Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/109/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2021. Зареєстровано: 14.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2021.
Дата набрання законної сили: 05.08.2021
Номер судового провадження: 18/01/911/109/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"13" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/109/21 
		Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД»
		за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		прo стягнення 4 974 149,91 грн.
		 
		Суддя А.Ю. Кошик
		При секретарі судового засідання: Фроль В.В.
		За участю представників:
		позивача: Приходько Я.М. 
		відповідача: Гаврин Д.В. 
		третьої особи: не з`явився 
		Обставини справи:
		Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі  позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (надалі  відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (надалі  третя особа) прo стягнення 4 974 149,91 грн.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2021 року відкрито провадження у справі № 911/109/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2021 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 09.02.2021 року представником третьої особи подано пояснення № 52-0401-644 від 08.02.2021 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2021 року підготовче засідання відкладено на 23.02.2021 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 22.02.2021 року представником відповідача подано клопотання №71 від 19.02.2021 року про долучення документів до матеріалів справи.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2021 року підготовче засідання відкладено на 11.03.2021 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2021 року підготовче засідання відкладено на 23.03.2021 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 23.03.2021 року представником відповідача подано пояснення № 120 від 22.03.2021 року.
		У підготовчому засіданні 23.03.2021 року представник позивача підтримав вимоги заяви про зміну предмета позову, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
		Розглянувши в судовому засіданні 23.03.2021 року заяву позивача № 35-22/1-121 від 10.03.2021 року про зміну предмета позову, судом встановлено, що позивач в заяві про зміну предмета позову фактично уточнив позовні вимоги в сторону зменшення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 221 827,92 грн. (33 349,88 грн. пені, 10 053,83 грн. інфляційних збитків, 7 778,63 грн. 3% річних та 170 645,58 грн. штрафу), а також судового збору в сумі 3 327,42 грн.
		Судом прийнята подана позивачем заява про зміну предмета позову шляхом зменшення позовних вимог, а саме стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
		З урахуванням уточнення, позовними вимогами у даній справі є стягнення 221 827,92 грн. заборгованості за Договором оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 року. 
		Під час підготовчого судового засідання 23.03.2021 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 06.04.2021 року. Одночасно судом було вирішено питання про повернення позивачу з бюджету 71 284,83 грн. судового збору.
		У судовому засіданні 06.04.2021 року судом оголошено перерву у розгляді справи № 911/109/21 на 13.04.2021 року.
		У судовому засіданні 13.04.2021 року судом представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, представник 3-ї особи в судове засідання не з`явився.
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
		У зв`язку з чим, в судовому засіданні 13.04.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
		Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з викладених у позові обставин, 11.06.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (орендар) укладено Договір оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір).
		Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 року № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків, у тому числі, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
		У зв`язку з чим, на момент звернення до суду з цією позовною заявою, орендодавцем за Договором є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Орендодавець або Третя особа).
		Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - частину приміщення № 3.2.60, № 3.2.48, № 3.2.49, № 3.2.58 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 797,8 кв.м, актом приймання-передавання до вищезазначеного договору Орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно - частину приміщення № 3.2.60, частину приміщення № 3.2.48, приміщення № 3.2.49, 3.2.58 на третьому поверсі пасажирського терміналу (інв. 47578), загальною площею 797,8 кв.м. яке розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Вказаний акт погоджено балансоутримувачем.
		Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди.
		Згідно з п. 7.1 Договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.
		Зазначений вище договір укладено строком на 20 років, що діє з 11.06.2014 року до 10.06.2034 року включно (пункт 10.1 Договору оренди).
		Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2018 року - 1 055 589,40 грн., з врахуванням проіндексованої конкурсної надбавки - 1 457 334,93 грн. 
		Згідно з п.3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
		Пунктом 3.6. Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорційного розподілу, установлених КМ України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
		Відповідно до п. 5.8. Договору відповідач зобов`язаний самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача акт приймання-передавання виконаних послуг, підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом п`яти днів з дати його фактичного отримання або ж надати в цей же строк мотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом зазначеного п`ятиденного строку, акт приймання-передавання виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та/або не надана мотивована відмова від його підписання, відповідний акт вважається підписаним Сторонами.
		Позивач, як Балансоутримувач, в позові зазначає, що розмір орендної плати:
		- за березень 2020 року відповідно до рахунку № 76/445 від 31.03.2020 року становив 1 872 922,78 грн., з них сумах ФДМУ 70 % - 1 092 538,29 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 780 384,49 грн., сплачено 27.10.2020р.: 402 779,36 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 377 605,13 грн.
		- за квітень 2020 року відповідно до рахунку 76/650 від 30.04.2020р. становив 1 887 906,16 грн., сума ФДМУ 70 % - 1 101 278,59 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 786 627,57 грн., сплачено 27.10.2020р.: 196 657,02 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 589 970,55 грн.
		- за травень 2020 року відповідно до рахунку № 76/872 від 31.05.2020р. становив 1 893 569,88 грн., з них сумах ФДМУ 70 % - 1 104 582,43 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 788 987,45 грн., сплачено 27.10.2020р.: 197 246,98 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 591 740,47 грн.
		- за червень 2020 року відповідно до рахунку № 76/1082 від 30.06.2020р. становив 1 897 357,02 грн., з них сумах ФДМУ 70 % - 1 106 791,60 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 790 565,42 грн., сплачено 27.10.2020р.: 197 641,48 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 592 923,94 грн.
		- за липень 2020 року відповідно до рахунку № 76/1264 від 31.07.2020р. становив 1 885 972,87 грн., з них сумах ФДМУ 70 % - 1 100 150,84 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 785 822,03 грн., сплачено 27.10.2020р.: 196 455,63 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 589 366,40 грн.
		- за серпень 2020 року відповідно до рахунку № 76/1524 від 31.08.2020р. становив 1 882 200,94 грн., з них сумах ФДМУ 70 % - 1 097 950,55 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 784 250,39 грн., сплачено 27.10.2020р.: 196 062,72 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 588 187,67 грн.
		- за вересень 2020 року відповідно до рахунку № 71/1713 від 30.09.2020р. становив 1 891 611,94 грн., з них сумах ФДМУ 70 % - 1 103 440,30 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 788 171,64 грн., сплачено 27.10.2020р.: 197 043,03 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 591 128,61 грн.
		- за жовтень 2020 року відповідно до рахунку № 76/1900 від 31.10.2020р. становив 1 910 528,05 грн., з них сумах ФДМУ 70 % - 1 114 474,70 грн., сума ДП МА «Бориспіль» 30% - 796 053,35 грн., сплачено: 199 013,34 грн., сума заборгованості перед ДП МА «Бориспіль»: 597 040,01 грн.
		Всього за наведеним в позові розрахунком, заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за Договором за період березень 2020 року  жовтень 2020 року становить 4 517 962,78 грн.
		Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3 Договору орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця.
		Позивач зазначає, що звертався до відповідача із претензіями від 23.06.2020 року № 35-28/5-86 та від 10.12.2020 року № 35-28/5-256 про сплату вищезазначених сум заборгованості, однак відповідні вимоги були виконані лише частково.
		Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		Позивач в позові просить стягнути з відповідача 4 517 962,78 грн. боргу, 284 245,61 грн. пені, 102 846,35 грн. інфляційних, 69 095,17 грн. 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 16.04.2020 року по 29.12.2020 року.
		Відповідач в ході розгляду спору подав відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував, посилаючись на неможливість користування орендованим майном - приміщеннями на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з 17.03.2020 року у зв`язку з запровадженням карантину та згідно розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 287-р від 14.03.2020 року, згідно якого з 17.03.2020 року було тимчасово закрито пункти пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення, яке було відновлено лише з 12.06.2020 року. 
		Крім того, відповідач зазначив, що у зв`язку з карантинними обмеженнями з метою оптимізації господарської діяльності з 18.03.2020 року було обмежено функціональну/господарську діяльність терміналу «D» за рахунок терміналу «F».
		Також, відповідач зазначає, що відповідно до Додаткового договору від 16.01.2021 року до Договору оренди № 1584 підтверджено факт неможливості використання орендованого майна в період з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року. 
		Позивач у відповіді на відзив зазначив, що пасажирський термінал «D» ДП МА «Бориспіль» не припиняв своєї діяльності, а відповідач не був позбавлений права доступу до орендованого майна.
		Зі змісту Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 287-р від 14.03.2020 року вбачається, що з 17.03.2020 року пункт пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення в ДП МА «Бориспіль» не був повністю закритий.
		Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 року № 228 «Питання перевезень авіаційним транспортом» (чинна на час виникнення спірних правовідносин) була передбачена тимчасова заборона прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
		Також позивач зауважив, що передбачена постановами Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» можливість звільнення чи зменшення орендної плати, не встановлювала безумовних підстав і передбачала вирішення відповідного питання сторонами.
		Позивачем в ході розгляду спору, з врахуванням викладених у відзиві обставин, подано заяву про зміну предмету позову, в якій фактично зменшено позовні вимоги.
		Зокрема, з врахуванням умов Додаткового договору від 16.01.2021 року до Договору оренди, було проведено коригування нарахованої орендної плати за період з березня по жовтень 2020 року. За наслідками коригування позивач визначив, що заборгованість за наведений в позові період відсутня.
		Разом з тим, позивач зазначає, що у зв`язку зпорушенням відповідачем строків сплати орендних платежів у спірний період з березня по жовтень 2020 року, відповідач має сплатити пеню, інфляційні та річні, як відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань.
		Позивач просить стягнути з відповідача 33 349,88 грн. пені, 10 053,83 грн. та 7 778,63 грн. 3% річних, нарахованих за період з 16.04.2020 року по 15.07.2020 року на суму заборгованості 314 671, 17 грн., з 16.07.2020 року по 15.08.2020 року на суму заборгованості 420 079,89 грн., з 16.08.2020 року по 15.09.2020 року на суму заборгованості 616 535,40 грн., з 16.09.2020 року по 27.10.2020 року на суму заборгованості 812 598,00 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 3.8. Договору штраф в розмірі 21% на заборгованість, яка прострочена буль ніж на 3 місяці на суму 812 598,00 грн.в розмірі 170 645,58 грн. 
		З наведеного в заяві про уточнення позовних вимог розрахунку вбачається, що позивач визнає факт погашення заборгованості з орендних платежів проплатами, здійсненими відповідачем в жовтні-листопаді 2020 року.
		Відповідачем подано пояснення з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в яких відповідач зазначає про безпідставність нарахування штрафних санкцій, оскільки в період з березня по жовтень 2020 року позивачем було неправомірно розраховано орендні платежі без врахування постанови КМУ №611 та без надання Орендарю знижки в 75% за використання нерухомого державного майна.
		Враховуючи, що розмір орендної плати з березня по жовтень 2020 року включно згідно з відповідними рахунками-фактурами Балансоутримувачем розраховано без надання передбаченої постановою КМУ №611 знижки, Орендар, керуючись пунктом 5.8. та пунктом 3.5. Договору, відмовився від підписання актів виконаних послуг Балансоутримувача, про що повідомив Балансоутримувача письмово шляхом надсилання мотивованих відмов від підписання актів приймання-здачі виконаних послуг згідно договору №1584 від 11.06.2014 (вих. №228 від 15.04.2020, вих. №388 від 17.08.2020, вих. №539 від 16.10.2020, вих. №616 від 16.11.2020) та повернув відповідні акти приймання-здачі виконаних послуг Балансоутримувачу.
		З метою виконання взятих на себе договірних зобов`язань Орендар самостійно, керуючись інформацією Орендодавця про розмір орендної плати під час карантину (лист РВ ФДМУ №50-02.02- 4385 від 22.10.2020 року), 26.10.2020 року здійснив оплату орендної плати за Договором за користування державним нерухомим майном в період з березня по вересень 2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.10.2020 року №№43202 (на суму 402 779,36 грн.), 43218 (на суму 196 657,02 грн.), 43234 (на суму 197 246,98 грн.), 43250 (на суму 197 641,48 грн.), 43266 (на суму 196 455,63 грн.), 43282 (на суму 196 062,72 грн.), 43298 (на суму 197 043,03 грн.) та від 13.11.2020 року № 43607 (на суму 199 013,34 грн.). Всього було сплачено 1 782 899,56 грн.
		Крім того, 16.01.2021 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях укладено Додатковий договір до Договору оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, посвідченого 11.06.2014 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. за реєстр. № 973 (далі - Додатковий договір).
		Відповідно до пункту 1 Додаткового договору сторони погодились, що нарахування орендної плати за користуванню Майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1395 року № 786, здійсноється у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати, згідно з додатком 3 до Постанови. Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови п.1 Додаткового договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникни до його укладення, а саме на періоди з 12.03.2020 року по 17.03.2020 року включно; та починаючи з 15.06.2020 року.
		Згідно із пунктом 2 Додаткового договору сторони встановили, що в період з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно орендоване майно не могло використовуватись Орендарем за цільовим призначенням через обставини, за які Орендар та Орендодавець не відповідають, у зв`язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон Украни для міжнародного пасажирського сполучення, зупиненням діяльності міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення «Бориспіпь», обмеженням доступу до термінального комплексу (пасажирський термінал) «D» та неможливістю потрапляння на територію пункту пропуску «Бориспіль».
		Внаслідок цього, на період часу починаючи з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно, протягом якого Майно не могло використовуватись Орендарем за цільовим призначенням згідно Договору через обставини, за які Орендар та Орендодавець не відповідають, сторони домовились та зупинили виконання умов Договору, передбачених пунктами 3.6., 5.3., 8.4. Договору. Таким чином, враховуючи положення Додаткового договору, відповідач був звільнений від обов`язку сплачувати оренду плату за наведений період.
		Враховуючи наведені обставини, на виконання умов Додаткового договору Орендарем від Балансоутримувача отримано та підписані корегувальні рахунки-фактури №76/176 від 16.01.2021 року (за березень 2020), №76/177 від 16.01.2021 року (за квітень 2020), №76/178 від 16.01.2021 року (за травень 2020), №76/179 від 16.01.2021 року (за червень 2020), №76/180 від 16.01.2021 року (за липень 2020), №76/185 від 16.01.2021 року (за серпень 2021), №76/182 від 16.01.2021 року (за вересень 2020), 76/186 від 16.01.2021 року (за жовтень 2020) та Акти виконаних послуг згідно договору №1584 від 11.06.2014 року до них (за період з березня по жовтень 2020).
		У зв`язку з чим, відповідач наголошує, що строк виконання відповідних зобов`язань настав після узгодження сторонами остаточних сум платежів після коригування, тому відсутні підстави стверджувати про прострочку платежів та нараховувати відповідальність за період, в який платежі не були визначені належним чином. Відповідач зазначає, що не міг виконати зобов`язання зі сплати орендних платежів у встановлені Договором оренди строки у відкоригованих сумах, оскільки таке коригування відбулось та засвідчено сторонами лише у січні 2021 року. Інакше, відповідачу довелось би сплачувати повні суми оренди, в той час, як були достатні підстави для зменшення платежів до 25% і часткового звільнення від платежів, що було засвідчено сторонами у відповідному Додатковому договорі.
		Як вбачається з наданого позивачем коригуючого розрахунку, в такому розрахунку наведено загальні суми орендних платежів та суми коригувань без їх розмежування на 70% та 30%. Крім того, з врахуванням коригувань сплаті на користь Балансоутримувача підлягало 1 208 654,24 грн., в той час, як відповідачем було самостійно сплачено в жовтні-листопаді 2020 року 1 782 899,56 грн., тобто мала місце переплата.
		Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
		Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. 
		Відповідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно ч.ч. 1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата  це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
		Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди), орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
		Частиною 1 та 2 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. 
		У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно з вимогами ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. 
		Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
		Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено, що згідно з п. 3.5. Договору оренди визначена можливість перегляду орендної плати. 
		Також, п. 3.12. Договору оренди передбачено, що орендар звільняється від обов`язку сплати усіх платежів за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Відповідні обставини та обсяги зобов`язань були визначені сторонами та зафіксовані у Додатковому договорі від 16.01.2021 року, яким підтверджено та погоджено сторонами факти існування обставин в період з березня по жовтень 2020 року. Тобто, такий Додатковий договір крім визначення сум та обсягів платежів, також засвідчував існування в період з березня по жовтень 2020 року обставин, які з огляду на п.3.12. Договору були підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплати орендних платежів у відповідний період.
		Як визначено ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. 
		Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови Додаткового договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
		Крім того, матеріали справи свідчать про надання Орендарем мотивованої відмови від підписання актів приймання-передавання виконаних робіт, що з огляду на п.5.8. Договору свідчить про неузгодженість сум платежів та неможливість їх правильної сплати у строки, визначені Договором. 
		З огляду на п.3.7. Договору, на підставі якого нараховано пеню, визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.
		Таким чином, оскільки на момент виставлення коригувальних рахунків заборгованість з орендної плати була відсутня, в таких рахунках орендна плата нараховувалась без врахування пені, що відповідає п. 3.7. Договору і свідчить про відсутність підстав для нарахування пені.
		Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. 
		Також, як визначено ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. 
		З огляду на наведені норми законодавства, вина (умисел чи необережність) визначається внутрішнім ставленням суб`єкта до вчинюваного проступку, тобто передбачає усвідомлення боржником необхідності виконання зобов`язання. Однак, оскільки боржник був обізнаний з остаточним розміром зобов`язання лише з 16.01.2021 року і до цього часу існували обставини, які були підставою вимагати звільнення від виконання зобов`язання, в період до 16.01.2021 року відсутні підстави стверджувати про наявність в діях боржника вини в простроченні наведених в розрахунку позивача платежів, розмір яких не було визначено. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. 
		Відповідач своєчасно не мав можливості сплатити суми заборгованості, оскільки такі суми не були визначені і відомі відповідачу. В той же час, з огляду на засвідчені сторонами в Додатковому договорі обставини, які були підставою для звільнення від платежів, відсутні також підстави ввимагати від відповідача сплати повних сум орендних платежів у строки, визначені Договором оренди до проведення коригувань, оскільки це не відповідало б принципу загальногосподарського інтересу (змушувало б відповідача сплачувати значні суми за наявності підстав для їх істотного зменшення).
		За наслідками розгляду спору, враховуючи, що відповідач не мав можливості сплатити належні суми орендних платежів за період з березня по жовтень 2020 року до отримання відповідних коригувальних рахунків, заборгованість з орендних платежів за період з березня по жовтень 2020 року станом на момент виставлення коригувальних рахунків на оплату погашена відповідачем без прострочення, відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань за періоди, в яких відповідні грошові зобов`язання не були визначені.
		Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Таким чином, за наслідками дослідження обставин спору з врахуванням наданих відповідачем доказів та пояснень, судом встановлено відсутність вини відповідача в простроченні виконання зобов`язань, що виключає наявність підстав для застосування до нього відповідальності. 
		З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 349,88 грн. пені, 10 053,83 грн., 7 778,63 грн. 3% річних та 170 645,58 грн. штрафу безпідставні та не підлягають задоволенню.
		Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення уточнених позовних вимог в повному обсязі. 
		У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		ВИРІШИВ:
		1. В задоволенні позову Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях прo стягнення 221 827,92 грн. відмовити повністю.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Суддя А.Ю. Кошик
		 
		повний текст рішення складено 13.05.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...