Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 706/946/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2021. Зареєстровано: 18.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2021.
Дата набрання законної сили: 02.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/706/4/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017250000000205

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 706/946/17
		1-кп/706/4/21 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 травня 2021 року                    м.Христинівка
		Христинівський районний суд Черкаської області в складі :
		головуючого-судді: ОСОБА_1 при секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівка, кримінальне провадження №12017250000000205від 29.05.2017року за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, освіта вища, одружений, не працюючий, уродженець м. Христинівка, Христинівського району, Черкаської області, раніше не судимий зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 .
		У вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,- сторони та учасники кримінального провадження:
		прокурор: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		обвинувачена: ОСОБА_4 
		захисник обвинуваченого: ОСОБА_7 
		встановив:
		Обвинувальним актом у кримінальному провадженні ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту за таких обставин.
		21.02.2017 в період з 08 години 25 хвилин до 09 години 30 хвилин під час проведення працівниками Головного управління Національної поліції в Черкаській області обшуку домоволодіння, в якому зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено три таблетки синього кольору, які відповідно до висновку експерта №2/475 від 20.03.2017 містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено  3,4  метилендіоксиметамфетамін (МДМА), маса якого (в перерахунку на МДМА  основу) становить 0,174, 0,181 і 0,167 г відповідно, а всього  0,522 г, які ОСОБА_4 умисно, незаконно придбав за невстановлених досудовим слідством обставин та умисно незаконно зберігав за місцем свого проживання без мети збуту, з метою особистого вживання. 
		Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1ст.309КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, та на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно ст. 91 КПК України, стороною обвинувачення надано, а судом безпосередньо досліджено такі письмові докази: 
		- ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.02.2017, якою в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016250260000546 від 16 грудня 2016 року за ч. 4 ст. 296 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку, підсобних та господарських приміщень і території домоволодіння, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1  за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_4 , з метою відшукання і вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду, а саме: знаряддя вчинення злочину: гладкоствольної мисливської зброї 16 калібру; мобільних телефонів та інших засобів зв`язку (радіостанцій), за допомогою яких підтримувався зв`язок між фігурантами; одягу, в який вони були вдягнені під час вчинення злочину; та інших речей (фотокарток, документів, електронних носіїв інформації), які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення або мотиви його вчинення;
		- протокол обшуку від 21 лютого 2017 року, за змістом якого ст. слідчий СУ ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_8 21.02.2017 в період часу з 08 год 25 хв до 09 год 30 хв провів обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . При огляді будинку в залі, а саме у кімнаті ОСОБА_4 в шафі на верхній полиці під одягом виявлено конверт з надписом IvanovSergiyolWogskaPolskiego 132/7 m Szezecin адресований на ім`я ОСОБА_9 АДРЕСА_2 . При розпакуванні конверту виявлено листівку, в середині якої до стінки за допомогою липкої скоч-стрічки прикріплено три беркетики синього кольору розміром близько 0,5 * 0,5 см.
		При огляді будинку інших заборонених предметів не виявлено. При огляді надвірних споруд в гаражі виявлено та вилучено два предмети схожих на набої гладкоствольної рушниці калібру 12 та 16. 
		Виявлені предмети працівниками поліції упаковані в два поліетиленові пакети. 
		- висновок експерта №2/475 від 20.03.2017, який складений за результатами проведення судової експертизи завідувачем сектору дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів відділу досліджень матеріалів, речовин і виробів Черкаського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_10 на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 22.02.2017 у кримінальному провадженні №12016250260000546 від 16.12.2016. 
		У результаті дослідження експерт встановив, що надані на експертизу три таблетки з неоднорідним біло  синім мармуровим забарвленням, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено  3,4  метилендіоксиметамфетамін (МДМА). Маса 3,4  метилендіоксиметамфетамін (в перерахунку на МДМА  основу) становить 0,174 г, 0,181 г, 0,167 г відповідно. 
		Прокурором в судовому засіданні також надано довідку про витрати на проведення експертизи, що складають 1058,48 грн та квитанцію від 03.04.2017 про отримання на зберігання речових доказів по кримінальному провадженню №12016250260000546.
		На підтвердження обставин, які характеризують особу обвинуваченого, прокурором надано копію паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_4 (а.с.55-56); характеристику, видану16.06.2017 виконкомом Христинівської міської ради, за змістом якої компрометуючі дані щодо обвинуваченого до міської ради не надходили (а.с.57); вимоги щодо судимостей обвинуваченого, за змістом яких останній до кримінальної відповідальності не притягувався (а. с.59-60);лист Христинівської центральної районної лікарні №384 від 14.06.2017 про те, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а. с.62); довідку про те, що обвинувачений із 10.10.2003 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.63); інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 09.06.2017. Згідно з відомостями, що містяться в Реєстрах право власності, інші речові права за ОСОБА_4 не зареєстровані (а.с. 65-66). 
		Реалізуючи принципзмагальності сторінта свободив поданніними своїхдоказів іу доведенніперед судомїх переконливості, під час судового провадження були допитані обвинувачений та свідки сторони обвинувачення.
		Так, допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 винуватим себе у вчинені інкримінованого йому правопорушення не визнав та суду пояснив, що 21.02.2017 він перебував за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю дружиною, своїми батьками, та своєю бабушкою. До них зайшли працівники поліції, оголосили ухвалу та почали проводити обшук, працівників поліції було багато точну кількість він не пам`ятає, його тримали на кухні, як проходив обшук він не бачив, понятих він не бачив, однак через деякий час із гостинної вийшов працівник поліції та показав конверт із якимись таблетками. Звертає увагу на те, що він із дружиною періодично проживав у своїх батьків. 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав суду показання, що був запрошений в якості понятого під час проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , проте обставин вилучення будь-яких предметів він не бачив, лише підписав надані поліцейськими документи.
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дала суду показання про те, що її запросили працівники поліції для участі у слідчій дії. До будинку вона не заходила, а знаходилася на дворі. Зайшла до будинку лише для підписання документів, які їй надали працівники поліції.
		Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,суду не надано.
		Оцінюючи усі здобуті під час судового провадження докази з точки зору належності та допустимості, достовірності, у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку суд приходить таких висновків і рішення.
		Відповідно до ст.62Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		В силу положень статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження тощо.
		За змістом статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Статтями 85та 86КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 2ст.92КПК України, обов`язок доказування допустимості доказів покладено на сторону, що їх подає. За ч. ч. 1 та 3ст.22КПК України, кримінальне провадження передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом, а функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
		Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.02.2017 надано дозвіл старшому слідчому СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_11 на проведення обшуку житлового будинку, підсобних та господарських приміщень і території домоволодіння, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1  за місцем реєстрації та фактичного проживання обвинуваченого, з метою відшукання і вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016250260000546 та можуть бути доказами під час судового розгляду.
		Системне тлумачення процесуальних норм, а саме статей37,39,236 КПК України, дає підстави стверджувати, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядкуст. 37 КПК України, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядкуст. 39 цього Кодексу.
		Зі зміступротоколу обшукувбачається,що слідчадія проведена21.02.2017старшим слідчим СУГУНП вЧеркаській областімайором поліції ОСОБА_8 ,який навчинення зазначенихдій ухвалоюслідчого суддіне бувуповноважений,а томує неналежнимсуб`єктом напроведення обшуку (ВС/ККС у справі № 466/896/17 від 29 січня 2019р.
		Доказів на підтвердження повноважень ст. слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 щодо вчинення слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 стороною обвинувачення не надано. 
		Частиною сьомою статті 223 КПК України визначено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Згідно з відомостями, що містяться в протоколі обшуку,засоби відеофіксації органом досудового розслідування не застосовувались, а слідчу дію проведено за участю двох понятих - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
		Допитаний під час судового розгляду як свідок ОСОБА_12 пояснив, що був запрошений в якості понятого під час проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , проте обставин вилучення будь-яких предметів він не бачив, лише підписав надані поліцейськими документи.
		Допитана під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_13 дала суду показання про те, що її запросили працівники поліції для участі у слідчій дії. До будинку вона не заходила, а знаходилася на дворі. Зайшла до будинку лише для підписання документів, які їй надали працівники поліції.
		Показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 узгоджуються між собою, підтверджують показання, надані ОСОБА_4 , та свідчать про недотримання процедури обшуку та вилучення забороненого в обігу майна, незаконне зберігання якого інкримінується обвинуваченому. 
		Оскільки обшук домоволодіння проведено органом досудового розслідування із порушенням встановленого Законом порядку, дані, що містяться в протоколі зазначеної слідчої дії, а саме протокол обшуку від 21.02.2017 р., суд визнає недопустимим доказом та не приймає на підтвердження винуватості ОСОБА_4 . 
		Застосовуючи доктрину«плодів отруєногодерева»,сформовану Європейськимсудом зправ людиниу рішенніпо справі«Гефген протиНімеччини»,суд визнаєнедопустимим доказомі дані,що містятьсяу висновкуексперта 2/475від 20.03.2017р., згідно якогодосліджено вилученіпід часобшуку тритаблетки знеоднорідним біло синіммармуровим забарвленням, оскільки він ґрунтується на доказах, отриманих під час недопустимого обшуку.
		Недопустимим висновок експерта являється і в силу порушення органом досудового розслідування порядку його отримання.
		Так, відповідно до ч.1ст. 214 КПКслідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. 
		Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3ст.214 КПКУкраїни).
		Згідно з частиною третьою зазначеної статті до внесення відомостей до ЄРДР у невідкладних випадках може бути проведений лише огляд місця події. У такому випадку внесення відомостей до ЄРДР повинно здійснюватися негайно після завершення огляду.
		За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст.214, ч. 8 ст.223, ст.219 КПК).
		Предмети, вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження (ст. 236 КПК). Виявлення вказаних предметів може стати підставою для ініціювання початку кримінального провадження та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
		Витяги із кримінальних проваджень №12016250260000546 від 16.12.2016 р. за ч. 4 ст. 296 КК України та №12017250000000205 від 29.05.2017 р. за ч. 1 ст. 309 КК України суду стороною обвинувачення не надано. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обшук за місцем реєстрації ОСОБА_4 проведено на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2017 року в межах кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4ст. 296 КК, з метою відшукання і вилучення речей, що мають значення для розслідування даного провадження. 
		Під час обшуку виявлено та вилучено три таблетки, які у своєму складі містять психотропну речовину, тобто слідчим самостійно виявлено обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею309КК України, а відтак є обов`язковою підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
		Виявлення та вилучення в ході обшуку психотропної речовини за місцем реєстрації ОСОБА_4 відношення до розслідуваного кримінального провадження №12016250260000546 від 16.12.2016 р. за ч. 4 ст. 296 КК України, не мало, містило ознаки самостійного закінченого злочину, а, отже, відомості про його вчинення в обов`язковому порядку мали бути внесені до ЄРДР.
		Незважаючи на імперативні приписи процесуального закону, слідчим 22.02.2017 р., в межах розслідування кримінального провадження №12016250260000546 від 16.12.2016 р. за ч. 4 ст. 296 КК України, винесено постанову про призначення експертизи щодо вилученої речовини, 20.03.2017 року отримано висновок експерта, і лише після цього  29.05.2017 року внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст.309 КК України. Тобто зазначені вище слідчі дії проведено поза межами кримінального провадження за ч. 1 ст.309 КК України, що безумовно свідчить про недійсність вчинених слідчих дій та недопустимість отриманих в їх результаті доказів. 
		Крім іншого, суд звертає увагу на недотримання стороною обвинувачення вимог частини другої статті 100 КПК України щодо обов`язкового огляду, фотографування та детального опису вилученого під час обшуку майна.
		Вилучені 21.02.2017 року в ході обшуку таблетки органом досудового розслідування детально не оглядалися та не фотографувалися, не зазначена точна міра, вага вилученої речовини та індивідуалізуючі ознаки упакування, в якому ця речовина містилася. 
		Слідчим та прокурором не прийнято рішення про визнання вилучених в ході обшуку таблеток речовим доказом, що вказує на недопустимість такого доказу та неможливість його використання на доведення винуватості ОСОБА_4 .
		Досліджена квитанція про отримання речових доказів на зберігання, наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, не встановлює, а, відтак, в понятті ст. 84 КПК Українидоказової сили не має.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст.368-2КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення винуватості «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненнікримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Прокурором не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та на спростування версії останнього щодо можливого підкидання конверту із забороненою в обігу речовиною самими ж працівниками поліції, оскільки ні він, ні поняті обставин виявлення таблеток не бачили. 
		Органом досудового розслідування не вжито заходів до встановлення осіб, зазначених на конверті в якості адресата ( АДРЕСА_2 ) та відправника (IvanovSergiyolWogskaPolskiego 132/7 m Szezecin) та не зібрано прямих доказів належності вилученої в ході обшуку речовини саме ОСОБА_4 . 
		Суд критично оцінює відомості протоколу обшуку щодо виявлення забороненої речовини у залі будинку, яка є кімнатою ОСОБА_4 . Зазначене твердження є припущенням слідчого, який проводив обшук, та належними і допустимими доказами не підтверджено. 
		У порушення вимогст.92 КПК Українисторона обвинуваченняу судовомузасіданні простоперерахувала документи,без обґрунтуваннята аналізу,яким самечином вонипідтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.309 КК України.
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв`язку, і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України стороною обвинувачення надано не було, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченого слід тлумачити на його користь.
		Отож, на думку суду, у даному кримінальному провадженні немає сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, котрі дали б можливість поза розумним сумнівом стверджувати про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Враховуючи наведене, виходячи з загальних засад кримінального судочинства - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено вину обвинуваченого ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченніза ч. 1 ст.309КК України, а тому він підлягає виправданню.
		Витрати, пов`язані з проведенням криміналістичної експертизи №2/475 від 20.03.2017 р. на суму 1058,48 грн, віднести за рахунок держави.
		Зважаючи на положення ч. 9ст. 100 КПК Українипро обов`язок суду вирішити долю речей і документів, які були надані суду, та ту обставину, що три таблетки з неоднорідним біло  синім мармуровим забарвленням, прокурором суду надані не були, докази додержання належної процедури при їх вилученні та визначенні статусу речових доказіввідсутні, питання про долюназваних речей суд не вирішує.
		Керуючись ст. 7-9,17,23,368,369,373,374 КПК України,ст. 62 Конституції України, суд,-
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. 
		Вирок може бути оскаржений в Черкаський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його оголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...