Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/9786/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2021. Зареєстровано: 20.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2021.
Дата набрання законної сили: 13.05.2021
Номер судового провадження: 22-ц/801/520/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/9786/20
		Провадження № 22-ц/801/520/2021
		Категорія: 58
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В.В.
		Доповідач:Береговий  О. Ю.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 травня 2021 рокуСправа № 127/9786/20м. Вінниця
		 
		 
		   Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого  Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),
		суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М.,
		за участю секретаря судового засідання Михайленко А.В.,
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , редакція газети «33 канал»,
		розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , редакції газети «33 канал» про захист честі, гідності та ділової репутації за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куйдан Олега Ігоровича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року, постановлене місцевим судом під головуванням судді Воробйова В.В., дата виготовлення повного тексту рішення 28 грудня 2020 року,
		 
		встановив:
		 
		В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , редакції газети «33 канал» про захист честі, гідності та ділової репутації.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з кінця березня 2020 року по теперішній час у ЗМІ, соціальних мережах, веб/інтернет-чатах, форумах, месенджер-групах, постах поширюється неправдива інформація про нього.
		Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 поширює неправдиву інформацію про діяльність позивача, як керівника комунального некомерційного підприємства «Подільській регіональний центр онкології Вінницької обласної ради», порочить честь, гідність, його професійні якості та дискредитує його, як лікаря і директора Центру у ЗМІ, соціальних мережах, веб/інтернет-чатах, форумах та месенджер-групах під час оголошеного карантину та режиму надзвичайної ситуації по Україні відповідно до Постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19» та Розпорядження КМУ від 25 березня 2020 року за №338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації».
		На його думку, неправдива інформація полягала в наступному. 
		В публікаціях газети «33 канал» журналіста ОСОБА_2 , та на її сторінці у «Фейсбук» велась мова про наявність у позивача захворювання на короновірус, приховування ним та медичними працівниками Центру факту його захворювання на короновірус, надання фальсифікованих результатів обстежень.
		ОСОБА_2 інформувала населення області про неправдиві факти з життя позивача (святкування Дня народження) і подала цю подію, як місце, де відбулось зараження короновірусом медичних працівників, зокрема, завідувача кафедри ВНМУ ім. М.Пирогова.
		Зокрема, 02 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_2 на сторінці у мережі «Фейсбук» опублікувала черговий пост, в якому зазначила: «Як і про те, де могли інфікуватись лікарі і головний, заступник і навіть завкафедрою (якщо це підтвердиться)? Чи на дні народження головного? Який тест у нього? Чому він вже отримав попередження про кримвідповідальність, але не зізнається?», а в коментарях під постом вказувала, що тести зроблені підлеглими позивача в лабораторії лікарні - Комунального некомерційного підприємства «Подільській регіональний центр онкології Вінницької обласної ради», аналіз взяли незаконно, і не можна вірити позивачем опублікованим результатам на його особистій сторінці у Фейсбук.
		Також, ОСОБА_2 у коментарях під постом вказує, що має фактаж і перевірену інформацію і на коментар юриста Центру погрожує йому, що вона завтра прийде до нього на роботу і тому радить йому не виступати.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «33 канал» була опублікована стаття відповідача ОСОБА_2 «29 медпрацівників на Вінниччині вражені короновірусом, серед них завкафедрою мед університету  перший професор, який захворів на короновірус». У зазначеній статті вказується прізвище позивача і розповідь про вимогу з боку ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , прийти і пройти обстеження повторно, з`явившись в «Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» особисто. І натяк: - «Не прийде  нехай журналісти роблять висновки».
		Вважає, що така вимога була завідомо провокативною, не могла бути виконана, оскільки суперечила системі обстеження на короновірус, а вказівка про те, що якщо позивач не прийде на обстеження, то він приховує захворювання в черговий раз наштовхувала читачів на думку про брехню з його боку та непорядність, як лікаря.
		Цей самий текст статті був опублікований відповідачем ОСОБА_2 на її сторінці у «Фейсбук» 06 квітня 2020 року об 11.59 год. Таким чином, як вважає позивач, відповідач ОСОБА_2 намагалась максимально поширити про нього негативну інформацію, з вказівкою його прізвища, посади і уточненням про недостовірність попередніх обстежень. Проте, ні від ОСОБА_3 , ні від ОСОБА_4 позивач особисто таких вимог не отримував, а дізнався про це з посту ОСОБА_2 і в цей час дотримувався самоізоляції, постійно перебував під контролем свого лікуючого лікаря і проходив всі обстеження відповідно до клінічного протоколу.
		На думку позивача, публічне повідомлення в статті і пості відповідача ОСОБА_2 його прізвища, посади та вимога щодо обстеження, а також її звернення до будь-яких органів стосовно його стану здоров`я є порушенням права на конфіденційність та медичну таємницю і є втручанням в особисте життя. А провокація щодо відвідування ним особисто ВОЛЦ МОЗ зроблена була з метою довести приховування ним хвороби та дискредитувати його.
		Як зазначає позивач, недостовірність поширеної інформації, яку виклала ОСОБА_2 у свої висловлюваннях у засобах масової інформації відносно нього, підтверджується результатами аналізів молекулярно-генетичного дослідження ДУ «Вінницького обласного Лабораторного центру МОЗ України» вірусологічна лабораторія, зокрема: №640 від 31 березня 2020 року  результат аналізу негативний; №763 від 01 квітня 2020 року - результат аналізу негативний; №2186 від 09 квітня 2020 року - результат аналізу негативний; №3196 від 10 квітня 2020 року - результат аналізу негативний.
		З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію головного лікаря «Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради» ОСОБА_1 інформацію опубліковану відповідачем ОСОБА_2 на її сторінці у «Фейсбук» та в газеті «33 канал», а саме:
		- інформацію опубліковану в пості ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12.33 год. на сторінці ОСОБА_2 в мережі «Фейсбук» щодо отримання ОСОБА_1 попередження про кримінальну відповідальність та замовчування ним цього факту;
		- інформацію, викладену в коментарі ОСОБА_2 під постом від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12.33 год. відповідачем ОСОБА_2 на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» про проведення дослідження аналізів ОСОБА_1 на СОVID-19 в лабораторії Комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради»;
		- інформацію, опубліковану в коментарі ОСОБА_2 під постом від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12.33 год. відповідачем ОСОБА_2 на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» про відсторонення ОСОБА_1 з посади головного лікаря;
		- інформацію опубліковану ОСОБА_2 на її сторінці в « ОСОБА_5 » 06 квітня 2020 року об 11.59 год. щодо виклику ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для проходження обстеження на СОVID-19 в державній установі «Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України»;
		- інформацію опубліковану ОСОБА_2 в статті «29 медпрацівників на Вінниччині вражені короновірусом, серед них завкафедрою мед університету - перший професор, який захворів на короновірус» в газеті «33 канал» (публікація в газеті «33 канал» від 06 квітня 2020 року) щодо виклику ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для проходження обстеження на СОVID-19 в державній установі «Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України»;
		- інформацію, опубліковану в коментарі ОСОБА_2 під постом від ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12.33 год. ОСОБА_2 на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» опубліковану відповідачем ОСОБА_2 щодо результатів обстеження.
		Крім того, позивач просив зобов`язати відповідачів спростувати викладені у статті і постах факти, як такі, що не відповідали дійсності і зганьбили його честь, гідність і ділову репутацію шляхом опублікування на першій сторінці щотижневого видання газети «33 канал», розміром не менше половини друкованого листа формату А4, зі збереженням кількості тиражу газети  вибачення за поширення про нього неправдивої інформації та втручання у особисте життя, порушення прав людини, приниження честі, гідності та ділової репутації за свій рахунок повідомлення про ухвалене у зазначеній справі судове рішення протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , редакції газети «33 канал» про захист честі, гідності та ділової репутації відмовлено.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду представник позивача ОСОБА_1 адвокат Куйдан Олег Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій, посилався на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку заявника суд попередньої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що розповсюджена відповідачами інформація є оціночним судженням, а не фактичними твердженнями. Вважає, що позивачем надано належні та достатні докази, які підтверджують порушення відповідачами його прав. Крім того вважає, що після опублікованої гр. ОСОБА_2 інформації в ЗМІ відносно нього він отримав душевну травму, яка досі має на нього вплив. Поряд з цим, в обґрунтування апеляційної скарги, посилався на доводи викладені в позовній заяві/
		08 лютого 2021 року від представника відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Редакція газети «33 канал» адвоката Якименко-Шевчук Ю.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечила аргументи представника позивача викладені в апеляційній скарзі вказавши, що суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову з наданням детального обґрунтування на предмет недоведеності позивачем належними і допустимими доказами порушення його прав саме відповідачами. Поряд з цим вказує, що визначений стороною позивача спосіб захисту порушеного права, шляхом опублікування відповідачами вибачення не передбачений законом.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.
		Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді директора КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» МОЗ України з 10 червня 2014 року (а.с. 56).
		Згідно з Постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19» на території України було введено карантин. Вказана обставина є загальновідомою, а тому доведенню не підлягає.
		За позицією позивача, в публікаціях газети «33 канал» журналіста ОСОБА_2 та на її сторінці у «Фейсбук» велась мова про наявність у нього захворювання на короновірус, приховування ним та медичними працівниками Центру факту його захворювання на короновірус, надання фальсифікованих результатів обстежень.
		Зокрема, 02 квітня 2020 року від імені відповідача ОСОБА_2 на сторінці у мережі «Фейсбук» опублікувано пост, в якому зазначено: «Як і про те, де могли інфікуватись лікарі і головний, заступник і навіть завкафедрою (якщо це підтвердиться)? Чи на дні народження головного? Який тест у нього? Чому він вже отримав попередження про кримвідповідальність, але не зізнається?», а в коментарях під постом вказано, що тести зроблені підлеглими позивача в лабораторії лікарні - Комунального некомерційного підприємства «Подільській регіональний центр онкології Вінницької обласної ради», аналіз взяли незаконно, і не можна вірити позивачем опублікованим результатам на його особистій сторінці у Фейсбук.
		Також, від імені ОСОБА_2 у коментарях під постом вказано, що має фактаж і перевірену інформацію і на коментар юриста Центру погрожує йому, що вона завтра прийде до нього на роботу і тому радить йому не виступати.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «33 канал» опубліковано статтю відповідача ОСОБА_2 «29 медпрацівників на Вінниччині вражені короновірусом, серед них завкафедрою мед університету  перший професор, який захворів на короновірус». У зазначеній статті вказується прізвище позивача і розповідь про вимогу з боку ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , прийти і пройти обстеження повторно, з`явившись в «Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» особисто. І натяк: - «Не прийде  нехай журналісти роблять висновки».
		Цей самий текст статті був опублікований від імені відповідача ОСОБА_2 на сторінці у «Фейсбук» ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11.59 год. 
		В друкованому засобі масової інформації  газеті «33-й канал» № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано статтю під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 102).
		Зокрема, у вказаній публікації розміщено інтерв`ю, надане позивачем вказаному виданню, у якому позивач відповідає на запитання кореспондента та спростовує своє захворювання на короновірус. 
		На думку позивача, вказані сторінки в соціальній мережі належать відповідачамі саме ними дана інформація була поширена.
		Також, за доводами ОСОБА_1 та його представника зазначена інформація є недостовірною та має негативний характер, а тому порушує немайнові права позивача на честь, гідність та ділову репутацію.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в установленому порядку не надано жодного належного, допустимого, достовірного доказу щодо наявності неправомірної поведінки відповідачів та спричиненої моральної шкоди, причино-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та шкодою, що в свою чергу виключає цивільну відповідальність за заподіяну моральну шкоду та вказує про відсутність підстав для її відшкодування. 
		Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		За нормами ст. 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Частиною 4 ст. 32 Конституції Українивизначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
		Згідно ч. 1 ст. 201 ЦК Україниособистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1ст. 277 ЦК України).
		За змістом ст. 297 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Відповідно до ст. 299 ЦК Українифізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації і може звернутися до суду з позовом про її захист.
		За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов`язаними суб`єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.
		Згідно положень ч. 1ст. 277 ЦК України, спростуванню підлягає недостовірна інформація.
		Нормами ст. 1 Закону України «Про інформацію»визначено, що під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет, чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Відповідно до п. 15Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право».
		Визначення поняття «недостовірна інформація» дано у п. 15 вказаної Постанова № 1, якою вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто: містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Отже, предметом доказування у справах про захист честі, гідності та ділової репутації особи є доведення суду наявності в сукупності всіх зазначених обставин, а відповідно і складу правопорушення у діях відповідача, що дає підстави для задоволення позову.
		Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення призводить як до відсутності самого правопорушення, так і до відмови в задоволенні позову.
		Згідно роз`яснень, наведених в пункті 18 вищевказаної Постанови Пленуму,позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. 
		Відповідно до ч. 4ст. 277 ЦК Україниспростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Такими особами позивач вважає відповідачів.
		Однак, згідно зПостановою ПленумуВерховного СудуУкраїни №1від 27лютого 2009року "Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособи,а такожділової репутації фізичної та юридичної особи»: належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомийабо його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		У відповідності до ч. 1 ст.12, ч. 1,2ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних не є обов`язком суду, крім випадків передбачених цим Кодексом.
		Відповідно дост. 81ЦПКУкраїникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		Позивачем не було доведено тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх вимог, а саме, те, що оспорювана інформація була розповсюджена у спосіб, який був зазначений у позовній заяві. З доданих до матеріалів справи доказів не можливо встановити хто є автором поширеної інформації та хто є власником сторінки у мережі Фейсбук (http://facebook.com).
		До того, надані представником позивача роздруківки із сторінок в соціальній мережі не є підтвердженням ідентифікації особи та у розумінні ст. 78 ЦПК України не є допустимими доказами, оскільки їх дійсність неможливо перевірити. У зазначених соціальних мережах кожна особа може створити сторінку під будь-яким іменем, а позивачем не надано жодних доказів того, що вказана інформація поширена саме відповідачами, які факт її розміщення заперечують, що зумовлює порушення позивачем свого обов`язку щодо доказування обставин, на які він посилається.
		Також твердження, що саме конкретна інформація є, начебто, недостовірною, та розміщується на ресурсах відповідачів нічим не підтверджуються та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем не доведено факт поширення саме відповідачами такої інформації.
		Отже, всупереч вищезазначеним нормам, позивачем не доведено факт причетності відповідачів до розміщеної інформації, що є фактично припущенням сторони позивача.
		З вказаних підстав, не підлягають і до задоволення позовні вимоги про зобов`язання спростувати вказану інформацію та відшкодувати моральну шкоду оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання недостовірною інформації.
		Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме, з доданих до матеріалів справи доказів не можливо встановити хто є автором поширеної інформації та хто є власником сторінки у мережі Фейсбук (http://facebook.com), що в свою чергу унеможливлює установлення належності відповідачів, апеляційний суд доходить висновку, що відмову в задоволенні позову слід мотивувати лише з вказаних підстав, в зв`язку з чим рішення місцевого суду слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куйдан Олега Ігоровича задовольнити частково.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року змінити, виклавши мотивувальну частину даного рішення в редакції цієї постанови.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		 
		Головуючий                             О.Ю. Береговий
		 
		 
		 
		Судді                                     О.В. Ковальчук
		 
		 
		 
		    Т.М. Шемета

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...