Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/8304/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2021.
Дата набрання законної сили: 19.05.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                            
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		                                                                       Апеляційне провадження № 22-ц/824/635/2021
		                                                                                                            справа № 761/8304/20
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		 13 травня  2021 року Київський апеляційний суд в складі:
		 
		            Суддя - доповідач:      Андрієнко А.М.
		            Суддів:                          Соколової В.В.
		                                                  Поліщук Н.В.
		            При секретарі             Дроздовій Ж.В.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Тарасової-Патрай Ксенії Андріївни в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року, постановлене суддею Осауловим А.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», про відшкодування пені, 3% річних та інфляційних витрат,
		 
		У С Т А Н О В И Л А :
		 
		            У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти: пеню в сумі - 35 456,66 грн., інфляційні витрати в сумі - 40551,93 грн. та три відсотки річних - 10 714,20 грн., мотивуючи тим, що 30 вересня 2019 року постановою Верховного суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у справі №826/15630/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 103 211,44 грн. Відповідно заяви на видачу готівки НОМЕР_3 від 19.12.2019 року з розрахунку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено перерахування коштів в розмірі 103 211,44 грн. Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Отже, відповідач своїми діями щодо несвоєчасного повернення коштів позивачу порушив вимоги законодавства щодо виконання грошового зобов`язання. Зокрема, за умовами ст.ст.27, 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд мав би провести виплату коштів позивачу не пізніше 30-ти днів з дня початку процедури виведення банку з ринку, а тому із врахуванням початку виплати Фондом коштів вкладниками вказаного банку з 15.07.2016 року по 19.12.2019 року позивачем розраховано  інфляційні втрати та 3% річних, а також пеню за період з 19.12.2018 року по 19.12.2019 року.
		            Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема вважає, що у зв`язку з несвоєчасним поверненням коштів позивачу у відповідності до ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у позивача виникло право на відшкодування пені, 3% річних та інфляційних витрат, однак суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні невірно застосував п.3 ч.5 ст. 36 зазначеного закону.
		У суді апеляційної інстанції представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, що викладені в ній.
		 Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
		На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності  осіб, що не з`явились.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 05.05.2016 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір № 980-019-000002497 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», за умовами якого Банк відкриває клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, відповідно до вимог чинного законодавства України.
		            Цього ж дня, між позивачем та ТОВ «ІРЦ» було укладено договір №980-019-000233286 «Суперкапітал» (новий, з виплатою процентів в кінці строку), за умовами якого позивачем було передано у власність ТОВ «ІРЦ» на строк до 05.09.2016 грошові кошти у сумі 102 668 грн., з подальшим їх поверненням, з урахуванням нарахованих відсотків. На виконання умов цього договору, платіжним дорученням від 05.05.2016 №634931 на розрахунковий рахунок ТОВ «ІРЦ» позивачем перераховано кошти у розмірі -102 668,00 грн. (банк платника - ПАТ «Банк Михайлівський»). На поточний рахунок позивача № НОМЕР_1  з рахунку ТОВ «ІРЦ» було здійснено перерахування коштів в розмірі 102 668,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-019-000233286 від 05.05.2016», а також в сумі 1002,79 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-019-000233286 від 05.05.2016».
		            Вказані обставини встановлені за постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2017 року та постановою від 30.09.2019 року Верховного суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у справі №826/15630/16, а тому у відповідності до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
		            На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 від 13.06.2016 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», яким продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» до 22.07.2016. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.
		            Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. №27/1 від 24.05.2016 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.
		            Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від19.05.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно; призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.
		            Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. №2 від 13.07.2016 продовжено роботу комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський».
		            Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року, а з 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.
		            Постановою від 30.09.2019 року Верховного суду за наслідками розгляду касаційної скарги позивача ОСОБА_1 було визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 103 211,44 грн.
		            Відповідно заяви на видачу готівки НОМЕР_3 від 19.12.2019 року з розрахунку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було здійснено перерахування коштів в розмірі - 103211,44 грн. Таким чином, позивач отримав грошові кошти в межах гарантованої суми відшкодування за його вкладом, що не заперечувалось сторонами.
		            Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що  правостосунки між сторонами врегульовані спеціальним законом  України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який не передбачає виплату інфляційних втрат та 3% річних.
		            Однак, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна, оскільки суд неповно встановив обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового рішення.
		            Відповідно до П.7.27 Постанови Великої Палати Верховного суду від 09.02.2021 року за № 14-158цс20 по справі № 520\17342\18   спори, які виникають у судах у зв`язку із невиконанням суб`єктом владних повноважень своїх функій та ухвалення за результатами цих спорів судових рішень не змінює правову природу та характер правовідносин, які виникають між сторонами, а тому спори щодо порушення  своїх зобов`язань суб`єктами владних повноважень, зокрема щодо перерахування, нарахування, виплати грошових сум, в тому числі після судових рішень або на їх виконання повинні розглядатися судами за юрисдикцією, визначеною відповідно до характеру цих правовідносин.
		           П.7.53 аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст.. 625 ЦК України Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог в одній справі  не є обов`язковим.
		            За таких обставин колегія суддів вважає, що дана справа повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, оскільки основна вимога , якою було визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на суму 103 211,44 грн була розглянута в порядку адміністративного судочинства.
		           Однак, як вбачається із ухвали Окружного адміністративного суду від 07.-2.2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження за даним позовом ( а.с.19),  а постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 17 березня 2020 року про відмову у відкритті провадження скасовано, а справу направлено до Шевченківського районного суду м.Києва для продовження розгляду. За таких обставин  справа переглядається  в порядку цивільного судочинства.
		            Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами,  а також  регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		            Частиною 1 ст. 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
		            Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		            Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		                Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		             Нарахування інфляційний втрат та 3% річних  відповідно до ст.. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання , оскільки виступає способом захисту майного права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
		            За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового  висновку про відмову у стягненні коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, оскільки Фонд гарантування вкладів допустив порушення зобов`язання щодо виплати ОСОБА_1 гарантованих сум та  несвоєчасно виконав зазначене зобов`язання, а тому за весь період прострочення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 10 625, 42 гривень та інфляційні втрати за період з липня 2016 року по грудень 2019 року в розмірі 40 264 гривні 40 коп.
		            Позивач на підставі ст.. 549 ЦК України просив стягнути пеню з відповідача у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочки.
		             Однак, колегія суддів пришла до висновку, що в задоволенні позовних вимог в цій частині повинно бути відмовлено, оскільки сама неустойка (пеня, штраф) та її розмір повинні бути передбачені договором між сторонами, який в даному випадку сторонами спору не укладався, а тому такий вид відповідальності в даному випадку не може бути покладений на відповідача.
		           Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , рішення суду першої інстанції повинно бути скасоване з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		 
		            Керуючись ст.ст.  367, 374,  376,    ЦПК України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Тарасової-Патрай Ксенії Андріївни в інтересах ОСОБА_1  задовольнити частково .
		Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року  скасувати  та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
		Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2   3% річних у розмірі 10 625, 42 гривень та інфляційні втрати за період з липня 2016 року по грудень 2019 року в розмірі 40 264 гривні 40 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		 Постанова набирає законної сили з дня її  прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		 
		Повний текст постанови складено   18 травня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя - доповідач:     
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...