приватизації ДП «Мотор Січ» підписав наказ про створення інвентаризаційної комісії від 30.08.1993, яким визначив провести інвентаризацію на 01.09.1993. Вказане свідчить про не проведення у визначений наказом від 30.08.1993 № 234-ІК період повної інвентаризації майна ДП «Мотор Січ», чим не досягнуто передбаченої п. 4 Положення № 158 головної мети інвентаризації, а саме визначення фактичної наявності й стану майна об`єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.
		Крім того, у зведеній порівняльній відомості результатів інвентаризації майна ДП «Мотор Січ» зазначено про проведення інвентаризації фактичної наявності основних та оборотних засобів у період з 01.08.1993 по 01.08.1993 на підставі наказу ДП «Мотор Січ» від 27.07.1993 № 304 та наказу від 30.08.1993 № 234-ІК, що суперечить інвентаризаційним описам № 1 та № 2, а також змісту самого наказу 30.08.1993 № 234-ІК.
		Тобто, зазначена зведена порівняльна відомість результатів інвентаризації майна по підприємству «Мотор Січ» складена та підписана інвентаризаційною комісією раніше, ніж закінчено проведення інвентаризації майна.
		Таким чином, інвентаризаційний опис № 1 основних засобів, інвентаризаційний опис № 2 товарно-матеріальних цінностей (запаси і витрати), інвентаризаційний опис № 3 товарно-матеріальних цінностей (готова продукція) та зведена порівняльна відомість про результати інвентаризації майна по підприємству «Мотор Січ», складені з недотриманням встановленого змісту, містять недостовірні відомості щодо дати та підстав проведення інвентаризації майна та не відображають результати інвентаризації майна ДП «Мотор Січ» станом на 01.09.1993, як то було передбачено наказом № 234-ІК від 30.08.1993.
		Крім того, наказом № 234-ІК від 30.08.1993 на інвентаризаційну комісію покладено обов`язок проведення повної інвентаризації станом на 01.09.1993 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення індексації основних фондів у народному господарстві України» від 03.08.1993 № 598 (далі  Постанова № 598).
		Постанову № 598 прийнято з метою подолання негативних явищ в економіці та створення сприятливих умов для поліпшення фінансового стану підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
		На виконання Постанови № 598 спільним листом Міністерства статистики, Міністерства економіки, Міністерства фінансів разом з Фонду державного майна України від 04.08.1993 № 07/01-04/62 встановлено Порядок індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ у зв`язку з підвищенням цін (далі  Порядок № 07/01-04/62).
		Зазначеним Порядком № 07/01-04/62 передбачено, що індексація здійснюється щорічно після звітного року станом на 1 січня наступного року, в 1993 році за станом на 1 серпня. Перерахунку підлягає вартість наявних будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, транспортних засобів, виробничого і господарського інвентаря, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень та інших видів основних фондів.
		Безпосередньо робота по індексації вартості основних фондів здійснюється спеціально створеною на підприємстві комісією під головуванням його керівника, який несе відповідальність за своєчасність її проведення, а також за повноту і правильність визначення результатів індексації. Комісія підприємства складає відомість перерахунку балансової вартості основних фондів та їх зносу (додаток № 1), в яку з регістрів аналітичного обліку вносяться необхідні дані і на підставі якої проводяться записи результатів індексації в бухгалтерському обліку.
		Зміни у вартості основних фондів та сум зносу відображаються в інвентарних картках обліку основних фондів або в інших регістрах аналітичного обліку.
		Таким чином, згідно вимог Постанови № 598 та Порядку № 07/01-04/62 ДП «Мотор Січ» у період з 03.08.1993 по 10.09.1993 повинно було провести індексацію балансової вартості основних фондів та амортизаційних відрахувань станом на 01.08.1993.
		Відповідно до балансу ДП «Мотор Січ», складеного на 01.08.1993, в якому не відображались результати індексації, передбаченої Постановою № 598 та Порядком № 07/01-04/62, первинна вартість основних засобів на кінець звітного періоду становила 440 5351 703 000 крб.
		Зазначена вартість дорівнює вартості фактичної наявності основних засобів ДП «Мотор Січ», що міститься в інвентаризаційному описі № 1 та становила 440 531 703 240 крб.
		Таким чином, інвентаризаційний опис № 1 основних засобів, інвентаризаційний опис № 2 товарно-матеріальних цінностей (запаси і витрати), інвентаризаційний опис № 3 товарно-матеріальних цінностей (готова продукція) та зведена порівняльна відомість про результати інвентаризації майна по підприємству «Мотор Січ», складені без врахування вимог Постанови № 598 і Порядку № 07/01-04/62, і містять відомості щодо вартості майна ДП «Мотор Січ» без обрахування обов`язкової індексації.
		У протоколі інвентаризаційної комісії про загальні результати інвентаризації зазначено, що інвентаризація проведена з врахуванням індексації основних засобів відповідно до Постанови № 598, що не відповідало дійсності.
		Крім того, у вказаному протоколі зазначено про те, що у відповідності до наказу № 234-ІК від 30.08.1993 інвентаризаційна комісія розглянула та затвердила результати інвентаризації станом на 01.08.1993, а не станом на 01.09.1993, що суперечить зазначеному наказу.
		Також, за результатами інвентаризації, проведеної на підставі наказу № 234-ІК від 30.08.1993, не формувався передаточний баланс на дату не раніше 01.09.1993.
		Незважаючи на викладене, ОСОБА_6 05.11.1993, обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, розуміючи про недостовірність та невідповідність результатів інвентаризації майна ДП «Мотор Січ», усвідомлюючи відсутність фактичного проведення інвентаризації станом на 01.09.1993 і незастосування індексації балансової вартості основних засобів у відповідності до Постанови № 598 і Порядку № 07/01-04/62, що суперечить наказу № 234-ІК від 30.08.1993, за відсутності передаточного балансу станом на 01.09.1993, ігноруючи належне виконання своїх службових обов`язків через недбале та несумлінне ставлення до них, затвердив протокол засідання інвентаризаційної комісії за результатами інвентаризації майна ДП «Мотор Січ».
		Відповідно до вказаного протоколу вартість основних фондів ДП «Мотор Січ» станом на 01.08.1993 складала 440 531 710 000 крб, залишкова вартість основних фондів  331 779 034 000 крб, нематеріальних активів  1 910 000 крб, запасів за мінусом зносу і націнки  59 737 388 000 крб, фінансових засобів та дебіторської заборгованості  21 453 806 000 крб.
		Законодавством передбачено, що на підставі даних передаточного балансу та за результатами інвентаризації визначається вартість об`єкта приватизації.
		Положенням про особливості оцінки об`єктів приватизації у зв`язку з індексацією основних фондів, затвердженим наказом Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 , Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 14.10.1993 № 441-77-79 (далі  Положення № 441) передбачено, що після 03.08.1993 оцінка вартості об`єктів приватизації здійснюється відповідно до Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717(далі  Методика № 717).
		Пунктом 1 Розділу І Методики № 717 передбачено, що вона розроблена відповідно до Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про оренду майна державних підприємств та організацій» та інших актів законодавства.
		Методика № 717 встановлює порядок і спосіб оцінки майна, що приватизується, за відновною вартістю з урахуванням його складу. Вона використовується для визначення початкової (аукціонної) ціни державного підприємства, розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється у процесі приватизації, а також для визначення ціни майна державного підприємства або окремих інвентарних об`єктів при викупі (п. 2 Розділу І Методики № 717).
		Оцінка майна цілісних майнових комплексів здійснюється у такій послідовності: проведення повної інвентаризації майна; розроблення передаточного балансу; визначення вартості об`єкта приватизації згідно з даними інвентаризації та балансу; складання акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу. Передаточний баланс розробляється за результатами проведеної інвентаризації і є підставою для здійснення оцінки вартості майна (п. 9 Розділу ІІ Методики № 717).
		До переліку майна об`єктів приватизації як цілісного майнового комплексу включаються: основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво); оборотні засоби  запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи з урахуванням заборгованості. Приналежність майна до основних і оборотних засобів, визначається відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 250. (п. 10 Розділу ІІ Методики № 717).
		Оцінці вартості об`єкта приватизації повинна передувати його повна інвентаризація, проведена відповідно до Положення № 158 (п. 14 Розділу ІІ Методики № 717).
		За наявністю порушень у проведенні інвентаризації державний орган приватизації може вимагати здійснення повторної інвентаризації із залученням аудиторської служби (п. 17 Розділу ІІ Методики № 717).
		Пунктом 18 Розділу ІІ Методики № 717 передбачено, що оцінка вартості майна цілісного майнового комплексу утворюється за рахунок встановленої в ході інвентаризації суми залишкової вартості основних засобів, залишкової вартості нематеріальних активів, запасів і затрат, які входять у валюту балансу, фінансових активів з вирахуванням кредиторської заборгованості, незавершених капітальних вкладень з вирахуванням вартості незавершеного будівництва, вартості незавершеного будівництва та вартості устаткування, помножених на усереднені індекси цін на будівництво та промислову продукцію.
		Пунктом 42 Розділу V Методики № 717 передбачено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна: 
		1) що належить орендареві; 
		2) для якого встановлено пільги (безоплатна передача об`єктів соціально-побутового призначення); 
		3) на яке поширюється особливий режим приватизації (вилучення об`єктів незавершеного будівництва, фінансових вкладень у цінні папери та паї інших підприємств, господарських товариств, банків, у відсоткові облігації та позики, вклади до статутних фондів спільних підприємств); 
		4) державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 
		5) об`єктів, що не підлягають приватизації.
		Результати оцінки відображаються в акті встановленого зразка. Акт затверджується відповідним органом приватизації.
		Якщо вартість об`єкта приватизації була визначена без урахування індексації основних фондів та вимог Методики № 717, то акти оцінки таких об`єктів вважаються недійсними. У зв`язку з цим органам приватизації дозволяється подовжити термін розгляду документів про приватизацію та строки приватизації.
		На підставі матеріалів інвентаризації, проведеної станом на 01.08.1993, а не станом на 01.09.1993, без врахування обов`язкової індексації, без наявності передаточного балансу складеного не раніше 01.09.1993, приватизаційною комісією у період з 05.11.1993 по 30.12.1993 проведено оцінку об`єкту приватизації та складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Мотор Січ».
		У вказаному акті визначено оціночну вартість майна ДП «Мотор Січ», відповідно до якого:
		- балансова вартість основних засобів 440 531 703 тис. крб.
		- вартість цілісного майнового комплексу 431 318 606 тис. крб.
		- вартість вилученого майна 225 717 547 тис. крб.
		- вартість майна, яке підлягає приватизації 218 188 950 тис. крб.
		- розмір статутного фонду акціонерного товариства 218 188 950 тис. крб.
		При цьому, приватизаційною комісією до вартості вилученого майна, що впливає на зменшення розміру статутного фонду акціонерного товариства, незаконно в порушення п.п. 3 п. 42 Розділу V Методики № 717, до переліку майна, на яке поширюється особливий режим приватизації, включено:
		- обладнання, будівлі та споруди які не використовуються в результаті конверсії (додаток 1.1) вартістю 141 410 078 000 крб;
		- майно лісозаготівельної дільниці «Ілеза» (додаток 1.6) вартістю 20 815 000 крб;
		- законсервовані основні засоби, пов`язані з припиненням виробництва продукції воєнного призначення (додаток 1.11) вартістю 2 149 722 000 крб, які до об`єктів незавершеного будівництва, фінансових вкладень у цінні папери та паї інших підприємств, господарських товариств, банків, у відсоткові облігації та позики або вкладів до статутних фондів спільних підприємств, не відноситься, у зв`язку з чим вартість майна цілісного майнового комплексу ДП «Мотор Січ», і як наслідок, розмір статутного фонду акціонерного товариства незаконно зменшено.
		Після цього, ОСОБА_6 30.12.1993, будучи посадовою особою, уповноваженою на прийняття рішення про затвердження акту оцінки вартості, незважаючи на проведення приватизаційною комісією оцінки цілісного майнового комплексу ДП «Мотор Січ» на підставі недостовірних відомостей у матеріалах інвентаризації, без врахування обов`язкової індексації основних фондів, без наявності передаточного балансу та зменшення вартості майна цілісного майнового комплексу на вартість майна, на яке не міг поширюватись особливий режим приватизації, ігноруючи належне виконання своїх службових обов`язків через недбале та несумлінне ставлення до них затвердив акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Мотор Січ», про що видав відповідне розпорядження від 31.12.1993 № 272-РОМ.
		Затверджений акт оцінки став підставою для складання плану приватизації.
		Статтею 14 Закону України «Про приватизацію майна державний підприємств» від 04.03.1992 та Положенням про план приватизації, затвердженим наказом Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 від 10.11.1992 № 476 (далі  Положення № 476) передбачено, що підготовлений комісією про приватизацію проект плану приватизації, а також альтернативний проект плану підготовлений трудовим колективом подаються на розгляд до Фонду державного майна України, його регіональних відділень (надалі - уповноважений орган) у скороченій формі.
		Уповноважений орган зобов`язаний розглянути подані проекти плану в 10-денний строк, затвердити та в триденний строк відправити його до зацікавлених осіб.
		План приватизації повинен передбачати строки і організаційні форми приватизації, початкову ціну об`єкта приватизації (розмір статутного фонду господарського товариства), врахування кредиторської і дебіторської заборгованості, рекомендовані форми платежу, квоти обов`язкового застосування приватизаційних майнових сертифікатів.
		В плані приватизації окремо наводиться перелік об`єктів та вартість майна, яке не підлягає оцінці у відповідності до Методики № 717, а саме: об`єкти незавершеного будівництва; об`єкти, які не підлягають приватизації; майно орендного підприємства, яке придбано за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань і не підлягає викупу; майно підприємства, передане в статутні фонди інших господарських товариств; об`єкти соціально-побутового призначення; цінні папери, в які вкладено кошти підприємства.
		У період з 30.12.1993 по 04.05.1994 на підставі акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Мотор Січ» комісією з приватизації підготовлено план приватизації, у Розділі ІІ якого визначено вартість об`єкту:
		1. Оціночна вартість цілісного майнового комплексу 431 318 606 000 крб
		2. Вилучена вартість майна  всього,
		в тому числі: 225 717 547 000 крб
		2.1. Для якого встановлені пільги  діючі об`єкти соціально-культурного призначення 10 924 572 000 крб
		2.2. Для якого органом приватизації встановлений особливий режим приватизації
		у тому числі: 202 928 429 000 крб
		- Обладнання, будівлі та споруди які не використовуються в результаті конверсії (основні фонди з завантаженням менше 50% (додаток 1.1) 141 410 078 000 крб
		- Вартість майна лісозаготівельної дільниці «Ілеза» (додаток 1.6) 20 815 000 крб
		- Об`єкти, які передаються органу, що здійснює управління законсервованиммайном (додаток 1.11) 2 149 722 000 крб
		2.3. Об`єкти житлового фонду підприємства 256 435 000 крб
		2.4. Об`єктів, які не підлягають приватизації,
		у тому числі: 598 485 000 крб
		- Діючі об`єкти інженерної інфраструктури 6 907 209 000 крб
		- Діючі об`єкти цивільної оборони 3 614 759 000 крб
		- Об`єкти, які передаються на баланс Управління внутрішніх прав 788 452 000 крб
		- Діючі об`єкти міської інфраструктури 288 065 000 крб
		2.5. Кошти, що знаходяться на валютних рахунках Зовнішекономбанк 9 626 000 крб
		3. Вартість нематеріальних активів, які не відображені в балансі 12 587 891 000 крб
		4. Вартість майна, яке підлягає приватизації 218 188 950 000крб
		5. Розмір статутного фонду акціонерного товариства «Мотор Січ» 218 188 950 000крб
		При цьому, в порушення п.п. 3 п. 42 Методики № 717 з вартості цілісного майнового комплексу ДП «Мотор Січ» вилучено вартість майна, відносно якого незаконно встановлено особливий режим приватизації, а саме: обладнання, будівель та споруд які не використовуються в результаті конверсії (основні фонди з завантаженням менше 50% (додаток 1.1), вартість майна лісозаготівельної дільниці «Ілеза» (додаток 1.6) та вартість об`єктів, які передаються органу, що здійснює управління законсервованим майном (додаток 1.11) на загальну суму 143 580 615 000 крб, чим незаконно зменшено розмір статутного фонду акціонерного товариства в ході приватизації ДП «Мотор Січ».
		Проте, ОСОБА_6 04.05.1994, обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, незважаючи на недостовірність та невідповідність результатів інвентаризації майна ДП «Мотор Січ», фактичне не проведення інвентаризації станом на 01.09.1993, незастосування обов`язкової індексації у відповідності до Постанови № 598 та Порядку № 07/01-04/62, без наявності передаточного балансу, складеного не раніше 01.09.1993, зменшенням вартості цілісного майнового комплексу та вилученням з вартості цілісного майнового комплексу вартості майна, на яке не міг поширюватись особливий режим приватизації, ігноруючи належне виконання своїх службових обов`язків через недбале та несумлінне ставлення до них, затвердив план приватизації державного підприємства «Мотор Січ» та підписав наказ № 28-АТ «Про затвердження плану приватизації і перетворення в акціонерне товариство державного підприємства «Мотор-Січ».
		В подальшому на підставі наказу Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 від 04.05.1994 № 28 АТ, Виконавчим комітетом Запорізької міської Ради народних депутатів видано розпорядження від 25.05.1994 № 708р про державну реєстрацію акціонерного товариства «Мотор Січ».
		25.05.1994 Виконавчим комітетом Запорізької міської Ради видано Свідоцтво № 199901 серія АОО про державну реєстрацію відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ».
		17.06.1994 Міністерством фінансів України видано Свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів акціонерним товариством «Мотор Січ» на суму 218 188 950 000 крб, в тому числі простих іменних акцій кількістю 2 077 990 штук номіналом 105 000крб.
		Висновком від 16.03.2021 спеціалістів Державної аудиторської служби України, складеного за результатами участі у кримінальному провадженні, встановлено порушення передприватизаційного та приватизаційного процесу ДП «Мотор Січ» через мінімізацію вартості приватизації державного майна, заниження розміру статутного фонду в понад 30 разів, чим державі нанесено збитки (шкоду) в розмірі не менш, ніж на суму18 372 587 857 грн, через:
		- незаконне виключення із загальної вартості цілісного майнового комплексу майна, яке підлягало приватизації, на загальну суму 143 580 615 000 крб;
		- не проведення обов`язкової індексації основних фондів станом на 01.08.1993 об`єкту приватизації на суму 9 517 724 624 000 крб (розрахунково).
		Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 53/7 від 23.03.2021, розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої державі внаслідок недоотримання державним бюджетом грошових коштів від приватизації майна ДП «Мотор Січ» у зв`язку з не проведенням індексації балансової вартості основних фондів станом на 01.08.1993, що встановлений у Висновку спеціалістів Державної аудиторської служби України від 16.03.2021, розрахунково підтверджується: станом на 17.06.1994 (дата видачі свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів (акцій) у сумі 93 528 150 грн.
		Таким чином, в результаті халатності Голови Фонду державного майна України ОСОБА_6 , який будучи наділений організаційно-розпорядчими обов`язками під час приватизації ДП «Мотор Січ», ігноруючи їх належне виконання через недбале та несумлінне ставлення, у період з 27.08.1993 по 04.05.1994 видав наказ про створення комісії з приватизації після закінчення встановленого строку її створення, видав наказ про створення інвентаризаційної комісії, до складу якої у якості представника Фонду державного майна України включив особу, що не була співробітником Фонду, не зазначив у вказаному наказі про необхідність подання до Фонду для затвердження передаточного балансу за результатами інвентаризації, затвердив протокол засідання інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації майна ДП «Мотор Січ», незважаючи на недостовірність та невідповідність результатів інвентаризації майна ДП «Мотор Січ», відсутність фактичного проведення інвентаризації станом на 01.09.1993, незастосування індексації балансової вартості основних засобів у відповідності до Постанови № 598 і Порядку № 07/01-04/62, відсутність передаточного балансу станом на 01.09.1993, затвердив акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Мотор Січ» та затвердив план приватизації вказаного підприємства, внаслідок чого державі нанесено збитки (шкоду) в розмірі 9 661 305 239 000 крб.
		Прокурор звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, посилаючись на те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними в провадженні доказами, з часу вчинення нетяжкого злочину минуло понад 5 років, підозрюваний надавав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
		У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладене в ньому, просив задовольнити.
		Судом роз`яснені підозрюваному правові наслідки закриття кримінального провадженні із нереабілітуючих підстав, наголошено, що він має право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому ОСОБА_6 вказав, що йому зрозуміла суть підозри, підстава звільнення від кримінальної відповідальності, він наполягає на задоволенні клопотання та звільненні від кримінальної відповідальності саме з такої підстави та не бажає скористатися правом на здійснення кримінального провадження в загальному порядку. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що відповідне рішення прийняв враховуючи його похилий вік та незадовільний стан здоров`я, а також з метою скоротити тривалість процесу кримінального переслідування правоохоронними органами, однак своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він не визнає.
		Захисники у судовому засіданні вважали за можливе задовольнити клопотання прокурора та звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. 
		Суд, вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
		Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
		Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		На момент вчинення кримінального правопорушення (згідно повідомлення про підозру), передбаченого ч. 2 ст. 167 КК України (в редакції 1960 року), санкція цієї статті передбачала покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п`яти років і штрафом від п`ятнадцяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
		Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
		Отже, відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 167 КК України (в редакції 1960 року), відноситься до нетяжкого злочину.
		Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
		Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди підозрюваного на звільнення на підставі спливу строків давності.
		Так, в ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к зазначено наступне: «Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
		Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».
		Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності; він раніше не судимий; відсутні відомості щодо переховування його від суду та досудового слідства й вчинення нових злочинів, які б могли перервати перебіг давності; кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мало місце у період з 27.08.1993 по 04.05.1994 та належить до нетяжких злочинів, а відтак строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, що в даному випадку становить п`ять років, закінчився.
		Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 167 КК України (в редакції 1960 року), підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, на підставі статті 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження має бути закрито.
		Речові докази, процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
		Керуючись ст. ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 285, 286, 288, 314 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 167 КК України (в редакції 1960 року), на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. 
		Кримінальне провадження № 22021000000000120 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 167 КК України (в редакції 1960 року) - закрити.
		Речові докази, процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення через Печерський районний суд м. Києва.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...