Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № ЗД/380/54/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2021. Зареєстровано: 20.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2021.
Дата набрання законної сили: 19.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/6173/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		19 травня 2021 року 
		Київ
		справа №ЗД/380/54/20
		адміністративне провадження №К/9901/6173/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді   -   доповідача Шевцової   Н.   В.,
		суддів: Мацедонської   В.   Е., Уханенка   С.   А.
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №   ЗД/380/54/20
		за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича   
		про вжиття заходів забезпечення позову,   
		за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
		на ухвалу   Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020   року, постановлену в складі головуючої судді Сасевича   О.   М.,   
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020   року, прийняту колегією суддів в складі: головуючої судді Хобор   Р.   Б., суддів Сеника   Р.   П., Судової   -   Хомюк   Н.   М.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог та установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
		1.           09 жовтня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просив суд до подання позовної заяви заборонити Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року, прийнятого за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		2.          Заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушеного права. Заявник також звертає увагу на те, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року має очевидно протиправний характер, оскільки прийняте без участі заявника, на підставі скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є явно необґрунтованими.
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3.          Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020   року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020   року, заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
		3.1.          Заборонено Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року, прийнятого за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		4.          Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову задля попередження зупинення діяльності приватного виконавця, ймовірність якого перебуває у прямому зв`язку із внесенням Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності   приватного виконавця ОСОБА_3 на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийняте за результатом розгляду скарг громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів   останнього, на захист яких буде подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
		5.          За висновком суду першої інстанції, захищене в судовому порядку порушене право позивача (інтерес) взагалі може бути знівельовано у подальшому наслідками застосування вчиненої Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця. Потенційний розвиток подій в такому напрямку для заявника/позивача цілком ймовірний, а тому дозволяє цілком обґрунтовано припускати необхідність вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб.
		ІІІ. Касаційне оскарження
		6.          Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 24 лютого 2021 року.
		7.          На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження Міністерство юстиції України вказує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 150, 151 КАС України, застосування яких, на думку заявника касаційної скарги, призвели до неправильного вирішення питання у справі, що у силу частини першої статті 353 КАС України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
		8.          У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає, що у цьому випадку, суд заборонив Міністерству юстиції України вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3 . Разом з цим, приватним виконавцем подано позовну заяву щодо визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії. Таким чином, судами забезпечено позов шляхом заборони вчиняти дії, що не є предметом оскарження.
		9.          Зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, та забезпечення зазначеного адміністративного позову в такий спосіб виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України.
		10.          Поряд з цим, Міністерство юстиції України вказує, що з аналізу норм КАС України вбачається, що поняття «захист права на майбутнє» чинним законодавством взагалі не передбачено.   
		11.          У зв`язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
		12.          Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи за участі представника Міністерства юстиції України.
		13.           04 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження з підстав, визначених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребувано з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №ЗД/380/54/20.
		14.           16 березня 2020 року матеріали справи №ЗД/380/54/20 надійшли до Верховного Суду.
		15.          Відзив на касаційну скаргу в установлений строк до Верховного Суду не надійшов.
		IV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
		16.          Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
		17.          Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		18.          Відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		19.          Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		·          невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		·          очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		20.          За змістом частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
		V. Позиція Верховного Суду
		21.          Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		22.          Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		23.          Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційних скарг, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		24.          Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
		25.             Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі №       826/7496/18.
		26.          Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		27.          Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
		28.          Отже, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом умотивована із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
		29.          При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх доводів, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		30.          Таким чином, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.   
		31.          При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами.
		32.          Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову як приватний виконавець у зв`язку з прийняттям рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		33.          Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович своєю заявою, як засіб забезпечення позову до подання позовної заяви, просив суд заборонити Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року.
		34.          Отже, фактично звернення заявника до суду із відповідною заявою обумовлено зупиненням дії дисциплінарного стягнення, законність чи протиправність накладення якого є предметом перевірки за результатами окремого судового розгляду.
		35.          Крім того, заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову не містить обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Також до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		36.          Отже, задоволення цієї заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони реалізації правового акта індивідуальної дії про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 фактично призвело до продовження виконання заявником своїх службових обов`язків.
		37.          Проте ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою зміни таких правовідносин.
		38.          Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.09.2019 в справі № 01-07/12/18, від 18.02.2021 в справі № ЗД/380/35/20, від 17   березня 2021 року в справі №   640/19167/20, від 31 березня 2021 року в справі №560/6068/20.
		39.          Також суд касаційної інстанції зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020 року, прийнятого за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є    вирішенням спору по суті, оскільки приватний виконавець в подальшому здійснює виконавчі дії, незважаючи на те, що оскаржуване рішення, дію якого зупинено, винесено з підстав порушення приватним виконавцем вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження, що може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.
		40.          Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		41.          З урахуванням викладеного, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статті 150 КАС України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову.
		Керуючись статтями 150, 151, 327, 341, 344, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.
		2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020   року
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020   року в справі №   ЗД/380/54/20 скасувати.
		3. У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про вжиття заходів забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
		4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                          Н.   В.   Шевцова
		 
		 В.   Е.   Мацедонська
		 
		                                                                                          С.   А.   Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...