Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/23501/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 12.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-24269/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020100000002524

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/23501/21-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		01 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		установив:
		Слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 01.04.2021 р. звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002524 від 07.12.2020 р. за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Відповідно до наказу виконуючого обов`язки начальника Одеської митниці Держмитслужби № 32-о від 06.12.2019 р. ОСОБА_5 в порядку переведення з Одеської митниці ДФС з 08.12.2019 р. призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.
		Згідно положень ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити заходів щодо запобігання одержання такої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 1, 4 ст. 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу. Безпосереднє керівництво здійсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
		Відповідно до пункту 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митні органи  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.
		Відповідно до положень ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно достатті 335цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 339 Митного кодекс України якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і заходам офіційного контролю, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а в разі необхідності  і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.
		Згідно пунктів 1, 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019 р., є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.
		Держмитслужба відповіднодо покладенихна неїзавдань,зокрема,забезпечує таздійснює контрольза дотриманнямвимог законодавстваз питаньмитної справита вмежах повноважень,визначених законом,законодавства зінших питань,контроль задотриманням якогопокладено наДержмитслужбу,під часпереміщення товарівчерез митнийкордон Українита післязавершення операційз митногоконтролю тамитного оформлення; забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи на всій території України, у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон, прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах ; забезпечує та здійснює контроль за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; запобігає та протидіє контрабанді, здійснює боротьбу з порушеннями митних правил на митній території України;
		Відповідно до Положення про митний пост «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, затвердженого наказом Одеської митниці Держмитслужби № 292 від 20.08.2020 р., митний пост «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби є митним органом, який входить до складу Одеської митниці Держмитслужби. До складу Митного поста входять підрозділи митного оформлення, зокрема, відділ митного оформлення № 1, який розташований за адресою: Одеська область, Розділянський район, с. Кучурган, міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Кучурган-Первомайськ».
		Організаційно-правовий статус, завдання, функції та взаємовідносини відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби визначено затвердженим 25.08.2020 р. Положенням про відділ митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, серед переліку основних завдань якого, зокрема, є здійснення контролю за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.
		Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділ митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, затвердженої 21.02.2020 р. в.о.начальника Одеської митниці Держмитслужби, метою, завданнями та обов`язками ОСОБА_5 на вказаній посаді, серед іншого, є здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами; проведення у межах компетенції проведення заходів щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушенням митних правил.
		Відповідно пункту 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у ст.ст. 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, у зв`язку з чим, ОСОБА_5 обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями, являється службовою особою.
		Однак, ОСОБА_5 будучи службовою особою, перебуваючи на вказаній посаді, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин, спрямований на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за наступних обставин.
		Так, 23.11.2020 р. громадянин України ОСОБА_7 під час проходження митного контролю в зоні діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, будучи обуреним діями співробітників Митного поста, які полягали в умисному затягуванні проведенні митних формальностей та проходження митного контролю, звернувся до головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 щодо надання роз`яснень причин затягування проведення митних формальностей та проходження митного контролю. У цей час у головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на систематичне одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за нестворення останньому штучних перешкод під час проходження митного контролю та проведення митних формальностей, можливість безперешкодного переміщення через Державний кордон України товарів народного вжитку. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, ОСОБА_5 почав вимагати у ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США на в`їзд до України та 1,5 % від вартості товару на виїзд до Молдови за нестворення останньому штучних перешкод під час проходження митного контролю та проведення митних формальностей, можливість безперешкодного переміщення через Державний кордон України товарів народного вжитку. При цьому ОСОБА_5 почав погрожувати ОСОБА_7 тим, що він сам та його автомобіль в разі відмови від передачі йому неправомірної вигоди будуть внесені до «бази даних», що значно ускладнить в подальшому перетин державного кордону України останнім. При цьому ОСОБА_5 попередив ОСОБА_7 , що останній завчасно повинен його попереджати про намір перетину Державного кордону України. ОСОБА_7 , маючи тісні стосунки у Республіці Молдові, побоюючись настання для себе негативних наслідків, які були оголошені ОСОБА_5 , погодився на злочинну вимогу ОСОБА_5 передавати йому або іншим особам, на яких скаже ОСОБА_5 , неправомірну вигоду.
		У подальшому 24.04.2021 р. ОСОБА_7 , діючи на виконання злочинних вимог ОСОБА_5 , попередив останнього, що має намір ввезти на митну територію України з території невизнаної так званої «Придністровської Молдовської Республіки» 20 опромінювачів ультрафіолетових бактерицидних «Светочъ» для знезараження повітря та поверхонь у приміщеннях. На це ОСОБА_5 відповів, щоб ОСОБА_7 після в`їзду на митну територію України з території невизнаної так званої «Придністровської Молдовської Республіки» в зоні діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби передав останньому неправомірну вигоду, на що ОСОБА_7 надав свою згоду. В подальшому цього ж дня, тобто 24.04.2021 р. ОСОБА_7 після безперешкодно проходження митного контролю в зоні діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, перебуваючи в адміністративній будівлі відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, розташованій заадресою:Одеська область,Розділянський район,с.Кучурган,міжнародний пунктпропуску дляавтомобільного сполучення«Кучурган-Первомайськ» передав ОСОБА_5 неправомірну в розмірі 340 доларів США. Крім того 28.04.2021 р. ОСОБА_7 , діючи на виконання злочинних вимог ОСОБА_5 , попередив останнього, що має намір ввезти на митну територію України з території невизнаної так званої «Придністровської Молдовської Республіки» 30 опромінювачів ультрафіолетових бактерицидних «Светочъ» для знезараження повітря та поверхонь у приміщеннях. На це ОСОБА_5 відповів, щоб ОСОБА_7 після в`їзду на митну територію України з території невизнаної так званої «Придністровської Молдовської Республіки» в зоні діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби, на наступний день після закінчення чергування ОСОБА_5 передав останньому неправомірну вигоду, на що ОСОБА_7 надав свою згоду. Після цього ОСОБА_7 28.04.2021 р. безперешкодно ввіз через відділ митного оформлення № 1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби на територію України з території невизнаної так званої «Придністровської Молдовської Республіки» 30 опромінювачів ультрафіолетових бактерицидних «Светочъ» для знезараження повітря та поверхонь у приміщеннях. Наступного дня, тобто 29.04.2021 р. ОСОБА_7 , діючи на виконання протиправних вимог та за вказівками ОСОБА_5 , прибув за місцем мешкання останнього по АДРЕСА_1 , де, перебуваючи у автомобілі марки Mercedes-Benz C 200, д.н. НОМЕР_1 , припаркованого навпроти будинку по вул. Молодіжна (раніше  вул. Котовського), 38-А приблизно о 13:00 год. передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 510 доларів США. Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів. 
		Таким чином ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, 24.04.2021 р. одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 340 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 24.04.2021 р. становило 9541, 83 грн, та, продовжуючи діяти з єдиним умислом, 29.04.2021 р. одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі у розмірі 510 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 29.04.2021 р. становило 14171, 21 грн, тобто одержав неправомірну вигоду на загальну суму 23713,04 грн, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України,  одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. 
		Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, здійснити вплив на свідків у кримінальному провадженні.
		Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити.
		Захисник, підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.
		Слідчий суддя, вивчивши клопотання, докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
		Встановлено,що 30.04.2021р. ОСОБА_5 повідомлено пропідозру увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
		Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії»).
		Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 .
		Аналіз представлених доказів зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Отже на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
		Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжний захід, враховує положення, що передбачені КПК України, а також вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, між тим ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
		Водночас слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, оскільки за рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
		Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3680 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує. Отже клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати кримінальному провадженню у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним меті, яка ставиться до його застосування.
		Долучені до клопотання докази, містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності це не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу. Отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, не знайшов підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України.
		Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він зареєстрований та проживає заадресою: АДРЕСА_2 , має батьків ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одружений, має сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отже, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено на даний час обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби у межах строку досудового розслідування із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, 
		ухвалив:
		У задоволенні клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  відмовити.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останньому строком до 27.06.2021 р., включно, у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби залишати місцесвого проживанняза адресою: АДРЕСА_2 , за виключеннямнадання йомуневідкладної медичноїдопомоги та в разі необхідності можливістю відвідання лікарняних закладів.
		Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Зобов`язати підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:
		прибувати до слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
		не відлучатись із м.Роздільна Розділянськогорайону Одеськоїобласті без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		уникати спілкування із ОСОБА_7 ;
		здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Термін дії домашнього арешту та обов`язків, покладених судом, визначити до 27.06.2021 р., включно.
		У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
		Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 27.06.2021 р., включно.
		Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...