Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/4136/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 12.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2021.
Дата набрання законної сили: 05.05.2021
Номер судового провадження: 22-ц/821/796/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 травня 2021 року 
		м. Черкаси   
		 
		Справа № 711/4136/20Провадження № 22-ц/821/796/21категорія: 304090000   
		 
		 
		Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - Василенко Л. І.,
		суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,
		секретаря - Винник І. М.
		учасники справи:        
		позивач (скаржник) - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту»,
		скаржник - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1  та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту», у складі: головуючого судді Демчика Р. В., повний текст рішення складено 05 березня 2021 року,
		 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» про стягнення заборгованості за договором позики.
		Позовні вимоги мотивувала тим, що 26.07.2019 між нею та ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» укладено договір зворотної безвідсоткової позики, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. та зареєстровано в реєстрі за №7276.
		Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець надає позичальнику зворотну безвідсоткову позику у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.
		Згідно п. 2.1 вказаного договору сума позики становить 800000 грн.
		Зазначала, що зі сторони позивача, як позикодавця належним чином виконано умови договору та надано ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» грошові кошти в розмірі 800000 грн в строки передбачені договором.
		Відповідно до п. 4.1 договору визначено, що позика підлягає поверненню позикодавцю не пізніше 02.09.2019 в повній сумі.
		05.09.2019 вона звернулася до відповідача з вимогою про негайне повернення грошових коштів по договору зворотної безвідсоткової позики.
		 
		Однак, на день звернення до суду з даним позовом, ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» своє грошове зобов`язання не виконав.
		Вказувала, що п. 7 договору визначено, що за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує завдані збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством. На користь позикодавця позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповернутої суми; 3% річних від суми простроченого зобов`язання за весь строк включаючи день останнього погашення позики; компенсацію інфляційних.
		Позивач просила стягнути з відповідача на її користь суму боргу у розмірі 800000 грн, штраф в розмірі 10% від неповернутої суми у розмірі 80000 грн, 3% річних з простроченої суми у розмірі 17595,33 грн, інфляційне нарахування на суму боргу у розмірі 22616,64 грн та судові витрати.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду мотивоване тим, що ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» розрахувався в повному обсязі з позивачем за договором зворотної безвідсоткової позики в розмірі 800000 грн, укладеним між сторонами 26.07.2019.
		Суд не прийняв доводи позивача, що їй було повернуто поворотну фінансову допомогу в сумі 799 295 грн надану нею відповідачу раніше, а саме в період часу 06.08.2018 по 17.07.2019.
		Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 800000 грн, а відтак суд відмовив у стягненні з відповідача на користь позивача: 10% від неповернутої суми боргу в розмірі 80000 грн, 3% річних з простроченої суми у розмірі 17595,33 грн та інфляційного нарахування на суму боргу у розмірі 22616,64 грн.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційних скарг
		Доводи осіб, які подали апеляційні скарги
		 
		В апеляційній скарзі, поданій 24 березня 2021 року, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду необґрунтованим, ухваленим без встановлення дійсних обставин справи, які мають значення для справи, просила суд скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
		Стягнути з відповідача видатки пов`язані з апеляційним розглядом вказаної апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що у самому рішенні викладені значні протиріччя та описані документи, які виключають можливість прийняття саме такого рішення. 
		Суд необґрунтовано встановив неіснуючий факт нібито повернення коштів відповідачем, не зважаючи на те, що гроші, які були сплачені позивачу від відповідача, взагалі не стосуються правовідносин, які були закріплені у договорі зворотної безвідсоткової позики від 26.07.2019. У період часу з 06.08.2018 по 17.07.2019 відповідачем було отримано 799295 грн у вигляді поворотної фінансової допомоги, що підтверджується наданими нею квитанціями до прибуткових ордерів, а також це не заперечувалось відповідачем, оскільки це чітко відображено у бухгалтерських документах останнього, як юридичної особи.
		Зазначає, що саме ця сума і була повернута в подальшому позивачу відповідачем на рахунок погашення поворотної фінансової допомоги, а не договору зворотної безвідсоткової позики.
		 
		24 березня 2021 року від ОСОБА_2 , як особи, яка не брала участь у справі, надійшла апеляційна скарга, в якій, вважаючи рішення суду необґрунтованим, просив суд скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
		Стягнути з відповідача видатки пов`язані з апеляційним розглядом вказаної апеляційної скарги.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що він є чоловіком ОСОБА_1 , з якою вони мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Зазначає, що він надавав свою згоду позивачу з приводу надання відповідачу певних коштів, та вони сподівались на порядність відповідної навчальної установи та на своєчасне повернення коштів.
		При вирішенні зазначеної цивільної справи Придніпровським районним судом м. Черкаси протиправно та позапроцесуально було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		Вважає, що судом було вирішено питання про його права, інтереси та обов`язки, питання щодо його власності та коштів, але він не брав участі в розгляді справи судом першої інстанції та не мав можливості захистити свої права.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
		 
		26.07.2019 між ОСОБА_1 та ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» укладено договір зворотної безвідсоткової позики (поворотної фінансової допомоги), який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. та зареєстровано в реєстрі за №7276 (а.с. 4-5).
		Пунктом 1.1 договору визначено, що позикодавець надає позичальнику зворотну безвідсоткову позику у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк (а.с. 4).
		Згідно п. 2.1 договору, сума позики становить 800000 грн (а.с. 4).
		Відповідно до п. 4.1 договору, позика підлягає поверненню позикодавцю не пізніше 02.09.2019 в повній сумі (а.с. 4).
		Згідно п. 6 договору, договір набирає чинності з моменту надання суми позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання (а.с. 4).
		Пунктом 7 договору визначено, що за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує завдані збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством. На користь позикодавця позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповернутої суми; 3% річних від суми простроченого зобов`язання за весь строк включаючи день останнього погашення позики; компенсацію інфляційних, пеню відповідно до положень ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, якою передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним і по день виконання позичальником простроченого зобов`язання включно.
		Під час дії угоди забороняється повне або часткове відчуження майна та/або майнових прав позичальника, зміна прав власності, часток учасників у статутному фонді без погодження з позикодавцем. У випадку неплатоспроможності або банкрутства позичальника, позикодавець має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення вимог цією позикою.
		Відповідно до п. 8 договору, усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв`язаються у відповідності до чинного законодавства України в господарському суді згідно існуючої підсудності справ (а.с. 5).
		Згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів: № 158 від 26.07.2019; №159 від 29.07.2019; № 161 від 30.07.2019; № 163 від 31.07.2019; №165 від 01.08.2019; № 167 від 02.08.2019; №169 від 05.08.2019; № 171 від 06.08.2019; №173 від 07.08.2019; №175 від 08.08.2019; №177 від 09.08.2019; № 179 від 12.08.2019; № 181 від 13.08.2019; № 182 від 14.08.2019; № 183 від 15.08.2019; № 185 від 16.08.2019 ОСОБА_1 надала 800000 грн поворотної фінансової допомоги ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту». В якості підстави зазначено - поворотна фінансова допомога. Квитанції містять підпис головного бухгалтера - Коротич Н. І. та касира - Горбенко М. В. (а.с. 6-9).
		05.09.2019 ОСОБА_1 звернулась із листом до ректора ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту», в якому вимагала негайно повернути грошові кошти в розмірі 800000 грн та зазначила, що у випадку невиконання зобов`язання, вона буде вимушена звертатись до суду з позовом про стягнення суми позики, штрафу та інших грошових коштів, передбачених п. 7 договору (а.с. 10-11).
		Відповідно до картки рахунку № НОМЕР_1 за період з 26.07.2019 по 31.07.2019 рік та видаткових касових ордерів, ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту» сплатило ОСОБА_1 200000 грн поворотної фінансової допомоги, а саме: від 26.07.2019 - 50000 грн, від 29.07.2019 - 50000 грн, від 30.07.2019 - 50000 грн, від 31.07.2019 - 50000 грн (а.с. 115-117).
		Згідно з карткою рахунку № НОМЕР_1 за серпень 2019 та видаткових касових ордерів, ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту» сплатило ОСОБА_1 600000 грн поворотної фінансової допомоги, а саме: від 01.08.2019 - 50000 грн, від 02.08.2019 - 50000 грн, від 05.08.2019 - 50000 грн, від 06.08.2019 - 50000 грн, від 07.08.2019 - 50000 грн, від 08.08.2019 - 50000 грн, від 09.08.2019 - 50000 грн, від 12.08.2019 - 50000 грн, від 13.08.2019 - 50000 грн, від 14.08.2019 - 50000 грн, від 15.08.2019 - 50000 грн, від 16.08.2019 - 50000 грн (а.с. 118-126).
		Відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів ОСОБА_1 надала ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту» на підставі договору фінансової допомоги (поворотна фінансова допомога) 799295 грн, а саме: № 148 від 07.08.2018 - 50000 грн, № 137 від 10.07.2019 - 50000 грн, № 136 від 09.07.2019 - 50000 грн, № 134 від 08.07.2019 - 50000 грн, № 120 від 24.06.2019 - 50000 грн, № 121 від 25.06.2019 - 50000 грн, № 144 від 16.07.2019 - 50000 грн, № 142 від 15.07.2019 - 50000 грн, № 140 від 12.07.2019 - 50000 грн, № 123 від 26.06.2019 - 50000 грн, № 125 від 27.06.2019 - 50000 грн, № 127 від 01.07.2019 - 50000 грн, № 129 від 02.07.2019 - 9200 грн, № 139 від 11.07.2019 - 50000 грн, № 146 від 17.07.2019 - 34420 грн, №153 від 09.08.2019 - 5675 грн, №146 від 06.08.2018 - 50000 грн, №150 від 08.08.2018 - 50000 грн. Квитанції містять підпис головного бухгалтера - Коротич Н. І. та касира - Горбенко М. В. (а.с. 144- 150).
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Черкаського апеляційного суду
		 
		Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Заслухавши учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
		 
		Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Визначаючи характер та правову природу цивільних відносин, що виникли між сторонами, судом враховано таке.
		Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Частинами 1 та 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
		За п. 2) ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
		Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
		Договір позики є двостороннім правочином, разом з тим після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
		Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
		Відповідно до пп. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
		Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, аналогічне правове регулювання. Окрім цього, необхідно врахувати, що у законодавстві не встановлюється будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позичальником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачено обмеження також й щодо суми позики.
		Зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
		Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2019 між ОСОБА_1 та ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» укладено договір зворотної безвідсоткової позики (поворотної фінансової допомоги). Факт укладення договору сторонами не оспорюється.
		При дослідженні квитанцій до прибуткових касових ордерів, якими підтверджується факт надання коштів за вищевказаним договором, судом було встановлено, що ОСОБА_1 призначенням платежу зазначала: «поворотна фінансова допомога», однак не вказувала жодних ідентифікуючих ознак, а саме ні безпосередньої назви договору (договір зворотної безвідсоткової позики), ні дати його укладення.
		Факт передачі позикодавцем суми позики у розмірі 800000 грн, за період з 26 липня 2019 року по 16 серпня 2019 року, згідно договору від 26 липня 2019 року сторонами теж не оспорюється.
		Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем було надано копії видаткових касових ордерів, згідно яких ВНЗ «Східноєвропейський Університет Економіки та Менеджменту» сплатило ОСОБА_1 в загальній сумі 800000 грн. В призначеннях платежу теж зазначено лише «повернення поворотної фінансової допомоги» без зазначення назви та дати укладення договору. Вказані кошти надані позивачу в період з 26 липня 2019 року по 16 серпня 2019 року.
		Позивач факт отримання суми позики визнала, проте зазначала, що отримала дані кошти на погашення попереднього договору позики, укладеного в 2018-2019 роках та надала копії квитанцій до прибуткових касових ордерів на суму 799295 грн, призначення платежу «договір фінансової допомоги» та «поворотна фінансова допомога». При цьому, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторона позивача пояснила, що договору в письмовому вигляді сторони не укладали.
		Однак, враховуючи суму вказаної позивачем позики (799295 грн) та положення ч. 1 ст. 1047 ЦК України, якою регламентовано, що договір позики укладається у письмовій формі, зокрема, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто у даному випадку письмова форма договору була обов`язковою.
		Крім того, враховуючи надані позивачем докази, суму сплачених відповідачем коштів (рівно 800000 грн), період її сплати відповідачем, а також вказане ним призначення платежу, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що вказані кошти були сплачені на виконання будь-якого іншого договору, а не виконання договору позики від 26 липня 2019 року у повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України).
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
		Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме факту наявності заборгованості за договором зворотної безвідсоткової позики (поворотної фінансової допомоги) від 26 липня 2019 року. 
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції та, передусім, зводяться до переоцінки доказів.
		Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 , то слід зазначити, що згідно Свідоцтва про одруження Серії 1-СР від 05.07.2003, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 05.07.2003 перебувають у шлюбі, а згідно Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 у них є спільна дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Отже, договір зворотної безвідсоткової позики від 26.07.2019 укладено між сторонами в період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі, тому вирішення даного спору могло вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 , протилежне сторонами по справі не доведено. Проте, ОСОБА_2 не був залучений до розгляду справи в суді першої інстанції.
		Разом з тим, доводи апеляційної інстанції ОСОБА_2 зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. 
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
		У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
		В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		п о с т а н о в и в  :
		 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 лютого 2021 року - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
		Повний текст постанови складено 11 травня 2021 року.
		 
		 
		 
		Головуючий Л. І. Василенко
		 
		 
		 
		Судді: В. О. Єльцов
		 
		 
		Л. В. Нерушак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...