Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/7427/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 20.05.2021. Зареєстровано: 21.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2021.
Дата набрання законної сили: 16.08.2021
Номер судового провадження: 1-кп/490/236/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020150020001118

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		490/7427/20 20.05.2021
		н\п 1-кп/490/236/2021
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		____________________________________________________________________________
		Справа № 490/7427/20
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 травня 2021 року м. Миколаїв
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілої  ОСОБА_6 ,
		законних представників потерпілої  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_10 ,
		психолога  ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150020001118, відомості про яке внесено 22.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого зварювальником в КП «Миколаївелектротранс», раніше судимий вироком вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 17.07.2003 року, за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на вісім місяців на підставі ухвали Коростеньського міськрайсуду Житомирської області від 03.03.2015 року, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		21.03.2020 року приблизно о 16 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_10 перебував у дворі будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де у вказаний момент перебувала потерпіла ОСОБА_6 
		21.03.2020 року близько о 16:00 год. між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , які перебували біля під`їзду №2 будинку АДРЕСА_2 , виник словесний конфлікт через те, що ОСОБА_10 зробив усне зауваження ОСОБА_6 з приводу того, що остання здійснювала вигул собаки на квітковій клумбі. В ході словесного конфлікту у ОСОБА_10 раптово виник злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
		Так, ОСОБА_10 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , підійшов до останньої та наніс їй два послідовних удари кулаком правої руки в область обличчя, від яких ОСОБА_6 впала на підлогу. Після чого ОСОБА_10 продовжуючи реалізацію свого раптового умислу спрямованого на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , підійшов до останньої та в момент коли ОСОБА_6 знаходилась в положенні лежачи на спині, наніс їй два послідовних удари правою ногою в область тулуба та в область правої ноги.
		В результаті вищезазначених дій ОСОБА_10 потерпілій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді гематоми правої губи, забою променевої кістки та тазостегнового суглобу, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та перелому кісток носу без зміщення, яке по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Умисні дії ОСОБА_10 , які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров`я, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково, як і суму заявленого цивільного позову, пояснивши суду, що він погоджується із фактом завдання потерпілій тілесних ушкоджень, однак не визнає ті фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений показав суду, що в березні 2020 року він знаходився біля 1-ого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де побачив дівчинку, що знаходилась на відстані приблизно 20-30 метрів від нього, біля 2-го під`їзду зазначеного будинку. В цей час, зі слів ОСОБА_10 , сусідка зробила їй зауваження через те, що вона здійснювала вигул собаки на квітковій клумбі, на що дівчина у відповідь почала грубіянити. Після цього, як вказав обвинувачений, він зробив їй зауваження, на що потерпіла відповіла нецензурною лайкою на його адресу та показала непристойний жест, у вигляді піднятого вгору середнього пальця руки. Після чого, як пояснив ОСОБА_10 , коли він почав підходити ближче до потерпілої, вона зняла з себе куртку, віддала її іншій дівчині, яка стояла поруч, та почала бити його поводком для собаки в область голови, по спині та у обличчя. Згідно показів обвинуваченого, він повернувся і, відмахнувшись рукою, в якій тримав пакет із пластиковою пляшкою води, вдарив цим пакетом потерпілу випадково, намагаючись ухилититсь та захиститись від ударів її повідка. Коли дівчина впала на землю, як засвідчив обвинувачений, він підійшов до неї, щоб її підняти та допомогти, однак ОСОБА_6 розмахувала руками, кричала, а її мати, яка підбігла до доньки через деякий час, лаялася на нього та погрожувала. У своїх діях, які призвели до отримання потерпілою тілесних ушкоджень, обвинувачений щиро покаявся, просив вибачення, однак зазначив, що не згоден із тими фактичними обставинами події, на які посилається ОСОБА_6 . Просив суд суворо його не карати та призначити покарання, не пов`язане із позбавленням волі.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 , у присутності законних представників та психолога, показала суду, що ввечері 21.03.2020 року вона разом із своєю подругою ОСОБА_12 вийшла вигуляти собаку та показати її бабусі. Потерпіла зазначила, що, знаходячись біля будинку, де мешкає її бабуся, за адресою: АДРЕСА_2 , собака вибігла на квіткову клумбу, після чого жінки, які сиділи біля під`їзду, почали на неї кричати та робити зауваження з цього приводу. Потерпіла показала суду, що після того, як вона відповіла жінкам, які лаялися на неї неодноразово і до цього випадку, обвинувачений ОСОБА_10 почав наближатися в її сторону, зробив ОСОБА_6 зауваження щодо її виховання, на яке вона нічого не відповіла. Потім, згідно показів потерпілої ОСОБА_6 , вона попросила обвинуваченого відійти та звернула його увагу на те, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, після чого він почав лаятися у її сторону, на що вона також відповіла нецензурними словами на його адресу. Потерпіла підтвердила, що розмахувала перед обличчям ОСОБА_10 поводком для собак. Через деякий час, за словами потерпілої, обвинувачений двічі вдарив її пакетом, в якому вона бачила пляшку із алкогольним напоєм, по обличчю, потім рукою наніс удар в область грудної клітини, в результаті чого вона впала на асфальт. Потерпіла зазначила, що коли вона лежала на асфальті, обвинувачений наніс їй удар ногою у область між коліном та стегном. Після цього, як засвідчила потерпіла, до неї підійшов незнайомий чоловік, який допоміг встати та промити кров, що йшла із носа. Після чого до неї підбігла мати, яка почала лаятися на обвинуваченого. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , у присутності законного представника та психолога показала суду, що 21.03.2020 року вони разом із ОСОБА_6 вийшли на прогулянку із собакою останньої. Свідок зазначила, що, знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_2 , де вона мешкає, коли собака її подруги вибігла на квіткову клумбу, після чого люди, які сиділи біля під`їзду почали робити ОСОБА_6 зауваження.
		 
		Свідок зазначила, що обвинувачений сказав потерпілій прибрати собаку, на що остання нічого не відповіла. Потім, згідно показів ОСОБА_13 , обвинувачений почав наближатися до них, лаявся, а потерпіла сказала йому відстати від неї, тримаючи при цьому в руках поводок та відмахуючись ним від обвинуваченого ще до нанесення ним першого удару. Свідок зазначила, що обвинувачений наніс одразу два удари кулаком лівої руки потерпілій по обличчю, в результаті чого, після другого удару вона впала на асфальт. Після цього, зі слів ОСОБА_13 , він бив потерпілу ногами і лише тоді, коли до останньої підійшов незнайомий чоловік, який допоміг встати та промити кров, що йшла із носа, обвинувачений перестав її бити. Свідок зазначила, що коли чоловік, який допоміг потерпілій пішов, з`явилися батьки ОСОБА_6 .
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , показала суду, що у березні 2020 року, біля будинку АДРЕСА_2 , вона побачила дівчат, які із собакою підійшли до палісаднику, через що сусідка зробила потерпілій зауваження, оскільки собака топтала висаджені квіти. Свідок зазначила, що потерпіла на зауваження сусідки не відреагувала, висловившись в грубій формі, після чого обвинувачений, який йшов зі сторони першого під`їзду зробив їй також зауваження з цього приводу, на яке вона відповіла нецензурною лайкою та показала йому непристойний жест, у вигляді піднятого вгору середнього пальця руки. За словами ОСОБА_14 , коли обвинувачений почав йти в сторону потерпілої, вона віддала пальто подружці, почала бити його ногами та поводком, а він ухилявся та зачепив її пакетом в область обличчя, в результаті чого вона впала на асфальт. ОСОБА_14 зазначила, що коли дитина знаходилася на асфальті, обвинувачений не наносив потерпілій удари, а удар пакетом по обличчю потерпілої  був єдиним. Після цього, відповідно до показів свідка, прийшли батьки потерпілої, а ОСОБА_6 трималася за обличчя, оскільки в неї йшла кров з носу. ОСОБА_14 бачила як мати потерпілої била обвинуваченого руками та ногами. Свідок пояснила, що ніякий чоловік до дитини не підходив, а обвинувачений із усіма людьми чекав приїзду співробітників поліції і нікуда не відходив.
		В судовому засіданні, крім показів обвинувачуваного, потерпілої та свідка було також досліджено письмові докази, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме:
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.03.2020 року у кримінальному провадженні № 12020150020001118, відповідно до якого було внесено відомості про отримання ОСОБА_6 , 2007 р.н., тілесних ушкоджень 21.03.2020 року о 16.00 год., із визначенням кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України;
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.03.2020 року у кримінальному провадженні № 12020150020001118, відповідно до якого було внесено відомості про отримання ОСОБА_6 , 2007 р.н., тілесних ушкоджень 21.03.2020 року о 16.00 год., із визначенням кваліфікації за ч. 2 ст. 125 КК України
		- заява ОСОБА_6 про вчинене відносно неї кримінального правопорушення;
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.03.2020 року, відповідно до якого слідчий СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_15 прийняла заяву ОСОБА_7 про те, що 21.03.2020 року близько 16.00 год. невстановлена особа, знаходячись за адресою: м.Миколаїв, ПГУ 15-Б, біля під`їзду №2, без будь-яких на те підстав, спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- заява ОСОБА_7 від 03.04.2020 року про добровільну передачу медичних документів потерпілої ОСОБА_6 ;
		- розписка ОСОБА_8 від 26.03.2020 року про отримання нею ренгенівських знімків та амбулаторної картки потерпілої ОСОБА_7 від працівників поліції;
		- довідка №606, видана Миколаївською обласною дитячею лікарнею від 23.03.2020 року, відповідно до якої, ОСОБА_6 21.03.2020 року зверталася до травматолога;
		- довідка №384, видана Миколаївською обласною дитячею лікарнею від 11.03.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_6 було надано першу спеціалізовану допомогу;
		- довідка видана Миколаївською обласною дитячею лікарнею, відповідно до якої, ОСОБА_6 21.03.2020 року зверталася до ЛОР-лікаря, діагноз: травма кісток носа, забій м`яких тканин носа;
		- протокол рентгенологічного дослідження ОСОБА_16 , виданий Миколаївською обласною дитячою лікарнею від 26.03.2020 року;
		 
		- довідка №2268, видана Миколаївською обласною дитячею лікарнею, відповідно до якої ОСОБА_6 26.03.2020 року зверталася до ЛОР-лікаря із діагнозом: перелом кісток носа без зміщення;
		- висновок експерта №397 від 06.04.2020 року, відповідно до якого у малолітньої ОСОБА_6 мали місце тілесні пошкодження у вигляді гематоми верхньої губи, забія променевої кістки та тазостегнового суглобу, перелому кісток носу без зміщення уламків. Дані тілесні пошкодження утворилися від не менш ніж чотирьох ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інші предмети, з давністю в момент звернення до лікаря 23.03.20 р. По ступеню тяжкості тілесні пошкодження у вигляді гематоми верхньої губи, забія променевої кістки та тазостегнового суглобу відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень; тілесне пошкодження у вигляді перелому кісток носу без зміщення уламків відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Тілесних пошкоджень характерних для ситуації активної самооборони й боротьби немає. Взаємо розташування потерпілої та нападника (нападників) під час нанесення тілесних пошкоджень могло змінюватись; утворення даних тілесних пошкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину малоймовірно;
		- постанова від 24.04.2020 року, складена старшим слідчим СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 про зміну підстав кваліфікації, відповідно до якої підстави кваліфікації кримінального провадження №12020150020001118 з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 20.10.2020 року, складений дізнавачем СД Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 , із фототаблицею на 03 арк., в ході якого свідок ОСОБА_14 , у присутності понятих, вказала де сама вона перебувала приблизно о 15.30 год 21.03.2020 року в приміщенні своєї квартири, яка розташована на другому поверсі, в момент коли до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_10 , який здійснив мах правою рукою в область обличчя ОСОБА_6 , від чого остання впала на підлогу, після чого вона пішла в іншу кімнату та нічого не бачила, що відбувалося у подальшому;
		- висновок експерта №1337 від 27.10.2020 року, згідно якого тілесні ушкодження в ділянці обличчя ОСОБА_6 не могли утворитися від одного удару повною пластиковою пляшкою об`ємом 0.5л., однак тілесні ушкодження в ділянці обличчя, правої ноги та тулуба справа могли утворитися не менш від трьох послідовних ударів кулаком правої руки в область обличчя, послідовних ударів правою ногою по тулубу та правої кінцівки справа;
		- висновок експерта № 397 від 06.04.2020 року, згідно якого у малолітньої ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді гематоми верхньої губи, забія променевої кістки та тазостегнового суглобу, перелому кісток носу без зміщення уламків. Дані тілесні пошкодження утворилися від не менш ніж чотирьох ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інші предмети, з давністю в момент звернення до лікаря 23.03.2020 року. По ступіню тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких пошкоджень; тілесне пошкодження у вигляді перелому кісток носу без зміщення уламків відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; тілесних пошкоджень характерних для ситуації активної самооборони й боротьби немає; взаємне розташування потерплої та нападника (нападників) під час нанесення тілесних пошкоджень могло змінюватись; утворення даних тілесних ушкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину малоймовірно;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 27.10.2020 року, складений дізнавачем СД Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 із додатком - флеш накопичувачем "SanDisk 16 GB", відповідно до якого свідок ОСОБА_12 в присутності понятих повідомила, що 22.03.2020 року приблизно о 16.00 год, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 , а саме два послідовних удари кулаком правої руки в область обличчя, від яких вона впала на підлогу та в момент коли вона знаходилась в положенні лежачи на землі два послідовних удари правою ногою в область тулуба з права та в область правої ноги. Разом із тим, слід зазначити, що дослідити додаток до вказаного протоколув присутності усіх учасників судового провадження, а саме відеозапису на флешнакопичувачі, не 
		 
		виявилось можливим через технічну невідповідність зображення його звуковому супроводженню.
		Так, статтею 9Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. 
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз правлюдини» суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.         Таким чином, враховуючи позицію, викладену у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведеності «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Проаналізувавши безпосередньоотримані усудовому засіданніпоказання потерпілої ОСОБА_6 ,свідка ОСОБА_12 , атакож дослідженіпід чассудового розглядуписьмові докази,суд приходитьдо висновку,що підставдля їхневрахування,а такожвизнання неналежнимичи недопустимимисторонами ненаведено,а судомне встановлено,вони єпереконливими,послідовними,такими,що узгоджуютьсяміж собоюі усвоїй сукупностіє достатнімидля встановленнясудом усіхобставин кримінальногоправопорушення,які підлягаютьвстановленню відповіднодо вимог,передбачених ст.91КПК України,та жоднимчином неспростовуються будь-якимиіншими обставинами, а тому суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125КК України і ОСОБА_10 винуватий у його вчиненні, так як він своїми умисними діями, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров`я. 
		Суд критично ставиться до показів обвинуваченого в частині його тверджень про механізм дій, що стали причиною отримання потерпілою тілесних ушкоджень, оскільки доводи ОСОБА_10 про нанесення ним випадково одного удару в обличчя ОСОБА_19 спростовуются висновком експерта №1337 від 27.10.2020 року, згідно якого тілесні ушкодження в ділянці обличчя ОСОБА_6 не могли утворитися від одного удару повною пластиковою пляшкою об`ємом 0.5л., однак тілесні ушкодження в ділянці обличчя, правої ноги та тулуба справа могли утворитися не менш від трьох послідовних ударів кулаком правої руки в область обличчя, послідовних ударів правою ногою по тулубу та правої кінцівки справа. Крім того, доводи обвинуваченого також спростовуються висновком експерта №397 від 06.04.2020 року, згідно якого тілесні ушкодження ОСОБА_6 у вигляді гематоми верхньої губи, забія променевої кістки та тазостегнового суглобу, перелому кісток носу без зміщення уламків, які утворилися від не менш ніж чотирьох ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інші предмети.
		Таким чином, дослідженими в ході судового слідства письмовими даказами повністю було спростовано доводи обвинуваченого щодо нанесення ним одного удара в обличчя потерпілої, а також посилання свідка ОСОБА_14 про кількість отриманих ударів ОСОБА_6 , у зв`язку із чим, суд критично ставиться до показів обвинуваченого в цій частині, оскільки розцінює їх як спосіб пом`якшити покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення. 
		Відповідно до положень ст.66КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , відповідно до положень ст.67КК України суд визнає рецидив вчинення кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення відносно малолітньої дитини.
		Відповідно до положення, викладеного у рішенні «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		При призначенні покарання ОСОБА_10 , суд, відповідно до положень ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12КК України є кримінальним проступком, данні про особу обвинуваченого, який офіційно працевлаштований зварювальником в КП «Миколаїв електротранс», де характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності не має.
		Так, відповідно до ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		На підставі викладеного, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_10 кримінального проступку, відомостей щодо особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне, враховуючи те, що обвинувачений офіційно працевлаштований та наявності на його утриманні малолітньої дитини, а також обставин вчинення кримінального правопорушення, призначити останньому покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів. 
		Крім того, законним представником потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_10 про відшкодування моральних збитків у розмірі - 50 000 грн. 
		Згідно до ч. 2 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в його задоволенні.
		Так, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд враховує, що вчинені ОСОБА_10 дії призвели до психологічних, фізичних та душевних страждань потерпілої, а також необхідність останньої, враховуючі вік малолітньої потерпілої, витрачати час на участь у проведенні процесуальних дій під час досудового розслідування, однак за відсутності будь-яких додатків щодо обгрунтування заявленої суми заявленого позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 , який визнав цивільний позов частково, на користь ОСОБА_20 5000 (п`ять тисяч) гривень в рахунок моральної шкоди, що об`єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру моральної шкоди, завданої потерпілій. 
		Витрати на залучення експертів для проведення експертиз відсутні.
		Речові докази відсутні.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 не застосовувався.
		З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 368, 370-374, 394 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_10  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_10 задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_10  на користь ОСОБА_7 5 000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку в порядку ст.376КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...