Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/838/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 12.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2021.
Дата набрання законної сили: 29.04.2021
Номер судового провадження: А/857/4399/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2021 рокуСправа № 380/838/20 пров. № А/857/4399/21 А/857/5344/21Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді-доповідача  Качмара В.Я.,
		суддів  Большакової О.О., Кушнерика М.П.,
		при секретарі судового засідання  Хомича О.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рим-Лав» на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року (суддя Клименко О.М., м.Львів, повний текст судових рішень складено 22 січня 2021 року і 5 лютого 2021 року відповідно) у справі за його позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У січні 2020 року Приватне підприємство «Рим-Лав» (далі - ПП) звернулось до суду з позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі  ДАБІ) та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області (далі  Департамент) в якому просило визнати протиправними та скасувати:
		припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.12.2019 №115/19-1 (далі  Припис).
		постанову «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 26.12.2019 №28пл/19/1013-6/6041-19 (далі  Постанова).
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов задоволено.
		Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
		Не погодившись із ухваленим рішенням суду, його оскаржив відповідач, додаткове рішення оскаржив позивач, які із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Позивач просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове і стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ на користь ПП судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42375 грн.
		Відповідач в доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи вказує, що внаслідок проведення планової перевірки щодо дотримання ПП вимог містобудівного законодавства на об`єкті перевірки встановлено, що позивачем виконуються будівельні роботи з порушенням проекту організації будівництва розробленого проектною організацією, а також проекту виконання робіт. Крім того, звертає увагу на те, що за наслідками перевірки виконання вимог Припису встановлено, що ПП виконало вимоги Припису, що у свою чергу свідчить про те, що останнім визнано виявлені порушення, що свідчить про правомірність прийняття Постанови та Припису. Крім того, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення процедури проведення планової перевірки.
		Позивач в доводах апеляційної скарги на оскаржуване ним судове рішення вказує на безпідставність та необґрунтованість, внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи, висновків суду про те, що позивачем на підтвердження надання правової допомоги адвокатом Зарембою В.В. представлено інший договір про надання правової допомоги, ніж той, що зазначений в ордері на надання правової допомоги, так як в додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення ПП та його представником надано належний обсяг документів на підтвердження суми судових витрат, що підлягає до стягнення та яка буде понесена позивачем.
		Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 18000 грн.
		Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу ПП не подали.
		ДАБІ у відповіді на відзив позивача на апеляційну скаргу заперечує доводи, що у ньому наведені та підтримує доводи, що викладені ними, як апелянтами в розглядуваній апеляційній скарзі.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в ході розгляду справи не спростовано доводів позивача про протиправність прийняття оскаржуваних Припису та Постанови.
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, однак вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань.
		Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції вказав на те, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 42375 грн не підтверджується належними доказами, оскільки ордер від 27.01.2020, виданий адвокатом Зарембою В.В. для надання ПП правової допомоги в суді на підставі договору б/н від 21.01.2020, а не договору від 12.12.2019 №12/12/19.
		Такі висновки суду першої інстанції є дещо помилковими та зроблені внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи, з таких міркувань.
		Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ПП є генеральним підрядником об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення по вул.16 Липня, 20 в м.Мостиська Мостиського району Львівської області», м.Мостиська, вул.16 Липня, 20А-1, 20Б-1 (далі  Об`єкт будівництва).
		Уповноваженими особами Департаменту у період з 28.11.2019 по 11.12.2019 проведено планову перевірку щодо дотримання ТОВ вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на Об`єкті будівництва за результатами якої складено акт від 11.12.2019 №115/19 (далі  Акт; т.1 а.с.53-59).
		В акті зафіксовано, що ПП, як генеральний підрядник виконує будівельні роботи на Об`єкті будівництва з порушенням проекту організації будівництва розробленого проектною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп» (далі  ТОВ), яка затверджена замовником будівництва у складі проектної документації, а також проекту виконання робіт, розробленого Приватним підприємством «Олвік» (далі  ПП-1), а саме:
		- розпочато будівельні роботи без виконання комплексу заходів з підготовчих робіт не виконано огородження будівельного майданчика охоронно - захисною огорожею h=2м по ДСТУ Б В.2.8-43:2011 (згідно буд генплану ПВР (проект виконання робіт) та ПОБ (проект організації будівництва);
		- не встановлено інвентарних вагончиків виконроба та робітників в кількості 3-х штук (згідно буд генплану ПВР та ПОБ;
		- не встановлено прожекторні щогли внутрішньо майданчикового освітлення (згідно буд генплану ПВР та ПОБ;
		- не встановлено болотовідбійний щит (згідно буд генплану ПВР та ПОБ;
		- тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика - не обладнана суцільним захисним козирком;
		- не дотримано нормативно безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту, (згідно геологічних вишукувань, виконаних ФОП ОСОБА_1 насипний ґрунту на ділянці глибиною 0,81,9 м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2,9-3,8 метрів) для глибини виїмки до 3 метрів згідно сторінки 48 ПВР таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів;
		- заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 виконано із цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення» (арк 9-11 розділу 2012-04-М-КБ.2).
		На підставі наведеного головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.12.2019 №115/19-1 (далі  Протокол) у якому вказано, що позивачем допущено порушення затверджених проектних рішень проекту організації будівництва розробленого ТОВ затвердженого замовником в складі проектної документації, проекту виконання робіт розробленого ПП-1 затвердженого директором ПП, вимоги таблиці 10.2, пункту 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», затверджених проектних рішень Об`єкта будівництва розділ «Конструктивні рішення» (арк. 9-11 розділу 2012-04-М-КБ-2), частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі  Закон №687-XIV). У Протоколі вказано, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі  Закон №208/94-ВР) (т.1 а.с.60).
		26.12.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту, ДАБІ Онищак Х.Р. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: Акт, Протокол, матеріали фотофіксації винесено Постанову, якою ПП визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону№208/94-ВР та накладено штраф у сумі 94590 грн (т.1 а.с.51).
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом №3038-VI ( в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (абзаци 2-3 частини першої статті 41 Закону №3038-VI).
		Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу (абзац 4 частини першої статті 41 Закону №3038-VI).
		Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі  КМУ) від 23.05.2011№553 (далі  Постанова №533, Порядок №553, відповідно; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
		За змістом пункту 6 Порядку №533 передбачено, що періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.
		Планові перевірки об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.
		Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
		Щодо доводів позивача про те, що планова перевірка Об`єкта будівництва не могла бути передбачена в річному плані здійснення державного нагляду (контролю) на 2019 рік, з огляду на те, що Дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112190371079 був виданий Департаментом замовнику ОСОБА_2 лише 06.02.2019, тобто через два місяці після граничного терміну (01.12.2018) затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю), то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити те, що ПП допустило посадових осіб Департаменту та ДАБІ до перевірки та не скористалося правом не допуску відповідних осіб до проведення перевірки з підстав безпідставності її призначення та в подальшому проведення.
		Відповідно до практики Верховного Суду України, що наведена у постанові від 24 грудня 2010 року у справі №21-25а10 суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень.
		Згідно пункту 11 Порядку №533 Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки тощо.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		Пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону №208/94-ВР визначено, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Висновки суду першої інстанції про те, що згрупування декількох правопорушень в одній Постанові вказує на порушення процедури притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме пункту 4 та пункту 11 «Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 №244 якими передбачено, що у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності, протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо, так само і у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції та не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправною та скасування Постанови.
		Такі міркування суду першої інстанції свідчать про переоцінку ним встановлених обставин справи та надумане тлумачення норм права.
		Позивачу у Постанові описано ряд встановлених під час перевірки обставин існування яких в сукупності становить собою одне порушення у вигляді виконання будівельних робіт з порушенням затверджених проектних рішень.
		Частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Зі змісту апеляційної скарги ДАБІ вбачається, що відповідачем виокремлено лише три види порушень зафіксованих у Акті, Приписі та Постанові та щодо них надано відповідні обґрунтування.
		Так, апелянт вказує, що позивачем не дотримано нормативно безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту, (згідно геологічних вишукувань, виконаних ФОП ОСОБА_1 насипний ґрунту на ділянці глибиною 0,81,9 м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2,9-3,8 метрів) для глибини виїмки до 3 метрів згідно сторінки 48 ПВР (проект виконання робіт) таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість крутизна відкосів котловану С-2 становить 80-90 градусів.
		За змістом відомостей, що наведені у таблиці 10.2 пункту 10.2 Організація робочих місць ДБН А.3.2-2-2009 крутість укосу виїмки залежно від глибини виїмки та виду ґрунту: для насипного незлежаного ґрунту становить (відношення висоти укосу до його основи) 56  45; піщаного 63  45; супіщаного 76  56; суглинистого 90  63; глина 90  76; лесовий 90  63. 
		Відповідно до інженерно-геологічного вишукування на Об`єкті будівництва виділені наступні види ґрунтів: насипний, супісок пластичний, суглинок мякопластичний, суглинок тугопластичний (т.1 а.с.186-195).
		В доведення підставності інкриміновано ПП порушення, відповідач зазначає, що кут нахилу 90 градусів не потребує вимірювання, оскільки є сталою математичною величиною у розрізі зіткнення двох ліній вертикальної та горизонтальної, а отже сплутати кут 45 чи 56 градусів із кутом 90 градусів є не можливим. Крутизна відкосів котловану визначена шляхом візуального порівняння з вертикальними стінами підвалу (90 градусів), а також кутоміром (фото відкосів знаходяться в матеріалах справи (т.3 а.с.89-90).
		Таким чином, відповідач вказує, що таке порушення було виявлено ним внаслідок візуального спостереження та за допомогою кутоміра, хоча як вірно зазначено судом першої інстанції відповідачем, окрім як тверджень зафіксованих у Акті, а також письмових поясненнях по суті справи, що крутизна відкосу котловану в секції С-2 становить 80-90 градусів, а не 56 або 76 градусів, як це передбачено таблицею 10.2 ДБН А.3.2-2-2009, не надано. Матеріали фотофіксації, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки на них не зафіксовано дату та місце такої фіксації, ким та за допомогою якого пристрою таке здійснювалась.
		Про те, що вказана фіксація велась саме на час проведення перевірки представником ДАБІ не доведено і під час апеляційного розгляду справи.
		На підставі цього, суд апеляційної інстанції не може достовірно стверджувати лише взявши до уваги письмові пояснення відповідача про те, що позивачем порушено вимоги таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 щодо дотримання крутизни укосу на Об`єкті будівництва.
		Частиною першою статті 9 Закону №687-XIV передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до пункту 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» будівельний майданчик має утримуватись відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог з охорони праці і промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2, Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001).
		Згідно пункту 6.1.1. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» будівельні майданчики (площадки будівельних і промислових підприємств з об`єктами будівництва, що знаходяться на них, виробничими і санітарно-побутовими приміщеннями і спорудами), дільниці робіт і робочі місця мають бути підготовлені для безпечного виконання робіт.
		У пункті 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 вказано, що будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407. Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам: огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт. Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.
		Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.
		Як видно, зі змісту Акта під час перевірки встановлено, що тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходу людей (тротуару) за межами будівельного майданчика - не обладнана суцільним захисним козирком.
		Відповідач зазначає, що позивач зобов`язаний був здійснити огородження всього будівельного майданчика перед початком виконання будівельних робіт у незалежності від того, де будуть тривати ( на якій із секцій) безпосередньо будівельні роботи.
		Згідно частини першої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 73, 75-76 КАС).
		Разом з тим, ДАБІ та Департаментом не надано належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували порушення на час перевірки ПП вимог Закону №687-XIV та відповідних ДБНів. 
		Матеріали фото фіксації надані відповідачем до суду першої інстанції знову ж таки не дають змогу встановити час, місце та ким вони здійсненні, а тому суд апеляційної інстанції немає підстав робити висновки про те, що наведене порушення мало місце на час проведення перевірки (т.3 а.с.51-52).
		Що стосується заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 цеглою замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення», що є зміною проектних рішень та повинна проводитись експертиза, то необхідно зазначити наступне.
		Відповідно до статті 7 Закону №687-XIV перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза.
		Пунктами 1-2 частини четвертої статті 31 Закону №3038-VI передбачено, що обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які:
		1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
		2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.
		Нормами пункту 16 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 №560 визначено, що повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв`язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв`язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування.
		Відповідач вважає, що внаслідок заповнення бетонних стін підвалу між фундаментними блоками секції С-2 цеглою замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення», відбулася зміна проектних рішень у зв`язку з чим необхідно було провести повторну експертизу проекту будівництва.
		Проте, суд апеляційної інстанції підтримує доводи позивача наведені ним у відзиві на апеляційну скаргу щодо того, що розділ проекту «Конструктивні рішення 2012-04-М-КБ.2» є робочим кресленням, внесення змін до яких не потребує ні завдання на коригування, ні експертного звіту коригованого проекту, оскільки жодної зміни проектованого рішення не відбулося.
		17.04.2019 проектантом ТОВ щодо можливості заміни монолітних ділянок блоків ФБС з монолітних на цегляні прийнято рішення за вих. №17-04/19 (далі  Рішення) про використання в окремих місцях і тільки у внутрішніх стінах підвалу цегляної кладки в якості монолітних ділянок. При цьому проектант вказав, що дане рішення не вплине на міцність і стійкість стін підвалу та будинку в цілому.
		Одночасно, ТОВ було виготовлено та надано Підряднику відповідні Аркуші заміни розділу проекту «Конструктивні рішення» (арк. 10-12 розділу 2012-04-М-КБ.2) на яких відмічено, в яких саме місцях заповнення стін підвалу дозволяється виконати з цегли замість монолітного бетону, щоб це не вплинуло на міцність і стійкість стін підвалу та будинку в цілому (т.1 а.с.76-80). 
		Про те, що така заміна в окремих стінах підвалу монолітного бетону на цеглу не є зміною проектних рішень, не потребує додаткової експертизи та можлива за наявності відповідно рішення проектанта, що наведено вище, відповідач підтвердив актом складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.02.2020 №57/20-пз (далі  Акт-1) в якому зазначено, що позивачем усунено згадане порушення, зокрема шляхом прийняття Рішення, яке існувало на час проведення перевірки та складання Припису і оскаржуваної Постанови (т.3 а.с.68-73).
		Відтак, розглянувши та оцінивши наведені скаржником в межах апеляційної скарги доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачами за наслідками проведення планової перевірки ПП дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності належними доказами не підтверджено порушення, що зафіксовані у Акті, Протоколі, Приписі та Постанові.
		Щодо інших встановлених під час перевірки обставин, а саме: що ПП розпочато будівельні роботи без виконання комплексу заходів з підготовчих робіт не виконано огородження будівельного майданчика охоронно - захисною огорожею h=2м по ДСТУ Б В.2.8-43:2011 (згідно буд генплану ПВР та ПОБ; не встановлено інвентарних вагончиків виконроба та робітників в кількості 3-х штук (згідно буд генплану ПВР та ПОБ); прожекторних щоглів внутрішньо майданчикового освітлення (згідно буд генплану ПВР та ПОБ; болото відбійного щита (згідно буд генплану ПВР та ПОБ, то слід вказати, що ДАБІ в апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтування щодо таких обставин.
		Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені обставини справи дійшов висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду у редакції, що наведена у цій постанові.
		В решті рішення суду в частині висновків про необхідність визнання протиправними та скасування Припису та Постанови необхідно залишити без змін, тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, зважаючи на мотиви, що наведені вище.
		Щодо оскаржуваного ПП додаткового рішення, то слід зазначити, що підставою для відмови останньому у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додатково рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу стало те, що у матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги від 21.01.2020 б/н на який є посилання у ордері від 27.01.2020 серії ЛВ №109740 (далі  Ордер) на підставі якого здійснювалось представництво ПП в суді першої інстанції.
		Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
		Так, 12.12.2019 між адвокатом Зарембою В.В. та ПП укладено договір про надання адвокатських послуг, правового обслуговування та представництва №12/12/19 (далі  Договір №12/12/19) (т.3 а.с.165-166).
		Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 цього Договору №12/12/19 за дорученням Клієнта, Виконавець зобов`язується надати зазначені нижче юридичні послуги (далі - юридичні послуги), в інтересах Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплатити їх. Юридичні послуги, що підлягають наданню за дорученням Клієнта: здійснення правового забезпечення господарської діяльності Клієнта; надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань; надання усних і письмових довідок щодо законодавства; складання заяв, скарг, інших документів правового характеру; представництво інтересів Клієнта у судах всіх рівнів, інших державних органах, в т.ч. але не тільки: у виконавчій службі, прокуратурі, органах внутрішніх справ, державній фіскальній службі та перед будь-якими іншими контролюючими органами, а також юридичними та фізичними особами; надання інших видів юридичної допомоги.
		Згідно з пунктом 4.1 Договору №12/12/19 за представлення інтересів Клієнта перед третіми особами (пункт 1.2.5), роботу з документами, підготовку процесуальних документів, аналіз судової практики, обрання правової позиції по виконанню предмета цього Договору Клієнт сплачує Виконавцю винагороду (гарантований гонорар) розмір котрої за домовленістю сторін кожного разу визначається в Акті виконаних робіт (наданих послуг), та оплачується Клієнтом протягом 3 днів від дати представлення йому Виконавцем відповідного Акту виконаних робіт (наданих послуг).
		27.12.2019 сторонами Договору №12/12/19 укладено Додаткову угоду №1 до цього Договору відповідно до пунктів 5-6 якої остаточна вартість послуг (гонорар) розраховується, виходячи з фактично затраченого виконавцем часу на правову допомогу Клієнту згідно з Актом наданих послуг, який має бути складений, узгоджений та підписаний Сторонами протягом 3 (трьох) днів від дати ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.
		Сторони узгодили, що Клієнт зобов`язаний сплатити остаточно узгоджений згідно з Актом наданих послуг гонорар Виконавцю протягом 6 (шести) місяців від дати ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.
		28.12.2020 між адвокатом Зарембою В.В. (далі - виконавець) та ПП укладено Додаткову угоду №2 до Договору №12/12/19 відповідно до пункту 1 якої у зв`язку із завершенням терміну дії Договору, який згідно з умовою п. 6.1 Договору встановлений «до 31.12.2020 включно» .
		27.01.2020 відповідно до ордеру на надання правової допомоги серії ЛВ №109740 адвокат Заремба В.В. уповноважений на представництво інтересів ПП у суді першої інстанції на підставі договору про надання правової допомоги від 21.01.2020, однак, який, як вірно зауважено судом першої інстанції, відсутній в матеріалах справи.
		Разом з тим, актом наданих послуг № 1 Додаткової Угоди №1 від 27.12.2019до Договору №12/102/19 складеного 15.01.2021 (далі  Акт) відповідно до якого виконавець адвокат ОСОБА_3 з однієї сторони та ПП з другої сторони склали цей акт про наступне:
		виконавцем надано послуги відповідно до укладеного між Сторонами Договору № 12/12/19 та в рамках і на умовах, що узгоджені Сторонами згідно з Додатковою Угодою № 1 від 27.12.2019 до цього Договору, згідно з розрахунком розміру винагороди (гонорару) за надання правової допомоги та відшкодування витрат пов`язаних з її наданням погоджених сторонами згідно з пунктом 4 цієї Додаткової Угоди (пункт 1 Акту);
		загальний розмір винагороди (гонорару) Виконавця за надання правової допомоги Клієнту щодо ведення в Львівському окружному адміністративному суду справи № 380/838/20 за позовом ПП до ДАБІ, Департаменту про визнання протиправними і скасування приписів та постанови становить 42375 грн. (пункт 2 Акту);
		підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень Договору в повному обсязі та належної якості (пункт 3 Акту);
		Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання умов Договору не мають (пункт 4 Акту);
		відповідно до умов пункту 6 Додаткової Угоди №1 від 27.12.2019 до Договору №12/12 Клієнт зобов`язаний сплатити Виконавцю остаточно узгоджений згідно з цим Актом наданих послуг гонорар не пізніше 12.07.2021 (пункт 5 Акту).
		Актом визначено такий розрахунок розміру винагороди:
		1. Робота з документами:- проведення зустрічі з Клієнтом для попереднього ознайомлення з проблематикою спірних взаємовідносин із ДАБІ (2 год.) 1500 грн;- підготовка та подання позовної заяви (в т.ч. з вивченням наявних документів, аналізом та перевіркою доказів представлених клієнтом, встановленням норм чинного законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах) (8 год.) 6000 грн;аналіз ухвали Львівського окружного адміністративного суд від 30.01.2020 в справі №380/838/20 «про повернення позовної заяви» (1 год.) 1125 грн; підготовка апеляційної скарги на ухвалу від 30.01.2020 р. в справі № 380/838/20 (із застосування актуальної практики ВС в аналогічних справах) (3 год.) 3 375 грн;проведення зустрічі з Клієнтом для уточнення позовних вимог за наслідками вимог ухвали суду від 21.04.2020 (1 год.) 750 грн;підготовка заяви з процесуальних питань від 28.04.2020 (на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2020) (2 год) 1500 грн;підготовка заяви з процесуальних питань від 25.06.2020 «про неналежних представників відповідача», озвучена в судовому засіданні 25.06.2020 та яку суд відмовився долучити до матеріалів справи (1 год) 750 грн; підготовка заяви з процесуальних питань від 25.06.2020 «про незаконність перевірки», озвучена в судовому засіданні 25.06.2020 зареєстрована в канцелярії суду 26.06.2020 (2 год) 1500 грн; підготовка заяви з процесуальних питань від 25.06.2020 «про неналежних представників відповідача (повторно)» та з додатковою мотивацією, що зареєстрована в канцелярії суду 26.06.2020 год.) 750 грн;ознайомлення 06.07.2020 в приміщенні суду з відзивом на позовну заяву від 25.05.2020 р. та доданими нього відповідачами документами всього орієнтовно на 400 (чотириста) аркушах (5 год) 3750 грн; аналіз відзиву та підготовка відповіді на відзив (в розрізі процесуальних порушень) для його усного озвучення в судовому засіданні 21.07.2020 (2 год) 1500 грн; аналіз «Додаткових пояснень до відзиву на вимогу суду» від 31.08.20 з додатками на 32 арк (2,5 год.) 1750 грн; підготовка «відповіді-пояснення» від 07.09.2020 (в т.ч. з додатковим нормативно-правовим обґрунтування позиції позивача з посиланням на актуальну практику Верховного Суду та Державні будівельні норми та правила) (3 год) 2250 грн;підготовка Міркування (заперечення на клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі) (1 год) 750 грн;підготовка вступного слова при розгляді справи по суті (з додатковим вивченням та узагальненням документів поданих сторонами в підготовчому засіданні) (2,5 год) 1875,00 грн; підготовка до допиту свідків (1 год) 750 грн;підготовка виступу в дебатах (з додатковим узагальненням матеріалів та доказів досліджених при розгляді справи по суті) (2,5 год) 1875 грн; підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення (1 год) 750 грн.
		Разом робота з документами 41,5 год (в тому числі 4 год з коеф. 1,5) 32 625 грн.
		2. Представництво інтересів Клієнта в суді: 26.06.2020 підготовче судове засідання (0,5 год) 750 грн;02.07.2020 підготовче судове засідання (0,5 год) 750 грн;21.07.2020 підготовче судове засідання (0,5 год) 750 грн;08.09.2020 підготовче судове засідання (0,5 год) 750 грн; 22.09.2020 підготовче судове засідання (0,5 год) 750 грн; 13.10.2020 розгляд справи по суті (вступне слово та допит свідка ОСОБА_4 ) (1 год) 1500 грн; 03.11.2020 розгляд справи по суті (допит свідка ОСОБА_5 ) (1 год) 1500 грн;12.01.2020 розгляд справи по суті (дослідження доказів та дебати) (1 год) 1500 грн.;Разом представництво інтересів Клієнта в суді (6,5 год) 9750 грн.Всього: 47 год 42375 грн.
		Оцінюючи наявність підстав для стягнення з відповідача 42375 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
		За змістом частин першої, третьої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до частини першої статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).
		Згідно частини третьої статті 134 КАС розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		З аналізу положень статті 134 КАС слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача разом із заявою від 15.01.2021 про ухвалення додаткового рішення подав до суду:
		Договір №12/12/19; додаткову угоду № 1 до Договору № 12/12/19 від 27.12.2019; додаткову угоду № 2 до Договору №12/12/19 від 28.12.2020; Акт, у якому міститься розрахунок розміру винагороди адвоката та детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), згідно якого виконавець адвокат ОСОБА_3 надав послуги відповідно до укладеного між сторонами Договору №12/12/19 та в рамках і на умовах, що узгоджені Сторонами згідно з додатковою Угодою № 1 від 27.12.2019 до цього Договору.
		Посилання суду першої інстанції на те, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі не підтверджується належними доказами, оскільки ордер від 27.01.2020 серії ЛВ №109740, виданий адвокатом Зарембою В.В. для надання ПП правової допомоги у суді першої інстанції на підставі договору б/н від 21.01.2020, а не Договору № 12/12/19 є передчасними висновками, так як у матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24.06.2020 №1027983 у якому зазначено, що адвокат ОСОБА_3 надає правову допомогу ПП у суді першої інстанції на підставі Договору №12/12/19 (т.2 а.с.212).
		Таким чином, висновки суду першої інстанції у додатковому рішенні щодо не підтвердження позивачем належними доказами понесених витрат на правничу допомогу через невідповідність ордеру на надання правової допомоги від 27.01.2020 серії ЛВ №109740 спростовуються обставинами, що наведені вище.
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що представником позивача не дотримано вимог «Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги» у новій редакції затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, зокрема в частині належного заповнення його обов`язкових реквізитів, таких як зазначення договору про надання правової допомоги.
		При цьому, при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
		Відповідачем у суді першої інстанції заявлено заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі є очевидно завищеним та необґрунтованим.
		При визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи.
		Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
		Зважаючи на те, що відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1027983 адвокат Заремба В.В. уповноважений надавати правову допомогу ПП у суді першої інстанції на підставі Договору №12/12/19 з 24.06.2020, відтак судом береться до уваги перелічені у Акті послуги, що надавались представником після 24.06.2020
		Відповідно до Акта у ньому зазначено, що представником позивача здійснювалась підготовка різного роду процесуальних заяв, які на думку апеляційного суду не мали жодного впливу на рух справи та вирішення її на користь позивача.
		В частині щодо ознайомлення із відзивом на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив, підготовка «відповіді-пояснення», міркування (заперечення на клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі), підготовка вступного слова при розгляді справи по суті, підготовка до допиту свідків, виступу в дебатах та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, участь у підготовчих та судових засіданнях, то суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність судової практики в подібних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, і робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 12000 грн, так як саме такий розмір правової допомоги, на думку суду апеляційної інстанції буде співмірним заявленим позовним вимогам.
		Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги у розмірі 42375 грн явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
		Відтак, заява позивача-апелянта про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, з огляду на описані вище доводи та обставини справи.
		Щодо заявленого до початку судових дебатів клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надану ним в суді апеляційної інстанції у розмірі 23625 грн, то слід вказати, що відповідно до Акта наданих послуг (проміжний) від 29.04.2021 складений до Додаткової угоди №3 від 05.03.2021 до Договору адвокатом Зарембою В.В. в суді апеляційної інстанції надано такі послуги: 1. Робота з документами: підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи 0,5 год 562,50 грн; ознайомлення з апеляційною скаргою та доданими до неї документами на 29 арк, 2,5 год 2812,50 грн; проведення зустрічі з клієнтом для узгодження позиції щодо апеляційного оскарження ДАБІ судового рішення 1 год 1125 грн; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу 12 год 13500 грн. Разом робота з документами 18 год 20250 грн. 2.Представництво інтересів клієнта в суді: 08.04.2021 судове засідання 0,75 год 1687,50 грн; 22.04.2021 судове засідання 0,25 год 562,50 грн; 29.04.2021 судове засідання 1,5 год 3375 грн. Разом представництво інтересів клієнта в суді 3375 грн.
		Представником ДАБІ заявлено заперечення щодо зазначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 23625 грн з огляду на неспівмірність розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам.
		Враховуючи наведене заперечення, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів, основна частина яких подавалась саме позивачем (заяви по суті справи, відповіді на відзив, додаткові пояснення), апеляційний суд вважає, що час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, є дещо завищеними та необґрунтованими, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення в користь позивача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу надану представником ПП в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.
		Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Приватного підприємства «Рим-Лав» задовольнити частково.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції даної постанови.
		В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року залишити без змін.
		Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року скасувати.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ: 37471912) на користь Приватного підприємства «Рим-Лав» (ЄДРПОУ: 34606100), понесені ним в суді першої інстанції судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ: 37471912) на користь Приватного підприємства «Рим-Лав» (ЄДРПОУ: 34606100), понесені ним в суді апеляційної інстанції судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. 
		 
		 
		Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова   М. П. Кушнерик  Повне судове рішення складено 11 травня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...