Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 949/560/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2021. Зареєстровано: 18.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2021.
Дата набрання законної сили: 25.05.2021
Номер судового провадження: 3/949/256/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №949/560/21 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		13 травня 2021 року                             м.Дубровиця
		   
		Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП України в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого сторожем у Вербівській гімназії, проживаючого по АДРЕСА_1 , ID-картка № НОМЕР_1 від 16 травня 2019 року, орган, що видав 5617, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
		 
		   за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		   Згідно протоколу серії ВАБ №289925 від 27 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , 22 квітня 2021 року о 03-15 год. по телефону погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї, відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що не завдало фізичного болю та не спричинило тілесних ушкоджень.
		   На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав.
		   Потерпіла ОСОБА_2 на розгляді справи в суді пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 постійно провокує її на конфліктні ситуації та вчиняє насильство в сім`ї. 22 квітня 2021 року в той час, як вона перебувала в Республіці Польща ОСОБА_1 зателефонував до неї то почав погрожувати фізичною розправою.
		   Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		   При оцінці доказів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з`ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов`язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об`єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.
		   Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		   Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , всебічно, повно та об`єктивно дослідивши обставини вчиненого адміністративного правопорушення і обґрунтовано перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП з наступних підстав.
		   Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		   Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		   Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		   Проте, як вбачається із фабули складеного протоколу у ньому не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції обвинувача та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя,
		   Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		   На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №289925 від 27 квітня 2021 року (а.с.1), заяву потерпілої ОСОБА_2 (а.с.2) та пояснення потерпілої ОСОБА_2 (а.с.3).
		   У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
		   Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
		   Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		   Склад правопорушення (проступку) включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об`єкт адміністративного проступку, об`єктивну сторону проступку; суб`єкт адміністративного проступку; суб`єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння.
		   Об`єктивна сторона правопорушення це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
		   Суб`єктивна сторона правопорушення це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
		Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
		Спеціальним Законом,який визначаєвідповідні поняття,що застосованоу ст.173-2КУпАП,є ЗаконУкраїни «Прозапобігання тапротидію домашньомунасильству» від07.12.2017р.№ 2229-VIII(даліЗакон),відповідно доп.3ч.1ст.1якого домашнєнасильство діяння(діїабо бездіяльність)фізичного,сексуального,психологічного абоекономічного насильства,що вчиняютьсяв сім`їчи вмежах місцяпроживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення є настання певних наслідків від вчинення винною особою дій фізичного, психологічного чи економічного характеру по відношенню до потерпілого, а саме завдання чи ймовірна можливість завдання шкоди фізичному чи психологічному здоров`ю особи, відносно якої вчинені такі дії.
		Тобто, законодавцем встановлено, що відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, наступає за психологічне насильство, яке могло завдати або завдало шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		При цьому, зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що не кожне психологічне насильство може завдати або завдає шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Обов`язок довести, що вчинене психологічне насильство могло завдати або завдало шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, зі зі змісту фабули складеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений за погрози ОСОБА_1 по телефону фізичною розправою по відношенню до ОСОБА_2 . 
		Проте, як встановлено в ході розгляду справи в суді, погрози з боку ОСОБА_1 в адресу ОСОБА_2 були здійснені по телефону, в той час коли ОСОБА_2 перебувала в Республіці Польща, тобто були здійснені поза місцем проживання, що у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. № 2229-VIII не є домашнім насильством в сім`ї.
		Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи, що Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та керуючись ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне,повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З огляду на те, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП суду надано не було, тому суд приходить до висновку, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому провадження в даній справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
		 
		Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.284,287,294 КУпАП,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		Суддя:     підпис
		 
		   Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
		 
		Суддя Дубровицького 
		районного суду 
		Рівненської області                            Оборонова І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...