Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/8008/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 12.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2021.
Дата набрання законної сили: 31.05.2021
Номер судового провадження: 1-кс/607/2589/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021140030000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		07.05.2021 Справа №607/8008/21  Провадження № 1-кс/607/2589/2021
		                                                м. Тернопіль    
		 
		Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021140030000028 від 28.04.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучач Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		07.05.2021 слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
		Клопотання мотивоване тим, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021140030000028 від 28.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Так, слідчий зазначає, що 28.04.2021 до Третього СВ (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР у м. Львові надійшли матеріали УСР в Тернопільській області ДСР НП України в яких міститься заява ОСОБА_7 від 28.04.2021, де він зазначає, що начальник відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимагав у нього неправомірну винагороду в сумі 1000 доларів США за невтручання у здійснення господарської діяльності на території Тернопільської області.
		Слідчий також зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до наказу № 113-к від 25.05.2018 обіймає посаду начальника відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.
		Відповідно до посадової інструкції, затвердженої начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 12.03.2021, на начальника відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби в Тернопільській області, зокрема покладено: здійснення організаційно-методичного керівництва роботою відділу та забезпечення виконання покладених на нього завдань і функцій; організація та здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення, зокрема шляхом організації моніторингових лабораторно-інструментальних досліджень об`єктів середовища; участь у визначенні факторів, що можуть мати шкідливий вплив на здоров`я людини; організація та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів, в тому числі щодо безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів; організація проведення досліджень (випробувань) для цілей державного нагляду (контролю); здійснення в межах повноважень надання адміністративних послуг, підготовки документів дозвільного характеру, передбачених Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та погоджувальних процедур, проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, підготовка відповідних проектів висновків; участь у розробленні санітарних, протиепідемічних (профілактичних) заходів, вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів, кормів, регламентів та стандартів; участь у розгляді проектів нормативно-правових актів у сфері санітарного законодавства, які надходять від Держпродспоживслужби, територіальних органів виконавчої влади, підготовка в межах повноважень, передбачених законом, висновків і пропозицій; здійснення у межах компетенції контролю за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; організація та участь у проведенні розслідувань, спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення і поширення масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань та вжиття заходів до їх усунення відповідно до законодавства; розроблення та здійснення санітарних заходів, що стосуються обмеженого (визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством, зокрема щодо обмеження, заборони, тимчасового припинення діяльності, вживання відповідно до закону інших заходів реагування, у тому числі обмеження або заборони ввезення на митну територію області, перевезення через митну територію області (транзит) біологічних продуктів, патологічного матеріалу; підготовка пропозицій щодо обмеження або заборони в`їзду на територію Тернопільської області її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв`язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території; здійснення передбачених законодавством заходів для припинення порушень санітарного законодавства; організація проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня гігієнічних знань працівників, в тому числі тих, які підлягають обов`язковим медичним оглядам, а також тих, які зазнають у виробництві, сфері послуг, інших галузях ризику дії небезпечних факторів; у межах повноважень, передбачених Законом, складання за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) протоколів про адміністративні правопорушення у сфері санітарного законодавства. Відтак відповідно до покладених на нього обов`язків начальник відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби в Тернопільській області є працівником правоохоронного органу.
		Таким чином, ОСОБА_4 як начальник відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при виконанні службових обов`язків постійно здійснює функції представника влади та службової особи, користується делегованими центральним органом виконавчої влади повноваженнями.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим є суб`єктами, відповідальними за корупційні правопорушення.
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Згідно зі ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		Водночас ОСОБА_4 , не зважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися зазначених вище норм, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ст. 19 Конституції України зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і вчинив умисний, корисливий, корупційний злочин, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, за таких обставин.
		Так, на початку березня 2021 року ОСОБА_7 звернувся до начальника відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_4 з метою оформлення дозвільних документів на зайняття господарською діяльністю, пов`язаною з випалюванням дерев`яного вугілля. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_7 
		27.04.2021 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_4 поряд з адміністративним приміщенням Держспоживслужби в Тернопільській області, розташованим на вул. Текстильній, 6, в м. Тернополі, на АЗС «Маркет».
		Під час розмови з ОСОБА_4 ОСОБА_7 повідомив, що він знайшов земельну ділянку в с. Новосілка Підволочиського району, на якій розміщено п`ять стаціонарних бочок для випалювання, власником якої є ОСОБА_8 , та має намір почати виготовлення необхідних дозвільних документів для здійснення господарської діяльності, пов`язаної з випалюванням дерев`яного вугілля. В цей час з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, виконуючи покладені на нього обов`язки, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи надані йому повноваження, всупереч інтересам служби, повідомив ОСОБА_7 , що дані документи виготовляються від трьох до шести місяців, але якщо ОСОБА_7 має бажання на даний час здійснювати діяльність, то ОСОБА_4 за 1000 доларів США за перших 6 місяців роботи підприємства не буде втручатись в господарську діяльність підприємства та не буде реагувати на звернення, які будуть надходити на адресу Держспоживслужби в Тернопільській області щодо діяльності підприємства, а також надасть позитивне погодження оцінки впливу на довкілля, що є підставою для видачі дозволу на викиди та є необхідним для легальної діяльності господарської діяльності.
		ОСОБА_7 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_4 умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду, з метою реалізації свого права на господарську діяльність, а саме за безперешкодне здійснення господарської діяльності, пов`язаної з випалюванням дерев`яного вугілля, та позитивного погодження оцінки впливу на довкілля, що є підставою для видачі дозволу на викиди, який є необхідним для законного випалювання дерев`яного вугілля, погодився на таку протиправну вимогу ОСОБА_4 .
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 05.05.2021 приблизно о 16 год. 00 хв. зустрівся із ОСОБА_7 поряд з адміністративним приміщенням Держспоживслужби в Тернопільській області на вул. Текстильній, 6, м. Тернопіль, на АЗС «Маркет». Під час розмови ОСОБА_4 повторно повідомив ОСОБА_7 , що зі свого боку він погодить усі документи, які є необхідними для легальної господарської діяльності, пов`язаної з випалюванням дерев`яного вугілля, та ОСОБА_7 може вже безперешкодно здійснювати господарську діяльність в період виготовлення дозволів, і з боку його відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби в Тернопільській області не буде жодних перешкод. А також що ОСОБА_4 не буде втручатись в господарську діяльність, не буде реагувати на звернення, які будуть надходити на адресу вказаного відділу.
		Після цього ОСОБА_4 зазначив, щоб ОСОБА_7 до кінця дня передав раніше зазначену суму грошей.
		В подальшому 05.05.2021 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в автомобілі ОСОБА_9 марки «Volkswagen Golf», який знаходився за адресою: вул. Липова в м. Тернополі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за безперешкодне здійснення господарської діяльності, пов`язаної з випалюванням дерев`яного вугілля, та позитивного погодження оцінки впливу на довкілля, що є підставою для видачі дозволу на викиди, який є необхідним для законного випалювання дерев`яного вугілля.
		Після одержання зазначеної неправомірної вигоди злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками правоохоронних органів. 
		Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 62021140030000028 від 28.04.2021 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
		05.05.2021 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
		06.05.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Також необхідністьзастосування допідозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходуу видітримання підвартою слідчийдоводить наявністюризиків,передбачених п.1,2,3,4ч.1ст.177КПК України,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; незаконновпливати насвідків уцьому кримінальномупровадженні;знищити,сховати абоспотворити будь-якідокументи,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк 2 місяці.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що обґрунтованість підозри, яка пред`явлена ОСОБА_4 , також підтверджується доказами, які на сьогоднішній день неможливо надати, оскільки на цьому етапі досудового розслідування вони ще не розтаємнені. Уточнив, що на даний час свідком у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_7 , а також в подальшому допитуватись в якості свідків будуть працівники Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Пояснив, що ОСОБА_4 відповідно до своєї посадової інструкції уповноважений на складання протоколів про адміністративне правопорушення, а тому зазначена діяльність є одним із видів правоохоронної діяльності. 
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання з підстав його необґрунтованості та недоведеності ризиків кримінального провадження. Зазначив, що ризик переховування є лише припущенням сторони обвинувачення, оскільки ОСОБА_4 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні нівелюється тим, що єдиним свідком є ОСОБА_7 , який вже допитаний та показання якого зафіксовані у протоколі допиту. Також звернув увагу, що мобільний телефон ОСОБА_4 був вилучений працівниками правоохоронних органів, разом з тим будь-яких доказів, що у ньому наявна переписка між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо вимагання неправомірної вигоди, до клопотання не додано. Вказав, що посилання сторони обвинувачення, що діяльність ОСОБА_4 є одним із видів правоохоронної діяльності, не відповідає дійсності, оскільки Держпродспоживслужба не є правоохоронним органом. Вважає, що прокурором не доведено, що інший більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт в нічну пору доби, не зможе запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні. 
		У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт в нічну пору доби. Додатково зазначив, що згідно з посадовою інструкцією до його обов`язків не входить погодження оцінки впливу на довкілля. Також вказав, що не міг обіцяти ОСОБА_7 не реагувати на звернення щодо господарської діяльності останнього, так як усі звернення при надходженні автоматично реєструються в електронній системі, а відтак в будь-якому разі мають бути розглянуті. Вважає, що обґрунтованість підозри не є доведеною, а свідчення ОСОБА_7 , зафіксовані у заяві та протоколах допиту, є суперечливими. Зазначив, що його дружина не працює, а тому він є єдиним годувальником в сім`ї.
		Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали, а також документи, надані у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
		Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. 
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
		Так, Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021140030000028 від 28.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		05.05.2021 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
		06.05.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 28.04.2021, в якій останній зазначив, що саме ОСОБА_4 вимагає у нього неправомірну вигоду; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 28.04.2021 та протокол його додаткового допиту від 05.05.2021, в яких зафіксовані показання останнього щодо вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_4 ; протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 05.05.2021; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2021, в якому зафіксовано, що під час затримання проведено особистий обшук ОСОБА_4 , в результаті проведення якого виявлено та вилучено кошти у сумі 1000 доларів США, серії та номера яких повністю співпадають із тими, що зазначені у протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 05.05.2021.
		Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
		Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час у межах досудового розслідування не вилучено всіх оригіналів документів, які мають доказове значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення. Відтак, перебуваючи не в умовах тримання під вартою, ОСОБА_4 з метою приховання важливих для кримінального провадження доказів своєї протиправної діяльності зможе безперешкодно знищити чи приховати вказані документи, а також внести в останні завідомо неправдиві відомості з метою перешкодити слідству довести його вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому, враховуючи широке коло знайомих підозрюваного та займану ним посаду, ймовірність цього впливу є досить високою, так як підозрюваний може здійснювати такий вплив як особисто, так і через третіх осіб.
		Також прокурором доведено, що підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , який відмовляється співпрацювати із органом досудового розслідування, а також враховуючи посаду, яку останній займає, слідчий суддя вважає достатньо вірогідним, що підозрюваний може затягувати хід досудового розслідування та судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, а також вчиняти дії, які будуть унеможливлювати проведення слідчих дій. Відтак зазначені обставини в сукупності свідчать про можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та доведеність такого ризику. 
		Разом зтим слідчийсуддя вважає,що ризиктого,що ОСОБА_4 може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята/абосуду неє доведенимпрокурором належнимита допустимимидоказами.Дійсно,відповідальність закримінальне правопорушення,передбачене ч.3ст.368КК України,визначена лишеу видіпозбавлення воліна строквід п`ятидо десятироків з конфіскацією майна, що може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду, а відтак і суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. 
		Однак такий ризик спростовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка не працює. Крім цього, слідчий суддя враховує особу підозрюваного та наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, зокрема, що останній офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та позитивно характеризується за місцем проживання і роботи. Відтак малоймовірним є що ОСОБА_4 залишить місце свого проживання та свою сім`ю, яка повністю перебуває на його утриманні, ризикуючи при цьому втратити також займану посаду. З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може переховуватись від слідства та/або суду не є доведеним у судовому засіданні, а тому не може покладатись в основу рішення про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу. 
		Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьомуКПКУкраїни не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_4 зможе з використанням засобів мобільного зв`язку та мережі Інтернет особисто чи через інших осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати цьому провадженню іншим чином. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. 
		З урахуванням викладеногослідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
		Також слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, зокрема, що останній одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, та позитивно характеризується за місцем проживання і роботи. Однак слідчий суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення, а тому доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
		При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. 
		За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
		Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , його сімейний та матеріальний стан, а також з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. 
		Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, так як останній офіційно працевлаштований, отримує постійний дохід та має у своїй власності транспортний засіб. Однак водночас даний розмір застави є суттєвим для майнового стану ОСОБА_4 та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
		Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
		Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021140030000028 від 28.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задовольнити повністю.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
		Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03.07.2021.
		Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу  застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні № 62021140030000028 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.05.2021.
		Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
		У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.
		У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 06.07.2021.
		Роз`яснити,щоу разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернена в дохід держави, зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й буде використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
		Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
		Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...