Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/3558/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 11.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2021.
Дата набрання законної сили: 01.06.2021
Номер судового провадження: 1-кп/488/106/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019150050001512

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 488/3558/19
		номер провадження № 1-кп/488/106/21
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		                   29.04.2021 року                        
		            Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілого  ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 , розглянувши в судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням,-
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, із середньою освітою, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 02.09.2015 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ст. 186 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі; 11.05.2018 року на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 02.05.2018 року звільнений від відбуття покарання умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 3 місяці,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_8 повторно, 26.07.2019 року в період часу з 20:30 год. до 20:50 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи біля будинку №311 по просп. Богоявленському в м.Миколаєві, побачив лежачого на землі потерпілого ОСОБА_7 , поряд з яким лежав його мобільний телефон марки «Honor 7A». В подальшому ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, з корисливих мотивів, коли потерпілий піднявся та побіг в бік, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, підібрав з землі залишений потерпілим ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Honor 7A», таким чином викрав його. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 з місця його вчинення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 2599, 90 грн.
		Обвинувачений вину не визнав, суду показав, що 26.07.2019 року йшов по пр.Богоявленському за цигарками. Побачив, що на землі лежить потерпілий, Полівода почав його штовхати, після чого потерпілий встав та побіг, а на землі, де той лежав, залишився мобільний телефон. Обвинувачений підняв мобільний телефон та почав кричати потерпілому у слід, що він залишив телефон, щоб він повернувся та забрав його, але потерпілий ще сильніше почав бігти. Вказаний мобільний телефон обвинувачений хотів повернути потерпілому. Телефон був включений, на ньому був пін-код, ніхто на нього не телефонував, через 2 години телефон вимкнувся, оскільки розрядився. Він зарядив телефон, однак на нього так ніхто і не телефонував, а він з нього не міг подзвонити, бо на ньому був пін-код, йому невідомий. Він (обвинувачений) почекав 1 день, щоб хтось зателефонував та він зміг повернути його, та 27.07.2019 року обвинувачений вийняв з нього сім-карту та заклав його у ломбард за 1000 грн., оскільки йому потрібні були гроші. Вину він не визнає, бо не мав умислу на викрадення майна потерпілого, він знайшов телефон, а не викрадав його, та мав намір повернути, однак не мав змоги віднайти хазяїна.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 , посилаючись на відсутність в діях обвинуваченого складу інкримінованого правопорушення, бо останній мобільний телефон потерпілого знайшов випадково та привласнив його, умислу на його викрадення не мав, а повернути власнику з об`єктивних причин не мав змоги, вважав за необхідне обвинуваченого виправдати. 
		Незважаючи на повне не визнання провини обвинуваченим ОСОБА_8 , його вина в інкримінованому злочині повністю підтверджується сукупністю досліджених у судовому засідання доказів - показаннями потерпілого, свідка:        
		потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що у вказаний день перебував з товаришами на дні народженні у барі, після чого провів товаришів до старого ДК та повернувся назад до бару, де випив ще горілки. Після того, як він вийшов з бару, він втратив свідомість та впав на землю, а перед цим розмовляв по телефону зі своєю дружиною. Телефон тримав або в руці, або в кишені, через плече була сумка. Коли розплющив очі, почав вставати, обперся о стіну магазину та побачив коло себе обвинуваченого, який стояв над ним. Потерпілий злякався обвинуваченого, що останній може спричинити йому шкоду, встав та почав йти, а обвинувачений щось кричав йому у слід, після чого ОСОБА_10 прискорив крок. Коли прийшов додому, виявив, що у нього відсутній телефон. Зі слів дружини, потерпілий прийшов додому через 10-15 хвилин після того як розмовляв з нею по телефону, сумка була порвана. Обвинувачений потерпілому відшкодував шкоду, повернув йому інший телефон, який коштує дорожче, ніж його телефон. Претензій до обвинуваченого він не має;
		свідок ОСОБА_11 суду показала, що є дружиною потерпілого, у вказаний день прийшла додому з роботи, чоловіка вдома не було. Приблизно о 17:20 год. зателефонувала потерпілому, вони розмовляли. Коли ОСОБА_7 прийшов додому (десь через 1,5-2 години), він був весь в пилу, сумка збоку порвана, телефону не було. Чоловік казав, що він можливо впав, можливо його побили, через що він втратив свідомість. Відразу в цей же день та на наступний день вони намагалися дозвонитися на телефон чоловіка, однак він був вимкнений.
		Провина обвинуваченого також підтверджується: 
		заявою потерпілого ОСОБА_7 до поліціїпро вчиненийзлочин від08.08.2019 року;
		товарним чеком на мобільний телефон «Honor 7A», вартістю 2599, 90 грн., та фотознімком коробки на зазначений мобільний телефон, представленим потерпілим;
		відповіддю ПТ Ломбар Гроші Тут на запит слідчого від 13.08.2019 року, відповідно до якого, 27.07.2019 року о 12.33 годині ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався до ломбарду за отриманням фінансового кредиту під заставу побутової техніки - мобільного телефону «Honor 7A»;
		даними протоколу проведення слідчого експерименту від 27.08.2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_8 , які не протирічать показанням обвинуваченого, наданими в суді, відповідно до якихопідозрюваний показав на місці та розповів як, коли та за яких обставин ним було скоєно злочин;     даними протоколу огляду речей з фототаблицею до нього, від 13.08.2019 року  сім-картки мобільного оператору «Водафон», з номером НОМЕР_1 , серійний номер картки НОМЕР_2 ;
		зберігальною розпискою потерпілого ОСОБА_7 про отримання сім-картки мобільного оператору «Водафон», з номером НОМЕР_1 .
		Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_8 приходить до наступних висновків.
		З приводу доводів обвинуваченого щодо привласнення ним знахідки та, як слід, відсутності в його діях складу кримінального правопорушення.
		Суд вважає за необхідне покласти у підставу свого рішення показання потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 в тій частині, що відразу в день крадіжки та на наступний день вони намагалися дозвонитися на телефон потерпілого, однак він був вимкнений.
		Жодних підстав обмовляти обвинуваченого потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 судом не встановлено, обвинуваченим шкода потерпілому відшкодована, претензій до обвинуваченого потерпілий не має, до вчинення кримінального правопорушення вони з обвинуваченим не були знайомі та в ході розгляду кримінального провадження не встановлено інших обставин, які б свідчили про упередженість названих осіб по відношенню до обвинуваченого. Потерпілий та свідок були попереджені про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
		Таким чином, суд критично відноситься до стверджень обвинуваченого, що мобільний телефон потерпілого, після його розрядки він зарядив та чекав майже день, щоб на нього зателефонував потерпілий, щоб віднайти його місце знаходження.
		Судом встановлено, що майно (мобільний телефон марки «Honor 7A») фактично не вийшло з володіння потерпілого ОСОБА_7 , бо опинилося у неналежному місці, де було залишене (забуте) потерпілим, обвинувачений Полівода бачив, як потерпілим було залишено (втрачене) належне йому майно  мобільний телефон. 
		Встановлено також,що Полівода,маючи об`єктивнуможливість зарядитимобільний телефонзадля прийняттявхідних дзвінківвід потерпілогота йогодружини,які такимчином намагалисявстановити йогомісце знаходження,усвідомлюючи,що власникмайна можевжити відповіднізаходи,таких дійне вжив,на наступнийдень зметою закладеннятелефону доломбарду дляотримання грошовихкоштів,сім-карткуз викраденогомобільного телефонувийняв, чимумисно перешкоджавпояві власниказ метоюпоновлення свогоправа володіннямайном. 
		На підставі встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що Полівода мав об`єктивну можливість виявити (ідентифікувати) законного власника майна, який мав намір поновити своє право власності на майно шляхом встановлення його місця перебування, однак обвинувачений такою можливістю не скористався, а вже на наступний день - 27.07.2019року о12.33годині здаввикрадене майнодо ломбардупід заставута отримавфінансовий кредит, що свідчить про небажання обвинуваченого вжити жодних заходів щодо повернення майна власнику.
		Такі висновки суду узгоджуються і з правовою позицієюВерховного Суду України,зазначеною у постанові від 11 грудня 2014 року (справа №5-23кс14), з якої вбачається, що заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі, і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, або ж, у разі появи власника майна з метою поновлення свого права володіння майном, умисно перешкоджала йому в цьому, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
		На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
		Судом,також враховуютьсяположення ст.337ЦК України,які регулюютьцивільно-правовівідносини зприводу знахідки,зокрема передбачено,що особа,яка знайшларіч,повинна негайноповідомити прознайдену річособу,яка їїзагубила,а уразі якщотака особаабо їїмісцезнаходження невідомі,то заявитипро знахідкудо Національноїполіції абоорганів місцевогосамоврядування. 
		Таким чином,обвинуваченим,поміж іншого,не повідомленов наступномуу встановленомузаконом порядкупро данийфакт органівНаціональної поліціїабо органівмісцевого самоврядування,а прийняторішення нанаступний деньпісля пригодиздати телефондо ломбардузадля власногозбагачення. 
		Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об`єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого  ОСОБА_8  у вчиненні кримінального правопорушення, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано органом досудового розслідуваня за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує повне відшкодування шкоди потерпілому шляхом сплати вартості викраденого мобільного телефону, відсутність у потерпілого до обвинуваченого жодних претензій матеріального та морального характеру.
		Обставин, що обтяжчують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та дані щодо його особи - раніше судимого, судимість за попередній злочин якого не знята та не погашена у встановленому Законом порядку, інкримінований злочин вчинено обвинуваченим під час умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, при цьому обвинувачений вцілому позитивно характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку в наркологічному диспансері. 
		Врахувавши конкретні обставини справи, дані про особу  ОСОБА_8 , наявність у нього незнятої та непогашеної судимості за вчинення злочину аналогічної спрямованості, вчинення інкримінованого злочину в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, що безпосередньо вказує на його схильність до вчинення злочинів та небажання ставати на шлях виправлення, суд приходить до висновку що виправлення  ОСОБА_8  можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, яке за своїм видом та розміром, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Враховуючи, що  ОСОБА_8  інкримінований злочин скоїв після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання в період умовно-дострокового звільнення, остаточно покарання йому слід визначити за правилами ст.71 КК України - за сукупністю вироків та у вигляді позбавлення волі.
		Позов не заявлено.
		Речові докази, судові витрати відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, 
		 
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8  визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. 
		У відповідності зі ст. 71 КК України до новопризначеного покарання приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 02.09.2015 року та остаточно визначити покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому  ОСОБА_8  не обирався.
		Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту приведення вироку до фактичного виконання.
		Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		 
		Суддя                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...