Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15494/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2021. Зареєстровано: 14.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2021.
Дата набрання законної сили: 12.05.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 травня 2021 року 
		м. Київ
		Справа №  910/15494/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, Л.В. Стратієнко
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020р.
		у складі колегії суддів: С. І. Буравльов - головуючий, В. В. Андрієнко, Н. Ф. Калатай
		та на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.10.2020р.
		суддя: П. І. Паламар
		за позовом  ОСОБА_1 
		до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" 
		про визнання незаконними рішення та дій, заборону вчинення дій
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" про: 
		- визнання незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" від 01.08.2019 щодо можливості призупиняти користування внутрішньобудинковими комунікаціями співвласникам-боржникам;
		- визнання незаконним рішення/дії відповідача, викладеного в листі № 19/20 від 27.06.2020 щодо припинення можливості користування внутрішньобудинковими інженерними мережами;
		- заборону відповідачеві виконувати рішення/дії, викладені у вищевказаному листі, а саме, - припиняти можливість користування електричними мережами у будинку.
		 
		2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
		 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі № 910/15494/20, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020, відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що подана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, а тому у її прийнятті відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України слід відмовити. 
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 20 ГПК України, та просить ухвалу і постанову скасувати, а позовну заяву направити для продовження її розгляду.
		 
		Позивач вказує, що він є членом ОСББ «Петрицького 21». Рішення загальних зборів ОСББ та дії членів правління ОСББ щодо відключення позивача від послуг електропостачання за недоведені борги є проявом діяльності юридичної особи. 
		 
		Скаржник зазначає, що вже звертався з аналогічними позовними заявами до Святошинського районного суду міста Києва, проте позовні заяви були повернуті позивачу без розгляду з роз`ясненням, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду за правилами господарського судочинства.
		 
		4. Позиції інших учасників, заяви та клопотання у справі
		 
		Відзиву чи заперечення на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило. 
		 
		До Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому останній просить долучити докази, а саме пропозицію мирової угоди у справі, акти, платіжні доручення, відповідь відповідача.
		 
		Відповідач подав до Суду клопотання про долучення доказів,  в якому зазначив, що від позивача надійшли пропозиції щодо укладення мирової угоди у справах, в тому числі у даній справі. 15.04.2021 відповідачем надіслано на адресу позивача відповідь з відхиленням пропозиції укладання мирової угоди.
		 
		Вказані докази долучено Верховним Судом до матеріалів справи.
		 
		5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
		 
		За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
		 
		Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК України та ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		 
		Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за п. п. 1, 3 ч. 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		 
		Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
		 
		Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон України «Про ОСББ»), ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
		 
		За ст. 4 Закону України «Про ОСББ» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
		 
		Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		 
		Отже законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
		 
		Зміст та види діяльності, яка здійснюється саме ОСББ після його створення як юридичної особи, передбачено статтею 16 вказаного Закону.
		 
		Верховний Суд зазначає, що спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, розглядаються господарськими судами, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої ст. 20 ГПК України) незалежно від суб`єктного складу такого спору.
		 
		Подібні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, від 6 лютого 2019 року у справі №462/2446/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19.
		 
		За ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся із вимогою про визнання незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" від 01.08.2019 щодо можливості призупиняти користування внутрішньо-будинковими комунікаціями співвласникам-боржникам та визнання незаконними рішення/дії відповідача, викладені в листі № 19/20 від 27.06.2020 щодо припинення можливості користування внутрішньо-будинковими інженерними мережами, заборонити відповідачу виконувати рішення/дії, викладені у вищевказаному листі, а саме, - припиняти можливість користування електричними мережами у будинку АДРЕСА_1 .
		 
		Як правильно враховано господарськими судами попередніх інстанцій, заявлені позивачем вимоги фактично стосуються усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 , а саме перешкодженням у постачанні до нього електроенергії та питної води.
		 
		Заявлені позовні вимоги не стосуються питань створення, діяльності, управління або припинення діяльності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21".
		 
		Враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад його сторін, Верховний Суд вважає, що спір у цій справі виник стосовно прав і обов`язків позивача щодо користування та розпорядження спільним майном як співвласника багатоквартирного будинку та як учасника правовідносин з надання житлово-комунальних послуг, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
		 
		Зазначене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.
		 
		Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що даний спір не підвідомчий господарському суду.
		 
		Скаржник посилається на те, що перед зверненням до господарського суду з даним позовом ним уже було подано аналогічні позовні заяви до Святошинського районного суду м. Києва, і ухвалами від 27.07.2020 у справі №759/12283/20, від 09.11.2020 у справі №759/19197/20, від 19.11.2020 у справі № 759/19660/20, від 10.11.2020 у справі №759/6733/20, від 09.11.2020 у справі №759/6733/20, від 16.11.2020 у справі №759/19328/20, від 18.11.2020 у справі №759/19338/20, від 18.11.2020 у справі №759/19334/20, від 18.11.2020 у справі №759/19337/20 такі заяви було повернуто позивачу без розгляду з роз`ясненням, що розгляд даних справ віднесено до юрисдикції господарського суду.
		 
		Верховний Суд зазначає, що дійсно, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року у справі №759/12283/20 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Петрицького 21» про захист прав споживачів на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Суд роз`яснив позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду. 
		По тексту судових рішень у справі №759/12283/20 вбачається, що позовні вимоги є аналогічними вимогам у даній справі. 
		 
		Проте Суд звертає увагу скаржника на те, що вказана ухвала від 27.07.2020 була скасована постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2021 у справі №759/12283/20, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції. І ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09.03.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Петрицького 21» про захист прав споживачів.
		 
		В подальшому позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про залишення позову у справі №759/12283/20 без розгляду, і 11.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 про захист прав споживачів залишено без розгляду.
		 
		Отже відсутні підстави вказувати на існування юрисдикційного конфлікту, так як вказана справа не була розглянута через волевиявлення позивача.
		 
		Посилання скаржника на інші справи, в яких йому відмовили у відкритті провадження, відхиляються Верховним Судом з огляду на різні предмети спору.
		 
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		 
		Отже, встановивши, що даний спір не підвідомчий господарському суду, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі, з чим обґрунтовано погодився господарський суд апеляційної інстанції.
		 
		Порушень судами положень ст. ст. 20, 175 ГПК України Верховним Судом не встановлено.
		 
		6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги  
		 
		За ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.
		Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.
		 
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.10.2020р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020р. у справі №910/15494/20 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                О. О. Мамалуй
		          
		Судді                                                                                                    О. М. Баранець
		 
		                                                                                                    Л. В. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...