Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/7756/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2021. Зареєстровано: 16.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2021.

Результат оскарження 18.01.2022 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/7756/21 
		УХВАЛА
		13 травня 2021 року м.Одеса
		 
		Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по справі № 420/7756/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДС Рент Груп» до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ярмарок» про визнання протиправним та скасування рішення № 147 від 22.04.2021 року, наказів №№ 01-08/121, 01-08/122, 01-08/123, 01-08/124, 01-08/125, 01-08/126, 01-08/127, 01-08/128, 01-08/129 від 09.04.2021 року-,
		ВСТАНОВИВ:
		До Одеського окружного адміністративного надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДС Рент Груп» до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ярмарок» про визнання протиправним та скасування рішення № 147 від 22.04.2021 року, наказів №№ 01-08/121, 01-08/122, 01-08/123, 01-08/124, 01-08/125, 01-08/126, 01-08/127, 01-08/128, 01-08/129 від 09.04.2021 року. 
		Ухвалою від 13.05.2021 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито загальне позовне провадження.
		12.05.2021р. (вх. № 23858/21) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:
		зупинення дії рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №147 від 22.04.2021 року в частині знесення тимчасових пересувних споруд у Приморському районі м. Одеси за адресою: вул. Дерибасівська, 25, які належать на праві власності ТОВ «ОДС Рент Групп»;
		заборони Виконавчому комітету Одеської міської ради самому чи з залученням інших осіб проводити демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25.
		В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову зазначено, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №147 від 22.04.2021 року в частині знесення тимчасових пересувних споруд у Приморському районі м. Одеси за адресою: вул. Дерибасівська, 25, які належать на праві власності ТОВ «ОДС Рент Групп» та заборони Виконавчому комітету Одеської міської ради самому чи з залученням інших осіб проводити демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25 перед усім зумовлена тим, що дія цих рішень істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вони звернулись до суду. Так, представник позивача наголошує, що вказані тимчасові споруди є власністю позивача, перебувають на його балансі та згідно балансової довідки, вартість вказаних споруд, складає 500000,00 грн. При цьому, такі тимчасові споруди лише перебували в користуванні ТОВ «Одеський ярмарок» та передавались третій особі одночасно з укладенням 01.03.2020 року договору оренди твердого покриття площею 1780 кв.м., розташованого на земельній ділянці за адресою: Дерібасівська, 25 у м. Одесі, яка також є власністю позивача. Так, об`єкти нерухомості (земельна ділянка та будівля), на яких розміщено 9 тимчасових споруд, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер 2021917851101 на будівлю площею 2973,12 кв.м. за адресою вул. Дерібасівська, 25 у м. Одесі та на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:19:001:0011 площею 0,1783 га за цією ж адресою, є власністю ТОВ «ОДС Рент Груп». Таким чином, пілся завершення строку дії договору оренди твердого покриття з ТОВ «Одеський ярмарок» від 01.03.2020 року, позивач має намір самостійно продовжувати підприємницьку діяльність з організації торгівлі з використанням належних йому тимчасових споруд на підставі паспортів прив`язки з урахуванням їх терміну дії до 06.02.2032 року, у зв`язку з чим звернувся із клопотанням про переоформлення паспортів прив`язки на тимчасові споруди до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради. Таким чином, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у дану випадку має метою забезпечення існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті.
		У зв`язку з викладеним, на думку представника позивача, не застосування заходів забезпечення позову буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).
		Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		За приписами ч.2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст. 154 КАС України).
		Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України. 
		Забезпечення позову  це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. 
		З наведеного вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб  це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Позивач наголошує на тому, що відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України наявні підставі для вжиття судом заходів забезпечення позову, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України шляхом зупинення дії вищевказаного рішення.
		На підставі викладено в позовній заяві та у заяві про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №147 від 22.04.2021 року в частині знесення тимчасових пересувних споруд у Приморському районі м. Одеси за адресою: вул. Дерибасівська, 25, які належать на праві власності ТОВ «ОДС Рент Групп» та заборони Виконавчому комітету Одеської міської ради самому чи з залученням інших осіб проводити демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25.
		Небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією. Даною заявою позивача доведено обставини існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та очевидну протиправність та рішень відповідачів.
		Позивач вважає, що заява про забезпечення позову містить достатні мотиви та підстави, передбачені пунктами 1, 2 ч. 2 ст.150 КАС України, які свідчать про наявність обґрунтованих підстав для постановлення ухвали про забезпечення позову.
		Задоволенням заяви про забезпечення позову в даному випадку позивач не просить суд вирішити спір по суті, а лише тимчасово зупинити настання негативних наслідків для позивача до перевірки правомірності дій відповідача та винесення судом рішення у справі.
		Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
		Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку має метою збереження існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті, при цьому, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений судом спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.
		Ухвала про забезпечення позову в даному випадку не вирішує питання про правомірність дій Відповідача, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для Позивача до перевірки правомірності таких дій та винесення судом рішення у справі. В той же час, якщо прийняті суб`єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов`язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права.
		Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" визначає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
		До того ж, забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
		Крім того, слід відзначити, що в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Суд вважає, що зазначені вище обставини є достатніми для підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
		Вказані заходи забезпечення адміністративного позову, обґрунтованість яких встановлена вище, відповідає предмету адміністративного позову, є співмірними, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
		При цьому, правова оцінка висновку, розпорядження та рішення відповідачів підлягатиме встановленню під час судового розгляду справи.
		Крім того вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації відповідачами усіх дій щодо добровільного об`єднання територіальних громад після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
		З метою забезпечення сталості та єдності судової практики, вищенаведені висновки суду також узгоджуються з позиціями судів України, викладеними у вищенаведених судових рішеннях в аналогічних та подібних правовідносинах.
		Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що наведеним позивачем обґрунтуванням заяви про забезпечення позову та доданими до позовної заяви письмовими доказами доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідно заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 256, 295, 297 КАС України, суддя, -
		УХВАЛИВ:
		Заяву представника позивача про забезпечення позову по справі № 420/7756/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДС Рент Груп» до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ярмарок» про визнання протиправним та скасування рішення № 147 від 22.04.2021 року, наказів №№ 01-08/121, 01-08/122, 01-08/123, 01-08/124, 01-08/125, 01-08/126, 01-08/127, 01-08/128, 01-08/129 від 09.04.2021 року - задовольнити.
		Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №147 від 22.04.2021 року в частині знесення тимчасових пересувних споруд у Приморському районі м. Одеси за адресою: вул. Дерибасівська, 25, які належать на праві власності ТОВ «ОДС Рент Групп».
		Заборонити Виконавчому комітету Одеської міської ради самому чи з залученням інших осіб проводити демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 25.
		Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
		Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України. 
		Повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2021 р.
		 
		СуддяО.М. Тарасишина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...