Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/2923/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2021. Зареєстровано: 20.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2021.
Дата набрання законної сили: 28.05.2021
Номер судового провадження: 3/461/1620/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №461/2923/21 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   18 травня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представників митниці Лубоцького Б.І., Дунаса М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
		ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		за ст.472 Митного кодексу України,
		встановив:
		 
		06 квітня 2021 року в зону митного контролю ММПО ТзОВ «Глобекс-Пост» митного поста «Львів-поштовий» Галицької митниці Держмитслужби надійшло міжнародне поштове відправлення - посилка № 652322, яка надійшла із США, відправником якої, згідно митної декларації форми СN23 № 652322 є  ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), який проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , отримувачем - ОСОБА_4 , яка проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно митної декларації форми СN23 № 652322, відправник заявив, що у вказаному міжнародному поштовому відправленні пересилає спортивний костюм - 1 шт., продукти харчування (кава,чай, капучіно, сир, варення). Під час митного огляду міжнародного поштового відправлення - посилки № 652322 було виявлено незадекларований товар, а саме: ювелірні прикраса (кульчики) модель КЕ19450-21, НОМЕР_1 , в заводській упаковці з цінником 1000 дол. США - 1 шт.; ювелірна прикраса (підвіска) модель KР15881Р6-21, 807995543914, в заводській упаковці з цінником 1000 дол. США - 1 шт.; ювелірна прикраса (каблучка) модель КR 16914-21-SZ9, 807995506384, в заводській упаковці з цінником 2250 дол. США - 1 шт. Виявлений товар знаходився в посилці без будь-якого приховування.
		Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи, виходячи з нижченаведеного.
		ОСОБА_5 у відповідності до положень ч.ч.6,7,8,10 ст.494 МК України повідомлено за адресою вказаною у митній декларації про розгляд справи, шляхом скерування копії протоколу та повідомлення про судове засідання, а тому, згідно приписів ст.494 МК України, такий вважається повідомленим належним чином. 
		Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол. За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, визнано можливим розгляд справи проводити у її відсутності.
		Заслухавши представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку. 
		Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
		Згідно ст. 246, ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію розпочинається митне оформлення метою якого є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
		Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Згідно ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
		Згідно ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
		Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		У відповідності до вимогст. 495 МК України,доказамиу справіпро порушеннямитних правил є будь-якіфактичні дані, на основі яких увизначеному законом порядку встановлюєтьсянаявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі данівстановлюються: протоколомпро порушеннямитних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнямисвідків, поясненнямиособи, якапритягується довідповідальності; висновком експерта, іншими документами.
		Згідно наявних у матеріалах справи доказів ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто нез`явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про найменування та кількість товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню в митній декларацію форми CN 23, що доводиться дослідженими та перевіреними в ході розгляду справи:
		-протоколом про порушення митних правил №0648/20900/21 від 06.04.2021 року, який фіксує обставини правопорушення;
		-митною декларацією CN23 №652322, у якій відображений декларант, а також задекларований товар;
		-актом на розкриття та перепакування поштового відправлення від 06.04.2021 року, який фіксує найменування, вид, обсяг та кількість виявленого товару у поштовому відправленні;
		-описом предметів, вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил, який встановлює найменування, кількість та вид товару, фототаблицею;
		Вищенаведені докази доводять факт вчинення правопорушення, є належними та допустимими.
		Відповідно до пункту 2 статті РП 125 (в старій редакції стаття РП 122) Регламенту поштових посилок Всесвітньої поштової конвенції (Конвенцію затверджено Указом Президента № 316/2017 від 10.10.2017) передбачено, що до кожної посилки додається митна декларація СИ 23 або як єдиний бланк, або як частина бланка-пачки СР 72. У ній повинно докладно зазначатись вкладення посилки. Відомості загального характеру неприпустимі.
		Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 % вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
		Таким чином, вищеописані надані суду та досліджені в процесі судового розгляду докази у своїй сукупності свідчать про наявність у діях  ОСОБА_5  ( ОСОБА_2 ) складу порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України. 
		У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. 
		Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. 
		Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Така позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
		При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення, суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких, кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, відсутності відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, ступеня вини, способу вчинення правопорушення, враховуючи мету призначення покарання та співрозмірність покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_5 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості предметів правопорушення, а товар, що був предметом порушення митних правил слід конфіскувати в дохід держави. 
		Згідно матеріалів справи, загальна вартість предметів правопорушення становить 118740,75 грн.
		Крім цього, статтею 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 гривень.
		Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 472, 486, 527, 528 МК України, 
		постановив:
		 
		ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, який був предметом порушення митних правил  118 740,75 грн.
		Вилучений, згідно протоколу №0648/20900/21 від 06.04.2021 року, товар  конфіскувати в дохід держави.
		Стягнути з ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) користь держави в особі Державної судової адміністрації України 454,00 гривень судового збору.
		Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя Стрельбицький В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...