Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13632/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2021. Зареєстровано: 14.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2021.
Дата набрання законної сили: 13.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/25359/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 826/13632/18/
		адміністративні провадження № К/9901/25359/19, К/9901/22349/19
		Верховний Суд у складі колегія суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Рибачука А.І.,
		суддів: Бучик А.Ю.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/13632/18
		за позовом   ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами 
		Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В. 
		та  Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)          Савченко А.О. на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. 23.08.2018  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:
		визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2018 індексний номер 41593791;
		скасувати запис про право власності: від 12.06.2018 за номером 26607808, внесений Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко А.О. 
		2.  Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 11.03.2019 частково задовольнив позовні вимоги:
		визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2018 індексний номер 41593791;
		в іншій частині адміністративного позову - відмовив;
		стягнув на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704, 80 грн  за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		3. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 відмовлено у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу. 
		4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.06.2019 скасував додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019, ухвалив нове рішення, яким стягнув на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		5. Додатковою постановою від 16.07.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі:  стягнув на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000, 00 (п`ятнадцять тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		6. 07.08.2019 Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 - залишити в силі.
		7. 03.09.2019 Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)          Савченко А.О.  звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову (правничу допомогу).
		8. Верховний Суд ухвалами від 02.09.2019 та від 12.09.2019 відкрив касаційні провадження за вказаними вище  касаційними скаргами, відповідно, та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		9. У відзивах на касаційні скарги позивач просить залишити останні без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		10. У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 у справі        № 826/13632/18 за вищевказаним позовом частково задоволено позовні вимоги та, зокрема, вирішено стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704, 80 грн  за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		14.03.2019 позивачем  до суду першої інстанції подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, з мотивів того, що судом при прийнятті рішення від 11.03.2019 не вирішено питання щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 25000,00 грн.
		На підтвердження понесених витрат в сумі 25 000,00 грн. позивачем суду були надані наступні документи: копія договору з Адвокатським бюро «Ярослава Шпортило», за змістом якого останнє зобов`язується надавати послуги з правової (правничої) допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт (позивач) зобов`язується оплатити такі послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1 зазначеного Договору); копія Протоколу узгодження договірної ціни про надання послуг з правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро від 10.08.2018; опис послуг, що надаються Адвокатським бюро «Ярослава Шпортило» від 22.08.2018; банківська виписка за період з 01.08.2018 по 27.08.2018; копія довіреності представника від 17.04.2018.
		Згідно із банківською випискою за період з 01.08.2018 по 27.08.2018 ОСОБА_1 сплатив на рахунок Адвокатського бюро «Ярослава Шпортило» кошти у розмірі                     25 000,00 грн з призначенням платежу «Послуги з правової (правничої) допомоги згідно із пунктом 2 Протоколу узгодження договірної ціни від 10.08.2018 за Договором про надання послуг з правової (правничої допомоги) Адвокатським бюро «Ярослава Шпортило» від 16.04.2018».
		Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.06.2019 представником ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, вмотивовану тим, що позивачем були понесені витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 грн.
		На підтвердження понесених витрат у розмірі  20 000,00 грн позивачем суду були надані наступні документи: банківську виписку за період з 21.06.2019 по 24.06.2019 на сумі 20 000,00 грн; копію рахунку-фактури від 19.06.2019 № СФ-00000006 на суму   20 000, 00 грн; копії квитанцій про оплату юридичних послуг; копію акта приймання-передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 19.06.2019 №9.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ  
		11. Окружний адміністративний суд міста Києва відмовляючи позивачу у стягненні на його користь витрат на професійну правничу допомогу виходив із того, що неможливо встановити, в рамках якої саме справи позивачу надано послуги, зазначені в Описі послуг, що надаються Адвокатським бюро. При цьому суд першої інстанції вказав на те, що відповідно до Опису послуг, що надаються Адвокатським бюро позивачу надано послуги формування пакету документів з додатками в необхідній кількості копій, проте зазначені послуги у вказаному описі дублюють одна одну та не потребують спеціальних професійних навиків, а послуги зазначені в пунктах 9, 10, 12 Опису послуг, що надаються Адвокатським бюро (участь в судових засіданнях в суді першої інстанції, надання пояснень, доводів та заперечень по суті справи, отримання копій ухвал, рішень Окружного адміністративного суду міста Києва) взагалі не було надано позивачу, оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивачем не надано належних  доказів оплати ним коштів Адвокатському бюро, а наданий позивачем рахунок Адвокатського бюро «Ярослав Шпортило» не містить доказів оплати такого рахунку.
		12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи зазначене вище додаткове рішення суду першої інстанції та стягуючи на користь позивача понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 25 000,00 грн, виходив із співмірності понесених витрат з урахуванням складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченого на це, обсягу наданих адвокатом послуг, беручи до уваги, що понесення вказаних витрат підтверджено банківською випискою за період з 01.08.2018 по 27.08.2018.
		13. Ухвалюючи додаткову постанову від 16.07.2019 суд апеляційної інстанції виходив із того, що ураховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг та обсяг таких, сума 20 000,00 грн не є співмірною, а відтак, прийшов до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до             15 000,00 грн, що вважав за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		14. Касаційна скарга Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 мотивована тим, що із поданих позивачем документів неможливо встановити у рамках якої справи надавались йому послуги Адвокатським бюро та неможливо встановити, які з послуг реально надавались. Також у касаційні скарзі зазначено, що позивачем не було надано в якості доказу акта приймання-передачі наданих послуг, складання якого передбачено Договором про  надання послуг з правничої допомоги від 16.04.2018.
		15. Касаційна скарга Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко А.О. на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 мотивована тим, що відсутність переліку складових наданих послуг та розрахунку їх вартості, а також часу витраченого на надання послуги, є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань витрат на правову допомогу.
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги позивача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
		17. Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає КАС України, який встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
		18. За правилами пункту 5 частини першої  статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про судові витрати, у тому числі про їх розподіл між сторонами.
		19. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 252 КАС України).
		20. Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до останніх в силу вимог пункту 1 частини третьої цієї ж статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
		21. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 
		22. Колегія суддів зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
		Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
		23. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		24. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		25. Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі                     № 569/17904/17 та від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а.
		26. До того ж, колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями пункту 4 часстини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
		27. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		28. Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
		29. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		30. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
		31. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
		32. Також згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
		33. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		34. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
		35. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
		36. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.
		37. Таким чином, колегія суддів наголошує на тому, що  при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		38. Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн, у справі, яка розглядається суди встановили, що позивачем додано до матеріалів позову копію договору про надання послуг з правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро «Ярослава Шпортило» від 16.04.2018, протокол узгодження договірної ціни про надання послуг з правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро, опис послуг, що надаються Адвокатським бюро, та виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.08.2018 по 27.08.2018.
		39. Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн позивачем було надано виписку по рахунку                № НОМЕР_1  за період з 21.06.2019 по 24.06.2019 на сумі 20 000,00 грн; копію рахунку-фактури від 19.06.2019 № СФ-00000006 на суму 20 000, 00 грн; копії квитанцій про оплату юридичних послуг від 20.06.2019 та від 21.06.2019; копію акта приймання-передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 19.06.2019 №9 до договору про надання послуг з правової (правничої) допомоги від 01.04.2019.
		40. Суд апеляційної інстанції постановою від 25.06.2019, скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та стягуючи  на користь позивача понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 25 000,00 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виходив із того, що понесення вказаних витрат  позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
		41. При цьому, ухвалюючи додаткову постанову від 16.07.2019 про стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу у цій же справі за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд апеляційної інстанції виходив з того, що понесення вказаних витрат  позивачем підтверджено, проте зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 20  000, 00 до 15 000,00 грн буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких.
		42. Колегія суддів зазначає, що згідно із пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 (далі - Положення № 254) виписки з особових рахунків  клієнтів  є  підтвердженням виконаних за день операцій і може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування. Однак у такій виписці має бути зазначено інформацію про надання банком таких послуг, суми операцій та така має містити всі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку (пункт 5.5 Положення № 254).
		43. За загальним правилом банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій (пункти 4.5, 4.6 Положення № 254). До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ).
		44. Разом з цим, суд апеляційної інстанції встановивши  наявність в матеріалах справи  виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.08.2018 по 27.08.2018, не надав їй правової оцінки чи відповідає вона зазначеним вимогам Положення № 254 та чи надана відповідно до умов договору банківського рахунку, укладеного між банком та відповідним клієнтом. Відтак дійшов до передчасних висновків про те, що такий документ є належним доказом для визнання розміру понесених у справі судових витрат.
		45. Отже, судом апеляційної інстанції не встановлювались обставини та не надавалась оцінка щодо наявності чи відсутності документів, що свідчать про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, які мають бути оформлені у встановленому законом порядку (зокрема, у вигляді квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення або іншого банківського документу, касового чеку).
		46. Також суд апеляційної інстанції ухвалюючи оскаржувані постанови не встановив та не надав правової оцінки змісту договору про надання послуг з правової допомоги Адвокатським бюро від 16.04.2018, умовами якого, зокрема передбачено складання акта приймання - передачі наданих послуг з правової допомоги , умовам розрахунків між позивачем та Адвокатським бюро, Протоколу узгодження договірної ціни про надання послуг з правової допомоги Адвокатським бюро від 10.08.2018, згідно із яким позивач та Адвокатське бюро «Ярослава Шпотрило» домовились, про те, що ціна послуг з правничої допомоги за договором від 16.04.2018 становить 25  000, 00 грн щодо супроводження питання щодо представництва інтересів позивача у суді першої інстанції по питанню визнання протиправними дій державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій 12.06.2018 щодо реєстрації права власності на квартиру площею 127, 1 кв.м, що розташована за адресою:   АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (пункт 2) та 25  000, 00 грн - щодо супроводження питання щодо представництва інтересів позивача у суді першої інстанції по питанню визнання недійсними правочинів щодо відчуження нерухомого майна (пункт 1), тобто у різних судових справах, а також послугам, які надавались вказаним Адвокатським бюро згідно із описом.
		47. При цьому, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи додаткову постанову від 16.07.2019 не звернув увагу на те, що на підтвердження заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн позивачем було надано документи, які стосуються договору про надання послуг з правової (правничої) допомоги від 01.04.2019, який в матеріалах справи відсутній. До того ж, суд апеляційної інстанції стягуючи за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача  понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 25 000,00 та 15 000, 00 грн не надав правої оцінки тому, що узгоджена договірна ціна про надання послуг з правової допомоги Адвокатським бюро щодо представництва інтересів позивача в суді у цій справі становить 25 000, 00 грн.
		48. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.
		49. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		50. Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі судом апеляційної інстанції постанову від 25.06.2019 та додаткову постанову від 16.07.2019 не можна вважати законними та обґрунтованими, відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		51. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		52. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом   перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		53. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, рішення від 03.04.2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
		54. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		55. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		56. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		57. Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
		58. За правилами частини другої статті  353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
		59. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
		60. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова  Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 та додаткова постанова від 16.07.2019 цього ж суду  підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено всіх обставин для вирішення питання про розподіл судових витрат, хоча з`ясування цих обставин та надання їм оцінки у наведеній частині мають суттєве значення для вирішення спору.
		61. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог статті  242 КАС України.
		Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,  
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019  задовольнити частково. 
		Касаційну скаргу Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Савченко Анни Олександрівни на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 задовольнити частково.
		Скасувати постанову  Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 та додаткову постанову цього ж суду від 16.07.2019, а справу №826/13632/18 в частині вирішення питання про розподіл судових витрат - направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик   Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...