Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2028/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; надання безоплатної правничої допомоги.
Надіслано судом: 18.05.2021. Зареєстровано: 20.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2021.
Дата набрання законної сили: 18.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2028/21
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Стислий зміст позовних вимог
		10 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі-відповідач, Центр, Полтавський МЦ з надання БПВД ) про визнання протиправними дій Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо непризначення захисника (адвоката) за заявами від 29.09.2020 та від 01.02.2021, рішенням Вищої ради правосуддя для надання правової допомоги та представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020; стягнення з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги моральної шкоди в сумі 100000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 29.09.2020 звернувся до Полтавського МЦ з надання БПВД про призначення захисника (адвоката) для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру, зокрема: подання до Вищої ради правосуддя скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, клопотання про поновлення строку на оскарження, інших заяв та клопотань, необхідних для подання скарги та оскарження рішення від 28.09.2020, а також призначення захисника для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду цієї скарги. Однак, відповідач призначив ОСОБА_1 адвоката лише для складення документів процесуального характеру, натомість, відмовив у задоволенні іншої частини заяви від 29.09.2020, а саме, щодо призначення захисника для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020. При цьому Центр письмово не повідомив позивача про підстави та мотиви не надання правової допомоги у частині призначення захисника для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020. Також позивач вказував, що 28.01.2021 Вища рада правосуддя направила до Центру рішення про призначення адвоката для представництва його інтересів під час розгляду вищенаведеної скарги, однак, відповідачем це рішення не було виконано та не було призначено адвоката. Крім того, 01.02.2021 позивачем направлено на адресу Центру заяву про призначення захисника для надання правової допомоги та представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, проте, рішення про відмову у наданні правової допомоги йому не було надано, підстави для відмови у наданні безоплатної правової допомоги йому не відомі. Відтак, на думку позивача, Центром істотно порушено його право на безоплатну правову допомогу, наслідком чого стало прийняття 23.02.2021 Вищою радою правосуддя рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . З огляду на викладені обставини, зважаючи на негативні емоції, що виникли внаслідок порушення відповідачем права ОСОБА_1 на безоплатну правову допомогу, позивач вважає, що наявні підстави для відшкодування моральної шкоди.
		2. Стислий зміст заперечень відповідача
		31.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.25-29/, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні повністю, посилаючись на те, що у зв`язку із надходженням 27.10.2020 до Центру заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 про призначення адвоката, 03.11.2020 прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , а 06.11.2020 забезпечено призначення адвоката шляхом видачі доручення №916 адвокату ОСОБА_2 . Крім того, у зв`язку із надходженням 17.02.2021 до Центру заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 про призначення адвоката, 24.02.2021 прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , а 26.02.2021 забезпечено призначення адвоката шляхом видачі доручення №133 адвокату ОСОБА_3 . Вважає, що заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 та від 01.02.2021 розглянуті у встановлені законодавством строки, за наслідками розгляду яких прийняті рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Також, на думку відповідача, позивачем не викладено жодної обставини, на які він посилається як на підставу свої вимог, та не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт завдання йому моральної шкоди діями посадових осіб Центру та її розмір. Сам факт зазначення у позові неправомірної бездіяльності відповідача не є підставою для висновку про спричинення позивачу моральної шкоди. Відтак, на переконання відповідача, підстави для відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн відсутні.
		3. Процесуальні дії по справі
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.16-18/.
		30.04.2021 до суду надійшло клопотання позивача про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив /а.с.51/.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку - задоволено. Продовжено ОСОБА_1 строк для подання відповіді на відзив до 13 травня 2021 року /а.с.53/. 
		14.05.2021 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с.56-57/ (надіслано до суду засобами поштового зв`язку 11.05.2021), в якій позивач, підтримуючи позовні вимоги, посилався на те, що відповідач не оспорює факт ненадання позивачу за заявою від 29.09.2020 правової допомоги у вигляді представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги, однак рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги за заявою позивача від 29.09.2020 відповідачем не виносилося. Наголошував, що надання відповідачем позивачу безоплатної вторинної правової допомоги за заявою позивача від 29.09.2020 лише в частині є прямим порушенням статті 19 Закону України "Про безоплатну правову допомогу". У свою чергу бездіяльність Центру щодо неналежного розгляду заяви позивача від 29.09.2020 про призначення правової допомоги поза розумним сумнівом, негативно виплинула на моральний стан позивача, оскільки його законні очікування на ефективну реалізацію норм, закріплених у статті 19 Закону, виявилися марними. Тому, на переконання позивача, зазначення цих обставин є достатнім для констатації факту моральних страждань позивача.
		17.05.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /а.с.60-64/, в яких останній, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що позивачем умисно не згадується заява від 01.02.2021, яка розглянута Центром 24.02.2021, за результатами розгляду якої прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , тому наразі порушене право відсутнє. Також відповідач наполягав, що позивачем не надано доказів факту завдання йому моральної шкоди працівниками Центру, а також доказів того, що їх діяння були протиправними внаслідок неналежного виконання ними покладених на них трудових чи службових обов`язків. 
		18.05.2021 до суду надійшли додаткові пояснення від Центру, у яких останні зазначили, що жодне рішення Вищої ради правосуддя про призначення адвоката ОСОБА_1 до Центру не надходили. Натомість, 30.12.2020 до Центру надійшов лист №5873/0/9-20 від 28.12.2020 про сприяння засудженому ОСОБА_1 у отриманні правової допомоги під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20, щодо якого Центром роз`яснено порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги /а.с.75-76/. 
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
		ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
		ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та з 24.05.2015 відбуває покарання у Полтавській установі виконання покарань (№23), що підтверджується довідками по особовій справі /а.с.32-33/.
		Позивач через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Центру заяву від 29.09.2020 /а.с.34/, у якій просив призначити захисника для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру, зокрема: до Вищої ради правосуддя скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, клопотання про поновлення строку на оскарження, інших заяв та клопотань, необхідних для подання скарги та оскарження рішення від 28.09.2020, а також для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду цієї скарги.
		27.10.2020 до Центру надійшов лист ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" від 29.09.2020 №П-950 /а.с.30/ разом із заявою ОСОБА_1 від 29.09.2020 /а.с.34/ та довідкою по особовій справі /а.с.32/, які зареєстровані за вх. №961/01-24, що підтверджується штампом вхідної реєстрації Центру на листі та Журналом реєстрації вхідної кореспонденції Центру /а.с.36-37/.
		Наказом Полтавського МЦ з надання БПВД від 03.11.2020 №1403, на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020), прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги (складення документів процесуального характеру) ОСОБА_1 /а.с.40/, який надісланий на адресу ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" листом від 03.11.2020 №03-14/1461 /а.с.44/ для вручення ОСОБА_1 .
		На підставі наказу Полтавського МЦ з надання БПВД від 03.11.2020 №1403 Центром видано доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №916 від 06.11.2020, яким ОСОБА_1 призначено адвоката Євграфову О.О. для надання безоплатної вторинної правової допомоги: складення документів процесуального характеру - подання до Вищої ради правосуддя скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, клопотання про поновлення строку на оскарження, інших заяв та клопотань, необхідних для подання скарги та оскарження рішення від 28.09.2020 /а.с.42/.
		Листом від 28.12.2020 №45873/0/9-20 Вища рада правосуддя просила сприяти засудженому ОСОБА_1 в отриманні безоплатної вторинної правової допомоги під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення дисциплінарного органу /а.с.77-78/.
		Центр, розглянувши лист Вищої ради правосуддя від 28.12.2020 №45873/0/9-20, листом від 30.12.2020 №01-24/1722 роз`яснив порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим, зазначивши норми статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та Методичних рекомендацій щодо організації надання безоплатної правової допомоги місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджених наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 19.07.2019 № 60 /а.с.79/.
		01 лютого 2021 року до Центру надійшов лист Вищої ради правосуддя від 28.01.2021 № 2197/0/9-21 щодо надання відомостей та підтвердних документів щодо дати отримання заяви ОСОБА_1 про надання йому правової допомоги з питань підготовки скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2020 року № 2722/2дп/15-20; дати прийняття Центром з БВПД рішення про надання йому безоплатної правової допомоги з вказаного питання та видання наказу про уповноваження працівника Центру для надання такої допомоги; дати фактичного виконання працівником Центру з БВПД відповідного наказу та подання звіту про надання безоплатної вторинної правової допомоги /а.с. 80 - 81/.
		Центр, розглянувши лист Вищої ради правосуддя від 28.01.2021 №2197/0/9-21, листом від 05.02.2021 №01-24/110 повідомив про те, що 03.11.2020 Центром прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги (наказ №1403), 06.11.2020 призначено адвоката ОСОБА_2 , 28.01.2021 адвокатом ОСОБА_2 подано до Центру акт надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками до нього, який повернуто адвокату того ж дня на доопрацювання /а.с.82/.
		Також судом встановлено, що позивач через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Центру заяву про призначення захисника від 01.02.2021 /а.с.35/, у якій повідомив, що у провадженні Вищої ради правосуддя перебуває скарга на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення. У зв`язку з цим просив призначити йому захисника (адвоката) для надання правової допомоги та представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення, а також для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду даної справи у Вищій раді правосуддя.
		Лист ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" від 01.02.2021 № 11- П-202 /а.с.31/ разом із заявою ОСОБА_1 від 01.02.2021 /а.с. 35/ та довідкою по особовій справі /а.с.33/, надійшов до Центру 17.02.2021 та зареєстрований за вх. №258/01-24, що підтверджується штампом вхідної реєстрації Центру на листі та Журналом реєстрації вхідної кореспонденції Центру /а.с.38-39/.
		Наказом Полтавського МЦ з надання БПВД від 24.02.2021 №234, на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №257/01-24, №258/01-24 від 17.02.2021), прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення представництва інтересів) ОСОБА_1 /а.с.41/, який надісланий на адресу ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" листом від 24.02.2021 №03-14/233 для вручення ОСОБА_1 /а.с.45/.
		На підставі наказу Полтавського МЦ з надання БПВД від 24.02.2021 №234, Центром видано доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №133 від 26.02.2021, яким ОСОБА_1 призначено адвоката ОСОБА_3 для надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема: здійснення представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення /а.с.43/.
		ОСОБА_1 , вважаючи дії Центру щодо непризначення захисника (адвоката) за заявами від 29.09.2020 та від 01.02.2021, рішенням Вищої ради правосуддя для надання правової допомоги та представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 №3460-VI (далі - Закон № 3460-VI).
		Статтею 1 Закону №3460-VI передбачено, що безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
		Згідно із статтею 3 Закону №3460-VI право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
		Частиною 2 статті 13 Закону №3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
		Пунктом 7 частини 1 статті 14 Закону №3460-VI передбачено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України, зокрема, мають особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
		Статтею 15 Закону №3460-VI передбачено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
		Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 16 Закону №3460-VI Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону №3460-VI Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
		Порядок розгляду звернення особи про надання безоплатної вторинної правової допомоги визначений статтею 19 Закону №3460-VI, частинами 1, 3, 4 якої передбачено, що у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи. Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
		Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №3460-VI особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
		ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
		Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що право на отримання безоплатної правничої допомоги гарантовано Конституцією України, а зміст і порядок реалізації такого права визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 №3460-VI. 
		Перелік категорій осіб, які мають гарантоване право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги окреслено у частині 1 статті 14 Закону №3460-VI, до яких, зокрема, належать особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі. 
		При цьому у разі звернення особи, яка належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи. Якщо ж особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та з 24.05.2015 відбуває покарання у Полтавській установі виконання покарань (№23), а отже має право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.
		З метою реалізації свого права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги позивач через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Центру заяву від 29.09.2020 /а.с.34/, у якій просив призначити захисника для надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру, зокрема: до Вищої ради правосуддя скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, клопотання про поновлення строку на оскарження, інших заяв та клопотань, необхідних для подання скарги та оскарження рішення від 28.09.2020, а також для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду цієї скарги.
		Наказом Полтавського МЦ з надання БПВД від 03.11.2020 №1403, на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020), вирішено надати безоплатну вторинну правову допомогу (складення документів процесуального характеру) ОСОБА_1 /а.с.40/, у зв`язку з чим Центром видано доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №916 від 06.11.2020, яким ОСОБА_1 призначено адвоката Євграфову О.О. для надання безоплатної вторинної правової допомоги: складення документів процесуального характеру - подання до Вищої ради правосуддя скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, клопотання про поновлення строку на оскарження, інших заяв та клопотань, необхідних для подання скарги та оскарження рішення від 28.09.2020 /а.с.42/.
		Аналіз зазначених документів свідчить про те, що Центром, за наслідками розгляду заяви від 29.09.2020, прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 шляхом складення документів процесуального характеру. 
		Водночас, заява ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) у частині призначення захисника для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 розглянута Центром не була, рішення за результатами її розгляду не приймалося.
		Суд акцентує увагу на тому, що за приписами частини 2 статті 13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру. При цьому аналіз частини 1 статті 19 Закону №3460-VI свідчить, що у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. 
		За наведених обставин, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах має місце саме протиправна бездіяльність Центру, яка полягає у нездійсненні після отримання 27.10.2020 заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) дій, спрямованих на розгляд цієї заяви у частині призначення захисника для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, а також не прийнятті рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову у її наданні.
		Посилання відповідача на те, що у подальшому наказом Полтавського МЦ з надання БПВД від 24.02.2021 №234, на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №257/01-24, №258/01-24 від 17.02.2021), прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення) ОСОБА_1 /а.с.41/ та видано доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №133 від 26.02.2021, не спростовує того, що Центром не вжито заходів щодо належного та своєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) у частині призначення захисника для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020.
		Бездіяльність Центру щодо не призначення захисника для представництва інтересів ОСОБА_1 у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 позбавила позивача права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги під час розгляду цієї скарги.
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.02.2021 №422/0/15-21 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності /а.с.66-74/.
		За таких обставин, зважаючи на те, що Центром всупереч вимогам статті 19 Закону №3460-VI не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) у частині призначення захисника для представництва його інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20, внаслідок чого позбавлено ОСОБА_1 права на безоплатну правову допомогу адвоката під час розгляду його скарги у Вищій раді правосуддя, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Центру щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) у частині призначення захисника для представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20.
		Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		У частині позовних вимог про визнання протиправними дій Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо не призначення захисника (адвоката) за заявою від 01.02.2021, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що позивач через ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направив до Центру заяву про призначення захисника від 01.02.2021 /а.с.35/, у якій просив призначити йому захисника (адвоката) для надання правової допомоги та представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення, а також для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду даної справи у Вищій раді правосуддя.
		Лист ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" від 01.02.2021 № 11- П-202 /а.с.31/ разом із заявою ОСОБА_1 від 01.02.2021 /а.с. 35/ та довідкою по особовій справі /а.с.33/, надійшов до Центру 17.02.2021 вх. №258/01-24.
		Наказом Полтавського МЦ з надання БПВД від 24.02.2021 №234, на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №257/01-24, №258/01-24 від 17.02.2021) вирішено надати безоплатну вторинну правову допомогу (здійснення представництва інтересів) ОСОБА_1 /а.с.41/, у зв`язку з чим Центром видано доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №133 від 26.02.2021, яким ОСОБА_1 призначено адвоката ОСОБА_3 для надання безоплатної вторинної правової допомоги: представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення /а.с.43/.
		Аналіз вказаних документів свідчить про те, що Центром, за наслідками розгляду заяви позивача від 01.02.2021 прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 в частині представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення . 
		Водночас, заява ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №258/01-24№961/01-24 від 17.02.2021) у частині призначення захисника для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду справи у Вищій раді правосуддя, розглянута Центром не була, рішення за результатами її розгляду не приймалося.
		При цьому суд акцентує увагу на тому, що дорученням про надання безоплатної вторинної правової допомоги №916 від 06.11.2020, яким ОСОБА_1 на підставі наказу Полтавського МЦ з надання БПВД від 03.11.2020 №1403 призначено адвоката ОСОБА_2 для надання безоплатної вторинної правової допомоги, передбачалося складення лише таких документів процесуального характеру - подання до Вищої ради правосуддя скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020, клопотання про поновлення строку на оскарження, інших заяв та клопотань, необхідних для подання скарги та оскарження рішення від 28.09.2020 /а.с.42/, натомість повноважень адвоката на складення процесуальних документів під час розгляду скарги доручення не містило.
		За наведених обставин суд дійшов висновку, що Центром всупереч вимогам статті 19 Закону №3460-VI не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №258/01-24№961/01-24 від 17.02.2021) у частині призначення захисника для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду справи у Вищій раді правосуддя, внаслідок чого не забезпечено у повному обсязі право ОСОБА_1 на безоплатну правову допомогу адвоката під час розгляду його скарги у Вищій раді правосуддя, тому суд дійшов висновку, що бездіяльність Центру щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №258/01-24№961/01-24 від 17.02.2021) у частині призначення захисника для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду справи у Вищій раді правосуддя, є протиправною.
		Отже, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Підсумовуючи наведене, суд з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) у частині призначення захисника для представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 та розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №258/01-24№961/01-24 від 17.02.2021) у частині призначення захисника для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду справи у Вищій раді правосуддя,
		Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо непризначення захисника (адвоката) за рішенням Вищої ради правосуддя для надання правової допомоги, суд зазначає наступне.
		Матеріалами справи підтверджено, що листом від 28.12.2020 №45873/0/9-20 Вища рада правосуддя просила сприяти засудженому ОСОБА_1 в отриманні безоплатної вторинної правової допомоги під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та клопотання про поновлення строку для оскарження вищевказаного рішення /а.с.77-78/.
		Центр, розглянувши лист від 28.12.2020 №45873/0/9-20 Вищої ради правосуддя, листом від 30.12.2020 №01-24/1722 роз`яснив порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим /а.с.79/.
		Інший лист Вищої ради правосуддя від 28.01.2021 № 2197/0/9-21, який надійшов до Центру 01 лютого 2021 року, стосувався отримання відомостей та підтвердних документів щодо надання ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги /а.с. 80 - 81/, та розглянутий Центром із наданням відповіді від 05.02.2021 №01-24/110 /а.с.82/.
		Доказів надіслання Вищою радою правосуддя до Центру інших документів до суду не надано.
		Таким чином, Вищою радою правосуддя не приймалося рішення про призначення захисника позивачеві, натомість направлявся лист лише щодо сприяння засудженому ОСОБА_1 в отриманні безоплатної вторинної правової допомоги під час розгляду скарги. Крім того, Вища рада правосуддя у листі від 28.12.2020 №45873/0/9-20 визнала, що вона не є суб`єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги та не наділена повноваженнями забезпечувати учаснику дисциплінарного провадження надання такої допомоги.
		Суд враховує, що аналіз статтей 18 та 19 Закону №3460-VI свідчить про те, що рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги приймається за зверненням особи, яка має таке право. Частиною 6 статті 19 Закону №3460-VI визначено винятки з цього правила, а саме у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника.
		Суд наголошує, що Вища рада правосуддя не належить до суб`єктів звернення із вимогою про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що звернення Вищої ради правосуддя не створює обов`язку для Центру щодо прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначення адвоката, оскільки закон передбачає надання такої допомоги за зверненням особи, яка має таке право.
		При цьому, суд зважає, що позивач жодним чином не був позбавлений можливості особисто звернутися до Центру із заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 у частині позовних вимог про визнання протиправними дій Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо непризначення захисника (адвоката) за рішенням Вищої ради правосуддя, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
		Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, суд зазначає наступне.
		Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Частиною п`ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
		Відповідно до положень статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
		Суд наголошує, що у ході розгляду справи встановлено факт протиправної бездіяльності Центру щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) у частині призначення захисника для представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 та щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №258/01-24№961/01-24 від 17.02.2021) у частині призначення захисника для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду справи у Вищій раді правосуддя .
		Бездіяльність Центру щодо не призначення захисника для представництва інтересів ОСОБА_1 у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 позбавила позивача права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги під час розгляду цієї скарги.
		У свою чергу, рішенням Вищої ради правосуддя від 23.02.2021 №422/0/15-21 рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності залишено без змін /а.с.66-74/.
		Отже, аналіз наявних у матеріалах справи доказів свідчить, що бездіяльність Центру створила у позивача певні негативні емоції, а саме розчарування, відчуття несправедливості, тривалу невизначеність через відсутність адвоката, який би міг надати позивачу професійну правничу допомогу під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20.
		Суд бере до уваги особливо чутливий соціальний статус позивача, який є засудженим до покарання у вигляді довічного позбавлення волі та не має необхідних професійних знань у сфері права, а отже не має усіх достатніх засобів для реалізації свого права на професійну правничу допомогу у необхідному обсязі.
		За викладених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність Центру спричинила негативні емоції позивача, які, враховуючи соціальний статус позивача, а також закінчення Вищою радою правосуддя розгляду скарги позивача, під час якого позивач був позбавлений права на правову допомогу внаслідок бездіяльності відповідача, досягли рівня страждання, які заподіюють моральну шкоду. Між бездіяльністю відповідача та душевними стражданнями позивача наявний причинно-наслідковий зв`язок.
		При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
		Враховуючи викладені обставини, зважаючи на принципи пропорційності та співмірності розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд вважає, що моральна шкода підлягає стягненню з відповідача у розмірі 5000,00 грн.
		Натомість, заявлена позивачем сума відшкодування у розмірі 100000,00 грн є непропорційною та неспівмірною спричиненим негативним наслідкам та її розмір жодним чином обґрунтований позивачем.
		Отже, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з Центру на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		Таким чином, адміністративний позов належить задовольнити частково. 
		V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
		Беручи до уваги, що ухвалою суду від 15 березня 2021 року позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовом, доказів понесення інших витрат сторонами не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23", вул. Пушкіна,91, м. Полтава, Полтавська область, 36014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Європейська,37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 39788483) про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2020 (вх. №961/01-24 від 27.10.2020) у частині призначення захисника для представництва інтересів у Вищій раді правосуддя під час розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.09.2020 №2722/2дп/15-20 та розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.02.2021 (вх. №258/01-24№961/01-24 від 17.02.2021) у частині призначення захисника для складення документів процесуального характеру, необхідних для розгляду справи у Вищій раді правосуддя.
		Стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень).
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя М.В. Довгопол

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...