Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/5744/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2021. Зареєстровано: 13.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2021.
Дата набрання законної сили: 27.04.2021
Номер судового провадження: 11-кп/991/6/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52016000000000407

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 758/5744/17
		Провадження №11-кп/991/6/21
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 квітня 2021 року                                     місто Київ
		 
		Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
		головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		учасники судовогопровадження: прокурор ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_7 , його захисники  адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_10 , його захисники  адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		розглянула в судовому засіданні апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників  адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 на вирок Вищого антикорупційного суду від 24.07.2020 у кримінальному провадженні №52016000000000407 від 01.11.2016 стосовно:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		та
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною2 статті369-2 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Історія провадження
		1.25.09.2019 до Вищого антикорупційного суду з Подільського районного суду містаКиєва надійшов обвинувальний акт від 24.04.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР) за №52016000000000407, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .
		2.24.07.2020 суд ухвалив обвинувальний вирок.
		3.20-25.08.2020 на цей вирок прокурор ОСОБА_6 , підсудний ОСОБА_7 , його захисники  адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , захисник підсудного ОСОБА_10  адвокат ОСОБА_11 подали апеляційні скарги.
		Короткий зміст вироку та висновки суду першої інстанції
		4.Вироком Вищого антикорупційного суду від 24.07.2020:
		(1) ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною2 статті369-2 КК, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на два роки; зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_7 строк тримання його під вартою з 27.12.2016 по 12.01.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
		(2) ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною2 статті369-2 КК, та призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на два роки;
		(3)вирішено питання щодо речових доказів.
		5.Суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 та ОСОБА_10 винуватими в тому, що вони у співучасті між собою та іншими невстановленими особами з числа працівників прокуратури Київської області одержали від ОСОБА_14 неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення прокурором у кримінальному провадженні №42016110000000448 від 06.09.2016 щодо зміни ОСОБА_14 обвинувачення з частини4 статті190 КК на статтю369-2 КК.
		6.Суд першої інстанції: (1)дійшов висновку, що злочин було вчинено у формі співвиконавства (проста співучасть); (2)визнав недопустимим доказом протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі  НСРД)  аудіоконтроль особи від 06.02.2017 відносно ОСОБА_10 та не врахував фактичні дані, відображені у ньому, при ухваленні вироку; (3)не знайшов підтвердження обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_10 та зазначена в обвинувальному акті,  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Вимоги та доводи апеляційних скарг захисту
		7.В апеляційних скаргах сторони захисту висловлене прохання скасувати вирок суду від 24.07.2020. Підсудний ОСОБА_7 також ставить питання про ухвалення нового вироку, не зазначаючи яким має бути його зміст чи резолютивна частина. Захисник ОСОБА_11 просить постановити виправдувальний вирок відносно ОСОБА_10 , інші захисники просять закрити кримінальне провадження.
		8.Захист посилається на істотне порушеннясудом першоїінстанції вимогкримінального процесуальногозакону;невідповідність висновківсуду,викладених усудовому рішенні,фактичним обставинамкримінального провадження;неповноту судовогорозгляду;  неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		9.Узагальнені доводи сторони захисту стосуються: (1)провокації злочину; (2)недопустимості доказів; (3)неповноти судового розгляду; (4)істотного порушення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК); (5) невідповідності покарання, призначеного ОСОБА_10 , ступеню тяжкості інкримінованого правопорушення.
		10.Захист зазначив, що ОСОБА_14 та правоохоронці вчинили стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_7 провокацію. Зазначене підтверджується наступним: (1)висновок суду про те, що злочин вже був в процесі вчинення (до контролю з боку НАБУ) ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_14 та його дочки ОСОБА_15 , які захист вважає недостовірними (зокрема, роздруківки телефонних з`єднань свідчать про відсутність таких з`єднань ОСОБА_10 з ОСОБА_15 , що суперечить наданим нею показанням); (2)надмірна ініціативність ОСОБА_14 в період, коли він вже перебував під контролем НАБУ, зокрема з 25 з`єднань по телефону з ОСОБА_10 . 17 ОСОБА_14 ініціював сам, часто просив ОСОБА_10 переговорити з «керівництвом», «вирішити питання в цілому», запевняв його в намірі передати гроші, постійно телефонував ОСОБА_7 , просив про зустріч, провокував розмовами про неправомірну вигоду тощо; (3) ОСОБА_10 на однійіз зустрічей(13.11.2016)відмовляв ОСОБА_14 домовлятися зпрацівниками прокуратури,оскільки цедуже дорого,не маєжодних гарантій,радив непоспішати,забути всещо булоі працюватиз адвокатом«по-нормальному»; (4)правоохоронці, надаючи вказівки ОСОБА_14 , не пасивно спостерігали, а активно сприяли, створювали умови для фіксації доказів; (5)негативна репутація ОСОБА_14  (притягнення його до кримінальної відповідальності в минулому та під час досліджуваних подій), а також наявність мотиву  бажання уникнути відповідальності у кримінальній справі, де він є обвинуваченим; (6)тягар обґрунтування відсутності провокації має покладатись на обвинувачення.
		11.Докази (групи доказів), на визнанні яких недопустимими наполягає захист, та доводи з цього приводу:
		(1)протоколи огляду та вручення коштів від 26.12.2016 сторона захисту просить визнати недопустимими, оскільки між ними є суперечності, крім того є сумніви в достовірності другого (за часом) протоколу, оскільки поняті не були присутні при описі купюр, не перевіряли в повному обсязі номери усіх купюр, місце складання протоколу не відповідає дійсності, недостовірна інформація щодо участі детектива ОСОБА_16 при його складанні, не зазначено номер кримінального провадження; перелік купюр за першим та другим протоколами співпадає лише частково (враховуючи, що обидва протоколи складались в один день, не вбачається доцільності чи потреби проводити часткову заміну купюр, що стали предметом неправомірної вигоди); додатками до першого за часом складання протоколу в частині тих купюр, що є спільними за номерами та серіями, є засвідчені копії (ймовірно з оригінальних додатків до другого за часом протоколу); походження (належність) коштів в протоколі не відображено; існують суперечності між показаннями ОСОБА_14  щодо другого (складеного о 14:35-14:45) протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.12.2016 з даними самого протоколу та показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 (поняті); фізична і технічна неможливість провести зазначені у другому протоколі дії в той короткий проміжок часу (14:35-14:45), що в ньому зазначений; поняті, що брали участь при складанні обох протоколів, є військовими курсантами КНУ іменіТараса Шевченка та поступили в розпорядження детективів НАБУ за наказом командира, а отже не були незаінтересованими особами і повинні розглядатися як працівники правоохоронних органів; крім того стороні захисту не відкривались матеріали за результатами проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину після складання протоколу вручення коштів 26.12.2016 о 8:00, хоча за КПК такі дії мали відбуватись;
		(2)довідка, надана прокурором за підписом детектива про те, що кошти мають отримуватися в касі, не є належним доказом походження коштів, крім того, оскільки НАБУ не є банківською установою, воно не може зберігати в касі валютні кошти відповідно до чинного законодавства. Відповідно до правової позиції Верховного Суду суд повинен установлювати походження коштів, які використовувалися для проведення НСРД (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі  ККС ВС) від 24.01.2019 у справі №369/10396/13-к);
		(3)протокол обшуку пункту обміну валют ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп» від 28.12.2016 має бути визнаний недопустимим доказом, оскільки цей обшук проводився як невідкладний (без зазначення про це в протоколі) без відповідних підстав (не мало місце врятування майна, людей, переслідування підозрюваного). Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (поняті при цьому обшуку) показали, що не оглядали видані купюри, особа, яка їх видала, не пояснювала звідки кошти, в приміщенні знаходились тільки два детектива, оскільки не було достатньо місця.
		(4)протоколи проведення НСРД є недопустимими через таке: 1)враховуючи зміну кваліфікації з частини4 статті368 КК на статтю369-2 КК, НСРД проводились у різних за природою провадженнях, давались у провадженнях щодо тяжких злочинів, а використовуються в провадженнях щодо нетяжких злочинів, у той же час щодо них не виконано вимог частини1 статті257 КПК, трактування позиції Верховного Суду з цього приводу, викладене у вироку, захисник вважає неправильним; 2)у протоколах за результатами НСРД всупереч вимогам закону (частина3 статті107, частина1 статті252, частина2 статті266 КПК) відсутні характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувалися, умови та порядок їх використання, посилання на оригінальні примірники носіїв інформації, порядок виготовлення копій; 3)не проведено фоноскопічну експертизу записів для встановлення автентичності голосів (ідентифікації учасників розмов).
		12.Вказані у підпунктах 1-3 пункту 11 цієї ухвали доводи у сукупності, на думку сторони захисту, можуть свідчити про можливі маніпуляції органу досудового розслідування з номерами купюр, що оглядались перед врученням їх ОСОБА_14  та номерами купюр, виявлених під час обшуку пункту обміну валют (видані ОСОБА_21 купюри при обшуку пункту обміну валют за серіями та номерами співпадають з частиною купюр, оглянутих у «другому» протоколі, і вони відсутні в «першому» протоколі огляду та вручення грошових коштів). За версією адвоката ОСОБА_11 детектив перед чи під час проведення обшуку мав реальну можливість «підкинути» в подальшому вилучені кошти та змусити ОСОБА_21 зазначити у протоколі про їх добровільну видачу. Крім того, при апеляційному розгляді апеляційної скарги щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 12.01.2017 прокурор визнав, що вилучені при обшуку пункту обміну валют купюри не співпадають за номерами та серіями із тими, що вручались ОСОБА_14  через те, що в протоколі обшуку детективом були допущені описки.
		13.Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на думку сторони захисту, полягає в такому: (1)не доведено факт передачі коштів у сумі 50000доларів США (предмет неправомірної вигоди не виявлено; щодо 1500 доларів США, виявлених при обшуку пункту обміну валют, є обґрунтовані сумніви; немає довідки фінансової установи, що надала ці кошти для проведення слідчої дії; у кримінальному провадженні не встановлено факту спричинення матеріальної шкоди злочином, цивільний позов не заявлено; інші докази є непрямими, по суті припущенням); (2)цитовані уривки з протоколів НСРД у певних пунктах вироку (підпункти 5.23, 5.24, 5.26, 5.28, 5.31) не в повному обсязі відповідають результатам дослідження їх у суді; (3)судом у вироку викривлено показання майже усіх свідків в бік обвинувачення; (4)невідповідність висновку суду про відсутність попередньої змови ОСОБА_10 і ОСОБА_7 з працівниками прокуратури (просте співвиконавство) із іншими висновками у вироку про наявність такої змови; (5) ОСОБА_7 отримував кошти за надання правової допомоги саме як адвокат, вони не є предметом неправомірної вигоди; (6)у вироку не обґрунтовано з посиланням на докази причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_10 і настанням наслідків у вигляді отримання ним особисто для себе неправомірної вигоди, а також для третьої особи та якої саме.
		14.Неповнота судового розгляду, на думку сторони захисту, полягає в такому: (1)більшість фактичних обставин, які суд вважає доведеними, мають формулювання невизначеності і викладені в формі припущень, зокрема не доведено за вплив на прийняття якої саме особи (групи осіб), уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_10 і ОСОБА_7 отримували від ОСОБА_14 неправомірну вигоду, адже знати хто буде підтримувати обвинувачення неможливо; (2)судом не було задоволено клопотання захисту про: (2.1)здійснення тимчасового доступу до документів в Солом`янському районному суді м.Києва щодо надання дозволів на проведення обшуків помешкань ОСОБА_22 та ОСОБА_23 в рамках кримінального провадження №520170…0248 від 10.04.2017 для з`ясування мети проведення вказаних обшуків; (2.2)витребування матеріалів провадження, в ході якого нібито з`ясувалось, що серед вилучених купюр жодна не співпадає із предметом неправомірної вигоди, та що при обшуку неправильно зазначалися серії купюр (судове засідання від 12.01.2017, провадження №11-сс/796/442/2017, Апеляційний суд м.Києва); (2.3)витребування усіх матеріалів кримінального провадження в сторони обвинувачення; (2.4)заслуховування в повному обсязі усіх файлів за результатами проведення НСРД.
		15.Істотні порушення норм КПК полягають в наступному: (1)суд не розглянув клопотання захисту про визнання недопустимим (виключення з числа доказів) протоколу огляду та вручення грошей («другий» протокол), оскільки він містить ознаки службового підроблення; (2)обвинувачені відмовилися давати показання, посилаючись на необхідність надання їм додаткового часу для підготовки, але суд тиснув і вимагав негайного давання показань, що є порушенням частини6 статті22 КПК, тому суд невірно розтлумачив їх позицію мовчання; (3)суд безпосередньо не досліджував окремі протоколи НСРД, але надав їм оцінку та поклав в основу вироку; (4)суд незаконно дозволяв прокурору при допиті свідків зачитувати показання, надані ними на досудовому слідстві.
		16.Щодо невідповідності покарання, призначеного ОСОБА_10 , ступеню тяжкості інкримінованого правопорушення захисник ОСОБА_11 зазначила, що ОСОБА_10 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності  звільнений з роботи із органів прокуратури, що суттєво вплинуло на його суспільну поведінку та виправлення, за час проведення слідства він добросовісно і вчасно виконував всі процесуальні обов`язки, не вчиняв протиправних дій, що мало бути враховано судом як обставина, що пом`якшує покарання, не врахований також бездоганний стаж фахової роботи в органах прокуратури з липня 2013 року, відзнаки за сумлінну працю. Вказані обставини можуть бути підставами для визнання їх такими, що пом`якшують покарання, поза тими, що зазначені в частині1 статті66КК, а також застосування до нього альтернативного покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
		Вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора
		17.Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині визначення судом першої інстанції форми співучасті обвинувачених як співвиконавства без попередньої змови між собою, просить ухвалити новий вирок, яким встановлене судом юридичне формулювання обвинувачення викласти у наступній редакції: адвокат ОСОБА_7 за попередньою змовою зі слідчим в особливо важливих справах прокуратури Київської області ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами з числа працівників прокуратури Київської області одержали від ОСОБА_14 неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення прокурором у кримінальному провадженні №42016110000000448 від 06.09.2016 щодо зміни ОСОБА_14 обвинувачення з частини4статті190 КК на статтю369-2 КК.
		18.Прокурор обґрунтовує свої вимоги таким: (1)позиція суду щодо обов`язковості посилання на норму частини2 статті28КК як на кваліфікуючу ознаку злочину, а не як на обтяжуючу покарання обставину, не вмотивована; (2)вбачається суперечність у зміні судом форми співучасті, оскільки сам суд не послався на частину1 статті28КК; (3)судом не враховано, що поняття «простої співучасті» охоплює дві її форми, передбачені як частиною1, так і частиною2 статті28КК (постанова Пленуму ВСУ №13 від 23.12.2005); (4)висновок суду в цій частині суперечить іншим частинам вироку, в яких суд описує спільність злочинного посягання; (5)встановлені судом обставини доводять факт попередньої змови, яку необхідно було врахувати як обтяжуючу обставину відповідно до статті67КК; (6)КПК не містить вимог щодо зазначення у формулі кваліфікації та юридичному формулюванні обвинувачення норм загальної частини КК, зокрема частини1 або 2 статті28 КК як додаткової до обов`язкових та альтернативних кваліфікуючих ознак.
		Короткий зміст заперечень прокурора на апеляційні скарги захисту
		19.Прокурор звертає увагу суду на те, що позиція сторони захисту полягає в тому, щоб домогтися визнання судом недопустимими окремих доказів, наданих стороною обвинувачення, та посіяти сумнів у суду щодо досягнення стандарту доказування «поза розумним сумнівом». У той же час більшість обставин, на які звертається увага в апеляційних скаргах захисту, не досліджувалося судом, оскільки сторона захисту не заявляла відповідні клопотання в суді першої інстанції на підтвердження своєї позиції, не надавала відповідні докази.
		20.Щодо конкретних доводів сторони захисту прокурор зазначає наступне:
		(1)стосовно відмови суду у задоволенні клопотань сторони захисту з питання пошуку предмету неправомірної вигоди у виділеному кримінальному провадженні, неповної та неналежної оцінки судом протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.12.2016 (14:35-14:45): 1)такі клопотання спрямовані на створення підстав для сумніву у факті одержання неправомірної вигоди обвинуваченими, вони обґрунтовано не задоволені судом, оскільки виходять за межі судового розгляду; 2)підстави для повернення ОСОБА_14 коштів 26.12.2016 за «першим» протоколом, хоч і виходять за межі предмету доказування, все ж таки були з`ясовані судом; 3)факт отримання ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 50000доларів США зафіксований відповідними слідчими діями, що були досліджені судом та описані у вироку, підтверджені допитаними в суді свідками: ОСОБА_14 , понятими ОСОБА_24 та ОСОБА_17 ; ОСОБА_14 , зокрема, показав, що брав участь у слідчій дії добровільно, а грошові кошти не належали йому, а надавалися детективом в ході відповідних процесуальних дій при свідках; 4)про походження предмету неправомірної вигоди зазначено як у протоколі НСРД  контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту від 26.12.2016, так і у додатково відкритому стороні захисту та дослідженого судом листі НАБУ №041-187/24835 від 18.07.2020; 5)подальший рух коштів прослідковується з досліджених судом протоколів НСРД  спостереження за особою від 20.02.2017, яким зафіксовано факт зустрічі 27.12.2016 ОСОБА_7 з ОСОБА_23 у автомобілі останнього, в ході якої було передано предмет злочину з метою його подальшого перетворення шляхом обміну валют, протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину №19/8672 від 29.12.2016; 6)частина з вручених ОСОБА_14 грошових коштів у сумі 1500 доларів США була відшукана в ході проведення обшуку приміщення пункту обміну валют 28.12.2016, за яким ОСОБА_21 вказані кошти були видані як такі, що були отримані від ОСОБА_23 , зазначене зафіксовано у протоколі обшуку; 7)інформація, викладена у цьому протоколі підтверджена показаннями трьох свідків; 8)судом також було досліджено самі речові докази  15 купюр номіналом по 100 доларів США; 9)питання, що досліджуються слідчим суддею, судом при обранні запобіжного заходу, та питання, що вирішуються судом при винесенні вироку, різні, тому клопотання захисту про витребування матеріалів відповідного судового провадження не підлягають задоволенню, а відомості, що в них містяться, не можуть бути належними доказами; висловлювання прокурора в такому засіданні не є джерелом доказу;
		(2)щодо провокації з боку ОСОБА_14 та правоохоронців: 1)вагомих підстав не довіряти показанням ОСОБА_14 та ОСОБА_15 сторона захисту не навела, в той же час їх показання узгоджуються з іншими доказами у справі; 2)досліджені докази сторони обвинувачення не містять жодних зафіксованих фактів «активної» поведінки органу досудового розслідування чи свідка ОСОБА_14 щодо створення умов, без яких обвинувачені не вчинили би злочин; 3)прокурор звертає увагу на зміст уривку з бесіди ОСОБА_14  та ОСОБА_7 , за яким перший запропонував працювати виключно як клієнт з адвокатом, на що останній відповів, що «самостійно не витягне», «якщо так працювати, то толку не буде» (протокол НСРД №19/473 від 23.01.2017); 4)фактична поведінка обвинувачених, які продовжували неправомірні дії до моменту досягнення узгодженої мети  одержання неправомірної вигоди, свідчить, на думку прокурора, про відсутність провокації;
		(3)щодо відсутності тиску і вимагання негайного давання показань: 1)відмову давати показання в суді сторона обвинувачення пов`язує саме з неможливістю спростування досліджених судом доказів; 2) ОСОБА_10 в ході судового розгляду заявляв про готовність надати показання по суті обвинувачення, надавав пояснення в ході дослідження окремих доказів; 3) ОСОБА_7 з самого початку відмовився давати показання; 4)перед проведенням дебатів на стадії доповнень досудового слідства судом оголошувалась перерва, проте у наступному судовому засіданні обвинувачені не скористалися своїм правом на доповнення судового слідства шляхом згоди надати показання; 5)обвинувачені після технічної перерви та спілкування з адвокатами вільно та добровільно відмовилися від надати показання; 6)з моменту відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті290 КПК минуло майже три роки, що є достатнім часом для підготовки обвинувачених для надання показань;
		(4)щодо неспроможності доводів захисту про недопустимість протоколів за наслідками НСРД через те, що вони проводилися у провадженні з попередньою кваліфікацією як тяжкий злочин, а використовувалися у провадженні, за якими дії обвинувачених перекваліфіковано на злочин середньої тяжкості, звертає увагу суду на відсутність посилань адвокатів на відповідні правові підстави та практику Верховного Суду, висловлену, зокрема, у рішенні від 27.11.2018 по справі №132/2210/15-к, яким встановлено, що докази, здобуті при проведенні НСРД у встановленому законом порядку щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину, не втрачають своєї сили та є допустимими доказами у випадку зміни кваліфікації злочину на менш тяжкий;
		(5)зміна судом форми співучасті на просту її форму (співвиконавство), з чим не погоджується і прокурор у своїй апеляційній скарзі, не погіршує становище обвинуваченого, як про це стверджує адвокат ОСОБА_11 , а навпаки його пом`якшує;
		(6)доводи апеляції захисника ОСОБА_11 про оголошення прокурором перед допитом кожного свідка протоколів їхнього допиту є маніпулятивними, не відповідають дійсності;
		(7)щодо відсутності фоноскопічної експертизи для підтвердження авторства на відповідних аудіо- та відеозаписах: 1) ОСОБА_10 в ході досудового розслідування вину свою визнавав повністю, докази не оспорював; 2)у ході дослідження судом протоколів за результатами НСРД ОСОБА_10 його авторство жодного разу не оспорювалось, в більшості випадків на відеозаписах зафіксовано його обличчя; 3)його захисник ОСОБА_25 посилається на окремі фрази ОСОБА_10 у цих розмовах на підтвердження тих чи інших доводів, підтверджуючи їх належність та достовірність; 4)захисники не заявляли клопотань в порядку статей332, 350, 242 КПК про проведення відповідних експертиз;
		(8)щодо допиту свідків захисту ОСОБА_16 та ОСОБА_26 прокурор зазначає, що вказані особи не допитувалися та не надавали пояснення, які в свою чергу не відкривалися стороні обвинувачення, не допитувалися судом першої інстанції.
		Позиції сторін
		21.Захисники та обвинувачений ОСОБА_7 просили задовольнити свої апеляційні скарги в повному обсязі та відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора. Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав своїх захисників.
		22.Прокурор підтримав та просив задовольнити свою апеляційну скаргу і відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту.
		23.Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_8 в інтересах його підзахисного ОСОБА_7 заявив клопотання про визнання ряду доказів (протоколів за результатами НСРД, протоколу огляду і вручення грошових коштів, протоколу обшуку пункту обміну валют ТОВ «ФК «Альфа-інвест груп», листа НАБУ від 18.07.2020 №041-187.24835) очевидно недопустимими. Доводи цього клопотання відтворювали доводи апеляційної скарги цього та інших захисників. Судом було відмовлено в задоволенні цього клопотання з огляду на необґрунтованість саме очевидної недопустимості вказаних доказів, у той же час аргументи зазначеного клопотання були розглянуті під час винесення підсумкового судового рішення.
		Мотиви та оцінка Суду
		24.Для правильного вирішення апеляційних скарг Суд в межах наведених захистом доводів має перевірити законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин та щодо застосування норм права.
		25.Щоб перевірити правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин Суд має визначити коло доказів з урахуванням доводів апеляційних скарг: (1) чи допустимі докази, якими обґрунтовано вину підсудних (у межах якого окремо слід проаналізувати доводи щодо недопустимості доказів з підстав наявності провокації вчинення злочину), (2) чи є належними ті чи інші докази, (3) чи є підстави для допущення нових доказів.
		26.Для перевірки правильності застосування норм права Суд має встановити: (1)чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого на підставі встановлених фактичних обставин (на базі попередньо встановленого кола належних та допустимих, у тому числі нових доказів); (2)чи вірно застосовано норми КК при призначенні покарання.
		(1)Визначення Судом кола належних та допустимих доказів, на підставі яких встановлюються фактичні обставини
		(1.1) Перевірка версії про наявність провокації злочину
		27.З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 було викрито у тому числі в результаті проведення стосовно них синхронізованого комплексу НСРД у вигляді аудіо- та відеоконтролю особи (далі також  АВК), спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.
		28.Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування (стаття 260 КПК).
		29.Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження (стаття 263 КПК).
		30.Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється особливо тяжкий злочин (яким є злочин, передбачений частиною4 статтею368КК) та проводиться, зокрема, у формі спеціального слідчого експерименту (пункт3 частини1 статті271КПК) .
		31.Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (частина3 статті271 КПК).
		32.Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину (підпункт1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 (далі  Інструкція)) .
		33.За версією захисту (доводи апеляційних скарг) підсудні стали жертвами провокації зі сторони ОСОБА_14 та співробітників правоохоронних органів.
		34.Доводи захисту стосовно провокації стосуються фактично двох комплексів дій ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (вчинюваних ними самостійно чи за узгодженням (вказівками) органу досудового розслідування): (1)припущення про провокацію до ініціювання досудового розслідування; (2)провокативні дії під час досудового розслідування (після висловлення ОСОБА_10 рекомендацій відмовитися від попередніх домовленостей про надання неправомірної вигоди за зміну підозри (кваліфікації) ОСОБА_14 як підозрюваному в кримінальному провадженні №42016110000000448 на менш тяжкий злочин.
		35.Заява захисту про провокацію злочину не є вочевидь необґрунтованою, тому підлягає перевірці. Процедура перевірки таких заяв КПК не передбачена. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) (частина5 статті9 КПК).
		36.Судовою практикою ЄСПЛ вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину на основі двох тестів на відмінність провокації до вчинення злочину, що суперечить статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція), від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях: матеріально-правового та процесуального тестів на провокацію.
		37.У межах матеріально-правового тесту підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет активності їх дій. Як перший крок, суд має з`ясовувати, (1)чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, також важливо проаналізувати, (2)чи така приватна особа могла мати будь-які приховані мотиви (Tchokhonelidze v. Georgia, заява№ 31536/07, від 28.06.2018, §46). Коли участь поліції обмежується наданням допомоги приватній стороні в реєстрації здійснення незаконної діяльності іншої приватної сторони, (3)визначальним фактором залишається поведінка цих двох осіб (Ramanauskas v. Lithuania (№2), заява №55146/14, §56). Також ЄСПЛ наголошує на (4)необхідності чіткої та передбачуваної процедури санкціонування слідчих заходів, а також для їх належного контролю, документування дій учасників таким чином, щоб в подальшому можливо було проводити їх незалежну перевірку (Matanoviж v. Croatia, заява №2742/12, від 04.04.2017, §124). Якщо згідно з цим критерієм на підставі наявної інформації Суд міг би з достатньою мірою впевненості визначити, що (5)внутрішні органи розслідували діяльність заявника в основному пасивним способом і не підбурювали його до вчинення злочину, як правило, цього буде достатньо для того, щоб Суд дійшов висновку що подальше використання в кримінальному провадженні проти заявника доказів, отриманих за допомогою таємних заходів, не викликали спірних питань відповідно до пункту1 статті6 Конвенції (Matanoviж v. Croatia, §133).
		38.Однак, якщо Суд в результаті матеріального тесту підбурювання дійде висновку про нез`ясованість певних обставин через відсутність інформації у справі, відсутність розкриття інформації або протиріч у тлумаченні подій, що висуваються сторонами, або якщо Суд визнає, на підставі матеріального тесту, що заявника було піддано підбурюванню до вчинення злочину, всупереч пункту1 статті6 Конвенції, Суд повинен буде здійснити другий крок  вдатися до процесуального тесту підбурювання (Matanoviж v. Croatia, §134).
		39.ЄСПЛ застосовує ці тести для того, щоб з`ясувати, чи були вжиті необхідні заходи для виявлення обставин спірного мотиву підбурювання національними судами, які зобов`язані були проаналізувати факти у справі та вжити відповідних заходів, щоб встановити істину, а також з`ясувати, чи мало місце підбурювання. Обсяг національного судового перегляду повинен містити причини, чому була розпочата таємна операція, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину і характер будь-якої провокації вчинення злочину або тиску, якого зазнав заявник. Обов`язок національних судів забезпечувати загальну справедливість судового розгляду вимагає, зокрема, щоб таємні агенти і інші свідки, які могли давати свідчення з питання підбурювання повинні бути заслухані в суді і повинен бути проведений перехресний допит стороною захисту, або, принаймні, повинні бути надані докладні підстави для його невиконання (Tchokhonelidze v. Georgia, §46).
		40.При перевірці доводів захисту Суд першочергово має з`ясувати: (1)чи були підстави для початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 ; (2)чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинуваченого, будь-які приховані мотиви; (3)чи обґрунтовано та під контролем застосовано НСРД стосовно обвинувачених; (4) чи був злочин в процесі вчинення; (5)якою була подальша поведінка агентів держави у спілкуванні з обвинуваченими; (5)який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення.
		(1.1.1)Чи були підстави для початку прокурором кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 .?
		41.Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування (частина1 статті 214 КПК).
		42.Досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого статтею368 КК, якщо розмір предмета кримінального правопорушення в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення, так само, як і кримінальне правопорушення, передбачене статтею369, частиною першою статті369-2 КК, вчинене щодо службової особи, визначеної у пункті1 частини5 статті216 КПК (прокурори органів прокуратури, зазначені у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»), здійснюється детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП (частина5 статті216 КПК).
		43.Кримінальне провадження за фактом вимагання службовою особою правоохоронного органу від громадянина України неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення дій в його інтересах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною4 статті368 КК, було розпочато НАБУ 01.11.2016.
		44.Підставою для його реєстрації став протокол прийняття заяви ОСОБА_15 від 01.11.2016 про вчинене кримінальне правопорушення, складений старшим детективом НАБУ ОСОБА_16 на підставі усного звернення ОСОБА_15 (том2а.с.148-152). У протоколі зазначено, що в вересні 2016 року старший слідчий прокуратури Київської області ОСОБА_10 в приватній бесіді з ОСОБА_15 повідомив їй, що може допомогти вирішити проблему з її батьком ( ОСОБА_14 ), який є підозрюваним у кримінальному провадженні №42016110000000448, як земляку, а саме перекваліфікувати підозру на менш тяжку статтю, наприклад, на статтю369-2 КК. Навідавши цього ж дня ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 за місцем його проживання на час застосування домашнього арешту щодо нього, ОСОБА_10 повторив свою пропозицію, зазначивши, що це питання вирішує не він сам, а разом з начальником та прокурором. Щодо суми коштів, яку необхідно буде за це сплатити, сказав, що повідомить після того, як узгодить її із «керівництвом». Також ОСОБА_10 повідомив, що спілкування буде відбуватися через WhatsApp. 06.10.2016 під час зустрічі ОСОБА_15 та ОСОБА_10 в прокуратурі з приводу отримання дозволу батьку відвідати судове засідання ОСОБА_10 повідомив, що всі операції про передачу коштів буде вирішено через адвоката ОСОБА_27 . 18.10.2016 ОСОБА_27 у лікарні, де лікувався ОСОБА_14 , повідомив останньому, що сума неправомірної вигоди має складати 50000доларів США, що це вимоги керівництва прокуратури та слідчого. 31.10.2016 після допиту ОСОБА_14 . ОСОБА_15 поцікавилася у слідчого ОСОБА_10 про рух справи, і він їй в грубій формі відповів, що батько «сяде» і знайдуть інші епізоди підозри батьку, якщо вони не дадуть 50000 доларів США.
		45.01.11.2016 ОСОБА_15 також була допитана як свідок (пункт 6 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування) (том1 а.с.18). Під час судового розгляду (02.03.2020) вона показала, що заяву в НАБУ написала в листопаді через моральний тиск, пов`язаний з переслідуванням батька, вони так з батьком вирішили. Обставини вимагання з них 50000 доларів США за зміну кваліфікації, викладені в протоколі прийняття усної заяви про кримінальне правопорушення, підтвердила. Додатково зазначила, що після зустрічі батька з адвокатом ОСОБА_27 вона переказала зміст цієї бесіди, зокрема, щодо 50000 доларів США ОСОБА_10 , який спочатку був здивований величиною цієї суми. Але одразу після допиту ОСОБА_14 , будучи дуже знервованим, ОСОБА_10 сказав, що якщо вищезазначене питання не вирішиться, то будуть знайдені нові епізоди злочинної діяльності та батько «сяде». Також додав, що зменшення суми не буде.
		46.Допитаний в судовому засідання судом першої інстанції як свідок ОСОБА_14 показав, що він знає обидвох обвинувачених, у нього з ними нейтральні відносини. У кримінальному провадженні з останніми цифрами 448, яке розслідувала прокуратура Київської області, він був підозрюваним. Розслідуванням займався спочатку один слідчий, а потім його перевели і тоді вже став слідчим ОСОБА_10 . Його захисником у тому кримінальному провадженні був ОСОБА_28 . Після затримання ОСОБА_14 йому був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за адресою проживання його доньки. Одного разу ОСОБА_10 приїхав до нього та сказав, що вони земляки і він може йому допомогти змінити кваліфікацію по кримінальному провадженню на менш тяжку. Він повідомив, що йому потрібно поговорити з керівництвом з цього приводу, але він зможе допомогти за певну суму. Після цієї зустрічі було ще багато зустрічей, він навіть доньці телефонував і вона з ним зустрічалася в неформальній обстановці. Вони говорили про те, що питання вирішується і все залежить від їхніх активних дій. Начебто при подальших зустрічах ОСОБА_10 вже озвучував суму в 50000 доларів США, за яку зможе допомогти з перекваліфікацією. Коли свідок перебував у лікарні, то ОСОБА_10 передав йому номер телефона адвоката, з яким він мав зустрітися і поговорити. ОСОБА_14 зателефонував йому і той під`їхав у лікарню. Але при розмові йому здалося, що адвокат був зовсім некомпетентний, про що він сказав ОСОБА_10 . Останній відповів, що переговорить з прокурорами, і вони його замінять і дадуть іншого. Після цього вже з`явився адвокат ОСОБА_7 .
		47.Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій обвинувачених була ОСОБА_15 , яка повідомила про це правоохоронні органи. Це повідомлення містило конкретні фактичні дані, які могли бути перевірені та вимагали відповідного реагування зі сторони правоохоронних органів (повідомлено конкретні обставини та особу, яка висловила вимогу надати неправомірну вигоду, необхідність узгодження розміру з посадовими особами обласної прокуратури та мету надання, механізм передачі неправомірної вигоди). Вказане підтверджується сукупністю відомостей з протоколу прийняття усної заяви ОСОБА_15 від 01.11.2016, судовими показаннями ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
		48.Таким чином, станом на 01.11.2016 у детектива НАБУ були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії обвинувачених, які підлягали негайному внесенню до ЄРДР та перевірки засобами кримінального процесу.
		(1.1.2) Чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинуваченого, будь-які приховані мотиви?
		49.У зв`язку з тим, що про корупційні дії обвинуваченого повідомила ОСОБА_15 , як приватна особа, при цьому під час розмов з обвинуваченим ОСОБА_10 вона діяла від імені ОСОБА_14 , Суд перевіряє наявність окремо у кожного з них будь-яких прихованих мотивів щодо підбурення ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на вчинення злочину з метою їх подальшого викриття.
		50.Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_14 мав судимість та щодо нього є кілька кримінальних проваджень, включаючи кримінальне провадження №42016110000000448, в яких він є підозрюваним за вчинення шахрайства. З цього приводу просила витребувати документи про судимість ОСОБА_14 та ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 15.04.2020 у справі №554/3095/20 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №12020170000000141 від 07.04.2020. Вказане, на думку захисника, є можливим мотивом участі ОСОБА_14 у провокації обвинувачених.
		51.На запитання Суду захисники обвинуваченого ОСОБА_7 не змогли пояснити яким чином, на їх думку, участь ОСОБА_14 у НСРД, у тому числі стосовно працівників прокуратури, має вплинути на його становище у кримінальному провадженні №42016110000000448, погіршити його чи поліпшити.
		52.КК не містить жодних правових норм, які б враховували участь підозрюваного (обвинуваченого) у негласних заходах з метою викриття злочинної діяльності в іншому кримінальному провадженні як обставину, що пом`якшує його становище. Крім того, обставини (епізоди) імовірної злочинної діяльності ОСОБА_14 розслідуються іншими органами досудового розслідування, аніж НАБУ.
		53.Будь-яких доказів, що ОСОБА_15 чи ОСОБА_14 перебували під тиском правоохоронних органів чи були якимось чином від них залежними, раніше брали участь в аналогічних слідчих діях в інших кримінальних провадженнях, були таємними агентами правоохоронців, немає.
		54.Крім того, Суд враховує обставини знайомства ОСОБА_15 та ОСОБА_14 із ОСОБА_10  новим слідчим у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_14 . Пропозиція надання неправомірної вигоди була висунута у перший же день знайомства, коли ОСОБА_15 прийшла до прокуратури забрати тимчасово вилучені під час обшуку речі, належні їй. Тобто, на той момент, ні у ОСОБА_15 , ні в ОСОБА_14 не могло бути жодних прихованих мотивів щодо ОСОБА_10 , оскільки вони навіть не були знайомі до того. Аналогічним чином, враховуючи усі обставини залучення обвинуваченого ОСОБА_7 як адвоката, та відсутність будь-яких відносин з ним до цього, жодних прихованих мотивів і стосовно ОСОБА_7 з їх боку не вбачається. Оскаржуваним вироком встановлено, що ОСОБА_10 , отримавши номер телефону ОСОБА_29 від невстановленої особи, передав його ОСОБА_14 , щоб останній з ним зв`язався. Версія ОСОБА_7 , допитаного судом апеляційної інстанції про обставини їх знайомства, викладена нижче.
		55.Отже, з наявних у провадженні матеріалів вбачається, що будь-яких прихованих мотивів у ОСОБА_15 та ОСОБА_14 провокації відносно обвинувачених не було.
		(1.1.3)Чи обґрунтовано та під належним контролем стосовно обвинувачених застосовано НСРД?
		56.Враховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особи обвинувачених (слідчий обласної прокуратури та адвокат), отримання доказів в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих негласних заходів фіксації фактичних даних було неможливим.
		57.Проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя (пункт3 частини1 статті23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		58.Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (частина4 статті246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (стаття260 КПК).
		59.За клопотанням детектива НАБУ ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 04.11.2016 було надано дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_10 строком на 2 місяці, а саме: (1)зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі оператора мобільного зв`язку ПрАт «МТС Україна» за абонентським номером НОМЕР_1 ; (2)візуального спостереження у публічно доступних місцях з використанням аудіозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження з метою пошуку, фіксації і перевірки відомостей про його особу, поведінку, та тих, з ким він контактує; (3)аудіо-, відеоконтроль особи в місцях його перебування (том3 а.с.110-113). У цей же день, аналогічний за обсягом дозвіл був наданий ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва на проведення НСРД відносно ОСОБА_15 (абонентський номер НОМЕР_2 ) (том3 а.с.120-123) та ОСОБА_14 (абонентський номер НОМЕР_3 ) (том3 а.с. 130-133).
		60.За клопотанням заступника Генерального прокурора України  керівника САП ОСОБА_30 від 07.11.2016 ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 08.11.2016 було надано дозвіл на проведення НСРД відносно адвоката ОСОБА_27 строком на 2 місяці, а саме: (1)зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_4 ; (2)візуального спостереження у публічно доступних місцях з використанням аудіозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження з метою пошуку, фіксації і перевірки відомостей про його особу, поведінку, та тих, з ким він контактує; (3)аудіо-, відеоконтроль особи в місцях його перебування (том3 а.с.140-143).
		61.За клопотанням заступника Генерального прокурора України  керівника САП ОСОБА_30 від 12.12.2016 ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 13.12.2016 було надано дозвіл на проведення НСРД відносно адвоката ОСОБА_7 строком на 2 місяці, а саме: (1)зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_5 ; (2)візуального спостереження у публічно доступних місцях з використанням аудіозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження з метою пошуку, фіксації і перевірки відомостей про його особу, поведінку, та тих, з ким він контактує; (3)аудіо-, відеоконтроль особи в місцях його перебування (том3 а.с.152-156).
		62.За клопотанням заступника Генерального прокурора України  керівника САП ОСОБА_30 від 20.12.2016 ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 20.12.2016 було надано дозвіл на проведення НСРД строком на 2 місяці, а саме: (1)обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, а саме  транспортного засобу марки Mitsubishi Lancer з державним номерним знаком НОМЕР_6 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , шляхом таємного проникнення до нього, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування, а також виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи, аудіо-, відеоконтроль особи в місцях його перебування (том3 а.с.162-164).
		63.Крім того, 07.11.2016 заступником Генерального прокурора  керівником САП ОСОБА_31 була винесена постанова про проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №520160000000000407 від 01.11.2016 в формі спеціального слідчого експерименту відносно слідчого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_27 із залученням на добровільній основі ОСОБА_15 , із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів в сумі 50000 доларів США як предмету неправомірної вигоди (том4 а.с.194-198).
		64.16.12.2016 заступником Генерального прокурора  керівником САП ОСОБА_31 була винесена постанова про проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №520160000000000407 від 01.11.2016 в формі спеціального слідчого експерименту відносно слідчого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_7 із залученням на добровільній основі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів в сумі 50000 доларів США як предмету неправомірної вигоди (том4 а.с. 199-205).
		65.21.12.2016 прокурором САП була винесена постанова про проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №520160000000000407 від 01.11.2016 в формі спеціального слідчого експерименту відносно начальника першого відділу процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_22 із залученням на добровільній основі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів в сумі 50000 доларів США як предмета неправомірної вигоди (том4 а.с. 206-213).
		66.Отже, негласні слідчі (розшукові) дії здійснювалися із додержанням встановленого КПК порядку їх санкціонування (стаття247 КПК), з дозволу слідчого судді апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а відносно осіб, що є адвокатами  ОСОБА_27 та ОСОБА_7  з дотриманням відповідних додаткових гарантій, передбачених статтею23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,  такий дозвіл надавався слідчим суддею за клопотанням заступника Генерального прокурора. Негласні слідчі дії у формі спеціального слідчого експерименту здійснювались (або планувались) за постановами заступника Генерального прокурора стосовно адвокатів ОСОБА_27 та ОСОБА_7 , відносно прокурора ОСОБА_22  за постановою прокурора САП.
		67.При цьому процедура надання дозволів на проведення НСРД була ясною та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК та переслідувало легітимну мету.
		68.Отже, НСРД стосовно обвинувачених були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.
		(1.1.4)Чи був злочин в процесі вчинення?
		69.Сторона захисту зазначає, що висновок суду про те, що злочин вже був в процесі вчинення (до контролю з боку НАБУ) ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_14 та його дочки ОСОБА_15 , які вони вважають недостовірними (зокрема, роздруківки телефонних з`єднань свідчать про відсутність таких з`єднань ОСОБА_10 з ОСОБА_15 , що суперечить наданим нею показанням). Перша зустріч, що мала місце 19.09.2016 між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , а також подальша їх зустріч того ж дня з ОСОБА_14 не були зафіксовані за допомогою будь-яких технічних засобів та відбувались до початку досудового розслідування.
		70.Відповідно до показань ОСОБА_15 та ОСОБА_14 під час першого знайомства ОСОБА_15 та ОСОБА_10 (перша приїхала в прокуратуру просити повернути її речі, вилучені під час обшуку, і її познайомили з новим слідчим у кримінальному провадженні щодо батька  ОСОБА_10 ) слідчий запропонував їй поговорити у неформальній обстановці напроти будівлі прокуратури у її автомобілі та повідомив, що може надати допомогу її батьку шляхом зміни кваліфікації його дій на менш тяжкий злочин за певну винагороду, але це питання потребує узгодження з іншими службовими особами прокуратури. ОСОБА_15 відповіла, що не може самостійно приймати такі рішення, і тоді ОСОБА_10 запропонував одразу ж навідатись до батька ( ОСОБА_14 ). Приїхавши до квартири ОСОБА_15 (квартира АДРЕСА_3 ) за місцем застосування домашнього арешту ОСОБА_14 , ОСОБА_10 переказав йому свою пропозицію, обґрунтувавши своє бажання «допомогти» тим, що вони є земляками. Щодо суми неправомірної вигоди сказав, що вона має бути погоджена, як і сам факт узгодження такої домовленості з іншими службовими особами з числа керівництва обласної прокуратури, конкретних посад та їх прізвищ не називав.
		71.Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_10 щодо цих фактів жодних показань не давав, відмовився відповідати на запитання прокурора та суду. Зазначив лише, що як підтвердили його колеги по прокуратурі під час допиту, на практиці іноді слідчі перевіряють дотримання режиму домашнього арешту підозрюваними, хоч і не уповноважені на це, через завантаженість поліції.
		72.Доводи захисту про вчинення провокації на початковому етапі розслідування відхиляються Судом з огляду на таке.
		73.Відповідно до технічного засобу фіксування судового засідання від 02.03.2020 в частині допиту ОСОБА_15 не підтверджуються доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_11 . Зміст показань цього свідка коректно викладений в пункті5.2 вироку. Жодних порушень процедури допиту чи викривлення наданих показань у вироку Судом не встановлено. Вказане було підставою для відмови Судом в задоволенні клопотання захисників про повторний допит ОСОБА_15 в якості свідка.
		74.В показаннях ОСОБА_15 взагалі не йдеться про будь-які телефонні дзвінки між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 . Так, їх знайомство з ОСОБА_10 відбулось, коли ОСОБА_15 прийшла до прокуратури, щоб просити про видачу належних їй тимчасово вилучених під час обшуку речей, та дізналась про зміну слідчого у кримінальному провадженні, в якому її батько був підозрюваним. У подальшому, після знайомства та попередніх домовленостей про можливу зміну кваліфікації ОСОБА_14 при сприянні ОСОБА_10 (під час бесіди в автомобілі ОСОБА_15 та в її житлі, де було визначено місце проживання ОСОБА_14 на період застосування домашнього арешту), вони домовились, що усі комунікації між ними будуть проходити через додаток WhatsApp. Зміст її показань узгоджується як з показаннями ОСОБА_14 , так і логічно пов`язаний із змістом двох бесід, які мали місце 08.11.2016 між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 (після 00:17), і між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 (17:52-18:26).
		75.Зважаючи на відсутність матеріалів НСРД щодо цієї зустрічі, достовірно зміст вказаної розмови між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , а також пізніше цього ж дня, між ними та ОСОБА_14 , Суд не може встановити, разом з тим може надати оцінку версіям сторін, виходячи з подальших дій учасників зустрічі та змісту наступних їх переговорів, вже зафіксованих в ході НСРД.
		76.Так, 08.11.2016 в розмові з ОСОБА_15 . ОСОБА_10 повідомив, що він вже переговорив з потрібною людиною, яка в свою чергу має (але ще не встигла) переговорити з іншою людиною (яка «ближче» до першої), тому результату ще немає, просив трохи почекати з цим питанням, як і стосовно нового адвоката, через якого планується надання неправомірної вигоди. Підтвердив, що полегшення становища ОСОБА_14 має відбуватись через перекваліфікацію його дій, за що і потрібно сплатити неправомірну вигоду. ОСОБА_15 спитала в свою чергу про можливість розбити частинами суму в 50000 доларів США (протокол за результатами НСРД АВК) від 17.11.2016  том3 а.с.180-183).
		77.Цього ж дня ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_14 (протокол за результатами НСРД АВК від 17.11.2016  том3 а.с.165-167). У ході зустрічі ОСОБА_14 повідомив, що прокурор здійснює на нього психологічний тиск, що його здивувало, зважаючи на початок перемовин щодо перекваліфікації його дій між ОСОБА_10 та службовими особами прокуратури, нагадав, що вони є земляками із ОСОБА_10 , на що останній відповів, що вказана поведінка прокурора може бути пов`язаною з необхідністю більш швидкого вирішення цього питання. ОСОБА_10 запропонував в подальшому вести перемовини через адвоката ОСОБА_14 . ОСОБА_32 (Хахулу), ОСОБА_14 перепитав, чи може слід тримати зв`язок через того адвоката, контакт якого раніше надав ОСОБА_10  ОСОБА_33 (Гребінь). ОСОБА_10 попросив кілька днів, щоб визначитись із цими нюансами, та сказав, щоб ОСОБА_14 не турбувався і лікувався.
		78.Зазначені діалоги (зафіксовані за результатами НСРД) на переконання Суду, з урахуванням інших доказів, свідчать про узгодженість із показаннями, наданими свідками ОСОБА_34 та ОСОБА_14 в суді першої інстанції, зокрема, щодо таких фактів: (1)прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_14 у розмовах з ОСОБА_14 здійснював на нього (на його переконання) психологічний тиск, ОСОБА_14 з приводу цього поскаржився слідчому ОСОБА_10 ; (2) ОСОБА_10 у відповідь на здивування ОСОБА_14 про тиск з боку прокурора відповів, що треба вирішувати питання щодо надання неправомірної вигоди; (3)суму неправомірної вигоди озвучив наданий ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_35 під час перебування ОСОБА_14 у лікарні; (4) ОСОБА_10 запропонував допомогу щодо справи, в якій ОСОБА_14 перебував у статусі підозрюваного, на ґрунті того, що вони є земляками; (5) ОСОБА_15 питала ОСОБА_10 про можливість розбити суму у 50000 доларів США частинами через її значний розмір; (6)неправомірна вигода мала надаватись за перекваліфікацію дій ОСОБА_14 .
		79.Взаємна узгодженість змісту розмов між ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 (зафіксованих в результаті проведення НСРД) із наданими свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_14 показаннями в суді першої інстанції, із змістом заяви ОСОБА_15 про кримінальне правопорушення до НАБУ від 01.11.2016, не дають підстав Суду сумніватися в правдивості їх показань. Стороною захисту не висунуто жодної логічної версії іншого трактування змісту цих розмов ОСОБА_10 з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , аніж тієї, що наведена вище. Обґрунтованих підстав для констатації факту провокації з боку ОСОБА_14 та/чи правоохоронців відносно ОСОБА_10 на першому етапі їх спілкування (до 08.11.2016 включно) Судом не встановлено, тобто суд першої інстанції у своєму вироку дійшов правильного висновку, що на момент приєднання НАБУ злочин вже був у процесі вчинення.
		(1.1.5)Якою була подальша поведінка агентів держави у спілкуванні з обвинуваченими?
		80.Суд, спираючись на судові показання ОСОБА_14 , за якими коли його донька написала заяву в НАБУ, то вони почали співпрацювати зі слідством і він погодився на пропозицію ОСОБА_10 , встановив, що ОСОБА_14 , починаючи з 01.11.2016 діяв як таємний агент держави (правоохоронців). Тож Суд переходить до перевірки доводів сторони захисту щодо надмірної ініціативності ОСОБА_14 в період, коли він вже перебував під контролем НАБУ, та активного сприяння йому правоохоронцями, створення ними умов для фіксації доказів.
		81.Спростовуючи версію провокації, суд першої інстанції виходив з таких мотивів: (1)протоколи за результатами проведення НСРД  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.02.2017 та 15.02.2017, протокол огляду документів від 03.04.2017 щодо телефонних з`єднань свідчать про те, що в значній мірі ініціатива стосовно спілкування з ОСОБА_14 виходила від обвинувачених; (2)зміст зафіксованих під час НСРД розмов також не вказує на активне схиляння ОСОБА_10 і ОСОБА_7 до вчинення злочину; (3)відсутні у кримінальній справі №758/5744/17 докази створення працівниками правоохоронних органів обставин, які б схиляли чи змушували обвинувачених вчинити злочинне діяння, якого вони не вчинили б за власною ініціативою; (4)перше позапроцесуальне спілкування слідчого ОСОБА_10 з ОСОБА_14 19.09.2016 було ініційоване саме обвинуваченим, в якого виник умисел на отримання неправомірної вигоди, саме такий перебіг подій пояснюється розумно, адже, по-перше, у слідчого відсутні повноваження контролювати дотримання підозрюваним режиму домашнього арешту (Наказ МВС України від 13.07.2016 №654), а, по-друге, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_10 , отримавши пропозицію отримати неправомірну вигоду, письмово повідомив про таку пропозицію безпосереднього керівника (обов`язок, передбачений частиною1 статті24 Закону України «Про запобігання корупції»); (5)той факт, що ОСОБА_10 у процесі розмови з ОСОБА_14 13.11.2016 (том3 а.с.184-199) ставив під сумнів доцільність передачі останнім неправомірної вигоди у розмірі 50000доларів США, пояснюється тим, що обвинувачений мав інтерес в отриманні неправомірної вигоди лише для себе особисто в розмірі 2000 доларів США за вчинення інших дій в інтересах ОСОБА_14 .
		82.Із врахуванням обставин цього кримінального провадження (усі зустрічі та розмови між ОСОБА_34 та ОСОБА_14 , з одного боку, та обвинуваченими, з іншого, відбувались окремо щодо кожного з обвинувачених) Суд вважає за доцільне перевірити версії захисту про провокацію в частині дослідження поведінки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 і обвинувачених під час їх зустрічей окремо щодо ОСОБА_10 та щодо ОСОБА_7 . Крім того, як встановлено судом першої інстанції і підтверджено показаннями самих підсудних під час апеляційного розгляду, обвинувачені між собою не були знайомі, ні безпосередньо, ні опосередковано не контактували в період вчинення інкримінованих їм діянь, не узгоджували питання отримання неправомірної вигоди.
		(1.1.5.1)Поведінка агентів держави щодо ОСОБА_10 та її кваліфікація
		83.З матеріалів провадження вбачається, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 відбулось шість зустрічей: 19.09.2016 (перше знайомство та зустріч за місцем застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_14 ), 08.11.2016 (в будівлі прокуратури), 13.11.2016 (зустріч на АЗС), 14.11.2016, 07.12.2016 (передача номеру телефону ОСОБА_7 ), 13.12.2016 (напроти будівлі прокуратури). Усі ці зустрічі, окрім першої, відбувались під контролем правоохоронних органів та зафіксовані за допомогою НСРД. При цьому обвинувачений ОСОБА_10 не заперечував факт зустрічі з ОСОБА_14 13.11.2016, що відбулась на АЗС «ОККО», та зміст їх розмови, зафіксованої на НСРД. Щодо інших зустрічей він відмовився давати показання, але і не заперечував, що вони відбувались.
		84.Зміст перших двох зустрічей, 19.09.2016 та 08.11.2016, та його оцінка надана Судом при відповіді на попереднє питання.
		85.Дослідивши протокол за результатами проведення НСРД АВК від 17.11.2016 та додатки до нього (том3 а.с.184-199), Суд встановив, що 13.11.2016 в будівлі АЗС «ОККО» відбулася розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , уривки наступного змісту якої можуть свідчити про провокативний характер поведінки ОСОБА_14 : « ОСОБА_10 : Я небачу сенсуВам наданий часот цюцифру,от чесномоя особистадумка.Ну кращеяк намене,краще іншимчином піти; ОСОБА_14 : Яким?; ОСОБА_10 : Ця цифра, ну, це  космос… Я так розумію…; ОСОБА_14 : 50, ну, це непідйомна… Я вже подоговорявся, ми зараз вже є так як є. Трохи Альона з квартири отдала, трохи десь якась копійочка там була, трохи позичили…; ОСОБА_10 : А скільки є на даний час?; ОСОБА_14 : Зараз єсть35.Єсть і2сьогодні…; ОСОБА_10 : Зі свогобоку.Я небачу сенсу…Краще приберегтицю…,якщо єякась цифра.Я вамяк землякраджу… Ви ж нікого не вбили. Дивіться, мені здається, що це ну достатньо, як би многовато. На даному етапі; ОСОБА_14 : То переговоріть з ним, щоб уменшили суму…; ОСОБА_10 : Менше, менше не було. Просто, розумієте  я не бачу сенсу взагалі на цьому етапі… Як слідчий я не бачу сенсу взагалі зараз, зараз щось…; ОСОБА_14 : А, вообще, не етот самий, не вступати з ними в переговори, чи як?; ОСОБА_10 : Да. Я чесно кажучи… Мені здається, що… Тому що я спілкувався, кажу: «Ну що там?» «Ну тіпа в суд ми направляємо так як є. В суді буде змінено обвинувачення». Ну якось. Ну, якось, розумієте, я звик працювати  якщо людині дав слово, я його дотримуюсь. Тут якась така [нецензурне слово, яке означає «неприємна, невизначена ситуація»], вибачте шо так кажу, [нецензурне слово, яке означає «неприємна, невизначена ситуація»], пойми шо…; ОСОБА_14 : Ви знаєте, ОСОБА_36 мені прийшла озвучила одне, то що говорили, ну 50…;  ОСОБА_10 : Та всьо, давайте все забудемо, що було. Давайте все забули, все що було…  ОСОБА_37 , я вам чесно скажу, воно того не-варту-є!!! Не вартує. На даний час немає сенсу…Краще…;  ОСОБА_14 : Мені бажано, щоб погасити його і поставити хрест;  ОСОБА_10 : Не погасять. На етапі досудового розслідування не погасять. Я вас це... От хто б вам це не казав. От хто вам це не скаже;  ОСОБА_14 : Нє, а з чого тоді бралося що… Це вирішується;  ОСОБА_10 : Це казали, що бралося про те, щоб направити так як є до суду. По тій кваліфікації, якій є, направляється до суду. Після чого, значить, в суді у разі наявності підстав змінюється обвинувачення; ОСОБА_14 : Угу; ОСОБА_10 : 369. Ну, на зловживання впливом і там як би це питання закривається. Ну, тобто… Дивіться, вам зараз не треба поспішати. Можна до цього питання, до цієї розмови, повернутися на етапі судового розгляду. Повернутися. Зараз, і розумієте, цифру цю…; ОСОБА_14 : Угу; ОСОБА_10 : Повірте, то вам треба тоже трохи, ну якби, давай, давай, бігом, давай туда… Не треба на цю [нецензурнеслово,яке означає«незрозуміла ситуація»] вестись.Ви жсамі знаєтепрекрасно.Виважено,виважено ітитам собіпо судовомурозгляду рухатись.І тутвже,якщо требабуде…,я будувже… В мене не стоїть задача вас на дєньгі поставить. Потому що я людина порядна. Якщо я щось обіцяю… (нерозбірливо) ситуацію. Не треба зараз поспішати. (нерозбірливо) десь відкладіть собі …(нерозбірливо) і всьо, і чекайте слушного моменту, от і все…; ОСОБА_14 : То мені тоді остальну суму не дособирати, не позичати? Чи як? Бо я ж беру, то ж під відсотки беру…; ОСОБА_10 : Нє, ви мені…; ОСОБА_14 : Я ж кажу, є 35, сьогодні буде 37. Сьогодні, завтра максимум вранці буде 37. Я не знаю, єслі я за цей, я складаю хай лежать і тоді не трогати, понімаєте? Ви завтра скажете, ОСОБА_38 , біда. Давай їжай… ОСОБА_39 приїхала там, чи ваша чи наша, чи як…; ОСОБА_10 : Чесно я вам скажу, я, ну, не бачу необхідності. От чесно вам скажу. Не тому що я хочу щось там цей, я вам об`єктивно кажу. Я не бачу необхідності. І не бачу чому? Тому, що ну я, в мене не то що в мене якісь сумніви, от я не можу за це відповісти, розумієте? Тому я, в тому числі, і всі обставини склалися таким чином, що поки ще не треба це робити; ОСОБА_14 : Я зрозумів; ОСОБА_10 : Просто повірте. Згадаєте моє слово;  ОСОБА_14 : А вони? А керівництво Ваше спитає, скаже: «Ми договорилися. Все. А ти тепер самоуправнічаєш?»; ОСОБА_10 : Нє, нє. Ніхто нічого ще не домовлявся. Зачекайте. Ми озвучили ситуацію. Якщо людина скаже «да», значить да. Якщо скаже «поки що думаю», чекаю. Можна ж як хочеш сказати. Я не казав, що Ви сказали «да»;  ОСОБА_14 : А ви не передали?; ОСОБА_10 : Це не серйозно. Я не казав «да». Я сказав, що людина поки що думає. Збирає там, туди-сюди. Тобто я таким чином озвучив цю ситуацію; ОСОБА_10 : Я не хочу вас [нецензурне слово, яке означає «поставити в неприємну ситуацію»], на вас заробить. Ну я кажу як є… Вони будуть ходить, 50, потім 150, потім 60, ви там будете, ну це [нецензурний вигук] я дивлюся, ну такі питання вони просто. Щось може запропонувати, якимось чином, тут якось… Я ж питаю у цього, ну ви зрозуміли… Але я це, з ним переговорив… Ну по суті акуратно, тіпа закидуху. Він каже: «Нє, [нецензурне слово, яке означає «нічого»], тіпа… або 50 або вообще [нецензурне слово, яке означає «нічого»] тіпа». Ну, я хорошо, поняв… Тому, як би ситуація вона дуже символічна…».
		86.Допитаний під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_10 підтвердив факт та зміст його зустрічі з ОСОБА_14 13.12.2016 на АЗС «ОККО».
		87.Наведена розмова та покази обвинуваченого ОСОБА_10 в суді апеляційної інстанції, які з нею узгоджуються, свідчать про те, що ОСОБА_10 наполегливо і неодноразово рекомендував ОСОБА_14 відмовитися від попередніх домовленостей (пропозиція та її прийняття) здійснити вплив на певних службових осіб прокуратури Київської області з метою домогтися перекваліфікації дій ОСОБА_14 з частини4 статті190 КК на статтю369-2 КК з мотивів відсутності достатніх гарантій щодо виконання таких домовленостей з боку службових осіб прокуратури Київської області, надмірної суми неправомірної вигоди, недоцільності вирішення проблеми саме таким чином на даному етапі.
		88.Одночасно ОСОБА_10 ймовірно висунув пропозицію ОСОБА_14 надавати йому та його захиснику консультативну допомогу щодо стратегії та тактики його захисту в кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_10 здійснював досудове розслідування як слідчий, а ОСОБА_14 мав статус підозрюваного, за відповідну винагороду (2000 доларів США). Щодо зазначених дій 11.06.2020 внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за №42020000000001046. Прокурор щодо цих дій в суді першої інстанції збільшував обсяг обвинувачення, у чому суд першої інстанції відмовив (ухвала Вищого антикорупційного суду від 16.07.2020 у цій справі). У зв`язку з цим, зазначені дії знаходяться поза висунутим ОСОБА_10 обвинуваченням у цьому кримінальному провадженні, щодо них здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №42020000000001046 від 11.06.2020, а тому Суд не надає їм оцінки.
		89.Дослідивши протокол за результатами проведення НСРД АВК від 17.11.2016 та додатки до нього (том4 а.с.1-4), Суд встановив, що 14.11.2016 в будівлі та поблизу будівлі прокуратури Київської області (м.Київ, бульвар Лесі Українки,27/2) відбулася розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , зокрема, такого змісту: « ОСОБА_14 : Але наданій стадії,давайте мизараз візьмемо…Нас цікавитьтут вцілому цевсе…Чи Винам когосьпосовітуєте… Чими будемодесь шукати,будемо виходити,щоб йогозакривати вцілому цепитання.Не тількито шо,то шо…То щовчора миговорили,то взнак благодарності,то будеоднозначно звами,тут дажеі мовинемає понімаєте? Но..Нам требав ціломуякось виходитизакривати… Виж бачите,що… Явже іпо здоров`ю не витягую… Ну не можу я вже… Мене вже начинає трусити, мене це все…Чи того дасте адвоката, що приїжджав я не знаю… Щоб ми ну…Чи ще раз поговоріть зі своїм руководством;  ОСОБА_10 :Хорошо; ОСОБА_14 : Це питання. Ми готові говорити, готові до співпраці, але ж повинна бути конкретизація повинна бути, понімаєте?;  ОСОБА_10 : То есть ви таким образом, да?;  ОСОБА_14 : Да. Да, да. То, що ми з вами, то тут мови даже немає. Я ж кажу, ми зараз оприділимося там. І давайте щоб ми зайшли трошечки дальше, щоб вже якесь… Бо сьогодні так, а завтра будете зам генерального прокурора, а тут робота вся стане і кому що казати, де що казати?... Щоб уже було якесь порозуміння… Щоб це сісти на пару хвилин, переговорити… Ми ето самоє, чи через наших чи через вашого цього ОСОБА_33 . Ми якось будемо вирішувати, бо треба, определьонка якась повинна бути… Ви може чи поговоріть зі своїм керівництвом, шоб ми вже знали якусь ситуацію. Щоб ми вже бачили реальні дії і реальне ето самоє… Понімаєте чи ні?.. У нас є вже своя позиція, есть всі ці моменти от а отак треба. Ми самі посовєтувалися з адвокатом… Ну, на якомусь етапі да. Тут даже мови немає. А, от…; ОСОБА_10 :Хорошо тогда, я еще раз переговорю… Просто я высказал свою позицію, что… Ну я считаю, что не целесообразно… Ну, потому что нету никакого… Ну я уже говорил не буду повторяться… Нету никакого понимания, что будет завтра. Ну конкретики нету. Я еще раз поговорю, может она вдруг появится. Я просто…;  ОСОБА_14 : Поговоріть з ними…;  ОСОБА_10 : Я просто, я опять же ж…Я ж говорю, я человек порядочный, я отвечаю за свои слова… То есть, если я не могу дать никакой конкретики…;  ОСОБА_14 : Переговоріть будь ласка ще раз…;  ОСОБА_10 : Если нет никакой конкретики… то есть то, что мы говорили вчера, оно что, оно на потом мы оставляем или что? Я не понял просто?;  ОСОБА_14 : Нє, нє, нє. Я поговорив сьогодні з адвокатом, вчора говорив з сім`єю ще раз. Сім`я каже так ти ж обіщав… Я їм говорив, то що ви мені казали. Що ти говорив, що закривається вопрос і всьо; ОСОБА_10 : Да, да, да; ОСОБА_14 : І ставимо крапку на цьому. Всі на це рощитували, а тут вчора неожиданно поворот собитій в другу сторону, понімаєш? Це каже буде постоянно… І це тебе будуть доїти і ти навіть не поймеш…; ОСОБА_10 : Я просто вчера высказал свое мнение… И, то есть, ну объективно сказал то, что я вижу. Ну я еще раз поговорю по этому поводу».
		90.Із зазначеної вище розмови вбачається, що: (1) ОСОБА_10 намагався дізнатися від ОСОБА_14 чи може той через адвоката ймовірно передати йому оговорену раніше, зокрема 13.11.2016, суму близько 2000доларів США за надання консультативної допомоги ОСОБА_14 та його захиснику в кримінальному провадженні (зазначені обставини розслідуються в межах іншого кримінального провадження  №42020000000001046 від 11.06.2020); (2) ОСОБА_10 визнає факт надання ним раніше пропозиції здійснити зловживання впливом на користь ОСОБА_14 за неправомірну вигоду шляхом сприяння у перекваліфікації його дій у кримінальному провадженні; (3)після аргументів ОСОБА_14 (висловив про свою готовність надати неправомірну вигоду в раніше обумовленому розмірі  50000 доларів США; закликав до співчуття, апелюючи до свого похилого віку, поганого стану здоров`я та тривалий строк можливого позбавлення волі, що йому загрожує; наполягав, що раніше вже була досягнута домовленість про надання саме 50000 доларів США, а потім це змінилося, що неправильно) ОСОБА_10 підтверджує свою думку про необхідність ОСОБА_14 відмовитися від попередніх домовленостей про передачу неправомірної вигоди в розмірі 50000 доларів США, проте погоджується ще раз поговорити з «керівництвом» з приводу зазначених вище попередніх домовленостей з метою їх конкретизації та підтвердження.
		91.Дослідивши протокол за результатами проведення НСРД АВК від 12.12.2016 та додаток до нього (том4 а.с. 5-7), Суд встановив, що 07.12.2016 за адресою: м. Київ, вул. Приймаченко, 9, відбулася розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , під час якої останній надав першому контакт (номер телефону) нового адвоката, якому потрібно зателефонувати і який обізнаний із ситуацією, яка склалася. ОСОБА_10 також повідомив, що із ним зустрічатися не має потреби, оскільки адвокат володіє необхідними відомостями.
		92.Дослідивши протокол за результатами проведення НСРД АВК від 16.12.2016 та додатки до нього (том5 а.с. 229-232), Суд встановив, що 13.12.2016 в автомобілі поблизу будівлі за адресою м.Київ, бульвар Лесі Українки,24 відбулася розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 (при цьому більшість реплік ОСОБА_10 звучить нерозбірливо та приглушено, так, що не можна розрізнити зміст сказаного, імовірно через підвищення гучності музики в автомобілі), в якій: (1) ОСОБА_14 розповідає про зустріч з адвокатом, контакти якого 07.12.2016 надав йому ОСОБА_10 ; (2) ОСОБА_14 запитав чи включаються 2000 доларів США в суму, яку озвучив зазначений адвокат, на що ОСОБА_10 повідомив, що потрібна лише озвучена адвокатом сума і все.
		93.Дослідивши протокол за результатами проведення НСРД  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (далі  ЗІТТМ) від 13.12.2017 та додатки до нього (том6 а.с. 78-96), Суд встановив, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 мали місце розмови мобільним телефоном (том6 а.с. 80-95). Зміст 23 телефонних з`єднань мобільним зв`язком між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 свідчить про те, що абсолютна більшість їх стосувалась питання узгодження дати, часу та місця зустрічі співрозмовників, а усі важливі розмови ОСОБА_10 намагався вести через WhatsApp.
		94.Здійснювати детальний аналіз кількості, напрямку дзвінків мобільним зв`язком між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , зміст яких не зафіксовано в результаті проведення НСРД, для оцінки активності ОСОБА_14 . Суд вважає недоцільним з огляду на такі обставини: (1)попередня домовленість між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 контактувати через додаток WhatsApp, відсутність журналу з`єднань та переписки з якого не дозволяє встановити реальну активність ОСОБА_14 та ОСОБА_10 у питанні реалізації домовленостей щодо зловживання впливом; (2) ОСОБА_10 та ОСОБА_14 в період досліджуваних подій мали також спілкуватися як слідчий та підозрюваний в рамках кримінального провадження щодо ОСОБА_14 , при цьому ОСОБА_14 мав узгоджувати зі слідчим можливість залишення населеного пункту, тобто в нього був офіційний привід дзвонити слідчому ОСОБА_10 .
		95.Таким чином, (1)13.11.2016 ОСОБА_10 рекомендував ОСОБА_14 : (а)не надавати неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США з метою впливу на прийняття рішень невстановленими службовими особами прокуратури Київської області щодо перекваліфікації його дій на менш тяжкий злочин; (б)заручитися за значно меншу суму його консультативною підтримкою як слідчого у кримінальному провадженні, який досконально знає його матеріали для посилення захисної позиції ОСОБА_14 (ці обставини розслідуються окремо у кримінальному провадженні №42020000000001046 від 11.06.2020); (2)на наступний день (14.11.2016)  ОСОБА_14 , перебуваючи під контролем органу досудового розслідування, почав переконувати ОСОБА_10 у необхідності вирішення питання щодо перекваліфікації його дій на статтю369-2 КК згідно попередніх домовленостей, тобто шляхом передачі 50000 доларів США; (3) ОСОБА_10 наполягав на своїй позиції, втім пообіцяв все ж таки поговорити з «керівництвом»; (4)у результаті чого 07.12.2016 під час зустрічі з ОСОБА_14 . ОСОБА_10 надав йому номер телефону іншої людини, замість адвоката ОСОБА_27 , яка мала контактувати з «керівництвом» ОСОБА_10 та допомогти ОСОБА_14 у питанні перекваліфікації його діяння.
		96.У рішенні від 02.01.2013 у справі Veselovandothersv.Russia (заяви №23200/10, 24009/07 та 556/10, §92) ЄСПЛ наголосив, що будь-яка негласна операція повинна відповідати вимозі про проведення розслідування по суті пасивним чином. Це виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яка може трактуватися як тиск на заявника щодо вчинення правопорушення, наприклад, прояв ініціативи у зв`язку із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни над середньою ціною або апелювання до співчуття заявника при згадках про ознаки «відмови» (Ramanauskas v. Lithuania, заява №74420/01, §67; Vanyan v. Russia, заява №53203/99, від 15.12.2005, §§11 та 49, Malininas v. Lithuania, заява №10071/04, від 01.07.2008, §37).
		97.Саме стороні обвинувачення потрібно довести, що ніякого підбурювання не було (рішення у справах Akbayandothersv.Germany від 15.10.2020, заява №40495/15 та інші, §118; постанова ККС ВС у справі №1715/6764/12 від 10.06.2020).
		98.Враховуючи описану вище поведінку ОСОБА_14 при зустрічах з ОСОБА_10 , а також неодноразові аргументовані відмовляння з боку ОСОБА_10 надавати неправомірну вигоду у розмірі 50000 доларів США за зловживання впливом, Суд на підставі матеріально-правового тесту на провокацію злочину приходить до висновку, що сторона обвинувачення не довела пасивного способу ведення розслідування шляхом залучення ОСОБА_14 , який як агент держави 14.11.2016 проявив активність у фіксуванні протиправної діяльності обвинуваченого ОСОБА_10 , переконуючи останнього продовжити вчинення розслідуваного злочину.
		99.Суд першої інстанції вірно зазначив, що можливим мотивом такої поведінки ОСОБА_10 було його бажання отримати неправомірну вигоду для себе в меншому розмірі за вчинення інших дій, а саме сприяння ОСОБА_14 та його захиснику у побудові «лінії захисту» ОСОБА_14 шляхом надання консультацій. Вказане суперечить його службовому становищу як слідчого у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_14 . У той же час Суд звертає увагу, що мотив ОСОБА_10 у цьому випадку не має правового значення для кваліфікації поведінки саме ОСОБА_14 , характеристики якої відповідно до матеріального тесту провокації злочину мають значення.
		100.Отже, Суд констатує суттєву роль ОСОБА_14 в підбурюванні ОСОБА_10 на розмову із службовими особами прокуратури Київської області з метою поновлення переговорів щодо вирішення питання по зміні кваліфікації його дій в бік пом`якшення на етапі судового розгляду, тобто вмовляннями ОСОБА_14 . ОСОБА_10 було піддано підбурюванню до продовження вчинення злочину, якого він вірогідно не продовжив би вчиняти сам.
		101.Суд вбачає в цьому порушення встановленого пунктом1 статті6 Конвенції права на справедливий розгляд справи як складову права на справедливий суд, деталізоване у практиці ЄСПЛ щодо недопустимості підбурювання до вчинення злочину з боку держави (поліції) та її агентів, та вимог частини3 статті271 КПК.
		102.В усталеній практиці ЄСПЛ йдеться про те, що суспільний інтерес у боротьбі зі злочинністю не може виправдати використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки це може призвести до ризику остаточного позбавлення обвинуваченого справедливого судового розгляду з самого початку (рішення у справі Teixeira de Castro v. Portugal, від 09.06.1998, § 35-36, Ramanauskas v. Lithuania, заява №74420/01, §54; Edwards and Lewis v. the United Kingdom, заява №39647/98 та 40461/98, §§ 46, 48, Akbayandothersv.Germany від 15.10.2020, заява №40495/15 та інші, §123).
		103.Із врахуванням наведеного вище, правовим наслідком провокації з боку агентів держави є неможливість використання доказів, отриманих в її результаті, тобто мова йде про недопустимість лише доказів, які здобуті саме після провокації і лише в її результаті. При встановлені провокації, докази отримані до неї повною мірою відповідають вимогам пункту1 статті6 Конвенції та частини3 статті271 КПК, тобто є допустимими.
		104.У цьому кримінальному проваджені провокація мала місце 14.11.2016 щодо ОСОБА_10 , на підставі цього Суд приходить до висновку про необхідність застосування правового наслідку такої провокації, передбаченого другим реченням частини3 статті271 КПК, а саме  здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у цьому кримінальному провадженні.
		105.Таким чином,відомості (фактичнідані),що булизібрані стороноюобвинувачення з14.11.2016в результатіпроведення НСРДза участю ОСОБА_14 та ОСОБА_10 ,Суд визнаєнедопустимими доказамисторони обвинуваченняв частиніобвинувачення ОСОБА_10 як такі,що зібранів результатіпровокації збоку ОСОБА_14 ,який співпрацювавз органомдосудового розслідування,а самевідомості,що містятьсяв:(1)протоколахза результатамипроведення НСРДАВК:від 17.11.2016та додатках до нього (том4 а.с. 1-4), від 12.12.2016 та додатках до нього (том4 а.с. 5-7), від 16.12.2016 та додатках до нього (том5 а.с. 229-232); (2)протоколах за результатами проведення НСРД ЗІТТМ від 13.12.2017 та додатках до нього (том6 а.с. 85-95), починаючи з запису «14.11.2016, 17:47:09, вхідне з`єднання», а також (3)отриманий детективом від ОСОБА_14 аркуш паперу білого кольору із друкованим текстом такого змісту: « НОМЕР_7 ОСОБА_40 » (том2 а.с. 209).
		(1.1.5.2)Значення провокації ОСОБА_10 для кваліфікації поведінки агентів держави щодо ОСОБА_7 (щодо непрямої провокації)
		106.Захист ОСОБА_7 (зокрема, адвокат ОСОБА_8 ) в апеляційній скарзі звертав увагу на в цілому провокативний характер поведінки ОСОБА_14 після його розмови з ОСОБА_10 на АЗС 13.11.2016.
		107.При перевірці цієї версії, яка не є вочевидь необґрунтованою, Суд враховує той факт, що ОСОБА_7 був залучений до злочинної діяльності фактично в результаті провокації ОСОБА_10 з боку ОСОБА_14 (який вже перебував під контролем правоохоронного органу), оскільки саме він неодноразово переконував ОСОБА_10 переговорити з «керівництвом» з метою поновлення переговорів щодо вирішення питання по зміні кваліфікації його дій в бік пом`якшення і поновлення таких переговорів відбулося шляхом залучення обвинуваченого ОСОБА_7 до продовження вчинення відповідного злочину.
		108.Застосовуючи правило частини1 статті87КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в доказі, що визнаний ним недопустимим відповідно до частини 1статті 87КПК (постанови ККС ВС від 08.10.2019 у справі №639/8329/14-к та від 12.11.2019 у справі №236/863/17). Доктрина «плодів отруєного дерева» передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом (постанова ККС ВС від 29.01.2020 у справі №473/3712/18).
		109.У цій справі Суд звертає увагу, що коли застосування негласних методів розслідування поєднане з підбурюванням одного з обвинувачених, це не означає автоматичної констатації порушення статті6 Конвенції стосовно інших обвинувачених, які ні прямо, ні опосередковано не були спровоковані до участі у правопорушенні поведінкою поліції (Akbayandothersv.Germany від 15.10.2020, заява №40495/15 та інші, §145). ЄСПЛ в своїй практиці визнає можливість «непрямої» провокації (рішення у справах Akbayandothersv.Germany від 15.10.2020, заява №40495/15 та інші, §117, Lalas v. Lithuania від 01.03.2011, заява №13109/04, §45), коли особа безпосередньо не контактувала з поліцейськими під прикриттям, але була залучена до правопорушення співучасником, який був безпосередньо підбурений до вчинення правопорушення з боку поліції, якщо дії поліції спонукали до вчинення злочину і цю наступну особу. Для встановлення наявності чи відсутності непрямої (опосередкованої) провокації в таких випадках суд має перевірити, (1)чи передбачалося для поліції, що особа, безпосередньо підбурювана до вчинення правопорушення, буде контактувати з іншими особами для участі у правопорушенні; (2)чи діяльність цієї особи також визначається поведінкою поліцейських та (3)чи вважали причетних осіб співучасниками злочину національні суди.
		110.Наведений вище тест на непряму (опосередковану) провокацію є спеціальним правилом вирішення питання щодо допустимості похідних доказів (застосування доктрини «плодів отруєного дерева»), яке ґрунтується на положеннях частини1 статті87 КПК (недопустимими є будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини).
		111.Незважаючи на те, що агент держави ОСОБА_14 у подальшому безпосередньо контактував з ОСОБА_7 , проте Суд має дослідити, чи становило попередньо здійснене ним підбурювання ОСОБА_10 непряму (опосередковану) провокацію ОСОБА_7 ще до першої зустрічі з ним зазначеного агента держави. Таку перевірку Суд здійснить за наведеним вище тестом, виробленим практикою ЄСПЛ.
		112.Враховуючи, що (1) ОСОБА_14 14.11.2016 схилив ОСОБА_10 продовжити вчинення розслідуваного злочину; (2)при цьому основним у проханні ОСОБА_14 було спонукання ОСОБА_10 переговорити з іншими особами («керівництвом») з метою поновлення переговорів про продовження вчинення злочину; (3)раніше ймовірно для цієї мети залучалися інші адвокати; (4) ОСОБА_14 в якості одного з варіантів допускав залучення ще якоїсь особи для продовження ведення відповідних переговорів, Суд доходить висновку, що для органу досудового розслідування передбачалося, що особа, безпосередньо підбурювана до вчинення правопорушення, буде контактувати з іншими на той час невизначеними особами для участі у правопорушенні, зокрема, з такими як адвокат ОСОБА_7 .
		113.Обвинуваченого ОСОБА_7 сторона обвинувачення вважає співучасником злочину.
		114.При вирішені питання, чи діяльність ОСОБА_7 також опосередковано визначалася поведінкою агентів держави, Суд звертає увагу на практику ЄСПЛ у цьому аспекті. Так, ЄСПЛ, визнаючи, що діяльність другого заявника у наркозлочині визначалася також поведінкою поліцейських, взяв до уваги, що він вирішив сприяти імпорту наркотиків через порт саме із-за створення поліцією видимості безпечного каналу. І саме таку безпечність йому докладно описав перший заявник, який був спровокований поліцією безпосередньо. Щодо третього заявника, який також був проінформований про безпечність транспортування наркотиків через порт, ЄСПЛ не визнав наявність опосередкованої провокації на тій підставі, що його участь у вчинені злочину почалася вже після проходження наркотиків через порт і тому його рішучість вчинити злочин не могла значною мірою ґрунтуватися на імітованій поліцією безпечності каналу (Akbayandothersv.Germany від 15.10.2020, заява №40495/15 та інші, §§130, 146).
		115.У розрізі цього критерію непрямої (опосередкованої) провокації зазначена вище методологія ЄСПЛ передбачає визначення спонукальної причини вчинити злочин напряму спровокованого обвинуваченого, яка сформована агентом держави, та встановлення її значення для обвинуваченого, щодо якого перевіряється опосередкована провокація.
		116.Під час допиту у суді апеляційної інстанції ОСОБА_10 зазначив, що з ОСОБА_7 він не був знайомий, познайомився з ним вже під час одночасного допиту після повідомлення його та ОСОБА_7 про підозру, раніше з ним не зустрічалися, не спілкувалися, не знав як він виглядає.
		117.Враховуючи, що (1)спонукальною причиною продовжити вчинення кримінального правопорушення для ОСОБА_10 було переконування з боку ОСОБА_14 за допомогою відповідних аргументів (зазначені в підпункті3 пункту90 цієї ухвали), (2) ОСОБА_10 не передавав такі аргументи ОСОБА_14 . ОСОБА_7 напряму (оскільки вони не були знайомі і не спілкувалися) чи опосередковано (оскільки ОСОБА_7 під час допиту не показував на такі обставини, а навпаки описав взаємовідносини з ОСОБА_14 щодо грошових коштів у розмірі 50000 доларів США як взаємовідносини між адвокатом і клієнтом, а цю суму як гонорар), тобто ОСОБА_41 не чинив вплив на формування бажання ОСОБА_7 скоїти злочин, а (3)зі змісту зустрічі між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 на АЗС 13.11.2016 вбачається, що рішучість продовжити зловживання впливом знизилася лише у ОСОБА_10 , а не у інших невстановлених осіб («керівництва» ОСОБА_10 ), то Суд доходить висновку, що діяльність ОСОБА_7 не визначалась у цьому контексті поведінкою агентів держави.
		118.Отже, (1)незважаючи на те, що для органу досудового розслідування було передбачуваним, що ОСОБА_10 буде контактувати з іншими на той час невизначеними особами для участі у правопорушенні, а обвинуваченого ОСОБА_7 сторона обвинувачення вважає співучасником злочину, (2)враховуючи, що діяльність ОСОБА_7 не визначалась поведінкою агентів держави, Суд констатує відсутність непрямої (опосередкованої) провокації обвинуваченого ОСОБА_7 та відповідно не вбачає можливим на цій підставі застосувати доктрину «плодів отруєного дерева» щодо доказів, які зібрані в подальшому.
		(1.1.5.3)Поведінка агентів держави щодо ОСОБА_7 та її кваліфікація
		119.Відсутність непрямої (опосередкованої) провокації не означає відсутність безпосередньої провокації ОСОБА_7 з боку агентів держави. У зв`язку із цим Суд має продовжити перевірку заяви захисту ОСОБА_7 про провокацію і у цьому аспекті.
		120.З матеріалів провадження вбачається, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 відбулось п`ять зустрічей: 08.12.2016 (перше знайомство в м. Київ на Контрактовій площі, 1), 09.12.2016 (у приміщенні ресторану «Trattoria La Padella», м. Київ, Контрактова площа, 1), 15.12.2016 (там само), 22.12.2016 (у кафе поблизу станції метро «Арсенальна») та 26.12.2016 (передача коштів неправомірної вигоди, м. Київ, Контрактова площа, 2/1, у салоні автомобіля ОСОБА_7 «Mitsubishi Lancer»). Усі ці зустрічі відбувались під контролем правоохоронних органів та зафіксовані за допомогою НСРД. При цьому обвинувачений під час допиту в суді апеляційної інстанції підтвердив факт, час, кількість зустрічей з ОСОБА_14 , та їх зміст, зафіксований в результаті проведення НСРД.
		121.Із протоколу за результатами проведення НСРД АВК від 12.12.2016 та додатку до нього (том4 а.с. 8-15) вбачається, що 08.12.2016 на АДРЕСА_4 відбулася розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , в ході якої: (1) ОСОБА_7 повідомив, що для досягнення бажаного для ОСОБА_14 результату в кримінальному провадженні необхідні не просто «чиїсь обіцянки», але і правова робота його як адвоката, захисника. У той же час ОСОБА_7 сказав, що йому «відомі ті домовленості, які відомі і ОСОБА_14 », натяками підтвердив необхідність передачі неправомірної вигоди («ми підписуємо, організовуємо форми, передаємо…»); (2)звернув увагу ОСОБА_14 , що має можливості здійснити відповідний вплив на необхідних службових осіб прокуратури («специфіку моєї роботи виконує не кожен адвокат…»); (3)на запитання ОСОБА_14 чи дійдуть вони того результату, який його цікавить (перекваліфікація на статтю369-2 КК), ОСОБА_7 запевнив, що дійдуть, «інакше не було б цього діалогу», «інакше б вони не зустрілись»; (3) ОСОБА_14 спитав про гарантії за те, що надасть 50000 доларів США, та зазначив, що якщо у вас там немає «связєй, ви нічого не вирішите». На це ОСОБА_7 відповів, що «це не так», і свідченням цього є той факт, що вони зустрілись, крім того «і всі відповідні домовленості, якщо вони «будуть скеровані» через нього ( ОСОБА_7 ), він втілить процесуально у життя і побоювання ОСОБА_14 вже по результату просто зникнуть».
		122.Із протоколу за результатами проведення НСРД АВК від 16.12.2016 та додатку до нього (том5 а.с. 217-227) вбачається, що 09.12.2016 на Контрактовій площі у м. Києві в приміщенні кафе відбулася розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , в ході якої: (1) ОСОБА_7 повідомив, що «зустрічався з людьми, все підпишуть, то вже матеріали будуть скеровані до Печерського суду, по обставинах все вже мені зрозуміло» (хоча станом на цю дату ОСОБА_7 ще не мав повноважень як захисник ОСОБА_14 і не мав доступу до матеріалів кримінального провадження). Так, ОСОБА_7 каже: «тут все дуже просто, тому що мені відомі обставини, узгоджена позиція, і фактично у мене буде до вас виключно два-три додаткових запитання, під час допиту, які ми фіксуємо під час судового засідання і від прокуратури за нашим клопотанням буде поступати, буде проявлятися ініціатива, щодо виявлення обставин, які перекваліфікують»; (2)щодо участі інших адвокатів ОСОБА_14 . ОСОБА_7 зазначив, що вони йому не заважають, якщо він ( ОСОБА_14 ) може їх контролювати, «все одно ми будемо доходити до виключно домовлених рамок, виходити на узгоджений результат»; (3)на пряме запитання ОСОБА_14 щодо гарантії, що ОСОБА_7 підуть назустріч прокурори, слідчий, що відбудеться перекваліфікація і подадуть в суд по статті369-2 КК, ОСОБА_7 знов наголосив, що «інакше б не починав розмови, взагалі нічого у нас би не відбувалось, якби я не володів ситуацією», «я знаю наміри суду, я знаю наміри прокуратури»; (4)на запитання ОСОБА_14 чи підтримає їх ОСОБА_42 (імовірно ОСОБА_43 , один з прокурорів, що здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_14 ), ОСОБА_7 відповів, що « ОСОБА_42 там буде, не ОСОБА_42 . Я знаю хто підтримає. Я знаю як воно фактично буде відбуватися. І вже ця позиція вона вже фактично узгоджена», «я і виступаю тут мабуть якимось гарантом фактично домовленостей і на зберігання беру у вас відповідні кошти», «є позиція, фактично вона узгоджена, я її бачу»; (5) ОСОБА_7 розповів, що в суді ОСОБА_14 має визнати вину по статті369-2 КК, і потім вони вийдуть на угоду з прокурором про винуватість, і суддя вже буде обмежений в рамках угоди ухвалити рішення; (6)на слова ОСОБА_7 : «тут я приймаю участь», та відповідь ОСОБА_14 : «але ж рішення приймають вони», ОСОБА_7 відповів: «Рішення погоджує суд, але це рішення приймають, як ви кажете, вони. Рішення буде прийнято. Я вам кажу  рішення буде прийнято». «Те, що вам обіцяли, на сьогоднішній день робиться можливим. Обіцяти можна багато, однак виходячи з відповідних об`єктивностей реальних подій, можна зробити ось так. Щоб не було після цих дій відповідних негативних наслідків для усіх учасників цієї події»; (7) ОСОБА_7 повідомив, що він має намір вступити у справу як захисник лише після того, як вона вже буде в суді розподілена на суддю. Крім того, наголосив про дуже негативні наслідки для ОСОБА_14 у разі недосягнення між ними домовленості. Свою роль у справі ОСОБА_7 охарактеризував таким чином: «Хочеться тут двустороннє полегшити життя усім. І вам. І органам усім. Ось тому фактично в принципі мої дії тут вчиняються»; (8)на запитання ОСОБА_14 щодо можливості розбити суму в 50000 доларів США на дві частини ОСОБА_7 відповів, що він вже «з такими запитаннями додатковими їхати не буде»; (9)на пропозицію ОСОБА_14 підписати угоду з ОСОБА_7 як з адвокатом, він відповів, що «давайте, коли вже буде передача, тоді вже і подпішем». На здивування ОСОБА_14 щодо доцільності передачі всієї суми коштів ще до того як ОСОБА_7 як адвокат ознайомиться з матеріалами справи, ОСОБА_7 заперечив: «Як це не ознайомився?! Я вам навіть більше сказав, ніж ваші адвокати разом взяті»; (10) ОСОБА_14 та ОСОБА_7 домовилися про наступну зустріч.
		123.Із протоколу за результатами проведення НСРД АВК від 23.01.2017 та додатку до нього (том6 а.с. 15-29) вбачається, що 15.12.2016 на Контрактовій площі у м. Києві в приміщенні кафе «Trattoria La Padella» відбулася зустріч між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , в ході якої: (1) ОСОБА_7 зачитав ОСОБА_14 основні положення договору, які вони мають укласти між собою; (2)на запитання ОСОБА_14 щодо координації діяльності інших його захисників, чи може він їм сказати «хлопці, ви це робіть, це не робіть, єсть певні у нас домовленості в опрєдєльонних кругах», ОСОБА_7 відповів ствердно; (3)щодо пропозиції ОСОБА_7 віднести обумовлену суму до складу його гонорару, ОСОБА_14 не погодився, мотивуючи, що це можливий обман та ризики втратити всю суму. На що ОСОБА_7 відповів, що це умови його вступу до справи; (4) ОСОБА_14 пропонував написати розписку про отримання коштів. ОСОБА_7 запропонував текст розписки про отримання 50000 доларів США на зберігання у якості гарантування домовленостей між сторонами, ОСОБА_14 наполягав на тому, щоб в розписці було посилання на договір між ними. ОСОБА_7 не хотів зазначати номер кримінального провадження у самій розписці, а лише в договорі, втім потім погодився; (5)сторони підписали договір, спорили про віднесення суми у 50000 доларів США до гонорару, ОСОБА_14 просив ОСОБА_7 зазначити свій реальний гонорар з 50000 доларів США, на що ОСОБА_7 відповів, що «без підписання цього він буде підводити себе до кримінальної відповідальності», «я повинен підстраховувати власні дії»; (6)сперечалися щодо того як треба відобразити суму в 50000 доларів США в договорі; (7)дізнавшись, що матеріали кримінального провадження по ОСОБА_14 вже направлені до суду, співрозмовники домовились зустрітися через кілька днів для передачі коштів, підписаний договір ОСОБА_14 запропонував залишити ОСОБА_7 , на що він відповів, що не буде вступати у справу до того моменту, поки не буде розуміти «чи є в нас гарантійний момент чи не має».
		124.Із протоколу за результатами проведення НСРД АВК від 23.01.2017 та додатку до нього (том6 а.с. 31-43) вбачається, що 22.12.2016 в приміщенні кафе поблизу станції метро «Арсенальна» відбулася зустріч між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , в ході якої: (1) ОСОБА_7 зачитав ОСОБА_14 відкориговані ним положення договору, за якими фіксований розмір суми підлягає поверненню за першою вимогою Клієнта як гарантія виконання домовленостей; (2)на повідомлення ОСОБА_14 , що йому вже телефонував прокурор щодо необхідності підписання якихось документів, ОСОБА_7 відповів: «Ну я Вам так просто від себе скажу, що у Вас результату на досудовому, який нас цікавить і який ми обговорили, бути фізично, процесуально, юридично не може. Не може бути. Може бути виключно в рамках вже розгляду справи в суді і виключно вже за проявом нашої… Тому, що повноваження щодо перекваліфікації покладені виключно на прокурора. Розумієте, да? Тому я просто цю роботу знаю від ОСОБА_44 до ОСОБА_45 . Я відпрацьовую як адвокатський захист з приводу надання Вам правових послуг, так і прокурорський. Вони не будуть нічого взагалі. Вони просто будуть підписувати. І все»; (3)на запитання ОСОБА_14 : «Чи вони дали «добро»?», ОСОБА_7 відповів, що те, що він складає (документи), «там» (у прокуратурі) буде підписуватися, він також пояснює, що суть угоди полягає у тому, що в суді першої інстанції відбудеться перекваліфікація дій ОСОБА_14 на статтю369-2 КК; (4)щодо апеляційного оскарження ОСОБА_7 заспокоює ОСОБА_14 , що за угодою прокурор не може оскаржити в апеляційному порядку; (5)щодо вступу ОСОБА_7 у справу на підставі договору, він відповів ОСОБА_14 : «Я ж не піду без гарантій… І мене ніхто не допустить фактично. А я людина пряма і мені не потрібно щось вигадувати  запитали, сказали, відповів. Факт наступив чи не наступив. Я кажу вам: ось, ще нічого не зберігаю»; (6)на запитання ОСОБА_14 , що «в силу вступає наша домовленість після того, як ви ето самоє… Ви їм сказали, що всьо?» ОСОБА_7 відповів: «Звичайно», «Ми виходимо на той рівень, коли я відпрацьовую. Знають, як я відпрацьовую. Мовчки довіряють, підписують. В процесі оформлюється як фактично в законі і передбачено», «Клопотання від прокурора, ініціатива від нас. Всі документи складаю я»; (7)на запитання ОСОБА_14 «Зачєм тоді ці з ними домовленості? Давайте тоді домовимося з Вами  будемо працювати, я Вам заплачу як адвокату та й все», ОСОБА_7 відповів: «Самостійно не витягну. Є процесуальні рамки. Ось якщо так працювати як працює Ваш адвокат, за клопотанням, то толку у Вас, результату не буде. Повірте мені», «А якщо виникне інше зовсім, те зовсім не вплине на Вас. Тому я сподіваюся тут на узгодженість дій усіх сторін. І я тут буду фактично і сподіваюся виступати особою, яка буде гарантувати тут ці домовленості»; (8)на чергове питання ОСОБА_14 про гарантії, ОСОБА_7 відповідає, що «якщо вам потрібен тут результат по цьому питанню, то я знаю людей. Бо були ситуації, коли по схожих питаннях робляться проблеми зовсім іншого характеру», «Дивіться. Я вам просто більше скажу: Якщо у мене не вийде вам надати правову допомогу, то на сьогоднішній день практично по цьому питанню ніхто її не зможе надати. Нормально. Ну, крім Президента, наприклад. Помилувати відразу, да... Зрозумійте правильно, що є процесуальні рамки. Їх невиконання не зможе вам надати змоги досягти бажаного результату. Тут все воно взаємно пов`язано. Бажати просто  це дуже мало. Тобто потрібно втілювати і процесуально виконувати. Якщо повноваження, наприклад, того ж слідчого, вони широкі. Він може наприклад, і ви надаєте ці клопотання, так, він і розглядає їх. Однак відповідь до вас не доходить… Ну ось так буває»; ОСОБА_14 : «Таке буває, да… А у нас вона дойде?», ОСОБА_7 : «Звичайно. Вона в нас буде процесуально втілена»; (9)далі ОСОБА_7 пояснив, що єдиним законним чином, яким він може взяти ці гроші на зберігання собі  це необхідно прописати в договорі, що це його гонорар, на що ОСОБА_14 знову не погодився, бо це насправді не є гонорар, на що ОСОБА_7 запропонував оформити передачу коштів розпискою ОСОБА_14 , викресливши пункт про гонорар з договору, що має свідчити про добровільність передачі коштів.
		125.Під час допиту в суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_14 подзвонив йому сам через певний час після його спілкування з колишнім однокурсником ОСОБА_46 з приводу того, що ОСОБА_7 побачив його під час вчинення якихось процесуальних дій в одній з публікацій ЗМІ разом з особою, якою як з`ясувалось згодом, був ОСОБА_14 . У ході цієї розмови з ОСОБА_47 . ОСОБА_7 нагадав йому, що він займається адвокатською діяльністю. Обвинувачений підтвердив факт зустрічей та автентичність матеріалів НСРД щодо їх зустрічей з ОСОБА_14 . Зазначив, що мав невеликий досвід адвокатської роботи, на момент знайомства з ОСОБА_14 результату по жодній справі ще не було. Суму в 50000 доларів США як свій гонорар назвав вперше випадково, можливо під впливом публікації в ЗМІ, та тому що справа непроста. Коли ОСОБА_14 не погодився з цією сумою як сумою адвокатського гонорару, саме ОСОБА_7 почав його переконувати, що він має необхідні зв`язки, кваліфікацію та забезпечить досягнення бажаного результату у вигляді перекваліфікації дій ОСОБА_14 .
		126.Під час допиту ОСОБА_7 прокурором було поставлено кілька питань щодо реплік ОСОБА_7 , зафіксованих в матеріалах НСРД, справжність яких обвинувачений не заперечував. Зокрема, звідки йому було відоме остаточне рішення в контексті того, що ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_14 , що йому вже відомо остаточне рішення відносно ОСОБА_14 (під час першої зустрічі)? Інші запитання стосувались його ж висловлювання, що у ОСОБА_7 з ОСОБА_14  абсолютно збігається інформація, на забезпечення гарантій щодо чого ОСОБА_7 буде отримувати кошти у сумі 50000 доларів США. Що це за інформація та що саме у нього співпало з ОСОБА_14 , з ким він попередньо обговорював питання передачі 50000 доларів США? На вказані питання прокурора та будь-які інші ОСОБА_7 відмовився відповідати.
		127.Із протоколу за результатами проведення НСРД ЗІТТМ від 13.12.2017 та додатків до нього (том6 а.с. 119-130) вбачається, що між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 мали місце розмови мобільним телефоном (том6 а.с.119-128). Зміст цих телефонних розмов узгоджуються із змістом розмов, що мали місце між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 під час особистих зустрічей.
		128.Таким чином, беручи до уваги висновки щодо інших критерії тестів на провокацію, які викладені вище, та враховуючи, що: (1)покази обвинуваченого ОСОБА_7 та зміст бесід між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 спростовують версію про надмірну активність ОСОБА_14 в контексті провокації, яка перевіряється; (2)твердження захисту про наявність провокації щодо ОСОБА_7 , які містяться в апеляційній скарзі та клопотанні про визнання доказів очевидно недопустимими захисника ОСОБА_8 , зводяться до цитування уривків з розмов між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 13.11.2016 та 14.11.2016 і не містять відомостей про схиляння до вчинення злочину саме ОСОБА_7 , Суд доходить висновку, що поведінка ОСОБА_14 щодо ОСОБА_7 не містила ознак провокації (підбурювання) на вчинення злочину та не становила таку допомогу ОСОБА_7 вчинити злочин, без якої такий злочин не був би вчинений.
		129.У зв`язку із викладеним, Суд не вбачає (1)помилки суду першої інстанції в оцінці фактичних обставин кримінального провадження, за якими провокація щодо ОСОБА_7 відсутня, та (2)підстав для зміни висновків суду першої інстанції щодо цього питання.
		(1.2) Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів з інших підстав
		(1.2.1) Аргумент про недопустимість усіх результатів НСРД як проведених в іншому кримінальному провадженні без дозволу слідчого судді
		130.Захисник ОСОБА_11 просила визнати недопустимими протоколи проведення НСРД на підставі аргументу, викладеного у підпункті4 (1) пункту11 цієї ухвали.
		131.У вироку суд першої інстанції відхилив цей аргумент захисту, пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27.11.2018 у справі №132/2210/15-к. Так, за аналогічних обставин (а саме проведення НСРД у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину з подальшою зміною кваліфікації на менш тяжкий злочин) ККСВС констатував відсутність порушень вимог частини2 статті246 КПК та не визнав відповідні результати НСРД недопустимими доказами.
		132.У таких випадках слід встановити, чи були реальні передумови для внесення відомостей до ЄРДР про більш тяжкий злочин (у цьому провадженні  злочин, передбачений частиною4 статті368 КК) (постанова ККС ВС у справі №750/9145/18 від 11.11.2020).
		133.Разом із тим, захист не навів аргументів, які б вказували на маніпуляції органу досудового розслідування щодо навмисного «переобтяження» первинної кваліфікації з метою зміни правового режиму кримінального провадження, у тому числі задля отримання можливості проведення у ньому НСРД.
		134.Матеріали ж провадження, досліджені Судом, свідчать, що на початковому етапі розслідування були усі підстави для кваліфікації дій імовірних підозрюваних за частиною4 статті368 КК. Так, прокурорами та детективами здійснювалось розслідування, спрямоване на викриття невстановлених осіб прокуратури Київської області, які, в межах своїх повноважень, мали сприяти зміні обвинувачення ОСОБА_14 під час судового провадження в бік пом`якшення, імовірно з наміром отримання неправомірної вигоди за це у розмірі 50000 доларів США. Вказане підтверджується, зокрема, змістом постанови про проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №520160000000000407 від 01.11.2016 в формі спеціального слідчого експерименту відносно начальника першого відділу процесуального керівництва прокуратури Київської області, із залученням на добровільній основі ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів в сумі 50000 доларів США як предмету неправомірної вигоди (том4 а.с.206-213), протоколів за результатами проведення НСРД  спостереження за особою від 20.02.2017 (том6 а.с. 131-132), від 20.02.2017 (том6 а.с. 133-136).
		135.За таких обставин не має підстав для висновків, що (1)кримінальне провадження з самого початку стосувалося нетяжкого злочину і проводити НСРД в ньому заборонено законом та (2)необхідно було у цьому кримінальному проваджені виконати вимоги частини1 статті257 КПК. Відповідно, матеріали НСРД не можуть визнаватися недопустимими з наведених захисником підстав.
		(1.2.2) Щодо недопустимості протоколів за результатами НСРД через порушення строку, передбаченого частиною3 статті252 КПК
		136.Захисником обвинуваченого ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_12 надано додаткові письмові пояснення, в яких він, посилаючись на позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №310/4839/17, наполягає на визнанні недопустимими протоколів НСРД через те, що: (1)вони передані прокурору в порушення строків, зазначених в частині3 статті252 КПК та пункті4.3 Інструкції про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні, набагато пізніше встановленого КПК 24-годинного строку після їх складання; (2)будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями КПК; (3)поновлення процесуального строку у такому випадку статтею117 КПК не передбачено; (4)процесуальні строки порушено відносно підзахисного ОСОБА_10 .
		137.Суд звертає увагу, що виходячи зі змісту положень частини1 статті22, частин1, 3 статті26, частини1 статті404 КПК, перегляд оскаржуваного вироку здійснюється в межах доводів, наведених в поданих апеляційних скаргах. Наведений аргумент в апеляційних скаргах не містився, а особа, яка подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_10 , не змінила та не доповнила її таким аргументом. У зв`язку із цим, Суд не зобов`язаний його розглядати.
		138.Разом з тим, Суд звертає увагу, що факт порушення зазначених процесуальних строків захисником не підтверджено посиланням на жодні докази та почасти спростовується матеріалами справи.
		139.Так, (1)протоколи за результатами проведення НСРД АВК особи із додатками: №19/7773 від 17.11.2016, №19/7777 від 17.11.2016, №19/7771 від 17.11.2016, №19/7775 від 17.11.2016 надійшли до Управління забезпечення охорони державної таємниці Генеральної прокуратури України (далі  УЗОДТ ГПУ) 18.11.2016, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том3 а.с.165, 180, 184, том4 а.с.1); №19/8317 від 12.12.2016, №19/8315 від 12.12.2016 надійшли до УЗОДТ ГПУ 13.12.2016, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том4 а.с.5, 7); №19/476 від 23.01.2017, №19/473 від 23.01.2017 надійшли до УЗОДТ ГПУ 24.01.2017, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том 6 а. с.15, 31); №19/894 від 06.02.2017, №19/897 від 06.02.2017 надійшли до УЗОДТ ГПУ 07.02.2017, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том6 а.с.61, 71); (2)протокол за результатами проведення НСРД ЗІТТМ із додатками №19/1187 від 15.02.2016 надійшов до УЗОДТ ГПУ 16.02.2017, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том6 а.с.130). Отже, порушення процесуального строку при надсиланні зазначених вище протоколів з додатками не вбачається.
		140.Протокол за результатами проведення НСРД АВК особи №19/897 від 06.02.2017 (із додатками) до того ж визнаний вироком недопустимим, а апеляційні скарги не містять вимог про визнання його допустимим.
		141.Протокол за результатами проведення НСРД ЗІТТМ із додатками №19/1079 від 13.02.2017 надійшов до УЗОДТ ГПУ 16.02.2017, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том6 а.с.96-99), проте вихідний номер датований 13.02.2017, доказів надсилання протоколів іншою датою в матеріалах провадження немає та стороною захисту не надано.
		142.Протокол за результатами проведення НСРД АВК особи із додатками №19/8409 від 16.12.2016 надійшов до УЗОДТ ГПУ 20.12.2016, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том5 а.с.217), проте вихідний номер датований 16.12.2016, доказів надсилання протоколу іншою датою в матеріалах провадження не має та стороною захисту не надано. Крім того, вказаний протокол фіксує зустріч та розмову між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , дій обвинуваченого ОСОБА_10 (підзахисного адвоката ОСОБА_12 ) цим протоколом не зафіксовано.
		143.Протокол за результатами проведення НСРД АВК особи із додатками №19/8411 від 16.12.2016 надійшов до УЗОДТ ГПУ 20.12.2016, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том5 а.с.229), проте вихідний номер датований 16.12.2016, доказів надсилання протоколу іншою датою в матеріалах провадження немає та стороною захисту не надано.
		144.Протокол за результатами проведення НСРД АВК особи із додатками №19/767 від 31.01.2017, №19/770 від 31.01.2017 надійшли до УЗОДТ ГПУ 07.02.2017, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці протоколу (том6 а.с.45, 53), проте вихідний номер датований 31.01.2017, доказів надсилання протоколів іншою датою в матеріалах провадження немає та стороною захисту не надано. Крім того, вказані протоколи фіксують зустрічі та розмову між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , дій обвинуваченого ОСОБА_10 (підзахисного адвоката ОСОБА_12 ) цим протоколом не зафіксовано.
		145.Підстав для визнання недопустимими протоколів за результатами проведення НСРД, зазначених вище з мотивів можливого порушення процесуального строку, встановленого частиною3 статті252 КПК, Суд не вбачає навіть за умови, якби таке порушення було констатоване.
		146.Протоколи про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору (частина3 статті252 КПК). Встановлений в цій нормі строк є строком виконання обов`язку.
		147.Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження. Пропуск строку виконання обов`язку, на відміну від пропуску строку реалізації права, спричиняє застосування до осіб, що пропустили строк, дисциплінарних стягнень, якщо строк пропущений оперативним підрозділом, слідчим, прокурором, слідчим суддею або суддею, або заходів забезпечення кримінального провадження, якщо строк пропущений учасником кримінального провадження (постанові ККС ВС від 08.04.2020 у справі №263/15845/2019).
		148.У контексті вирішення цього аргументу слід враховувати мету встановлення процесуального строку, що розглядається. Цією метою є забезпечення оперативності у виконанні прокурором обов`язків та заборон, передбачених статтею255 КПК,  знищення відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення НСРД, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, заборона їх використання для цілей, не пов`язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.
		149.Таким чином, встановлення процесуального строку, на який звертає увагу захисник, й відповідні правові наслідки, пов`язані з його можливим порушенням, жодним чином не впливають на допустимість отриманих доказів чи зменшення їх доказового значення, а спрямовані на недопущення порушень прав та законних інтересів (1)осіб, які не притягуються до кримінальної відповідальності, та (2)обвинувачених, шляхом можливого використання неналежної до кримінального провадження інформації (наприклад, приватного характеру). Саме у зв`язку із цим відповідні протоколи про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених НСРД мають передатися прокурору (частина3 статті252 КПК), який цим забезпечує заборону використання неналежних матеріалів або ознайомлення з ними будь-яких осіб (частина2 статті 255 КПК) та невідкладно забезпечує їх знищення (частини1, 4 статті 255 КПК).
		150.Будь-яких відомостей чи аргументів, що стверджуване захисником порушення частини3 статті252 КПК спричинило будь-яке порушення прав людини, не наведено.
		151.У зв`язку із викладеним, Суд не бере до уваги цей аргумент захисника ОСОБА_12 
		(1.2.3) Щодо недопустимості протоколів за результатами НСРД через недоліки їх оформлення
		152.Сторона захисту наполягає на визнанні недопустимими протоколів за результатами проведення НСРД, оскільки в них всупереч вимогам закону (частина3 статті107, частина1 статті252, частина2 статті266 КПК) відсутні характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувалися, умови та порядок їх використання, посилання на оригінальні примірники носіїв інформації, порядок виготовлення копій.
		153.У випадках, передбачених КПК, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі (частина1 статті104 КПК). Вступна частина протоколу, серед іншого, має містити відомості про характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання (пункт1 частини3 статті104 КПК). У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо (частина3 статті107 КПК). Фіксація ходу і результатів НСРД повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК. За результатами проведення НСРД складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили НСРД або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством (частина1 статті252 КПК). Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду (частина2 статті266 КПК).
		154.Статтею266КПК передбачено особливості щодо складення та змісту протоколів за результатами проведення НСРД із застосуванням технічних засобів. Так, дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації (частина1 статті266КПК). Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому КПК (частина 3 статті 266 КПК).
		155.У цьому провадженні НСРД здійснювалось, зокрема, у виді АВК особи, за результатами чого отримані відповідні електронні файли. За результатами вивчення цих файлів детективом НАБУ були складені відповідні протоколи, зміст яких відповідає згаданим вище вимогам КПК.
		156.Стороною захисту не наведені конкретні протоколи, які вони вважають такими, що складені з недоліками оформлення.
		157.Суд, дослідивши протоколи за результатами проведення НСРД, зокрема, АВК особи, встановив, що в них зазначено, що відповідні НСРД проводились із використанням цифрових накопичувачів аудіо-, відеоінформації: «Сафарі» №610092, «Москіт» №860142, «Оберіг» №610007. Результати НСРД збережено на носіях інформації  картах пам`яті microSD, відповідно пронумерованих та датованих, що є додатками до відповідних протоколів, та зберігаються у матеріалах справи. Також в цих протоколах зазначені найменування файлів, та зазначено загальний їх зміст  зафіксовано факт зустрічі та зміст розмови, яка відбулась в певну дату між певними особами.
		158.Посилання на відсутність технічних характеристик застосовуваних пристроїв у відповідних протоколах Суд вважає недоречними з огляду на таке: (1)захисники не вказують які саме технічні характеристики технічних пристроїв, що використовувались, їх цікавлять, та в якому саме контексті; (2)вказані зауваження жодним чином не вплинули на зміст зафіксованої в результаті НСРД інформації та достовірність протоколів як джерел доказів; (3)обвинувачені не заперечували свою участь у відповідних зустрічах, розмовах та їх зміст, зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив автентичність цих записів, обвинувачений ОСОБА_10 щодо зустрічі з ОСОБА_14 13.11.2016, щодо інших не висловлювався; (4)сторона захисту неодноразово звертала увагу на зміст зафіксованих в результаті проведення НСРД розмов (уривки) за участю обох обвинувачених, зокрема, обґрунтовуючи версію про провокацію злочину, версію про законний характер адвокатської діяльності ОСОБА_7 та в інших випадках; (5)відомості про номенклатуру, наявність, технічні характеристики спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової діяльності становлять державну таємницю, тобто право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених статті246 КПК, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів (постанова ККС ВС у справі №585/1899/17 від 20.05.2020, постанова Об`єднаної палати ККС ВС у справі №554/5090/16-к від 29.03.2021); (6)сторона захисту не ініціювала в суді першої інстанції дослідження відповідними спеціалістами або експертами у порядку, передбаченому КПК, носіїв інформації та технічних засобів, за допомогою яких отримано інформацію в результаті НСРД у цьому кримінальному провадженні, тобто не ставила під сумнів достовірність цих доказів.
		159.Твердження ж захисту про зберігання саме копій накопичувачів інформації в матеріалах справи жодним чином не обґрунтовано.
		160.У зв`язку із викладеним, Суд доходить висновку, що наведені аргументи щодо форми протоколів за результатами НСРД є проявом надмірного формалізму, не ґрунтуються на КПК і не впливають на висновки суду щодо достовірності відповідних доказів.
		(1.2.4) Щодо належності та допустимості протоколів огляду та вручення грошових коштів і обшуку пункту обміну валют
		161.Значна частина доводів сторони захисту стосується з`ясування обставин руху коштів неправомірної вигоди у розмірі 50000 доларів США від ОСОБА_14 до ОСОБА_7 і подальше виявлення їх частини (15 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1500 доларів США) під час обшуку пункту обміну валют. У зв`язку із цим слід розглянути доводи захисту щодо цих доказів поряд.
		162.Аргументи захисту щодо недопустимості протоколу огляду та вручення коштів від 26.12.2016 викладені у підпунктах 1-3 пункту11 цієї ухвали, а доводи про маніпуляції органу досудового розслідування з номерами купюр, які видавалися ОСОБА_14 та вилучалися під час обшуку пункту обміну валют  у пункті 12 цієї ухвали. Прокурор щодо цього надав заперечення (підпункт1 пункту20 цієї ухвали).
		163.Версією сторони захисту є фальсифікація протоколів огляду та вручення грошових коштів, протоколу обшуку пункту обміну валют з боку органу досудового розслідування з метою доведення шляху руху частини предмета неправомірної вигоди від ОСОБА_14 до пункту обміну валют. Крім того, захисники висунули ряд доводів, що ставлять під сумнів достовірність результату вказаного обшуку як слідчої дії (поняті нібито не оглядали видані купюри; особа, яка їх видала, не пояснювала звідки кошти; в приміщенні знаходились тільки два детектива, оскільки не було достатньо місця тощо).
		Щодо протоколу огляду та вручення грошових коштів
		164.Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (частина3 статті62 Конституції України). Обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (абзац5 пункту3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011).
		165.Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК (частина1 статті86 КПК).
		166.При цьому КПК не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим, передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина1 статті87 КПК).
		167.Для Суду є аксіомою, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.
		168.Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі №601/1143/16).
		169.У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, Суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед (1)унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та (2)забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.
		170.У зв`язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1)прямо та істотно порушують права і свободи людини чи (2)зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.
		171.Із врахуванням зазначеного саме різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1)під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина4 статті87, частина2 статті89 КПК)  у випадках, коли: 1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і 2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2)у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина1 статті89 КПК)  якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: 1)тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; 2)зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.
		172.Оскільки процесуальні порушення, які покладені в основу наведеної вище класифікації недопустимості доказів, мають різну правову природу, то для встановлення підстав недопустимості доказів застосовуються різні правила.
		173.Вирішуючи на підставі частини1 статті87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати: (1)яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, (2)у чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та (3)за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в частині2 статті87 КПК  послатись на конкретний пункт цієї норми.
		174.При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, які зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, суд в кожному конкретному випадку має встановити: (1)чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; (2)чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: (1)ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних (недопустимість правового «пуризму»); (2)порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.
		175.Такий висновок ґрунтується й на практиці Верховного Суду. Так, при визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККСВС від 25.09.2018 у справі №210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККСВС від 05.08.2020 у справі №334/5670/18).
		176.Саме виходячи з наведених вище класифікації недопустимих доказів та критеріїв перевірки доказів на допустимість Суд буде перевіряти доводи захисту в частині недопустимості протоколу огляду та видачі грошових коштів від 26.12.2016, складеного о 14:35  14:45 (том5 а.с. 1-113).
		177.Наведені стороною захисту аргументи щодо сумнівів у достовірності окремих відомостей цього протоколу, а саме щодо місця його складання, не спростовують висновків суду першої інстанції, який співставивши зміст вказаного протоколу із показаннями понятих ( ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ) та ОСОБА_14 не встановив значних неузгодженостей щодо місця його складання, зважаючи на відповідь ОСОБА_14 , що він не може точно назвати місце складання другого за часом протоколу огляду. У той же час, поняті зазначили, що складання протоколу та огляд купюр відбувалися на Подолі, у районі Контрактової площі, що відповідає місцю, зазначеному в протоколі: м. Київ, вул.Борисоглібська, 3. Так само і ОСОБА_14 зазначав, що він чекав ОСОБА_7 в приміщенні банку на Подолі.
		178.Щодо аргументів захисту стосовно того, що здійснити опис і перевірку такої кількості купюр (500штук) неможливо здійснити у вказаний в протоколі 10-хвилинний проміжок часу, вказані сумніви були усунуті шляхом допиту понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які зазначили, що вказана процедура тривала близько півгодини, менше ніж зранку, оскільки проводилася повторно.
		179.У той же час, Суд погоджується, що наведені стороною захисту аргументи породжують сумніви в достовірності серій та номерів купюр, які зазначені у другому (за часом) протоколі огляду та вручення грошових коштів, які за номерами лише частково співпадають із номерами та фотокопіями банкнот, що містяться в першому за часом (складеному о 8:00) протоколі огляду та вручення грошових коштів від 26.12.2016 (том7 а.с. 1-113). Таким чином, доказова вага відомостей, зазначених у протоколі огляду та вручення грошових коштів (том5 а.с.1-113), саме щодо серій та номерів стодоларових купюр, які вручались ОСОБА_14 , є незначною.
		180.Разом із тим Суд звертає увагу на той факт, що обидва протоколи огляду та вручення грошових коштів, як наданий стороною захисту (том7 а.с.1-113), так і стороною обвинувачення (том5 а.с.1-113) узгоджуються між собою щодо суті фіксованої процесуальної дії,  вони засвідчують вручення ОСОБА_14 грошових коштів саме в сумі 50000 доларів США, номіналом 100 доларів США кожна, у кількості 500 штук, для передачі їх як неправомірної вигоди обвинуваченим та іншим особам прокуратури Київської області. Вказана інформація підтверджується і показаннями понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , свідка ОСОБА_14 .
		181.Факт отримання ОСОБА_7 26.12.2016 під час перебування за адресою: АДРЕСА_5 , у салоні свого автомобіля «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_6 , від ОСОБА_14 неправомірної вигоди у сумі саме 50000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 26.12.2016 становило 1313338 гривень, доведено низкою інших узгоджених між собою доказів:
		(1)виконана рукописним текстом розписка за підписом ОСОБА_7 від 26.12.2016 такого змісту: «Я, адвокат ОСОБА_7 , за дорученням клієнта ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , беру на зберігання грошові кошти в загальному розмірі 50000 доларів США (п`ятдесят тисяч доларів США), у якості досягнення домовленостей між сторонами за договором та додатком до нього» (том2 а.с. 220);
		(2)протокол за результатами проведення НСРД АВК особи від 31.01.2017 (том6 а.с.45-61), у стенограмі до якого містяться, зокрема, такі уривки з діалогу, які свідчать про передання коштів ОСОБА_14 . ОСОБА_7 та складання про це відповідної розписки ОСОБА_7 : ОСОБА_14 : Дивіться, щоб ви не переживали, це вони;  ОСОБА_7 : Та ви перерахуйте да і все; ОСОБА_14 : Я перераховував, як получав і як поклав;  ОСОБА_7 : Перерахуйте і ось сюди покладіть. Потім це опечатую все, ось дивіться. В папочку сюди… просто перекладіть, я перерахую. Потім перерахую, ось і все;  ОСОБА_14 : Нате перерахуйте їх;  ОСОБА_7 : Та я гроші ніколи не рахую;  ОСОБА_14 : Я вам кажу, щоб ви не думали, що… Я їх у банку получив, я їх поклав…;  ОСОБА_7 : Я у вас же під розписку все…;  ОСОБА_14 : Я їх поклав… ну ви поняли мене?; ОСОБА_7 : Все нормально;
		(3)протокол за результатами проведення НСРД  аудіоконтроль особи від 06.02.2017 (том6 а.с.61-69) та додаток до нього, з якого вбачається що 26.12.2016 ОСОБА_7 у власному автомобілі «Mitsubishi Lancer» здійснював перерахунок грошових коштів після того, як ОСОБА_14 покинув автомобіль ОСОБА_7 . Уривки з монологу ОСОБА_7 : «Ладно,не волнуйся,покатило бабло... [нецензурна лексика, що виражає подив], полтинник… Все,ну тутбанковские есть,все чики-пики...Слава Богу,в этойпачке… Все [нецензурний вираз, який означає, що вся сума співпала];
		(4)інші протоколи НСРД, які є допустимими та в яких зафіксовані розмови обвинувачених з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо обумовленого розміру неправомірної вигоди та неможливості поділу її на частини.
		182.Крім того, сторона захисту звертала увагу суду на той факт, що поняті, присутні при огляді та врученні грошових коштів: (1)є військовими курсантами КНУ імені Тараса Шевченка; (2)поступили в розпорядження детективів НАБУ за наказом командира, а отже не були незаінтересованими особами і повинні розглядатися як працівники правоохоронних органів.
		183.Частина7 статті223 КПК (як і інші нормативно-правові акти) не відносять і не прирівнюють курсантів цивільного вищого навчального закладу до працівників правоохоронного органу. Крім того, під час допиту зазначені особи не давали показань, що в ході проведення відповідних слідчих дій вони засвідчували протоколи своїми підписами через виконання наказу командира чи були заінтересовані в результатах кримінального провадження. Вказану діяльність, як цитовано у тому числі в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_11 , вони сприймали як запрошення на співпрацю з НАБУ. Тому Суд не бере до уваги доводи захисту щодо недопустимості залучення ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в якості понятих.
		184.Отже, допущені на думку захисту маніпуляції, які підривають достовірність протоколів огляду та вручення коштів від 26.12.2016, не можуть бути підставою для визнання доказу недопустимим, оскільки відповідні сумніви у достовірності усуваються за допомогою інших допустимих доказів. Враховуючи, що протокол вручення конкретних грошових коштів необхідний для доказування руху цих коштів, які саме для цього заздалегідь ідентифікуються, від заявника до осіб, яким призначалася неправомірна вигода, то дефекти цього документу послаблюють вагу цього доказу саме для означених цілей. Тобто протокол огляду та вручення грошових коштів від 26.12.2016 не доводить передання ОСОБА_7 лише конкретно визначених за номерами купюр грошових коштів.
		185.Разом із тим, оскільки: (1)отримання ОСОБА_7 коштів від ОСОБА_14 підтверджується й іншими прямими доказами та непрямими доказами, наведеними вище; (2)вироком обвинувачених визнано винними у одержанні 50000 доларів США неправомірної вигоди за зловживання впливом, а не 1500 доларів США, виявлених під час обшуку пункту обміну валют,  ті відомості протоколу огляду та вручення грошових коштів, що містять саме перелік номерів банкнот, вручених ОСОБА_14 для передачі ОСОБА_7 , не використовувались для перевірки висунутого обвинувачення, вони не стосуються обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в частині події кримінального правопорушення чи винуватості осіб (пункти1, 2 частини 1 статті 91 КПК). У той же час вони є належними до кримінального провадження для цілей вирішення долі речових доказів (пункт6 частини 1 статті 91 КПК), а у цій частині вирок не оскаржений.
		186.Група доводів захисників обвинувачених стосується перевірки належності, встановлення джерела походження грошових коштів, що є предметом неправомірної вигоди. Досліджені судом першої інстанції докази щодо належності предмету неправомірної вигоди НАБУ ставляться ними під сумнів.
		187.З цього приводу Суд знову зазначає, що жодні вимоги апеляційних скарг не стосуються перегляду вироку в частині вирішення долі речових доказів. Формулювання ж складу інкримінованого обвинуваченим злочину жодним чином не ставить злочинність діяння чи його кваліфікацію у залежність від суб`єкта речових прав на предмет неправомірної вигоди.
		188.Щодо невідкриття стороні захисту листа НАБУ №041-187/24835 від 18.07.2020 (том8 а.с.196) про походження грошових коштів, які надавалися ОСОБА_14 в якості неправомірної вигоди, та у якому зазначено, що кошти у сумі 50000 доларів США були отримані детективом з каси НАБУ для забезпечення проведення НСРД у кримінальному провадженні №52016000000000407,Суд звертаєувагу нанаступне.У протоколі за результатами проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту від 29.12.2016 (том4 а.с. 214-216) зазначено, що вказані кошти належать НАБУ. Тому вказаний факт не був новим чи неочікуваним для сторони захисту. У цьому світлі Суд не вважає порушенням вимог частини9 статті290 КПК надання цього листа прокурором в суді першої інстанції, оскільки аргумент про постановлення під сумнів цього факту був висловлений стороною захисту на етапі судового розгляду. Тому відкриття стороні захисту цього нового доказу відповідає вимогам частини11 статті290 КПК.
		189.Крім того, вироком вирішено долю виявлених 1500 доларів США шляхом повернення їх НАБУ, в цій частині ніхто з учасників кримінального провадження рішення не оскаржував.
		190.На думку захисника ОСОБА_11 , відповідно до правової позиції Верховного Суду суд повинен установлювати походження коштів, які використовувалися для проведення НСРД (постанова ККС ВС від 24.01.2019 у справі №369/10396/13-к). Насправді вказане судове рішення не містить такого категоричного висновку, оскільки в ньому серед мотивів скасування рішення суду апеляційної інстанції зазначено, що «апеляційний суд належно не спростував доводи скарги щодо не встановлення судом походження грошових коштів, які використовувалися для проведення НСРД у кримінальному провадженні», тобто вказав на його неналежне мотивування, що полягало у залишенні без уваги доводу сторони захисту. Крім того, на переконання Суду, встановлення джерела походження грошових коштів може бути доцільним в контексті перевірки версії захисту про провокацію та не впливає на правову кваліфікацію чи допустимість відповідного доказу, оскільки така характеристика грошей (предмета неправомірної вигоди) як власність того чи іншого суб`єкта не є обов`язковою характеристикою елемента об`єктивної сторони інкримінованого злочину та вимогою КПК до проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.
		191.У цьому кримінальному провадженні джерело походження грошових коштів встановлене  НАБУ. У зв`язку із цим, власником цих коштів не були особи, що діяли під прикриттям НАБУ ( ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ), або особисто співробітники правоохоронних органів, що і у цьому аспекті додатково підтверджує зроблений вище висновок щодо відсутності в них прихованих мотивів стосовно обвинувачених.
		192.Посилання у судових дебатах захисника ОСОБА_12 у цьому контексті на постанову ККС ВС у справі №643/10749/14-к від 01.07.2020 є нерелевантним для цього кримінального провадження. Так, у справі №643/10749/14-к Верховний Суд звернув увагу, що при відсутності витрат спеціального призначення (такі витрати у зазначеній справі міг підтвердити корінець платіжного доручення) працівники правоохоронного органу об`єктивно не могли видати покупцю оперативної закупки грошові кошти, що необхідні для проведення оперативної закупівлі. При цьому ККС ВС такий висновок зробив виключно для НСРД контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки і послався у цьому аспекті на пункт2.10 Інструкції про порядок оперативної закупівлі наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженої наказом МВС України №023/0134. У цьому кримінальному проваджені №52016000000000407 НСРД контроль за вчиненням злочину здійснювався не у формі оперативної закупки, а у формі спеціального слідчого експерименту, регулювання якого не здійснюється зазначеною вище Інструкцією, до того ж щодо злочину, який не пов`язаний із незаконним обігом наркотичних засобів.
		193.У зв`язку з тим, що сумніви у достовірності, які виникають із-за недоліків протоколу огляду та вручення коштів від 26.12.2016 повною мірою усуваються іншими доказами, то підстав для виключення із кола доказів цього протоколу немає.
		Щодо протоколу обшуку пункту обміну валют
		194.Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (частина1 статті85 КПК).
		195.Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті234 КПК, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею255 КПК (частина3 статті233 КПК).
		196.Дослідивши оскаржуваний вирок, Суд дійшов висновку, що фактичні обставини, які стосуються подальшої долі предмету неправомірної вигоди після отримання її ОСОБА_7 , виявлення 1500 доларів США під час обшуку пункту обміну валют ТОВ «ФК «Альфа-Інвест груп» 27.12.2016, які за версією обвинувачення є частиною тих грошових коштів, які ОСОБА_14 надавав ОСОБА_7 26.12.2016, виходять за межі обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним. Цими доказами не обґрунтовується вина ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , зазначені обставини жодним чином не впливають на обсяг чи конкретизацію обвинувачення, оскільки ОСОБА_7 не ставиться у вину одержання конкретно визначених за номерами банкнот грошових коштів.
		197.Єдине правове значення, яке має факт виявлення 1500 доларів США, в цьому кримінальному провадженні  необхідність вирішення долі цих грошових коштів як речових доказів. Оскільки учасники провадження та треті особи в апеляційних скаргах не заявляли жодних вимог стосовно перегляду вироку у зазначеній частині, підстави для перегляду Судом вироку в частині вирішення долі речових доказів відсутні.
		198.Вказане свідчить про недоцільність перевірки Судом доводів сторони захисту щодо недопустимості (через сумніви у достовірності) протоколу обшуку пункту обміну валют ТОВ «ФК «Альфа-Інвест груп» від 28.12.2016 (том5 а.с. 114-117). Будь-який результат такого перегляду не вплинув би на рішення Суду з огляду на обсяг вимог апеляційних скарг та неналежність цього доказу для встановлення вини обвинувачених.
		199.Доводи сторони захисту про визнання протоколу обшуку пункту обміну валют ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп» від 28.12.2016 недопустимим доказом також через проведення його як невідкладного без відповідних правових підстав не заслуговують на увагу, оскільки його правомірність була визнана ухвалою слідчого судді від 28.12.2016 (том5 а.с.112), що відповідає вимогам частини3 статті233 КПК та є умовою його допустимості.
		200.Таким чином, Суд визнає обґрунтованими заперечення прокурора щодо досліджених в цьому розділі аргументів сторони захисту про недопустимість протоколів огляду та вручення грошових коштів та обшуку пункту обміну валют.
		(1.3) Щодо порядку зміни правової кваліфікації дій обвинувачених на досудовому розслідуванні
		201.Захисники ОСОБА_10 , адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 звертали увагу Суду на хронологію внесення відомостей до ЄРДР, повідомлення про підозру своїх підзахисних, про зміну раніше повідомленої їм підозри, що на їх думку відбулись із порушеннями, які в свою чергу свідчать про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 не набули в установленому законом порядку статусу підозрюваних та в подальшому обвинувачених. З цього зроблено умовивід, що обвинувальний акт щодо них не міг бути розглянутий судом, та відповідно не міг бути постановлений вирок у цій справі. Схожий довід щодо того, що відомості до ЄРДР за частиною2 статті369-2 КК щодо обвинувачених не вносилися, містився і у виступах адвоката ОСОБА_8 .
		202.Обґрунтовується така позиція тим, що первинне внесення відомостей до ЄРДР (01.11.2016) відбулось із правовою кваліфікацією за частиною4 статті368 КК, а чинний КПК не передбачає повноважень слідчого та прокурора здійснювати перекваліфікацію діянь. На думку захисту, враховуючи зміст положень статей 25 та 36 КПК для зміни підозри в частині кваліфікації вчиненого діяння сторона обвинувачення мала окремо внести відомості про таку нову кваліфікацію до ЄРДР, об`єднати його з кримінальним провадженням, де виникла необхідність змінити кваліфікацію, скласти змінене повідомлення про підозру в об`єднаному провадженні, а кримінальне провадження, у якому було попередньою повідомлено про підозру, в подальшому закрити.
		203.Крім того, сторона захисту також стверджує, що у рамках розглядуваного судом обвинувачення щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_7 і ухвалення їм у результаті вироку у вчиненні злочину, передбаченого частиною2 статті369-2 КК, наявний лише витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №52016000000000407 за ознаками частини4 статті368 КК. У наявному у розпорядженні суду витягу з ЄРДР відомостей про здійснення досудових розслідувань у інших кримінальних провадженнях чи щодо інших злочинів немає.
		204.Суд у першу чергу звертає увагу, що твердження захисту про відсутність у справі витягів з ЄРДР щодо інших кримінальних проваджень, аніж за частиною4 статті368 КК, не відповідає дійсності. Так, у матеріалах справи (том1 а.с. 77, 156) наявні витяги з ЄРДР щодо кримінального провадження №52016000000000407, датовані 05.05.2017 та 26.12.2017, в яких зазначені: (1)дата внесення до ЄРДР: 01.11.2016; (2)фабула: Слідчий в особливо важливих справах прокуратури Київської області ОСОБА_10 за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною2 статті369-2 КК; (3)правова кваліфікація: частина 2 статті 369-2 КК; (4)особи, яких повідомлено про підозру, наслідки розслідування: ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , направлено до суду з обвинувальним актом 26.04.2017.
		205.Суд також не погоджується по суті із правовою позицією захисників про необхідність окремого внесення до ЄРДР відомостей щодо тієї самої події з іншою кримінально-правовою кваліфікацією у разі, якщо попередня така кваліфікація події змінилась.
		206.Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований статтею214 КПК та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора№298 від 30.06.2020), а на час подій та вчинення процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні  Положенням про ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016 у відповідній редакції).
		207.Відповідно до пунктів4, 5 частини5 статті214 КПК до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		208.Зміна раніше повідомленої підозри може здійснюватися шляхом внесення корективів як у фактичну сторону розслідуваного кримінального правопорушення, так і в юридичну оцінку вчиненого та виражатися, у тому числі через уточнення або зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення. Стаття 277 КПК не ставить до слідчого, прокурора вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі №578/789/19 від 21.04.2021).
		209.Пункт5 частини5 статті214 КПК містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
		210.Зміна стороною обвинувачення правової кваліфікації тієї самої події кримінального правопорушення, відомості про які вже внесені до ЄРДР, не є підставою для повторного внесення до ЄРДР відомостей щодо тієї ж події, але з іншою кваліфікацією. Про це свідчить і зміст пункту7 розділу4 Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020) та аналогічний пункт6 розділу4 Положення про ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016 у відповідній редакції), які передбачали і передбачають здійснення перевірки наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом саме по фактичним даним (дата вчинення кримінального правопорушення; територію вчинення правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; найменування юридичної особи; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру), а не по правовій кваліфікації. Метою цього є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР під різними номерами.
		211.Крім того, слід також зважати на завдання, які вирішуються веденням ЄРДР. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт3 розділу1 Положень про ЄРДР, затвердженого як наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, так і наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016).
		212.У цьому ж кримінальному провадженні не відбулося безконтрольного здійснення досудового розслідування без внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки всі процесуальні дії та рішення були здійснені у межах кримінального провадження №52016000000000407, були зареєстровані та їх у зв`язку із цим є можливість відслідкувати.
		213.Враховуючи викладене, Суд доходить висновку, що: (1)первинними є процесуальні дії та рішення, оформлені, зокрема, відповідними повідомленнями про підозру, повідомленнями про зміну раніше повідомленої підозри (том1 а.с. 159-174), саме вони спричиняють відповідні кримінально-процесуальні наслідки, а не дії щодо їх реєстрації та обліку в електронно-обліковій системі, якою є ЄРДР; (2)зміна правової кваліфікації тих же самих фактичних обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, не потребує окремого внесення відомостей про це до ЄРДР; (3)порушення реєстраційної дисципліни, яких в даному випадку Суд не вбачає, можуть мати відповідні кримінально-процесуальні наслідки лише у разі, якщо це прямо передбачено КПК, який не передбачає ненабуття (втрату) особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, заборону розгляду судом обвинувального акту у разі зміни попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР, шляхом повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри без повторного внесення до ЄРДР відомостей щодо тієї ж самої події; (4)у цьому кримінальному провадженні не було дій за межами зареєстрованого кримінального провадження №52016000000000407, що дозволило забезпечити дотримання завдань ведення ЄРДР.
		214.У зв`язку із викладеним Суд відхиляє цей аргумент захисту.
		(2) Перевірка інших доводів сторони захисту щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та істотних порушень норм КПК
		(2.1) Щодо кваліфікації отриманої ОСОБА_7 суми коштів
		215.Сторона захисту стверджувала, що (1) зібраними доказами не доведено факт отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 50000 доларів США; (2) вказана сума є гонораром ОСОБА_7 як адвоката; (3) мала місце провокація з боку ОСОБА_14 як агента держави. Вказані версії є логічно взаємовиключними.
		216.В цьому контексті колегія суддів звертає увагу на правову позицію щодо стандарту доказування при висуванні різних версій стороною захисту, сформульовану в постанові ККС ВС від 10.09.2020 у справі№ 555/2067/18. Сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов`язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді,  є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Така правова позиція щодо стандарту доказування при висуванні різних версій стороною захисту висловлена у постанові ККС ВС від 10.09.2020 у справі № 555/2067/18. 
		217.За умови висунення стороною захисту різних та взаємовиключних версій подій, які були предметом судового розгляду, аргументи захисту об`єктивно стають слабкішими, оскільки конкурують не тільки з аргументами сторони обвинувачення, а й між собою. Виходячи із зазначеного вище, Суд перевіряє різні версії захисту в межах апеляційних скарг.
		218.ЄСПЛ, беручи до уваги важливість доказів проти заявника, висновок з його відмови під час арешту, під час допиту в поліції та в суді дати пояснення його присутності в будинку є питанням здорового глузду і не може розглядатися як несправедливе або нерозумне за даних обставин. На цьому тлі також не можна стверджувати, що виведення розумних висновків з поведінки заявника мало наслідком перекладання тягаря доказування з боку обвинувачення на захист, а отже, і порушення принципу презумпції невинуватості (JohnMurrayv.theUnitedKingdom від 08.02.1996, заява №18731/91, §54).
		219.Із врахуванням цього Суд дійшов висновку про відсутність у сторони захисту розумного пояснення подій, що ставляться обвинуваченим у вину у цьому кримінальному провадженні.
		220.Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що ОСОБА_7 намагався створити видимість законності своїх дій з метою приховування злочинної діяльності, саме тому наполягав на підписанні договору про надання правових послуг адвоката, в якому суму неправомірної вигоди хотів вписати як суму його гонорару як адвоката.
		221.З контексту розмов між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 стосовно характеру та змісту досягнутих між ними та невстановленими службовими особами прокуратури Київської області домовленостей, зафіксованих у протоколах за наслідками проведення НСРД (аудіо-, та відеоконтролю), у співставленні із дослідженими в судовому засіданні доказами [договір про надання правових послуг адвоката від 15.12.2016, укладений між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_14 (том2 а.с.217); додаток №1 до договору про надання правових послуг адвоката від 15.12.2016 з підписом ОСОБА_7 наприкінці (том2 а.с. 218-219); виконана рукописним текстом розписка за підписом ОСОБА_7 від 26.12.2016 такого змісту: «Я, адвокат ОСОБА_7 , за дорученням клієнта ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , беру на зберігання грошові кошти в загальному розмірі 50000 дол США (п`ятдесят тисяч доларів США), у якості досягнення домовленостей між сторонами за договором та додатком до нього» (том2 а.с. 220)] для Суду є очевидним той факт, що сума в 50000 доларів США не є гонораром ОСОБА_7 як адвоката ні за формою, ні за змістом. Вона є саме неправомірною вигодою, оформленою для прикриття як наданий на зберігання адвокату ОСОБА_7 «гарантійний платіж досягнутих між сторонами домовленостей». Дійсний зміст цих домовленостей зафіксований у протоколах НСРД  забезпечити належну ініціативу з боку прокурора в судовому засіданні, спрямовану на зміну обсягу обвинувачення ОСОБА_14 (перекваліфікацію його дій у кримінальному провадженні №42016110000000448 на статтю369-2 КК та укладення в подальшому угоди при винуватість із прокурором).
		222.На запитання та твердження ОСОБА_14 з цього приводу ОСОБА_7 фактично це визнавав, кажучи, що буде «відпрацьовувати не тільки адвокатський захист, але й прокурорський», зазначав також, що якщо він буде прописувати в договорі як є насправді, то «підведе себе під статтю», а йому необхідно «підстраховувати свої дії», тобто усвідомлював протиправний характер своїх дій. Багатьма репліками ОСОБА_7 також підтверджується його «несамостійність» як процесуальної фігури захисника: (1)необхідність узгодження з «третіми» особами питання можливості поділу його нібито «гонорару» на частини (зміна порядку розрахунків з адвокатом), (2)звітування перед такими особами про те чи зберігає він «гарантійний платіж» чи ні; (3)залежність кінцевого результату щодо перекваліфікації дій ОСОБА_14 не виключно від якості його правової допомоги (та можливого втручання, перешкоджання іншими адвокатами), а, перш за все, від надання ОСОБА_14 суми в 50000 доларів США, без чого його навіть «фактично не допустять» до матеріалів кримінального провадження (хоча ОСОБА_14 підписав договір і ОСОБА_7 мав відповідні повноваження його захисника). Також ОСОБА_7 висловлював непряму погрозу настання несприятливих наслідків для ОСОБА_14 у разі недосягнення між ними згоди щодо його участі у цій справі та надання ОСОБА_14 50000 доларів США як «гарантії» виконання домовленостей між ОСОБА_14 та невстановленими службовими особами (прокурорами). Наведене свідчить, що характер вказаного платежу як неправомірної вигоди доведений прокурором поза розумним сумнівом.
		(2.2) Щодо невизначеності і недоведеності стороною обвинувачення змісту пропозиції надання неправомірної вигоди (та її отримання) в частині зазначення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на прийняття рішення якою мав здійснюватися вплив 
		223.Захист стверджував, що більшість фактичних обставин, які суд першої інстанції вважає доведеними мають формулювання невизначеності і викладені в формі припущень (відповідні аргументи відображені в підпункті1 пункту14 цієї ухвали).
		224.Разом із тим, захист не конкретизує які саме обставини не визначені чи припускаються судом першої інстанції, тому у цій частині цей аргумент практично неможливо перевірити засобами апеляційного перегляду.
		225.Щодо ж до доводів про недоведеність за вплив на прийняття якої саме особи (групи осіб), уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_10 і ОСОБА_7 отримували від ОСОБА_14 неправомірну вигоду та про неможливість знати наперед хто з прокурорів буде підтримувати обвинувачення Суд звертає увагу на таке.
		226.Судом першої інстанції правильно встановлено, що дії обвинувачених вчинялись з метою впливу на прокурора, який буде здійснювати підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні №42016110000000448 та згідно з приміткою до статті369-2 КК є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		227.Кримінальний закон для кваліфікації дій особи за статтею 369-2 КК не висуває вимог щодо необхідності встановлення анкетних даних конкретної особи, на прийняття рішення якою обіцяно чи здійснюється вплив, правове значення має той факт, що така особа (чи група осіб) уповноважена на виконання функцій держави.
		(2.3) Щодо суб`єкта кримінального правопорушення за статтею 369-2 КК
		228.Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_13 наполягав на тому, що його підзахисний не відносився до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не був особою, яка мала право на зміну кваліфікації злочину в кримінальному досудовому та судовому провадженні, а також могла впливати на такі дії за своїм правовим статусом.
		229.З цього приводу Суд звертає увагу на той факт, що суб`єкт кримінального правопорушення, передбачений статтею 369-2 КК, у тому числі частиною 2 цієї статті, є загальним. Спеціальним має бути лише суб`єкт, на якого здійснюється зловживання впливом, вказана ознака складу злочину належить до його об`єктивної сторони. Здійснення впливу на такого спеціального суб`єкта може базуватися не лише на відносинах службової підпорядкованості (як про це зазначає захисник), а й на інших ресурсах (гарні відносини, у тому числі службові, дружба, залежність особистого характеру тощо). Наявність можливості здійснювати такий вплив на підставі тривалих робочих контактів по службі ОСОБА_10 як слідчого прокуратури із прокурорами, що здійснювали процесуальне керівництво, та їх керівниками, в повній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, його численними висловлюваннями з цього приводу, зафіксованими в результаті проведення НСРД (крім тих, які визнані Судом недопустимими), щодо перемовин зі службовими особами прокуратури з приводу перекваліфікації дій ОСОБА_14 , ненадійності їх обіцянок тощо, що вказує на його можливості здійснювати такий вплив. 
		230.Щодо висловлених ОСОБА_7 у письмово викладеному виступі в дебатах аргументу про те, що на час вчинення інкримінованого діяння примітка до статті 369-2 КК відсилала до положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які на той час втратили чинність, Суд враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, висловлену в постанові від 29.03.2021 по справі №554/5090/16-к. Так, за цією позицією примітка до статті369-2 КК є її невіддільною частиною, яка визначає обсяг і зміст понять у кримінально-правових нормах, передбачених цією статтею, і за умови, що її зміст відсилає до чинного Закону, визначений там перелік осіб не підлягає довільному тлумаченню, відмінному від його приписів. Сама наявність у чинній редакції статті 369-2 КК примітки унеможливлює відмінне від застосованого в ній законодавчого визначення з`ясування кола осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Лише за відсутності змістовної складової примітки статті 369-2 КК через посилання на нечинний на момент вчинення злочину Закон правозастосовник має підстави вважати оціночним поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави» і встановлювати його зміст за правилами тлумачення.
		231.У примітці до статті369-2 КК з 26.04.2015 по 20.03.2020 стосовно визначення осіб, уповноважених на виконання функцій держави, містилось посилання на пункти1-3 частини1 статті4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність з 26.04.2015. Водночас наявне у цій примітці посилання на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», що втратив чинність, не дає підстав для тверджень про втрату чинності в цей період у цілому статті 369-2 КК.
		232.Об`єднана палата ККС ВС враховує, що втрата чинності Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» була обумовлена саме ухваленням нового спеціального закону  Закону України «Про запобігання корупції», який так само, як і попередній, відносить слідчих до осіб, уповноважених на виконання функцій держави».
		233.Аналогічно, посадові та службові особи органів прокуратури обома цими законами віднесено до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, і вони є такими для цілей застосування статті369-2 КК у цьому кримінальному проваджені.
		234.У зв`язку із цим, Суд відхиляє наведений вище аргумент захисту.
		(2.4) Щодо незазначення у вироку громадянства обвинуваченого ОСОБА_10 .
		235.Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_13 стверджував про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у зв`язку із незазначенням у вироку факту приналежності ОСОБА_10 до громадянства України.
		236.У вступній частині вироку зазначаються, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи (пункт4 частини2 статті374 КПК).
		237.Обов`язковість вказівки на громадянство України обвинуваченого зазначена норма не містить, правового значення для справи не має, зважаючи на припис, за яким особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК (частина1 статті6 КК). На підставі цього аргумент захисника ОСОБА_10 . Суд не бере до уваги.
		(3)Зміна встановлених судом першої інстанції обставин, з урахуванням висновків Суду щодо недопустимості доказів в результаті провокації та формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		238.Судом першої інстанції в цілому правильно встановлені обставини обвинувачення, визнаного судом доведеним. Вони детально описані в пункті 1 вироку.
		239.Суд виключив як недопустимі на підставі частини3 статті 271 КПК докази, зазначені у пункті 105 цієї ухвали.
		240.Особа не повинна бути покарана за ту частину злочинної діяльності, яка була результатом підбурювання з боку державних органів (Grba v. Croatia, від 23.11.2017, заява №47074/12, §103; Akbayandothersv.Germany від 15.10.2020, заява №40495/15 та інші, §123).
		241.За допомогою зазначених недопустимих доказів суд першої інстанції, судячи зі змісту вироку та повторно досліджених доказів і досліджених нових доказів у суді апеляційної інстанції, встановив: (1)вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_7 злочину у співучасті, наявність же співучасті у свою чергу зумовила встановлення того, що ОСОБА_10 також отримав неправомірну вигоду, яка фактично була передана його співучаснику ОСОБА_7 ; (2)події, які відбулися з 14.11.2016 після підбурювання ОСОБА_14 до моменту передачі йому контактів ОСОБА_7 включно, а також обставини подальших зустрічей ОСОБА_14 з ОСОБА_10 .
		242.Зазначені вище обставини підлягають виключенню із формулювання обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним, які відображені у пункті 1 вироку.
		243.При цьому Суд бере до уваги, що (1)прийняття пропозиції, (2)прийняття обіцянки, (3)одержання неправомірної вигоди, а також (4)пропозиція чи (5)обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, які передбачені статтею369-2 КК, можуть бути формами об`єктивної сторони одного і того ж самого злочину і демонструвати розвиток відповідної злочинної діяльності з перебігом часу (зокрема, спочатку може бути висловлена пропозиція здійснити вплив за надання неправомірної вигоди, яка далі перетвориться в обіцянку здійснити цей вплив за надання такої вигоди і в подальшому ця вигода буде одержана особою). Недоведення більш складної форми об`єктивної сторони (наприклад, одержання неправомірної вигоди) цього злочину не означає невстановлення більш простої його форми (наприклад, пропозиції здійснити вплив). 
		244.Виключення доказів, які визнані Судом недопустимими, не впливає на встановлення (1)обставин, які відбулися до моменту підбурювання ОСОБА_14 . 14.11.2016 ОСОБА_10 ; (2)обставин спілкування у різних формах ОСОБА_14 з ОСОБА_7 , а також (3)обставин передачі грошових коштів ОСОБА_7 у розмірі 50000 доларів США.
		Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		245.У зв`язку із викладеним, Суд визнає доведеним обвинувачення у формулюванні, яке викладається нижче.
		246.Слідчий в особливо важливих справах прокуратури Київської області ОСОБА_10 у співучасті з невстановленими особами з числа працівників прокуратури Київської області висловив пропозицію ОСОБА_14 здійснити вплив на прийняття рішення прокурором у кримінальному провадженні №42016110000000448 від 06.09.2016 щодо зміни ОСОБА_14 обвинувачення з частини4 статті190 КК на статтю369-2 КК за надання неправомірної вигоди в розмірі 50000 доларів США.
		247.Адвокат ОСОБА_7 у співучасті з невстановленими особами з числа працівників прокуратури Київської області одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення прокурором у кримінальному провадженні №42016110000000448 від 06.09.2016 щодо зміни ОСОБА_14 обвинувачення з частини4 статті190 КК на статтю369-2 КК.
		248.Зазначені діяння ОСОБА_10 та ОСОБА_7 вчинили за таких обставин:
		(1)19.09.2016 старший слідчий прокуратури Київської області юрист 2 класу ОСОБА_10 , після проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42016110000000448 із свідком ОСОБА_15 , діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди, запропонував останній зустрітися біля магазину «Маркет24», що розташований за адресою: м.Київ, бульвар Лесі України, буд. №34, на що вона погодилася;
		(2)цього ж дня, у ході зустрічі за вищевказаною адресою, яка відбулась із ОСОБА_15 , приблизно о 10 год. 00 хв. у салоні автомобіля марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_8 , ОСОБА_10 повідомив, що як слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016110000000448, може посприяти у зміні кваліфікації протиправних дій ОСОБА_14 із частини4 статті190 на статтю369-2 КК, однак йому необхідно обговорити деталі таких процесуальних дій із підозрюваним;
		(3)у подальшому, ОСОБА_10 , приблизно об 11 год. 30 хв. прибув до квартири АДРЕСА_3 , де знаходився під домашнім арештом підозрюваний ОСОБА_14 . Там він повідомив ОСОБА_14 про можливість зміни правової кваліфікації його дій на менш тяжкий злочин, а саме із частини4 статті190 на статтю369-2 КК, за умови передачі для нього та інших невстановлених осіб неправомірної вигоди, розмір якої пообіцяв повідомити додатково;
		(4)приблизно у кінці вересня  на початку жовтня 2016 року, за невстановлених обставин, ОСОБА_10 , перебуваючи в силу займаної посади у товариських та службових стосунках зі службовими особами прокуратури Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів  одержання неправомірної вигоди для себе, заручився підтримкою невстановлених працівників прокуратури Київської області. Дані дії були вчинені ним з метою впливу на прокурора, який буде здійснювати підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні №42016110000000448 та відповідно до примітки до статті369-2 КК є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме з метою забезпечення зміни обвинувачення ОСОБА_14 в ході судового розгляду на менш тяжкий злочин;
		(5)реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_10 у невстановлений час у приміщенні прокуратури Київської області отримав від невстановленої особи телефон адвоката ОСОБА_27 , який не був обізнаний у злочинних намірах останніх та згідно їхніх спільних домовленостей мав виступати довіреною особою при спілкуванні з ОСОБА_14 ;
		(6)у подальшому, 06.10.2016, приблизно о 10 год. 30 хв., ОСОБА_10 при зустрічі з донькою ОСОБА_14  ОСОБА_15  біля приміщення прокуратури Київської області за адресою м.Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, повідомив їй номер телефону адвоката ОСОБА_27 як довіреної особи, через яку ОСОБА_14 має спілкуватися та узгоджувати питання передачі неправомірної вигоди;
		(7)18.10.2016 приблизно о 18 год. 00 хв., в лікарській установі, розташованій за адресою: м.Київ, вул. Солом`янська, 17, у якій проходив стаціонарне лікування ОСОБА_14 , особа, яка представилась як адвокат ОСОБА_27 , повідомила ОСОБА_14 про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 50000 доларів США відповідно до досягнутих домовленостей зі службовими особами прокуратури Київської області;
		(8)у подальшому, 08.11.2016, слідчий в особливо важливих справах прокуратури Київської області ОСОБА_10 , діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у співучасті з іншими невстановленими особами, приблизно о 15 год. 30 хв., перебуваючи в салоні автомобіля марки «Lexus» реєстраційний номер НОМЕР_8 , пообіцяв ОСОБА_15 обговорити з іншими співучасниками злочину можливість передачі неправомірної вигоди частинами та повідомити їй про результат обговорення пізніше;
		(9)08.12.2016 ОСОБА_7 , діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди для себе та інших невстановлених осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зустрівся із ОСОБА_14 за адресою: м.Київ, Контрактова площа, 1. Там адвокат повідомив, що обізнаний про суму неправомірної вигоди, яка підлягає передачі, зазначивши, що до моменту зміни обвинувачення із частини4 статті190 на статтю369-2 КК, грошові кошти в сумі 50000 доларів США будуть зберігатись у нього і що він у суді буде процесуально реалізовувати та гарантувати домовленості, досягнуті із працівниками прокуратури Київської області, щодо впливу на прокурора для зміни обвинувачення;
		(10)09.12.2016 ОСОБА_7 в приміщенні ресторану «Trattoria La Padella», що розташований за адресою: м.Київ, Контрактова площа, 1, знову зустрівся із ОСОБА_14 та запевнив останнього, що після передачі неправомірної вигоди у сумі 50000 доларів США та зміни обвинувачення на статтю369-2 КК між прокурором у кримінальній справі та обвинуваченим буде укладена угода про визнання винуватості;
		(11)15.12.2016 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_14 зустрівся із адвокатом ОСОБА_7 в приміщенні ресторану «Trattoria La Padella», що розташований за адресою: м.Київ, Контрактова площа, 1. Там останній з метою переконати ОСОБА_14 у необхідності якнайшвидшої передачі неправомірної вигоди повідомив, що вже ознайомився із матеріалами кримінального провадження №42016110000000448 та з метою приховування злочинної діяльності співучасників злочину наполіг на підписанні договору про надання нібито правових послуг адвоката від 15.12.2016, створивши видимість законності своїх дій;
		(12)у подальшому, 26.12.2016, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, реалізуючи спільний умисел невстановлених осіб щодо вчинення злочину, перебуваючи за адресою: м.Київ, Контрактова площа, 2/1, у салоні свого автомобіля «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_6 , одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави у сумі 50000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 26.12.2016 становило 1313338гривень.
		(4)Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаються обвинувачені
		249.Діяння ОСОБА_7 кваліфіковано судом першої інстанції за частиною2 статті369-2 КК «Зловживання впливом» як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		250.Підстав для зміни правової кваліфікації діяння ОСОБА_7 із врахуванням змін у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, Суд не вбачає.
		251.Діяння ОСОБА_10 кваліфіковано судом першої інстанції за частиною2 статті369-2КК «Зловживання впливом» як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		252.Зазначена правова кваліфікація діяння ОСОБА_10 із врахуванням змін у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, підлягає зміні на користь обвинуваченого.
		253.Злочин, передбачений частиною2 статтею369-2 КК, у формі пропозиції здійснити вплив за надання неправомірної вигоди вважається закінченим з моменту, коли винний запропонував здійснити такий вплив особі, а остання усвідомила цю інформацію. Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду (постанова ККС ВС у справі №753/21723/16-к від 20.05.2020).
		254.У діях ОСОБА_10 , з урахуванням досліджених належних та допустимих доказів, Суд констатує наявність ознак складу закінченого злочину, передбаченого частиною2 статті369-2 КК (у редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними Законом України № 770-VIII від 10.11.2015), а саме  пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.
		255.При цьому Суд не вважає виходом за межі висунутого обвинувачення таку кваліфікацію діяння ОСОБА_10 , якому ставилось у провину одержання неправомірної вигоди (обвинувальний акт, вирок), оскільки одержанню неправомірної вигоди за зловживання впливом у цьому кримінальному проваджені передувала пропозиція з боку ОСОБА_10 здійснити такий вплив за неправомірну вигоду у розмірі 50000 доларів США, яка була висловлена ОСОБА_14 .
		256.Саме одержання ОСОБА_10 та саме у змові з ОСОБА_7 та невстановленими особами неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зібраними доказами поза розумним сумнівом не доведено стороною обвинувачення.
		(5)Перегляд правильності призначеного обвинуваченим покарання
		257.Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників не містили доводів в частині надмірної суворості призначеного судом першої інстанції покарання, натомість всі доводи стосувались невірної оцінки судом встановлених обставин, недоліків доказів, у результаті чого ставилась під сумнів винність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		258.Спільною позицією захисників ОСОБА_10 є необхідність врахування накладеного на ОСОБА_10 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади (наказ прокурора Київської області №2к від 05.01.2017) як обставини, що пом`якшує відповідальність за частиною2 статті66 КК. Захисник ОСОБА_13 вважає, що застосування дисциплінарного стягнення є підставою для скасування вироку відносно його підзахисного.
		259.До юридичних фактів належать, зокрема, і діяння особи, які можуть бути як правомірними, так і протиправними. При цьому з одним юридичним фактом норми права можуть пов`язувати виникнення, зміну та припинення декількох правовідносин, у тому числі різної галузевої належності. У межах правовідносин, у яких реалізується кримінальна відповідальність, виконується каральна функція права. Їхнім змістом є обов`язок особи, яка вчинила правопорушення, зазнати осуду з боку держави та перетерпіти негативні наслідки за вчинені правопорушення. Одночасне притягнення однієї особи до цивільної та кримінальної відповідальності не суперечить передбаченому у частиною1 статті61 Конституції України принципу, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Наведене конституційне положення не виключає можливості настання двох видів юридичної відповідальності, якщо одним діянням особа вчиняє два різні правопорушення, тобто склади яких містять різні елементи та базуються на різних фактах. У таких випадках має місце ідеальна сукупність правопорушень двох видів (постанова ККС ВС у справі №159/3357/18 від 16.11.2020).
		260.Підставою для застосування дисциплінарної відповідальності до ОСОБА_10 за згаданим наказом було порушення ним вимог Закону України «Про прокуратуру», Присяги працівника прокуратури, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури. Підставою для притягнення осіб до кримінальної відповідальності є порушення ним заборон, передбачених КК.
		261.Притягнення ОСОБА_10 до дисциплінарної відповідальності базується на таких фактах: слідчий ОСОБА_10 вступив у позаслужбові відносини з ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , іншими службовими особами прокуратури Київської області та адвокатами ОСОБА_27 і ОСОБА_7 , що вплинуло на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувало високе звання працівника прокуратури (наказ прокурора Київської області №2к від 05.01.2017  том12 а.с. 35). Притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності у цій справі базується на інших фактах, які пов`язані із пропозицією здійснити зловживання впливом за надання неправомірної вигоди.
		262.З урахуванням наведеного та зважаючи, що у цьому випадку склади дисциплінарного проступку та кримінального правопорушення, передбаченого статтею369-2 КК, містять різні елементи та базуються на різних фактах, беручи до уваги різні види і функції дисциплінарної та кримінальної відповідальності, Суд не вбачає підстав для врахування факту застосування дисциплінарної відповідальності до обвинуваченого в якості обставини, що пом`якшує кримінальну відповідальність ОСОБА_10 чи іншим чином впливає на призначення йому покарання.
		263.У той же час, Суд враховує зміну обсягу обвинувачення, визнаного Судом доведеним відносно ОСОБА_10 . Так, при незмінній кваліфікації його дій за частиною2 статті369-2 КК, Суд визнав доведеним вчинення ним лише пропозиції здійснити вплив за надання неправомірної вигоди, і, відповідно, недоведеним  одержання ним у співучасті із ОСОБА_7 неправомірної вигоди.
		264.Суд звертає увагу, що ступінь тяжкості злочину, який серед іншого має враховуватись при призначенні покарання (пункт3 частини1 статті65 КК) у формі пропозиції зловживання впливом порівняно із одержанням неправомірної вигоди за зловживання впливом є меншим, оскільки пропозиція здійснити зловживання впливом є першою, початковою формою діяння, з якої починається розгортання злочинної діяльності щодо зловживання впливом та фактично завершується одержанням відповідної неправомірної вигоди. З урахуванням цього Суд вважає, що ОСОБА_10 слід призначити більш м`яке покарання, ніж це зробив суд першої інстанції з врахуванням засудження його за одержання неправомірної вигоди, вчинене у співучасті.
		265.Також Суд вважає слушними аргументи захисників ОСОБА_10 адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо необхідності врахування при призначенні покарання таких обставин, які характеризують особу винного (тривалий трудовий стаж та отримані ОСОБА_10 відзнаки за сумлінну та плідну працю в органах прокуратури).
		266.Крім того, Суд вважає неправильним призначення ОСОБА_10 додаткового покарання у вигляді заборони займати посади в частині зайняття посад в судах та адвокатурі строком на два роки.
		267.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років (частина1 статті55 КК). Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (частина2 статті55 КК).
		268.Відповідно до статті55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю69 КК не потрібно (абзаци1, 4 пункту17 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).
		269.Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не передбачено як додаткове покарання санкцією частини2 статті369-2 КК.
		270.Засудження обвинувачених за вчинення злочину, передбаченого частиною2 статті369-2КК, пов`язане із тим, що ОСОБА_10 працював слідчим в особливо важливих справах прокуратури Київської області, а ОСОБА_7 займався адвокатською діяльністю. У той же час ОСОБА_10 не обіймав жодних посад в судах, не займався адвокатською діяльністю та, тим більше, не займав жодних посад в адвокатурі. Зміст обвинувачення та надані сторонами документи, що характеризують особу ОСОБА_10 , також не підтверджують обіймання ним в період вчинення злочину таких посад, та відповідно обумовленість вчинення злочину обійманням ним таких посад у суді чи здійсненням адвокатської діяльності.
		271.Отже, призначення ОСОБА_10 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади в судах та адвокатурі не має відповідних підстав, тож Суд таке додаткове покарання йому виключає у цій частині.
		272.Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення (частина2 статті404 КПК). Керуючись цим положенням, а також враховуючи той факт, що апеляційні скарги в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не містять доводів щодо перегляду призначеного йому покарання, Суд вважає за необхідне вийти за межі апеляційних вимог щодо обвинуваченого ОСОБА_7 та аналогічним чином змінити призначене ОСОБА_7 додаткове покарання в бік його пом`якшення, виключивши з нього заборону займати посади в судах та правоохоронних органах, адже в період вчинення злочину він таких посад не займав.
		273.У той же час (1)враховуючи значну суму неправомірної вигоди (50000 доларів США); (2)характер дій службових осіб правоохоронного органу, щодо впливу на які була висловлена пропозиція зловживання впливом (незаконний вплив на встановлений законом механізм притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин з метою її пом`якшення) та (3)посаду обвинуваченого (слідчий прокуратури з особливо важливих справ), Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виправлення ОСОБА_10 та попередження нових кримінальних правопорушень неможливе у разі призначення покарання у вигляді штрафу. Відтак, мета покарання, передбачена частиною2 статті50 КК, може бути досягнута за умови його призначення ОСОБА_10 у вигляді позбавлення волі строком на два роки, тобто мінімального строку позбавлення волі, який передбачений санкцією частини2 статті369-2 КК.
		274.Основне покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_7 , з врахуванням меж апеляційного розгляду і обставин цього кримінального провадження слід залишити без змін.
		(6)Щодо інших аргументів сторін
		275.В апеляційних скаргах захисту та прокурора містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт1 статті6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті (Boldeav.Romania від 15.02.2007, №19997/02, §30) і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (MoreiraFerreirav.Portugal(№2) [GC] від 11.07.2017, №19867/12, §84; S.C.IMHSuceavaS.R.L.v.Romania від 29.10.2013, №24935/04, §40). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (RuizTorijav.Spain від 09.12.1994, №303-A, §29; Серявін таінші протиУкраїни від 10.02.2010, заява №4909/04, §58).
		276.У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін, а інші доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
		(7)Щодо порядку виконання рішення суду
		277.Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення (частина4 статті532 КПК). Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (стаття533 КПК). У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частини1, 2 статті534 КПК).
		278.Згідно пункту1 підрозділу1 «Підстави для приймання до СІЗО ув`язнених і засуджених» розділуІІ «Підстави та порядок приймання до СІЗО ув`язнених і засуджених» Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1769/5 від 14.06.2019, підставами для приймання до СІЗО та тримання ув`язнених і засуджених є, зокрема, вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до покарання у виді позбавлення волі стосовно засудженого, який не перебував під вартою.
		279.Враховуючи: (1)набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили з моменту його проголошення; (2)призначення обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання рішення суду, Суд вважає за необхідне визначити наступний порядок його виконання: ОСОБА_7 та ОСОБА_10 взяти під варту негайно на виконання вироку.
		(8)Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг
		280.Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неналежність клопотань сторони захисту, які стосувались необхідності з`ясування подальшої долі предмету неправомірної вигоди  50000 доларів США, адже обвинуваченим ставилось у вину отримання ними 50000 доларів США в якості неправомірної вигоди за зловживання впливом, а не виявлених під час обшуку пункту обміну валют 1500 доларів США. При цьому факт отримання ОСОБА_7 50000 доларів США в якості неправомірної вигоди доведено прокурором сукупністю прямих та непрямих доказів поза розумним сумнівом.
		281.Докази, на підставі яких суд першої інстанції встановив винуватість ОСОБА_7 , є належними та допустимими. У той же час, перевіряючи версію сторони захисту про провокацію, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку стосовно її відсутності у діях ОСОБА_14 як агента держави у спілкуванні з ОСОБА_10 . Суд активність ОСОБА_14 визнав надмірною (зокрема, через наполегливість після неоднократної відмови у вчиненні злочину), у зв`язку з цим ряд доказів визнано недопустимими для цілей обвинувачення ОСОБА_10 .
		282.У той же час, у діях ОСОБА_10 (ще до скоєння відносно нього провокації) містився склад інкримінованого йому злочину (передбачений частиною2 статті369-2 КК), а саме пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.
		283.Разом із тим, факт змови ОСОБА_10 з ОСОБА_7 та факт одержання ОСОБА_10 всієї або частини неправомірної вигоди з суми в 50000 доларів США, отриманої ОСОБА_7 , стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено тими доказами, які судами першої та апеляційної інстанції були визнані допустимими. Саме у зв`язку із цим Суд не вирішує по суті доводи, які викладені в апеляційній скарзі прокурора, та відхиляє її з мотивів недоведеності самої співучасті між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .
		284.Таким чином, встановлені судом апеляційної інстанції факти відповідають формулюванню обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним, за виключенням того, що ОСОБА_10 (у співучасті з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами з числа працівників прокуратури Київської області) саме одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення прокурором у кримінальному провадженні №42016110000000448 від 06.09.2016 щодо зміни ОСОБА_14 обвинувачення з частини4 статті190 КК на статтю369-2 КК.
		285.Крім того, Суд визнав необґрунтованим призначення обвинуваченим додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади строком на два роки, ОСОБА_7  у частині позбавлення його права займати посади в судах та правоохоронних органах, ОСОБА_10  у частині позбавлення права займати посади в судах та адвокатурі.
		286.З урахуванням зменшення обсягу обвинувачення, визнаного Судом доведеним щодо ОСОБА_10 , при незмінній кваліфікації його дій за частиною2 статті369-2 КК, а також з урахуванням відзнак за час роботи в органах прокуратури як обставин, що характеризують його особу, Суд дійшов висновку про необхідність призначення йому більш м`якого основного покарання, а саме  позбавлення волі строком на два роки.
		287.Така зміна за результатами судового розгляду обставин, викладених в обвинувальному акті, не могла спричинити та не спричинила у цій справі порушення права сторони захисту на ефективне представлення своєї позиції та цілком узгоджується з правовою позицією ККС ВС, яка викладена у постанові від 08.12.2020 у справі №278/1306/17.
		288.Зазначені помилки призвели до невідповідності висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та потягнули за собою неправильне встановлення доведеного обсягу обвинувачення щодо ОСОБА_10 та неправильне призначення обвинуваченим додаткового покарання.
		289.Вказане є підставою для зміни вироку в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_10 покарання в межах санкції відповідної норми права в бік пом`якшення, а також зміни додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади строком на два роки обом обвинуваченим в бік пом`якшення.
		290.За наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна вироксуду першоїінстанції судапеляційної інстанціїмає право змінити вирок або ухвалу (пункт2 частини1 статті407 КПК). Суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого (пункт4 частини1 статті408 КПК). Підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (пункт2 частини1 статті409 КПК). Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду (пункт1 частини1 статті 411 КПК). Вирок підлягає зміні із зазначеної підстави лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула на правильність, зокрема, визначення міри покарання (частина2 статті 411 КПК).
		291.З мотивів, наведених вище, (1)у задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити; (2)апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11  задовольнити частково; (3)вирок суду першої інстанції підлягає зміні у частині призначеного покарання обом обвинуваченим в бік його пом`якшення; (4)призначити ОСОБА_10 за вчинення злочину, передбаченого частиною2 статті369-2 КК, покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі із забороною займати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки; (5)змінити призначене ОСОБА_7 покарання, виключивши з додаткового покарання заборону займати посади в судах та правоохоронних органах; (6)в іншій частині вирок слід залишити без змін, а апеляційній скарги  без задоволення.
		292.Керуючись статтями370, 404, 405, 407, 408, 409, 411, 419, 532КПК, колегія суддів постановила:
		1.Апеляційну скаргу прокурора  залишити без задоволення.
		2.Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11  задовольнити частково.
		3.Вирок Вищого антикорупційного суду від 24.07.2020  змінити.
		4.Призначити ОСОБА_10 за вчинення злочину, передбаченого частиною2 статті369-2КК, покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі із забороною займати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.
		5.Змінити призначене ОСОБА_7 покарання, виключивши з додаткового покарання заборону займати посади в судах та правоохоронних органах.
		6.В іншій частині вирок залишити без змін, а апеляційні скарги  без задоволення.
		7.На виконання вироку ОСОБА_7 та ОСОБА_10 взяти під варту негайно.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
		 
		ГоловуючийСуддіОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...