Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 564/1856/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 19.05.2021. Зареєстровано: 20.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2021.
Дата набрання законної сили: 29.11.2022 (частково)
Результат оскарження 29.11.2022 Рівненський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/564/47/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020185150000039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 564/1856/20
		 
		19 травня 2021 року 
		Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020185150000039 від 21.07.2020 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жалин, Костопільського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, із повною загальною середньою освітою, раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;
		за участю сторін кримінального провадженння:
		прокурора  ОСОБА_4 
		потерпілого  ОСОБА_5 
		представника потерпілого  ОСОБА_6 
		обвинуваченого  ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 
		 
		 ВСТАНОВИВ :
		 ОСОБА_3 , 21 липня 2020 року о 16 год. 00 хв., перебуваючи поблизу приміщення колишнього ресторану Едельвейс, що по вул. Грушевського, 4 в м. Костопіль Рівненської області, в ході словесної суперечки на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, наніс ОСОБА_5 , один удар долонею лівої руки в обличчя, в результаті чого потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів верхньої та нижньої губ з садном на слизовій оболонці, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Дані дії ОСОБА_3 , суд кваліфікує як умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку не визнав повністю, зазначив, що перебував у стані обурення. Пояснив, що він є соціально-активним громадянином Костопільщини, у разі виявлення правопорушень одразу повідомляє ограни влади. Вказав, що потерпілого знав як заступника міського голови, 21.07.2020 року, він, обвинувачений, хотів потрапити на прийом до ОСОБА_5 з метою з`ясувати за чиї кошти ОСОБА_5 розмістив по місту білборди зі своїм зображенням, йому зробити це не вдалося, окрім того, вказав, що у вказаних білбордах, він, ОСОБА_3 , бачив приховану політичну агітаційну рекламу та порушення Виборчого кодексу України, як протест проти вказаних фактів пошкодив один з білбордів із зображенням ОСОБА_5 . Того ж дня, він ОСОБА_3 біля пошкодженого білборду побачив автовишку Костопільського БЖКП, за допомогою якої здійснювався демонтаж білборду та звернувся до водія автовишки з питаннями за чиї кошти здійснюється демонтаж, однак, останній відповідей не надав. Відповідей також не надав і директор Костопільського БЖКП, який також підійшов до пошкодженого білборду. Пізніше з`явився ОСОБА_5 і між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникла словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_5 спілкувався некультурно, звинувачував його, ОСОБА_3 у вчиненні різних правопорушень. Розійшовшись, він ОСОБА_3 та ОСОБА_8 пішли до Костопільського БЖКП з`ясувати на яких підставах автовишка працювала біля білборду, там у приміщення він знову зіткнулися з ОСОБА_5 , між ним виник словесний конфлікт, який продовжився і на АДРЕСА_2 . Обвинувачений зазначив, що слова які говорив ОСОБА_5 його ображали. В ході словесного конфлікту між ними розпочалася шарпанина і ОСОБА_5 зайняв бойову стійку і він, обвинувачений, обороняючись наніс ОСОБА_5 ляпас долонею, чи попав по обличчю не пам`ятає, це не був удар, а імітація удару. Потім, він ОСОБА_3 заламав ОСОБА_5 , і їх почали розбороняти. Вказав, що ОСОБА_5 першим зробив замах на удар і він, ОСОБА_3 , захищався. ОСОБА_3 зауважив, що наміру наносити тілесні ушкодження ОСОБА_5 він не мав.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, його вина повністю підтверджується показами потерпілого, свідків та письмовими доказами зібраними по справі.
		Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що на момент коли трапилася подія, а саме 21.07.2020 року він працював на посаді першого заступника міського голови. Зазначив, що особисто з обвинуваченим він до подій, які трапилися 21.07.2020 року, знайомим не був, проте заочно йому було відомо про громадянина ОСОБА_3 . ОСОБА_5 показав, що 21.07.2020 року, близько 12 год. 10 хв. йому повідомили, що пошкодили один з білбордів по вул. Сарненській, що у м. Костопіль, де розміщено його, потерпілого, привітання костопільчан з Днем міста. Він, ОСОБА_5 повідомив працівників поліції про факт вчинення хуліганських дій і поїхав до білборда, де зателефонував інженеру Костопільського БЖКП, щоб замовити автовишку для демонтування привітання на білборді, коли автовишка під`їхала, він, від`їхав, потім їдучі на обід він помітив як з водієм автовишки розмовляв громадянин ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , він, потерпілий, зупинився і почав вести з ними розмову, громадянин ОСОБА_8 здійснював відеозйомку розмови, зрозумівши, що це провокація, він, ОСОБА_5 , припинив розмову і поїхав. Згодом, він, під`їхав до Костопільського БЖКП для здійснення оплати за послуги автовишки, де знову, зустрівся з громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , між ними виник словесний конфлікт, який продовжувався і на АДРЕСА_2 , навпроти військової частини, ОСОБА_3 не втримав своїх емоцій та наніс йому, ОСОБА_5 , один удар рукою по обличчі і розбив губу, і він, ОСОБА_5 зайняв бойову стійку, між ними ще декілька хвилин відбулося шарпання, згодом їх розборонили. Вказав, що всі події того дня ОСОБА_8 знімав на телефон однак слідству надав не повну версію відео.
		Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні показав, що працює в Костопільському багатогалузевому житлово-комунальному підприємстві, зазначив, що знайомий як з обвинуваченим, так і з потерпілим, неприязних відносин з ними не має. Показав, що дату коли трапилася подія не пам`ятає, зазначив, що сутичка між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відбулася по вул. Грушевського, навпроти військової частини. Вказав, що того дня коли відбулися події десь біля 13 год. 00 хв., до нього зателефонував ОСОБА_5 та замовив послуги автовишки до білборду, який розташований біля залізничного переїзду, він, свідок, розпорядився водію автовишки, щоб той під`їхав до залізничного переїзду, Пізніше, коли, він, свідок вийшов із слесарки та йшов до свого кабінету, біля входу побачив ОСОБА_3 , разом з громадянином прізвище, якого ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 , який йшов до Костопільського БЖКП. Він, свідок та потерпілий зайшли разом до приміщення Костопільського БЖКП, де ОСОБА_5 пішов оплачувати послуги автовишки. У приміщенні Костопільського БЖКП між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розпочалася словесна суперечка, і він, попросив їх покинути приміщення, вони вийшли, однак, на дворі продовжили словесну суперечку. Показав, що ОСОБА_5 рухався у напрямку свого автомобіля, а ОСОБА_3 перешкоджав йому рухатися, між ними розпочалася штовханина, і ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 один удар лівою рукою в правий бік обличчя, потім вони впали на землю і він, свідок почав їх розбороняти. Свідок зазначив, що конфлікти і бійку спровокував ОСОБА_3 , ОСОБА_5 удари не наносив, нецензурної лайки зі сторони ОСОБА_5 також не було.
		Свідок ОСОБА_10 , в судовому засіданні показав, що він працює на КП КМР Костопількомунсервіс, особисто з обвинуваченим не знайомий, вказав, що точної дати коли відбулася подія він не пам`ятає, це було близько 16 год. 00 хв., по вул. Грушевського, навпроти військової частини, він, свідок, рухався по дорозі, зі сторони залізничного переїзду у напрямку вул. Грушевського, переходячи переїзд він почув, якусь суперечку, підійшовши побачив як ОСОБА_5 та обвинувачений вирішують між собою відносини. Вказав, що бачив, як вони, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 впали на землю, ОСОБА_5 лежав спиною на землі, а ОСОБА_3 притискав його до землі, вони швидко піднялися, і через дві хвилини приїхала поліція. Зазначив, що він не бачив щоб ОСОБА_5 та ОСОБА_3 наносили один одному прямі удари.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він перебуває з обвинуваченим ОСОБА_3 у товариських відносинах, про потерпілого ОСОБА_5 йому відомо, що він є заступником міського голови м. Костопіль. Вказав, що 21.07.2020 року вперше вони, він та ОСОБА_3 зустріли ОСОБА_5 біля білборду, що розташований по вул. Степанській біля залізничного переїзду, куди він, свідок, з цікавості приїхав, щоб подивитися на пошкоджений білборд, приїхавши він побачив, як автовишка Костопільського БЖКП уже демонтує пошкоджений білборд. Йому, свідку стало цікаво за які кошти автовишка демонтує вказаний білборд, і вони з ОСОБА_3 , підійшли до Костопільського БЖКП для отримання відповідей. У приміщенні вони зустріли ОСОБА_5 , який оплачував послуги автовишки, в приміщенні між ними розпочався словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 дозволяв собі образливі для них висловлювання. Вийшовши з приміщення БЖКП словесний конфлік між ними не припинився, і по АДРЕСА_2 , навпроти військової частини ОСОБА_5 зайняв бойову стійку та наніс удар ОСОБА_3 , ОСОБА_3 обороняючись наніс йому, ОСОБА_5 , зустрічний удар по обличчю, а потім притиснув ОСОБА_5 до землі. Згодом, їх розборонили. Свідок вказав, що він знімав подію на власний телефон.
		Свідок ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в судовому засіданні характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_3 , кожний окремо, зазначили, що останній є патріотом України, бере активну участі у житті громади м. Костопіль та Костопільського ОТГ, волонтер, допомагає бійцям АТО, є хорошим сім`янином, товаришем, відгукується на допомогу, при виявленні ним будь-яких правопорушень завжди звертається до правоохоронних органів, однак при цьому зазначили, що свідками сутички між обвинуваченим і потерпілим не були.
		Відповідно до висновку експерта № 107 (експертиза почата 23.07.2020 року, закінчена - 27.07.2020 року) (а.с. 18) при судово-медичній експертизі на тілі громадянина ОСОБА_5 виявлені крововиливи верхньої та нижньої губ з садном на слизовій оболонці, які зважаючи на їх вид (крововиливи, садно) та морфологічні властивості (колір крововиливів, стан поверхні садна) утворилися від щонайменше одноразової дії тупого предмета, приблизно за 1-2 доби до моменту огляду. Отримані ОСОБА_5 ушкодження обличчя за ступенем тяжкості відноситься до легких.
		Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України: підтверджується: протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим від 29.07.2020 року (а.с.24-26), протоколом огляду відеозапису з оптичного диска від 24.07.2020 року (а.с.38) ілюстративними таблицями (а.с. 39-42).
		Приймаючи до уваги, що покази потерпілого ОСОБА_5 , які він давав як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду, щодо неправомірних дій ОСОБА_3 , є послідовними, логічними і повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи та показами з цього ж приводу свідка ОСОБА_9 , які також узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому суд зазначені покази потерпілого та свідка визнає правдивими і кладе їх в основу вироку.
		Покази свідка ОСОБА_8 , які він надавав у судовому засіданні, суд визнає такими, що спрямовані на те, щоб допомогти обвинуваченому ОСОБА_3 , уникнути відповідальність за скоєне, оскільки вони суперечать матеріалам справи та доказами дослідженими в ході судового слідства.
		Покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , суд визнає такими, які не доказують, чи не спростовують вину обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки дані особи не були очевидцями події, в ході якої останній вчинив інкримінований йому кримінальний проступок.
		Аналізуючи вказані докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального проступку.
		Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 , 21 липня 2020 року о 16 год. 00 хв., умисно наніс легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , тому ці його дії суд, кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України.
		Потерпілим ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. 00 коп., завдану кримінальним правопорушенням.
		Так, в обґрунтування своїх позовних вимог потерпілий ОСОБА_5 зазначає, що завдання обвинувачем потерпілому тілесних ушкоджень змінили його звичайний ритм життя, спричинили рід негативних наслідків та спричинили потерпілому душевні страждання. Йому довелося докласти додаткових зусиль для організації життя. Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, потерпілому завдано суттєвих психологічних страждань, що призвело до неможливості нормально спілкуватися з колегами по роботі, родичами, близькими, оточуючими людьми, спричинило негативні зміни у житті, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання та спогади, потреба в униканні психологічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, тимчасова відірваність від активного соціального життя, нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, приниженої гідності. Крім цього, потерпілий як публічна особа зазнав значних репутаційних втрат та збитків, оскільки вказаний випадок було широко висвітлено в негативному тоні на загальнонаціональних та місцевих ЗМІ, національних телеканалах та в соціальних мережах. Всі вищенаведені факти є підтвердженням порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, посягання на його репутацію як публічної особи. Враховуючи всі перелічені фактори, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, заподіяну йому внаслідок винних суспільно-небезпечних дій обвинуваченого ОСОБА_3 моральну шкоду ОСОБА_5 оцінює у розмірі 100 000, 00 гривень.
		Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення цивільного позову в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		У п. 3 постанови пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Згідно п. 9 постанови пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Враховуючи викладене, оцінюючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, стан його здоров`я, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за вірне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на суму 95000 грн., відмовити.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Санкція ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року. 
		При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 , виду та розміру покарання, суд в якості обставин, які його пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину відносить те, що обвинувачений позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітніх дітей .
		Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, та приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_3  обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого ним злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за необхідне, обрати обвинуваченому покарання, із передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.
		Запобіжний захід не обирався.
		Судові витрати відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 349, 368, 373,374 КПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1168 ЦК України, суд-
		 
		 УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень .
		Речові докази по справі, а саме оптичний диск з маркуванням Datex provid your success CD-R 52х 700 mb 80 min залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12020185150000039 від 21.07.2020.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  задоволити частково
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 5000 (п`яти тисяч) гривень.
		Вирок суду набирає законний сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією. 
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...