Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 648/2203/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано судом: 20.05.2021. Зареєстровано: 21.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2021.
Дата набрання законної сили: 19.05.2021
Номер судового провадження: 22-ц/819/947/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 травня 2021 року  м. Херсон
		Номер справи: 648/2203/20
		Номер провадження: 22-ц/819/947/21
		Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,
		суддів: Кузнєцової О.А.,
		Радченка С.В.
		розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу адвоката Твердохлеб Олени Валеріївни представника ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року, ухвалену у складі судді Рибас А.В., повне судове рішення складено 09 лютого 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи  Білозерський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Бериславський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, 
		ВСТАНОВИВ:
		   28 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа  Білозерський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
		   Позов обґрунтовано тим, що 20.03.2019 року рішенням Білозерського районного суду Херсонської області стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 15.01.2019 року до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років - до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не сплачує аліменти на її утримання, в результаті чого станом на 01.07.2020 року утворилася заборгованість в загальній сумі 107 грн. 21 коп. Заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, тому позивач, як одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Згідно наданого позивачкою розрахунку неустойка (пеня) за період з 01.02.2019 року по 01.07.2020 року становить 26230, 13 гривень, які позивач просила стягнути з відповідача. 
		Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 16.09.2020 року до участі у справі залучено третю особу - Бериславський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). 
		25.01.2021 року позивач зменшила розмір позовних вимог до суми заборгованості по аліментам, що мала місце станом на 01.02.2020 року - до 8198,06 гривень. 
		Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.02.2019 року по 01.02.2020 року в сумі 8198,06 гривень; стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 гривень.
		З апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції звернулась адвокат Твердохлеб О.В. - представник ОСОБА_1 .. Скарга обґрунтована тим, що стороною позивача не доведено вину відповідача щодо виникнення заборгованості по аліментам, оскільки відповідач не знав про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини і сплатив заборгованості відразу після відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній розрахунок пені на стягнуту судом суму. Також вказує про безпідставність нарахування пені починаючи з лютого 2019 року по квітень 2019 року, тобто до набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили. Посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
		Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення судуу справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з частинами першою, другоюстатті 196 СК Українив редакції, чинній на момент вирішення спору, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) урозмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з доведеності факту неповного виконання ОСОБА_1 рішення суду про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини за період з січня 2019 року по січень 2020 року, що підтверджено розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем, що є підставою для стягнення пені відповідно до частини другоїстатті 196 СК України.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
		Тлумаченнястатті 196 СК Українисвідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
		Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ятастатті 7 СК України).
		Згідно зістаттею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормамиЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
		Відповідно до частини першоїстатті 9 ЦК Україниположення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
		Тлумаченнястатті 8 СК Українита частини першоїстатті 9 ЦК Українидозволяє зробити висновок, що положенняЦК Українисубсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
		Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та другастатті 614 ЦК України).
		Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першоїстатті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
		УСімейному Кодексі Українине передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
		Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаноїпалати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19,провадження № 61-16670сво19.
		Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першоюстатті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
		З матеріалів справи слідує, що з 12 червня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_4 .
		03 серпня 2018 року Білозерським районним судом Херсонської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 09.07.2018 року до повноліття дитини. Даних, щодо наявності будь-якої заборгованості по виконанню судового наказу про стягнення аліментів на дитину матеріали даної справи не містять.
		08 лютого 2019 року рішенням Білозерського районного суду Херсонської області шлюб між подружжям розірвано. 
		Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 20.03.2019 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15.01.2019 року і до досягнення дитиною  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вказаного рішення Білозерським районним судом Херсонської області 20.03.2019 року видано виконавчий лист.
		31.10.2019 року ОСОБА_2 звернулась до виконавчої служби з заявою про прийняття виконавчого документа для примусового виконання (а.с.77).
		05.11.2019 державним виконавцем Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №648/131/19 від 20.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15.01.2019 року і до досягнення дитиною  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
		Згідно розрахунку розміру заборгованості по сплаті аліментів, складеного державним виконавцем Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (а.с.11,12,27,28) станом на 01.11.2019 року сукупний розмір заборгованості становив 7974,87 гривень, станом на 01.12.2019 року - 8084 гривень, 01.01.2020 року - 8192,23 гривень, 01.02.2020 року  8198,06 гривень. 
		В листопаді 2019 року ОСОБА_1 сплачено 1241,10 гривень, в грудні 2019 року  1243 гривень, в січні 2020 року - 1240 гривень, в лютому 2020 року  6170 гривень, в березні - 4340 гривень. 
		Відповідно, державним виконавцем в розрахунку заборгованості також зазначено про сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме: листопад 2019 року  109,13 гривень, грудень 2019 року  217,36 гривень, січень 2020 року  223,19 гривень, лютий 2020 року  мінус 4700,98 гривень.
		На час звернення позивача до суду в липні 2020 року з вказаним позовом, заборгованість по аліментам відсутня.
		   25 січня 2021 року позивач уточнила позовні вимоги та надала розрахунок заборгованості. Позивачем здійснено розрахунок пені з січня 2019 року по лютий 2020 року. За розрахунком позивача з лютого 2020 року пеня за прострочення сплати аліментів відсутня. Відповідно до вказаного розрахунку сума пені становить 16157,84 гривень. 
		Позивач, посилаючись на положення статті 196 СК України, за якими пеня не може бути більше 100% заборгованості по аліментам, уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача пеню за прострочення аліментів за період з 15 січня 2019 року по 01.02.2020 року в розмірі 8198,06 гривень. 
		Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність нарахування пені за період з січня 2019 року до набранням рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 20.03.2019 року законної сили, тобто до 21.04.2019 року, оскільки перший платіж ОСОБА_1 мав здійснити в травні 2019 року.
		Колегія суддів вважає також обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що вина відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів відсутня. 
		Як слідує зі змісту рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 20.03.2019 року про стягнення аліментів на колишню дружину, вказане рішення ухвалено без участі відповідача.
		Виконавчий документ звернуто до виконання стягувачем ОСОБА_2 30 жовтня 2019 року. На час відкриття виконавчого провадження 05 листопада 2019 року державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментам починаючи з січня 2019 року по 01 листопада 2019 року, яка вже становила 7974,87 гривень. За період з листопада 2019 року по березень 2020 року ОСОБА_1 сплачено як заборгованості за зазначений вище період, так і поточні платежі. 
		В своєму розрахунку позивач вказує на відсутність пені за прострочення заборгованості по аліментам з лютого 2020 року.
		Відповіднодо частин першої, другої, третьої, п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
		Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в період з 01.02.2019 року по 01.02.2020 року не виконував свого обов`язку зі сплати аліментів на утримання колишньої дружини, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості. 
		Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи відповідача, що зазначена позивачкою заборгованість утворилася не з його вини і він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання в найкоротші строки. 
		Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення на підставістатті 196 СК України(Глава 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання») пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини, які були стягнуті судом на підставістатті 84 СК України(Глава 9 «Права та обов`язки подружжя по утриманню»). 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача неустойки (пені). Доводи апеляційної скарги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню. 
		Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, ст. 376, 382, 384 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу адвоката Твердохлеб Олени Валеріївни представника ОСОБА_1 задовольнити. 
		Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 лютого 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		   
		 
		Головуючий І.В. Вейтас
		 
		 
		 
		Судді: О.А. Кузнєцова
		 
		 
		 
		С.В. Радченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...