Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/859/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою; щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2021. Зареєстровано: 16.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2021.
Дата набрання законної сили: 10.08.2021
Результат оскарження 10.08.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Господарський суд Рівненської області 
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"05" травня 2021 р. м. РівнеСправа № 918/859/20 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні справу
		за позовом Керівника Рівненської місцевої прокуратури (33000, м. Рівне, вул. Гарна, 29, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави
		до відповідача 1 Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна,12А, код ЄДРПОУ 34847334)
		до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 11Б, кв. 48, код ЄДРПОУ 43032030)
		про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації
		В судовому засіданні приймали участь:
		від позивача: Кректун О.А.;
		від відповідача 1: Українець М.В.; 
		від відповідача 2: Денисов І.А.. 
		В судовому засіданні оголошувалася перерва з 20 квітня по 05 травня 2021 року
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі по тексту Позивач, Прокурор) звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради (далі по тексту Відповідач 1, Рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" (далі по тексту Відповідач 2, ТОВ "Правильний вибір-4", Товариство) у кому просить:
		- визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради № 7268 від 27.02.2020, а саме в частині: пункт 1 Рішення «затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Романа Шухевича, 1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір - 4» в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури)»; пункт 3 Рішення «на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2019 передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір-4" в оренду на 49 років земельну ділянку площею 10 000 м.кв. на АДРЕСА_1 з к.н. 5610100000:01:013:0357 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Земельну ділянку передати за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного, вилучених відповідно до п.2 цього рішення»;
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 10 000 кв.м АДРЕСА_1 з к.н. 5610100000:01:013:0357, укладений 09.06.2020 між Рівненською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір-4»;
		- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 10 000 м.кв. в АДРЕСА_1 з к.н. 5610100000:01:013:0357, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2020 державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (номер запису 36955263, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 52736600 від 19.60.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1955533956101).
		В обґрунтування позовних вимог Керівник Рівненської місцевої прокуратури зазначає наступне.
		 24.12.2019 Рівненською міською радою прийнято рішення №6963 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ТОВ «Правильний вибір-4» в оренду земельної ділянки на вул. Романа Шухевича, 1, на якій розташоване нерухоме майно».
		Земельну ділянку вирішено відвести за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне, у зв`язку із наявністю нотаріально засвідченої заяви на вилучення земельної ділянки від 13.11.2019 № 1821.
		Підставою для прийняття вказаного рішення слугував договір купівлі-продажу, укладений 13.11.2019 між Релігійною громадою Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне та ТзОВ «Правильний вибір-4» та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюком O.A., зареєстрований в реєстрі за №1816.
		На підставі даного договору, ТзОВ «Правильний вибір-4» набуло право власності на незавершене будівництво, будинок настоятеля (літ.А-1), відсоток готовності -15 %, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Романа Шухевича, буд.1 та розташоване на земельній ділянці площею 1,0000 га, к.н. 5610100000:01:013:0357. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.11.2019, реєстраційний номер об`єкта 1886054556101. При цьому спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:013:0357 утворилася в результаті поділу земельної ділянки к.н. 5610100000:01:013:0314 площею 1,34 га.
		 12.09.2019 рішенням Рівненської міської ради №6534 надано дозвіл Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) міста Рівне на розроблення проекту землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 13400 кв.м. на АДРЕСА_1 (к.н. 5610100000:01:013:0314), яка перебуває в них на праві постійного користування для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва храму), а саме на такі земельні ділянки: земельна ділянка №1 площею 3400 кв.м. та земельна ділянка №2 площею 10 000 кв.м.
		 24.10.2019 рішенням Рівненської міської ради №6747 від 24.10.2019 погоджено Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) міста Рівне технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею, 13400 кв.м. на вул. Романа Шухевича, 1 (к.н. 5610100000:01:013:0314) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва храму) на земельні ділянки: земельна ділянка №1 площею 3400 кв.м. та земельна ділянка №2 площею 10 000 кв.м.. 27.02.2020 Рівненською міською радою прийнято рішення №7268 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачу ТОВ «Правильний вибір-4 в оренду земельної ділянки на вул. Романа Шухевича, 1, на якій розташовано нерухоме майно. Земельна ділянка передана за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного.
		На підставі даного рішення, 09.06.2020 між Рівненською міською радою, як Орендодавцем та ТзОВ «Правильний вибір-4», як Орендарем, укладено договір оренди землі з кадастровим номером 5610100000:01:013:0357 (далі - Договір).
		Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2020 державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (номер запису 36955263, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 52736600 від 19.60.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1955533956101).
		Згідно п.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:013:0357, яка знаходиться в місті Рівне по вул. Романа Шухевича, 1. В оренду передається земельна ділянка площею 10 000 кв.м (п.2 Договору). На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна (п.3 Договору). Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 13.03.2020 становить 7 071 451,69 грн. (п.5 Договору). Договір укладено на 49 років (п.8 Договору). Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 297 000,97 грн., що становить 4,2% від нормативної грошової-оцінки земельної ділянки (п.9 Договору).
		Пунктом 16 Договору встановлено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).
		Земельна ділянка була передана в оренду ТзОВ «Правильний вибір - 4» за актом приймання-передачі.
		Продаж права оренди на спірну земельну ділянку площею 1 га не здійснювався, у зв`язку із наявністю на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, який перебуває у приватній власності ТзОВ «Правильний вибір-4», а саме: незавершеного будівництва - будинку настоятеля (літ. А-1). Проте, як вбачається з технічного паспорту на вказаний об`єкт незавершеного будівництва по вул. Романа Шухевича, 1 в м. Рівне, який виготовлений 14.11.2019 замовнику - ТзОВ «Правильний вибір-4», площа його забудови становить 141,5 кв.м. (15% готовності) та відповідно займає земельну ділянку площею 0,01415 га.
		При цьому, прокурор зауважив, що згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-М/11 від 22.02.2013, виданих замовнику - релігійній громаді Всіхсвятської парафії Української Православної Церкви Київського патріархату, площа забудови будинку настоятеля становить 122 кв.м. Також згідно технічного паспорту, який виготовлений 31.07.2019 замовнику - Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) на об`єкт незавершеного будівництва - будинку настоятеля вбачається, що площа забудови даного об`єкту становить 122 кв.м..
		Прокурор зазначає, що Рівненською міською радою передано в оренду не на конкурентних засадах земельну ділянку площею 10000 кв.м., що близько у 71 раз більша від площі землі під об`єктом незавершеного будівництва.
		Згідно з ст. 120 ЗК України в редакції станом на 13.11.2019 (дату державної реєстрації права власності на нерухомий об`єкт) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Прокурор зазначає, що Релігійна громада Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне володіла земельною ділянкою площею 1,34 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00228 від 24.06.1999 і що сформована в результаті поділу спірна земельна ділянка площею 10 000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 також перебувала на праві постійного користування в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).
		При цьому, прокурор вважає, що ТзОВ «Правильний вибір-4», згідно ст. 92 ЗК України, не є суб`єктом, який може набувати права постійного користування на земельну ділянку і до ТзОВ «Правильний вибір - 4» як власника незавершеного будівництва - будинку настоятеля площею 141,5 кв.м., перейшло право користування лише тією частиною земельної ділянки, на якій розміщено даний об`єкт нерухомого майна.
		Разом з цим, прокурор вказує, що ч.2 ст. 134 ЗК України не передбачає виключення щодо передачі в оренду не на конкурентних засадах земельної ділянки для здійснення нового будівництва, а саме багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вільній від забудови землі.
		Прокурор зазначає, що Рівненською міською радою спірна земельна ділянка була надана в оренду не для будівництва та обслуговування наявного об`єкту незавершеного будівництва площею 141,5 кв.м. (будинок настоятеля літ.А), який не є багатоквартирним житловим будинком, а фактично для здійснення нового будівництва, в тому числі і на вільній від забудови земельній ділянці, яка становить площу 9 858,5 кв.м.. В рішенні Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020 конкретизовано, що спірна земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування як багатоквартирних житлових будинків так і об`єктів торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Прокурор вважає, що фактично надано право забудови декількох об`єктів нерухомого майна, що жодним чином не стосується наявного на земельній ділянці об`єкту - будинку настоятеля, який і перебуває у приватній власності Орендаря.
		З огляду на вищевикладене прокурор доходить висновку, що земельна ділянка, яка не охоплена площею об`єкту незавершеного будівництва ТзОВ «Правильний вибір - 4», в тому числі необхідною для її обслуговування, підлягає передачі в оренду виключно на конкурентних засадах, а саме продажу на земельних торгах.
		Прокурор зазначає, що Рівненська міська рада та ТзОВ «Правильний вибір-4» в порушення закону, з метою уникнення конкурсної процедури фактично об`єднали в одне ціле земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявного об`єкту нерухомого майна, площа землі під яким становить 0,01415 га та земельну ділянку для нового будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка вже вимагала виключно продажу на земельних торгах, тобто, отримання права оренди на них, відповідно до вищевказаних норм, мало відбуватися в абсолютно різному порядку, а надання земельної ділянки в оренду такої значної площі по відношенню до площі наявного об`єкту незавершеного будівництва є необгрунтованим та порушує принцип раціонального використання землі.
		Окрім цього прокурор зазначає, що згідно висновку №01-11/58 від 23.01.2020 про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради, земельна ділянка відповідно до плану зонування території міста Рівного знаходиться в громадсько-діловій зоні районного значення Д-2. До переважних видів використання територій у зоні Д-2 відносяться торгівельні центри, а до умовно-допустимих - розважальні заклади. Проте, згідно Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12,2011, в переважних, допустимих та умовно допустимих видах використання земельної ділянки в громадсько-діловій зоні районного значення Д-2 не передбачено будівництва багатоквартирних житлових будинків.
		Відтак вважає, що Рівненська міська рада не мала права передавати в оренду земельну ділянку для будівництва багатоквартирних житлових будинків в громадсько-діловій зоні районного значення Д-2, оскільки, місце розташування земельної ділянки, яка відводилася в оренду для будівництва багатоповерхових житлових будинків, не відповідає вимогам містобудівної документації - Плану зонування території міста Рівного.
		Прокурор зауважує, що оскільки рішення Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020 прийнято з порушенням ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Плану зонування території міста Рівного то і відповідно спірний договір оренди земельної ділянки від 09.06.2020, укладений на виконання вказаного рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним, а за результатами визнання недійсним спірного договору, наявні підстави для скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, зареєстрованого за ТзОВ «Правильний вибір - 4» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
		Рівненська міська Рада надала суду відзив на позов в якому вимог прокурора не визнає посилаючись при цьому на наступне.
		У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міської ради відноситься розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб або надання земельних ділянок комунальної власності у користування.
		В силу вимог статей 81-83, 92, 93 Земельного кодексу України землекористувачі користуються земельними ділянками на праві власності, оренди, постійного користування.
		Підпункт 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.
		Рішенням Рівненської міської ради від 12.09.2019 №6534 було надано Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православна церква України) міста Рівне згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на вул.. Романа Шухевича, 1 (кадастровий номер 5610100000:01:013:0314), яка перебуває в постійному користуванні в релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православна Церква України) міста Рівне (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.07.2019, індексний номер витягу - 175590668) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва храму), на такі земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 3 400 м2; земельна ділянка № 2 площею 10 000 м2.
		Зазначене рішення було прийняте у відповідності до статей 12, 79-1, 122 Земельного кодексу України, статті 56 Закону України "Про землеустрій", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи заяву Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) міста Рівне.
		Рішенням Рівненської міської ради від 24.10.2019 №6747 було погоджено Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної церкви (Православна Церква України) міста Рівне технічну документацію із землеустрою до поділу та об`єднання земельної ділянки площею 13 400 м.кв на вул. Романа Шухевича, 1 (кадастровий номер 5610100000:01:013:0314), яка перебуває в постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) міста Рівне (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2017 № 21888179) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва храму), такі земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 3400 м.кв; земельна ділянка № 2 площею 10 000 м.кв..
		В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:013:0314 площею 1,3400 га на підставі розробленої КП «Графос» технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) а Рівне у м. Рівному на вул. Р.Шухевича, 1, утворилися такі земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 3 400 м.кв з кадастровим номером 5610100000:01:013:0356; земельна ділянка № 2 площею 10 000 м.кв. з кадастровим номером 5610100000:01:013:0357.
		 13 листопада 2019 року між Релігійною громадою Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір-4» укладено договір №1816 купівлі-продажу незавершеного будівництво, будинку настоятеля, відсоток готовності - 15%, що знаходиться за адресою: м. Рівне вул. Романа Шухевич, 1, що розташований на земельній ділянці площею 1 га.Кадастровий номер 5610100000:01:013:03 57.
		У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг від 13.11.2019 №188669624): об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, Будинку настоятеля з реєстраційним номером 1886054556101 перебуває у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір-4» номер запису про право власності 34132025, дата державної реєстрації 13.11.2019 року.
		Частиною 4.1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст. 24).
		У відповідності до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		24.12.2019 року прийнято рішення Рівненської міської ради №6963, яким, на підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року № 1816 (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 листопада 2019 року № 34132025) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10000 м.кв. на вул. Романа Шухевича, 1 в оренду на сорок дев`ять років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Земельну ділянку відвести за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне (нотаріально засвідчена заява на вилучення земельної ділянки від 13.11.2019 № 1821).
		Пунктом даного 2 рішення зазначено, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки провести згідно з вимогами чинного законодавства.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 (сорок дев`ять) років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури розроблений у відповідності Законів України «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр» та Земельного кодексу України.
		Зокрема, відповідно до статті 50 ЗУ «Про землеустрій», до проекту землеустрою включаються матеріали погодження.
		Згідно із ч.6 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зон безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала _радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		В зазначеному проекті землеустрою міститься позитивний висновок про його розгляд від 24.01.2020 року №1169/88-20 складений експертом державної експертизи Повідерним Ігорем Віталійовичем ГУ Держгеокадастру у Полтавській області..
		Згідно з ч.2 ст.186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не створений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
		Даний проект землеустрою також містить висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.01.2020 №01-11/58, де вказано, що Управління містобудування та архітектури погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0000 га в оренду на сорок дев`ять років Товариству з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір-4» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва та обслуговування багатоквартирних силових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне на вул. Романа Шухевича, 1 у м. Рівному.
		Відповідно до ч.14 с.123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		Отже, Рада робить висновок, що даний проект землеустрою розроблений та погоджений в установленому законодавством порядку та відсутні підстави для відмови у його погодженні.
		Також Рада зазначає, що згідно позиції викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 30 серпня 2018 року у справі №817/583/17, суд касаційної зазначив наступне, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності статті 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
		27.02.2020 року прийнято рішення Рівненської міської ради №7268, яким вирішено:
		« 1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Романа Шухевича, 1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" в оренду на сорок дев`ять років для будівництва і обслуговування багатоквартиного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).
		2. На підставі пункту "а" статті 141 Земельного кодексу України (добровільна відмова від права користування земельною ділянкою - нотаріально засвідчена заява на вилучення земельної ділянки від 13 листопада 2019 року № 1821) припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 10 000 м.кв на вул. Романа Шухевича, 1 (кадастровий номер 5610100000:01:013:0357), яка перебуває в постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 7 листопада 2019 року (індексний номер 187855265).
		3. На підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року № 1816 (витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 листопада 2019 року № 34132025) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" в оренду на сорок дев`ять років земельну ділянку площею 10 000 м.кв на вул. Романа Шухевича, 1 з кадастровим номером 5610100000:01:013:0357 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Земельну ділянку передати за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного, вилучених відповідно до пункту 2 цього рішення».
		Рада зазначає, що твердження Керівника Рівненської місцевої прокуратури що «Рівненською міською радою та ТОВ «Правильний вибір-4» в порушення закону, з метою уникнення конкурсної процедури фактично об`єднали в одне ціле земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявного об`єкту нерухомого майна, площа землі під яким становить 0,01415 га та земельну ділянку для нового будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка вже вимагала виключно продажу на земельних торгах, тобто, отримання права оренди на них, відповідно до вищевказаних норм, мало відбуватися в абсолютно різному порядку», помилково ототожнено з правовою позицією викладеною в постанові Верховного суду від 01.07.2020 у справі №910/9028/19.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вини розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		У наведеній судовій практиці суд дійшов висновку що право власності чи право користування на спірну земельну ділянку не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права у набувача прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ч.І статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.3 статті 79-1Земельного кодексу України).
		Рада зазначає, що у даному випадку спірна земельна ділянка була сформована як об`єкт цивільних прав та обов`язків.
		Також Рада, вказує, що у застосованій Позивачем практиці Верховного Суду прямо, однозначно і дослівно визначено як виключення наведеним абз.13 ч.І ст.134 Земельного кодексу України та встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) для експлуатації та обслуговування саме об`єктів дорожнього сервісу підлягають виключно продажу на земельних торгах.
		Враховуючи зазначене Рада вважає, що наведена Позивачем практика Верховного Суду ну може бути застосована до спірних правовідносин у даній судовій справі.
		Враховуючи вищевикладене Рівненська міська рада вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні повністю.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" надало суду відзив на позов в якому зазначає, що позов прокурора підлягає залишенню без розгляду, так як прокурор в порушення законодавства України звернувся з позовом в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Однак, нормативного обґрунтування з відсутності органу як і конкретні вчинені дії прокурором, які б вказали на здійснення пошуку або на встановлення його, матеріали справи не містять. Товариство вважає, що в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є саме Рівненська міська Рада. Також відповідач 2 стверджує, що прокурор не обгрунтував в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.
		Також у відзиві на позов ТОВ "Правильний вибір-4" посилається на те, що у даному випадку відсутнє порушення права або оспорювання охоронюваного законом інтересу та обгрунтовує це наступним.
		Відповідно до приписів 15 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Тобто інтерес держави за захистом якого звернувся Позивач (у даному випадку стосовно визнання недійсним рішення органу владних повноважень та договору оренди землі) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес).
		Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 08.04.1999 року у справі №1-1 99 "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Враховуючи таке, у позовній заяві Позивач встановлює єдину підставу за якою звернувся до суду для захисту інтересів держави - передання в оренду земельної ділянки площею 1 га не на конкурентних засадах, а саме продажу її не на земельних торгах.
		Відповідач 2 вважає, що задоволення позову прокурора становитиме непропорційне втручання у право на мирне володіння майном за відсутності доказів того, що договір оренди земельної ділянки укладені з порушенням вимог закону чи призвели до порушення прав та інтересів держави. Вважає, що порушення інтересів держави не має, так як раніше займана земельна ділянка на праві постійного користування належала Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви в обсязі 1,34 га і що частина такої земельна ділянка, після відмови цієї ж особи, була вилучена та надана в подальшому Рівненською міською радою Відповідачу на оплатній основі із сплатою орендної плати останнім в сумі 297000,97 грн. на рік та із строком такої сплати - 49 років.
		Також, Відповідач 2 вважає необгрунтованими заперечення Позивача щодо розміру площі земельної ділянки, що передалась відповідачу 2 Рівненською міською радою.
		Зазначає, що згідно з нормами Цивільного кодексу України до первинного способу набуття права власності, зокрема, належить набуття права власності на новостворену річ (в тому числі, на об`єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК України).
		Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		За змістом ч. 2. ст. 134 цього ж Кодексу, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		ТОВ «Правильний вибір-4» є власником об`єкту незавершеного будівництва з державною реєстрацією цього права, а відповідно мав право набувати на земельну ділянку у користування відповідно до договору оренди землі. Прямої заборони у реалізації цього права нормативні акти не містять, а прокурором не доведено щодо порушення визначеної площі землі для об`єкту, що перебуває у власності товариства.
		Відповідач 2 вважає, що в даному випадку інтереси Рівненської міської ради як і інтереси громади є очевидними та співпадають - наповнення місцевого бюджету за рахунок орендної плати за користування землею Відповідачем.
		Щодо вимоги прокурора про визнання договору недійсним з підстав неправомірність на його думку рішення Рівненської ради про передачу в оренду земельної ділянки відповідачу, Відповідач 2 зазначає про наступне.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені Відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17 (провадження №61-2417сво19) зроблено висновок, що "недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".
		Прийняте органом місцевого самоврядування рішення щодо погодження передачі земельної ділянки й укладення договору оренди земельної ділянки є актом одноразового застосування, пов`язаним з реалізацією прав та охоронюваних законом інтересів орендаря. Безпосереднім свідченням наявності зазначених прав та інтересів є укладений договір оренда, реєстрацію якого проведено в установленому законодавством порядку.
		Орган місцевого самоврядування не може змінити чи скасувати своє попереднє рішення, якщо воно є актом одноразового застосування, а відповідно до приписів цього рішення було укладено договір оренди земельної ділянки й орендар заперечує проти його зміни чи скасування.
		Утім, дійсність чи недійсність договору оренди не може залежати лише від дійсності чи недійсності акта органу місцевого самоврядування в силу недоведеності порушень, на підставі якого уповноваженим представником було укладено договір оренди з орендарем.
		ТОВ «Правильний вибір-4» вважає, що прокурором не доведено, що оскаржувані правочини не відповідають вимогам встановленим ст. 203 ЦК України, іншим вимогам закону або порушують її законні права та інтереси. Зміст позову прокурора не розкриває, якими конкретними діями чи бездіяльність яких ставиться у вину ТОВ «Правильний вибір-4» за захистом яких звернувся відповідний орган.
		До господарського суду Рівненської області від Рівненської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив ТзОВ «Правильний вибір-4», в якій зазначає наступне.
		 
		ТзОВ «Правильний вибір-4» фактично обґрунтовує свої заперечення проти позову на відсутності підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.
		Проте, прокурором в пред`явленому позові обґрунтовано, з посиланням на норми Конституції України, Закону, рішення Конституційного Суду України,- практику Європейського суду з прав людини, Верховного суду, підстави для захисту прокурором інтересів держави в суді. При цьому варто зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, же не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
		Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Треіубенко проти України» від 01.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
		Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Виходячи із наведених норм законодавства, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання набуття права оренди на земельну ділянку із земель комунальної власності, а також захист суспільних- інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.
		Окрім цього, прокурор звертається до суду з даним позовом також і на захист економічних інтересів держави, оскільки земельна ділянка була передана в оренду без проведення земельних торгів.
		Також питання передачі в оренду ТзОВ «Правильний вибір-4» земельної ділянки без проведення земельних торгів було висвітлено на інтернет-сайті «Четверта влада» за посиланням - https://4vlada.com/ne-sviata- zemlia-vak-u-rivnomu-tserkovnvi-gektar-po-shemi-viddalv-zabudovnvku., що безумовно свідчить про наявність суспільного інтересу до даного питання.
		За таких обставин, прокурор вважає, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є належною підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді, а сама позовна заява по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння та користування майном.
		Окрім вказаного, відповідач у відзиві зазначає про те, що прокурор в позові не обґрунтував відсутність органу, уповноваженого здійснювати відповідні, функції у спірних правовідносинах.
		Проте, з вказаним прокурор не погоджується, з огляду на наступне.
		Згідно ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам міст належить право комунальної власності, зокрема, на землю. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),
		Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено статус сільських, селищних, міських рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		У відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування є розпорядниками земельних ділянок комунальної власності.
		Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 16, ст. 18-1 даного Закону, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		Отже, Рівненська міська рада є органом, який представляє територіальну громаду міста Рівне та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами, є розпорядником земель комунальної власності. Відповідно, остання, як зазначалося і в пред`явленому позові, є органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних, правовідносинах.
		Проте, предметом заявленого позову є визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради, а також визнання недійсним договору оренди землі, стороною якого є Рівненська міська рада.
		Так, прокурор в обґрунтування заявленого позову вказує на порушення Закону, які були допущені Рівненською міською радою при передачі в оренду земельної ділянки комунальної власності, що свідчить про неналежне, всупереч інтересам територіальної громади, здійснення органом місцевого самоврядування наданих повноважень.
		Отже, враховуючи те, що позивач та відповідач в даній справі збігаються в одній, особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути лише або позивачем або відповідачем, то з огляду на предмет спору Рівненська міська рада, в даному випадку, може бути виключно відповідачем по справі. Інший орган, який наділений правом, захисту інтересів територіальної громади в сфері земельних відносин відсутній.
		Таким чином, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави без органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та набув статусу позивача.
		Також відповідач у відзиві зазначає про те, що прокурором обрано невірний спосіб захисту порушеного права, а саме вважає, що лише вимога про витребування майна або у інший спосіб, передбачений ст. 391 ЦК України може бути застосовано в даному випадку. Разом з цим вказує, що однією з позовних вимог має бути повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі. Окрім цього зазначає про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди землі.
		Проте, прокурор вважає, що ним обрано вірний спосіб захисту порушеного права, зокрема, в позові обґрунтовано, що рішення Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020в частині затвердження проекту землеустрою та передачі - в оренду ТзОВ «Правильний вибір - 4» земельної ділянки площею 10 000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 по вул. Романа Шухевича, 1 прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 ЗК України, а також з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011, та відповідно підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а спірний договір оренди земельної ділянки від 09.06.2020, укладений на виконання вказаного рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.
		Разом з цим прокурор зазначає, що за результатами визнання недійсним спірного договору, наявні підстави для скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, зареєстрованого за ТзОВ «Правильний вибір - 4» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Водночас, як зазначалося в позовній заяві, право ТзОВ «Правильний вибір- 4» отримати у власність або у користування не на конкурентних засадах земельну ділянку, зайняту об`єктом незавершеного будівництва та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування, не оспорюється.. При цьому, враховуючи те, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу, тому вимога про витребування чи повернення за актом приймання-передачі земельної ділянки буде неналежним способом захисту порушеного права.
		Окрім цього зазначає, що посилання відповідача на те, що позовна заява підписана прокурором Рівненської місцевої прокуратури не відповідає дійсності, оскільки, позов підписано керівником Рівненської місцевої прокуратури.
		Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурором органу прокуратури є, серед інших, заступник керівника місцевої прокуратури. При цьому, прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
		Пунктом 6.1 Наказу Генерального прокурора № 389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» визначено, що позови (заяви) до суду надсилаються за підписом місцевих (окружних) прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.
		Таким чином, керівник місцевої прокуратури вважає, що уповноважений щодо підписання та подання позовної заяви до суду.
		До господарського суду Рівненської області від Рівненської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив Рівненської місцевої ради, в якій зазначає наступне.
		У даному відзиві Рівненська міська рада в обґрунтування заперечень проти позову вказує про те, що на спірній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, який належить на праві приватної власності ТзОВ «Правильний вибір-4», що слугувало підставою для передачі в оренду земельної ділянки не на конкурентних засадах. Також зазначає про те, що дана земельна ділянка перебувала на праві постійного користування в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне, тому у відповідності до вимог ст.120 ЗК України, до ТзОВ «Правильний вибір-4» переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. З такими висновками прокурор не погоджується, з огляду на наступне.
		Так, Релігійна громада Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне володіла земельною ділянкою площею 1,34 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00228 від 24.06.1999.
		Відповідно, сформована в результаті поділу спірна земельна ділянка площею 10.000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 також перебувала на праві постійного користування в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).
		Проте, ТзОВ «Правильний вибір-4» у відповідності до вимог ч,2 ст. 92 ЗК України, не є суб`єктом, який може набути право постійного користування на земельну ділянку комунальної власності. Тому, земельна ділянка не може перейти до останнього на тих самих умовах та в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Таким чином, до ТзОВ «Правильний вибір - 4» як власника незавершеного будівництва - будинку настоятеля площею 141,5 кв.м., перейшло право користування лише тією частиною земельної ділянки, на якій розмішено даний об`єкт нерухомого майна. Відповідно, останній має право на виділення йому у власність або користування земельну ділянку, що відповідає площі нерухомого майна, в тому числі необхідної для його обслуговування.
		Рівненською міською радою спірна земельна ділянка була надана в оренду не для будівництва та обслуговування наявного об`єкту незавершеного будівництва площею 141,5 кв.м. (будинок настоятеля літ.А), який не є багатоквартирним житловим будинком, а фактично для здійснення нового будівництва, в тому числі і на вільній від забудови земельній ділянці, яка становить площу 9858,5 кв.м..
		Більше того, в рішенні Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020 конкретизовано, що спірна земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування як багатоквартирних житлових будинків так і об`єктів торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Тобто, фактично об`єднали в одне ціле земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявного об`єкту- будинку настоятеля, який і перебуває і приватній власності орендаря.
		Таким чином, Рівненська міська рада та ТОВ "Правильний вибір-4" в порушення Закону, з метою уникнення конкурсної процедури фактично об`єднали в одне ціле земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявного об`єкту нерухомого майна, площа землі під яким становить 0,01415 га та земельну ділянку для нового будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та цинкової інфраструктури, яка вже вимагала виключно продажу на земельних торгах, тобто, отримання права оренди на них, відповідно до вищевказаних норм, мало відбуватися в абсолютно різному порядку.
		Прокурор вважає, що рішення Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020 прийнято з порушенням ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Плану зонування території міста Рівного то і відповідно спірний договір оренди земельної ділянки від 09.06.2020, укладений на виконання вказаного рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним. Також за результатами визнання недійсним спірного договору, наявні підстави для скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, зареєстрованого за ТзОВ «Правильний вибір - 4» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно...
		До господарського суду Рівненської області від Відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній заперечує проти задоволення позову з підстав, викладених у своєму відзиві на позов.
		До початку підготовчого засідання представником ТОВ "Правильний вибір-4" подано клопотання про залишення позову без розгляду. Дане клопотання представник мотивує тим, що ні Рівненська місцева прокуратура, а ні Керівник Рівненської місцевої прокуратури не наділений повноваженнями відповідно до ст. 24 ЗУ «Про прокуратур», та не наділений процесуальною дієздатністю та правоздатністю і, що відповідно до ст. 226 ГПК України, позовну заяву слід залишити без розгляду.
		Вказане клопотання відхилено судом з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
		1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
		2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
		3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10. 2014, №1687-VII (далі по тексту Закон). Вказаним Законом, станом на 19.09.2019 року, було встановлено, що систему прокуратури України становлять, зокрема, місцеві прокуратури (ст.7) та визначено, зокрема, що їх керівник та прокурор є прокурором органу прокуратури (ст.15).
		Відповідно до статті 24 Закону право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надавалося Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
		Законом України від 19.09.2019, №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури" внесено зміни до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10. 2014, №1687-VII яким місцеві прокуратури змінено на окружні та визначено статус керівника та прокурора окружної прокуратури.
		Однак пунктом 3 Прикінцевих і перехідних положень Законом України від 19.09.2019, №113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.
		Відповідно до пункту 4 Прикінцевих і перехідних положень цього ж Закону день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
		Відтак, станом на день звернення до господарського суду (26.08.2020) керівник Рівненської місцевої прокуратури мав право на подання позовної заяви в порядку господарського судочинства.
		Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" №1687-VII встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		На прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України (ст.2 Закону).
		За приписами ст. 5 Закону функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.
		Відповідно до статті пункту 2 статті 15 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10. 2014, №1687-VII прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
		Пунктом 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, брати участь у розгляді справи.
		Відтак прокурор обласної прокуратури Рівненської області Кректун О.А. має статус прокурора (ст.15 Закону) і на підставі ст. 23 Закону має право брати участь у розгляді справи.
		Крім того безпідставним є посилання представника ТОВ "Правильний вибір-4" на відсутність у Рівненської місцевої прокуратури статусу юридичної особи у розумінні статей 80, 89 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.
		Пунктом 3 статті 81 Цивільного кодексу України передбачено, що цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
		Як уже зазначалося відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, а правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10. 2014, №1687-VII.
		Крім того у підготовчому засіданні представником ТОВ "Правильний вибір-4" подавалися заяви в яких останній просив суд наступне:
		- передати справу на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.
		У задоволенні заяви судом відмовлено з огляду на те, що, відповідно до ст.22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу лише сторонами спору на підставі арбітражної угоди, укладеної між ними, а не за заявою однієї сторони чи ініціативою суду. Представник ТОВ "Правильний вибір-4" не надав суду такої угоди. Крім того суд зазначає, що за приписами ст.22 ГПК України спори про визнання недійсними актів, спори про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, спори щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права) не підлягають передачі на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
		- залучити третю особу без самостійних вимог Релігійну громаду Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України).
		У задоволенні заяви судом відмовлено з огляду на наступне. Відповідно до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Всупереч наведеному, представник відповідача-2 не вказав у заяві яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов`язки Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви щодо однієї із сторін та на яких підставах цю особу належить залучити до участі у справі.
		- залучити перекладача, у зв`язку з нерозумінням ним державної мови держави Україна.
		Заяв відхилена судом з огляду на таке. Відповідно до статті 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.Впродовж всього підготовчого засідання представник спілкувався з судом українською мовою і подавав до суду заяви та клопотання українською мовою і не заявляв того, що українська мова є йому незрозумілою, з чого суд доходить висновку, що представник розуміє державну мову держави Україна та здатен нею спілкуватися.
		- призначити колегіальний розгляд справи.
		Заява відхилена судом з огляду на наступне. Відповідно до п.1 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Відповідно до п.13 цієї ж статті справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		За нормами п. 1 статті 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
		Визначення судді для розгляд даної справи здійснено Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів у одноособовому складі. Дана справа за категорією і складністю не є такою, що підлягає колегіальному розгляду і виключних випадків розгляду такої справи у колегіальному складі суддів нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
		- зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
		Заява відхилена судом, так як відвід, що був заявлений судді представником ТОВ "Правильний вибір-4", розглянуто даним складом суду у відповідності до статті 39 ГПК України. Інших письмових та вмотивованих відводів сторонами суду не заявлялось. 
		Крім того, до господарського суду Рівненської області відповідачем 2 подавалися клопотання про призначення економічної експертизи, в яких останній просив: на час проведення експертизи зупинити провадження у справі; на вирішення експертизи поставити експерту наступні запитання: "скільки грошей могла отримати держава Україна у випадку виставлення спірної земельної ділянки на земельні торги?; Чи відповідає розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку площею 10000 кв.м. на вул. Романа Шухевича, буд.1 у м.Рівному та її затвердження рішенням Рівненською міською радою №7268 від 27.02.2020 року вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?".
		У задоволенні даних клопотання судом відмовлено, так як питання поставлені представником відповідача 2 на вирішення експерта не стосуються предмета спору у даній справі та не можуть впливати на законність оспорюваних рішень та правочинів, і є питаннями права, а відповідно до статті 99 Господарського кодексу України, такі питання не можуть бути предметом висновку експерта.
		Окрім того, суд зазначає що відповідно до статті 182 ГПК України, клопотання, заяви сторін про призначення у справі судової експертизу клопотання розглядаються судом у підготовчому засіданні, однак, всупереч вказаному, представником відповідача 2 такі клопотання подані під час розгляду справи по суті. Вказані дії представника відповідача є зловживанням процесуальними правами у розумінні статті 43 ГПК України, що є неприпустимим. 
		Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримала позовні вимог з підстав наведених у позовній заяві. Представники відповідачів підтримали свої доводи, викладені у відзивах та запереченнях.
		Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним. 
		Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно із ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Разом з тим, поняття «інтереси держави», відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
		При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України ЛГЗ-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
		Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами єдиного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
		Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15).
		В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 915/201/18 від 08.02.2019.
		«Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та водні ресурси, захист такого права шляхом повернення у комунальну власність земель водного фонду. ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 05.07.2001, «Аркурі та інші проти Італії» від 05.07.2001, «Ріела та інші проти Італії» від 04.092001, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06.11.2008).
		Вказане свідчить про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави в суді.
		Фактично, звернення місцевої прокуратури до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вчиненні самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності та необхідності повернення самовільно зайнятої земельної ділянки власнику - територіальній громаді.
		Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму тішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
		 
		Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земля, як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу.
		Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з самовільним зайняттям земельної ділянки комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а неповернення вказаної земельної ділянки територіальній громаді м. Рівного порушують права територіальної громади та Рівненської міської ради як розпорядника вказаної земельної ділянки.
		Виходячи із наведених норм законодавства, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання набуття права оренди на земельну ділянку із земель комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.
		Інтерес держави у даному випадку полягає у дотриманні законодавчо встановленого порядку передачі в оренду земельної ділянки, а також у відновленні правового порядку та становища, яке існувало до порушення права Українського народу.
		Окрім цього, прокурор звертається до суду з даним позовом також і на захист економічних інтересів держави, оскільки земельна ділянка була передана в оренду без проведення земельних торгів.
		За таких обставин, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є належною підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді, а сама позовна заява по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння та користування майном. 
		«Суспільним», «публічним» інтересом звернення місцевої прокуратури до суду з вимогою про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисту суспільних інтересів загалом, та права власності на землю Українського народу зокрема.
		Важливим обов`язком фізичних та юридичних осіб, органів влади, що здійснюють діяльність на території України, є обов`язок додержуватися Конституції України та законів України. Даний обов`язок можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов`язків, який являє собою встановлену державою міру і спосіб необхідної поведінки, що закріплена в нормативно-правовому порядку відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Він є формою вираження відповідальності перед державою та суспільством.
		Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. 
		Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної клади.
		Органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Рівненська міська рада, яка у відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України є розпорядником земельних ділянок комунальної власності.
		Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено статус сільських, селищних, міських рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 16, ст. 18-1 даного Закону, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		Отже, враховуючи те, що позивач та відповідач в даній справі збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути лише або позивачем, або відповідачем, то з огляду на предмет спору Рівненська міська рада в даному випадку може бути виключно відповідачем по справі. При цьому, інший орган, який має повноваження щодо захисту інтересів держави або територіальної громади з вказаного питання, відсутній.
		Таким чином, прокурор правомірно звертається до суду з позовом в інтересах держави без органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та набуває статусу позивача.
		За результатами розгляду справи, з`ясування обставин справи та дослідження доказів судом встановлено наступне.
		Рішенням Рівненської міської ради від 12.09.2019 №6534 було надано Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православна церква України) міста Рівне згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на вул.. Романа Шухевича, 1 (кадастровий номер 5610100000:01:013:0314), яка перебуває в постійному користуванні в релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православна Церква України) міста Рівне (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.07.2019, індексний номер витягу - 175590668) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва храму), на такі земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 3 400 м.кв.; земельна ділянка № 2 площею 10 000 м.кв..
		У подальшому рішенням Рівненської міської ради від 24.10.2019 №6747 було погоджено Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної церкви (Православна Церква України) міста Рівне технічну документацію із землеустрою до поділу та об`єднання земельної ділянки площею 13 400 м.кв. на вул. Романа Шухевича, 1 (кадастровий номер 5610100000:01:013:0314), яка перебуває в постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) міста Рівне (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2017 № 21888179) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (для будівництва храму), такі земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 3400 м.кв.; земельна ділянка № 2 площею 10 000 м.кв..
		В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:013:0314 площею 1,3400 га на підставі розробленої КП «Графос» технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у м. Рівному на вул. Р.Шухевича, 1, утворилися такі земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 3 400 м.кв. з кадастровим номером 5610100000:01:013:0356; земельна ділянка № 2 площею 10 000 м.кв. з кадастровим номером 5610100000:01:013:0357.
		Також інформація щодо поділу вищевказаної земельної ділянки наявна в публічному доступі - Публічній кадастровій карті України, з якої вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5610100000:01:013:0357 та 5610100000:01:013:0356 утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з к.н. 5610100000:01:013:0314. Відповідно земельна ділянка з к.н. 5610100000:01:013:0314 позначена в Публічній кадастровій карті України як архівна.
		 13 листопада 2019 року між Релігійною громадою Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір-4» укладено договір №1816 купівлі-продажу незавершеного будівництва, будинку настоятеля, відсоток готовності - 15%, що знаходиться за адресою: м. Рівне вул. Романа Шухевич, 1, що розташований на земельній ділянці площею 1 га.Кадастровий номер 5610100000:01:013:0357.
		У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг від 13.11.2019 №188669624) об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, Будинку настоятеля з реєстраційним номером 1886054556101 перебуває у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір-4» номер запису про право власності 34132025, дата державної реєстрації 13.11.2019 року.
		 24.12.2019 року прийнято рішення Рівненської міської ради №6963, яким, на підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року №1816, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10000 м.кв. у м.Рівне на вул. Романа Шухевича, 1 в оренду на сорок дев`ять років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Земельну ділянку відвести за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне (нотаріально засвідчена заява на вилучення земельної ділянки від 13.11.2019 № 1821).
		Пунктом 2 даного рішення зазначено, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки провести згідно з вимогами чинного законодавства.
		У подальшому 27.02.2020 Рівненською міською радою прийнято рішення №7268 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачу ТОВ «Правильний вибір-4 в оренду земельної ділянки на вул. Романа Шухевича, 1, на якій розташовано нерухоме майно»», згідно з яким вирішено:
		1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Романа Шухевича, 1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" в оренду на сорок дев`ять років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). 
		2. На підставі пункту «а» ст. 141 Земельного кодексу України (добровільна відмова від права користування земельною ділянкою - нотаріально засвідчена заява на вилучення земельної ділянки від 13.11.2019 №1821) припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 10 000 кв.м. на вул. Романа Шухевича, 1 (к.н. 5610100000:01:013:0357), яка перебуває в постійному користуванні в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархіїУкраїнської Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 7 листопада 2019 року (індексний номер 187855265).
		3. На підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року № 1816 (витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 листопада 2019 року № 34132025) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" в оренду на сорок дев`ять років земельну ділянку площею 10 000 м.кв. на вул. Романа Шухевича, 1 з кадастровим номером 5610100000:01:013:0357 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної ринкової інфраструктури).
		Земельну ділянку передати за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного, вилучених відповідно до пункту 2 цього рішення.
		На підставі даного рішення, 09.06.2020 між Рівненською міською радою, як Орендодавцем та ТзОВ «Правильний вибір-4», як Орендарем укладено договір оренди землі з кадастровим номером 5610100000:01:013:0357 (далі по тексту - Договір).
		Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2020 державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (номер запису 36955263, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 52736600 від 19.06.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1955533956101).
		Згідно п. 1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури), кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:013:0357, яка знаходиться в місті Рівне по вул. Романа Шухевича, 1. Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 10 000 кв.м..
		Відповідно до п.3 Договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна.
		Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 13.03.2020 становить 7 071 451,69 грн. (п.5 Договору).
		Відповідно до п.8 Договору Договір укладено на 49 років.
		Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 297 000,97 грн., що становить 4,2% від нормативної грошової-оцінки земельної ділянки (п.9 Договору).
		Пунктом 16 Договору встановлено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).
		Земельна ділянка була передана в оренду ТзОВ «Правильний вибір - 4» за актом приймання-передачі.
		Відтак, продаж права оренди на спірну земельну ділянку площею 1 га не здійснювався, у зв`язку із наявністю на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, який перебуває у приватній власності ТзОВ «Правильний вибір-4», а саме: незавершеного будівництва - будинку настоятеля (літ. А-1).
		Проте, як вбачається з технічного паспорту на вказаний об`єкт незавершеного будівництва по вул. Романа Шухевича, 1 в м. Рівне, який виготовлений 14.11.2019 замовнику - ТзОВ «Правильний вибір-4», площа його забудови становить 141,5 кв.м. (15% готовності) та відповідно займає земельну ділянку площею 0,01415 га.
		При цьому, згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №01-М/11 від 22.02.2013, виданих замовнику - релігійній громаді Всіхсвятської парафії Української Православної Церкви Київського патріархату, площа забудови будинку настоятеля становить 122 кв.м. Також згідно технічного паспорту, який виготовлений 31.07.2019 замовнику - Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) на об`єкт незавершеного будівництва - будинку настоятеля вбачається, що площа забудови даного об`єкту становить 122 кв.м.
		Відтак, Рівненською міською радою передано в оренду не на конкурентних засадах земельну ділянку площею 10000 кв.м., що близько у 71 раз більша від площі землі під об`єктом незавершеного будівництва.
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, склади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, зазначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Згідно ч.2 ст. 4 Земельного кодексу України (далі по тексту ЗК України) завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
		Одним з принципів земельного законодавства згідно ст. 5 ЗК України є забезпечення раціонального використання земель.
		Відтак, з наведених правових норм вбачається, що реалізуючи надані Конституцією України та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, міська рада зобов`язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.
		Згідно з ст. 120 ЗК України в редакції станом на 13.11.2019 (дату державної реєстрації права власності на нерухомий об`єкт) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Аналогічна правова норма міститься в статті 377 ЦК України в редакції станом на 13.11.2019.
		Таким чином, вищенаведені норми станом на момент купівлі-продажу прямо передбачали перехід за результатами відчуження до нового власника житлового будинку, будівлі або споруди права користування виключно тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
		Так, Релігійна громада Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівне володіла земельною ділянкою площею 1,34 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00228 від 24.06.1999.
		Відповідно, сформована в результаті поділу спірна земельна ділянка площею 10 000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 також перебувала на праві постійного користування в Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).
		При цьому ТзОВ «Правильний вибір-4», згідно ст. 92 ЗК України, не є суб`єктом, який може набувати права постійного користування на земельну ділянку.
		Таким чином, до ТзОВ «Правильний вибір - 4» як власника - незавершеного будівництва - будинку настоятеля площею 141,5 кв.м., перейшло право користування лише тією частиною земельної ділянки, на якій розміщено даний об`єкт нерухомого майна, та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
		Відповідно до ч.2 ст.18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 за N7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ":
		"Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо."
		Так, в державі Україна, зокрема, діють:
		1. з 17.04.1992 Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**", затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 за N44;
		2. з 24.07.1996 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 р. N173, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996р. за N 379/1404;
		3. з 01.01.2006р. Державні будівельні норми "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18.05.2005 N80, надано чинності наказом Держбуду України від 28.09.2005 N 175.
		Отже норми чинного законодавства чітко встановлюють порядок визначення або нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд.
		В силу положень ч.ч.1-4 ст.13, ч.1 ст.14, ч.ч.1-3 ст.74, ст.ст.80, 81 ГПК, саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме відповідними, наданими саме цією стороною доказами, і збирання та надання таких доказів є обов`язком саме для сторін, а не для суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Тобто, якщо відповідачі посилаються на те, що визначення площі спірної земельної ділянки для обслуговування лише самих вищевказаних об`єктів нерухомості в 70 разів більше площі цих об`єктів нерухомості відповідало нормам законодавства, наведені процесуальні норми покладають на них рівнозначний обов`язок довести такі свої заперечення відповідними доказами, що спростовує доводи відповідачів в цій частині.
		Відповідно до ч.2 ст. 124 ЗК України, в редакції чинній станом на дату прийняття оспорюваного рішення 27.02.2020, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 ЗК України.
		Згідно з ч.1, абз.2 ч.2 ст. 134 ЗК України у зазначеній редакції, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Відповідно до ч.1 ст. 135 ЗК України, у наведеній редакції, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Даною статтею, зокрема, встановлено порядок проведення таких торгів.
		Разом з цим, ч.2 ст. 134 ЗК України не передбачає виключення щодо передачі в оренду не на конкурентних засадах земельної ділянки для здійснення нового будівництва, а саме багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вільній від забудови землі.
		Однак, Рівненською міською радою спірна земельна ділянка була надана в оренду не для будівництва та обслуговування наявного об`єкту незавершеного будівництва площею 141,5 кв.м. (будинок настоятеля літ.А), який не є багатоквартирним житловим будинком, а фактично для здійснення нового будівництва, в тому числі і на вільній від забудови земельній ділянці, яка становить площу 9 858,5 кв.м.
		Як встановлено судом, в рішенні Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020 конкретизовано, що спірна земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування як багатоквартирних житлових будинків так і об`єктів торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Тобто, Радою фактично надано право забудови декількох об`єктів нерухомого майна, що жодним чином не стосується наявного на земельній ділянці об`єкту - будинку настоятеля, який і перебуває у приватній власності Орендаря.
		При цьому, спірне рішення Рівненської міської ради від 27.02.2020 не містило чіткого зазначення, яка саме частина вищевказаної ділянки (площа, установлені межі, як це передбачено ч.1 ст.79 Земельного кодексу) призначалася та була необхідна саме для будівництва та обслуговування наявного об`єкту незавершеного будівництва площею 141,5 кв.м. (будинок настоятеля літ.А), відповідно до вимог наведеної редакції ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, ні посилання на землевпорядну документацію, якою визначена така земельна ділянка відповідно до вищевказаних ДБН та СНіП.
		За таких обставин, земельна ділянка, яка не охоплена площею об`єкту незавершеного будівництва ТзОВ «Правильний вибір - 4», в тому числі необхідною для її обслуговування, у зв`язку з припиненням права постійного користування нею Релігійної громади Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), підлягає передачі в оренду виключно на конкурентних засадах, а саме продажу на земельних торгах.
		Таким чином, Рівненська міська рада та ТзОВ «Правильний вибір-4» в порушення Закону, з метою уникнення конкурсної процедури фактично об`єднали в одне ціле земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявного об`єкту нерухомого майна, площа землі під яким становить 01415 га та земельну ділянку для нового будівництва багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка вже вимагала виключно продажу на земельних торгах, тобто, отримання права оренди на них, відповідно до вищевказаних норм, мало відбуватися в абсолютно різному порядку.
		Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 102.2018 у справі №910/4528/15-г та від 01.07.2020у справі№910/9028/19.
		Разом з цим, при розгляді вказаної справи суд не встановлює площу земель, необхідних для обслуговування об`єктів нерухомого майна, розміщеного на ній, так це не є предметом спору. Водночас, суд зазначає, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі, споруди, можливо визначити шляхом проведення експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил при виділенні її відповідачу 2 чи іншій особі саме у порядку встановленому законом.
		Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До заверешення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва і створення майна.
		Так, об`єкт незавершеного будівництва є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на новостворену річ - об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини 2 статті 331 ЦК України, оскільки не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію в загальному порядку та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.
		Вказану правову позицію висловив Верховний Суд 18.12.2019 у справі №916/633/19.
		Таким чином, наявність на спірній земельній ділянці об`єкту незавершеного будівництва, яке належить на праві приватної власності ТзОВ «Правильний вибір-4», дає право останньому здійснити повноцінне будівництво об`єкту, з подальшим введенням його в експлуатацію та реєстрацією права власності на збудований об`єкт нерухомого майна.
		Відтак, право ТзОВ «Правильний вибір-4» отримати у власність або у користування не на конкурентних засадах земельну ділянку, зайняту об`єктом незавершеного будівництва та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування, не оспорюється.
		Проте, надання земельної ділянки в оренду такої значної площі по відношенню до площі наявного об`єкту незавершеного будівництва є необґрунтованим та порушує принцип раціонального використання землі.
		З урахуванням викладеного, наявність об`єкту незавершеного будівництва було використано з метою уникнення конкурсної процедури набуття права оренди земельної ділянки, яка вільна від забудови, а саме для здійснення нового будівництва як багатоквартирних житлових будинків так і об`єктів торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
		Таким чином, надання земельної ділянки загальною площею 10000 кв.м., яка значно перевищує площу об`єкту незавершеного будівництва, без проведення аукціону свідчить про порушення Рівненською міською радою положень статей 124,134 Земельного кодексу України.
		Окрім цього, згідно висновку №01-11/58 від 23.01.2020 про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, виданого Управлінням містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради, земельна ділянка відповідно до плану зонування території міста Рівного знаходиться в громадсько-діловій зоні районного значення Д-2. До переважних видів використання територій у зоні Д-2 відносяться торгівельні центри, а до умовно-допустимих - розважальні заклади.
		Проте, згідно Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011, в переважних, допустимих та умовно допустимих видах використання земельної ділянки в громадсько-діловій зоні районного значення Д-2 не передбачено будівництва багатоквартирних житлових будинків.
		Відповідно до ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
		Згідно ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження, рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання
		У пунктах 1.1 та 1.4 глави 5 «Планувальні обмеження та їх використання» вищевказаного Плану зонування території міста Рівного, передбачено, що рішення щодо забудови та використання земельних ділянок приймаються з рахуванням планувальних обмежень, що встановлені Планом зонування території, які діють у межах зон, кварталів та поширюються на всі будинки, споруди, земельні ділянки, інші об`єкти нерухомості цих зон та кварталів незалежно від форм власності.
		Для кожної земельної ділянки дозволяється таке використання, яке відповідає видам забудови та використання,режиму використання територій з відповідними планувальними обмеженнями. Якщо земельна ділянка розмішується в зоні дії кількох планувальних обмежень, до неї застосовуються всі види обмежень та режимів використання територій або найбільш жорсткий з цих режимів.
		Згідно ч.3 ст. 123 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Частиною 14 ст. 123 ЗК України встановлено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		Відтак, Рівненська міська рада не мала права передавати в оренду земельну ділянку для будівництва багатоквартирних житлових будинків в громадсько-діловій зоні районного значення Д-2, оскільки, місце розташування земельної ділянки, яка відводилася в оренду для будівництва багатоповерхових житлових будинків, не відповідає вимогам містобудівної документації - Плану зонування території міста Рівного.
		Так, Рівненська міська рада, прийнявши рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки з к.н. 5610100000:01:013:0357 для будівництва багатоповерхових житлових будинків, фактично змінила її функціональне призначення та вид використання, а саме, всупереч вимогам Плану зонування території міста Рівного, віднесла земельну ділянку як до громадської так і до житлової зони.
		З приводу припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10 000 кв.м. к.н. 5610100000:01:013:0357 по вул. Романа Шухевича, 1, яка належала Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівного, суд зазначає наступне.
		Згідно ч.3,4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєетрації.
		Так, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є правом землекористувача, а тому рішення Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020 в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10 000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 по вул. Романа Шухевича, 1, яка належала Релігійній громаді Всіхсвятської парафії Рівненської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Рівного, не оспорюється.
		За приписами статті 21 Цивільного Кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 
		Враховуючи вищевикладене, рішення Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ТзОВ «Правильний вибір - 4» земельної ділянки площею 10 000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 по вул. Романа Шухевича, 1 прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 ЗК України, а також з порушенням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» та Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011, та відповідно підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
		Окрім цього, договір оренди землі від 09.06.2020, укладений між Рівненською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Правильний вибір-4" підлягає визнанню недійсним, з огляду на наступне.
		Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним » оспорюваний правочин).
		Відповідно до частин першої і другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Як уже зазначалося вище, згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. 
		Оскільки судом встановлено, що Рівненська міська рада при затвердженні проекту землеустрою та передачі в оренду ТзОВ «Правильний вибір - 4» земельної ділянки площею 10 000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 по вул. Романа Шухевича, 1 у м.Рівне діяла з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 Земельного Кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» та Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011, тобто не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то, відповідно, спірний договір оренди земельної ділянки від 09.06.2020, укладений на виконання вказаних дій є таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.
		Все вищевикладене повністю спростовує заперечення відповідачів щодо правомірності прийняття оспорюваного рішенння Рівненської міської ради та укладення договору оренди земельної ділянки площею 10 000 кв.м. з к.н. 5610100000:01:013:0357 по вул. Романа Шухевича, 1 у м.Рівне.
		Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, зареєстрованого за ТзОВ «Правильний вибір - 4» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то суд зазначає, що вимога про скасування такого права можлива лише у разі набрання законної сили рішення суду про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, звернення, на підставі вказаного рішення, заінтересованої особи до державного реєстратора та відмові останнього від вчинення скасувальних дій. До настання вищевказаних обставин позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, зареєстрованого за ТзОВ «Правильний вибір - 4» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є передчасною. 
		Відтак позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, зареєстрованого за ТзОВ «Правильний вибір - 4» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, задоволенню не підлягає.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
		Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку що Рівненською місцевою прокуратурою доведено належними та допустимими доказами неправомірність прийняття рішення Рівненської міської ради №7268 від 27.02.2020, а саме в частині пунктів 1 та 3 рішення, та укладення договору оренди земельної ділянки площею 10 000 кв.м. у АДРЕСА_1 з к.н. 5610100000:01:013:0357, а Відповідачами вказаного не спростовано належними та допустимими доказами, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		На підставі статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов задоволити частково.
		2. Визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради № 7268 від 27.02.2020, а саме в частині: пункт 1 Рішення Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Романа Шухевича, 1 Товариству з обмеженою відповідальністю Правильний вибір - 4 в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури); пункт 3 Рішення На підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2019 передати Товариству з обмеженою відповідальністю Правильний вибір- 4в оренду на 49 років земельну ділянку площею 10 000 м.кв. на вул. Романа Шухевича, 1 з к.н. 5610100000:01:013:0357 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). Земельну ділянку передати за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного, вилучених відповідно до п.2 цього рішення.
		3. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 10 000 кв.м у АДРЕСА_1 з к.н. 5610100000:01:013:0357, укладений 09.06.2020 між Рівненською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Правильний вибір-4.
		4. В решті позову відмовити у задоволенні.
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Правильний вибір -4» (код ЄДРПОУ 43032030) та Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 34847334) на користь прокуратури Рівненської області (ЦА228201720343130001000015371 2800), МФ0820172, ЗКПО 02910077, ДКСУ м. Київ, код класифікації - 2800) по 2102,00 грн. судового збору з кожного.
		6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2021 року.
		 
		Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
		 
		Суддя Марач В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...