Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/23050/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; прокуратури.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2021. Зареєстровано: 21.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2021.
Дата набрання законної сили: 19.05.2021
Номер судового провадження: A/855/5769/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23050/20                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  19 травня 2021 року                                                                                            м. Київ
		  Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		          Головуючого судді:                                                           Чаку Є.В., 
		          суддів:                                                                       Федотова І.В., Коротких А.Ю.
		          за участю секретаря                                                            Ковтун К.В.          
		                                                  
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рада адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України, заступник Голови Ради адвокатів України Кухар Олексій Іванович про визнання протиправними та скасування рішень,
		                                                  В С Т А Н О В И В :
		           ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рада адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України, заступник Голови Ради адвокатів України Кухар Олексій Іванович про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 28.08.2020 №VIII-008/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 10.07.2019 №15-1 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту; визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28.08.2020 №VIII-009/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.07.2019 №16-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
		          Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року позов задоволено.
		          Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. 
		          У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що при постановленні рішення судом першої інстанції було повно досліджено усі обставини справи та дано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.            
		          Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		          Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів наступних висновків.
		Судом встановлено, що 10.07.2019 ОСОБА_1 було подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області  заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
		Рішенням №15-1 від 10.07.2019 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту КДКА Харківської області вирішила допустити до складення кваліфікаційного іспиту на отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 .
		Згідно відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту, 18.07.2019 за результатами письмового іспиту ОСОБА_1 отримала оцінку (середній бал) 86,5, а 19.07.2019 за результатами усного іспиту позивачка отримала оцінку (середній бал) 57, загальну оцінку за результатами складання кваліфікаційного іспиту 143,5.
		Рішенням КДКА Харківської області №16-3 від 19.07.2019 затверджено результати складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 як задовільні та видано останній свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
		11.06.2020 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли скарги заступника Голови Ради адвокатів України Кухаря О.І. на рішення КДКА Харківської області про допуск ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту та про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
		28.08.2020 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення №VIII-008/2020, яким скаргу Голови Робочої групи, Заступника Голови Ради адвокатів України Кухаря О.І. - задоволено, рішення КДКА Харківської області №15-1 від 10.07.2019 про допуск ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту - скасовано.
		Цього ж дня Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення №VIII-009/2020, яким скаргу Голови Робочої групи, Заступника Голови Рали адвокатів України Кухаря О.І. - задоволено, рішення КДКА Харківської області №16-3 від 19.07.2019 про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту - скасовано.
		Позивачка, вважаючи такі рішення відповідача протиправними, звернулася до суду з цим позовом.
		 Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 10.07.2019 №15-1 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та від 19.07.2019 №16-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, не підлягають оскарженню, а заступник голови Ради адвокатів України, який подав скаргу на вказані рішення, не є та не може бути суб`єктом оскарження названих рішень, а відтак у відповідача не виникає повноважень на розгляд скарги та, відповідно, прийняття будь-якого рішення за наслідками її розгляду, окрім як відхилення скарги.
		З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає  Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  (надалі - Закон № 5076-VI).
		Відповідно до ч. 1  ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
		Статтею 8 Закону № 5076-VI передбачено умови допуску до складення кваліфікаційного іспиту. Так, особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої  статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
		Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою  статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
		Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
		За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
		Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов`язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
		Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
		Згідно ст.9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
		Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
		Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
		Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту. Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.
		Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
		Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні затверджено рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270.
		Аналіз наведених вище норм  Закону та Порядку свідчить про те, що рішення про допуск особи до кваліфікаційного іспиту не підлягає оскарженню, водночас рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено тільки особою, відносно якої воно прийнято. Крім того, саме особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може оскаржити таке рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Законом не передбачено можливість оскарження рішення про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, оскільки будь-якого негативного впливу на права зазначених осіб вони не мають.
		Вказаними вище висновками спростовуються доводи апелянта про те, що кожному надається право на оскарження до ВКДКА будь-якого рішення, яке було прийнято кваліфікаційною палатою будь-якої КДКА регіону, а також про те, що жодних обмежень щодо суб`єктивного складу скаржників законодавством не передбачено.
		В даному випадку як свідчать матеріали справи, скарги на рішення про допуск ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту  та про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту було подано заступником Голови Ради адвокатів України Кухарем О.І., тобто особою, якої вказане рішення не стосується.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заступник Голови Ради адвокатів України Кухар О.І. не є та не може бути суб`єктом оскарження названих рішень, а відтак у ВКДКА не виникає повноважень на розгляд скарг та, відповідно, прийняття будь-яких рішень за наслідками їх розгляду, окрім як відхилення скарг.
		До того ж, з моменту допуску позивача до складення кваліфікаційного іспиту рішення №15-1 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту від 10.07.2019 КДКА Харківської області вичерпало свою дію та не підлягало оскарженню, що було додатковою підставою для відхилення скарги заступника Голови Ради адвокатів України Кухар О.І.
		Посилання апелянта на ч.1 ст.36 Закону, у якій зазначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки не заслуговують на увагу суду, оскільки  в даному випадку мова йде про допуск особи до складання іспиту та отримання відповідного свідоцтва, а не про поведінку адвоката.
		Щодо доводів апелянта про те, що  в даному випадку Голова Робочої групи Кухар О.І. оскаржував рішення КДКА Харківської області (органу регіонального адвокатського самоврядування) не як фізична особа, а як представник загальнодержавного органу адвокатського самоврядування - Ради адвокатів України, на яку покладено відповідні повноваження, визначені Законом та Статутом Національної асоціації адвокатів України, колегія суддів зазначає наступне.
		Правовий статус Ради адвокатів України, повноваження його посадових осіб визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та   положенням  про Раду адвокатів України.
		Так, згідно ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  Рада адвокатів України: 
		1) складає порядок денний, забезпечує скликання та проведення з`їзду адвокатів України;
		2) визначає квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів, з`їзду адвокатів України;
		3) забезпечує виконання рішень з`їзду адвокатів України;
		4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього;
		5) затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;
		6) встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з`їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання);
		7) визначає розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
		8) сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність;
		9) сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів;
		10) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з`їзду адвокатів України;
		11) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів;
		12) визначає друкований орган Національної асоціації адвокатів України;
		13) забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України;
		14) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з`їзду адвокатів України.
		Вичерпний перелік повноважень Ради адвокатів України наведений також у ІІ розділі Положення про Раду адвокатів України.
		Колегія суддів зазначає, що ані у Законі, ані у Положенні не передбачено права РАУ розглядати скарги на рішення КДКА регіонів, а також подавати скарги на рішення КДКА регіонів до ВДКА. 
		Крім того, ні Закон ні Положення про Раду адвокатів України не наділяє заступника Голови РАУ здійснювати представництво РАУ у ВДКА, а також правом від імені РАУ, або посадової особи РАУ оскаржувати рішення КДКА регіону.
		Посилання апелянта на пункти 2.3.2, 2.3.5, 2.3.6, 2.3.26, 2.3.36, 2.3.37 статуту Національної асоціації адвокатів України, як на підставу представництва Кухарем О.І. РАУ, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки перелічені пункти статуту не наділяють ні РАУ, ні НААУ правом оскарження рішення КДКА регіону та не регулюють спірні правовідносини. До того ж як стверджує сам апелянт Кухар О.І. подаючи скарги представляв інтереси загальнодержавного органу адвокатського самоврядування - Ради адвокатів України, а не НААУ. 
		Крім того ж, у судовому засіданні представник Ради адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України пояснила, що Кухаря О.І. було уповноважено подати скарги на дії посадових осіб КДКА регіону щодо прийняття рішень стосовно позивачки, а не скарги на рішення КДКА регіону.
		Водночас, як свідчать матеріали справи заступником Голови Ради адвокатів України Кухарем О.І. було подано до ВКДКА скарги саме на рішення КДКА Харківської області.
		Колегія суддів наголошує, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) вказано, що: "приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру" (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі "С. проти Бельгії" (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III).    Стаття 8 Конвенції    "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом" (див.    рішення у справі "Прітті проти Сполученого Королівства" (Pretty v. The United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі "Нємець проти Німеччини" (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. рішення у справах "Сідабрас та Джяутас проти Литви" (<…>), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).
		Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини.
		Так, зокрема у пунктах 33 - 35 рішення цього міжнародного судового органу від 28 травня 2009 року у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
		У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов`язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
		З огляду на наведене, у пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.    
		Колегія суддів вважає, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, а тому має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.
		Слід зазначити, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту КДКА Харківської області була уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним були відсутні.
		Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
		З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		          Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		          Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		   Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд          
		 
		                                                 П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
		Повний текст постанови виготовлено 19.05.2021.
		                    
		          Головуючий суддя:                                                                          Є.В. Чаку
		 
		          Судді:                                                                                          І.В. Федотов
		 
		                                                                                                            А.Ю. Коротких

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...