Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2з-66/2008 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 12.05.2021. Зареєстровано: 13.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2021.
Дата набрання законної сили: 12.05.2021
Номер судового провадження: 22-ц/814/1219/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 2з-66/2008  Номер провадження 22-ц/814/1219/21Головуючий у 1-й інстанції Вінтоняк  Н.Д.  Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 травня 2021 року м. Полтава
		 
		 
		 
		 
		Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого - судді - доповідача   Дорош А.І.
		Суддів:    Лобова О.А., Триголова В.М.
		при секретарі Коротун І.В. 
		 
		переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Нестеренко Світлани Володимирівни
		 
		на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 березня 2021 року, постановлену суддею Вінтоняк Н.Д, повний текст ухвали складено  - 16 березня 2021 року,
		 
		у справі за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову 
		 
		у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У березні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
		 
		Заяву мотивував тим, що у провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебувала цивільна справа за позовомОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.04.2008 року у цій справі накладено арешт на будь-яке майно, яке належить відповідачу ОСОБА_3 , в межах ціни позову 11 037,34 грн. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.04.2008 року у справі затверджено мирову угоду, відповідно до якої постановлено сплатити ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 5 037,34 грн., ОСОБА_4  та ОСОБА_1  - моральну шкоду у розмірі 1000 грн. кожному, судові витрати у розмірі 114 грн. на користь ОСОБА_4 , 98,16 грн. - на користь ОСОБА_1 , витрати на проведення експертизи у сумі 200 грн. на користь ОСОБА_4 , провадження у справі закрито. Посилаючись на те, що виконавче провадження завершене, заявник ОСОБА_3  просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 01.04.2008 року, а саме скасувати арешт, накладений на земельну ділянку, кадастровий номер 5321680400:00:001:2238, земельну ділянку, кадастровий номер 5310436100:06:002:0242.
		 
		Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 березня 2021 року заява ОСОБА_3  про скасування заходів забезпечення позову  - задоволена частково.
		Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.04.2008 року у справі № 2-2174/2008, у вигляді арешту на будь-яке майно, що належить ОСОБА_3 , в межах ціни позову -11 037,34 грн. (підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 511464, 16.04.2008, ДВС Автозаводського району).
		 
		Ухвала суду мотивована тим, що встановивши, що провадження у справі закрито у зв`язку із затвердженням мирової угоди, відсутні відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчих листів, виданих на підставі ухвали суду від 25.04.2008 року, тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для частково скасування заходів забезпечення позову, а саме в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду від 01.04.2018 року.
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Нестеренко С.В. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як необґрунтовану, постановлену судом з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 .
		Апеляційна скарга мотивована тим, щона неодноразові звернення до державного виконавця щодо стану виконання боржником рішення суду стягувачі отримували відповіді, що боржник перебуває в розшуку, не працює, тому ніяких стягнень немає,  зазначає, що після закриття виконавчих проваджень за п.7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» листи більше не надходили до виконавчої служби, оскільки стягувачі їх взагалі не отримували, як і не отримували жодної постанови від виконавчої служби, судом першої інстанції порушені процесуальні права в частині не залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи дружини померлого позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , суд першої інстанції проігнорував та не зазначив в ухвалі суду інформацію про те, що на примусовому виконанні також перебував виконавчий лист про стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 1016 грн., зазначає, що у добровільному порядку боржник не виконав судове рішення, тому зняття арешту є неможливим. 
		 
		Відзиві на апеляційну скаргу не надходив. 
		 
		Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		 
		Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		 
		Згідно встановлених судом першої інстанції обставин справи, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.04.2008 року накладено арешт на будь-яке майно, яке належить відповідачу ОСОБА_3 , в межах ціни позову 11 037,34 грн. (а.с. 46).
		 
		На виконання вказаної ухвали суду державним виконавцем 16.04.2008 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 90,94).
		 
		Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.04.2008 року у справі затверджено мирову угоду, відповідно до якої постановлено сплатити ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 5 037,34 грн., ОСОБА_4  та ОСОБА_1  - моральну шкоду у розмірі 1000 грн. кожному, судові витрати у розмірі 114 грн. на користь ОСОБА_4 , 98,16 грн. - на користь ОСОБА_1 , витрати на проведення експертизи у сумі 200 грн. на користь ОСОБА_4 , провадження у справі закрито. (а.с. 78).
		 
		З інформації, наданої Автозаводським ВДВС від 04.03.2021/23729, вбачається, що на виконанні Автозаводського ВДВС перебувало виконавче провадження №7721360 з примусового виконання виконавчого листа №2-2174, виданого 20.05.2008 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 6 335,34 грн. 08.06.2011 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не виявлено майна боржника протягом року з дня оголошення у розшук. Повторно виконавчий документ на виконання не пред`являвся. На даний час матеріали виконавчого провадження знищено. Також повідомлено, що виконавчий лист №2-2174 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на виконанні ВДВС не перебував (а.с. 137).
		 
		Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 110).
		 
		Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2020 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 (а.с. 111).
		 
		Інформація про заміну ОСОБА_4 правонаступником ОСОБА_2   відсутня. 
		 
		З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.04.2008 року, державним виконавцем було накладено арешт на все нерухомого майно , яке належить ОСОБА_3 . Інформація щодо того, на яке конкретно майно заявника було накладено арешт, суду не надана.
		 
		Доводи адвоката Нестеренко С.В. про те, що судове рішення, відповідно до якого стягнуто грошові кошти на користь позивачів, до цього часу не виконане, а відтак відсутні підстави для скасування арешту, оскільки заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення, у разі перебування судового рішення на примусовому виконанні, то суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження закінчено, повторно стягувачі з заявою про відкриття виконавчого провадження до ВДВС не зверталися.
		 
		Крім цього, станом на день розгляду заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення стосовно останнього більше 10 років діють обмежувальні заходи щодо можливості розпоряджатись своєю власністю, наслідком чого може стати дисбаланс в захисті прав та інтересів учасників справи в розумінні дотримання положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на мирне володіння своїм майном, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		 
		Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		 
		По справі вбачається, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.04.2008 року накладено арешт на будь-яке майно, яке належить відповідачу ОСОБА_3 , в межах ціни позову 11 037,34 грн. (а.с. 46).
		 
		            Згідно ч. 1,3 ст. 152 ЦПК України у редакції, яка була чинна на час постановлення ухвали суду,суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 
		 
		Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. 
		 
		Згідно ч. 5 ст. 176 ЦПК України, закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.
		 
		По справі вбачається, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.04.2008 року у справі затверджено мирову угоду, відповідно до якої постановлено сплатити ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 5 037,34 грн., ОСОБА_4  та ОСОБА_1  - моральну шкоду у розмірі 1000 грн. кожному, судові витрати у розмірі 114 грн. на користь ОСОБА_4 , 98,16 грн. - на користь ОСОБА_1 , витрати на проведення експертизи у сумі 200 грн. на користь ОСОБА_4 , провадження у справі закрито. (а.с. 78).
		 
		Також з матеріалів справи вбачається, що 20.05.2008 р. позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подали заяви про виконання ухвали суду від 25.04.2008 р. та про направлення виконавчих листів на виконання (а.с. 79,80).
		 
		Згідно супровідних листів №2-2174/2008р. від 20.05.2008 р. на адресу начальника ДВС в Автозаводському районі були направлені виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми - для виконання та на користь ОСОБА_1 суми - для виконання (а.с. 81,82).
		 
		Згідно інформації Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці від 04.03.2021/23729 на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №7721360 з примусового виконання виконавчого листа №2-2174, виданого 20.05.2008 р. Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 6 335,34 грн. 08.05.2011 р. державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 7 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» (у старій редакції), майно боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, повторно виконавчий документ на виконання не пред`являвся. Виконавчий лист №2-2174, виданий Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 станом на 03.03.2021 згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження не перебуває та не перебував (а.с. 137).
		 
		Проте, до апеляційної скарги додана ксерокопія інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 09.03.2021 р., з якої вбачається, що 02.06.2008 р. до державного виконавця надходив виконавчий лист №2-2174, виданий Автозаводським районним судом м. Кременчук, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1016 грн. та 03.06.2008 р. виконавчий лист повернутий стягувачу на підставі п.7 ч. 1 ст. 47 (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку) (а.с. 160).
		 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у своєму клопотання про скасування забезпечення позову ОСОБА_3 вказує на те, що 14.08.2008 р. виконавче провадження №8110712 з примусового виконання ухвали суду від 01.04.2008 р. про накладення арешту на майно ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_4 та 14.08.2008 р. виконавче провадження було завершене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 «Про виконавче провадження» (у редакції Закону, яка діяла на час прийняття рішення) у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення. Внаслідок закінчення трирічного строку зберігання завершених виконавчих проваджень, передбаченого п.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом МЮ України від 25.12.2008 р. №2274/5, зазначене виконавче провадження знищене.
		 
		Однак, ОСОБА_3 не вказує на виконавчі провадження, які були відкриті державним виконавцем за виконавчими листами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
		 
		Згідно п.1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 р.) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років. 
		 
		       Згідно ч. 1,2,7 ст. 11-1 вказаного Закону сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати 
		проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом. Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
		Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій. 
		 
		05.01.2017 р. втратив чинність Закон України «Про виконавче провадження» у редакції від 1999 р.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, з моменту пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання стягувачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не цікавилися ходом виконавчих проваджень, належним чином не здійснювали свої права стягувачів у виконавчих провадженнях, вони не оскаржували дії чи бездіяльність державного виконавця, не отримували дублікати виконавчого документа, не ставили питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання тощо.
		 
		Виконання судового рішення є завершальною стадіє цивільного судочинства. Як зазначено в частині першій статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (зокрема у справі «Пономарьов проти України») «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження», що також стосується і стадії виконання судового рішення.
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що на неодноразові звернення до державного виконавця щодо стану виконання боржником рішення суду стягувачі отримували відповіді, що боржник перебуває в розшуку, не працює, тому ніяких стягнень немає, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки стягувачі не надали належних та допустимих доказів таких звернень (листи, скарги тощо), тому ці доводи не грунтуються на доказах, а апеляційний суд позбавлений можливості перевірити ці обставини.
		 
		Доводи апеляційної скарги  про те, що після закриття виконавчих проваджень за п.7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» листи більше не надходили до виконавчої служби, оскільки стягувачі їх взагалі не отримували, як і не отримували жодної постанови від виконавчої служби, то ці доводи також не заслуговують на увагу, оскільки вбачається, що стягувачі визнають той факт, що вони більше не пред`являли виконавчі листи до виконання, також вбачається неналежне здійснення ними прав як стягувачами.
		 
		Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено процесуальні права в частині незалучення до участі у справі в якості заінтересованої особи дружини померлого позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , оскільки 23.02.2021 р. до суду першої інстанції надійшла заява представника Нестеренко С.В. про залучення до участі у справі заінтересованих осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку ст. 53 ЦПК України, яка визначає статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (а.с. 109). Представник вказаних осіб посилається на те, що вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , на підтвердження цього надали копію свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 111). Заяв про визнання їх правонаступниками вказані особи не подавали. Участь кожного учасника цивільного процесу на будь-якій його стадії регламентована нормами ЦПК України. Оскільки предметом даного спору є скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом у справі позовного провадження, та обставини щодо виконання судового рішення, то на цій стадії процесу не передбачено нормами ЦПК України притягнення «заінтересованих осіб», поняття «заінтересована особа» міститься у справах окремого провадження.
		 
		Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував та не зазначив в ухвалі суду інформацію про те, що на примусовому виконанні також перебував виконавчий лист про стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 1016 грн., оскільки зазначене не впливає на законність та обгрунтованість судового рішення, стягувач ОСОБА_1 не надала доказів того, що належним чином здійснювала свої права стягувача та вживала заходів у разі порушення цих прав.
		 
		Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що у добровільному порядку боржник не виконав судове рішення, тому зняття арешту є неможливим, оскільки стягувачі пред`явили виконавчі листи до примусового виконання, вбачається те, що вони не цікавилися ходом виконавчих проваджень, не вживали заходів по отриманню їх дублікатів у випадку втрати виконавчих листів, т.я. вказують, що не отримували їх після повернення виконавчою службою у 2011 році. 
		 
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції -  без змін.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України,  Полтавський апеляційний суд  у складі колегії суддів  судової палати з розгляду  цивільних справах, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Нестеренко Світлани Володимирівни - залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу  Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 березня 2021 року - залишити без змін.
		 
		 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено 12 травня 2021 року. 
		 
		 
		СУДДІ:                А. І. Дорош         О. А. Лобов                 В. М. Триголов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...