Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 453/529/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 12.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2021.
Дата набрання законної сили: 15.06.2022
Результат оскарження 15.06.2022 Львівський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 2/453/29/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 453/529/20
		№ провадження 2/453/29/21
		 
		 
		                                                       Р І Ш Е Н Н Я  
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		29 квітня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області
		в складі: головуючого судді  Брони А.Л.
		секретаря судового засідання Бендеш А.І.,
		за участю: представника позивача ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» за первинним позовом, представника відповідача ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» за зустрічним позовом - адвокатів Куксова В.Г. та Сендеги Т.Р.,
		представника відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області за первинним позовом, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача ТзОВ «Славскі» за первинним позовом, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом - адвоката Степанюк Н.Л.,
		представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за первинним позовом, позивачів за зустрічним позовом адвоката Залевської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, ТзОВ «Славскі», ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третіх осіб - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Надії Богданівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Стрихар Марти Ігорівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігоря Михайловича, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христини Андріївни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало Оксани Богданівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хом`як Наталії Романівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Бацик Мар`яни Геннадіївни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги Андрія Ярославовича, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христини Василівни про визнання протиправними та скасування рішень Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування внесених до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності та зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни, Сколівської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на строні позивачів за зустрічним позовом: Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, ТзОВ «Славскі», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , про скасування рішення та припинення права власності,-
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		05.05.2020 року позивач ТзОВ « Гірськолижний комплекс «Волосянка» в особі директора Терех П.Г. звернулося до суду з позовом до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, ТзОВ «Славскі», ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з участю третіх осіб Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Надії Богданівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Стрихар Марти Ігорівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігоря Михайловича, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христини Андріївни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало Оксани Богданівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хом`як Наталії Романівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Бацик Мар`яни Геннадіївни, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги Андрія Ярославовича, Державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христини Василівни про визнання протиправними та скасування рішень Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування внесених до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності.
		Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Ясінського Ю.Є. від 14.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого засідання.
		Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 21.05.2020 року накладено арешт та заборонено відчуження щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 4624580800:04:000:2004; 4624580800:04:000:2003; 4624580800:04:000:2001; 4624580800:04:000:2002; 4624580800:04:000:0993; 4624580800:04:000:1024; 4624580800:04:000:0853; 4624580800:04:000:1004.
		Заборонено Славській селищній раді Сколівського району Львівської області (поштовий індекс 82660, смт. Славське, вул. В.Івасюка, 24, Сколівського району Львівської області) та Товариству з обмеженою відповідальністю «СЛАВСКІ» (код ЄДРПОУ 43438129, поштовий індекс 79032, м. Львів, вул. Пасічна, 167) вчиняти будь-які дії щодо поділу, об`єднання, відчуження та зміни цільового призначення земельних ділянок за кадастровими номерами 4624580800:04:000:2004; 4624580800:04:000:2003; 4624580800:04:000:2001; 4624580800:04:000:2002; 4624580800:04:000:0993; 4624580800:04:000:1024; 4624580800:04:000:0853; 4624580800:04:000:1004.
		Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07.09.2020 року, визнано відвід, поданий до суду відповідачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Славські» - директором В. Гаразд головуючому у справі судді Ясінському Ю.Є. - необгрунтованим та передано справу іншому судді Сколівського районного суду Львівської області у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід головуючому у справі судді Ясінському Ю.Є.
		Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 14.09.2020 року заяву ТзОВ «Славскі» про відвід головуючого судді Ясінського Ю.Є. від розгляду цивільної справи № 453/529/20 задоволено та передано справу до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
		Ухвалою судді Брони А.Л. від 21.09.2020 року справу прийнято до провадження з визначенням дати підготовчого засідання.
		Позовна заява мотивована тим, що 20 червня 2019 року Славською селищною радою Сколівського району Львівської області було прийнято рішення № 1023 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян, яким ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
		Цим же рішенням було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
		Згодом, після розроблення відповідного проекту землеустрою, відповідачем-1 26.12.2019 року було прийнято рішення № 1339 про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян, яким такий проект землеустрою було затверджено та передано ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 4624580800:04:000:0459 (цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства).
		Цим же рішенням було затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , та передано згаданим особам у приватну власність земельні ділянки за кадастровими номерами: 
		4624580800:04:000:0459; 4624580800:04:000:1470; 4624580800:04:000:1468; 4624580800:04:000:1467; 4624580800:04:000:0993; 4624580800:04:000:1456; 4624580800:04:000:1461; 4624580800:04:000:1457; 4624580800:04:000:1460; 4624580800:04:000:1464; 4624580800:04:000:0852; 4624580800:04:000:1455; 4624580800:04:000:1471; 4624580800:04:000:1463; 4624580800:04:000:1465; 4624580800:04:000:1473; 4624580800:04:000:1462; 4624580800:04:000:1472; 
		4624580800:04:000:1474 4624580800:04:000:1466; 4624580800:04:000:1024;
		4624580800:04:000:0853; 4624580800:04:000:1004 відповідно. 
		В подальшому, а саме протягом 23-24 січня 2020 року та 03 лютого 2020 року, згадані земельні ділянки на підставі нотаріально посвідчених договорів були відчужені на користь ТзОВ "СЛАВСКІ".
		Крім того, згодом земельні ділянки за кадастровими номерами: 4624580800:04:000:1463; 4624580800:04:000:1474; 4624580800:04:000:1472; 4624580800:04:000:1471; 4624580800:04:000:1467; 4624580800:04:000:1468; 4624580800:04:000:1465; 4624580800:04:000:1470; 4624580800:04:000:1466; 4624580800:04:000:1473; 4624580800:04:000:1464 були об`єднані в земельну ділянку за кадастровим номером 4624580800:04:000:2004; земельні ділянки за кадастровими номерами: 4624580800:04:000:1461; 4624580800:04:000:0459; 4624580800:04:000:1457; 4624580800:04:000:1456; 4624580800:04:000:1462 - об`єднані в земельну ділянку за кадастровим номером 4624580800:04:000:2003; земельні ділянки за кадастровими номерами 4624580800:04:000:1455; 4624580800:04:000:1460 - об`єднані в земельну ділянку за кадастровим номером 4624580800:04:000:2001, а земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624580800:04:000:0852, 4624580800:04:000:1461 - в земельну ділянку за кадастровим номером 4624580800:04:000:2002.
		Позивач вважає згадані рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області протиправнми та такими що підлягають сксуванню, а договори купівлі-продажу земельних ділянок такими, що підлягають визнанню недійсними відповідно до наступного.
		Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
		У ст. 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Згідно з п.1 ст. З Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами.
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами врегульовано главою 19 Земельного кодексу України.
		Так, відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Частиною 6 ст. 118 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
		Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених зу встановленому законом порядку.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
		Відповідно до ч. 8-11 ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
		Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
		Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Згідно із п. 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні'' виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
		Статтею 25 наведеного Закону визначені види документації із землеустрою, зокрема, проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		Відповідно до розділу 1 «Основні відомості про земельні ділянки» пояснювальної записки Проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства: агровиробнича група грунтів представлена 195 г - бурі гірсько- лісові та дерново-буроземні глибокі та середньо глибокі легкосуглинкові щебенюваті слабозмиті ґрунти.
		Відповідно до п. а ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько- лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі грунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;
		Таким чином, відведені земельні ділянки сільськогосподарського призначення відносяться до особливо цінних земель.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
		У ст. 6 наведеного Закону передбачено, що об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.
		Згідно з ст. 7 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» суб`єктами державної експертизи є замовники та виконавці.
		Замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об`єктів державної експертизи.
		Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (далі - експерти державної експертизи).Стаття 8 наведеного Закону визначає форми держаної експертизи. Згідно з даною статтею Державна експертиза проводиться в обов`язковій, вибірковій та добровільній формах.
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов`язковій державній експертизі підлягають: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
		Згідно зі ст. 22 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		З наведеного вбачається, що згадані проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства підлягали обов`язковій державній експертизі експертами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи.
		Однак, всупереч вимоги чинного законодавства, така експертиза проведена не була.
		Відповідно до частини 6 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		У ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Згідно з ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
		У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
		Отже, враховуючи те, що положення згаданих проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства не відповідали вимогам закону, зокрема положенням Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» в частині необхідності проведення обов`язкової державної експертизи, Славська селищна рада Сколівського району Львівської області повинна була прийняти рішення про відмову в затверджені таких проектів.
		З наведеного вбачається, що рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 26.12.2019 року № 1339 про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки і надання у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органи місцевого самоврядування є суб`єктами містобудування.
		Компетенція міських рад та її виконавчих органів у сфері містобудування визначені ст. 12 Закону України «Про основи містобудування», зокрема до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
		Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено поняття генерального плану населеного пункту. Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до генерального плану с. Волосянка Сколівського району Львівської області із змінами, доданими 29.01.2019 року (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) приватизовані земельні ділянки знаходяться поза межами села Волосянка та в межах зони гірськолижних полів, буксирних витягів - території призначеної для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
		Відповідно до ст. 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
		Згідно зі статтею 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт- клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
		У ч. 1, 3, 4 ст. 52 ЗК України передбачено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії, зокрема, землі рекреаційного призначення.
		Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
		Згідно з наявною у позивача за первісним позовом інформацією, зміна цільового призначення земельних ділянок зони гірськолижних полів, буксирних витягів за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснена не була.
		У ст. 121 ЗК України передбачені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
		Згідно з даною статтею громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
		а)        для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
		б)        для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
		в)        для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
		г)        для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
		ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
		д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
		Позивач за первісним позовом зазначив, що серед зазначеного переліку відсутні землі рекреаційного призначення, що робить неможливим безоплатну передачу таких земель без попередньої зміни їх цільового призначення.
		У ч.1 ст. 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
		Таким чином, землі рекреаційного призначення, які не належать до земель що підлягають безоплатній передачі громадянам згідно ст. 121 ЗК України, були передані як земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, без відповідної зміни їх цільового призначення, що є грубим порушенням вимог ЗК України.
		Крім того, згідно з ч.6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
		Однак, згідно рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 20 червня 2019 року № 1023 розроблялись проекти щодо відведення земельних ділянок саме для ведення особистого селянського господарства, що не тільки не відповідає вимогам містобудівної документації, а саме генеральному плану с. Волосянка, але й нівелює визначені таки генеральним планом принципові вирішення розвитку даної території.
		Таким чином, Славська селищна рада Сколівського району Львівської області повинна була прийняти рішення про відмову в затверджені згаданих проектів землеустрою.
		На думку позивача за первісним позовом, наведені обставини є самостійною підставою не лише для скасування рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 26 грудня 2019 року № 1339 про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян, але й рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 20 червня 2019 року № 1023 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян.
		Крім того, враховуючи те, що згадані земельні ділянки були зареєстровані в реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відповідних рішень державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), такі рішення також підлягають скасуванню.
		Станом на момент прийняття Славською селищною радою Сколівського району Львівської області рішення від 20.06.2019 року № 1023 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була наявна інформація про реєстрацію за ТзОВ ГК "Волосянка" права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на відведених земельних ділянках, зокрема:
		- на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4624580800:04:000:1461 (первинний власник: ОСОБА_10 ); 4624580800:04:000:0459 (первинний власник: ОСОБА_6 ); 4624580800:04:000:1456 (первинний власник: ОСОБА_5 ); 4624580800:04:000:1462 (первинний власник: ОСОБА_19 ), знаходиться складова частина об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68426246245): витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, №3;
		- на земельній ділянці з кадастровим номером: 4624580800:04:000:0852 (первинний власник: ОСОБА_14 ), знаходиться складова частина об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68426246245): витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14. № 4:
		-на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4624580800:04:000:1463 (первинний власник: ОСОБА_17 ); 4624580800:04:000:1474 (первинний власник: ОСОБА_2 ); 4624580800:04:000:1465 (первинний власник: ОСОБА_3 ); 4624580800:04:000:1470 (первинний власник: ОСОБА_4 ); 4624580800:04:000:1466 (первинний власник: ОСОБА_25 ); 4624580800:04:000:1473 (первинний власник: ОСОБА_26 ) знаходиться складова частина об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 68426246245): витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22 , № 5 .
		Наявність об`єктів нерухомого майна позивача на відповідних земельних ділянка додатково підтверджуються висновком № 008/20 будівельно-технічної експертизи по листу ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (копія додається) складеного судовим експертом ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» ОСОБА_27 .
		Згідно з даними висновком має місце спорудження об`єктів нерухомого майна (складових частин об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 368426246245), які належать на праві власності ТзОВ «ГК «Волосянка», а саме:
		-витягу буксирного № 1, опор витягу буксирного № 1-7 , № 3 на земельній ділянці за кадастровим номером: 4624580800:04:000:2003;
		-витягу буксирного №2, опор витягу буксирного № 8-14, № 4 на земельних ділянках за кадастровим номером: 4624580800:04:000:2002, 4624580800:04:000:0993;
		-витягу буксирного 3, опор витягу буксирного №я 15-22 , №2 5 на земельних ділянках за кадастровим номером: 4624584300:04:000:2004, 4624580800:04:000:1502 - див. дослідження і таблицю № 1 додатку до висновку.
		Дані досліджувані об`єкти нерухомого майна мають значний термін експлуатації. Давність спорудження даних об`єктів нерухомого майна -14-15 років (з 2005 р. і 2006 р.).
		Отже, позивач за первісним позовом зазначає, що згадані земельні ділянки не є вільними, оскільки знаходяться під об`єктами нерухомого майна, що перебуває у власності позивача.
		Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		Аналогічна норма передбачена ч.1 ст. 120 ЗК України, відповідно до якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Таким чином, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими об`єктами нерухомого майна після їх набуття.
		Отже, відповідно до зазначених правових норм власник споруди має право на користування земельною ділянкою, на якій розташована така споруда.
		При цьому ніхто інший, окрім власника цих об`єктів, не може претендувати на вказані земельні ділянки.
		Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		У ст. 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України вказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Пунктом 1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є. гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а згідно з ч.5 ст. 5 цього ж закону - відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
		Отже, рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 20 червня 2019 року № 1023 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян та рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 26 грудня 2019 року № 1339 про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян були прийняті з грубим порушенням права власності ТзОВ "ГК "Волосянка" на об`єкти нерухомого майна.
		Відповідно до п.1 ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки, крім інших даних, відображаються: контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.
		Однак, в порушення зазначеної вимоги, на кадастрових планах, які є складовими частинами проектів землеустрою щодо відведення згаданих земельних ділянок у власність, відсутні контури розміщених на них об`єктів нерухомого майна (витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, № 3; витяг буксирний №2, опори витягу буксирного №8-14, № 4; витяг буксирний №3, опори витягу буксирного №15-22, № 5).
		Більше того, відповідно до наявної в проектах землеустрою інформації щодо земельної ділянки на згаданих земельних ділянках відсутні відомості про наявність об`єктів нерухомого майна.
		У випадку відображення інформації в проектах землеустрою про об`єкти нерухомого майна, експерт державної експертизи у висновках про розгляд проектів землеустрою відмовив би у погодженні таких проектів та запропонував би встановити правовий стан об`єктів нерухомого майна розміщених на таких ділянках.
		Наведене, на думку позивача за первісним позовом, ще раз свідчить, що положення відповідних проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства не відповідали вимогам законодавства, зокрема ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в частині відображення на кадастровому плані земельної ділянки контурів об`єктів нерухомого майна, розташованих на такій земельній ділянці.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
		У ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі, а згідно з ч. 6 даної статті кадастровий номер скасовується лишеу разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
		Згідно з ч. 1-3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі ії у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		У ч. 3-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		Згідно з ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
		У ч.5 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
		Відповідно до ч.6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
		Враховуючи те, що положення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства не відповідали вимогам законодавства, зокрема положенням Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» в частині необхідності проведення обов`язкової державної експертизи, ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України в частині невідповідності вимогам містобудівної документації, а саме генеральному плану с. Волосянка та ст. 121 Земельного кодексу України в частині безоплатної передачі земель рекреаційного призначення, які не належать до земель, що підлягають такій передачі, державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок повинен був відмовити у такій реєстрації.
		Відповідно до ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
		Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
		Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
		Аналогічна норма передбачена ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України.
		Крім того, відповідно до абз. 3 ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). 
		З наведеного вбачається, що державна реєстрація зазначених вище земельних ділянок та об`єднаних земельних ділянок підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ТзОВ «Славські» на такі ділянки.
		Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		На підставі п.1 ст. 215, п.1 ст. 203 ЦК України договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені з ТзОВ "СЛАВСКІ" є такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки їх було укладено на підставі протиправного рішення про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян.
		Позивач за первісним позовом вважає, що за таких обставин та з огляду на те, що за змістом частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України,
		Відповідно до частини першої статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Згідно з частиною першою та другою 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
		Крім того, за змістом статті 216 цього Кодексу наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
		Відповідно до п. З ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовим актам.
		Згідно з п. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
		Такі особливості встановлено, зокрема, частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за змістом якої записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Відповідно до частини другої статті 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.
		З наведеного вбачається, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.
		Таким чином, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний Об`єкт.
		Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.
		Тому для реального захисту та відновлення порушених прав позивача за первісним позовом він вважає, що необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності, оскільки оскаржувані договори не створили жодних юридичних наслідків.
		Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. скасування записів  проведену про державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.
		Отже, відповідні рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Надії Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідно до позиції позивача за первісним позовом також підлягають скасуванню.
		ТзОВ «ГК «Волосянка» володіє на праві приватної власності об`єктами гірськолижного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зокрема приміщенням ресторану та канатно-крісельною дорогою, якою користуються мешканці с. Волосянка та відвідувачі курорту.
		Для оформлення прав на земельні ділянки з метою використання їх відповідно до цільового призначення - розміщення гірськолижних трас та спусків, що повністю відповідає генеральному плану, позивач за первісним позовом звернувся Сколівської районної державної адміністрації з проханням надати дозвіл на розроблення детальних планів територій.
		14 липня 2017 року Сколівською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 232 «Про розроблення детального плану території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель ТзОВ «ГК «Волосянка» та розпорядження № 231 «Про розроблення детального плану території земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель ТзОВ «ГК «Волосянка» (в яке 18 червня 2018 року було внесено зміни). Крім того 17 серпня 2018 року - розпорядження № 215 «Про розроблення детального плану території земельної ділянки для обслуговування канатно-крісельної дороги ТзОВ «ГК «Волосянка».
		На виконання згаданих розпоряджень, ТзОВ "ГК "Волосянка" було розроблено: містобудівну документацію «Детальний план        території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме очисних споруд бази відпочинку «Захар Беркут» на території Волосянківської сільської ради (за межами населеного пункту) Сколівського району Львівської області»; містобудівну документацію «Детальний        план        території        земельної ділянки        для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме кафе на 48 місць, громадських вбиралень, очисних споруд, резервуарів та витягів буксирних, які належать ТзОВ «ГК «Волосянка» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 92272508 від 19.07.2017 р.) в урочищі «Високий Верх» за межами с. Волосянка та за межами с. В.Рожанка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області» та містобудівнудокументацію        «Детальний        план території земельної ділянки для обслуговування існуючого нерухомого майна, а саме пасажирської канатно-крісельної дороги, яка належить ТзОВ «ГК «Волосянка»» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (індексний номер 11888267 від 30 102013 р.), на гору «Зворець» за межами с. Волосянка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області». Після розроблення згаданої містобудівної документації (детальних планів території), позивач звернувся до відповідача з письмовим клопотанням про їх затвердження.
		Однак, Сколівська районна державна адміністрація жодних рішень щодо затвердження та/або відмови у затвердженні поданої містобудівної документації не вчиняла, що, в свою чергу, стало підставою для звернення ТзОВ "ГК "Волосянка" з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до суду.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 р. по справі № 1.380.2019.000607 позовні вимоги ТзОВ «ГК «Волосянка» було задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Сколівської районної державної адміністрації (82600, Львівська область, м. Сколе, майдан Незалежності, 1) щодо незатвердження містобудівної документації Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме очисних споруд бази відпочинку Захар Беркут на території Волосянківської сільської ради (за межами населеного пункту) Сколівського району Львівської області; містобудівної документації Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме кафе на 48 місць, громадських вбиралень, очисних споруд, резервуарів та витягів буксирних, які належать ТзОВ ГК Волосянка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер: 92272508 від 19.07.2017) в урочищі Високий Верх за межами с. Волосянка та за межами с. В. Рожанка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області; містобудівної документації Детальний план території земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна, а саме пасажирської канатно-крісельної дороги, яка належить ТзОВ ГК Волосянка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (індексний номер 11888267 від 30.10.2013), на гору Зворець за межами с. Волосянка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області у строки визначені ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зобов`язано Сколівську районну державну адміністрацію (82600, Львівська область, м. Сколе, майдан Незалежності, 1) вирішити питання про затвердження у встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» строк містобудівної документації Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме очисних споруд бази відпочинку Захар Беркут на території Волосянківської сільської ради (за межами населеного пункту) Сколівського району Львівської області; містобудівної документації Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме, кафе на 48 місць, громадських вбиралень, очисних споруд, резервуарів та витягів буксирних, які належать ТзОВ ГК Волосянка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер: 92272508 від 19.07.2017) в урочищі Високий Верх за межами с. Волосянка та за межами с. В. Рожанка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області; містобудівної документації Детальний план території земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна, а саме пасажирської канатно-крісельної дороги, яка належить ТзОВ ГК Волосянка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (індексний номер 11888267 від ЗО. 10.2013), на гору Зворець за межами с. Волосянка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівсько! області з урахуванням висновків суду.
		На виконання згаданого рішення, Сколівською районною державною адміністрацією 12 серпня 2019 року було прийнято розпорядження № 178 про відмову у затвердженні згаданих детальних планів території, що стало підставою для повторного звернення до суду.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року позовні вимоги ТзОВ «ГК «Волосянка» було задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано розпорядження Сколівської районної державної адміністрації Львівської області від 12.08.2019 № 178 про відмову у затвердженні детальних планів території. Зобов`язано Сколівську районну державну адміністрацію Львівської області (місцезнаходження: 82600, Львівська обл., м. Сколе, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ: 04056397) затвердити: містобудівну документацію «Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме очисних споруд бази відпочинку «Захар Беркут» на території Волосянківської сільської ради (за межами населеного пункту) Сколівського району Львівської області»;
		-містобудівну        документацію        «Детальний        план        території        земельної ділянки         для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме кафе на 48 місць, громадських вбиралень, очисних споруд, резервуарів та витягів буксирних, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (місцезнаходження: 82663, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Волосянка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38740587) відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 92272508 від 19.07.2017) в урочищі «Високий Верх» за межами с. Волосянка та за межами с. В. Рожанка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області»;
		-містобудівну        документацію        «Детальний        план        території        земельної ділянки для обслуговування існуючого нерухомого майна, а саме пасажирської канатно-крісельної дороги, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (місцезнаходження: 82663, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Волосянка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38740587) відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (індексний номер 11888267 від 30.10.2013), на гору «Зворець» за межами с. Волосянка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області».
		Згадана містобудівна документація стосується тієї самої території земельної ділянки, що і земельні ділянки права власності на які були відведені оскаржуваним рішенням Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 26 грудня 2019 року № 1339.
		За таких обставин, згадана містобудівна документація втрачає свою актуальність для ТзОВ «ГК «Волосянка», оскільки наявність такого рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області та нових власників земельних ділянок унеможливлює будь-які подальші дії щодо реалізації розробленої документації.
		Позивач за первісним позовом зазначає про те, що оскаржувані рішення прямо порушують права та інтереси ТзОВ "ГК "Волосянка".
		12.06.2020 року на адресу суду надійшов відзив від представника ТзОВ «Славскі» Степанюк Н.Л. в якому зазначено наступне.
		Земельні ділянки, які є предметом судового розгляду, розміщені за межами населеного пункту с. Волосянка Сколівського району Львівської області.
		Як складові частини вказаного об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 зазначено: кафе на 48 місць, А-2 громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар №1; резервуар №2; витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5.
		Зазначено, що позивачем за первісним позовом не долучено до позову свідоцтва на право власності, як і будь-яких інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності на зазначене майно, в тому числі на витяги буксирні №1-3. Не надано також технічних паспортів на вказані об`єкти, а надана інформаційна довідка не містить характеристик об`єкта.
		Обгрунтовуючи своє порушене речове право на землю, позивачем не додано до позову правовстановлюючих документів на земельні ділянки ТОВ «ГК «Волосянка» та доказів того, що такі земельні ділянки накладаються на земельні ділянки, що належать на праві власності ТОВ «Славскі».
		Правовою підставою для звернення до суду з відповідним позовом позивач за первісним позовом зазначає ст. 120 ЗК України. Згідно з частинами першою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Однак, позивач не підтвердив правомірність набуття нерухомого майна, як і законність його створення.
		Посилання позивача про необхідність проведення обов`язкової державної експертизи у зв`язку з віднесенням земельних ділянок до категорії особливо цінних земель є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
		З доданих до позовної заяви копій проектів землеустрою вбачається, що громадянам - відповідачам по справі було надано агровиробничу групу грунтів 195 г-бурі гірсько-лісові та деревно-буроземні глибокі і середньоглибокі легкосуглинкові щебенюваті та слабозмиті грунти прохолодного поясу від 500 метрів до 800 метрів над рівнем моря.
		Перелік особливо цінних груп грунтів затверджено наказом державного комітету України по земельних ресурсах 06.10.2003 №245. У вказаному переліку група грунтів 195 г не передбачена.
		Всі надані позивачем за первісним позовом копії проектів землеустрою містять висновки про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які підписані експертами державної експертизи. За даними висновків земельні ділянки до особливо цінних земель не належать та проекти землеустрою не підлягають обов`язковій державній експертизі.
		ТОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» в позовній заяві як на обґрунтування свого порушеного права посилається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року у справі № 1.380.2019.004556 за позовом ТОВ «ГК Волосянка» до Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, про визнання протиправним і скасування розпорядження відповідача від 12.08.2019 року № 178 про відмову у затвердженні детальних планів території; зобов`язати відповідача затвердити: містобудівну документацію «Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме очисних споруд бази відпочинку « Захар Беркут » на території Волосянківської сільської ради (за межами населеного пункту) Сколівського району Львівської області»; містобудівну документацію «Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежитлових будівель, а саме кафе на 48 місць, громадських вбиралень, очисних споруд, резервуарів та витягів буксирних, які належать ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 92272508 від 19.07.2017 року) в урочищі «Високий Верх» за межами с. Волосянка та за межами с. В. Рожанка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області»; містобудівну документацію «Детальний план території земельної ділянки для обслуговування існуючого нерухомого майна, а саме пасажирської канатно-крісельної дороги, яка належить ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме маино п реєстрацію прав власності (індексний номер 11888267 від 30.10.2013 року), на гору «Зворець» за межами с. Волосянка на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області.
		Однак, 08.05.2020 року Постановою Восьмого окружного адміністративного суду вказане рішення було скасовано, а в позові ТОВ «ГК Волосянка» відмовлено.
		Крім того, як зазначено в мотивувальній частині постанови від 08.05.2020 року, вказані землі були передані Славській селищній раді Сколівського району Львівської області як землі сільськогосподарського призначення, що спростовує також твердження позивача, що спірні земельні ділянки є землями рекреаційного призначення.
		На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60- у «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 13-4476/1б- 18-СГ від 27.08.2018 року Славській селищній раді передано з державної у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 3963,1838 га, які розташовані на території Славської селищної ради (колишні Славська селищна рада, Нижньорожанківська, Либохорівська і Волосянківська сільські ради).
		На підставі акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність від 27.08.2018 року, складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Славською селищною радою Сколівського району Львівської області, зазначені земельні ділянки прийняті Славською селищною радою Сколівського району Львівської області в комунальну власність, а право на них зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		16.06.2020 року на адресу суду надійшов відзив Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, в якому зазначено, що посилання позивача на грубе порушення прав власності на об`єкти нерухомого майна при прийнятті Славською селищною радою рішення від 20.06.2019 року №1023 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою та рішення від 26.012.2019 року №1339 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян є необгрунтованими та безпідставними.
		08.08.2020 року ТзОВ «Волосянка» надано відповідь на відзиви Славської селищної ради Сколівського району Львівської області та ТзОВ «СЛАВСКІ» на позовну заяву, в яких зазначено, що такі є безпідставними та такими що не заслуговують уваги, оскільки рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 20 червня 2019 року № 1023 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян та рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 26 грудня 2019 року № 1339 про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян були прийняті з грубим порушенням права власності ТзОВ «ГК «Волосянка» на об`єкти нерухомого майна.
		18.08.2020 року на адресу суду надійшли заперечення представника ТзОВ «Славскі» Степанюк Н.Л. на відповідь на відзив ТОВ «ГК «Волосянка».
		25.08.2020 року на адресу суду надійшли заперечення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області на відзив ТзОВ «ГК «Волосянка».
		14.09.2020 року ТзОВ «Волосянка» подано до суду заяву про зміну (доповнення) підстав позову та уточнення позовних вимог, а саме керуючись п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України уточнено п.1 прохальної частини позовної заяви, який формулюється наступним чином: визнати протиправним та скасувати рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 20.06.2019 року №1032 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян в частині надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
		02.10.2020 року на адресу суду надійшло заперечення (відзив) представника Славської селищної ради Сколівського району Львівської області Обухівського О.В. на заяву ТзОВ «ГК «Волосянка» від 11.09.2020 року про зміну (доповнення) підстав позову та уточнення позовних вимог.
		Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 22.12.2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни, Сколівської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на строні позивачів за зустрічним позовом: Славської селищної ради Сколівського району, Львівської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 про скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 року - прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
		Зустрічна позовна заява  ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірськолижний комплекс «Волосянка», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни, Сколівської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на строні позивачів за зустрічним позовом: Славської селищної ради Сколівського району, Львівської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності мотивована наступним.
		Земельні ділянки: загальною площею 1,9998 га, що розташована за адресою: Львівська область. Сколівський район, с.Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:0459 була набута ОСОБА_6 , загальною площею 1,9946 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:1474 була набута ОСОБА_2 , загальною площею 1,3 га, що розташована за адресою: Львівська область. Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:0852 була набута ОСОБА_14 , загальною площею 0,8 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:0853 була набута ОСОБА_23 , загальною площею 1,9295 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:1462 була набута ОСОБА_19 , загальною площею 1,9826 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:1456 була набута ОСОБА_5 , загальною площею 1,9975 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:1461 була набута ОСОБА_10 , загальною площею 1,9974 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с.Волосянка, кадастровий номер земельної ділянки 4624580800:04:000:1463 була набута ОСОБА_17 , загальною площею 1,7942 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка,        кадастровий        номер        земельної ділянки        4624580800:04:000:1465        була        набута ОСОБА_3 , загальною площею 1,8996 га, що розташована за адресою: Львівська область. Сколівський район, с.Волосянка, кадастровий        номер        земельної        ділянки        4624580800:04:000:1470        була        набута ОСОБА_4 , загальною площею 1,8193 га, що розташована за адресою: Львівська область, Сколівський район, с.Волосянка, кадастровий        номер        земельної ділянки        4624580800:04:000:1466 була набута ОСОБА_21 , загальною площею 1,9875 га, що розташована за адресою: Львівська область. Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий номер        земельної ділянки 4624580800:04:000:1473        була        набута ОСОБА_18 , загальною площею 0,4637 га, що розташована за адресою: Львівська область. Сколівський район, с. Волосянка, кадастровий        номер        земельної        ділянки        4624580800:04:000:0993        була        набута ОСОБА_9 , у власність у повній відповідності до чинного законодавства.
		За твердженням позивача за первісним позовом, нерухоме майно, а саме витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5 (надалі - об`єкт нерухомого майна або витяги буксирні) знаходяться в тому числі і на земельних ділянках, що були відведені та передані у власність позивачам за зустрічним позовом.
		Єдиним документом, який на думку позивача за первісним позовом, підтверджує право власності на витяги буксирні, є відомості Інформаційної довідки №198187149 від 29.01.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна. За даними вказаної Інформаційної довідки право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі (складові частини: кафе на 48 місць, А-2: громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний N1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного N28-14, N24; витяг буксирний N23 опори витягу буксирного №15-22, N25) за адресою Львівська обл., Сколівський р-н, с. Волосянка, вул. Б. Хмельницького, За (реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 68426246245, номер об`єкта в РПВН 20482954) зареєстровано за ТОВ «ГК «Волосянка» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 11872691 , виданий 30.10.2013, видавник: Реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції Львівської області.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяження це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі N9363/4852/17.
		На виконання вимог ухвали Сколівського районного суду Львівської області про витребування доказів від 20.10.2020 року у справі 453/529/20 Сколівською районною державною адміністрацією було надано суду копію матеріалів реєстраційної справи №68426246245, яка зберігається в державному реєстрі прав на нерухоме майно. З документів, що знаходяться в реєстраційній справі вбачається, що відомості про витяги буксирні були внесені до реєстру 19.07.2017 року.
		В матеріалах реєстраційної справи відсутні будь-які документи, які відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності ТОВ «ГК «Волосянка» на складові частини об`єкта нерухомого майна, а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3, витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4, витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5. Єдиним документом де згадуються витяги буксирні та опори до них є Інвентаризаційна справа від 13.07.2017 року, видана ФОП ОСОБА_28 , яка в силу норм ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.
		Не зважаючи на відсутність підстав для державної реєстрації права власності на витяги буксирні та опори до них, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 року до складових частин об`єкта нерухомого майна було додано витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, №3, витяг буксирний №2, опори витягу буксирного N98-14, №4, витяг буксирний №3, опори витягу буксирного №15-22, №5.
		Після внесення вказаних змін до запису Державного реєстру прав державним реєстратором прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба О.М. було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №92271387 від 19.07.2017, відповідно до якого у відомостях про складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 зазначено витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, №3, витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4, витяг буксирний №3, опори витягу буксирного №15-22, №5, проте підстава виникнення права власності залишилась незмінною - свідоцтво про право власності, серія та номер: 11872691 , видане 30.10.2013, видавник: Реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції Львівської області.
		Однак, свідоцтво про право власності серії та номер 11872691 , видане 30.10.2013 року, видавник: Реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції Львівської області, яке стало підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, містить інформацію лише про об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі площею 451,2 кв. м. У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №11873887 від 30.10.2013 року, сформовану державним реєстратором реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Зінкевич І.В., складовими частинами об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 зазначено: кафе на 48 місць, А-2: громадські абиральні та очисні спорт", Б; резервуар № 1; резервуар № 2.
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до державного реєстру прав вносяться виключно на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Частиною 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено перелік документів, на підставі яких проводиться Державна реєстрація права власності на інших речових прав.
		Натомість, державний реєстратор Труба О.М. рішення з приводу державної  реєстраці прав в частині збільшення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 та доповнення його витягами буксирними та опорами для них не приймала. Документів, які б вказували на наявність правових підстав для внесення таких змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в реєстраційній справі на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 немає.
		Пунктом 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка).
		При чому пунктом 40 вказаного Порядку унормовано, що у разі внесення змін у зв`язку із зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб`єкта цього права, інші речові права та суб`єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав які не пов`язані з проведенням державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:1) підстава для зміни відомостей: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав; 3) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім`я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
		Всупереч наведеному державним реєстратором обов`язкові відомості до Державного реєстру прав щодо підстав для зміни відомостей не було внесено.
		Більше того, Позивачем за зустрічним позовом не було дотримано процедури створення складових частин об`єкта нерухомого майна. Зокрема, Позивач за зустрічним позовом не мав оформленого права власності чи користування на земельну ділянку, відведену для мети будівництва, не отримав містобудівних обмежень та умов, не погодив у встановленому порядку проект будівництва, не отримав дозвіл на будівництво, об`єкт не було введено в експлуатацію та не дотримано інших обов`язкових процедур.
		Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
		Крім того, відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
		За змістом статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовниками або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.
		Особа, яка здійснила самочинне будівництво об`єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 ЦК України.
		В зв`язку з викладеним вище позивачі за зустрічним позовом вважають, що підлягає скасуванню рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 року.
		З приводу позовної вимоги про припинення права власності позивачі за зустрічним позовом зазначили наступне.
		Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Таким чином, підлягає припиненню право власності ТОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38740587) на складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5.
		15.01.2021 року на адресу суду надійшли пояснення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області з приводу зустрічного позову.
		05.02.2021 року на адресу суду надійшов відзивТзОВ «ГК «Волосянка» на зустрічну позовну заяву про сасування рішення та припинення права власності, в якому зазначено наступне.
		Як на підставу позовних вимог, позивачі покликаються на те, що наявність незаконно зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майнадає підставу ТзОВ «ГК Волосянка» за первісним позовом оспорювати законність набуття позивачами права власності на відповідні земельні ділянки.Однак, такі доводи позивачів не заслуговують на увагу у зв`язку із наступним.
		Для захисту права необхідно встановити факт його порушення. Підспособами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		До аналогічної правової позиції дійшов Верховний суд в постанові від 25 листопада 2020 року по справі № 530/1856/18 та постанові 04 листопада 2020 року по справі № 392/716/16-ц.
		Таким чином, позивач зобов`язаний був довести, що оспорюваними рішеннями порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.
		В зустрічній позовній заяві, позивачі просять скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 р., в той час як право власності на земельні ділянки, які знаходяться під об`єктами нерухомого майна, що перебуває у власності ТзОВ ТК "Волосянка" були набуті такими особами лише у січні 2020 р.
		Водночас позивачі за зустрічним позовом не підтвердили належними та допустимими доказами наявності у них станом на 19 липня 2017 року права користування, оренди, чи власності на відповідні земельні ділянки, тобто не довели наявність права, яке вимагають захистити.
		Таким чином, внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19 липня 2017 р. жодним чином не могло порушити права та охоронювані законом інтереси позивачів за зустрічним позовом, оскільки станом на момент такої реєстрації у відповідних осіб такі права та інтереси були відсутні.
		Посилання на ту обставину, що наявність зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна дає підставу ТзОВ "ГК "Волосянка" за первісним позовом оспорювати законність набуття позивачами права власності на відповідні земельні ділянки, не доводить права позивачів вимагати судового захисту у судовий спосіб, оскільки на момент проведення відповідної реєстрації, у них були відсутні речові права на земельні ділянки, які знаходяться під об`єктами нерухомого майна.
		Доводи позивачів за зустрічним позовом, щодо того, що ТзОВ "ГК "Волосянка"не було дотримано процедури створення складових частин об`єкта нерухомого майна не заслуговують уваги.
		Вчинення згаданих «обов`язкових процедур» є необхідним лише для первісного набуття права власності, (набуття права власності вперше) та не притаманне для похідного набуття такого.
		В даному випадку підстава набуття права власності ТзОВ «ГК «Волосянка» на витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, №3, витяг буксирний №2, опори витягу буксирного №8-14, №4 та витяг буксирний №3, опори витягу буксирного №15-2, №5 є похідною.
		На підставі заяви Закритого акціонерного товариства «Промспецстрой» господарським судом Львівської області 23.10.2009 року було винесено ухвалу про порушено провадження у справі №27/145 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант» в порядку загальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		17 травня 2013 р. господарським судом Львівської області по справі №5015/2850/12(27/145) було введено процедуру санації боржника - ТзОВ "Октант", призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Босака О.Є. 
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.09.2013 р. у справі №5015/2850/12(27/145) затверджено план санації ТзОВ «Октант»; зобов`язано керуючого санацією щоквартально звітувати перед комітетом кредиторів ТзОВ «Октант» та господарським судом про хід виконання плану санації ТзОВ «Октант», за наслідками проведення процедури санації боржника скласти і подати на розгляд господарському суду 
		На виконання плану санації 17 вересня 2013 р. державним реєстратором реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області Романів О. І. було проведено державну реєстрацію ТзОВ «ГК» Волосянка».
		Згідно з п. 5.2.5. плану санації ТзОВ «Октант» після державної реєстрації новоутвореного господарського товариства керуючий санацією зобов`язаний: оформити акт приймання- передачі, який підтверджує факт передачі рухомого та нерухомого майна боржника зазначеного в Додатку № 17 до плану санації до статутного капіталу новоутвореного господарського товариства.
		Згаданий акт приймання-передачі та грошової оцінки рухомого та нерухомого майна ТзОВ «Октант», яке передається до статутного капіталу Товариства з
		«Гірськолижний комплекс «Волосянка» було підписано 16 жовтня 2013 між ТзОВ «Октант» та ТзОВ «ГК «Волосянка». Відповідно до порядкових номерів 2509, 2510 2511 згаданого Акту до статутного капіталу ТзОВ «ГК «Волосянка» було передано Бугель №1 довжино 750м., Бугель №2 довжиною 700 м., та Бугель №3 довжиною 820 м.
		Наведені обставини стали підставою для подання керуючим санацією ТзОВ «Октант» відповідного звіту та господарського суду Львівської області.
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року у справі №5015/2850(27/145/ звіт керуючого санацією ТзОВ «Октант» Босака О.Є. було затверджено, а процедуру санації у зв`язку з виконанням плану санації і відновлення платоспроможності боржника - припинено.
		Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.
		Підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 50/311 -б).
		Одним з похідних способів набуття права власності є набуття права власності на підставі передання майна учасникам товариства у власність товариству як вклад статутного (складеного).
		СУТЬ державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміниабо припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень  органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.
		До аналогічної правової позиції дійшов Верховний суд в постанові від 10 червня 2020 р. по справі № 906/585/19.
		Оскаржуване рішення державного реєстратора не є документом, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, таке рішення не породжує виникнення у ТзОВ «ГК «Волосянка» відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.
		Ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а тим більше тлумачити факт державної реєстрації як підставу виникнення такого права є логічною та юридичною помилкою, намаганням підмінити поняття причини та наслідку (постанова Верховного суду від 10 червня 2020 р. по справі № 906/585/19).
		Отже, з наведеного вбачається, що спосіб набуття ТзОВ «ГК «Волосянка» права власності на Бугель № 1 довжиною 750 м., Бугель № 2 довжиною 700 м. та Бугель № З довжиною 820 м. є похідним, а тому до моменту скасування підстав такого набуття, вимога позивачів щодо припинення права власності на таке майно є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.
		09.02.2021 року на адресу суду надійшло клопотання адвокатів Т. Тимків та ОСОБА_29 про виправлення описки в зустрічній позовній заяві, а саме просять суд взяти до уваги правильний перелік третіх осіб, а саме: треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни, Сколівської районної державної адміністрації, з участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом: Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 .
		22.02.2021 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів за зустрічним позовом - Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на зустрічну позовну заяву, в якому вважає викладені ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» у відзиві доводи не обгрунтованими та такими, що не можуть бути взяті судом при розгляді справи до уваги з наступних підстав.
		Зазначено, що в обґрунтування зустрічного позову позивачі посилаються на те, що їх право власності на земельні ділянки оспорюється ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка», яке посилається як на підставу для задоволення основного позову наявністю зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна на вказаних земельних ділянках.
		Як на підставу задоволення зустрічного позову позивачі посилаються на те, що під час внесення змін державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» ОСОБА_30 до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19.07.20217 року до об`єкта нерухомого майна було додано його складові частини, а саме: витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5 без прийняття відповідного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо зазначених частин об`єктів нерухомого майна, що є порушенням вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», а також не внесенням передбачених п. 40 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) обов`язкових відомостей до Державного реєстру прав, як і не було взято до уваги при вчиненні реєстраційних дій відсутність у ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» оформленого права власності чи користування на земельну ділянку, відведену для мети будівництва на ній об`єктів нерухомого майна, відсутність містобудівних умов і обмежень, погодженого проекту будівництва, дозволу на будівництво, факту введення в експлуатацію складових частин об`єкта нерухомого майна.
		Наведені у зустрічному позові обґрунтування є умовою надання судового захисту порушеному та оспорюваному суб`єктивному цивільному праву  ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ,  ОСОБА_31 ,  ОСОБА_14 , ОСОБА_32 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 .
		Крім того, про наявність незаконно зареєстрованого за ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» права власності на об`єкти нерухомого майна позивачам за зустрічним позовом стало відомо з матеріалів реєстраційної справи № 68426246245, яка була надана суду Сколівською районною державною адміністрацією на виконання вимог ухвали Сколівського районного суду про витребування доказів від 20.10.2020 року.
		Таким чином, посилання ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» у відзиві на ту обставину, що внесення 19.07.2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Трубою О.М. змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно жодним чином не могло порушити права та охоронювані законом інтереси позивачів за зустрічним позовом, оскільки станом на момент такої реєстрації у відповідних осіб такі права та інтереси були відсутні, не можуть бути прийняті судом до уваги.
		Згідно вимог частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
		Виходячи зі змісту вказаної норми, набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачені виключні підстави для здійснення державної реєстрації права власності та інших речових прав.
		Проте докази, які підтверджують передачу ТзОВ «Октант» ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» нерухомого майна у вигляді бугеля №1 довжиною 750 м., бугеля №2 довжиною 700 м. та бугеля № 3 довжиною 820 м. - відсутні.
		Посилання ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» у відзиві як на спростування пред`явлених зустрічних позовних вимог - на підписаний 16.10.2013 року між ТзОВ «Октант» та ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» акт приймання-передачі Бугеля №1 довжиною 750 м., Бугеля № 2 довжиною 700 м. та Бугеля № 3 довжиною 820 м., не є підставою для набуття за ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» права власності на вищезазначені об`єкти, оскільки зазначений документ не відноситься до передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документів, що підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
		ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» не надало суду доказів на підтвердження набуття права власності на складові частини об`єкта нерухомого майна: витяг буксирний №1, опори витягу буксирного № 1-7, № 3: витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8- 14, № 4 та витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5.
		У зв`язку з викладеним, посилання на похідний спосіб набуття ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» права власності на витяг буксирний № 1, опори витягу буксирного № 1-7, № 3; витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4 та витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5 на підставі акту передачі майна ТзОВ «Октант» до статутного капіталу ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» є безпідставними, не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути прийняті судом до уваги.
		Славська селищна рада також зазначає, що не можуть бути прийняті судом до уваги посилання ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» на безпідставність вимог позивачів за зустрічним позовом щодо припинення права власності на складові частини об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), оскільки така вимога узгоджується з ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 05.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В судовому засіданні представник позивача ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» за первісним позовом, представник відповідача ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» за зустрічним позовом - адвокат Куксова В.Г. просила задовольнити позовні вимоги ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
		Представник відповідача - Славської селищної ради Сколівського району Львівської області за первісним позовом та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні первісного позову та не заперечував щодо задоволення зустрічного позову.
		Представник відповідача ТзОВ «Славскі» за первісним позовом - адвокат Степанюк Н.Л. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні первісного позову та не заперечувала щодо задоволення зустрічного позову.
		Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за первісним позовом, позивачів за зустрічним позовом - адвокат Залевська І.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
		15.04.2021 року на адресу суду надійшов лист приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б., в якому він просив проводити розгляд даної справи без його участі.
		Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час проведення такого.
		Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши у засіданні порушення прав позивачки цивільного характеру, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		Як встановлено судом та вбачається з інформаційної довідки №198187149 від 29.01.2020 року за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, за ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 68426246245, номер об`єкта в РПВН 20482954). Складовими частинами вказаного об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 зазначено: кафе на 48 місць, А-2: громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5 .
		Підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі зазначено свідоцтво про право власності, серія та номер: 11872691 , видане 30.10.2013 року, видавник: Реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції Львівської області.
		За даними реєстраційної справи № 68426246245, яка зберігається в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності серія та номер: 11872691, видане 30.10.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області Зінкевич І.В., на виконання плану санації ТзОВ «Октант» (спільного українсько - російського підприємства з іноземними інвестиціями) (ЄДРПОУ 32052882), затвердженого ухвалою господарського суду Львівської області від 05.09.2013 по справі № 5015/2850/12 (27/145).
		На підставі свідоцтва про право власності серія та номер: 11872691 , виданого 30.10.2013 року у ТзОВ «ГК «Волосянка» виникло право власності на нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 451,2 кв.м. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11873887, сформованого 30.10.2013 року, право власності ТзОВ «ГК «Волосянка» на нежитлові будівлі було зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 7387626 від 30.10.2013 року.
		За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11873887, сформованого 30.10.2013 року, складовими частинами об`єкта нерухомого майна - нежитлові будівлі зазначено: кафе на 48 місць, загальною площею 382,6 кв.м., А-2: громадські вбиральні та очисні споруди, загальною площею 68,6 кв.м., Б; резервуар № 1; резервуар № 2.
		Об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 451,2 кв.м. належав ТзОВ «Октант» (спільному українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями) (ЄДРПОУ 32052882) на підставі дубліката свідоцтва про право власності НОМЕР_6 , виданого 24.03.2011 року Волосянківською сільською радою Сколівського району Львівської області, складовими частинами якого зазначено кафе на 48 місць, загальною площею 382,6 кв.м., А-2: громадські вбиральні та очисні споруди, загальною площею 68,6 кв.м., Б; резервуар № 1; резервуар № 2. 
		З документів, що знаходяться в реєстраційній справі № 68426246245 вбачається, що відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5 були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.07.2017 року на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труби Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 року шляхом додавання до складових частин об`єкта нерухомого майна: витяг буксирний № 1, опори витягу буксирного № 1-7, № 3; витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного №15-22, №5. 
		Після внесення вказаних змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба О.М. було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 92271387 від 19.07.2017 року, відповідно до якого у відомостях про складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 зазначено: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5, однак підстава виникнення права власності залишилась незмінною - свідоцтво про право власності, серія та номер: 11872691 , видане 30.10.2013 року, видавник: Реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції Львівської області.
		У реєстраційній справі відсутні документи, що підтверджують підставу виникнення права власності на складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, а сааме на витяг буксирний № 1, опори витягу буксирного № 1-7, № 3; витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5. 
		Складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, а саме витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3, витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4, витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5 позначені в інвентаризаційній справі від 13.07.2017 року, виданій ФОП ОСОБА_28 .
		Документів про право користування чи володіння земельними ділянками для розміщення вищезазначених складових частин об`єкта нерухомого майна матеріали справи не містять. 
		Ухвалою суду від 20.10.2020 року витребувано у ТзОВ «ГК «Волосянка»:
		- свідоцтво про право власності, серія та номер: 11872691 , видане 30.10.2013 року, видавник реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції Львівської області;
		- дозвіл на будівництво об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5;
		- комплексний висновок Укрінвестекспертизи про погодження проекту будівництва об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1. опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5;
		- акт вводу в експлуатацію об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5;
		- рішення органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади про затвердження акту вводу в експлуатацію об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5;
		- технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5; 
		- землевпорядну документацію на земельні ділянки ТзОВ «ГК «Волосянка», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщені об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5;
		- правовстановлюючі документи на земельні ділянки ТзОВ «ГК «Волосянка», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщені об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5;
		- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ТзОВ «ГК «Волосянка», розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщені об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5; 
		- докази накладення земельних ділянок ТзОВ «Славскі» на земельні ділянки «ТзОВ «ГК «Волосянка», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщені об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, а саме: кафе на 48 місць, А-2; громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного № 1-7 № 3; витяг буксирний № 2 опори витягу буксирного № 8-14, № 4; витяг буксирний № 3 опори витягу буксирного № 15-22, № 5.
		ТзОВ «ГК «Волосянка» було надано суду клопотання від 12.11.2020 року про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копій свідоцтва про право власності № 11872691 , виданого 30.10.2013 року реєстраційною службою Сколівського районного управління юстиції Львівської області та копію інвентаризаційної справи від 13.07.2017 року, виданого ФОП ОСОБА_28 .. Цим же клопотанням ТзОВ «ГК «Волосянка» повідомило суд, що інші документи, які були витребувані ухвалою суду, у ТзОВ «ГК «Волосянка» відсутні.
		Ухвалою суду від 13.11.2020 року витребувано:
		- у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. В.Чорновола, 4) копії наступних документів: підтверджуючі документи щодо виділення, надання земельних ділянок для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) для розміщення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного № 1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5; дозвіл на розроблення землевпорядної документації для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) для розміщення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5; підтверджуючі документи щодо погодження та затвердження землевпорядної документації для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) для розміщення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5; правовстановлюючі документи на земельні ділянки для розміщення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954) - витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5;
		- у Сколівської районної державної адміністрації: документи, що підтверджують виділення, надання земельних ділянок для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) для розміщення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5; дозволу на розроблення землевпорядної документації для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) для розміщення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5; документів про погодження та затвердження землевпорядної документації для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) для розміщення складових частин об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5; містобудівні обґрунтування на забудову земельних ділянок або містобудівні умови і обмеження на забудову земельних ділянок об`єктом нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: кафе на 48 місць, А-2: громадські вбиральні та очисні споруди, Б; резервуар № 1; резервуар № 2; витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5;
		- у Державної архітектурно-будівельної інспекції дозвіл на виконання будівельних робіт та дозвіл на введення в експлуатацію для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) на нежитлові будівлі, в тому числі на складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5;
		- у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області дозвіл на виконання будівельних робіт та дозвіл на введення в експлуатацію для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) на нежитлові будівлі, в тому числі на складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5;
		- у ДП «Укрдержбудекспертиза» дозвіл на виконання будівельних робіт та дозволу на введення в експлуатацію для ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ЄДРПОУ 38740587) на нежитлові будівлі, в тому числі на складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5.
		ДП «Укрдержбудекспертиза» листом № 1675 від 23.11.2020 року повідомило суд, що у підприємства відсутні документи, зазначені в ухвалі.
		Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області листом № 1013/63056-20 від 25.11.2020 року повідомив, що по перерахованих в ухвалі об`єктах нерухомого майна у Департаменту інформація відсутня.
		Сколівська районна державна адміністрація листом від 27.11.2020 року № 01/02-09-1517 повідомила суд, що зазначені в ухвалі документи у адміністрації відсутні.
		Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.09.2020 року № 29-13-0.32-5704/2-20, стосовно надання інформації щодо земельних ділянок ТОВ «ГК «Волосянка» на території Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 року № 1553 «Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою» та відповідних наказів Держгеокадастру від 12.09.2017 року № 184 і Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.09.2017 року № 255 ведення обліку документації із землеустрою, в тому числі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, проведеного на місцевому рівні та їх зберігання покладено на територіальні органи Держгеокадастру, що проводять свою діяльність на районному (міському) рівні (в даному випадку на відділ у Сколівському районі).
		У листі відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання інформації на лист від 09.09.2020 року № 29-4247/0/1-20, зазначено про те, що у відділі відсутня інформація про виділення земельних ділянок під: -витяг буксирний №1, опори витягу буксирного №1-7; №3; - витяг буксирний №2, опори витягу буксирного №8-14; №4; - витяг буксирний №3, опори витягу буксирного № 15-22; № 5.
		У місцевому фонді документації із землеустрою наявна «Технічна документація щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на умовах оренди для обслуговування канатно-крісельної дороги ТзОВ «Волосянка» на території Волосянківської сільської ради 2015 року».
		Дана документація розроблена на підставі розпорядження Сколівської РДА від 03.02.2015 року № 19 та погоджена: - висновком відділу Держземагенства у Сколівському районі від 25.03.2015 року № 140; - висновком відділу містобудування та архітектури Сколівської райдержадміністрації від 20.03.2019 року №140.
		Інформація про затвердження даної технічної документації у відділі відсутня. Земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі.
		Відповідно до даних в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 24.10.2013 року за ТзОВ гірськолижний комплекс «Волосянка» було зареєстровано земельну ділянку площею 2,78686 га, кадастровий номер 4624580800:04:000:0252, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу) та інші.
		Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина перша статті 79 ЗК України).
		За змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 78-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Згідно із частиною десятою статті 78-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
		Стаття 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
		Згідно з частинами першою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
		Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
		При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
		Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
		Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).
		Натомість, позивачем за первісним позовом не надано суду доказів про володіння або користування ним чи попереднім власником земельними ділянками для обслуговування витягів буксирних, канатних опор, а на вимогу ухвали суду про витребування відповідних доказів позивач за первісним позовом повідомив суд про відсутність у нього витребуваних документів. Не надано таких документів позивачем і на вимогу державного виконавця щодо примусового виконання ухвали від 13.11.2020 року про вилучення відповідних документів. 
		Головне управління Держгеокадастру у Львівській області на вимоги ухвали від 13.11.2020 року повідомило суд про відсутність документів, що підтверджують право землекористування.
		Отже, судом встановлено, що будь-яких прав (власності, користування тощо) щодо спірних земельних ділянок за позивачем за первісним позовом або за попереднім землекористувачем зареєстровано не було.
		Щодо правомірності набуття ТОВ «ГК «Волосянка» права власності на витяги буксирні канатні та опори витягів буксирних, суд зазначає наступне.
		Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов стверджує, що підставою набуття права власності ТзОВ «ГК» Волосянка» на витяг буксирний № 1, опори витягу буксирного № 1-7, № 3; витяг буксирний № 2, опори витягу буксирного № 8-14, № 4 та витяг буксирний № 3, опори витягу буксирного № 15-22, № 5, є зазначене в плані санації ТзОВ «Октант» та передане до статутного капіталу новоутвореного господарського товариства ТзОВ «ГК» Волосянка» майно, а саме бугель № 1 довжиною 750 м., бугель № 2 довжиною 700 м. та бугель № 3 довжиною 820 м (порядкові номери 2509, 2510 2511 Додатку № 17 до Плану санації ТзОВ «Октант» (Перелік рухомого та нерухомого майна ТзОВ «Октант», яке передається до статутного капіталу новоутвореного господарського товариства).
		Суд критично оцінює такі доводи відповідача за зустрічним позовом з огляду на наступне. 
		Відповідно до ч. 4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Жодного доказу реєстрації права власності на витяги буксирні, канатні та опори витягів буксирних чи бугелі №1-3 за ТзОВ «Октант» відповідачем за зустрічним позовом на підтвердження своїх доводів не додано. 
		Матеріали реєстраційної справи № 68426246245 на об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 68426246245, номер об`єкта в РПВН 20482954) підтверджують відсутність реєстрації за ТзОВ «Октант» права власності на витяги буксирні, канатні та опори витягів буксирних чи бугелі №1-3.
		Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам.
		В переліку переданого майна в межах санації ТзОВ «Октант» також не зазначено про передачу прав власності чи прав користування на спірні земельні ділянки, як не зазначено і про передачу складових частин об`єкта нерухомого майна витягів буксирних, канатних та опор витягів буксирних. 
		Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази набуття ТзОВ «Октант» права власності на зазначене вище нерухоме майно в установленому законом порядку, ТзОВ «Октант» не набуло прав, передбачених ст. 317 ЦК України, в тому числі права розпорядження таким майном на користь ТзОВ «Волосянка».
		Більше того, з наявних матеріалів справи неможливо встановити, що бугелі № 1-3 є саме спірними витягами буксирними, канатними та опорами витягів буксирних.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено правомірності набуття позивачем права власності на витяги буксирні канатні та опори витягів буксирних, не підтверджено переходу права власності на них, не доведено також прав власності чи прав користування на спірні земельні ділянки за ТзОВ «Октант», а отже до позивача за первісним позовом в силу положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, не перейшло право власності та/або право користування на спірні земельні ділянки. 
		Щодо віднесення спірних земельних ділянок до категорії особливо цінних земель, суд зазначає наступне.
		Посилання позивача за первісним позовом про необхідність проведення обов`язкової державної експертизи земельних ділянок, які були відведені фізичним особам - відповідачам за первісним позовом у зв`язку з віднесенням земельних ділянок до категорії особливо цінних земель суд зазначає таке.
		З  доданих до позовної заяви копій проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок вбачається, що громадянам - відповідачам по справі було надано агровиробничу групу ґрунтів 195г - бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі легкосуглинкові щебенюваті та слабозмиті грунти прохолодного поясу від 500 метрів до 800 метрів над рівнем моря.
		Перелік особливо цінних груп ґрунтів затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 №245. У вказаному переліку група ґрунтів 195г до особливо цінних не віднесена.
		Крім того, постановою КМУ від 31.08.2016 № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою.
		Пунктом 8 Тимчасового порядку передбачено, що розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру. Відповідно до п.13 Тимчасового порядку розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються експертами державної експертизи у порядку черговості їх надходження відповідно до вимог, установлених статтею 186-1 Земельного кодексу України.
		Згідно з п. 15 Тимчасового порядку за результатами розгляду проекту землеустрою відповідний експерт державної експертизи у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня надходження проекту землеустрою, готує висновок згідно з додатком, скріплює його в електронній формі своїм кваліфікованим електронним підписом, після чого реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру.
		Всі надані позивачем за первісним позовом копії проектів землеустрою містять висновки про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які підписані експертами державної експертизи. У вказаних  висновках встановлено, що земельні ділянки до особливо цінних земель не належать (п.5 ч.6) та проекти землеустрою не підлягають обов`язковій державній експертизі (ч.7). 
		З приводу посилань ТзОВ «ГК «Волосянка» на належність земельних ділянок до категорії земель рекреаційного призначення відповідно до генерального плану с.Волосянка https://gis.loda.gov.ua/ua/urban-plan_item/1967549137461183864 суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
		Як зазначено на вказаних картографічних матеріалах (розміщених за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 ) даний документ розроблено на замовлення Волосянківської сільської ради. Однак, земельні ділянки, що є предметом спору, знаходяться за межами села Волосянка Сколівського району Львівської області. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Отже, генеральний план в силу наведених норм права не є документом, що визначає категорію земель, не може вирішувати жодних питань за межами населених пунктів, а відтак не може доводити обставину віднесення земельних ділянок до категорії земель рекреаційного призначення, як на цьому наполягає Позивач. Відповідно, генеральний план не є належним та допустимим доказом на підтвердження цільового призначення земельної ділянки.
		Таким чином, Волосянківська сільська рада не мала відповідних повноважень на визначення категорії земельних ділянок, а генеральний план села Волосянка не може підтверджувати віднесення земель до певної категорії.
		Крім того, ТОВ «ГК «Волосянка» стверджує, що розроблені проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок не відповідають вимогам законодавства, оскільки відведення земельних ділянок мало б відбуватись шляхом формування нових земельних ділянок на підставі технічних документацій щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Відтак, на думку ТзОВ «ГК «Волосянка», порушено норму ч.6 ст.79-1 ЗК України, відповідно до якої формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
		На спростування зазначених доводів суд зазначає наступне.
		Згідно з ч.1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
		Відповідно до норм ст. 118 Земельного кодексу України відведення земельної ділянки комунальної власності шляхом її безоплатної приватизації здійснюється через розроблення та затвердження у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		Більше того, із державної у комунальну власність Славської ОТГ Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (наказ №13-4476/16-18-СГ від 27.08.18 року) були передані земельні ділянки за категорією землі - землі сільськогосподарського призначення в землі запасу, без визначення коду цільового призначення земельних ділянок. 
		Натомість, при відведенні земельних ділянок у приватну власність фізичним особам (шляхом їх безоплатної приватизації), їм визначалось чітке цільове призначення земельної ділянки в межах категорії землі, а саме - для ведення особистого селянського господарства, та присвоювався відповідний код цільового призначення, для чого нормами ст.20, ч.2 ст.79-1, 118 ЗК України вимагалось розроблення та затвердження у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 
		Як зазначено в проектах землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, відведені земельні ділянки формувались з земель запасу комунальної власності (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб) шляхом їх поділу. Цими ж проектами землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок визначено вид цільового призначення земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства.
		Таким чином, частина 6 статті 79-1 ЗК України, на яку покликається позивач за первісним позовом, в даному випадку не підлягає застосуванню,  оскільки цільове призначення земельних ділянок за класифікатором видів цільового призначення, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 року № 548, формувалось саме при первинному наданні цих земельних ділянок (як землі запасу) у приватну власність фізичним особам шляхом її приватизації (як землі для ведення особистого селянського господарства) і для цього вимагалось розроблення та затвердження у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не технічної документації щодо поділу.
		Таким чином, при формуванні спірних земельних ділянок, відбувався поділ та визначалось цільове призначення земельних ділянок, а тому формування земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення відповідає вимогам чинного законодавства. 
		За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).
		Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
		Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
		Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
		Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.
		При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
		Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.
		У матеріалах реєстраційної справи відсутні будь-які документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності ТзОВ «ГК «Волосянка» на складові частини об`єкта нерухомого майна, а саме: витяг буксирний № 1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5. Єдиним документом, де зазначені витяги буксирні та опори до них, є інвентаризаційна справа від 13.07.2017, видана ФОП ОСОБА_28 , яка відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є правовстановлюючим документом та підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.
		Крім того, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів правомірності набуття (створення) об`єкта нерухомого майна та права землекористування, ТзОВ «ГК «Волосянка» повідомило суд про відсутність у нього витребуваних документів. Не надано таких документів позивачем за первісним позовом і на вимогу державного виконавця щодо примусового виконання ухвали про вилучення відповідних документів. Також в матеріалах справи наявні повідомлення компетентних державних органів: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Сколівської районної державної адміністрації, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ДП «Укрдержбудекспертиза» про відсутність документів, витребуваних ухвалою суду від 13.11.2020 року. 
		Судом встановлено, що ТзОВ «ГК «Волосянка» не було дотримано процедури створення складових частин об`єкта нерухомого майна. Зокрема, Відповідачем за зустрічним позовом не доведено наявності оформленого в установленому законом порядку права власності чи користування на земельну ділянку, відведену для мети будівництва, отримання містобудівних обмежень та умов, погодження у встановленому порядку проекту будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт , введення об`єкту в експлуатацію.
		Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. 
		До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
		Крім того, відповідно до частини другої ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
		За змістом ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки, особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.
		Особа, яка здійснила самочинне будівництво об`єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 ЦК України. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до державного реєстру прав вносяться виключно на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Частиною 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено перелік документів, на підставі яких проводиться Державна реєстрація права власності та інших речових прав.
		Натомість, документів, які б вказували на наявність правових підстав для внесення таких змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в реєстраційній справі на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245, матеріали справи не містять.
		Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 27, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
		Пунктом 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка).
		При чому пунктом 40 вказаного Порядку унормовано, що у разі внесення змін у зв`язку із зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб`єкта цього права, інші речові права та суб`єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов`язані з проведенням державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості: 1) підстава для зміни відомостей: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ;
		2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав; 3) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім`я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
		Всупереч наведеному державним реєстратором не було внесено обов`язкові відомості до Державного реєстру прав щодо підстав для зміни відомостей про складові частини об`єкта нерухомого майна. 
		В зв`язку з викладеним вище суд дійшов висновку, що підлягає скасуванню рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 року.
		Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Таким чином, підлягає припиненню право власності ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38740587) на складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5.
		Посилання ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» у відзиві на зустрічний позов на відсутність у позивачів за зустрічним позовом порушеного права й інтересу, оскільки зміни до запису Державного реєстру прав на нерухоме майно (рішення №36198722 від 19.07.2017) було здійснено швидше, ніж набуття ними прав власності на земельні ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено неправомірність внесення такої зміни до запису. 
		Наявність незаконно зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна дає підставу позивачам за зустрічним позовом оспорювати правомірність рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 року.
		Оспорювання суб`єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі. Якщо таким органом є суд, то особа, чиє право оспорюється, може вимагати його визнання шляхом звернення із зустрічним позовом (лист Верховного суду України від 14.04.2014).
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89,  95, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 12, 20, 78-1, 79-1, 118, 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 317, 328, 331, 377 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», ст. ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1141, суд-
		 
		у х в а л и в :
		 
		В задоволенні первісного позову ТзОВ « Гірськолижний комплекс «Волосянка» - відмовити.
		Зустрічний позов ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 до ТзОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» -задовольнити.
		Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксани Михайлівни про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36198722 від 19 липня 2017 року.
		Припинити право власності ТОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38740587) на складові частини об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 68426246245 (РПВН 20482954), а саме: витяг буксирний №1 опори витягу буксирного №1-7, №3; витяг буксирний №2 опори витягу буксирного №8-14, №4; витяг буксирний №3 опори витягу буксирного №15-22, №5.
		Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Сколівського районного суду від 21 травня 2020 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.
		У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасники справи: 
		Позивач за первісним позовом та відповідач з зустрічним: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірськолижний комплекс "Волосянка", місцезнаходження: 82663, вул. Богдана Хмельницького, буд.1, с. Волосянка, Стрийського району Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи 38740587.  
		Відповідач за первісним позовом та третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом: Славська селищна рада Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: 82660, вул. В. Івасюка, 24, смт. Славське, Стрийського району, Львівської області, ідентифікаційний код юридичної особи 04370314. 
		Відповідач за первісним позовом, та третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВСКІ», місцезнаходження: 79032, вул. Пасічна, 167, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи 43438129.
		Відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічним позовом:
		ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .
		ОСОБА_4 , адреса:  АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 .
		ОСОБА_9 ,  адреса:  АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 .
		ОСОБА_5 , адреса:  АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_12 .
		ОСОБА_10 , адреса:  АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_13 .
		ОСОБА_14 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_14 .
		ОСОБА_17 ; АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_15 .
		ОСОБА_3 , адреса:  АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_16 .
		ОСОБА_18 , адреса: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_17 .
		ОСОБА_19 , адреса: АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_18 .
		ОСОБА_2 , адреса:   АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_19 .
		ОСОБА_21 , адреса: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_20 .
		ОСОБА_23 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_21 .
		Відповідачі за первісним позовом та треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом:
		ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_22 .
		ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_23 .
		ОСОБА_11 , адреса: АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_24 .
		ОСОБА_12 , адреса: АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_25 .
		ОСОБА_13 , адреса: АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_26 .
		ОСОБА_15 , адреса:   АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_27 .
		ОСОБА_16 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_28 .
		ОСОБА_20 , адреса: АДРЕСА_19 , РНОКПП НОМЕР_29 .
		ОСОБА_22 , адреса: АДРЕСА_20 , РНОКПП НОМЕР_30 .
		ОСОБА_24 , адреса: АДРЕСА_21 , РНОКПП НОМЕР_31 .
		Відповідач за первісним позовом головне управління Держгеокадастру у Львівській області, місцезнаходження: 79019, проспект В`ячеслава Чорновола, буд.4, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи: 39769942.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області:
		Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Якимів Надія Богданівна, місцезнаходження: 79000, вул. Дорошенка, 25/10, м. Львів. 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ТзОВ «СЛАВСКІ».
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Стрихар Марта Ігорівна, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_6 :
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Душек Ігор Михайлович, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 :
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хміляр Христина Андріївна, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_8 :
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало Оксана Богданівна, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_9 :
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Хомяк Наталія Романівна, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 :
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Бацик Мар`яна Геннадіївна, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_10 :
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюга Андрій Ярославович, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом: ОСОБА_11 :
		Державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христина Василівна, місцезнаходження: 79000, вул. Городоцька, 299, м. Львів.
		Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за зустрічним позовом:
		Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Труба Оксана Михайлівна, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 233 а, м. Львів.
		Сколівська районна державна адміністрація Львівської області, місцезнаходження: 82600, м. Сколе, м-н. Незалежності, 1, Львівська область.
		 
		Повний текст рішення складенй 11.05.2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...