Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/15846/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2021. Зареєстровано: 18.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2021.

Номер судового провадження: 2/761/2153/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/15846/20
		Провадження № 2/761/2153/2021
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       16 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
		при секретарі Когут Є.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії та заборону вчинення дій, -
		ВСТАНОВИВ:
		       У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного в м. Києві суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:         зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги»): перерахувати заборгованість, зазначену в рахунках з інформаційним повідомленням: № 31896010/6/1/ПІ від 15.04.2020 року у розмірі 437, 64 грн до 0 грн; № 31896010/4/1від 11.04.2020 р. у розмірі 298,84 грн до 0 грн.; № 31896010/7/1/П1 від 14.05.2020 року у розмірі 341,93 грн до 0 грн; № 31896010/8/1/ПІ від 16.06.2020 року у розмірі 169,16 грн до 0 грн; а також заборонити ТОВ «Київські енергетичні послуги» вимагати здійснення оплати електричної енергії виключно у формі попередньої оплати, за приміщення, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 . 
		       Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно надсилає йому електронні листи із зазначенням заборгованості за попередньою оплатою, оскільки він не надавав відповідачу згоду здійснювати оплату виключно попередньою оплатою, таким чином йому належить право вибору форми оплати за електричну енергію. Зазначена Відповідачем у п. 4 та п. 5 Комерційній пропозиції виключно попередня форма оплати є нікчемною. 
		       04.06.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
		       11.09.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії та заборону вчинення дій задоволено. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» здійснювати припинення постачання електричної енергії на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		       05.10.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії та заборону вчинення дій та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 24.11.2020 року на 10:00 год. в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А, зал № 614.
		       В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
		       Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. 
		       Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до наступного.         
		       Судом встановлено, позивач є користувачем послуг електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 - офісне приміщення. За цією адресою на нього відкрито відповідний особовий рахунок № НОМЕР_1 .
		       Відповідач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на веб-сайті постачальника, вчинивши фактичне споживання електричної енергії та її часткову оплату.
		       Відповідно до рахунків, наданих відповідачем, заборгованість позивача перед ним за активну електроенергію становить: № 31896010/6/1/ПІ від 15.04.2020 року у розмірі 437, 64 грн; № 31896010/4/1від 11.04.2020 р. у розмірі 298,84 грн; № 31896010/7/1/П1 від 14.05.2020 року у розмірі 341,93 грн; № 31896010/8/1/ПІ від 16.06.2020 року у розмірі 169,16 грн.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності. спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		       Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		       Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
		       Проте обов`язок сплачувати за спожиту електроенергію у споживача виникає не лише з умов договору про постачання електроенергії, але і з вимог чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин.
		       Так відповідно до п.п. 74, 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
		       Згідно п. 93 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;
		       Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
		       Єдиним постачальником електричної енергії у м. Києві є ТОВ «Електричні послуги».
		       Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
		       Згідно п. 3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
		       Відповідно до п. 7 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
		       Відповідно до п.п. 2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
		       У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ Побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.
		       Згідно визначень наведених у ч.47 п.1 Статті 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії" непобутовим споживачем визнається - Фізична особа-підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання, а побутовим споживачем вважається - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (ч.62 п.1 Статті 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
		       Згідно визначень наведених у положеннях п.1.1.2. ПРРЕЕ, "малий непобутовий споживач - суб`єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електричної енергії номінальною напругою не більше 1 кВ, який купує електричну енергію для власного споживання.
		       Судом становлено, що позивачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 відносно офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
		       Згідно з п. 4.8. ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
		       Відповідно до умов публічної комерційної пропозиції для малих непобутових споживачів «Універсальна» оплата за електричну енергію здійснюється споживачем у формі попередньої оплати остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку, на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка.
		       Згідно з п. 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
		       Відповідно до умов п. 4 Комерційної пропозиції до Договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, і рахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.         
		       Враховуючи вищевказане, відповідач, при розрахунках з Позивачем діяв відповідно до вимог законодавства і не порушив права позивача. 
		       Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
		       При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		       Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		       Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		       Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		       Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		       Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		       Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		       Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
		       Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		       Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		       Керуючись ст.268 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		       В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії та заборону вчинення дій відмовити. 
		Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.09.2020 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» здійснювати припинення постачання електричної енергії на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у справі №761/15846/20.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...