Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/3509/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 12.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/337/43/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080070000869

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		11.05.2021 
		ЄУН № 337/3509/19
		Провадження № 1-кп/337/43/2021
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 травня 2021 року     місто Запоріжжя
		 
		Колегія суддів Хортицького районного суду міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника  адвоката ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , представника потерпілого  адвоката ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Семенівка Пологівського району Запорізької області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, працевлаштованого слюсарем-ремонтником на ВП завод ім. Омельченка ВАТ «Мотор-січ», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18 травня 2019 року в період часу з 23:00 години до 23:30 години ОСОБА_7 , знаходячись на кухні в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , під час сумісного розпивання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , усвідомлюючи небезпечність та протиправний характер своїх дій, бажаючи настання наслідків у вигляді смерті людини, за допомогою кухонного ножу, який він тримав у правій руці, наніс ОСОБА_9 не менше восьми ударів в тому числі в області знаходження життєво важливих органів  в область грудної клітки та живота, а також в область лівого передпліччя, правого та лівого плечових суглобів, чим спричинив потерпілому проникаючі поранення грудної клітки праворуч (у 2-му та 5-му міжреберному проміжку) з ушкодженням правої легені та діафрагми, проникаюче поранення передньої ділянки живота ліворуч з ушкодженням кишківника, що кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, а також непроникаюче поранення грудної клітки праворуч (у 4-му міжреберному проміжку), рану грудної клітки ліворуч, наскрізне поранення лівого передпліччя, рани в ділянках лівого та правого плечових суглобів, які самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 впав на підлогу кухні та розпочав втрачати свідомість, у зв`язку із чим ОСОБА_7 вирішив, що повністю реалізував свій злочинний умисел, спрямований на вбивство, однак через своєчасне надання потерпілому медичної допомоги, не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.
		Потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальної шкоди спричиненої злочином в сумі 100076 гривень (з яких 50000 гривень на відшкодування витрат на придбання лікарських засобів та медичних препаратів, 50076 гривень втраченого заробітку (доходу) внаслідок втрати чи зменшення загальної працездатності за період з 19.05.2019 року по 19.05.2020 року), а також  моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину в розмірі 200000 гривень.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що 18 травня 2019 року після роботи він купив пляшку горілки 0,5л, прийшов додому та пив її під час обіду. Також зателефонував знайомому на ім`я ОСОБА_11 , і запросив його в гості пити коньяк. ОСОБА_11 в той час був на роботі, і вони домовились зустрітись ввечері. З ОСОБА_11 у нього конфліктів ніколи не було. Приблизно о 21 годині вони знову спілкувались по телефону, і ОСОБА_11 підтвердив, що прийде. Прийшов ОСОБА_11 приблизно о 21 - 22 годині. Точний час не пам`ятає, але вже було темно. ОСОБА_11 приніс з собою пакет з продуктами. Вони сіли на кухні, пили коньяк, розмовляли на різні теми (погода, природа). Далі у нього трапився провал в пам`яті, і він нічого не пам`ятає, в тому числі конфліктів, щоб хапав ніж чи бив когось. Потім згадує кров, та поліцейських, які розповіли, що він зробив, та наділи на нього кайданки. Поліцію він викликав сам, з власного телефону. Коли приїхали поліцейські, думав, що його хтось вербує, та згадує уривки в пам`яті, що окрім нього з потерпілим, на кухні були ще дві сторонні людини, але він не впевнений. Провали в пам`яті у нього до цього бували, але тільки коли пив багато алкоголю. В ЗСУ він служив командиром гармати, та вміє надавати першу медичну допомогу, але не знає, чому не надав її  ОСОБА_9 . Після затримання поліцейські відвезли його до райвідділу поліції, а потім на вул. Сєдова, де без присутності адвоката він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Захисника йому надали приблизно о 04 - 05 годині ранку. Зараз він вирішив закодуватись від алкоголю, щоб подібне не повторилось. У вчиненому розкаюється, та просить пробачення у  ОСОБА_9 . Цивільний позов, в частині, що залишився не сплаченим, визнає в повному обсязі.
		Під час останнього слова ОСОБА_7 зазначив,що жодногоналежного тадопустимого доказуна підтвердженняйого провинив інкримінованомузлочині стороноюобвинувачення наданоне було,а томусуду слідперекваліфікувати йогодії нач.1ст.121КК України,у зв`язкуз відсутністюумисла навбивство, та виправдати вже за ст. 121 КК України у зв`язку із недоведеністю його провини. Просив також врахувати його позитивні характеристики з місця роботи та місця служби, його участь в АТО, які залишили свій слід на психоемоційному стані, що призвело до погіршення стану його здоров`я, та зауважив, що на цей день йому вручено повістку ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовим комісаріатом) для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби. 
		Однак,не зважаючина запереченнястороною захистувикладених вобвинувальному актіобставин,колегія суддіввважає,що винуватість ОСОБА_7 у вчиненнівищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду згідно наданими стороною обвинувачення такими доказами. 
		Так, потерпілий  ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 він знає приблизно з 2018 року, і впродовж року вони часто зустрічались та мали дружні відносини. 18 травня 2019 року він з напарником ОСОБА_12 їздив по роботі на підключення інтернет-обладнання, та повернувся до офісу приблизно в 17 - 18 годині. Приблизно тоді йому зателефонував ОСОБА_7 та запросив в гості на котлети та коньяк. Після цього по роботі він поїхав до с. Лукашеве, де був приблизно до 21 години. Протягом цього часу ОСОБА_13 неоднократно йому телефонував. Коли він повернувся, то в магазині по вул. Рубана купив продукти, сигарети і алкоголь (горілку і дві пляшки пива), та пішов в гості до ОСОБА_7 . Той був в стані сп`яніння, але не сильного. Вони сиділи на кухні, їли, пили коньяк, розмовляли на буденні теми, та виходили на балкон покурити. Сварок між ними не було. Приблизно через годину після того, як він прийшов, коли вони вже випили на двох приблизно 0,25-0,33л коньяку и 1,5л пива, ОСОБА_13 вийшов з кухні, перевірив, що зачинені вхідні двері, вийняв з них ключ, та поклав його в кишеню, і пішов в туалет.  ОСОБА_9 в той час сидів на кухні за столом, спиною до стіни. На той момент стан свого сп`яніння може оцінити як легке, ОСОБА_7  ближче до середнього. На столі лежав ніж, яким вони нарізали лимон. Коли обвинувачений повернувся на кухню, то взяв той ніж, і наніс через стіл удар в район плеча потерпілого. ОСОБА_9 почав вириватись, намагатись встати, та кричати: «Що ти робиш?», однак отримав ще кілька ударів в груди та живіт. Ударів було приблизно 4-5 в груди та 4-5 в живіт. Удари наносив саме обвинувачений, та окрім них в квартирі тоді більше нікого не було. Далі  ОСОБА_9 втратив свідомість, і отямився вже в лікарні. В стаціонарі він лікувався близька ста днів, більшу частину з яких був у повністю лежачому стані. Потім йому прийшлось заново вчитись ходити. Знає, що батько обвинуваченого допомагав матеріально поки він був у лікарні, та для проведення операцій. Мати обвинуваченого допомагала з оглядом МСЕК. 
		В ході судового розгляду пояснив, що цивільний позов вже частково йому сплачено, станом на 30.04.2021 року в сумі 196400 гривень на відшкодування і матеріальної і моральної шкоди. Зважаючи на таке, він просить зменшити розмір свої позовних вимог, і стягнути з ОСОБА_7 лише моральну шкоду в розмірі 103676 гривень. 
		Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що вона є працівником поліції, та 18.05.2019 року приблизно в 23:30 годині, під час чергування її екіпаж отримав виклик на території Хортицького району. Причини виклику заявник не пояснив. Приїхали до буд. АДРЕСА_3 приблизно за 3-5 хвилин. Двері в квартиру були трохи відчинені. Коли вона зайшла в квартиру, то побачила обвинуваченого ОСОБА_7 біля туалету чи ванної. Його одяг був зі слідами крові. Кров була і на руках, потерта, але не змита. На кухні були сліди боротьби, сліди застілля, і біля мийки лежав чоловік, весь в крові і в калюжі крові, та хрипів. Рукою тримався за груди, і казав що у нього проникаюче поранення. Той чоловік назвався, та сказав, що ОСОБА_15 його порізав. Надалі на ОСОБА_7 наділи кайданки, і вона викликала швидку допомогу та слідчо-оперативну групу. Більше в квартирі нікого не було. І потерпілий, і обвинувачений були з явними ознаками алкогольного сп`яніння. В той час ОСОБА_7 казав, що це зробив він  вдарив ножем, захищаючи свою честь, тоді, що не він, а далі, що було ще кілька чоловіків (4-5), які хотіли його завербувати, і він захищався. Обстановка в квартирі не свідчила про перебування 4-5 людей. Стіл був сервірований столовими прибори на двох осіб. Також бачила на порозі великий кухонний ніж з чорною ручкою і слідами крові. Обвинуваченого вивели до іншої кімнати, щоб не заважати роботі медиків. Коли вона з напарником заходила до квартири, ОСОБА_7 чекав на поліцію. Медичної допомоги потерпілому не надавав.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 повідомила, що вона є лікарем «швидкої», і весною 2019 року надійшов виклик від поліції зі служби «102». Вона у складі бригади з фельдшером ОСОБА_17 , та стажером прибули на місце. На кухні лежав чоловік з ножовими пораненнями і великою крововтратою. Ознак того, що йому намагались надати медичну допомогу не було. Пошкоджені були обидва передпліччя, 2-3 рани на грудній клітці, проникаюче на спині на лопатці, 1-2 в районі живота. Поранення були до легень  було чутно, як виходить повітря. Також наявні різані рани, мабуть  захищався. Потерпілий був при свідомості, і відповідав на деякі запитання. Його стан був дуже тяжкий, критичний. Вона викликала бригаду реанімації, та надавала медичну допомогу. На кухні пам`ятає сліди застілля  пиво та горілку. Обвинуваченого вона не бачила і не чула. 
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він є фельдшером, і ввечері, наприкінці весни 2019 року він в складі медичної бригади з лікарем Можайською виїхали на виклик у Хортицькому районі. Потерпілий був на полу в кухні, і мав ножові поранення грудної клітини  2-3, черевної площини, різані поранення кінцівок, однак був у свідомості. Стан хворого дуже тяжкий, була велика крововтрата і низький пульс. Доктор викликала реанімаційну бригаду, та разом надавали медичну допомогу. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що приблизно 19-20 травня 2019 року після 21:00 години він перебував на дитячому майданчику біля буд. АДРЕСА_4 , та чув з того будинку крик. Крик був дикий, і схожий на крик від болю. Після він зайшов до під`їзду, але там нікого не було. Пізніше бачив сирени, а також людину, яку виносили, як повідомила поліція  з квартири АДРЕСА_3 . Сусіда ОСОБА_20 він знає з 1991 року, та може охарактеризувати лише з позитивної сторони. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що живе на третьому поверсі, а квартира ОСОБА_7 на четвертому поверсі над ними. 18-19 травня 2019 року вона пізно ввечері повернулась з гостей, і чула в квартирі ОСОБА_7 голоси двох чоловіків, що щось стверджували і доказували один одному. Потім чула, як один з них виходив на балкон, мабуть, покурити, оскільки в її квартиру заходив запах диму. З балкону повертався в прискореному темпі. Далі була розмова на підвищених тонах і щось впало. Можливо, стіл чи тіло. Після цього  тиша. Пізніше приїхали поліція і «швидка». ОСОБА_7 вона знає з 1999 року, і може охарактеризувати позитивно.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що 18 травня 2019 року він працював разом з ОСОБА_23 , та разом їздили в с. Лукашеве. Білику в той час хтось телефонував, та він чув ім`я ОСОБА_24 , та щось про коньяк. Повернулись до Хортицького району вони приблизно о 21 годині.  ОСОБА_9 знає з 2017 року, і може охарактеризувати як добру людину, що любить музику. Конфліктів з ОСОБА_11 не було, і агресію від нього ніколи не бачив. 
		Пояснення допитаних свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 є логічними, послідовними, такими, що доповнюють одне одного і в цілому узгоджується з поясненнями потерпілого  ОСОБА_9 і жодних сумнівів у суду не викликають. Незначні суперечності в їх показах обумовлюються суб`єктивним сприйняттям обставин події, та не є такими, що виправдовують обвинуваченого.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є матір`ю потерпілого  ОСОБА_9 . Її син комунікабельний, добрий та не конфліктний. Алкоголь він вживав рідко, оскільки часто виконував висотні роботи. Про подію вона дізналась вранці наступного дня. ОСОБА_7 до цього не знала. Стан її сина був тяжкий. Дванадцять днів він перебував в реанімації. Далі три місяці лежав в лікарні, і тільки 01 вересня його виписали додому. В листопаді 2019 року йому зробили чергову операцію. Моральний стан у  ОСОБА_9 був дуже пригнічений. Тривалий час він мало з ким спілкувався, в основному з членами родини. Родина ОСОБА_7 допомагала в лікуванні сина. Батько обвинуваченого давав гроші. Також ті домовлялись про проходження оглядів, здачу крові, надавали ліки, тощо. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_7 , і живе разом з ним, але в той день вона була на дачі. Коли їй повідомили про подію, вона відразу приїхала до квартири. Самі події вона не бачила. Сина може охарактеризувати як доброго, чуйного, не конфліктного. Після події ОСОБА_7 добровільно допомагав потерпілому, і віддавав для цього майже всю зарплату. Також  ОСОБА_9 допомагала вона з чоловіком.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що він є батьком ОСОБА_7 . Його син працелюбний, в родині веде себе добре, до родичів ставиться з повагою, адекватно реагує на зауваження, і є гідним членом родини. Коли син отримав повістку, то відразу пішов служити. Після повернення з АТО психіка була порушена, але він зміг заспокоїти сина, та вмовити його влаштуватись слюсарем-ремонтником на завод. Зараз син працює під його керівництвом. Претензій до нього на роботі немає, в колективі його поважають, агресію він ніколи не проявляє. 18 травня 2019 року в 23:19 годині, коли він вже спав, йому надійшов дзвінок з мобільного телефону сина. Він відповів, і почув спір двох чоловіків. Кілька секунд послухав, і поклав трубку, не придавши цьому значення. 19 травня 2019 року дочка і зять телефоном повідомили про подію, і що ОСОБА_24 в поліції. Він поїхав до 5-ї лікарні. Приблизно о 02:00 годині там ще тривала операція у потерпілого. Він придбав медикаменти за списком лікарів. На другий день він зустрівся з матір`ю потерпілого і сказав, що буде добровільно допомагати, оскільки подія сталась в їх квартирі. Їх родина вносить всі необхідні кошти. ОСОБА_7 на цей час продовжує працювати на заводі, нормально себе поводить, та віддає майже весь заробіток для потерпілого і дуже за нього переживає. Також розповів, що його син алкоголь вживає на свята, і сильно не напивається. В стані сп`яніння не агресивний. Неадекватного стану у сина не бачив. В бійку не лізе, і щоб їх провокував  не знає. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 розповіла, що ОСОБА_7 її рідний брат. Він є уважним, доброзичливим, турботливим, ініціативним, цілеспрямованим, добродушним, може знаходити лад з дітьми та добре спілкується з її сином. Алкоголь вживає лише на свята чи з друзями на вихідних. Ніколи не був агресивним і не притягався до кримінальної відповідальності. Є патріотом, був мобілізований, та захищав Україну з літа 2014 року по осінь 2015 року. Після повернення з АТО був замкнутий, поки родина, в більшості, мабуть батько, не вивели ОСОБА_7 з того стану. Про подію вона дізналась приблизно в 01:00 годині наступного дня, і відразу приїхала до кв. АДРЕСА_2 , одна з перших з їх родини, але бачила лише, як її брата виводять в кайданках. За потерпілого брат дуже переживає, і добровільно надає матеріальну допомогу, віддаючи свою заробітну плату.
		Зазначені пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 носять інформативний характер щодо характеристики обвинуваченого і потерпілого, та надання допомоги у відшкодуванні шкоди з боку родини обвинуваченого, та не є такими, що доводять або спростовують жодну з обставин, викладених в обвинувальному акті.
		Окрім допитаних свідків, провина ОСОБА_7 в інкримінованому злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні, такими доказами.
		Відеозаписами:
		 з боді-камери працівника УПП в Запорізькій області щодо виїзду наряду «Драгун-0151» на місце події (ЄО №9017, 9018 від 18.05.2019 року), де зафіксовано прибуття поліцейських до квартири АДРЕСА_2 . В квартирі знаходився ОСОБА_7 , на руках якого була кров. На кухні в калюжі крові лежав  ОСОБА_9 , розповідав про свої поранення, і казав, що саме ОСОБА_7 без причини його порізав. Сам ОСОБА_7 при спілкуванні з працівниками поліції не заперечував, що це він наніс удари потерпілому, але називав для цього різні причини, здебільшого щодо самозахисту, проти чого  ОСОБА_9 висловлював незгоду. Попросив надати допомогу потерпілому, зауваживши, що бив його великим кухонним ножем. Також ОСОБА_7 розповідав, що перед подіями пив горілку.;
		(визнано речовим доказом постановою слідчого від 29.05.2019 року),
		 огляду місця події: квартири АДРЕСА_2 від 19 травня 2019 року з 01:59 год. по 06:11 год., проведений за участю понятих, спеціаліста і в присутності власника ОСОБА_25 ;
		В судовому засіданні прослуховувалися також аудіо записи: №9034 від 19.05.2019 року повідомлення на диспетчерський пульт «103» КУ ТМО «Обласний центр екстреної медичної допомоги» щодо отриманих потерпілим пошкоджень.
		(визнано речовим доказом постановою слідчого від 12.07.2019 року).
		Документами: 
		 протоколом затримання ОСОБА_7 , як особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.05.2019 року. Фактичне затримання 01:30 годині 19.05.2019 року за адресою:  АДРЕСА_1 . Під час складання протоколу затримання ОСОБА_7 в присутності захисника добровільно видав одяг, в якому його було затримано, який в подальшому був наданий експертам для проведення експертиз. Крім того під час складання протоколу затримання, в присутності захисника, ОСОБА_7 не мав зауважень, заяв, доповнень чи скарг до змісту протоколу;
		 протоколом огляду місця події від 19 травня 2019 року з 01:59 год. до 06:11 год., з доданою до нього фото-таблицею, що відповідають оглянутому судом відеозапису слідчої дії. В ході огляду вилучено: механізм замку вхідної двері квартири АДРЕСА_2 ; дві скляні чарки зі столу в кухні; скляна пляшка із написом «Воздух», об`ємом 0,25 л.; скляний стакан; мобільний телефон в чохлі; пару капців темно-синього кольору; предмет схожий на ніж із слідами РБК; предмет схожий на ніж із слідами РБК; два недопалка із написом «Мальборо»; два недопалки із написом «Марвіл»; змиви нашарування РБК та контроль до них з підлоги в кухні, з домофону вхідної двері; п`ять слідів папілярних візерунків на ЛС; фрагмент тканини з м`якого кута із слідами РБК з дивану; футболка зі слідами РБК з кухні; труси зі слідами РБК; штани зі слідами РБК; пара кросівок чорного кольору з коридору; чоловіча куртка з дивану в кухні.
		(вилучені речі постановою слідчого від 19.05.2019 року визнані речовими доказами)
		 заявою ОСОБА_25 від 19.05.2019 року про надання дозволу на проведення огляду;
		 протоколом огляду предмету від 19 травня 2019 року (брюк по типу комбінезон темного кольору з просякненням РБК та футболки світлого кольору з нашаруванням РБК та механічними ушкодженнями) з доданою до нього фото таблицею, вилучених з місця події; 
		 протоколом огляду предмету від 19 травня 2019 року (штанів чоловічих спортивних чорного кольору з логотипом «Найк» та кофти чоловічої світлого кольору, в яких було затримано ОСОБА_7 , на яких зафіксовані сліди РБК) з доданою до нього фото таблицею; 
		 протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.05.2019 року у  ОСОБА_9 , за змістом якого, знайомий на ім`я ОСОБА_24 намагався його вбити та наніс чисельні удари ножем в область тулуба;
		 протоколом огляду предмету від 30 травня 2019 року (мобільного телефону «Lenovo Р 780») з доданою до нього фото таблицею з зображенням фотографії ОСОБА_7 , таблицею виявлених з`єднань (викликів), в тому числі в 20:56, 21:23 на номер НОМЕР_1 (належний  ОСОБА_9 ), в 23:36 на номер 102.;
		 актом №1235 огляду МСЕК від 04.11.2019 року, довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №256858, випискою з акту огляду МСЕК, щодо встановлення ОСОБА_9 другої групи інвалідності;
		 індивідуальною програмою реабілітації інваліда №870 від 04.11.2019 року ОСОБА_9 ;
		Дослідженими судом експертними висновками:
		 №577м судово-медичної експертизи ОСОБА_9 , 1983 року народження, згідно якої проникаючі поранення грудної клітки праворуч (у 2-му та 5-у міжреберному проміжку) з ушкодженням правої легені та діафрагми, проникаюче поранення передньої ділянки живота ліворуч з ушкодженням кишківника у ОСОБА_9 , що кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, та непроникаюче поранення грудної клітки праворуч (у 4-му міжреберному проміжку), рана грудної клітки ліворуч, наскрізне поранення лівого передпліччя, рани в ділянках лівого та правого плечових суглобів у ОСОБА_9 , кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад на здоров`я,  утворилися від дії тупого предмета (предметів), що володіє колюче-ріжучими та/або ріжучими властивостями; за наданими даними в ділянках тулуба орієнтовані горизонтально; утворилися від не менш ніж 8-ми травматичних впливів; давність утворення не суперечить терміну, зазначеному в обставинах справи; не є характерними для падіння з висоти, в тому числі з висоти власного зросту, з прискоренням та без прискорення;
		 №8-453 від 10.07.2019 року судової молекулярно-генетичної експертизи зразків букального епітелію ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , двох ножів, відповідно до якої генетичні ознаки клітин з ядрами на руків`ях та слідів крові людини на клинках двох ножів, вилучених зі столу та підлоги кухні, належать одній особі чоловічої генетичної статі, співпадають між собою й з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 , та не співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 ;
		 №1-301 від 14.06.2019 року дактилоскопічної експертизи, згідно якої на поверхнях наданих на дослідження двох скляних чарок, вилучених 19.05.2019 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ,  сліди папілярних узорів рук не виявлені; на поверхні наданого на дослідження скляного стакану, вилученого там же, виявлено один слід папілярного узору розміром 12х16 мм, який залишено не особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я підозрюваного ОСОБА_7 , не особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я потерпілого ОСОБА_9 , а  іншою особою;
		 №8-452 від 12.07.2019 року молекулярно-генетичної експертизи двох скляних чарок та скляного стакану, вилучених 19.05.2019 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ,  згідно висновків якої генетичні ознаки клітин з ядрами на чарці (об`єкт №1) є змішаними, тобто походять більш ніж від однієї особи, та містять генетичні ознаки зразків букального епітелію як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_7 ; генетичні ознаки клітин з ядрами на чарці (об`єкт №2) належать особі чоловічої генетичної статі, співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 та не співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 ; генетичні ознаки клітин з ядрами на стакані (об`єкт №3) є змішаними, тобто походять більш ніж від однієї особи, та містять генетичні ознаки зразків букального епітелію як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_7 ;
		 №1-300 від 14.06.2019 року дактилоскопічної експертизи, за результатами якої вбачається, що на поверхні наданої на дослідження скляної пляшки з написом «ВОЗДУХ», вилученої 19.05.2019 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ,  виявлено один слід папілярного узору руки з найбільшими розмірами по вісях 16х21 мм, залишений мізінцевим пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		 №8-451 від 11.07.2019 року молекулярно-генетичної експертизи наданих на дослідження штанів та пари капців з нашаруванням речовини бурого кольору, згідно якої генетичні ознаки клітин з ядрами, слідів крові людини на штанах співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 , та не співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 ; генетичні ознаки слідів крові людини на лівому з капців співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 , та не співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 (генетичні ознаки клітин з ядрами на лівому з капці не встановлені у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК); генетичні ознаки клітин з ядрами, слідів крові людини на правому капці не співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 , та співпадають з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 ;
		 №1122 від 24.05.2019 року судово-медичної експертизи рідкої крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якої вона відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0;
		 №1187 від 05.06.2019 року судово-медичної експертизи рідкої крові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої вона відноситься до групи А ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		 №1206 судово-медичної експертизи змивів на марлеві тампони з підлоги, підвіконня кухні, домофону вхідних дверей, кистей рук ОСОБА_7 , фрагменту тканини з м`якого кутка дивану та футболки, вилучених за адресою: АДРЕСА_1 ,  відповідно до якої в змиві з підлоги, підвіконня кухні, на фрагменті тканини з м`якого кутка дивану та футболці встановлена наявність крові людини та виявлені антигени А і Н з ізогемаглютиніном анти-В у змиві з підлоги кухні, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_9 ; походження крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається; у змиві з правої руки підозрюваного ОСОБА_7 встановлена наявність крові людини з домішкою поту та виявлені антигени А,В і Н, що не виключає змішання крові та поту від особи (осіб) груп А і В, з супутнім антигеном Н, незалежно від категорії видільництва, в тому числі крові ОСОБА_9 з потом та(або) кров`ю ОСОБА_7 , за наявності в нього на момент злочину тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею;
		 №1204 від 01.07.2019 року судово-медичної експертизи штанів спортивних, кофти спортивної підозрюваного ОСОБА_7 , з якої вбачається, що на речах підозрюваного ОСОБА_7 встановлена наявність крові людини з домішкою поту та виявлені антигени А та В ізосерологічної системи АВ0 з ізогемаглютиніном анти-В в об`єкті №1 і що такий результат міг бути отриманий за рахунок змішування крові та поту осіб груп А і В за ізосерологічною системою АВ0, незалежно від категорії видільництва, в тому числі змішування крові потерпілого ОСОБА_9 з потом та/або/ кров`ю самого підозрюваного ОСОБА_7 , за наявності в нього тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину;
		 №332 від 27.06.2019 року судово-медичної експертизи чотирьох недопалків, вилучених з місця події, відповідно до якої при судово-цитологічному дослідженні двох недопалків І, ІІ цигарок з фільтром білого кольору марки «Marvel» та двох недопалків ІІІ, ІV цигарок з фільтром жовтого кольору марки «Marlboro» виявлена слина без домішки крові, при встановленні групової належності якої виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає викурювання даних цигарок особою (особами) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, незалежно від категорії видільництва. При сумісному викурюванні даних недопалків декількома особами не виключається змішування слини осіб з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А та (або) АВ, незалежно від категорії видільництва, в тому числі від ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; 
		 №398 від 22.05.2019 року судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , 1983 року народження, у відповідності до якої синець в області правого передпліччя у ОСОБА_7 кваліфікується як легке тілесне ушкодження, яке утворилося від дії тупого предмета та давність утворення якого складає 5-7 діб на момент освідування;
		 №287 судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 , 1983 року народження, згідно якої останній ознак психічного розладу не виявляв та в теперішній час не виявляє; у період здійснення інкриміновано йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані короткочасного психічного розладу у вигляді гострої алкогольної інтоксикації; отже, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними; за своїм психічним станом у теперішній час також може віддавати звіт своїм діям та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Згідно досліджених судом протоколів про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 16.08.2019 року та від 19.08.2019 року, вказані докази відкриті стороні захисту (і самому ОСОБА_7 з його захисником  адвокатом ОСОБА_8 , так і окремо адвокату), та відповідно до ч.12 ст. 290 КПК України, відомості, що містяться в них, можуть бути допущенні, як докази. 
		Щодо допустимості вказаних доказів, проти чого категорично заперечувала сторона захисту, суд виходить з такого. 
		Відеозапис з боді-камери працівника УПП в Запорізькій області щодо виїзду наряду «Драгун-0151» на місце події (ЄО №9017, 9018 від 18.05.2019 року), витребувано уповноваженою на те особою  слідчим ОСОБА_28 (запит №4705/47/04-2019 від 22.05.2019), якому з початку внесення даних до ЄРДР доручено здійснення досудового розслідування, що відповідає ст. 39, ч.2 ст. 40, ч.2 ст. 93 КПК України, і дозволяє використання відеозапису в якості доказу. Сам диск із відеозаписом видано працівнику оперативного підрозділу 24.05.2019 року на запит слідчого (згідно помітки на запиті). Таке отримання доказу не суперечеть п.3 ч.2 ст. 40 КПК України, і не може бути визнано підставою для недопустимості доказу.
		Огляд місця події від 19 травня 2019 року (з 01:59 год. по 06:11 год.), оформлений протоколом огляду місця події, також не викликає сумнівів в допустимості. Посилання захисника на ненадання прокурором оригіналу відеозапису проведення цього огляду є надуманим. Записані на оптичний диск електронні файли з інформацією  відеозаписом, є оригіналом (відображенням) електронного документу, здобутого в ході проведення вказаних процесуальних дій. Матеріальний носій  лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. При цьому, сумнівів в достовірності цього відеозапису стороною захисту не озвучено. Також слідчий ОСОБА_28 , уповноважений на проведення досудового розслідування, який і проводив цей огляд, засвідчив виготовлення відеозапису як додатку до протоколу. 
		Крім того для проведення огляду місця події був залучений спеціаліст в області криміналістики ОСОБА_29 (інспектор-криміналіст), що узгоджується з ч.7 ст. 237, ст. 71 КПК України. Протокол містить зазначення про таке залучення, а також про використання цифрового фотоапарату і цифрової відео-камери. Додаток до протоколу у вигляді фото-таблиці, засвідчений підписом спеціаліста, який її виготовив ( ОСОБА_29 ), що є дотриманням вимог ч.3 ст. 105 КПК України.
		Цей огляд був проведений на підставі письмової згоди власника квартири  ОСОБА_25 , що відповідає ч.1 ст. 233 КПК України, та окремо, законність огляду (обшуку) підтверджено ухвалою слідчого судді від 20 травня 2019 року. 
		Отже цей доказ, як і вилучення під час слідчої дії речові докази, є допустимими в розумінні ч.1 ст. 86 КПК України. 
		Судово-медична експертиза №577м від 15.07.2019 року є допустимим доказом, оскільки проведена за ухвалою слідчого судді, як того вимагало діюче на той час процесуальне законодавство. Використання при проведенні цієї експертизи медичної карти №7884 з КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР стаціонарного хворого ОСОБА_9 , яка згідно п.2) ч.1. ст. 162 КПК України містить охоронювану законом таємницю, є правомірним, оскільки медична карта були надана в рамках досудового розслідування, на запит слідчого, з одночасним письмовим погодженням самого ОСОБА_9 , що є законним, відповідає ч.2 ст. 93 КПК України, п.1) ч.2. ст. 7 ЗУ «Про захист персональних даних», і у зв`язку із згодою суб`єкта персональних даних до яких було отримано доступ, в такому випадку не потребує прийняття слідчим суддею окремого рішення про тимчасовий доступ до речей і документів. 
		19 травня 2019 року з 10:40 год. по 11:00 год. слідчим ОСОБА_30 проведено огляд місця події  квартири АДРЕСА_2 . В ході огляду було вилучено два предмети, зовні схожі на ножі. Експертизи за цими ножами не проводились. При цьому, стороною обвинувачення не підтверджено витягом з ЄРДР чи постановою керівника органу досудового розслідування, що слідчому ОСОБА_31 відповідно до ст. 39 КПК України було доручено здійснювати досудове розслідування за кримінальним провадженням №12019080070000869, а відповідно, наявність у нього згідно ч.2 ст. 40, ч.2 ст. 93 КПК України процесуальних повноважень на здійснення слідчих дій. Також законність такого повторного обшуку не підтверджена і ухвалою слідчого судді, що тягне за собою недопустимість такого доказу. 
		Аудіо-записи повідомлень з архіватору служби «102» за ЄО №№9017, 9018 від 18.05.2019, №9034 від 19.05.2019 також не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки отримані з порушенням ст. 39, ч.2 ст. 40, ч.2 ст. 93 КПК України, на запит слідчого (начальника СВ ОСОБА_32 ), який не мав повноваження слідчого за кримінальним провадженням №12019080070000869. Отже недопустимим, як доказом, є і самі аудіо-записи, і їх стенограми. 
		Щодо наданого стороною захисту «висновку судово-психологічної експертизи від 26.03.2021 року експерта психолога ОСОБА_33 », то цей документ також не є допустимим доказом у справі. Ця експертиза проведена особою, що не є атестованим судовим експертом відповідно до ст. 9 ЗУ «Про судову експертизу», та крім того, не є компетентною для оцінки висновку комплексної судово-психіатричної експертизи. В порушення ч.2 ст. 102 КПК України особу, що проводила експертизу, не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків. Посилання в документі на обізнаність про це ОСОБА_34 , є іншим терміном, і не тягне за собою жодних належних юридичних наслідків. Також документ в порушення п.5 ч.1 ст. 102 КПК України не містить опису отриманих експертом матеріалів кримінального провадження, на підставі яких проводилось дослідження. Назвати перелік таких матеріалів не зміг і сам адвокат ОСОБА_8 , за дорученням якого діяв ОСОБА_35 . Крім того, слід звернути увагу, що версія подій, озвучена ОСОБА_36 піддослідним ОСОБА_7 , кардинально відрізняється від пояснень, наданих через три дні в судовому засіданні (29.03.2021 року). Уточнюючи таку розбіжність ОСОБА_7 пояснив, що правдиву версію подій він розповідав суду, а чому давав експерту такі пояснення: «не має відповіді» і «не може пояснити». Не відповідає документ і вимогам п.1 ч.1 ст. 102 КПК України, щодо не зазначення свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, та п.2 ч.1 ст. 102 КПК України, оскільки не містить місця проведення експертизи. 
		Зважаючи на ці обставини, суд приходить до висновку про недопустимість доказу  «висновку судово-психологічної експертизи від 26.03.2021 року експерта психолога ОСОБА_33 ».
		Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.05.2019 №2212 щодо перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння, суд вважає недопустимим доказом, у зв`язку із не засвідченням цього висновку підписом лікаря ОСОБА_37 , та здобутим із порушенням права ОСОБА_7 на захист, тобто проведення огляду затриманої особи без участі захисника.
		Водночас норми кримінального процесуального законодавства не передбачають, необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.
		Так про перебування ОСОБА_7 18 травня 2019 року в період часу з 23:00 години до 23:30 години в стані алкогольного сп`яніння свідчать пояснення самого обвинуваченого, який пояснював, що в той вечір пив горілку та разом з потерпілим  коньяк, свідчення попереджених про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показанням потерпілого  ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_14 , та крім того, відеозапис з боді-камери працівника поліції. Ці докази узгоджуються із обстановкою на місці події, зафіксованій при огляді, і безсумнівно доводять стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_7 . 
		Інших доказів ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту для дослідження в судовому не надавалося, клопотань про витребування та дослідження інших доказів від учасників провадження не надходило.
		Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доводиться дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 КПК України доказами, які є взаємопов`язаними, повністю узгоджуються між собою та в своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості обвинуваченого. 
		Доводи сторони захисту про те, що умисел ОСОБА_7 не направлений на вбивство, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України, є неспроможними. 
		Так за змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
		Умисел має дві характерні ознаки  інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна  це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова  наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення. 
		Також відповідно до ч.1 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.
		Визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. 
		Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. 
		Як убачається з встановлених судом обставин, ОСОБА_7  ножем завдав потерпілому ОСОБА_9 значну кількість поранень. ОСОБА_7  не заперечує факту нанесення ножових поранень потерпілому, проте стверджує, що умислу на позбавлення його життя не мав. Про те, як наносив ножові поранення взагалі не пам`ятає, однак погоджується, що саме він їх наніс, та впевнений, що умислу на вбивство у нього не було.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 4, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, характер їх стосунків. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		При цьому в разі, якщо винна особа відмовилася від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом.
		ОСОБА_7  завдав ОСОБА_9 не меншевосьми ударів ножем у життєво важливі органи, а саме  область грудної клітки та живота, в область лівого передпліччя, правого та лівого плечових суглобів, спричинив проникаючі поранення грудної клітки праворуч, з ушкодженням правої легені та діафрагми, проникаюче поранення передньої ділянки живота ліворуч з ушкодженням кишківника, наскрізне поранення лівого предпліччя. Різані поранення на руках ОСОБА_9 свідчать про те, що він не атакував, а намагався закритись від ударів. Завдавши перший удар у життєво важливий орган, ОСОБА_7 продовжив наносити сильні цілеспрямовані удари. Довжина ранових каналів  до 10 см.
		Після отримання таких тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, потерпілий ОСОБА_9 впав на підлогу. Після цього ОСОБА_7 викликав поліцію, однак до її прибуття, маючи певний життєвий досвід та певні знання, набуті згідно його пояснень, під час військової служби, не вчиняв спроб надати потерпілому першу медичну допомогу, не зателефонував до служби «швидкої допомоги», тобто не намагався запобігти тяжким наслідкам своїх дій. На відео зафіксовано, що після прибуття поліцейських, та констатування ними, що ОСОБА_9 ще живий, лише тоді ОСОБА_7 попросив надати йому допомогу. Однак в процесі розмови з поліцейськими називав ОСОБА_9 вбитим. Таким чином, смерть ОСОБА_9 не настала з причин, що не залежали від волі обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		Натомість, характер і динамічність дій ОСОБА_7 , його поведінка під час вчинення злочину, знаряддя злочину (великий ніж), завдання ним численних, потужних, цілеспрямованих ударів у життєво важливі органи потерпілого, подолання супротиву потерпілого, який просив зупинитись після першого удару, та намагався заслонитись руками від ударів, а також вищевказана поведінка ОСОБА_7  свідчать про те, що обвинувачений у цьому випадку діяв із прямим умислом, направленим на позбавлення життя потерпілого та вчинив для цього всі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що повинні призвести до смерті ОСОБА_9 , однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від волі ОСОБА_7 , оскільки потерпілий, не зважаючи на отримані пошкодження і крововтрату, протримався до того часу, як приїхала викликана поліцейськими медична бригада, яка й врятувала йому життя.
		Отже,озвучена стороноюзахисту версіяподій,щодо необхідностікваліфікації дії ОСОБА_7  за ч.1 ст. 121 КК України, є неспроможною, та спрямована на уникнення обвинуваченим відповідальності. Крім того, таке твердження протиречить посиланням обвинуваченого і захисника щодо відсутності умислу при заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, оскільки диспозиція статті 121 КК України передбачає спричинення тяжких тілесних ушкоджень, вчинених лише з прямим умислом.
		Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 після приїзду поліцейських просив надати ОСОБА_9 медичну допомогу, не спростовує наявність умислу на позбавлення життя потерпілого у вже вчинених обвинуваченим діях, а також бездіяльності щодо ненадання самим такої допомоги, і не виклику медиків. 
		Зважаючи на викладене, дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, який є особливо тяжким злочином; дані, які характеризують обвинуваченого: раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліках в КУ «ОКПЛ» чи КУ «ОКНД» не перебуває, не одружений, не має дітей, має постійне місце реєстрації і проживання, з 14.08.2014 року був призваний на військову службу під час мобілізації, під час проходження служби, зарекомендував себе в основному з позитивної сторони, нагороджувався відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», має пільги, встановлені для ветеранів війни  учасників бойових дій, офіційно працевлаштований слюсарем-ремонтником на ВП завод ім. Омельченка ВАТ «Мотор-січ», де характеризується позитивно (за характеристикою від 29.04.2021 року), має подяку КНП «ЗОКДЛ» ЗОР «за активну громадську діяльність, чуйність, безкорисливу, свідому та добровільну працю на благо здоров`я дітей» від вересня 2020 року, позитивно характеризується заст. Голови ГО «Чесний Підприємець» від 15.09.2020 року, 25.03.2021 року розпочав курс лікування від алкогольної залежності І ст. 
		Окремо колегія суддів також враховує матеріальну та іншу допомогу, яку обвинувачений і його родина надавали ОСОБА_9 , та позицію потерпілого, який просить призначити м`яке покарання.
		Також колегія суддів приймає до уваги вибачення ОСОБА_7 перед потерпілим ОСОБА_9 в ході судового розгляду кримінального провадження, однак не сприймає таку поведінку за щире каяття, виходячи з усталеної практикою Верховного Суду, оскільки така обставина не була об`єктивно підтверджена визнанням ОСОБА_7 своєї вини, розкриттям всіх відомих йому обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться йому в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання, а не його уникнути. 
		Обставина, яка пом`якшує покарання, відповідно до п.2 ч.1 ст. 66 КК України є добровільне відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, і часткове відшкодування моральної шкоди. 
		Обставина, яка обтяжує покарання, згідно п.13 ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		З врахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України, та вважає, що вірним в даному випадку покаранням, яке сприятиме виправленню ОСОБА_7 повинно бути покарання у вигляді позбавлення волі на наближений до мінімального строк, передбачений санкцією інкримінованої статті. 
		Така обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.
		Щодо цивільного позову ОСОБА_9 про відшкодування, після зменшення позовних вимог, моральної шкоди в сумі 103676 гривень, слід зазначити таке. 
		Згідно ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		За ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Як вказує ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. 
		Судом було встановлено, що первісно розмір цивільного позову становив 300076 гривень, з яких 100076 гривень матеріальної шкоди, та 200000 гривень моральної шкоди.
		В ході судового розгляду потерпілому ОСОБА_9 (цивільному позивачу) було сплачено 196400 гривень, чим повністю відшкодовано матеріальну шкоду, і частково моральну. 
		Відповідно до ч.1, п.п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів .
		За змістом ч.1, п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.
		Згідно ч.1 ст. 1168 ЦК України Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Таким чином, з урахуванням ступеню тяжкості спричинених ОСОБА_9 ушкоджень, завданого фізичного болю, тривалого часу лікування, наслідків для здоров`я потерпілого у вигляді встановлення другої групи інвалідності, спричинених душевних страждань, та крім того, визнання цивільного позову обвинуваченим, уточнені вимоги ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Також відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
		Щодо запобіжного заходу, то перед судом сторонами не поставлено питання про його обрання. Обвинуваченому такий захід на стадій судового розгляду не обирався, тому у суду немає підстав для його застосування. 
		Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		 
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шість) місяців позбавлення волі. 
		Цивільний позов  задовольнити повністю. 
		Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 103676 (сто три тисячі шістсот сімдесят шість) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави, витрати на залучення експертів:
		 14838,80 гривень (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 80 копійок) для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №8-453 від 10.07.2019 року;
		 1099,07 гривень (одна тисяча дев`яносто дев`ять гривень 07 копійок) для проведення дактилоскопічної експертизи №1-301 від 14.06.2019 року;
		 9033,92 гривні (дев`ять тисяч тридцять три гривні 92 копійки) для проведення молекулярно-генетичної експертизи №8-452 від 12.07.2019 року; 
		 1256,08 гривень (одна тисяча двісті п`ятдесят шість гривень08 копійок) для проведення дактилоскопічної експертизи №1-300 від 14.06.2019 року;
		 26032,19 гривні (двадцять шість тисяч тридцять дві гривні 19 копійок) для проведення молекулярно-генетичної експертизи №8-451 від 11.07.2019 року.
		Речові докази в кримінальному провадженні: 
		1. СD-R диск із аудіозаписами повідомлень з архіватору служби «102» (за постановою про визнання речовим доказом від 20.05.2019 року)  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		2. DVD-R диск із відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції (за постановою про визнання речовим доказом від 29.05.2019 року)  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		3. DVD-R диск із аудіозаписом повідомлень на диспетчерський пульт «103» (за постановою про визнання речовим доказом від 12.07.2019 року)  залишити в матеріалах кримінального провадження; 
		4. копії карт виїзду швидкої медичної допомоги КУ «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» ЗОР №235 від 18.05.2019 та 1387 від 18.05.2019 (за постановою про визнання речовим доказом від 14.08.2019 року)  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		5. належні ОСОБА_7 штани чоловічі спортивні чорного кольору зі слідами РБК, кофту чоловічу світлого кольору із нашаруванням РБК (за постановою про визнання речовим доказом від 19.05.2019 року)  знищити;
		6. вилучені в ході огляду місця події 19.05.2019 року з 01:59 год. по 06:11 год. (за постановою про визнання речовим доказом від 19.05.2019 року):
		 механізм замку вхідної двері квартири АДРЕСА_2 ; дві скляні чарки зі столу в кухні; скляна пляшка із написом «Воздух», об`ємом 0,25 л.; скляний стакан; мобільний телефон в чохлі  повернути власнику ОСОБА_7 ;
		 пару капців темно-синього кольору; предмет схожий на ніж із слідами РБК; предмет схожий на ніж із слідами РБК; два недопалка із написом «Мальборо»; два недопалки із написом «Марвіл»; змиви нашарування РБК та контроль до них з підлоги в кухні, з домофону вхідної двері; п`ять слідів папілярних візерунків на ЛС; фрагмент тканини з м`якого кута із слідами РБК з дивану; футболка зі слідами РБК з кухні; труси зі слідами РБК; штани зі слідами РБК  знищити;
		 пара кросівок чорного кольору з коридору; чоловіча куртка з дивану в кухні,  повернути володільцю.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення. 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...