Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/18331/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2021. Зареєстровано: 19.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2021.
Дата набрання законної сили: 17.05.2021
Номер судового провадження: A/855/7787/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18331/20                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  17 травня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕГАНТ СИСТЕМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕГАНТ СИСТЕМ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування: податкових повідомлень-рішень від 13 квітня 2020 року №4374208, №4384208, №4394208; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 квітня 2020 року №Ю-172; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 квітня 2020 року №4404208.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. 
		В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07 лютого 2020 року №1342, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2020 рік, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, розділу IV, статті 25 розділу VI Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Елегант Систем" (код 38864458) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 26 січня 2012 року по 31 грудня 2019 року, військового збору за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.
		За результатами вказаної перевірки складено акт від 18 березня 2020 року №10/26-15-42-08-38864458, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ "Елегант Систем": підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, із урахуванням підпунктів 14.1.180, 14.1.195, 14.1.222, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпункту "а" пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податкового зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 304978,46 грн., в тому числі за 2017 рік - 53830,00 грн., за 2018 рік - 134241,70 грн., за 2019 рік - 116906,76 грн.; статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за ІІІ-IV квартал 2019 року; пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, з урахування статті 176, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 25414,86 грн., в тому числі за 2017 рік - 4485,83 грн., за 2018 рік - 11186,80 грн., за 2019 рік - 9742,23 грн.; пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, пункту 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 267965,45 грн., в тому числі за 2017 рік - 63239,95 грн., за 2018 рік - 82546,95 грн., за 2019 рік - 122178,54 грн.
		Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 18 березня 2020 року №10/26-15-42-08-38864458 позивачем подавались відповідні заперечення до ГУ ДПС у м. Києві, однак попри це в подальшому на підставі його висновків відповідачем у відношенні ТОВ "Елегант Систем" було винесено податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2020 року №4374208, №4384208, №4394208, якими збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з військового збору на 44086,22 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням на 25414,87 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 18671,35 грн., збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 529 034,67 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням на 304 978,50 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 224 056,17 грн., застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн., а також винесено рішення від 13 квітня 2020 року №4404208 про застосування штрафних санкцій в розмірі 133982,72 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та вимогу від 13 квітня 2020 року №Ю-172 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 267965,45 грн.
		Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача звернувся з адміністративним позовом до суду.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
		Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Судом першої інстанції встановлено, що 02 січня 2015 року між ТОВ "Елегант Систем" (агент) та ФОП ОСОБА_1 (турагент) укладено агентський договір №04/2015 та додаткову угоду від 01 лютого 2017 року №1 до даного договору, на підставі яких Турагент доручав Агенту, а останній за винагороду брав на себе обов`язок, від імені Турагента здійснювати в його інтересах і на його користь юридичні та фактичні дії, пов`язані із наданням послуг для самостійно знайдених ним клієнтів, шляхом реалізації на ринку послуг Турагента.
		Умови договору передбачали надання туристичних послуг, які включали в себе: - послуги по оформленню віз та закордонних паспортів; - послуги фото та відео зйомки заходів; - послуги по організації та супроводженню заходів (перевірка умов проживання в готелі, перевірка придатності конференц-залу до проведення заходу, реєстрація та розміщення учасників у відповідності із запланованим графіком заїзду, додаткові послуги для організації заходу).
		За період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року Агентом реалізовано послуг Товариства на загальну суму 1 694 324,98 грн., що підтверджувалося актами наданих послуг, складеними у відповідності до пункту 4.1 договору від 02 січня 2015 року №04/2015 та іншими документами, які надавались позивачем у ході проведення податкової перевірки.
		За висновками посадових осіб відповідача, надані ФОП ОСОБА_1 за договором від 02 січня 2015 року №04/2015 послуги належать до компетенції та обов`язків найманих працівників ТОВ "Елегант Систем", а отже мало місце вчинення позивачем дій, спрямованих на приховування трудових відносин в рамках зазначеного договору та приховування доходів у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) на користь ОСОБА_1 , шляхом укладання з ФОП ОСОБА_1 договору при одночасному його перебуванні у трудових відносинах з ТОВ "Елегант Систем".
		Зокрема, в акті перевірки зазначено, що: номенклатура наданих послуг, вид діяльності ФОП ОСОБА_1 співпадає з основним та фактичним видом діяльності ТОВ "Елегант Систем"; робота виконувалася тривалий час (з 03 квітня 2017 року по 31 грудня 2019 року); винагорода за виконану роботу виплачується регулярно; - винагорода від імені ТОВ "Елегант Систем" є одним з найбільших джерел ФОП ОСОБА_1 ; виконані роботи виконувались особисто ФОП ОСОБА_1 без залучення найманих працівників; робота виконувалась в інтересах ТОВ "Елегант Систем" та для здійснення ним господарської діяльності і отримання доходу; роботи згідно договору з ФОП ОСОБА_1 надавалися в регламентований час роботи товариства одночасно з виконанням обов`язків згідно трудового договору, відповідно до наданих до перевірки табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "Елегант Систем".
		Але, на переконання позивача відповідач, встановивши що ОСОБА_1 є працівником ТОВ "Елегант Систем", безпідставно прийшов до необґрунтованого висновку про тотожність надаваних ФОП ОСОБА_1 в рамках договору від 02 січня 2015 року №04/2015 послуг - трудовим обов`язкам ОСОБА_1 , як директора ТОВ "Елегант Систем".
		Позивачем зроблено посилання на Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327, відповідно до якого професія "керівник підприємства" класифікується за кодом 1210.1, де професійні назви робіт за вказаним кодом відносяться до посад перших керівників підприємств, установ, організацій тощо, та до завдань і обов`язків яких належить загальне керівництво підприємством.
		Як на підтвердження тієї обставини, що керівник ТОВ "Елегант Систем" ОСОБА_1 здійснює лише управлінські функції, позивачем вказано на посадову інструкцію останнього, затверджену 13 серпня 2013 року, за якою директор в межах наданих йому повноважень: без доручення діє від імені Товариства, представляє його інтереси у відносинах з вітчизняними та іноземними підприємствами, установами та організаціями; формує апарат Товариства, затверджує штатний розклад; видає накази та вказівки, що обов`язкові для всіх працівників Товариства; розпоряджується майном Товариства; відкриває рахунки Товариства у банківських та кредитних установах; укладає договори (угоди), в тому числі трудові; видає довіреності; здійснює інші дії в межах своєї компетенції.
		До компетенції директора відносяться: організація виконання рішень Загальних зборів учасників; розгляд результатів господарської діяльності Товариства за звітний період; представництво без довіреності перед третіми особами, державними органами, судовими інстанціями; розгляд та затвердження документів, що регламентують діяльність Товариства; вирішення питань про надання учасникам Товариства безвідсоткових позик.
		Тотожні управлінські функції визначені і у розділі 11 статуту ТОВ "Елегант Систем".
		Враховуючи, що трудовими обов`язками ОСОБА_1 , як директора ТОВ "Елегант Систем", є здійснення загального керівництва Товариством, то відповідно до умов договору від 02 січня 2015 року №04/2015 ТОВ "Елегант Систем" реалізовувало клієнтам послуги ФОП ОСОБА_1 по оформленню віз та закордонних паспортів, послуги фото та відео зйомки заходів, послуги по організації та супроводженню заходів.
		Таким чином, позивач вважає, що надані ФОП ОСОБА_1 послуги не були тотожними його трудовим обов`язкам, як директора ТОВ "Елегант Систем", а відтак спростовується твердження відповідача, що відносини за договором від 02 січня 2015 року №04/2015 фактично були трудовими і що мало місце приховування позивачем доходів у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) на користь фізичної особи ОСОБА_1 .
		Як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, під час проведення інспекторами ГУ ДПС у м. Києві податкової перевірки ТОВ "Елегант Систем", позивачем були надані первинні документи, які підтверджували факт надання ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Елегант Систем" відповідних послуг, та з яких можливо встановити їх зміст та обсяг.
		У той же час, в ході проведення перевірки та в подальшому при складанні акту за її результатами, а відтак і при винесенні оскаржуваних рішень на підставі висновків зазначеного акту, відповідачем не було взято до уваги тієї обставини, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 фактично існували цивільно-правові відносини за договором від 02 січня 2015 року №04/2015 та додаткової угоди від 01 лютого 2017 №1 до нього.
		Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
		Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина перша та друга статті 628 Цивільного кодексу України).
		Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2015 року по справі №6-48369св14, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
		З наведеного слідує, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні (підрядні) відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
		Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року по справі №127/21595/16-ц.
		Таким чином, аналіз вищезазначених норм законодавства та виклад сторонами фактичних обставин справи свідчить про те, що взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Елегант Систем" за своєю суттю перебували поза межами трудових функцій ОСОБА_1 , як директора ТОВ "Елемент Систем".
		Так, відповідно до визначень, наведених у статті 14 Податкового кодексу України: - заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом (підпункт 14.1.48 пункту 14.1); - податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1); - працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (підпункт 14.1.195 пункту 14.1); - роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами. Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими (підпункт 14.1.222 пункту 14.1).
		Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
		Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
		Згідно з положеннями підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
		Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
		За змістом підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
		Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171 Податкового кодексу України).
		Пунктом 177.8 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
		Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
		Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи).
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі також - Закон) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		Абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону визначено, що для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
		Аналіз наведеного правового врегулювання дає підстави для висновку, що визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою - підприємцем відносин, які фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.
		За таких обставин в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, встановлення дійсної сутності правовідносин між суб`єктом господарювання та фізичною особою - підприємцем мають визначальне значення для вирішення спору.
		Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо відмінностей між трудовими та цивільними правовідносинами.
		Так, зокрема у постанові від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 Верховним Судом зазначено, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
		Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Водночас, відповідачем не було надано доказів на підтвердження факту підпорядкування ФОП ОСОБА_1 трудовій дисципліні ТОВ "Елегант Систем". Зокрема, відповідачем не надано доказів на підтвердження аналізу функцій директора позивача відповідно до його посадової інструкції, або неможливості розділення таких функцій у порівнянні з його діяльністю як ФОП ОСОБА_1 .
		Суд звертає увагу, що відповідні послуги за договором від 02 січня 2015 року №04/2015 та додаткової угоди від 01 лютого 2017 №1 належали до компетенції та обов`язків найманих працівників ТОВ "Елегант Систем", а докази на користь того, що відповідні послуги були тотожними функціональним повноваженням директора ТОВ "Елегант Систем" чи фактично не могли бути виконані директором зазначеного товариства саме як ФОП ОСОБА_1 - матеріали справи не містять.
		Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
		Згідно зі статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється зокрема на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності та вибору постачальників.
		Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
		Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно зі статтею 176 Господарського кодексу України організаційно-господарськими визнаються господарські зобов`язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб`єктом господарювання та суб`єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов`язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Отже, Господарський кодекс України розрізняє види господарських зобов`язань суб`єкта господарювання із іншими особами в залежності від характеру дій, які зобов`язана сторона повинна вчинити на користь другої сторони, а суб`єкт господарювання вільний у виборі контрагента та укладенні договору.
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2018 року по справі №826/1432/17.
		Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Натомість, роблячи висновок, що відносини за договором від 02 січня 2015 року №04/2015 та додаткової угоди від 01 лютого 2017 №1, укладених ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Елегант Систем" фактично є трудовими, а надані Товариством до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують наявність цивільно-правових відносин Товариства зі вказаним ФОП, відповідачем не наведено відповідних обґрунтувань із посиланням на конкретні умови укладеного договору, суперечливості їх змісту у відповідності до статутної діяльності Товариства, а також норми законодавства, за яких надані позивачем документи не були прийнятними.
		Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31 січня 2020 року по справі №826/14889/18.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається  до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. 
		За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                                                                                          Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ :
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
		 
		Головуючий          суддя                                                                      Є.І.Мєзєнцев
		 
		                    cуддя                                                                      Г.В.Земляна
		 
		                              суддя                                                                      В.В.Файдюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...