Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18388/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2021. Зареєстровано: 14.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2021.
Дата набрання законної сили: 20.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" квітня 2021 р.           Справа№ 910/18388/20
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Буравльова  С.І.
		суддів:            Андрієнка  В.В. 
		          Пашкіної С.А. 
		 
		секретар                Рибчич А.В.
		 
		за участю 
		представників:      позивача - не з`явились
		                               відповідача - Коцар О.С.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"
		на рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2021 р. (повне рішення складено 22.02.2021 р.)
		у справі № 910/18388/20 (суддя - Трофименко Т.Ю.)
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
		до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"
		про виселення
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У листопаді 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про виселення з орендованого приміщення у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 4438 від 01.09.2009 р.
		Вимоги позивача обґрунтовані тим, що у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди у відповідача відсутні правові підстави для користування нерухомим майном загальною площею 28,00 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, у зв`язку із чим позивачем заявлено вимогу про виселення відповідача з вказаного нерухомого майна.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.02.2021 р. у справі № 910/18388/20 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задоволено повністю.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
		Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивачем було порушено його переважне право на оренду. Також скаржник вважає, що у зв`язку з відсутністю укладених між сторонами додаткових угод про припинення договору оренди, відсутні правові підстави вважати укладений договір оренди розірваним, а вимоги позивача є передчасними.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/18388/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2016 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" та призначено справу № 910/18388/20 до розгляду на 20.04.2021 р. 
		У судовому засіданні 20.04.2021 р. представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. 
		Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.
		Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник позивача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.
		Крім цього, позивач не наполягав на обов`язковій участі у судовому засіданні його представника, відповідних клопотань від нього не було подано апеляційному суду.
		Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
		01.09.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Український мобільний зв`язок" (на даний час Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна") (далі - орендар) було укладено договір оренди № 4438 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).
		Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - загальною площею 28,00 кв. м ( частину приміщення технічного поверху площею 13,00 кв. м, та частину даху будівлі корпусу № 6 площею 15,00 кв. м (далі - майно), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, що перебуває на балансі Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.03.2009 р. і становить 40128,00 грн (13 кв. м) та 208244,00 грн (15 кв. м).
		Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення обладнання стільникового зв`язку (частина приміщення технічного поверху площею 13 кв. м) та антен (3-х антеномісць на площі 15,00 кв. м).
		Згідно з п. 1.3 договору стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.
		Як передбачено п. п. 2.1, 2.3, 2.4 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про  незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.
		Відповідно до п. 10.6 договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря, ліквідації орендаря.
		Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.09.2009 р. до 01.08.2012 р. включно (п. 10.1 договору).
		Згідно з п. 10.4 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
		01.09.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 28,00 кв. м (частину приміщення технічного поверху площею 13,00 кв. м, та частину даху будівлі корпусу № 6 площею 15,00 кв. м) (далі - майно), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка", що підтверджується підписаним обома сторонами та балансоутримувачем актом приймання-передачі.
		14.02.2013 р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору, відповідно до якої строк дії договору було продовжено на 2 роки 11 місяців, з 01.08.2012 р. по 01.07.2015 р.
		В подальшому, на підставі п. 10.4 договору, даний договір був пролонгований до 01.06.2018 р. 
		01.06.2018 р. у зв`язку із закінченням строку дії договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, на адресу відповідача направлено заяву № 30-06/6794 від 27.06.2018 р. про припинення чинності договору оренди № 4438 від 01.09.2009 р., якою було відмовлено відповідачу у продовженні строку дії договору оренди на наступний термін.
		У вказаній заяві Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву вимагало від відповідача повернути орендоване майно та доручило балансоутримувачу - Державному підприємству "Національний центр Олександра Довженка" прийняти майно з орендного користування.  
		Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, після припинення дії договору оренди втратив статус орендаря, однак продовжує незаконно використовувати державне нерухоме майно без належних правових підстав. 
		За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
		Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Як передбачено ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. 
		За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).
		Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
		В пункті 10.1 договору сторони дійшли згоди, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.09.2009 р. до 01.08.2012 р. включно.
		В подальшому укладений між сторонами договір був пролонгований спочатку до  01.07.2015 р., а потім до 01.06.2018 р.  
		За змістом ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.  
		У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. 
		Як передбачено ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. 
		Також, у п. 10.6 договору сторони погодили, що чинність договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. 
		Згідно з п. 10.4 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		За змістом ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
		При цьому, законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору. Отже, в даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов`язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Як передбачено ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Вказана норма має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Відповідна заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.
		Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		У зв`язку із закінченням строку дії договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву на адресу відповідача направлено заяву № 30-06/6794 від 27.06.2018 р. про припинення чинності договору оренди № 4438 від 01.09.2009 р., якою було відмовлено відповідачу у продовженні строку дії договору оренди на наступний термін.
		На підтвердження направлення вказаної заяви позивач надав суду належним чином засвідчену ксерокопію рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу даного листа.  
		Відтак, позивач належним чином повідомив відповідача про припинення дії договору оренди № 4438 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.09.2009 р.
		Як вбачаться із копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказане поштове відправлення, яким направлено заяву № 30-06/6794 від 27.06.2018 р. про припинення чинності договору оренди, було отримано відповідачем 04.07.2018 р.
		Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України на наймача покладено обов`язок у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. 
		Згідно з п. 5.10 укладеного договору, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві/ балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової ) орендованого майна з вини орендаря.
		Як передбачено п. 10.9 договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцеві/балансоутримувачу.
		Пунктом 10.10 договору сторони погодили, що майно вважається повернутим орендодавцеві/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
		Оскільки заяву № 30-06/6794 від 27.06.2018 р. про припинення чинності договору оренди направлено позивачем відповідачу з дотриманням приписів ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та докази такого направлення наявні в матеріалах справи, тому договір оренди № 4438 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.09.2009 р. припинив свою дію з 01.06.2018 р. 
		Відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог чинного законодавства орендоване ним нерухоме майно загальною площею 28,00 кв. м (частину приміщення технічного поверху площею 13,00 кв. м, та частину даху будівлі корпусу № 6 площею 15,00 кв. м), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, не повернув та по акту приймання-передачі позивачу не передав.
		Враховуючи те, що відповідач після закінчення строку дії договору не повернув та не звільнив нерухоме майно загальною площею 28,00 кв. м (частину приміщення технічного поверху площею 13,00 кв. м, та частину даху будівлі корпусу № 6 площею 15,00 кв. м), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про виселення з орендованого приміщення у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 4438 від 01.09.2009 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Доводи скаржника про те, що позивачем було порушено його переважне право на оренду, є необґрунтованими, оскільки скаржник помилково ототожнює правовий інститут пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), який врегульовано ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», і реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря, передбачений ст. 777 ЦК України та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.
		Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані.
		З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2021 р. у справі № 910/18388/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" задоволенню не підлягає. 
		У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
		Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2021 р. у справі № 910/18388/20 залишити без змін.
		3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна".
		   4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		 
		Повний текст постанови складено 13.05.2021 р.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            С.І. Буравльов 
		 
		Судді                                                                                В.В.Андрієнко
		 
		                                                                                С.А. Пашкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...