Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/18784/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2021. Зареєстровано: 18.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Номер судового провадження: 1-кп/758/21/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000003377

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 753/18784/18 
		Провадження № 1-кп/758/21/21
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17.05.2021 року Подільський районний суд м. Києва у складі: 
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42017000000003377, внесеного до ЄРДР 26.10.2017 року, відносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків  НОМЕР_1 , уродженця Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, маючого вищу освіту, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		У відповідності до обвинувального Акту від 27.09.2018 року, ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, якого наказом від 27.06.2012 року № 351 о/с начальника ГУМВС України в м. Києві призначено на посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Дарницького РУ ГУМВС України в місті Києві, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, в лютому 2014 року притягнув до кримінальної відповідальності завідомо невинувату особу, сфальсифікувавши матеріали кримінального провадження за наступних обставин. 
		Відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року, ОСОБА_7 виконував функції офіційного представника державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, інтереси суспільства та держави від противоправних посягань, тобто був службовою особою правоохоронного органу  представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року покладено обов`язки: діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, який передбачений Конституцією та законами України, у своїй діяльності керуватися принципами законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, виконувати свої обов`язки неупереджено, у точній відповідності з законом, поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини, у взаємовідносинах з громадянами виявляти високу культуру і такт.
		Також, у відповідності з приміткою 2 до статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі статтею 2, 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п`ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Згідно функціональних обов`язків, з якими старший слідчий СВ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7 мав статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні. 
		Відповідності до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий ОСОБА_7 уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України.
		Таким чином, під час здійснення досудового розслідування ОСОБА_7 , як слідчий, зобов`язаний був дотримуватися вимог Конституції та Законів України при розслідуванні кримінальних проваджень, забезпечувати повне, усебічне та об`єктивне розслідування кримінальних проваджень, забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав та законних інтересів усіх учасників кримінального судочинства, самостійно приймати процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду або згоди прокурора, і є відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень.
		Незважаючи на вищевикладені вимоги законів України та службових обов`язків, обіймаючи посаду старшого слідчого СВ Дарницького районного управління ГУМВС України в м. Києві, будучи службовою особою та представником влади, ОСОБА_7 використав владу та своє службове становище всупереч інтересам служби для вчинення кримінальних правопорушень.
		Так, починаючи з 22.11.2013 року, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
		З метою залякування учасників акцій протесту службові особи Міністерства внутрішніх справ України та органів прокуратури України у період січня  лютого 2014 року неодноразово організовували незаконну і силову протидію учасникам протестів, у першу чергу особам, які перебували на Майдані Незалежності в м. Києві.
		Зокрема, у цей період часу органи прокуратури України під керівництвом ОСОБА 1, підрозділи МВС України під керівництвом ОСОБА 2 щодо яких здійснюється окреме кримінальне провадження, стали масово порушувати встановлений законом порядок притягнення осіб до кримінальної відповідальності та обрання запобіжних заходів, у першу чергу найбільш суворого  тримання під вартою, затримувати учасників протестних акцій з метою їх залякування та придушення мирних акцій. 
		Так, 18.02.2014 року слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100000000367 за фактом організації невідомими особами в м. Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами та знищенням майна, що призвели до інших тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
		Першим заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві  начальником слідчого управління ОСОБА 3 18.02.2014 року у вказаному провадженні створено слідчу групу до якої включено слідчих СУ ГУМВС України в м. Києві, а також слідчих районних управлінь міліції міста Києва, зокрема старшого слідчого СВ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7 
		19.02.2014 року о 03 год. 30 хв. співробітниками конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві, який розташований в м. Києві по вул. Кошиця, 3-А, доставлено ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , а також інваліда третьої групи з вадами слуху та мови ОСОБА_22 .
		Тоді ж, керівництвом слідчого відділу Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві старшому слідчому слідчого відділу Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві старшому лейтенанту міліції ОСОБА_7 доручено затримати ОСОБА_22 відповідно до ст. 208 КПК України та притягнути до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
		Після чого, за наявності рапорту командира взводу № 2 роти № 3 полку конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА 4 про доставку затриманих, протоколу огляду місця події від 19.02.2014 року, складеного слідчим СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА 5, протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 19.02.2014 року, протоколу допиту свідка ОСОБА 4 від 19.02.2014 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_24 від 19.02.2014 року, складених слідчим СВ Дарницького РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА 6, з яких не вбачалося даних про вчинення ОСОБА_22 злочину, пов`язаного із масовими заворушеннями у місті Києві, за наявних пояснень ОСОБА_22 , який категорично заперечував свою причетність до участі в масових акціях протесту, за відсутності будь-яких інших доказів, які б підтверджували участь ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, старший слідчий Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_7 , за вказівкою керівництва, з метою уникнення негативного ставлення до себе з боку керівництва та бажаючи проявити себе старанним працівником, вирішив незаконно, використовуючи повноваження, надані слідчому ст.ст. 40, 208, 276-278 КПК України, затримати ОСОБА_22 та притягнути його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 294 КК України, сфальсифікувавши матеріали кримінального провадження.
		Продовжуючи свій злочинний намір, слідчий ОСОБА_7 , 19.02.2014 року о 05 год. 30 хв., перебуваючи в одному з службових кабінетів другого поверху Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 3-А, діючи умисно, за вказівкою керівництва, з метою уникнення негативного ставлення до себе з боку керівництва та бажаючи проявити себе старанним працівником, достовірно знаючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_22 уповноваженою службовою особою, зокрема, за відсутності підстав вважати, що останнього застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а також за відсутності безпосередньо після вчинення злочину очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_22 щойно вчинив злочин, діючи всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 208 КПК України, склав протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України стосовно ОСОБА_22 .
		При цьому ОСОБА_7 діючи за вказівкою керівництва, з метою уникнення негативного ставлення до себе з боку керівництва та бажаючи проявити себе старанним працівником, умисно сфальсифікував даний протокол затримання ОСОБА_22 , вказавши в ньому завідомо недостовірні відомості про те, що ОСОБА_22 затриманий безпосередньо після вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, хоча будь-яких фактичних даних про причетність ОСОБА_22 до організації масових заворушень, що супроводжувались насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувались як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження не було та в ході досудового розслідування не встановлено.
		Продовжуючи свої злочинні дії, слідчий ОСОБА_7 , діючи за вказівкою керівництва, з метою уникнення негативного ставлення до себе з боку керівництва та бажаючи проявити себе старанним працівником, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази щодо участі ОСОБА_22 у вчиненні протиправних дій, ніхто із затриманих не вказував на нього, як учасника акцій протесту, прийняв рішення притягнути завідомо невинну особу до кримінальної відповідальності, сфальсифікувавши матеріали кримінального провадження.
		Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_7 19.02.2014 року, у період з 9 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., більш точний не видалось можливим встановити, перебуваючи в одному з службових кабінетів другого поверху Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою м. Київ вул. Кошиця, 3-А, діючи за вказівкою керівництва, з метою уникнення негативного ставлення до себе з боку керівництва та бажаючи проявити себе старанним працівником, свідомо ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч. 1 ст. 276 КПК України, згідно з якою повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склав у кримінальному провадженні №12014100000000367 сфальсифіковане ним письмове повідомлення ОСОБА_22 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
		При цьому слідчий ОСОБА_7 , діючи за вказівкою керівництва, з метою уникнення негативного ставлення до себе з боку керівництва та бажаючи проявити себе старанним працівником, особисто вніс до повідомлення про підозру завідомо недостовірні відомості про те, що «18.02.2014 невстановлені досудовим розслідуванням особи організували натовп осіб для вчинення масових заворушень, до складу якого увійшов ОСОБА_22 та інші невстановлені особи.
		Приблизно о 10 годині 00 хвилин 18.02.2014 ОСОБА_22 , діючи спільно з іншими невстановленими досудовим слідством особами прибули на АДРЕСА_3 , та разом з цими особами вчинив дії, направлені на досягнення своєї злочинної мети, спрямовані на масові заворушення, а саме нанесення тілесних ушкоджень працівникам правоохоронних органів та знищення майна, які супроводжувались погромами і призвели до тяжких наслідків, а також шляхом вчинення насильства над особами, які намагались їм завадити, а саме насильства над працівниками правоохоронних органів та внутрішніх військ МВС України, шляхом нападу та завдання їм ударів битками, кийками, палками, ціпками, камінням, розпилення сльозогінного газу, світло шумовими гранатами, тощо.
		Під час вказаних протиправних дій ОСОБА_22 , діючи спільно з невстановленими особами, вчинив опір представникам влади, а саме працівникам міліції, які намагались припинити злочинні дії вищевказаних осіб, шляхом застосування спільно з невстановленими особами проти працівників міліції предметів, які були заздалегідь приготовлені та використовувались як зброя, а саме ножів, гумових палиць, біт, пневматичних пістолетів, ціпків, каміння, газових балончиків зі сльозоточивим газом, тощо. 
		Після вчинення вказаних протиправних дій ОСОБА_22 , був затриманий працівниками міліції.
		Таким чином, ОСОБА_22 своїми умисними діями вчинив активну участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя та потягли за собою тяжкі наслідки тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 294 КК України».
		Склавши повідомлення про підозру, слідчий ОСОБА_7 засвідчив своїм підписом як слідчий, недостовірні дані даного повідомлення про підозру таким чином сфальсифікувавши його. 
		При цьому слідчий ОСОБА_7 чітко усвідомлював, що обставини, вказані ним у підозрі, не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Ніхто із затриманих, яким інкримінувалося вчинення злочину у групі осіб, не вказував на ОСОБА_22 як учасника акцій протесту і взагалі його не знав. Будь-яких заборонених речей при ньому не виявлено. Сам ОСОБА_22 категорично заперечував вчинення правопорушень, мав інвалідність, вади мови та слуху. Таким чином, ОСОБА_7 усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_22 за вчинення закінченого, особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України. 
		У матеріалах кримінального провадження на той час містились лише рапорт командира взводу № 2 роти № 3 полку конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА 4 про доставку затриманих, протокол огляду місця події від 19.02.2014 року складений слідчим СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА 5, протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 19.02.2014 року, протокол допиту свідка ОСОБА 4 від 19.02.2014 року, протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 19.02.2014 року, складені слідчим СВ Дарницького РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА 6, з яких не вбачалося даних про вчинення ОСОБА_22 злочину, пов`язаного із масовими заворушеннями у місті Києві, протокол затримання та обшуку ОСОБА_25 в порядку ст. 208 відповідно до якого заборонених предметів у ОСОБА_22 не виявлено, пояснення та показання останнього, який категорично заперечував свою причетність до участі в масових акціях протесту, пояснення та показання затриманих, які спростовували їх участь у вчинені правопорушень.
		Бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, слідчий ОСОБА_7 19.02.2014 року особисто надав складене та підписане ним письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_22 за ч. 2 ст. 294 КК України на погодження процесуальному керівнику у кримінальному провадженні - старшому прокурору відділу прокуратури м. Києва ОСОБА 7, який незаконно погодив його.
		Після цього слідчий ОСОБА_7 , діючи за вказівкою керівництва, з метою уникнення негативного ставлення до себе з боку керівництва та бажаючи проявити себе старанним працівником, 19.02.2014 року о 18 год. 00 хв. у приміщенні Ізолятора тимчасового тримання ГУ МВС України в м. Києві, що у м. Києві по пров. Косогірному, 7, доводячи до кінця злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинного ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності, використовуючи повноваження, передбачені ч. 1 ст. 278 КПК України, особисто вручив останньому завідомо неправдиве письмове повідомлення про підозру його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, тобто відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнув його до кримінальної відповідальності за вчинення закінченого особливо тяжкого злочину.
		Такі дії, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 372 КК України, як умисні дії, які виразились у притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, поєднане з іншою фальсифікацією.
		17 травня 2021 року між прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Потерпілий ОСОБА_22 надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.
		Згідно даної угоди прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_7 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 372 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушеннях, а також зобов`язується беззастережно визнати у судовому провадженні свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення, давати правдиві показання щодо обставин вчинення злочинів відносно потерпілого у тих кримінальних провадженнях, де відповідні обставини належатимуть до предмету доказування, сторони узгодили між собою міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 на затвердження її судом за ч. 2 ст. 372 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки. На підставі ст. 54 КК України позбавити обвинуваченого ОСОБА_7 спеціального звання «капітан поліції», присвоєного наказом ГУНП в місті Києві № 742 від 31.08.2015 року. Крім цього, в угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
		Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1-3 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
		Запобіжний захід відсутній.
		Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В: 
		Затвердити угоду від 17.05.2021 року про визнання винуватості між прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 .
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
		Призначити узгоджене сторонами покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 372 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням, згідно ст. 54 КК України, його спеціального звання «капітан поліції», присвоєного наказом ГУНП в місті Києві № 742 від 31.08.2015 року.
		Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
		На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід відсутній.
		У відповідності до вимог ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1 , в дохід держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 7440 грн. 00 коп.
		Речові докази відсутні.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...