Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/7403/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2021. Зареєстровано: 21.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2021.
Дата набрання законної сили: 20.05.2021
Номер судового провадження: К/9901/3600/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 травня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 815/7403/16
		адміністративне провадження № К/9901/3600/17
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №  815/7403/16
		за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, 
		за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду (суддя Вовченко О. А.) від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (Осіпов Ю. В., Золотніков О. С., Скрипченко В. О.) від  27  вересня 2017 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. 23 грудня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.  Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №  0010521304 від 16 серпня 2016 року, яким до нього було застосовано штрафні санкції у розмірі 11 967,1 грн за своєчасне не нарахування єдиного внеску.
		2. 27 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із іншим адміністративним позов до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16 серпня 2016 року №  0010531304, №  001053/1/1304, №  0010541304 і податкову вимогу від 06 жовтня 2016 року №  2343-17.
		3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення податкового органу є неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на необґрунтованих та помилкових висновках формальної перевірки.
		4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0010521304 від 16 серпня 2016 року.
		Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 16 серпня 2016 року №  0010531304, №  001053/1/1304, №  0010541304.
		Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 06 жовтня 2016 року № 2343-17.
		5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 23 жовтня 2017 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
		6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
		7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
		8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		9. 27 грудня 2018 року касаційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
		10. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
		11. 12 лютого 2018 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року без змін.
		12. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2286/0/78-20 від 25 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
		13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
		14. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 26 вересня 2013 року та перебуває на обліку в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків, за № 155413155007. Позивач здійснює наступні види господарської діяльності за КВЕД: 95.11 «Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування»; 96.09 «Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.»; 47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.21 «Допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний)»; 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».
		16. На підставі направлень від 13 липня 2016 року та наказу від 13 липня 2016 року №  388, в період з 13 липня 2016 року протягом 10 днів, співробітники ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області провели фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі з тими, яким установлено випробування, фізичної особи у господарських одиницях за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_8; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_9; АДРЕСА_4; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; АДРЕСА_12; АДРЕСА_13 за період з 01 січня 2013 року по дату завершення фактичної перевірки.
		У ході проведення перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 нібито не було укладено трудові договори з працівниками: ОСОБА_4 , який працює паркувальником за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 , який працює паркувальником за адресою: АДРЕСА_3 (кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 »); ОСОБА_6 , який працює паркувальником за адресою: АДРЕСА_3 ») кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; ОСОБА_7 , який працює паркувальником за адресою: АДРЕСА_14; ОСОБА_8 , який працює паркувальником за адресою: АДРЕСА_4 та іншими невстановленими особами, які працювали паркувальниками за адресами: АДРЕСА_15; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 .
		17. За результатами вказаної перевірки 25 липня 2016 року співробітниками податкового органу складено акт №  2254/15-54-13-04/ НОМЕР_1 «Про результати фактичної перевірки ФОП  ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за перевіряємий період з 01 січня 2013 року по дату завершення фактичної перевірки», яким було встановлено наступні порушення:
		- підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 15  720 грн;
		- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме занижено зобов`язання по сплаті військового збору на загальну суму 1 045,95 грн;
		- пункту 6.2 статті 6, пункту 7.1 статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиної внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №  2464-VI), що призвело до донарахування суми єдиного внеску у розмірі 12 163,74 грн;
		- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 119.2 статті 119 ПК України, а саме неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3- 4 кв. 2015 року, І кв. 2016 року;
		- підпункту 291.4.2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, а саме порушено умови перебування суб`єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування, на 2-й групі єдиного податку;
		- порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №  413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» в частині неподання до органів ДФС «Повідомлення про прийняття працівника на роботу».
		18. На підставі вказаного акту перевірки уповноваженою особою ГУ ДФС в Одеській області прийнято:
		- рішення № 0010521304 від 16 серпня 2016 року «Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до якого складено розрахунок»;
		- податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року №  0010531304, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, пені у розмірі 27  398,98 грн, з яких: 15  720 грн - за податковим зобов`язанням; 11  678,98 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) до якого складено розрахунок штрафних санкцій;
		- податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року №  001053/1/1304, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у сумі 510 грн, до якого складено розрахунок штрафних санкцій;
		- податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року №  0010541304, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені у розмірі 1  669,47 грн з яких: 1  045,95 грн - за податковим зобов`язанням; 623,52 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), до якого складено розрахунок штрафних санкцій.
		19. На підставі акту перевірки № 2254/15-54-13-04/ НОМЕР_1 відповідачем також прийнято податкову вимогу від 25 липня 2016 року №  Ф-0009691304, якою відповідно до статті 25 Закону №  2464-VI вимагала сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 29  810,08 грн, правомірність прийняття якої було предметом розгляду у адміністративній справі №  815/3883/16.
		20. 06 жовтня 2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняла податкову вимогу №  2343-17, якою повідомлено гр. ОСОБА_1 про те, що станом на 05 жовтня 2016 року сума податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов`язанням становить 32  282,12 грн, у тому числі 30  518,71 грн - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п; 1  763,41 грн - військовий збір.
		21. Вважаючи зазначені дії та рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		22. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність викладених в акті перевірки висновків, а позивачем, у свою чергу, надано докази на спростування обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
		23. Зокрема суди зауважили про безпідставність посилання відповідача на відсутність договорів між ФОП ОСОБА_3 та громадянами, які працювали паркувальниками за адресами за якими проводилася фактична перевірка, результати якої оформлено актом перевірки від 25 липня 2016  року № 2254/15-54-13-04/ НОМЕР_1 .
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		25. В доводах касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки наявним у справі доказам та обставинам, що стосуються використання позивачем праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, а також виплати заробітної плати працівникам (з якими не були укладені трудові договори) без нарахування єдиного внеску та військового збору. Наголошує на тому, що факт такого правопорушення підтверджується поясненнями осіб, відібраними під час перевірки господарської діяльності позивача.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		26. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
		27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		28. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		29. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		30. За змістом підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
		31. Згідно з пунктом 80.6 статті 80 ПК України під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
		32. За змістом пункту 171.1 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
		33. Згідно з пунктом 177.7 статті 177 ПК України фізична особа-підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.
		34. Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. 
		35. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стали висновки посадових осіб контролюючого органу про використання позивачем праці фізичних осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 без оформлення з останніми трудових договорів, зі щомісячною виплатою їм відповідних сум доходів у вигляді заробітної плати, які не були оподатковані відповідно до норм ПК України.
		36. Водночас як вбачається з постанови Одеського окружного адміністративного суду від  16  лютого 2017  року у справі №  815/3883/16 про оскарження податкової вимоги від  25  липня 2016 року №  Ф-0009691304, яка прийнята на підставі акту перевірки від 25 липня 2016 року №  2254/15-54-13-04/ НОМЕР_1 , в межах здійснення своєї господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування на підставі договорів балансоутримання місць для паркування, укладених з Комунальним підприємством «Одестранспарксервіс» в м. Одесі за адресою: АДРЕСА_16; АДРЕСА_17; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_5 » - (кафе бар « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); АДРЕСА_6 » (кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 »); АДРЕСА_3 » - (кафе бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
		37. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 06 січня 2016  року укладено договори про надання послуг з громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та 01 травня 2016 року, - з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (виконавці).
		38. Зазначеними договорами передбачено, що «замовник» в порядку і на умовах, визначених у вказаних договорах, доручає «виконавцям», а виконавці беруть на себе зобов`язання виконати наступні послуги: організація доступу та розміщення транспортних засобів на території автостоянки за наступними адресами в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_18 до АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_19.
		39. Згідно з пунктом 2.1 вказаних договорів, у межах строку їх дії, «виконавець» зобов`язується завершити виконання роботи і подати замовникові для підписання акт здачі-приймання виконаної роботи, а «замовник» зобов`язується прийняти належним чином виконану роботу і підписати акт здачі-приймання виконаної роботи в 10-ти денний термін з дня подання йому виконавцем названого документа.
		40. Пунктом 3.1 зазначених договорів визначено, що за виконану роботу «замовник» сплачує виконавцеві 2000 грн (згідно умов договорів від 06 січня 2016 року) та 1000 грн (згідно умов договорів від 01 травня 2016 року).
		41. Пунктом 3.2 зазначених договорів також визначено, що оплата виконується не пізніше 10 календарних днів з дня підписання акта здачі-приймання виконаної роботи.
		42. Отже, необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичної особи (найманого працівника) та військового збору є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом - роботодавцем за трудовою чи цивільно-правовою угодою.
		43. Водночас з наданих позивачем доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що станом 25 липня 2016 року, тобто на момент проведення фактичної перевірки та складання акту перевірки від 25 липня 2016 року № 2254/15-54-13-04/ НОМЕР_1 , послуги за вказаними договорами не було надано у повному обсязі, акти здачі-приймання виконаних робіт не надано замовникові та не підписано сторонами, відповідно і винагорода фактично не нараховувалась.
		44. В свою чергу, у відповідності до пунктів 2.1 та 3.2 цих договорів, умови, факт надання послуг на виконання договорів від 01 травня 2016 року та від 06 січня 2016 року було засвідчено сторонами шляхом підписання актів здачі-приймання наданих послуг від 10 жовтня 2016 року та від 23 грудня 2016 року, відповідно.
		45. На підтвердження нарахування працівникам винагороди за договорами про надання послуг, позивачем було надано до суду першої інстанції розрахунково-платіжну відомість та звіт про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску форми Д4; на підтвердження сплати військового збору - квитанцію №  4382898 від 20 жовтня 2016 року, квитанцію №  4570775 від 16 січня 2017 року; на підтвердження сплати єдиного соціального внеску з боку позивача - квитанцію №  4382929 від 20 жовтня 2016 року, квитанцію №  4570783 від 16 січня 2017 року; на підтвердження сплати податку на доходи фізичних осіб - квитанцію №  4382903 від 20 жовтня 2016 року, квитанцію №  4570760 від 16 січня 2017 року.
		46. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		47. Як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, висновки контролюючого органу щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на поясненнях працівників. Водночас жодних інших доказів, які б беззаперечно підтверджували висновки контролюючого органу щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства, відповідач не надав.
		48. Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про непідтвердження обставин й фактів, наведених акті фактичної перевірки позивача, та, як наслідок, наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2016  року № 0010531304, №  001053/1/1304, № 0010541304.
		49. Також обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 жовтня 2016 року № 2343-17, якою позивачу визначено до сплати суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та рішення № 0010521304 від 16 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій, оскільки висновки контролюючого органу про факт виплати необлікованих сум доходів у вигляді заробітної плати та, відповідно, заниження бази оподаткування податком (збором) і бази нарахування єдиного внеску, не підтвердився.
		50. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
		51. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, і з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим сторонами процесу.
		52. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.
		Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 815/7403/16 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		 
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...