Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/25/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2021. Зареєстровано: 19.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2021.
Дата набрання законної сили: 11.05.2021
Номер судового провадження: A/855/1393/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 855/25/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 травня 2021 року м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника позивача Макушинського М.І., представника відповідача Максименко А.І., представника третьої особи-1 Власова М.Л., представника третьої особи-2 Потоцького С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Макушинського Максима Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, треті особи - Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація та Донецька обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація, про визнання протиправною та скасування постанови від 08.08.2020 №161
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Історія справи.
		 
		12.08.2020 ОСОБА_1 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду позов до Центральної виборчої комісії (надалі  ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 08.08.2020 № 161 «Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів від 25.10.2020».
		Посилаючись на ст.273 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач у позові навів, що цей спір підлягає розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом через те, що спірну постанову ЦВК прийнято у межах виборчого процесу. 
		13.08.2020 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду позовну заяву передано до Окружного адміністративного суду м. Києва за підсудністю (т.1 а.с.133).
		Відповідно до висновків суду даний спір не підлягає розгляду цим судом, оскільки спірна постанова прийнята до початку виборчого процесу, тобто поза межами виборчого процесу, який розпочнеться з 05.09.2020, тому відповідно до статей 20, 26 КАС України даний позов підлягає передачі на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва. 
		Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 набрала законної сили і в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2020 позовну заяву залишено без руху через несплату позивачем судового збору (т.1 а.с.138).
		15.10.2020, після усунення позивачем недоліків позову, цим судом позовну заяву було прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду на 17.11.2020 (т.1 а.с.147).
		 
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що прийняте Центральною виборчою комісією рішення є протиправним, направленим на скасування в незаконний спосіб основоположних конституційних прав громадян  обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування.
		Позивач зазначив, що він є мешканцем м. Сєвєродонецьку Луганської області і Конституцією України йому гарантується право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. 
		Позивач наголосив, що, відповідно до Конституції України, його активне та пасивне виборче право може бути обмежено лише Конституцією та законами України, а не спірною постановою Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 № 161 «Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів від 25.10.2020», яка прийнята за відсутності порядку визначення неможливості проведення таких виборів. 
		Позивач звернув увагу, що Центральна виборча комісія, посилаючись на п.7 ч.1 ст.205 Виборчого кодексу України, при ухвалені спірної постанови прийняла до уваги висновки Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій  обласних військово-цивільних адміністрацій від 05.08.2020 та від 06.08.2020 років відповідно, проте, в них зазначено про недоцільність проведення виборів у населених пунктах уздовж лінії розмежування, а не в об`єднаних територіальних громадах.
		Більш того, позивач наголошує, що в цих листах Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій  обласних військово-цивільних адміністрацій застосовано некоректну юридичну термінологію, і взагалі вони не містять посилань на конкретні фактичні обставини, які свідчили би про неможливість проведення виборів, внаслідок чого позивач вважає їх необґрунтованими.
		На думку позивача, Центральна виборча комісія вийшла за межі повноважень, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ст.2 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» зобов`язана діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, будувати свою діяльність на принципах верховенства права, законності та незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень.
		Крім того, позивач наголосив, що чинним законодавством, зокрема, статтею 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», місцеві вибори не проводяться виключно на тимчасово окупованій території, і постановою Верховної Ради України № 795-ІХ від 15.07.2020 «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» вибори призначено на всій території України, в тому числі і в тих міських і селищних територіальних громадах, в яких відповідач визнав неможливим проведення місцевих виборів.
		Позивач звернув увагу, що Центральна виборча комісія у 2019 році, при наявності аналогічних висновків Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій  обласних військово-цивільних адміністрацій, встановила можливим забезпечення належної організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України та виборів Президента України. 
		Позивач також покликається на те, що на час прийняття спірної постанови безпечна ситуація вздовж лінії зіткнення не погіршилась з минулим роком і діяла домовленість про повне і всеосяжне примир`я. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2020 у задоволені позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.128).
		Ухвалюючи рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» обласні військово-цивільні адміністрації мають повноваження щодо надання висновків Центральній виборчій комісії щодо можливості організації та підготовки відповідно до закону проведення відповідних виборів на окремих територіях, і вказана норма неконституційною не визнана. Таким чином, зазначив суд першої інстанції, Донецька та Луганська обласні державні адміністрації  обласні військово-цивільні адміністрації листами від 05.08.2020 та від 06.08.2020 визначили обставини, як такі, що унеможливлюють організацію підготовки та проведення 25.10.2020 місцевих виборів в окремих сільських, селищних міських рад Донецької та Луганської області.
		Також, суд першої інстанції, аналізуючи положення Конституції України, положення Кодексу адміністративного судочинства України та висновки Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 у справі № 1-10/2008, зазначив, що «у разі якщо ЦВК була прийнята постанова «Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020» і станом на 25.10.2020 такі вибори проведено не було, то ця постанова як акт індивідуальної дії реалізована її застосуванням, а тому розгляд питань її протиправності та/або її скасування після 25.10.2020, на думку суду, також не призведе до відновлення порушеного права позивача» (дослівно).
		На підставі таких висновків, суд першої інстанції дійшов остаточного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його, як таке, що прийнято внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, вважає висновки, викладені у рішенні суду такими, що не відповідають обставинам справи, і рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог (т.2 а.с.135).
		Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
		Апелянт наголосив, що суд першої інстанції не досліджував доводи позивача, а обмежився описанням хронології подій, які передували прийняттю оскаржуваної постанови.
		Апелянт зазначив, що у Виборчому кодексі України відсутній порядок визначення неможливості проведення виборів, і відповідно до п.7 ч.1 ст.205 Виборчого кодексу України, Центральна виборча комісія має право прийняти таке рішення, тобто не є її безумовним обов`язком.
		На переконання позивача, спірна постанова є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки його конституційне право обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, гарантоване йому статтею 38 Конституції України може бути обмежено лише Конституцією України та законами України.
		 
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду (т.2 а.с.148, 149).
		 
		Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права на підставі повного, всебічного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, доводи апелянта є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не підтверджені допустимими, достовірними та належними доказами (т.2 а.с.158). 
		Відповідач наголосив, що доводи апеляційної скарги є аналогічними доводами позовної заяви, яким суд першої інстанції надав повну та всебічну правову оцінку.
		Відповідач вказав, що твердження апелянта щодо порушення відповідачем його прав, визначених статтею 38 Конституції України, спростовуються тим, що 08.08.2020 ЦВК прийняла постанову № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020року» відповідно до якої в усіх територіальних громадах, які знаходяться на підконтрольній України території були призначені перші вибори депутатів та голів сільських, селищних і міських територіальних громад. 
		Відповідач зазначив, що військово-цивільні адміністрації Донецької та Луганської області надали висновки, в яких визначили обставини як такі, що унеможливлюють організацію підготовки та проведення згідно з положеннями Кодексу виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020 року, тому, відповідно до п.7 ч.1 ст.205 Виборчого кодексу України, відповідач зобов`язаний був прийняти єдине можливе рішення, яким встановити неможливість забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів відповідно до положень Кодексу на окремих територіях. 
		Посилаючись на ч.1 ст.3 Конституції України, якою передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, відповідач наголошує, що спірна постанова є законною, прийнятою в межах повноважень, в порядку та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України, з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтованою, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. 
		Крім того, відповідач зазначив, що порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів позивача. 
		Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 2-зп від 23.06.1997, № 9-рп/2008 від 22.04.2008, № 19-рп/2009 від 14.12.2011, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відсутнє порушене право позивача.
		 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Луганську обласну державну адміністрацію - обласну військово-цивільну адміністрацію та Донецьку обласну державну адміністрацію - обласну військово-цивільну адміністрацію (т.2 а.с.178).
		 
		Третя особа - Донецька обласна державна адміністрація-обласна військово-цивільна адміністрація (третя особа 1) надала свої письмові пояснення, в яких заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що рішення суду першої інстанції повністю є обґрунтованим і відповідає нормам процесуального та матеріального права (т.3 а.с.3).
		Третьою особою 1 зазначено, що на виконання постанови Центральної виборчої комісії № 152 від 30.07.2020 «Про звернення до Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій-обласних військово-цивільних адміністрацій стосовно надання висновку щодо можливості організації підготовки та проведення відповідно до Виборчого кодексу України місцевих вборів 25 жовтня 2020 року на виборчих дільницях, утворених згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року № 117», був наданий висновок щодо можливості організації підготовки та проведення місцевих виборів в області, який у судовому порядку не оскаржувався і є чинним.
		Також третьою особою вказано, що відповідно до п.7 ч.1 ст.205 Виборчого кодексу України, відповідач у разі неможливості на окремих територіях забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів відповідно до положень Виборчого кодексу України зобов`язаний був прийняти рішення про неможливість їх проведення. 
		Крім того, Донецька обласна державна адміністрація-обласна військово-цивільна адміністрація звернула увагу суду на те, що позивач є мешканцем м. Сєвєродонецьку Луганської області, а спірна постанова стосується не лише Сєвєродонецької міської територіальної громади, а й територіальних громад Донецької області. 
		 
		Луганською обласною державною адміністрацією-обласною військово-цивільною адміністрацією (третя особа 2) також подані письмові пояснення, в яких третя особа заперечує проти задоволення апеляційної скарги (т.3 а.с.50).
		Доводи третьої особи 2 аналогічні доводам третьої особи 1.
		 
		У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав поданий відзив на апеляційну скаргу та додаткові письмові пояснення щодо доводів апелянта (т.2 а.с.185).
		На запитання суду представник відповідача у судовому засідання пояснив, що спірна постанова прийнята на підставі висновків Донецької обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації та Луганської обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації, якими визначено обставини як такі, що унеможливлюють організацію підготовки та проведення згідно з положеннями Кодексу виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020 року, при цьому ЦВК аналізу будь-якої іншої інформації щодо обставин можливості чи неможливості проведення місцевих виборів в окремих територіальних громадах не проводила. 
		 
		У судовому засіданні представник третьої особи 1 підтримав свої письмові пояснення і на запитання суду пояснив, що висновок щодо можливості організації підготовки та проведення місцевих виборів складався на підставі листів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04.08.2020, Командування операції Об`єднаних сил від 04.08.2020 та Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04.08.2020. 
		На запитання суду щодо проведення виборів у місті Маріуполь, який знаходиться майже на лінії розмежування, відповіді представник третьої особи 1 не надав.
		 
		Представник третьої особи 2 також підтримав свої письмові пояснення і пояснив, що висновок щодо можливості організації підготовки та проведення місцевих виборів був складений з урахуванням листів Командування операції Об`єднаних сил від 04.08.2020, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04.08.2020 та Головного управління Національної поліції в Луганській області від 04.08.2020. 
		На запитання суду чому у місті Сєвєродонецьку третьою особою 2 було визнано неможливим проведення та організацію місцевих виборів, при тому, що у місті Рубіжне, яке знаходиться майже на однаковій відстані від лінії розмежування, відбулися вибори, представник пояснив, що це відбулось через різну суспільно-політичну необхідність. 
		 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 відмовлено третій особі 1 у задоволені клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб: Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України  військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області і Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (т.3 а.с.168).
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Обставини справи встановлені судом. 
		Позивач є громадянином України і місце його реєстрації АДРЕСА_1 , що підтверджено паспортом позивача (т.1 а.с.127).
		15.07.2020 Верховна Рада України прийняла постанову № 795-IX «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» відповідно до якої вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів призначено на 25.10.2020 р. 
		30.07.2020 ЦВК постановою № 152 звернулась до Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій-обласних військово-цивільних адміністрацій про надання висновків щодо можливості організації підготовки та проведення відповідно до Виборчого кодексу України місцевих вборів 25 жовтня 2020 року на виборчих дільницях, утворених згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року № 117 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі» за відповідною формою, на паперовому носії та в електронному вигляді не пізніше 05.08.2020 (т.1 а.с.185).
		07.08.2020 до ЦВК за вхідними № 21-40-4893 надійшов лист Донецької обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації з висновком про можливість організації підготовки та проведення відповідно до Виборчого кодексу України місцевих виборів 25.10.2020 на виборчих дільницях, утворених на територіях населених пунктів, що входять до складу територій сільських, селищних, міських територіальних громад у межах відповідних районів області, згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 25.06.2020 № 117 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі» (т.1 а.с.209). 
		Відповідно до вказаного висновку - неможливо забезпечити належну безпеку громадян та уникнення терористичної загрози під час організації та проведення місцевих виборів на всіх виборчих дільницях Світлодарської міської територіальної громади і Торецької міської територіальної громади Бахмутського району, Мирненської селищної територіальної громади, Ольгинської селищної територіальної громади, Волноваської міської територіальної громади і Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району, Сартанської селищної територіальної громади Маріупольського району, Очеретинської селищної територіального громади, Авдіївської міської територіальної громади і Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.
		Як вказано у листі Донецької обласної державної адміністрації-обласної військово-цивільної адміністрації від 05.08.2020, висновок складено з урахуванням листів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04.08.2020, Командування операції Об`єднаних сил від 04.08.2020 та Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04.08.2020. 
		Так, листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04.08.2020 № 4731-01-18-2020 повідомляється, що особовий склад Головного управління Національної поліції в Донецькій області буде залучено до несення служби із забезпечення охорони публічної безпеки і порядку на всій території Донецької області, крім населених пунктів області, що розташовані на лінії зіткнення (т.1 а.с.244).
		Згідно листа командувача об`єднаних сил Міністерства оборони України № 313-ОКПОС/12/4510 від 04.08.2020, з огляду на складну суспільно-політичну та безпекову обстановку, особисто вважає, що проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування в населених пунктах вздовж лінії зіткнення є недоцільним (т.1 а.с.242).
		Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях листом № 78/3/2566 від 04.08.2020 повідомило Донецьку обласну державну адміністрацію-обласну військово-цивільну адміністрацію, що враховуючи складну суспільно-політичну та безпекову обстановку, вважають недоцільним проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування в населених пунктах вздовж лінії зіткнення (т.1 а.с.243). 
		Також, 07.08.2020 до ЦВК за вхідним № 21-40-4894 надійшов лист Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації з висновком про можливість організації підготовки та проведення відповідно до Виборчого кодексу України місцевих виборів 25.10.2020 на виборчих дільницях, утворених на територіях населених пунктів, що входять до складу територій сільських, селищних, міських територіальних громад у межах відповідних районів області, згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 25.06.2020 № 117 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі» (т.1 а.с. 245- т.2 а.с. 9). 
		Відповідно до вказаного висновку неможливо забезпечити належну безпеку громадян та уникнення терористичної загрози під час організації та проведення місцевих виборів на всіх виборчих дільницях Лисичанської міської територіальної громади та Сєвєродонецької міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області, на деяких виборчих дільницях Гірської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області та Попаснянської міської територіальної громади, які не знаходяться на окупованій території, та на всіх виборчих дільницях Нижньотеплівської сільської територіальної громади, Станично-Луганської селищної територіальної громади, Широківської селищної територіальної громади та Щастинської міської територіальної громади Щастинського району Луганської області, і окремо вказані декілька виборчих дільниць утворені на території Новоайдарської селищної громади Щастинського району Луганської області, а саме 440265, 440266, 440271, 440272, 440277, решта дільниць вказаного району визнано такими, на яких можливо здійснення організації підготовки та проведення місцевих виборів.
		Зазначений висновок, як вказано у листі третьої особи 2 від 06.08.2020, складено з урахування інформації Командування операції Об`єднаних сил від 04.08.2020 за № 313/ОКПОС/12/4509 та Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04.08.2020 за № 78/5/2872, згідно яких через складну суспільно-політичну обстановку проведення місцевих виборів в населених пунктах на лінії зіткнення створює надмірну небезпеку для цивільного населення і забезпечити належний рівень безпеки громадян під час проведення місцевих виборів є неможливим. 
		Крім того, третя особа 2 прийняла до уваги інформацію Головного управління Національної поліції в Луганській області від 04.08.2020, згідно якої існує постійна загроза мінометно-артилерійських обстрілів чи скоєння терористичних актів диверсійно-розвідувальними групами бойовиків у населених пунктах, розташованих на відстані до 30-35км від лінії розмежування.
		08.08.2020 ЦВК прийняла постанову № 160 «Про перші вибори депутатів сільских, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» (т.1 а.с.189).
		Відповідно до вказаної постанови, ЦВК внаслідок надходження постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» і надходження розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №№ 707-р - 730-р щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад областей, керуючись ч.7 ст.194 Виборчого кодексу України, якою встановлено, що перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним звернення уповноваженого органу, постановила на 25.10.2020 призначити перші вибори депутатів селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів згідно додатків 1-24.
		Відповідно додатку № 4 до вказаної постанови відповідачем призначено перші вибори депутатів селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів в територіальних громадах Донецької області, в тому числі в Світлодарській міськії територіальній громаді і Торецькій міській територіальній громаді Бахмутського району Донецької області, в Мирненській селищній територіальній громаді, Ольгинській селищній територіальній громаді, Волноваській міської територіальній громаді і Вугледарській міській територіальній громаді Волноваського району Донецької області, в Сартанській селищній територіальній громаді Маріупольського району Донецької області, в Очеретинській селищній територіальній громаді, Авдіївській міській територіальній громаді і Мар`їнській міській територіальній громаді Покровського району Донецької області (т.1 а.с.194).
		Відповідно додатку № 2 до вказаної постанови перші вибори депутатів селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів призначено в територіальних громадах Луганської області, в тому числі в Гірській міській територіальній громаді, Лисичанській міській територіальній громаді, Попаснянській міській територіальній громаді та Сєвєродонецькій міській територіальні громаді Сєвєродонецького району Луганської області, та в Нижньотеплівській сільській територіальній громаді, Станично-Луганській селищній територіальній громаді, Широківській селищній територіальній громаді, Новоайдарівській селищній територіальній громаді та Щастинській міській територіальній громаді Щастинського району Луганської області (т.1 а.с.198).
		Вказана постанова ЦВК № 160 є чинною, в судовому порядку не скасована, і не є предметом оскарження у цій справі.
		В той же день, 08.08.2020 ЦВК була прийнята інша постанова № 161 «Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» (т.1 а.с.201), відповідно до якої вирішено:
		1. Взяти до відома надані Донецькою та Луганською обласними державними адміністраціями - обласними військово-цивільними адміністраціями висновки щодо неможливості забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року згідно з Виборчим кодексом України на окремих територіях Донецької та Луганської областей;
		2. Встановити неможливість проведення відповідно до положень Виборчого кодексу України перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад Донецької області та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року згідно з переліком (додаток 1);
		3. Встановити неможливість проведення відповідно до положень Виборчого кодексу України перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад Луганської області та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року згідно з переліком (додаток 2);
		4. Взяти до відома, що на території Новоайдарської селищної громади Щастинського району Луганської області на виборчих дільницях № 440265, 440266, 440271, 440272, 440277 неможливо здійснювати організацію підготовки та проведення місцевих виборів.
		Вказана постанова прийнята з урахуванням висновків Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій - обласних військово-цивільних адміністрацій від 05.08.2020 та 06.08.2020 щодо неможливості забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25.10.2020 на окремих територіях Донецької та Луганської областей та на підставі п.7 ч.1 ст.205 Виборчого кодексу України, ст.ст. 11-13, п.1-4, 13 ст.17, п.9 ст.21 Закону України «Про Центральну виборчу комісію». 
		Позивач, вважаючи протиправною постанову ЦВК № 161 від 08.08.2020, звернувся до суду з цим позовом.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Виборчим кодексом України, Законами України «Про Центральну виборчу комісію» (надалі  Закон № 1932-IV), «Про військово-цивільні адміністрації» (надалі  Закон № 141-VIII), «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (надалі  Закону № 562-IX).
		Так, частиною 1 статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до частин 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Отже, відповідно до вищевказаних положень Конституції України, конституційне право позивача вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, може бути обмежено у випадках, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Закон № 1932-IV відповідно до Конституції України визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі.
		Частиною 1 статті 1 Закону № 1932-IV передбачено, що Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
		Згідно частини 1 статті 11 Закону № 1932-IV основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до повноважень Комісії.
		Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 1932-IV ЦВК за результатами розгляду та обговорення на засіданні питання порядку денного ухвалює рішення у формі постанови.
		Статтею 17 Закону № 1932-IV визначені загальні повноваження ЦВК, зокрема: забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму. 
		Повноваження ЦВК щодо організації підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів передбачені статтею 21 Закону № 1932-IV. 
		Виборчий кодекс України (надалі ВК) відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.
		Частиною 1 статті 2 ВК передбачено, що підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.
		Стаття 3 ВК визначає типи виборів. 
		Відповідно до ч.1 ст. 194 ВК місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними, додатковими або першими.
		Частиною 7 статті 194 ВК передбачено, що перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу.
		Стаття 205 ВК визначає повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації і проведення місцевих виборів, зокрема призначає перші вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів у порядку, визначеному законом (п.1 ч.1) і у разі встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Кодексу на окремих територіях приймає рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування (п.7 ч.1).
		Відповідно до п.1 ч.3 статті 4 Закону № 141-VIII обласні військово-цивільні адміністрації поряд із здійсненням повноважень місцевих державних адміністрацій на відповідній території також здійснюють повноваження: щодо організації проведення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці всеукраїнських референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування; надання висновків Центральній виборчій комісії щодо можливості організації та підготовки відповідно до закону проведення відповідних виборів на окремих територіях; тощо.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції.
		 
		Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що Конституцією України визначено, що конституційні права громадян обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, можуть бути обмежено у випадках, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.
		В той же час, п.7 ч.1 ст. 205 ВК закріплено повноваження ЦВК обмежити право громадян обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, прийнявши рішення про неможливість проведення місцевих виборів.
		Матеріалами справи підтверджено, що ЦВК 08.08.2020, внаслідок надходження постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» і надходження розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №№ 707-р - 730-р щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад областей, на підставі ч.7 ст.194 Виборчого кодексу України, прийняла постанову № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року». 
		Цією постановою на 25.10.2020 були призначені перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів в тому числі і у 18 територіальних громадах: Світлодарській міській територіальній громаді, Торецькій міській територіальній громаді, Мирненській селищній територіальній громаді, Ольгинській селищній територіальній громаді, Волноваській міській територіальній громаді, Вугледарській міській територіальній громаді, Сартанській селищній територіальній громаді, Очеретинській селищній територіальній громаді, Авдіївській міській територіальній громаді і Мар`їнській міській територіальній громаді Донецької області, та Гірській міській територіальній громаді, Лисичанській міській територіальній громаді, Попаснянській міській територіальній громаді, Сєвєродонецькій міській територіальні громаді, Нижньотеплівській сільській територіальній громаді, Станично-Луганській селищній територіальній громаді, Широківській селищній територіальній громаді, Новоайдарівській селищній територіальній громаді та Щастинській міській територіальній громади Луганської області.
		В той же день, 08.08.2020 ЦВК прийняла постанову № 161 «Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», згідно якої у вказаних територіальних громадах місцеві вибори було визнано неможливим провести. 
		Постанова ЦВК № 161 від 08.08.2020 прийнята на підставі п.7 ч.1 ст. 205 ВК.
		Колегія суддів встановила, що однозначно права позивача на участь в перших місцевих виборах (пасивне і активне право) спірної постановою було обмежено, оскільки такі вибори у вказаних територіальних громадах не відбулись, і це не може бути спірним.
		Стаття 7 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі  КАС України) встановлені джерела права, які застосовуються судом.
		Так, згідно ч.1 цієї статті КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до частини 3 цієї ж статті КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		Частиною 4 статті 7 КАС України передбачено, якщо суд доходить до висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
		У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
		Колегія суддів звертає увагу, що приймає до уваги Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020, в якому наголошено, що відповідно до Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8); правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
		Отже, обмеження громадян України конституційного права вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, могло бути лише у випадках, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що п.7 ч.1 ст. 205 ВК суперечить Конституції України, внаслідок чого вважає необхідним застосувати норми Конституції України, як норми прямої дії, як то передбачено ч. 4 ст.7 КАС України.
		З огляду на вищенаведене, спірна постанова ЦВК є протиправною, оскільки підстави для обмеження проведення перших місцевих виборів у вищевказаних територіальних громадах передбачених Конституцією України не було.
		Право позивача вільно обирати і бути обраним до органів місцевого самоврядування передбачено статтею 38 Конституції України.
		Таким чином, довід відповідача та третіх осіб, що відсутній об`єкт судового захисту не заслуговує на увагу.
		Крім того, ні чинним законодавством, ані Виборчим кодексом України, ані Законом № 1932-IV не передбачено порядку визначення ЦВК щодо можливості чи неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів, які саме обставини слід визнавати такими, що унеможливлюють організацію і проведення виборів, яка інформація підлягає аналізу і врахуванню для висновку про неможливість проведення виборів, тобто відсутній законодавчо визначений алгоритм дій відповідача для прийняття обґрунтованого і об`єктивного рішення про неможливість проведення місцевих виборів.
		Посилаючись на висновки третіх осіб щодо можливості проведення місцевих виборів, відповідач самостійно не аналізував додаткову інформацію щодо неможливості проведення виборів на окремих територіях певних територіальних громад.
		На запитання суду представник відповідача підтвердив те, що саме третіми особами було визначено неможливість проведення місцевих виборів у конкретних виборчих дільницях.
		Проте, і треті особи у висновках про можливість проведення виборів діяли вибірково, на свій розсуд, визначаючи виборчі дільниці, в яких неможливе проведення місцевих виборів, то у вздовж лінії розмежування, то у в населених пунктах, які розташовані від лінії розмежування на відстані 30-35 км. 
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що листи правоохоронних органів, на яких ґрунтуються висновки третіх осіб, не мають чіткого формулювання про неможливість проведення місцевих виборів, вказані листи містять висновок (в деяких випадках особисто першого керівника) про недоцільність проведення виборів через складну суспільно-політичну обстановку, що не є тотожнім поняттю про неможливість проведення виборів.
		Пунктом 1 ч.3 статті 4 Закону № 141-VIII встановлено, що обласні військово-цивільні адміністрації надають Центральній виборчій комісії висновки щодо можливості організації та підготовки відповідно до закону проведення відповідних виборів на окремих територіях, проте і цим законом не визначено ні порядку встановлення обставин, які унеможливлюють проведення місцевих виборів, ні переліку інформації, необхідної для аналізу для прийняття відповідного висновку.
		Так, на запитання суду представник третьої особи 2 не пояснив алгоритм висновку Луганської військової адміністрації про можливість проведення місцевих виборів у Рубіжанській міській територіальній громаді і неможливість проведення місцевих виборів у Сєвєродонцькій міській територіальній громаді, які знаходяться майже на однаковій відстані від лінії розмежування. 
		Крім того, згідно змісту спірної постанови, ЦВК вирішило про можливість проведення виборів на території Новоайдарської селищної територіальної громади, хоча в окремих виборчих дільницях цієї громади, третьою особою 2 було зроблено висновок про неможливість їх проведення. 
		Все вищенаведене свідчить про те, що відсутність законодавчо встановленого порядку вирішення ЦВК питання про можливість чи неможливість проведення місцевих виборів в окремих територіальних громадах тягне свавільне втручання. 
		Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
		Відповідно до частини 2 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, необхідність наявності чіткої процедури реалізації повноважень підкреслюється, зокрема, у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у пункті 84 рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Хасан та Чауш проти Болгарії» (заява № 30985/96) Європейський суд з прав людини зазначив, що закон має визначати обсяг будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів і порядок їх реалізації з достатньою точністю, беручи до уваги законну мету таких заходів, та надавати особі адекватний захист від свавільного втручання.
		Крім того, у висновках Європейського суду з прав людини, викладених в рішенні від 11.04.2013 по справі «Вєренцов проти України», вказано про те, що законодавство має бути сформульованим з достатньою чіткістю.
		У цьому ж рішенні ЄСПЛ також зазначив, що передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування.
		Отже, відсутність у законодавстві відповідної чітко визначеної процедури встановлення/визначення неможливості чи можливості забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів на окремих територіях в жодному разі не може самостійно трактуватися суб`єктом, уповноваженим на здійснення їх розгляду. 
		 
		Таким чином, судова колегія, дійшла висновку, що відповідач не тільки не створив будь-яких чітких внутрішніх процедур з дотриманням вищеозначених принципів, як то пропорційність, дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, гласність, добросовісність, розсудливість, обґрунтованість, відкритість, а діяв при вирішенні питання щодо можливості проведення місцевих виборів в окремих територіальних громадах на власний розсуд, самостійно визначаючи, які обставини є такими, що унеможливлюють проведення виборів, самостійно визначаючи інформацію, яку необхідно проаналізувати, без використання будь-якої додаткової інформації, ніж та, що була надана третіми особами, без глибинного вивчення фактичної обстановки у відповідних територіальних громадах та виборчих дільницях. 
		І в наслідок відсутності певного алгоритму дій відповідача відбулося те, що відповідач вибірково встановив про неможливість проведення місцевих виборів: у одному випадку - у всій територіальній громаді, а в іншому випадку - лише в частині виборчих комісій територіальної громади, а в решті виборчих дільницях тієї ж територіальної громади визначив організувати і проводити місцеві вибори, що свідчить про свавільність рішення відповідача.
		При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що з огляду на приписи п.7 ч.1 ст.205 Виборчого кодексу України ЦВК приймає рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування, але за умови встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів відповідно до положень Виборчого Кодексу на окремих територіях.
		Отже, пунктом 7 частини 1 ст. 205 Виборчого кодексу України ЦВК надано право щодо обмеження проведення виборів, але при встановленні неможливості забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів відповідно законодавчо встановленого певного порядку.
		Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що норма п.7 ч.1 ст. 205 Виборчого кодексу України може застосовуватися, але при наявності певного порядку (алгоритму) її застосування, прийнятого законодавцем відповідно до норм Конституції України.
		Разом з тим, ухвалюючи рішення суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову. 
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на вищевикладене, оскільки завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Приймаючи рішення у цій справі судова колегія враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в п.п. 70, 71 рішення у справі «RYSOVSKYY v. UKRAINE «(«Рисовський проти України») заява № 29979/04, Європейським судом з прав людини підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування», відповідно до якого, в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). 
		Крім того, в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.
		У рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
		Також, колгія суддів приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішеннях у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. аnd Others v. Bulgaria») від 24 липня 2008 року, заява № 1365/07, п. 39, «Олександр Волков проти України» від 29 січня 2013 року, заява № 21722/11, п. 170, відповідно до яких національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, щоб надати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, які вплинуть на конвенційні права цих людей.
		Крім того, у рішенні від 11.04.2013 по справі «Вєренцов проти України», про те, що законодавство має бути сформульованим з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону, та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень.
		З огляду на зазначене, вирішуючи цей спір, застосовуючи принцип верховенства права, суд приймає до уваги висновки Конституційного Суд України, викладені в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004, в якому КС України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
		Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірною постановою порушені конституційні права позивача, тому доводи апелянта про протиправність постанови заслуговують на увагу, отже, достатньо правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
		Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованість своїх висновків при прийнятті спірного рішення відповідно до положень ч.2 ст.2 КАС України, отже, не доведено правомірність спірної постанови. 
		Надаючи оцінку всім іншим доводам відповідача та третіх осіб, судова колегія приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
		За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		З огляду на вище встановлені обставини та викладені правові норми, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість апеляційної скарги.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2020 скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Повний текст постанови виготовлено17.05.2021р. 
		Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу адвоката Макушинського Максима Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 р.  задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, треті особи - Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація та Донецька обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація, про визнання протиправною та скасування постанови від 08.08.2020 №161 скасувати.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії  задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії «Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів від 25.10.2020» від 08.08.2020 № 161.
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Колегія суддів: О.В. Карпушова 
		 
		Л.В. Губська 
		 
		О.В. Епель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...