Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/142/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2021. Зареєстровано: 13.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2021.
Дата набрання законної сили: 11.05.2021
Номер судового провадження: 850/1433/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		11 травня 2021 року           справа №200/142/20-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		  
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (повний текст складено 30 грудня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/142/20-а (суддя І інстанції - Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу,-
		                                                              У С Т А Н О В И В:
		 
		08 січня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив суд:          визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №3316 від 10 грудня 2019 року у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №531 о/с від 12 грудня 2019 року про звільнення зі служби в поліції; поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції у посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Краматорського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області; стягнути грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач обіймав посаду слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я відділу слідчого відділу Краматорського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області. 17 листопада 2019 року позивачу було повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Наказом від 10 грудня 2019 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, а наказом №531 о/с від 12 грудня   2019 року звільнено зі служби.
		Позивач вважає вищезазначені накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що при призначенні та проведення службового розслідування були допущені суттєві порушення вимоги законодавства. Позивач не був ознайомлений з наказом про призначення службової перевірки, не викликався для дачі пояснень, при проведенні службового розслідування дисциплінарна комісія перевищила свої повноваження, фактично службове розслідування не проводилось, а ґрунтувалося лише на факті повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу, з матеріалами службового розслідування не був ознайомлений. Висновки службового розслідування та наказ про звільнення ґрунтуються на невірному застосуванні норм законодавства, оскільки факт повідомлення про підозру про скоєння кримінального правопорушення не є дисциплінарним проступком та не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 200/142/20-а позов задоволено, внаслідок чого  визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10 грудня 2019 року №3316 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області та заходи реагування" у частині притягнення   ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 12 грудня 2019 року №531 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Краматорського відділу поліції. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Краматорського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з 13 грудня 2019 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1  грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу в сумі 165119 (сто шістдесят п`ять тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 93 копійки. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та присудження виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
		Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що виявлені порушення при вирішенні процедурних питань щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності мають формальний та незначний характер та не спростовує сам факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
		Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.  
		Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла  висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 22 листопада 2011 року, РНОКПП НОМЕР_2  (том 1, а.с. 25-27).
		ОСОБА_1 проходив службу в Краматорському ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області на посаді слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи.
		ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 25 березня 2019 року, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій (том 1, а.с. 37). 
		19 листопада 2019 року наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області №3063 "Про призначення службового розслідування" у зв`язку з надходженням інформації про відкриття Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Краматорську кримінального провадження від 13 листопада 2019 року № 62019050000001788 за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України відносно окремих працівників поліції Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області та проведення обшуків, призначено службове розслідування за фактами, викладеними у вищевказаному документі (том 1, а.с. 96).
		26 листопада 2019 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області затверджений "Висновок службового розслідування за фактом відкриття Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Краматорську, кримінального провадження за №62019050000001788 від 13.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України" (далі - Висновок). Висновком встановлено, що ОСОБА_1 проводив досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019050390003814. 13 листопада 2019 року на підставі ухвали суду працівниками поліції, в тому числі ОСОБА_1 було проведено обшук за місцем мешкання громадянина ОСОБА_2 . Під час обшуку працівниками поліції було вилучено паперовий згорток, в якому находилась речовина рослинного походження схожа на наркотичних засіб - канабіс, а також фрагмент ПЕТ пляшки зі специфічним запахом коноплі. У подальшому ОСОБА_1 та інший працівник поліції висунули вимогу ОСОБА_2  до передачі останнім неправомірної вигоди у розмірі 50  000 гривень за уникнення від кримінальної відповідальності. 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримав першу частину грошових коштів у розмірі 25  000 грн. 16 листопада 2019 року ОСОБА_1 з метою отримання другої частини неправомірної вигоди наказав ОСОБА_2 здійснити перерахування коштів у суму 20  000 гривень двома транзакціями на банківську картку. 16 листопада 2019 року слідчими ТУ ДБР біло затримано ОСОБА_1 та проведено обшук, під час обшуку нічого вилучено не було. 18 листопада 2019 року ухвалою Краматорського міського суду обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Бахмутський слідчий ізолятор" на строк 60 діб, однак  20 листопада 2019 року було звільнено з під варти у зв`язку з внесенням застави.
		Відповідно до Висновку дисциплінарна комісія вважала би, що службове розслідування за фактом відкриття Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Краматорську кримінального провадження № 62019050000001788 від  13 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 3 статті 368 КК України закінченим, а відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування - такими, що підтвердились частково; за порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог пунктів 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про національну поліцію", пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 7 пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26 січня 2016 року № 50 та скоєння дисциплінарного проступку, а саме - вчинення дій, що підривають авторитет поліції, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти здоров`я особи, СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125578) звільнити зі служби в поліції по виходу з лікарняного (том 2, а.с. 190-264).
		10 грудня 2019 року Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області №3316 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області та заходи реагування" за порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог пунктів 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про національну поліцію", пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", підпункту 7 пункту 7 розділу ІІІ "Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 26 січня  2016 року № 50 та скоєння дисциплінарного проступку, а саме - вчинення дій, що підривають авторитет поліції, слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти здоров`я особи, СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125578) звільнено зі служби в поліції (том 1, а.с. 105-106).
		12 грудня 2019 року Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області №531 о/с "По особовому складу" відповідно до розділу VІІ Закону України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення від служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (том 1, а.с.115).
		Із вищезазначеним наказом позивач був ознайомлений 13 грудня 2019 року, що підтверджується розпискою (том 1, а.с.104).
		При прийнятті рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
		Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону).
		За змістом частини 1 статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 64 Закону №580-VIII вступаючи на службу в поліції особа складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
		За вимогами частини  1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
		Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
		Таким чином, порушення поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 18 Закону №580-VIII та статтею 1 Дисциплінарного статуту.
		Отже, поведінка поліцейського повинна відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
		Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
		Визначення дисциплінарного проступку наведене у статті 12 Дисциплінарного статуту та означає протиправну винну дію чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
		Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
		Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
		Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893). Наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.
		Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
		За змістом пункту 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
		У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку № 893).
		Зазначені положення узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
		Таким чином, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
		Крім того, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення із органів внутрішніх справ, не пов`язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.
		При цьому, вчинення працівником органів внутрішніх справ діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема, дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
		Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення з органів внутрішніх справ. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати з підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
		При цьому, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.
		Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судом насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.
		Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
		Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987   року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		Таким чином, відсутність обвинувального вироку в кримінальній справі відносно позивача не впливає на наявність чи відсутність у його діянні складу дисциплінарного проступку.
		Згідно з вимогами Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є вчинення дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Матеріалами справи встановлено, що службове розслідування було розпочато за фактом відкриття Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Краматорську, кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, відносно окремих працівників Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області.
		Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що службовим розслідуванням установлений факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог пунктів 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України "Про національну поліцію", пунктів 1, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 7 пункт 7 розділу ІІІ "Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 року № 50, пунктів 2, 13 розділу IV "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930  та скоєння дисциплінарного проступку, а саме вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
		Позивач заперечує факт порушення ним службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку, та наголошує на процедурні порушення, допущені під час службового розслідування.
		Суд не приймає до уваги аргументи відповідача та погоджується з доводами позивача з наступних підстав.
		В судовому засіданні судом оглянуті "Матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_3 (том 2; а.с. 190-264).
		В цих матеріалах наявні пояснення ОСОБА_1 від 22 листопада 2019 року де він посилаючись на статтю 63 Конституції України відмовився від надання пояснень, а також  пам`ятка відповідно до якої позивача ознайомлено з наказом "Про призначення службового розслідування" та ознайомлено з пам`яткою, що підтверджено підписом ОСОБА_1 (том 2; а.с. 228-229). В зазначених документах не вказані номер та дата наказу "Про призначення службового розслідування" та відсутній підпис особи, яка отримала ці пояснення.
		Матеріали службового розслідування містять не засвідчені у встановленому порядку копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.11.2019, повідомлення про підозру від 17.11.2019, ухвали про застосування запобіжного заходу від 18.11.2019 (том 2; а.с. 214-224). При цьому відсутні будь-які супровідні документи (запити, листи, дозволи на використання, а представник відповідача не надав пояснень як ці процесуальні документи потрапили до матеріалів службового розслідування.
		Під час службового розслідування були відібрані пояснення від ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (том 2; а.с. 232-242). Ці пояснення не містять інформації про будь-який склад дисциплінарного проступку з боку позивача, а лише свідчать про обізнаність вказаних осіб про обставини щодо досудового розслідування відносно ОСОБА_1 .
		Характеристика на ОСОБА_1 позитивна (том 2; а.с. 230).
		З висновку службового розслідування вбачається, що дисциплінарна комісія фактично відтворила виклад обставин кримінального правопорушення, які у своїй сукупності надали органам досудового розслідування підстави допускати, що позивач вчинив кримінальне правопорушення та надав йому правову кваліфікацію. Однак, конкретних фактів порушення позивачем службової дисципліни у висновку службового розслідування відсутні. 
		Відсутній підпис одного з членів комісії ОСОБА_9 , що є грубим порушенням вимог п. 7 Порядку №893, згідно яких висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії (том 2; а.с. 257).
		Таким чином, судом встановлені численні порушення, допущені відповідачем при вирішенні процедурних питань щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 30.09.2020 по даній справі, відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області №3316 від 10 грудня 2019 року у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області №531 о/с від 12 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
		Позовні вимоги про поновлення позивача на службі в поліції у посаді слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Краматорського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про скасування наказів.
		Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача  грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, слід зазначити наступне.
		Відповідно до "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
		Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
		Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.)
		Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
		Позивача звільнено з посади  12 грудня 2019 року, отже останній підлягає поновленню на посаді з 13 грудня 2019 року. 
		Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 19 листопада 2020 року № 1075 позивачу у жовтні 2019 року нараховано грошове забезпечення у розмірі 16265,22 гривень, в листопаді 2019 року - 11361,97 гривень (том 2;  а.с. 187).
		З урахуванням святкових та вихідних днів у жовтні 2019 року -  22 робочі дні,  листопаді 2019 року  - 21 робочий день.
		Середньоденний заробіток позивача становить 642,49 гривень (16265,22 +11361,97)= 27627,19 грн./43 робочі дні. Кількість робочих днів вимушеного прогулу за період з 13 грудня 2019 року по 22 грудня 2020 року складає 257 днів відповідно: у грудні 2019 року - 12 днів, січні 2020 року - 21, лютий - 20, березень - 21, квітень - 21, травень - 19, червень - 20, липень - 23, серпень - 20, вересень - 22, жовтень - 21, листопад - 19, грудень - 16.
		Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення за весь час (257 робочих дня) вимушеного прогулу у сумі 165119,93  гривень. 
		Згідно  пункту 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Отже, рішення в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів) підлягає негайному виконанню.
		Колегія суддів вважає помилковим посилання представника відповідача на правові позиції Верховного Суду  викладені у справах від 07.02.2018  № 805/4654/15-а, від 12 вересня 2019  №420/5153/18, оскільки фактичними обставинами у вищезазначених постановах не є тотожними фактичним обставинам  встановленим у цій справі.
		Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
		Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                                    ПОСТАНОВИВ  :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 200/142/20-а - залишити без задоволення.              
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 200/142/20-а - залишити без змін.                     
		Повне судове рішення складено 11 травня 2021 року.     
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.           
		 
		Головуючий суддя                                                                                А.А. Блохін
		 
		Судді                                                                                                    Т.Г. Гаврищук
		 
		                                                                                                              І.В.Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...