Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11888/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2021. Зареєстровано: 12.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		22.04.2021Справа №  910/11888/20
		Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи 
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3"
		до Державного підприємства "Гарантований покупець"
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Укренерго"
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		про стягнення 13 378 079,08 грн.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Бугайцов Є.В. (наказ № 23-к від 30.09.2020);
		від відповідача: Левченко Д.Ю. (дов. № 29-Д від 15.01.2019;
		від третьої особи-1: не з`явився;
		від третьої особи -2: не з`явився.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3" (надалі по тексту також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (надалі по тексту також - відповідач) про стягнення 12 513 515,89 грн., з яких 11 208 729,40 грн. основного боргу, 415 775,54 грн. пені та 889 010,93  грн. 7 % штрафу.
		Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості з оплати поставленої позивачем згідно Договору № 592/01 від 30.08.2019 електричної енергії у період з березня 2020 року по травень 2020 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/11888/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
		26.08.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/11888/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.10.2020.
		29.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.
		06.10.2020 підготовче засідання по справі відкладено на 05.11.2020.
		05.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Укренерго" та  Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		У судовому засіданні 05.11.2020 представник позивача надав відповідь на відзив та заперечив проти клопотання про залучення третіх осіб.
		05.11.2020 розгляд справи було відкладено на 10.12.2020.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 розгляд справи призначено на 22.12.2020.
		22.12.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 11 208 729,41 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію, 801 601,68  грн. пені, суму штрафів у розмірі 889 010,93 грн., 217 830,48 грн. 3 % річних та 260 906,58 грн. інфляційних втрат.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Укренерго", залучено до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та відкладено підготовче засідання на 21.01.2021.
		16.01.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення.
		19.01.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи - 1 надійшли письмові пояснення по справі.
		20.01.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи - 2 надійшли письмові пояснення по справі.
		Представники третіх осіб в судове засідання 21.01.2021 не з`явились.
		У судовому засіданні 21.01.2021 представник відповідача заявив клопотання про залучення третьої особи, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог та заперечив проти клопотання про залучення третьої особи, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України.
		Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення Кабінету Міністрів України у якості третьої, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з огляду на необґрунтованість та безпідставність доводів заявника.
		Подана позивачем заява про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.
		Під час підготовчого засідання 21.01.2021 судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2021
		25.02.2021 засідання по справі відкладено на 25.03.2021.
		25.03.2021 засідання по справі відкладено на 22.04.2021.
		У судовому засіданні 22.04.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. 
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		30.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3" як виробником за "зеленим" тарифом та Державним підприємством "Гарантований покупець", як гарантованим покупцем, було укладено Договір № 592/01 (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого, виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.19 № 641 (надалі за текстом також - Порядок).
		За змістом пунктів 2.3. - 2.5. Договору, виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. 
		Виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі за текстом також - НКРЕКП), у національній валюті України. 
		Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
		Положеннями пунктів 3.1., 3.2. та 3.3. Договору встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, відповідно до глави 7 Порядку. 
		Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. 
		Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
		Відповідно до пункту 4.1. Договору, виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.
		У пункті 4.5. Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
		Згідно пункту 7.4. Договору сторони також погодили строк дії Договору та вказали, що якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року). 
		11.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладена Додаткова угода № 1185/01 до Договору № 592/01 від 30.08.2019, згідно умов якої, сторони дійшли згоди, щодо внесення змін до статті 8 Договору в частині зміни банківських реквізитів виробника за "зеленим" тарифом та гарантованого покупця. 
		22.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладена Додаткова угода №  1168/01/20 до Договору № 592/01 від 30.08.2019, згідно умов якої, сторони дійшли згоди викласти статті 1-7 Договору у новій редакції, відповідно до якої, положення статей Договору щодо предмету, строків та порядку проведення розрахунків за поставлену електричну енергію, а також відповідальності сторін за порушення порядку оплати є ідентичними попередній редакції Договору. 
		На виконання умов Договору, у лютому 2020 року позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію у загальному обсязі 403  196,000 кВт*год. на загальну суму 1  912  794,08 грн., про що 29.02.2020 між сторонами було складено та підписано Акт купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року.
		У березні 2020 року позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію у загальному обсязі 765 180,000 кВт*год. на загальну суму 3  630  075,13  грн., про що 31.03.2020 між сторонами було складено та підписано Акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року.
		У квітні 2020 року позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію у загальному обсязі 1  031 588,000 кВт*год. на загальну суму 5  265  555,26  грн., про що 30.04.2020 між сторонами було складено та підписано Акт купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року.
		У травні 2020 року позивачем було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію у загальному обсязі 876  216,000 кВт*год. на загальну суму 4  472  486,86  грн., про що 31.05.2020 між сторонами було складено та підписано Акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року.
		Позивач стверджує, що відповідач здійснив повну, проте не своєчасну оплату, лише за електричну енергію поставлену у лютому 2020 року у сумі 1  912  794,08 грн. з ПДВ. 
		За електричну енергію поставлену у березні 2020 року відповідач здійснив оплату частково, у розмірі 1  694  391,25 грн., з необхідних 3  630  075,13 грн., таким чином, заборгованість становить 1  935  683,88 грн. з ПДВ 
		За електричну енергію поставлену у квітні 2020 року відповідач здійснив оплату частково, у розмірі 248  051,93 грн., з необхідних 5 265 555,26 грн., таким чином, заборгованість становить 5  017 503,33 грн. з ПДВ.
		За електричну енергію поставлену у травні 2020 року відповідач здійснив оплату частково, у розмірі 216 944,66 грн., з необхідних 4  472  486,86 грн., таким чином, заборгованість становить 4 255 542,20 грн. з ПДВ.
		07.07.2020 позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою  здійснити повну оплату за поставлену електричну енергію згідно Договору у сумі 15  013  169,16 грн., відповіді на яку позивач не отримав.
		Спір у справі виник в результаті неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті придбаної у лютому-травні 2020 року на підставі Договору електроенергії, що призвело до виникнення у відповідача заявленої позивачем у позові заборгованості, у загальному розмірі 11  208  729,41 грн., у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача: 11 208 729,41 грн. основного боргу, 415  775,54 грн. пені та 889  010,93 грн. штрафу, що разом становить: 12  513  515,89 грн.
		У зв`язку з невиконанням відповідачем, на час розгляду справи судом, грошового зобов`язання з оплати за поставлену електричну енергію протягом березня-травня 2020 року, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача: 11 208 729,41 грн. основного боргу, 801  601,68 грн. пені, 889  010,93 грн. штрафу, 217  830 грн. 3 % річних та 260  906,58 грн. інфляційних втрат, що разом становить 13  378  079,09 грн.    
		Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.
		Згідно із статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
		У відповідності до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 
		Згідно із частиною 1 статті 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		Положеннями статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
		За змістом статей 627, 628, 630 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
		В межах дії Договору між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу виробленої позивачем електричної енергії за "зеленим" тарифом.
		Згідно частини 3 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом є обов`язковим до укладення між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Регулятором. 
		Відповідний типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії було затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.19 № 641. 
		Частиною 2 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що  гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
		Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
		За змістом частин 4 та 5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії",   гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.
		Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
		Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.
		Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
		У поданому до суду відзиві на позов відповідач стверджує, що його обов`язок з оплати 100% вартості відпущеної позивачем, як продавцем за "зеленим" тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця виникає лише з другого робочого дня, що слідує за днем затвердження розміру вартості послуги Регулятором (НКРЕКП). 
		Суд не погоджується з такою позицією, оскільки, згідно пункту 3.3. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1168/01/20 від 22.04.2020, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від  13.12.2019 № 2804.
		Відповідно до пункту 10.1. Порядку, купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019  № 641, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами (надалі за текстом також - Порядок) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
		До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
		Згідно з пунктом 10.4. Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
		Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги).
		Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за лютий 2020 року затверджена Регулятором Постановою НКРЕКП від 20.03.2020  № 715 із змінами згідно постанови НКРЕКП від 01.04.2020 № 752. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 20.03.2020.
		Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за березень 2020 року затверджена Регулятором Постановою НКРЕКП від 29.04.2020 № 902. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 30.04.2020.
		Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за квітень 2020 року затверджена Регулятором Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 27.05.2020.
		Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за травень 2020 року затверджена Регулятором Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1211. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 24.06.2020.
		Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Таким чином, в силу приписів статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 3.3 Договору, пункту 10.4 Порядку та положень статті 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача по розрахунку в обсязі 100% за придбану у позивача, у період з березня по квітень 2020 року, в рамках виконання Договору, електричну енергію повинно бути виконано протягом двох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг, а саме: за березень 2020 року - до 04.05.2020 включно; за квітень 2020 року - до 29.05.2020 включно; за травень 2020 - до 26.06.2020 включно.  
		Оплата за лютий 2020 року повинна була бути здійсненна відповідачем у відповідності до положень пункту 10.1. Порядку, а саме, за перші 10 днів лютого 2020 року - до 15 числа (включно), за 10 днів другої декади лютого 2020 року - до 25 числа (включно).
		Враховуючи терміни здійснення відповідачем фактичної оплати за поставлену у лютому 2020 року електричну енергію, вбачається прострочення її здійснення. 
		Враховуючи, що остаточний розрахунок мав здійснюватися відповідачем протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги (постанова НКРЕКП від 20.03.2020  № 715 із змінами згідно постанови НКРЕКП від 01.04.2020 № 752), нарахування на суму заборгованості припиняється у зв`язку із повною сплатою відповідачем вартості поставленої у лютому 2020 року електричної енергії.
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно із статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті придбаної електроенергії згідно Договору: за березень 2020 року становить 1 935 683,88 грн. з ПДВ (3 630 075,13 - 1 694 391,25 = 1 935 683,88); за квітень 2020 року становить 5 017 503,33 грн. з ПДВ (5 265 555,26 - 248 051,93 = 5 017 503,33); за травень 2020 року становить 4 255 542,20 грн. з ПДВ (4 472 486,86 - 216 944,66 = 4 255 542,20).
		Загальна сума основного боргу відповідача за поставлену протягом березня-травня 2020 року електроенергію становить 11  208  729,41 грн. з ПДВ, зобов`язання по сплаті якого, на момент звернення з цим позовом до суду, настало, однак доказів його виконання відповідачем не надано.
		Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву відносно ненадходження коштів від НЕК "Укренерго", які, по суті, зводяться до відсутності бюджетного фінансування, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України   встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.
		За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування, в тому числі через надходження коштів від НЕК "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.
		Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
		Суд також вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.
		Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.20., що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.
		Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.
		Таким чином, оскільки позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та НЕК "Укренерго", а також, оскільки відповідачем не надано доказів того, що він не міг виконати свої зобов`язання перед позивачем за рахунок інших коштів, суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплатити кошти за куплену електричну енергію у відповідності до умов Договору.
		Згідно з приписами статей 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. 
		Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Відповідно до частин 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Норма щодо стягнення пені, узгоджена сторонами Договору, а отже є обов`язковою до виконання.
		У статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Пунктом 4.6 Договору, в редакції  Додаткової угоди № 1168/01/20 від 22.04.2020 передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.12.2019 № 2804. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком від 13.12.2019 № 2804 суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком від 13.12.2019 № 2804 суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом. 
		Позивач просить стягнути з відповідача: 801 601,68 грн. пені, 889 010,93 грн. штрафу, 217 830 грн. 3 % річних та 260 906,58 грн. інфляційних втрат.
		Як встановлено судом, оплата відповідачем поставленої позивачем електроенергії за березень, квітень та травень 2020 року мала бути здійснена відповідачем у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги), тобто, за березень 2020 року - до 04.05.2020 включно; за квітень 2020 року - до 29.05.2020 включно; за травень 2020 - до 26.06.2020 включно, отже, відповідач є таким що прострочив.  
		Враховуючи, що постанова НКРЕКП № 715 Про затвердження розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні та лютому 2019 року, була прийнята 20.03.2020, а в наступному, до неї були внесені зміни згідно постанови  НКРЕКП від 01.04.2020 № 752, остаточна оплата за лютий 2020 року була внесена відповідачем своєчасно, і позивач не заявляє вимог про стягнення основного боргу за вказаний місяць, проте відповідач допустив прострочення оплати, яка мала відбутися до 15 числа лютого (включно), за 10 днів другої декади лютого 2020 року - до 25 числа лютого (включно).
		Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунок заявлених позивачем 801 601,68 грн. пені та 889 010,93 грн. штрафу, стягнення яких передбачено пунктом 4.6. Договору в редакції  Додаткової угоди № 1168/01/20 від 22.04.2020, за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним. 
		Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 
		Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання. 
		Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті електричної енергії, поставленої позивачем у період з лютого по травень 2020 року, то вимоги останнього про стягнення 217 830 грн. 3 % річних та 260 906,58 грн. інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та арифметично вірним.
		Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 
		Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. 
		Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій. 
		Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін. 
		При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.  
		Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.
		При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. 
		Враховуючи викладене, суд не вбачає об`єктивних підстав для зменшення розміру пені заявленої позивачем до стягнення з відповідача за порушення строків оплати поставленої електроенергії згідно Договору № 592/01 від 30.08.2019, в редакції  Додаткової угоди №1168/01/20 від 22.04.2020.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України. 
		За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача: 11 208 729,41 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію, 801 601,68 грн. пені, суму штрафів у розмірі 889 010,93 грн., 217 830,48 грн. 3 % річних та 260 906,58 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3" до Державного підприємства "Гарантований покупець" за участю  третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Укренерго", за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 13 378 079,08 грн. - задовольнити повністю.
		2.Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавань Солар 3" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 18, ідентифікаційний код 40813879) 11 208  729 (одинадцять мільйонів двісті вісім тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 41 коп. заборгованості за поставлену електричну енергію, 801  601 (вісімсот одну тисячу шістсот одну) гривню 68 коп. пені, 889  010 (вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч десять) гривень 93 коп. штрафу, 217  830 (двісті сімнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 48 коп. 3 % річних, 260  906 (двісті шістдесят тисяч дев`ятсот шість) гривень 58 коп. інфляційних втрат, 200  671 (двісті тисяч шістсот сімдесят одну) гривню 19 коп. судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повний текст складено та підписано 28.04.2021.
		 
		 
		Суддя                                                                                                         С. В. Стасюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...