Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/7316/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2021. Зареєстровано: 14.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2021.

Результат оскарження 27.02.2023 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/7316/21 
		УХВАЛА
		 
		12 травня 2021 року м.Одеса
		 
		Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-сіті" (адреса: вул. Єврейська б.2, оф.1, Одеса, Одеська область, 65014, код ЄДРПОУ 26567721) до Міністерства культури та інформаційної політики України (адреса: вул. Івана Франка, б.19, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Груп" (адреса: вул. Рішельєвська б.47, Одеса, Одеська область, 65011, код ЄДРПОУ 43513153) про визнання протиправними та скасування рішень,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		05.05.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-сіті" до Міністерства культури та інформаційної політики України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Груп" про визнання протиправними та скасування рішень.
		Ухвалою суду від 11.05.2021 року адміністративний позов залишено без руху.
		11.05.2021 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Припису Міністерства культури та інформаційної політики України №2462/6.11.6 від 05.03.2021 року і Припису Міністерства культури та інформаційної політики України №2454/6.11.6 від 05.03.2021 року.
		В обґрунтування заяви зазначено, що Приписом №2454 та Приписом №2462 забороняється здійснення будь-яких будівельних робіт, що для позивача, як замовника та підрядника на об`єкті «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40 матиме наслідком понесення значних матеріальних втрат у вигляді штрафних санкцій та відшкодування збитків як перед генеральним підрядником будівництва так і перед іншими підрядними організаціями за їх зупинку, а також у вигляді виплати коштів працівникам, що здійснюють виконання робіт на цьому об`єкту за час простою на період зупинення виконання будь-яких робіт. Не зупинення дії Припису №2454 та Припису №2462 призведе до порушення прав та інтересів позивача, третіх осіб та спричинить значну фінансову шкоду та збитки позивачу, а відновлення прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
		Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
		Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
		Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
		Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Так, 02.09.2020 року між ТОВ «Мартен Груп», як підрядником та ТОВ «Одеса-Сіті», як замовником укладено Договір на виконання будівельних підрядних робіт №0209-ГП (надалі - «Договір №0209-ГП»), відповідно до умов якого ТОВ «Мартен Груп» зобов`язується в порядку і строки, передбачені Договором виконати будівельні роботи по будівництву Об`єкту.
		27.11.2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролі Одеської міської ради видано Дозвіл на виконання будівельних робіт на Об`єкті №ОД 012201127400.
		Після отримання зазначеного Дозволу, на виконання Договору №0209-ГП, ТОВ «Мартен Груп» та ТОВ «Одеса-сіті» укладено низку договорів із підрядними, організаціями та взято не себе обов`язки щодо оплати цих договорів.
		В свою чергу, оскаржуваними приписами від 05.03.2021 року №2462/6.11.6 та №2454/6.11.6 зобов`язано негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 р. №1805-III, приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.
		Таким чином, оскаржувані приписи є обов`язковим для виконання ТОВ «Мартен Груп» та ТОВ «Одеса-сіті», з огляду на що, позивач позбавлений права здійснювати будь-які роботи на об`єкті будівництва. При цьому, Припис відносно ТОВ «Мартен Груп» від 05.03.2021 року №2462/6.11.6 перешкоджає ТОВ «Одеса-сіті» здійснювати будівництво на вищевказаному об`єкті. 
		Між тим, суд зазначає, що зупинення виконання робіт призведе не лише до зупинення будівництва, а й до застосування штрафних санкцій перед ТОВ "Мартен Груп" відповідно до умов договору №0209-ГП на виконання будівельних підрядних робіт від 02.09.2020 року. 
		Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		Отже, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що зупинення будівництва зачіпає не лише його права та інтереси, а також цілком реально спричинить застосування до нього штрафних санкцій за договорами з контрагентами щодо здійснення будівництва, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
		Відтак, захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваних приписів з метою уникнення неможливості у майбутньому ефективного захисту чи поновлення порушеного права позивача суд вважає співрозмірним з можливими негативними наслідками його застосування та таким, що не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.
		Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008] Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Враховуючи зміст спірних правовідносин та можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 242, 248 КАС України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі №420/7316/21 - задовольнити.
		Зупинити дію Припису Міністерства культури та інформаційної політики України №2454/6.11.6 від 05.03.2021 року та Припису Міністерства культури та інформаційної політики України №2462/6.11.6 від 05.03.2021 року.
		Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
		Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
		Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
		 
		Суддя Л.М. Токмілова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...