Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/776/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2021. Зареєстровано: 14.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2021.
Дата набрання законної сили: 13.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/29176/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 813/776/17
		адміністративне провадження № К/9901/29176/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №  813/776/17
		за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-Буд» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду (суддя Брильовський Р. М.) від 24 травня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Костів М. В., Бруновська  Н.  В., Шавель Р. М.) від 24 січня 2018 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар-Буд» (далі - ТОВ «Стар-Буд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №  0001151406 від 09 лютого 2017 року.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками відповідача не доведено той факт, що відносини, які мали місце між ТОВ «Стар-Буд» та ТОВ «Альфа трейдінг Львів», ТОВ «Альфа Біо Енерджі» носили безтоварний характер.
		При цьому позивач наголошує, що наявність у ТОВ «Стар-Буд» податкових накладних, первинних документів, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, а також сплата останнім вартості товару з податком на додану вартість, підтвердження реальності та товарності господарської операції з відображенням її у регістрах бухгалтерського обліку, і є достатніми підставами для включення відповідних сум до податкових зобов`язань.
		3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0001151406 від 09 лютого 2017 року.
		Стягнуто з ГУ ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Стар-Буд» судовий збір в розмірі 6745,62 грн.
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 лютого 2018 року ГУ ДФС у Львівській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Стар-Буд» в задоволенні позовних вимог.
		5. 26 лютого 2018 року касаційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна  Т.  М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
		6. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
		7. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2246/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
		8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
		9. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Стар-Буд» є юридичною особою; код ЄДРПОУ 35943091; місцезнаходження: м. Львів, вул. Шептицьких, будинок 14 квартира 4; основним видом діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, покриттям для стін і підлоги, установлення столярних виробів, надання в оренду майна.
		11. Відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 16 січня 2017 року №  42 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та на виконання ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 27 грудня 2016 року ГУ ДФС у Львівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Стар-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Альфа трейдінг Львів», ТОВ «Альфа Біо Енерджі», ТОВ «Мультілан», ПП «Аква - Медікум», ТОВ «Акрополь-Захід», ТОВ «Комплектспецбуд», ТОВ «Промбудексперт», ТОВ «Будінтайм», ТОВ «Джета Трейд» за період діяльності з 01 січня 2015  року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт № 4/13-01-14-06/35943091 від 27 січня 2017 року.
		12. Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Стар-Буд» пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 299 805 грн, в т. ч. у грудні 2015 року на 76  667 грн, в квітні 2016 року на 139  210 грн, в травні 2016 року на 83  928 грн.
		13. Зокрема у податкового органу виникли сумніви щодо реальності господарських операцій ТОВ «Стар-Буд» з ТОВ «Альфа Біо Енерджі» та ПП «Аква-Медікум».
		14. На підставі акту перевірки від 27 січня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області 09 лютого 2017  року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001151406, яким ТОВ «Стар-Буд» донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 299  805 грн, а також штрафні (фінансові) санкції в сумі 149  903 грн.
		15. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		16. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем не доведено, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами за спірний період не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Зокрема висновки податкового органу, щодо непідтвердження здійснення господарських взаємовідносин позивача з контрагентами ґрунтується виключно на податковій інформації стосовно ТОВ «Альфа Біо Енерджі» та ПП «Аква-Медікум» без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України. 
		17. Водночас досліджені та оцінені судами первинні документи, надані позивачем, по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа Біо Енерджі» та ПП «Аква-Медікум» свідчать, що факт укладення договорів та здійснення господарських операцій між позивачем та його відповідними контрагентами підтверджено належними первинними документами, що відповідають вимогам бухгалтерського обліку.
		18. При цьому суд першої інстанції зауважив, що твердження відповідача про відсутність у зазначених контрагентів необхідних умов для досягнення результатів господарської, економічної діяльності самі по собі не є доказом безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності підприємств як платників податків; ці доводи є оцінкою контрагента, за дії та поведінку яких позивач не може нести відповідальність. ПК України не пов`язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		20. В доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було враховано, що позивачем до перевірки не було надано належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували реальність виконання операцій, яким опосередковувався рух товару. 
		21. Скаржник наголошує, що відсутність реалізації товарів свідчить про укладення договорів поставки та купівлі-продажу між ТОВ «Стар-Буд» зазначеними вище контрагентами без мети настання реальних наслідків. 
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
		23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		24. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		25. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
		26. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		27. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).
		28. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		29. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		30. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		31. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		32. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).
		33. За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		34. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		35. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		36. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
		37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 жовтня 2015 року між ТОВ «Стар-Буд» (Продавець) та ПП «Аква-Медікум» (Покупець) укладено договір № СБ-49-2/15 про поставку товарів.
		38. На виконання умов вказаного договору позивачем регулярно постачався товар (ламінат), кількість та ціна якого зазначена та підтверджується видатковими накладними та податковими накладними за відповідні спірні періоди.
		39. Виконавцем виписано видаткові накладні: від 14 грудня 2015 року № УТ-1520 на загальну суму 160 000 грн, в тому числі ПДВ 26 666,67 грн, від 16 грудня 2015 року № УТ-1533 на загальну суму 133 000 грн, в тому числі ПДВ 22 166,67 грн. Вказану суму податку на додану вартість ТОВ «Стар-Буд» включено до податкового кредиту.
		40. 28 березня 2016 року між ТОВ «Стар-Буд» (Продавець) та ТОВ «Альфа Біо Енерджі» (Покупець) укладено договір № СБ-25/16 про поставку товарів.
		41. На виконання умов вказаного договору позивачем регулярно постачався товар (ламінат, плінтуси, замки, кліпси), кількість та ціна якого зазначена та підтверджується видатковими накладними та податковими накладними за відповідні спірні періоди.
		42. Виконавцем виписано видаткову накладну від 10 травня 2016 року № УТ-542 на загальну суму 300 000 грн, в тому числі ПДВ 50 000 грн. Вказану суму податку на додану вартість ТОВ «Стар-Буд» включено до податкового кредиту. 25 квітня 2016 року ТОВ «Стар-Буд» виписано видаткову накладну № УТ-501 на товари на суму 738 830 грн, в тому числі ПДВ на суму 123  138,33 грн, № УТ-409 від 07 квітня 2016 року на суму 300 000 грн, в тому числі ПДВ 50 000 грн. Вказані суми податку на додану вартість ТОВ «Стар-Буд» включено до податкового кредиту.
		43. Факт реалізації товарів ТОВ «Альфа Біо Енерджі» та ПП «Аква-Медікум» підтверджується також «Карточкою счета 36 за січень 2015-червень 2016».
		44. Позивачем до матеріалів справи також долучено Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2016 року та квитанцію № 2 від 09 лютого 2017 року, що підтверджує факт надсилання декларації за вказаний звітний період.
		45. Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність здійснення господарських операцій підтверджується також податковими накладними: від 10 травня 2016 року №  17, від  25  квітня 2016 року №  142, від 07 квітня 2016 року №  37, від 16 грудня 2015 року №  109, від 14 грудня 2015 року №  97, від 21 жовтня 2015 року №  101, від 19 жовтня 2015 року №  86, від 25 травня 2016 року №  96, від 01 липня 2016 року №  12, від 21 червня 2016 року №  112, від 09 червня 2016 року №  48, від 08 червня 2016 року №  46, від 06 червня 2016 року №  23, від 06 червня 2016 року №  22, від 03 червня 2016 року №  15, від 02 червня 2016 року №  8, від 02 червня 2016 року №  7, від 31 травня 2016 року №  129, від 31 травня 2016 року №  126, від 27 травня 2016 року №  117, від 27 травня 2016 року №  113.
		46. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «Стар-Буд», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вони є належними письмовими доказами, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «Альфа Біо Енерджі» та ПП «Аква-Медікум», обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів дійсно мав місце.
		47. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
		48. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
		49. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
		50. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява №  6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».
		51. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.
		52. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
		53. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у ТОВ «Стар-Буд» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з названим підприємством.
		54. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області 09 лютого 2017 року № 0001151406 є протиправним та підлягає скасуванню.
		55. Всі інші доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.  
		56. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 813/776/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		 
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...