Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 189/481/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2021. Зареєстровано: 18.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Номер судового провадження: 1-кп/189/68/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021041540000036

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 189/481/21
		1-кп/189/68/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17.05.2021 року смт. Покровське
		Покровський районний суд Дніпропетровської області:
		в складі головуючого судді                 ОСОБА_1 
		при секретарі                         ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                     ОСОБА_3  
		обвинуваченого                     ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні з застосуванням звуко  та відеозаписувальних технічних засобів фіксації в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041540000036 від 06.04.2021 року по обвинуваченню:  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Писанці Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має середню-спеціальну освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, групи інвалідності не має, державних нагород не має, депутатом не являється, раніше судимий: 18.02.2021 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 297 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 07.04.2021 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 297 КК України до 4 років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, з покаранням, призначеним за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року, остаточно призначено покарання у виді 5 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. 
		 
		- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ: 
		18.02.2021 року ОСОБА_4 , будучи раніше судимим Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 297 КК України, до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України якого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, на шлях виправлення не став, та в період іспитового строку, умисно, повторно, протиправно вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин. 
		Так, ОСОБА_4 , 05.04.2021 року близько 21:00 год., маючи умисел на вчинення наруги над могилою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою помсти ОСОБА_5 , з яким у нього на протязі тривалого часу виникли та тривають особисті неприязні відносини, прибув на сільське кладовище, що розташоване на північній околиці с. Писанці Покровського району Дніпропетровської області. Потім підійшовши до могили, в якій поховано ОСОБА_6 , що являється батьком ОСОБА_5 , виявляючи неповагу щодо поховання померлих, умисно, повторно, посягаючи на моральні підвалини суспільства, взявши з собою цеглину, яку знайшов на вказаному кладовищі в с. Писанці і тримаючи її в правій руці, наніс не менше двох ударів по пам`ятнику з граніту сірого кольору, де похований ОСОБА_6 , після чого вказаний пам`ятник взяв до рук та пошкодив його об надгробок вказаної могили, від чого пам`ятник повністю розпався на частини, який в подальшому викинув на присадибну ділянку потерпілого ОСОБА_5 . Далі, ОСОБА_4 продовжуючи свої умисні, протиправні дії із вказаного місця поховання підняв руками гранітний хрест, який уже раніше ним був звалений на землю, та виніс за межі кладовища, де залишив на земельній ділянці на відстані приблизно 20-30 метрів від вказаного кладовища. 
		Крім того, ОСОБА_4 продовжуючи свої умисні, протиправні дії, направлені на вчинення вказаного кримінального правопорушення, умисно, повторно, нехтуючи суспільними нормами моралі та поваги, підійшов до місця поховання померлої ОСОБА_7 та правою рукою, тримаючи в ній цеглу наніс не менше 2 (двох) ударів по пам`ятнику з граніту сірого кольору, де похована ОСОБА_7 . Після чого, взявши пам`ятник до рук, пошкодив його об надгробок вказаної могили, від чого пам`ятник повністю розпався на частини, який в подальшому викинув на присадибну ділянку потерпілого ОСОБА_5 , тим самим ОСОБА_4 повторно вчинив наругу над могилами, порушивши принципи моралі, завдавши моральної шкоди рідним померлих. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та суду показав, що 05.04.2021 року близько 21.00 год., з метою помсти ОСОБА_5 , з яким у нього на протязі тривалого часу виникли та тривають неприязні відносини, він прийшов на сільське кладовище, що знаходиться в с. Писанці Покровського району Дніпропетровської області, взяв на землі цеглину, яку знайшов на вказаному кладовищі та підійшовши до могил, в яких поховано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , наніс нею удари по пам`ятниках, в результаті чого пошкодив пам`ятники, які впали на землю, після чого виніс їх за межі кладовища, де залишив на земельній ділянці неподалік кладовища.
		Потерпілий ОСОБА_5 направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в його відсутності. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду. 
		Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Таким чином, суд вважає, що вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому діяння доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 297 КК України: «Наруга над могилою, вчинена повторно».
		По справі цивільний позов не заявлявся. 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
		У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст. 66-67 КК України.
		Згідно зі ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Відповідно до ч.2 ст.19 постанови Верховного суду України від 04.06.2010 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз врахувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
		Приймаючи до уваги вищезазначену постанову, суд вважає за необхідне не враховувати як обставину, що обтяжує кримінальне правопорушення, рецидив злочинів.
		Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».
		Вимога додержуватисьсправедливості призастосуванні кримінальногопокарання закріпленав міжнароднихдокументах зправ людини,зокрема уст.10Загальної деклараціїправ людини1948року,ст.6Конвенції прозахист правта основоположнихсвобод 1950року.Зазначені міжнародніакти,згідно ст.9Конституції Україниє частиноюнаціонального законодавства,відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7«Про практику призначення судами кримінального покарання»досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так,суд враховуєступінь тяжкостівчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення,яке відповіднодо ст.12КК України,відноситься дотяжкого злочину,дані проособу обвинуваченого,який своювину вінкримінованому кримінальному правопорушеннівизнав,на облікуу лікарянарколога тапсихіатра неперебуває,за місцеммешкання характеризуєтьсязадовільно,однак нідене працює,не займаєтьсясуспільно корисною працею,на утриманнімалолітніх,неповнолітніх дітейне має,свою винуу вчиненомувизнав,але щироне розкаявся,раніше судимий,вчинив кримінальнеправопорушення протигромадського порядкута моральності,в періодіспитового строку. Крім того, дане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 , вчинив через незначний проміжок часу після постановлення 18.02.2021 року вироку Покровським районним судом Дніпропетровської області, а саме майже через два місяці. 
		Враховуючи всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати в межах санкції ч. 3 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі, так як виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства.
		Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винний ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
		Так, судом встановлено, що дане кримінальне правопорушення вчинено до ухвалення вироку Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 року, за яким його звільнено від реального відбуття покарання з випробуванням. Згідно з ч.4 ст.70 КК України та роз`ясненнями, які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» - якщо особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до винесення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Таким чином вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 року підлягає самостійному виконанню.
		На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Витрати на залучення експерта по справі відсутні.
		Речові докази по справі відсутні.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.297 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, з покаранням, призначеним за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років обмеження волі із звільненням від призначеного покарання з випробуванням на підставі за ст.75 КК України строком на 3 (три) роки, виконувати самостійно. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання.
		Витрати на залучення експерта по справі відсутні.
		Речові докази по справі відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Запобіжний захід обвинуваченому  ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...