Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/604/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2021. Зареєстровано: 19.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2021.
Дата набрання законної сили: 07.09.2021
Результат оскарження 07.09.2021 Донецький апеляційний суд: скасовано ухвалу (постанову) повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/227/377/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021052230000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		19.05.2021 227/604/21 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19.05.2021 року м.Добропілля
		Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участі:
		секретаря с/з ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля Донецької області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12021052230000016 від 01.02.2021 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ганнівка Добропільського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, працюючого на шахті «Добропільска», на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		16.02.2021 року з Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області до суду надійшов обвинувальний
		акт  за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України разом із угодою про визнання винуватості від 15.02.2021 року. Ухвалою суду від 17.03.2021 року в затвердженні угоди про визнання винуватості було відмовлено та ухвалено рішення про продовження підготовчого засідання в загальному порядку.
		В підготовчому судовому засіданні 19.05.2021 року прокурор, обвинувачений та його захисник просили призначити обвинувальний акт до розгляду. Інших клопотань в судовому засіданні не заявлено.
		Суд,заслухавши учасників судового засідання, дослідивши зміст обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, приходить до наступних висновків:
		Як зазначено в обвинувальному акті, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 49 о/с від 20.01.2021 сержанта поліції ОСОБА_6 (0127715) призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 49 о/с від 20.01.2021 старшого сержанта поліції ОСОБА_7 (0124142) призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.Поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до присяги працівника Національної поліції України зобов`язані вірно служити українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високу відповідальність, звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є представниками органу виконавчої влади, які повинні служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини,протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.Згідно зі ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час виконання покладених на поліцію повноважень є представниками держави, а їх законні вимоги є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.Таким чином, поліцейський відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійно здійснюють функції представника влади та відповідно до Примітки 1 ст. 364 Кримінального кодексу України є службовими особами.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_6 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_7 є працівниками правоохоронного органу. 
		У відповідності до посадових інструкцій поліцейського сектору групи реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, які затверджені 01.01.2021 т.в.о. начальником відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з якими 01.01.2021 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ознайомлені особисто, та під час несення служби зобов`язані: своєчасно реагувати на всі звернення та повідомлення про вчинені кримінальні, адміністративні правопорушення або події, з метою охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічної безпеки та порядку, або припинення їх порушення, застосовувати поліцейські превентивні заходи, визначені статтями 31-41 Закону України «Про Національну поліцію» надавати населенню всебічну допомогу, здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а також складати у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснювати, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення.
		Згідно розрахунку сил та засобів задіяних на охорону публічної безпеки та порядку на території м. Добропілля та Покровського (колишнього Добропільського) району на 31.01.2021, затвердженого начальником відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області поліцейських сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління поліції в Донецькій області сержанта поліції ОСОБА_6 та старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , 31.01.2021 задіяно в наряд, а саме: до групи реагування патрульної поліції для несення служби по забезпеченню публічної безпеки і порядку, а також реагування на заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події на території м. Добропілля та Добропільського району Донецької області із визначенням часом несення служби з 20 години 00 хвилин 31.01.2021 по 08 годину 00 хвилин 01.02.2021.
		01.02.2021 приблизно о 03:00 год поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління поліції в Донецькій області, старший сержант поліції ОСОБА_7 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління поліції в Донецькій області сержант поліції ОСОБА_6 в ході патрулювання території міста Добропілля та Покровського (колишнього Добропільського) району Донецької області, перебуваючи у м. Добропілля на службовому автомобілі «LANOS», державний номер реєстрації « НОМЕР_1 », рухалися по вул. Гагаріна та в цей час помітили транспортний засіб «SUZUKI», державний номер реєстрації « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також пасажиром ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який побачивши службовий автомобіль поліції почав різко зупинятися. У зв`язку із цим у працівників поліції виникла підозра про те, що водій керує транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, та ввімкнувши звуковий та світловий сигнал, зажадали від останнього зупинки транспортного засобу. ОСОБА_8 зупинився біля родильного будинку КНП «Добропільська ЛІЛ», що розташований за адресою: вул Гагаріна, 3, в місті Добропілля Донецької області, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 встали із транспортного засобу та до них підійшли працівники поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Враховуючи візуальну наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_8 у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови і координації рухів та вбачаючи в діях останнього ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126, ст. 130 КУпАП, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висунули останньому вимогу пред`явити документи, що засвідчують його особу та повідомили про те, що ОСОБА_8 порушив правила дорожнього руху, що виразилося у не пред`явленні відповідних документів на право керування транспортним засобом, та керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого його буде притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ст.130 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_8 запропоновано пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, прослідувавши до медичного закладу, на що ОСОБА_8 відмовився та його товариш ОСОБА_4 , в період часу з 03 години 40 хвилин до 03 години 45 хвилин, знаходячись біля проїжджої частини, навпроти родильного будинку КНП«Добропільська ЛІЛ», за адресою: вул. Гагаріна, 3, в місті Добропілля Донецько області, під час спілкування з поліцейським сектору реагування патрульної поліці відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління поліції в Донецькій області сержантом поліції ОСОБА_6 , діючи умисно, метою уникнення притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності з порушення правил дорожнього руху, яке виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не пред`явленні посвідчення водія, звернувся до працівника поліції - поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головної управління поліції в Донецькій області сержанта поліції ОСОБА_6 з пропозицією надати їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 гривень, за нескладення щодо ОСОБА_8 протоколів про адміністративне правопорушення та непритягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ч.2 ст. 126, ст. 130 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою, в інтересах третьої особи, дій з використанням її службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
		Відповідно до п.5 ч.2 ст.291КПК України в обвинувальному акті має бути зазначено серед іншого також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Як вбачається з обвинувального акту, гр.-н ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, тобто в обвинувальному акті відсутне формулювання обвинувачення гр-ну ОСОБА_4 .
		Згідно ст.348 КПК України після початку судового розгляду та оголошення обвинувального акту прокурором, суд зобов`язаний роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
		Враховуючи, зазначене в обвинувальному акті про те, що гр.-н ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, суд фактично позбавлений можливості провести необхідні процесуальні дії, передбачені ст.348 КПК України, а саме роз`яснити обвинуваченому суть пред`явленого обвинувачення, оскільки в обвинувальному акті відсутне його формулювання.
		2. Окрім того, даний обвинувальний акт також містить інші недоліки, які неможливо усунути в подальшому, шляхом зміни обвинувачення під час судового розгляду, а саме щодо невірного зазначення в тексті обвинувального акту в якості викривача сержанта поліції ОСОБА_6 та визначення розміру запропонованої винагороди викривачу- 1000 гривень. 
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України « Про запобігання корупції» корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.
		Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України « Про запобігання корупції`корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно ч.1 ст.3 Закону України суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі поліцейські( п «з» ч.1 ст.3)
		Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, інші спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені у частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язані створити захищені анонімні канали зв`язку (канали онлайн-зв`язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність. Вимоги до захисту таких каналів зв`язку визначає Національне агентство з питань запобігання корупції (частина четверта статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»)https://nazk.gov.ua/uk/robota-z-povidomlennyamy/
		Як зазначено на сайті НАЗК України « Звертаємо увагу, що:спеціально уповноваженісуб`єкти усфері протидіїкорупції  це органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»); юридичними особами, зазначеними у частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» є:1) державні, комунальні підприємства, господарські товариства (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п`ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;2) юридичні особи, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
		Окрім того, зазначеним Законом визначено види каналів, за допомогою яких можуть надходити відповідні повідомлення про факти корупції. Відповідно до абзаців дев`ятнадцятого  двадцять першого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
		- внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»  це способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу;
		- зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»  це шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об`єднання, професійні спілки тощо;
		- регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»  це шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем Національному агентству з питань запобігання корупції, іншому суб`єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов`язково створюються спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями.
		Таким чином, Законом передбачено спеціальні чітко визначені канали для повідомлень про корупційне правопорушення, і в цьому переліку не передбачено безпосередній дзвінок на 102, зателефонувавши на який будь-яка особа може повідомити про виявлений злочин, в тому числі і поліцейський, який виявивши злочин, телефонує та викликає слідчо-оперативну групу.
		Згідно вищезазначеного Закону, повідомлення має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», які можуть бути перевірені. Повідомлення про вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» через регулярні або внутрішні канали повідомлення такої інформації підлягає попередній перевірці у строк не більш як десяти робочих днів.
		За результатами попередньої перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень:
		- призначити проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування інформації у разі підтвердження фактів, викладених у повідомленні, або необхідності подальшого з`ясування їх достовірності;
		-передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
		-закрити провадження у разі непідтвердження фактів, викладених у повідомленні.
		Викривачу надається детальна письмова інформація про результати попередньої перевірки за його повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» у триденний строк з дня завершення відповідної перевірки.
		У разі якщо отримана інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) вона надійшла, викривач повідомляється про це у триденний строк без проведення попередньої перевірки із роз`ясненням щодо компетенції органів або юридичних осіб, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації.
		У разі якщо отримана інформація стосується дій або бездіяльності керівника відповідного органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшла інформація, така інформація без проведення попередньої перевірки у триденний строк надсилається до Національного агентства з питань запобігання корупції, що визначає порядок подальшого розгляду такої інформації.
		Внутрішня (службова) перевірка або розслідування за повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки. Якщо у зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, керівник відповідного органу або юридичної особи чи його заступник подовжують строк перевірки або розслідування інформації до 45 днів, про що повідомляється викривач.
		За результатами внутрішньої (службової) перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень:
		-передати матеріали до органу досудового розслідування у разі встановлення ознак кримінального правопорушення або до інших органів, уповноважених реагувати на виявлені правопорушення;
		-у межах компетенції про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства, інформацію стосовно яких повідомлено, про усунення виявлених порушень, причин та умов вчинення правопорушення, спричинених ними наслідків, а також про здійснення заходів щодо відновлення прав і законних інтересів осіб та відшкодування збитків, шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок допущених порушень.
		Матеріали попередньої та внутрішньої (службової) перевірок або розслідувань повідомленої інформації про вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» зберігаються відповідним органом або юридичною особою протягом трьох років з дня отримання такої інформації.Інформація про кримінальне правопорушення, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Таким чином, особою, яка складала обвинувальний акт невірно проведено трактування та застосування норм Закону України «Про запобігання корупції» і безпосереднє виконання поліцейським ОСОБА_6 своїх службовий обов`язків під час несення служби, невірно кваліфіковано як викриття факту корупції.
		Відповідно до ч.1 ст.1, ст.2, ст.3 Закону України « Про національну поліцію`Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:1) забезпечення публічної безпеки і порядку;2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;3) протидії злочинності;4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
		Відповідно до ст.ст.17,18 Закону України « Про національну поліцію»поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України. 
		Поліцейський зобов`язаний:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Згідно п.23 Закону України « Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед інших перелічених і цій статті повноважень також здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
		Як зазначено в роз`ясненні на сайті НАЗК (https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/shhodo-pravovogo-statusu-vykryvacha-u-kryminalnomu-provadzhenni/ ) виходячи з вимог п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України викривач може звернутися із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до будь-якого органу досудового розслідування. Органами досудового розслідування згідно зі ст. 38 КПК України є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.Досудове слідство корупційних кримінальних правопорушень здійснюють:
		1) слідчі підрозділи:
		а) органів Національної поліції. Органами досудового розслідування Національної поліції України є: 1) Головне слідче управління Національної поліції; 2) слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві;3) слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції;
		б) органів Державного бюро розслідувань;
		2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
		Дізнання щодо корупційних правопорушень здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:а) органів Національної поліції;г) органів Державного бюро розслідувань;ґ) Національного антикорупційного бюро України.
		В нашому випадку поліцейський ОСОБА_6 із відповідними заявами до будь-якого органу досудового розслідування не зверталася, а лише виконуючи свої обов`язки, подзвонила на 102 та повідомила чергового Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області про виявлене кримінальне правопорушення, викликавши слідчо-оперативну групу.
		3. Окрім того, в обвинувальному акті невірно зазначено про розмір запропонованої винагороди викривачу  поліцейській ОСОБА_6 . 
		Згідно ст.53-7 Закону України « Про запобігання корупції»право навинагороду маєвикривач,який повідомивпро корупційнийзлочин,грошовий розмірпредмета якогоабо завданідержаві збиткивід якого у п`ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину. Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину. У випадках повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, у тому числі інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється у рівних частинах між такими викривачами.
		В нашому випадку, згідно обвинувального акту, обвинуваченим ОСОБА_9 поліцейській ОСОБА_6 було запропоновано неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень и саме цю суму зазначено в обвинувальному акті в якості винагороди викривачу ОСОБА_6 , в порушення вимог ст.53-7 Закону України «Про запобігання корупції». Тобто, предмет злочину( 1000 гривень неправомірної вигоди) було зазначено в обвинувальному акті в якості запропонованої викривачу винагороди.
		  Відповіднодо ст.130-1КПК України за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в п`ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у вигляді 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.
		Суд визначає конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, з урахуванням таких критеріїв:
		-персональність інформації - інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, у тому числі інформація, отримана від третіх осіб, не міститися в публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях тощо органів чи засобів масової інформації, крім випадку, якщо викривач є джерелом такої інформації, а також не бути відомою правоохоронному органу з інших джерел;
		-важливість інформації - повідомлена викривачем інформація повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з обставин вчинення корупційного злочину, передбачених пунктами 1-3, 6 і 7 частини першої статті 91 цього Кодексу.
		У разі відсутності хоча б одного із зазначених критеріїв суд приймає вмотивоване рішення про відмову у виплаті винагороди.
		Право на винагороду не має особа, яка:
		1) повідомила про корупційний злочин у рамках угоди у кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного злочину, про який вона повідомила;
		2) повідомила про корупційний злочин як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень.
		Винагорода виплачується викривачу за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства. Винагорода виплачується викривачу за процедурою безспірного списання.
		Викривач має право представляти свої інтереси під час розгляду питання щодо виплати йому винагороди особисто і через представника - адвоката (у тому числі анонімно, але до вирішення питання виплати йому винагороди). З метою захисту персональних даних анонімного викривача після їх розкриття для суду можуть бути здійснені, зокрема, такі заходи безпеки, як забезпечення конфіденційності відомостей про особу та/або закритий судовий розгляд. Викривач має право оскаржити судове рішення в частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу.
		Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що сержант поліції ОСОБА_6 , за обставин,зазначених в обвинувальному акті, в жодному разі не підпадає під поняття викривач корупції, оскільки працівник поліції є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції та в силу займаної посади та вимог Закону « Про національної поліції» зобов`язаний вжити заходів з метою виявлення та припинення виявлених кримінальних правопорушень( в нашому випадку- пропонування неправомірної вигоди з боку ОСОБА_10 ) та не може, за виконання своїх безпосередніх обов`язків- повідомити про виявлений злочин та дзвінок на 102, отримувати винагороду викривача, оскільки за виконання своїх безпосередніх обов`язків поліцейський отримує від держави заробітну плату.
		Таким чином, враховуючи, що в обвинувальному акті не зазначено формулювання обвинувачення гр.-ну ОСОБА_4 , а також невірно зазначено в якості викривача корупційного правопорушення поліцейську ОСОБА_6 , та в порушення вимог ст.53-7 Закону України «Про запобігання корупції», невірно зазначено про наявність підстав для виплати винагороди викривачу та неправомірно зазначено розмір винагороди викривачу поліцейській ОСОБА_6 в розмірі 1000 гривень, який, на думку прокурора, суд має визначити поліцейській ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про те, що зазначені недоліки є суттєвими і не можуть бути виправлені в подальшому прокурором згідно ст.338 КПК України, в зв`язку із чим даний обвинувальний акт, який не відповідає вимогам ст.291 КПК України, неможливо призначити до судового розгляду.
		Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.291,314 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ :
		Обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним в ЄРДР за № 12021052230000016 від 01.02.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, повернути прокурору Добропільського Відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 для приведення його у відповідність з вимогами закону.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...