Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/5092/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Сексуальне насильство.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2021. Зареєстровано: 19.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Результат оскарження 23.06.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: 1-кп/159/115/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100040005205

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/5092/20
		Провадження № 1-кп/159/115/21
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 травня 2021 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області
		 
		під головуванням судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретаря судового 
		засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		законного представника 
		неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області в закритомусудовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020100040005205 від 06.05.2020 року, про обвинувачення
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, -
		 
		у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції до 10.01.2019 року), ч. 4 ст. 301 КК України (в редакції до 17.03.2021 року), -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 влітку 2018 року, більш точна дата невстановлена, перебуваючи в місті Ковелі Волинської області, маючи злочинний умисел на вчинення сексуального насильства щодо малолітнього, прийняв рішення про задоволення своєї статевої пристрасті неприроднім способом з малолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на той момент виповнилося 13 (тринадцять) років.
		Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, однак цілеспрямовано бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , перебуваючи в місті Ковелі Волинської області, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому місці, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше літа 2018 року, зустрівся із малолітнім ОСОБА_8 , якому на той момент виповнилося 13 (тринадцять) років.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом за участю малолітнього ОСОБА_8 , користуючись безпорадним станом останнього, у зв`язку з його малолітством, тобто психічним станом ОСОБА_8 , внаслідок якого останній не міг повною мірою усвідомлювати характер і значення вчинюваних ОСОБА_6 дій, вступив у статеві зносини з останнім.
		Реалізовуючи прямий злочинний умисел, направлений на вчинення сексуального насильства щодо малолітнього ОСОБА_8 , влітку 2018 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 оголив свої статеві органи (статевий член) та тіло малолітнього ОСОБА_8 . Після цього ОСОБА_6 почав виконувати мацання та інші непристойні дотики до тіла малолітнього ОСОБА_8 , який супротиву не чинив.
		Продовжуючи реалізацію прямого злочинного умислу, спрямованого на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, ОСОБА_6 непристойними рухами довів свої статеві органи (статевий член) до статевого збудження та ерекції, після чого ввів в ротову порожнину малолітнього ОСОБА_8 свій статевий член та приступив до орального сексу з останнім.
		Завершуючи свої злочинні дії сексуального характеру, спрямовані на задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що посягають на загальноприйняті засади суспільства в частині зв`язків між людьми та їх статевих потреб, ОСОБА_6 , довівши себе до піку статевого задоволення, спрямував свій статевий член до відкритої ротової порожнини малолітнього ОСОБА_8 , куди відбулася еякуляція.
		Увесь зазначений вище процес насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом відносно малолітнього ОСОБА_8 , ОСОБА_6 фіксував за допомогою невстановленого пристрою з функцією відеофіксації для подальшого його розповсюдження.
		Крім цього, влітку 2018 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в м. Ковелі Волинської області, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення та зберігання предметів, що містять дитячу порнографію. 
		З метою виготовлення та зберігання предметів, що містять дитячу порнографію, ОСОБА_6 заздалегідь приготував невстановлений пристрій із функцією аудіо- та відеофіксації.
		Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , влітку 2018 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення та зберігання предметів, що містять дитячу порнографію за участю малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступив у статеві зносини з останнім, зокрема оголивши свої статеві органи та тіло малолітнього ОСОБА_8 , якому на момент літа 2018 року виповнилося 13 (тринадцять) років. Після цього ОСОБА_6 почав виконувати мацання та інші непристойні дотики до тіла малолітнього ОСОБА_8 , який супротиву не чинив у зв`язку з своїм безпорадним станом у зв`язку з малолітством.
		Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на виготовлення та зберігання матеріалів, що містять дитячу порнографію за участі малолітнього ОСОБА_8 , ОСОБА_6 непристойними рухами довів себе до статевого збудження, після чого ввів в ротову порожнину малолітнього ОСОБА_8 свій статевий член та приступив до орального сексу з останнім. Увесь процес задоволення статевої пристрасті неприродним способом ОСОБА_6 фіксував на заздалегідь приготовлений пристрій із функцією аудіо- та відеофіксації, чим, в свою чергу, здійснював дії, спрямовані на виготовлення матеріалів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію для подальшого зберігання.
		В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу та посягаючи на загальноприйняті засади суспільства в частині зв`язків між людьми та їх статевих потреб, ОСОБА_6 , довівши себе до піку статевого задоволення, спрямував свій статевий член до відкритої ротової порожнини малолітнього ОСОБА_8 , куди відбулася еякуляція.
		Увесь зазначений вище процес задоволення статевої пристрасті неприроднім способом із застосуванням насильства щодо малолітнього ОСОБА_8 , з метою створення та подальшого зберігання матеріалів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, ОСОБА_6 фіксував за допомогою невстановленого пристрою аудіо- та відеофіксації та в подальшому зберігав на оптичному носії інформації за місцем свого проживання.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь визнав частково. Суду показав, що восени 2018 року, приблизно через два тижні після того, як ОСОБА_9 виповнилось 14 років, на його електронну пошту надійшло повідомлення з пропозицією знімати порнофільми з участю малолітньої особи за фінансову винагороду. Він запропонував ОСОБА_9 взяти участь в цьому за ту ж фінансову винагороду. Пропонував декілька разів: перших два рази ОСОБА_10 давав відповідь про те, що подумає, а на третій раз погодився. Будь-якого примушування до цього не було, ОСОБА_10 погодився добровільно, його все влаштовувало. В подальшому на його електронну адресу надходили певні сценарії відео, які він спільно з ОСОБА_10 обговорював та спільно приймали рішення який саме сценарій обрати. В ході знімання на відео мав місце оральний секс з ОСОБА_10 , під час якого в нього декілька разів відбувалась еякуляція. Проникнення в анальний отвір ОСОБА_10 не було, була лише "акторська гра" на камеру. Зйомки відбувались в різних місцях, зокрема  декілька разів за його місцем проживання в смт. Люблинець, декілька разів в його автомобілі. Всього було знято близько шести відеороликів, які він через електронну пошту направив замовнику. Розкаюється в тому, що погодився на пропозицію та знімав таке відео. Просив суворо не карати.
		Не зважаючи на таку позицію обвинуваченого щодо своєї причетності до інкримінованих йому діянь, його винуватість у вчиненні даних злочинів повністю доводиться зібраними та дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.
		Так,допитаний вході судовогорозгляду неповнолітнійпотерпілий ОСОБА_8  показав, що приблизно восени 2017 року, коли йому було 12-13 років, ОСОБА_6 підвозив його до школи та запропонував знімати порновідео, проте він відмовився. В подальшому ОСОБА_6 знову запропонував це робити та обіцяв при цьому велику суму грошей (від 7 до 10 тис. грн.), на що він погодився. При цьому вони домовились, що на відео будуть завуальовані обличчя, а відео буде продаватись лише одній конкретній особі. ОСОБА_6 сам знімав відео. Всього такі зйомки відео мали місце близько семи разів, в тому числі в автомобілі ОСОБА_6 біля м. Ковеля, поблизу автодороги Варшава-Київ, та на орендованій квартирі в м. Ковелі. В момент таких зйомок вони обоє були оголені. ОСОБА_6 під час зйомок торкався різних частин його тіла та проникав своїм статевим членом в його рот, після чого з його статевого члена виділялась сперма. В його анальний отвір ОСОБА_6 не проникав, а лише робив вигляд, що проникає. Спочатку він добровільно погодився на зйомки цих відео, проте в подальшому відмовився від цього, оскільки не хотів цього робити. ОСОБА_6 примушував його до цього без фізичного насильства, проте під час зйомок таких порнографічних фільмів він чинив на нього моральний тиск. 
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 495 від 08.09.2020 року, у ОСОБА_8 не визначається навіюваності або схильності до фантазування, його мовна діяльність носить достатньо самостійний та реалістичний характер. З урахуванням вікових та індивідуально-психологічних властивостей, ОСОБА_8 був здатний правильно сприймати фактичні обставини справи та може надавати щодо них відповідні свідчення /т. 2 а.п. 110-114/.
		Присутня в судовому засіданні в ході допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 педагог (представник служби у справах дітей) ОСОБА_11 підтвердила, що останній вільно давав показання, без будь-якого тиску на нього.
		З врахуванням наведеного, зазначені вище показання неповнолітнього потерпілого можуть бути покладені в основу вироку. Крім цього, такі його показання є послідовними та об`єктивно підтверджуються іншими зібраними в справі доказами.
		Так, 28.04.2020 року ДКП Національної полії України зареєстровано заяву ОСОБА_12 про те, що в мережі "Інтернет" ним виявлено веб-сайт, на якому розповсюджуються порнографічні матеріали з участю малолітніх хлопчиків /т. 1 а.п. 161-164/. До вказаної заяви долучено роздруковані скріншоти, на одному з яких містяться зображення особи, зовні схожої на неповнолітнього ОСОБА_8 .
		Згідно протоколу огляду від 07.05.2020 року, складеного головним інспектором Департаменту кіберполіції НП України ОСОБА_13 , останнім оглянуто веб-сайт форуму "Boys Town", в ході чого виявлено ряд відеофайлів з відповідними назвами, які можуть бути віднесені до матеріалів із зображенням сексуального насильства над дітьми. В подальшому вказані відеофайли в кількості 4 шт. завантажено на цифровий носій інформації DVD-RW (серійний номер ZE6275-DVR-J47F4), який надано додатком до протоколу огляду /т. 1 а.п. 167-174/.
		Вказаний цифровий носій інформації у встановленому порядку визнаний речовим доказом та приєднаний до кримінального провадження, що підтверджується відповідною постановою від 08.05.2020 року /т. 1 а.п. 175-176/.
		Відеофайли,розміщені наданому цифровомуносії,було дослідженов судовомузасіданні.При дослідженніцих відеофайлівсудом встановлено, що вони містять відеозображення мастурбаторних дій двох оголених осіб чоловічої статі, одна з яких має ознаки дитини, зовні схожої на неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , та дорослого чоловіка, зовні схожого на обвинуваченого ОСОБА_6 . 
		Згідно вказаних відеофайлів, події відбуваються в транспортному засобі, що підтверджує показання як неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , так і обвинуваченого щодо місця вчинення останнім протиправних дій.
		Крім цього, вказані відеофайли містять зображення проникнення статевого члена дорослого чоловіка в рот дитини.
		В ході досудового розслідування проведеним відповідним аналізом встановлено, що ймовірно ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , 2004 року народження, є саме тими особами, які зображені на відематеріалах порнографічного характеру за участю неповнолітнього ОСОБА_8 /т. 1 а.п. 177-186/.
		Згідно висновкуексперта №23-2/206від 13.05.2020року, на наданомуна дослідженнядиску длялазерних системзчитування міститься4(чотири)відеофайли «V80921-192922.mp4»,«V80921-191708.mp4»,«V80913-173051.mp4»,«little-servise.mp4»та 1(один)графічний файл«little-servise.mp4.jpg»,які відносятьсядо продукціїпорнографічного характеру. На наданому на дослідження диску для лазерних систем зчитування міститься 4 (чотири) відеофайли  «V80921-192922.mp4», «V80921-191708.mp4», «V80913-173051.mp4», «little-servise.mp4» та 1 (один) графічний файл «little-servise.mp4.jpg», які відносяться до дитячої порнографії /т. 1 а.п. 200-204/.
		Згідно висновку експерта № 23-3/208 від 18.05.2020 року, у зображеннях особи на відеофайлі «V80913-173051.mp4» в часовому проміжку "0:04:31-0:04:34" та у порівняльних зразках ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зображена одна і та сама особа; у зображеннях особи худорлявої тілобудови з світлим тоном волосся на відеофайлах «V80913-173051.mp4», «V80921-191708.mp4», «V80921-192922.mp4», «little-servise.mp4» та у порівняльних зразках ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зображена одна і та сама особа /т. 1 а.п. 214-223/.
		В ході санкціонованого обшуку 22.05.2020 року в житлі по АДРЕСА_1 , тобто по місцю проживання обвинуваченого, виявлено та вилучено ряд речей, в тому числі комп`ютерну техніку, мобільні телефони, належні обвинуваченому, оптичні диски /т. 1 а.п. 247-250, т. 2 а.п. 1-5/.
		Виявлені та вилучені в ході обшуку речі у встановленому порядку визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження /т. 2 а.п. 17/.
		В ході огляду місця події, що зафіксовано відповідним протоколом від 22.05.2020 року, неповнолітній ОСОБА_8 добровільно видав мобільний телефон марки "Meizu M6S", в якому перебуває картка оператора мобільного зв`язку "Київстар" № НОМЕР_1 /т. 2 а.п. 24-28/.
		Вказаний телефон відповідною постановою від 25.05.2020 року визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження /т. 2 а.п. 29-31/.
		В ході огляду вмісту мобільного телефону "Redmi 8", який належить ОСОБА_6 та який був вилучений у ході проведення вказаного вище обшуку, що зафіксовано відповідним протоколом огляду від 14.07.2020 року, при огляді мессенджеру "Telegram" встановлено приналежність ОСОБА_6 до груп (каналів), з використанням яких невстановленими особами здійснюється розповсюдження порнографічної продукції за участі осіб чоловічої статі. Крім цього, під час огляду у мобільному застосунку "Viber" виявлено листування з абонентом НОМЕР_1 , на фоному зображенні якого встановлено фото ОСОБА_8 та який належить останньому. У ході листування з мобільного телефону ОСОБА_6 неповнолітньому ОСОБА_8 неодноразово надсилалися фото порнографічного характеру та велись розмови, які можуть свідчити про вчинення розпусних дій відносно останнього /т. 2 а.п. 32-44/.
		В ході огляду 50-ти оптичних дисків, вилучених в ході обшуку по місцю проживання обвинуваченого в смт. Люблинець, що зафіксовано відповідним протоколом огляду від 03.08.2020 року, на одному з носіїв інформації виявлено відеофайли з відповідними назвами, на яких відображено матеріали, що можуть бути віднесеними до дитячої порнографії /т. 2 а.п. 45-65/. 
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 495 від 08.09.2020 року, на час вчинення відносно нього кримінального правопорушення, неповнолітній ОСОБА_8 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, але за своїм віковим станом не міг розуміти значення скоєних щодо нього дій. У теперішній час ОСОБА_8 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу, за своїм психічним станом та відповідно вікових особливостей може розуміти значення скоєних щодо нього дій. ОСОБА_8 , виходячи з його вікових особливостей на період початку ситуації, не міг розуміти значення дій, які скоювалися щодо нього та, відповідно, не міг чинити їм опір /т. 2 а.п. 110-114/.
		Зазначеним висновком експерта повністю спростовуються доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не доведено ту обставину, що потерпілий перебував в безпорадному стані.
		Крім цього, сам потерпілий вказував на те, що обвинувачений чинив на нього психологічний тиск, тобто чинив психологічне насильство.
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 401 від 23.07.2020 року, ОСОБА_6 на період часу, до якого відноситься правопорушення, у відношенні якого він підозрюється, будь-яким хронічним чи тимчасовим психічним розладом не страждав, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час будь-яким хронічним психічним розладом не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними і за своїм психічним станом не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. Алкогольною та будь-якою наркотичною залежністю не страждає. В ОСОБА_6 ознак педофілії не виявлено. У періоди правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_6 не міг перебувати у стані афекту /т. 2 а.п. 101-103/.
		Зважаючи на вказані висновки експертиз, суд вважає, що ОСОБА_6 може нести кримінальну відповідальність за вчинення суспільно-небезпечних діянь.
		Суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. 
		В судових дебатах захисником заявлено про визнання недопустимими всіх доказів у даному кримінальному провадженні в зв`язку з порушенням правил підслідності. Зокрема, захисник вказував на те, що місцем скоєння інкримінованих обвинуваченому діянь в даному випадку є смт. Люблинець, або м. Ковель Волинської області, а досудове розслідування проводилось в м. Києві, що є порушенням територіальної підслідності.
		Суд не погоджується з такими доводами захисту, оскільки, відповідно до витягу з ЄРДР, відомості про вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України, були внесені 06.05.2020 року Дніпровським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві по місцю виявлення правопорушення /т. 1 а.п. 134-135/.
		Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_15 від 09.07.2020 року визначено підслідність у кримінальному провадженні за слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, що відповідає положенням ст. 218 КПК України /т. 1 а.п. 159-160/. 
		Таким чином правила територіальної підслідності в даному випадку дотримані.
		В той же час, ОСОБА_6 органом досудового розслідування ставилось у вину те, що він, продовжуючи свої злочинні дії, спрямованні на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом відносно малолітнього ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи малолітній вік ОСОБА_8 , якому на момент вчинення злочину виповнилося лише 13 (тринадцять) років, чітко усвідомлюючи, що малолітній потерпілий не може чинити опір сексуальному насиллю з боку ОСОБА_6 , останній ввів пальці руки до анального отвору малолітнього ОСОБА_8 , після чого ввівши в анальний отвір потерпілого свій статевий член почав займатися з останнім анальним сексом.
		Крім цього, він же, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на створення матеріалів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, умисно, використовуючи малолітній вік потерпілого, якому на той момент виповнилося лише 13 (тринадцять) років, ввів пальці руки до анального отвору малолітнього ОСОБА_8 , після чого ввів в анальний отвір потерпілого свій статевий член та почав займатися з останнім анальним сексом. В свою чергу, вищевказаний процес задоволення статевої пристрасті неприродним способом із малолітнім ОСОБА_8 , з метою реалізації прямого злочинного умислу, спрямованого на створення матеріалів порнографічного характеру, що містить дитячу порнографію, для подальшого їх зберігання, ОСОБА_6 фіксував на пристрій із функцією аудіо- та відео- фіксації.
		Проте, в ході судового розгляду даного кримінального провадження таке обвинувачення не знайшло свого підтвердження. Так, неповнолітній потерпілий підтвердив в судовому засіданні те, що проникнення в його анальний отвір не було. Заперечував таке проникнення і обвинувачений. Вчинення обвинуваченим саме таких дій не знайшло свого підтвердження і серед досліджених доказів (матеріалів справи).
		За таких обставин, з пред`явленого обвинуваченому обвинувачення слід виключити вказівки на вказані обставини, що жодним чином не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого.
		Таким чином, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд прийшов до переконливого висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому та встановлених судом діянь доведена повністю.
		При цьому суд не приймає до уваги показання обвинуваченого та доводів його захисника про те, що на момент скоєння даних злочинів потерпілий ОСОБА_8 мав вік 14 років, тобто був неповнолітнім, а не малолітнім.
		Так, потерпілий ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Як вбачається з показань самого потерпілого, які покладаються судом в основу вироку, на момент вчинення щодо нього протиправних діянь він мав вік 12-13 років. Тобто протиправні діяння мали місце до листопада місяця 2018 року.
		Будучи допитаною в судовому засіданні, законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 показала, що восени 2017 року її син ОСОБА_10 став знервованим, агресивним, з чого вона робить висновок про те, що саме в той період відбувались події. Крім цього, влітку 2018 року її син відмовлявся їхати з обвинуваченим, проте останній його вмовив.
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердила, що її брат ОСОБА_8 в період з 13 до 14 років дуже змінився  був агресивним, замкнутим до розмов, тощо.
		Аналіз показань неповнолітнього потерпілого, його законного представника та свідка ОСОБА_16 дають підстави для висновку про те, що вчинення протиправних діянь щодо потерпілого мало місце до листопада 2018 року, тобто до досягнення ним 14-ти років.
		Крім цього, в ході допиту обвинуваченого, останній показав, що в надісланій йому пропозиції щодо виготовлення порнографічних фільмів було вказано, що участь має приймати саме малолітня особа. Про те, що потерпілий є малолітньою особою, він не думав.
		Таким чином такі показання обвинуваченого повністю спростовуються зазначеними вище доказами, не видаютьсяпереконливими таправдивими,а тому суд визнає їх такими, що спрямовані на пом`якшення відповідальності за вчинене.
		Суд також відхиляє решту доводів захисника обвинуваченого щодо відсутності в діях останнього складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи з мотивів, наведених у вироку.
		Крім цього, захисником в судових дебатах заявлено про застосування вимог ч. 4 ст. 5 КК України щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 153 КК України. Так, захисник вказує на те, що в разі доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні даного злочину, слід застосувати положення ст. 153 КК України в редакції, що діє після 11.01.2019 року, та кваліфікувати його дії за ч. 2 цієї статті, як сексуальне насильство, вчинене особою, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, оскільки обвинувачений був хресним батьком потерпілого та перебував з ним у близьких стосунках.
		Проте таке твердження захисника є помилковим, оскільки відповідальність за цією статтею в редакції, що діє після 11.01.2019 року, настає за вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи. 
		В даному випадку мало місце проникнення в тіло (ротову порожнину) потерпілого, що підтвердив останній та визнав обвинувачений.
		Дії обвинуваченого підпадають під ознаки ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції, що діє після 11.01.2019 року). Однак санкція цієї статті зазнала змін, які набули чинності 16.01.2020 року, і є аналогічною санкції ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції до 10.01.2019 року), що не погіршує та не покращує становища обвинуваченого, а тому ч. 4 ст. 5 КК України в даному випадку до застосування не підлягає.
		Крім цього, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементаціїКонвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства(Ланцаротської конвенції)" від 18.02.2021 року, який набрав чинності 17.03.2021 року, частину четверту ст. 301 КК України було виключено.
		Цим же законом Кримінальний кодекс України доповнено ст. 301-1 "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів".
		Дії обвинуваченого підпадають під ознаки ч.ч. 3, 4 ст. 301-1 КК України. Проте, санкції цієї статті є значно більшими, ніж санкція ч. 3 ст. 301 КК України (в редакції до 17.03.2021 року), а тому внесення таких змін погіршує становище обвинуваченого.
		За таких обставин, дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 301 КК України (в редакції до 17.03.2021 року) та призначати покарання в межах санкції саме цієї статті.
		Таким чином, аналізуючи наведене в сукупності, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції до 10.01.2019 року) та за ч. 4 ст. 301 КК України (в редакції до 17.03.2021 року). За вказаних вище обставин підстав для перекваліфікації його дій судом не вбачається.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразились у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням насильства та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітнього, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції до 10.01.2019 року).
		Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразились у виготовленні та зберіганні матеріалів, що містять дитячу порнографію, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 301 КК України (в редакції до 17.03.2021 року).
		Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень (злочинів) та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.
		Так суд враховує, що ОСОБА_6 вчинено особливо тяжкий та тяжкий злочини, передбачені ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції до 10.01.2019 року) та ч. 4 ст. 301 КК України (вредакції до17.03.2021року) відповідно (ст. 12 КК України).
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить часткове визнання своєї винуватості. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає. 
		Крім цього, при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує також те, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності /т. 2 а.п. 119/; позитивно характеризується по місцю проживання /т. 2 а.п. 120/; на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває /т. 2 а.п. 118/. 
		Одночасно суд враховує відсутність будь-яких претензій неповнолітнього потерпілого та його законного представника до обвинуваченого, однак зважає на наполягання останньої щодо суворої міри покарання.
		Враховуючи наведене та небезпеку ОСОБА_6 , як особи, для суспільства, суд прийшов до висновку, що його виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі і про відсутність підстав для застосування щодо нього положень ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи положень ст. 69 КК України, яка передбачає призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.
		Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурорами, у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, що передбачають відповідальність за вчинення даних кримінальних правопорушень (злочинів).
		Вирішуючи питання про призначення покарання за сукупністю злочинів, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, при визначенні остаточного покарання обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_6 , слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення його з-під варти до набрання вироком законної сили судом не вбачається. 
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов`язані із залученням експертів для проведення судової мистецтвознавчої, судової портретної експертиз та експертизи звуко- та відеозапису в загальній сумі 9480,10 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
		Цивільного позову не заявлено.
		Арешт на майно не накладався.
		Долю решти речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції до 10.01.2019 року), ч. 4 ст. 301 КК України (в редакції до 17.03.2021 року), і призначити йому покарання:
		 
		за ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції до 10.01.2019 року)  у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років;
		за ч. 4 ст. 301 КК України (в редакції до 17.03.2021 року)  у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
		 
		На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити  ОСОБА_6  остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.
		 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з 22 травня 2020 року.
		 
		На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення (з 22 травня 2020 року до набрання вироком законної сили) до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		 
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати по кримінальному провадженні в сумі 9480 (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 10 копійок за проведення судової мистецтвознавчої, судової портретної експертиз та експертизи звуко- та відеозапису.
		 
		 
		 
		Речові докази:
		-диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R TM "Verbatim" з маркувальним позначенням "МАР64ОVЕ24114855 5", який зберігається при матеріалах кримінального провадження  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-мобільний телефон марки "Ірhоnе ХR", ноутбук марки "LENOVO", які були вилучені 22.05.2020 року під час обшуку та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві  повернути ОСОБА_17 ( АДРЕСА_2 );
		-коробку від мобільного телефону марки "Мейзу 6S"; три банківські картки банку "ПриватБанк"; WI-FI- роутер ТМ "Теndа"; фотоапарат ТМ "Olimpys" у чохлі; WI-FI- роутер ТМ "Netis" та шнур від нього; cистемний блок сірого кольору; cистемний блок чорного кольору; планшет ТМ "NOМІ"; мобільний телефон марки "Сяомі"; мобільний телефон марки "Nокіа", які були вилучені 22.05.2020 року під час обшуку та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві  повернути ОСОБА_6 ;
		-оптичні дискив кількості27-миштук;клапті паперу,диск такоробки відсім-карт;оптичні дискив кількості 50-ти штук, які були вилучені 22.05.2020 року під час обшуку та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві  знищити;
		-мобільний телефон марки "Мейзу 6S", що належить неповнолітньому ОСОБА_8 та який передано під зберігальну розписку законному представнику неповнолітнього ОСОБА_8  ОСОБА_5  залишити у володінні останніх.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		 
		Включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_6 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...